CC BY
23
perspektivy razvitiya regionalnogo finansovogo sotrudnichestva stran YevrAzES [Elektronnyy resurs] / S. S. Ulyukaev, K. I. Sheryay // Yevraziyskiy ekspertnyy klub. -Rezhim dostupa : http://eurasianclub.ru/sovremennoe-sostoyanie-i-perspektivy-razvitiya-regionalnogo-finansovogo-sotrudnichestva-stran-evrazes/
Стаття надiйшла до редакцп 04.09.2015.
Т. В. Марена
РЕГ1ОНАЛЬН1 Ф1НАНСОВ1 МЕХАН1ЗМИ ЯК КОМПОНЕНТ ГЛОБАЛЬНОÏ
МЕРЕЖ1 ФIНАНСОВОÏ БЕЗПЕКИ
У cmammi встановлено передумови створення, завдання д1яльност1 регюнальних фтансових механiзмiв та визначено ïx мкце у глобальнт мережi фтансово'г безпеки i у антикризовому регулюванн регюнального розвитку. До^джено специфту функщонування та здтснено порiвняння найбыьш впливових сучасних регюнальних фтансових тщатив. Розглянуто фiнансовi iнструменти, що використовують регюнальш фiнансовi мехатзми при виконанш поставлених перед ними завдань. Визначено переваги створення регюнальних фтансових меxанiзмiв та напрями узгодження гх дiяльностi з iншими складовими глобальног мережi фтансовог безпеки.
Клю^о^^ слова: регюналью фiнансовi мехатзми (тщативи), регюнальна ттегращя, глобальна мережа фтансово'г безпеки, своп-угода, мiжнароднi фтансово-кредитн установи.
УДК 339.924(477:438):332.1
О.А. Беззубченко
РОЗВИТОК МЕЖРЕГЮНАЛЬНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА М1Ж УКРАШОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ
У статтi розглянуто рiзнi аспекти мiжрегiонального ствробтництва Украгни та Польщi. Визначено, що головною метою мiжрегiонального ствробтництва е стльы дп учасниюв з приводу розвитку багатосторонньоХ, гармонтно'г ствпращ мiж територiальними громадами, мШмум двох регютв, що не обов 'язково мають стльн кордони. Украгна сьогодн залучена до багатостороннього мiжрегiонального ствробтництва у тому чи^i транскордонного. До^джено розвиток украгнсько-польського мiжрегiонального ствробтництва у детлькох площинах.
Ключовi слова: мiжрегiональне ствробтництво, зовнШньоторговельне ствробтництво, твестицтне ствробтництво.
Поглиблення европейсько'1 штеграцп зумовлюе формування цшей регионально!' штеграцп в Укршш вщповщно до кожного piBra на якому вщбуваеться ïï реалiзацiя: внутршньорепонального, мiжрегiонального, а також мiждержавного. Слщ тдкреслити, що роль держави у формуванш та реалiзащï стратеги регионального розвитку Украши з огляду на постшне посилення впливiв штеграцшних процеав повинна зростати. В новш геопол^ичнш ситуацп, що склалася останшм часом в свт, для реалiзацiï стратеги ефективного розвитку Украша повинна спиратися на активну позищю репошв. Розширення функцiй репошв в реалiзацiï процесiв мiжнародноï штеграцп може дати позитивш результати за умови оптимiзацiï економiчних зв'язкiв
мiж самими регiонами, посиленнi ролi держави в забезпеченнi пол^ично'1 i економiчноi безпеки, виконаннi нею ролi гаранта в розв'язаннi дискусiйних питань на мiжнародному рiвнi.
Головною метою мiжрегiонального спiвробiтництва е спiльнi ди учасникiв з приводу розвитку рiзнобiчноi, гармоншно'1 спiвпрацi мiж територiальними громадами, мшмум двох регiонiв, що не обов'язково мають спiльнi кордони [1,2]. Украша як суверенна держава залучена до багатостороннього мiжрегiонального спiвробiтництва у тому чист транскордонного.Однак правовi документи, яю регламентують цю сферу, на жаль, мають фрагментарний характер i не тдпорядковаш концепцп регiонального розвитку.
Пюля падiння старо'1 економiчноi системи, в Польщi i в Укршш виникла ситуацiя, яка примусила уряди i господарськi оргашзацп цих краш здiйснити iстотнi змiни. Системна перебудова е процесом основних, фундаментальних змш, а передумовами для змiн були: створення основ ринково'1 економiки (зокрема, структури власносп), полiпшення конкурентоспроможностi тдприемств (зокрема, шляхом обмеження надмiрноi зайнятосп i упровадження сучасних систем виробництва та управлшня), а також змша менталiтету людей. Польщу i Украшу зв'язуе бшьш нiж тисячолiтня iсторiя економiко-полiтичних вiдносин.
Основним правовим шструментом украшсько-польського мiжрегiонального спiвробiтництва е Угода мiж Урядом Украши та Урядом Республши Польща про мiжрегiональне ствроб^ництво, пiдписана 24 травня 1993 року. Цей документ створюе правовi принципи мiжрегiонального спiвробiтництва органiв державно'1 адмшстрацп i органiв мiсцевого самоврядування Украши та Польщi, зокрема в сферi будiвництва та облаштування територп, транспорту, комунального господарства, промисловосп, торгiвлi, сшьського господарства, охорони природи та навколишнього середовища, освiти та професiйного навчання, культури i мистецтва, охорони здоров'я, туризму та спорту тощо.
Пюля вступу Польщi до Свропейського Союзу та запровадження ново'1 полiтики сусiдства СС було тдписано «Стратепю украшсько - польського мiжрегiонального та прикордонного ствробггництва». Цей документ окреслив стратепчш цiлi та прюритети украшсько-польського прикордонного та мiжрегiонального спiвробiтництва, визначенi через призму регюнально'1 полiтики СС.
Розвиток украшсько-польського мiжрегiонального спiвробiтництва здiйснюеться у декiлькох площинах. На рiвнi центральних органiв виконавчо'1 влади двох краш з украшського боку це питання координуеться - Мшютерством регiонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства, Мшютерством закордонних справ, Мшютерством iнфраструктури та Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, з польського боку - Мшютерством внутрiшнiх справ, Мшютерством регiонального розвитку та Мшютерством закордонних справ [3,4].
Для вирiшення ключових питань украшсько-польського мiжрегiонального спiвробiтництва на мiжурядовому рiвнi створено iнституцiйний мехашзм - Украшсько-польську Мiжурядову Координацшну Раду з питань мiжрегiонального ствробггництва (МКРМС). МКРМС приймае рiшення з ключових питань мiжрегiонального спiвробiтництва, визначае загальш напрямки i головнi принципи його розвитку, надае компетентним органам Украши i Польщi вiдповiднi пропозицп, розроблюе спiльнi програми дiяльностi, спрямоваш на розвиток мiжрегiональноi спiвпрацi та в цшому координуе мiжрегiональне ствроб^ництво на рiвнi областей Украши та воеводств Республши Польща. У складi МКРМС функцiонують Комюп: з питань пунктсв пропуску та прикордонно'1 шфраструктури, з питань просторового планування, з питань транскордонного ствроб^ництва та з питань рятування та захисту населення в умовах
надзвичайних ситуацш. Засiдання МКРМС вщбуваються один раз на piK, а засщання комiсiй - як правило, двiчi на piK. [4]
Органи мюцевого самоврядування Украши та Польщ^ pеалiзуючи мiжpегiональне спiвpобiтництво на своему piвнi, укладають мiжpегiональнi договори зпдно з внутpiшнiм законодавством двох держав, у т.ч. договори щодо поставок товаpiв або надання послуг, створення спшьних пiдпpиемств, товариств, асоцiацiй, фондiв, а також спiльних кооpдинацiйних оргашв з питань мiжpегiонального спiвpобiтництва.
Польща е одним з основних торпвельних паpтнеpiв Украши.
Динамiка показникiв зовшшньо'1 тоpгiвлi Украши з Польщею представлена на рис. 1. та свщчить, що за пеpiод 2003-2014 рр. зовшшньоторговельний оборот Украши з Польщею збшьшився у 3,6 рази ( з 1565,42 до 5715,48 млн. дол..), при цьому експорт товаpiв та послуг зрю у 3,46 рази (з 763,03 до 2644,66 млн. дол.), iмпоpт товаpiв та послуг - у 3,8 рази (з 802,39 до 3070,82 млн. дол.). Таким чином зростання iмпоpту випереджало зростання експорту при вщ'емному значенш сальдо зовшшньо! тоpгiвлi мiж кранами.
Рис. 1. Динам1ка зовшшньот торг1вл1 Укратни з Польщею у 2003-2014 рр.,
млн. дол. США
Зпдно з даними таблиц 1економша Украши е вiдносно вiдкpитою щодо ствробггництва з Польщею та протягом аналiзованого пеpiоду спостеpiгаеться тенденцiя до збшьшення показникiв як експортно'1 так i iмпоpтноi квот.
Таблиця 1
Динамика експортнот та 1мпортнот квоти Украши з Польщею (2003-2013 рр.,%)
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Експортна квота 2,72 2,70 2,65 3,10 2,99 3,20 2,60 2,98 3,60 3,30 3,50
1мпортна квота 2,95 3,30 3,80 4,50 5,25 3,03 5,50 4,20 3,70 4,40 5,00
В товарнш стpуктуpi експорту Украши до Польщi (рис. 2) 32% припадае на пpомисловi товари, 25% - OTpi матеpiали, 14% - машини та транспортне обладнання, 12% - i^^ та живi тварини, 6% - piзнi готовi, 5% - мшеральш продукти, 3% - продукщя хiмiчноi пpомисловостi. На експорт решти припадае 3 %.
Рiзнi готовi
1нше
1жа та живi
32%
промисловосп
30%
Рис. 2 Структура експорту товар1в УкраУни до Польщi за 2013 р.,%
1мпорт представлений в першу чергу промисловими товарами - 15%, машинним та транспортним обладнанням - 10%, мшеральними продуктами -9%, продукщею хiмiчноi промисловостi - 8%. На 1жу та живi тварини припадае 5% iмпорту, рiзнi готовi вироби - 3%, та шшь (рис 3)
Таким чином, переважно експортуються товари таких галузей економши як добувна промисловють та промисловi товари, iмпортуються - промисловi товари, продукщя машинобудiвноi, добувно'1' та хiмiчноi галузей.
Що стосуеться спiвробiтництва в швестицшнш сферi то офiцiйна статистика обох краш свiдчить про серйозну перевагу обсяпв iнвестицiй, що надходять з Польщi до Украши, порiвняно iз зустрiчним потоком iнвестицiй. (рис. 4).
Найбшьший обсяг iнвестицiй з Польщi в Украшу та з Украши в Польщу спостерiгався у 2010 рощ (935,8 млн. дол.. США) та у 2014рощ (100 млн. дол.. США) вщповщно.
Аналiз процесу залучення польських швестицш в Украшу дозволяе виявити наступштенденцп:
1. Обсяги надходження швестицш з Польщi в украшську економiку залишаються вкрай низькими у порiвняннi з юнуючими потребами. Проте 1'х обсяги для окремих репошв Украши е достатньо вагомими. Зрозумшо, що це регюни, якi мають
Рис. 3. Структура iмпорту товар1в до УкраУни з Польщ^ 2013 р., %
географiчну близькiсть до Польщi.
Рис 4 Динамика П11 та ПЗ1 мiж Польщею та УкраУною, 2005-2014 рр.,
млн. дол. США
2. Спостер^аеться наступна тенденцiя щодо спрямованосп польських iнвестицiй: !х галузева структура не вщповщае прiоритетам довгострокового зростання украшсько'1' економiки. Зокрема, недостатнi обсяги фшансових вкладень з Польщi спрямовуються в украшську промисловiсть та сшьське господарство, основнимиж галузямиiнвестування е т^ що забезпечують швидкий обiг катталу, такi як торгiвля i громадське харчування, сфера фiнансового посередництва.
3. Середнш обсяг iнвестування в конкретш проекти е доволi низьким, що не робить належного впливу на стабшзащюзагально'1' економiчноi ситуацп на мiкрорiвнi. Ця тенденцiя тiсно пов'язана по-перше, з небажанням польських iнвесторiв вкладати значш обсяги iнвестицiй в бiзнес краши з дуже високим рiвнем ризику, по-друге з мотивом швестування в украшську економiку для первюного накопичення капiталу (можливе завдяки використанню податкових пiльг для iноземних iнвесторiв), з подальшим вивозом його за меж економiки краши. Крiм цього, швестування у великих обсяпв передбачае довгостроковий i переважно виробничий характер фшансових вкладень, що в перш за все доступне великим ТНК, проте серед польських iнвесторiв в Украшу переважають малi i середш фiрми.
4. Недосконалою залишаеться форма залучення польських швестицш.Переважна кiлькiсть швестицш з Польщi надходить у виглядi нерухомого i рухомого майна, причому нерiдко не найкращо'1' якостi, значно менша частина - у валюта Це обумовлено ризиковiстю вкладення грошових активiв в економiку краши з значною господарською та макроекономiчноюнестабiльнiстю. О^м того, молодий польський бiзнес, який хоч i знаходиться на вищому нiж украшський рiвнi, ще не акумулював достатньо грошових активiв для вшьного оперування ними у сферi iнвестування украшських пiдприемств.
5. Стосовно регюнального розподiлу польських iнвестицiй в межах украшсько'1' економiки, то переважна кшьюсть акумулюеться лише в окремих регионах Украши. Очевидно, що польсью iнвестори при виборi регiону вкладення коштив, беруть до уваги як показники швестицшно'1' привабливостi регiонiв, таю як загальноекономiчний розвиток регiонiв, рiвень розвитку швестицшно'1' iнфраструктури, демографiчну характеристику регюну, рiвень розвитку ринкових вщносин, рiвень екологiчних та кримiногенних ризиюв, так i на критерiй низьких трансакцшних витрат. Тому, лiдером серед областей-рецитешив iнвестицiй з Польщi е Львiвська область, яка серед регюшв Украши мае досить високий рiвень привабливостi завдяки вiдносно сприятливому швестицшному клiмату та наявностi необхщно'1' для розвитку ринкових вщносин комерцшно'1' шфраструктури, а також е однiею з прикордонних областей, яю характеризуються вщносно нижчими трансакцiйними витратами. Доволi вагома частка
фшансових вкладень з Польщi спрямовусться у Волинську область, яка незважаючи на те що,оцiнюeться як репон з низькою iнвестицiйною привабливiстю, використовуе свое прикордонне розташування для розвитку субрепонального спiвробiтництва з Польщею, що стимулюе приплив польських iнвестицiй.
Прогноз обсяпв П11 та ПЗ1 мiж Украшою та Польщею з використанням лшшних параметричних методiв (модель Брауна, Хольта, Бокса-Дженкшса та модель ОЛ1МП) свiдчить про не значнезростання обсяпв надходження П11 до Украши з Польщi, що обумовлене зменшенням iнвестицiй у останнi роки та негативними темпами приросту обсяпв швестицш та тенденщю стабiльного зростання обсяпв ПЗ1 з Украши до Польщi (рис 5).
1200 1000 800 600 400 200
Т—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I l/lNOlHfOl/lNOl 00011111 00000000 22222222
Фактичний обсяг ПII (млн.дол.) 300 250
Точковий 200
прогноз 150
Песимктичн 100
ий прогноз
Оптимiстичн 50
ий прогноз 0
I I I I I I I I I I I I I I I LO I CTl^HfOL/ll CT! 0 0 0 1 1 1 1 1 00000000 22222222
Фактичний обсяг ПЗ1 (млн.дол.)
Точковий прогноз
Песимктич ний
прогноз
Оптимктич ний
прогноз
0
(модель ОЛ1МП) (модель криво! зростання)
Рис 5. Динамика та прогноз обсяпв П11 та ПЗ1 мiж УкраУною та Польщею.
Отже, розвитку мiжрегiонального спiвробiтництва, насамперед торговельного повинш сприяти ди як державних так i регiональних органiв влади. Потрiбнi змiни у принципах ведення i пiдходах до формування економiчноi полпики Укра!ни. Основними завданнями ще! полпики мае стати демонополiзацiя економiки, стабшьне економiчне законодавство, адаптацiя та наближення впчизняного законодавства до чинних правових норм та економiчних стандартiв СОТ, Ради Свропи, СС тощо., проведения адмiнiстративно-територiальноi реформи на засадах субсидiарностi та солiдарностi, якi визначають полпику регiонального розвитку бiльшостi держав СС, включаючи Польщу, активiзацiя транскордонного ствробпництва, спiльне розв'язання проблем регiонального рiвня, використання та розвиток потенцiалiв великих мют (мiст - центрiв нових економiчних районiв) як мметрополiйм мiжрегiонального значення.
Завдяки цьому виникне сприятливе макроекономiчнеmдrрунтя для поглиблення украшсько-польського мiжрегiонального спiвробiтництва на основi розвитку сучасних галузей «ново! економши». Також ще зробить можливим не тiльки поглибити стратепчне партнерство мiж кранами, а й сприятиме входженню Укра!ни до СС на основi сталого економiчного зростання та полiпшення якостi життя i стандартiв соцiального захисту населення.
Список використаноУ л1тератури
1. Матеха А. С. Методи тдвищення ефективносп мiжрегiонального економiчного спiвробiтництва [Електроний ресурс] / А. С. Матеха // Вюник Хмельницького нащонального унiверситету. - 2014. - № 2(2). - С. 170-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vchnu_ekon_2014_2(2)_36.pdf; Matiekha A. S. Metody
pidvyshchennia efektyvnosti mizhrehionalnoho ekonomichnoho spivrobitnytstva [Elektronyi resurs] / A. S. Matiekha // Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. - 2014. -№ 2(2). - S. 170-173. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vchnu_ekon_2014_2(2)_36.pdf
2. Лагно В. Т. Розвиток мiжрегiонального спiвробiтництва Украши та краш GC [Електронний ресурс] / В. Т. Лагно // Збiрник наукових праць Донецького державного ушверситету управлшня. Сер. : Державне управлшня. - 2014. - Т. 15, Вип. 291. - С. 162173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpdduu du 2014 15 291 18.pdf Lahno V. T. Rozvytok mizhrehionalnoho spivrobitnytstva Ukrainy ta krain YeS [Elektronnyi resurs] / V. T. Lahno // Zbirnyk naukovykh prats Donetskoho derzhavnoho universytetu upravlinnia. Ser. : Derzhavne upravlinnia. - 2014. - T. 15, Vyp. 291. - S. 162-173. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpdduu_du_2014_15_291_18.pdf
3. Kaminski A. Z. Stosunki polsko-ukrainskie: raport / A. Z. Kaminski, J. Kozakiewicz. — Warszawa : CSMISP, 1997. — 58 s.
4. Посольство Украши в Республщ Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://poland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-pl/regions; Posolstvo Ukrainy v Respublitsi Polshcha [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://poland.mfa.gov.ua/ua/ukraine-pl/regions
5.UNCTADSTAT [Electronic resource]. - Mode of access: http://unctad.org/en/Pages/Statistics.aspx
Стаття надшшла до редакцп 05.09. 2015.
О. Bezzubchenko
DEVELOPMENT OF INTER-REGIONAL COOPERATION OF UKRAINE
AND POLAND
The article investigates the practical aspects of the implementation of different Ukraine's inter-regional cooperation vectors with Poland. The complex analysis of the dynamics, structure and intensity of Ukraine's foreign trade cooperation with the Poland is made.
The deepening of European integration leads to formation targets of regional integration in Ukraine according to each implementation levels: inter-regional and interstate. It should be emphasized that the role of government in formulating and implementing Ukraine regional development strategy should grow because of the constant growing influence of integration processes. In the new geopolitical situation in the world in recent years, Ukraine effective development strategy should be based on proactive regions positions. Expanding the functions of regions in the implementation process of international integration can bring positive results in terms of optimization of economic relations between the regions, strengthening the state's role in providing political and economic security, the performance of a guarantor in resolving contentious issues at the international level.
Evaluation of the effectiveness and intensity of Ukraine's foreign trade relations with Poland is conducted by calculating such indices as trade openness index, dynamics and structure of foreign trade and investments of Ukraine with Poland. Assessment of the level and intensity of Ukraine's cooperation with Poland is based on calculation and analysis of different trade cooperation aspects. The features of the Ukrainian export and import commodity structure with Poland are identified, and the level of Ukraine's export specialization and import dependence is determined.
The different modeling tools have provided the predictive assessment of volumes of investments between Ukraine and Poland in the near future.
It is concluded that, the development of regional cooperation, especially trade should promote actions as state and regional authorities. It was researched that nowadays it is necessary changes in the principles of conduct and approaches to the formation of economic
Ukraine policy.
The main objectives of this policy should be demonopolization of the economy, stable economic legislation, adaptation and approximation of national legislation to existing legal norms and economic standards of the WTO, the Council of Europe, EU, etc., Administrative-territorial reform on the principles of subsidiarity and solidarity, which determine the policy of the most EU countries regional development, including Poland; the intensification of cross-border cooperation, joint problem solving regional level, the use and development potential of large cities.
Key words: inter-regional cooperation, foreign trade cooperation, investment cooperation.
УДК 330(438)"1989/1990"
M. Ryba
A SUCCESS OF A TRANSFORMATION OF THE POLISH ECONOMY AFTER
1989
The transition of the Polish economy from the very poor to a developed country in the past 25 years is definitely a story of the great success. In 1989 Poland was one of the poorest country among the transforming in the Central-Eastern Europe. The first real economic changes became already in 1988, particularly the business activity law, the most important reforms were established in 1989 and also named by the current new Minister of Finance, professor Leszek Balcerowicz. In the article the author were considered the effects of the shocked therapy.
Key words: developed country, reforms, shocked therapy, GDP, unemployment, inflation
The transition of the Polish economy from the very poor to a developed country in the past 25 years is definitely a story of the great success. In 1989 Poland was one of the poorest country among the transforming in the Central-Eastern Europe, including those which were still part of Soviet Union and almost twice poorer than Czech Republic and 50% than Hungary. From a practically bankrupt country, with a very low (about 1.700 USD) GDP per capita, a huge public debt, an inefficient industry and highly corrupted, Poland became a real developed and one of the fastest economically increasing in Europe. How did it happen?
The crucial moment was a year 1989 when Poland as the first country in the Eastern part of the Iron Curtain carried out the semi-democratic elections which allowed to appoint a new opposition government. Although the first real economic changes became already in 1988, particularly the business activity law, the most important reforms were established in 1989 and also named by the current new Minister of Finance, professor Leszek Balcerowicz.
Before we mention about the reforms, let us look back at the situation of Polish economy at the starting point. Poland, as the rest of the communist states, had the centrally planned economy where state's property was absolutely fundamental and privileged. Although the first private companies already existed, the real boom has not come yet. The industry, although super-important and essential part of GDP, was inefficient, too employed and underdeveloped. The state suffered the lack of capital and goods what was noticeable for instance in shops, equipped usually only in vinegar what is the symbol of the 80s. until today. Despite the higher demand than supply, the salaries were extremely low even in purchasing power parity. Poland was deeply corrupted state where even small things were difficult to
