CC BY
8
УДК 336.221:658.114](477)
УДОСКОНАЛЕННЯ Ф1НАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
В ЕКОНОМ1Ку УКРА1НИ
© 2015
РОМАНЧУК 3. 3., ВАНЬКОВИЧ Д. В.
УДК 336.221:658.114](477)
Романчук З. З., Ванькович Д. В. Удосконалення фiнансового регулювання залучення швестицшних pecypciB
в економiкy УкраУни
Метою cmammi е дослдження досв/ду заруб'жних кран щодо вдосконалення фшансового регулювання iнвестицйноi д'тльности Для Украни сьо-годн е дуже важливим запозичення позитивного ноземного досв/ду ф'тансового регулювання нвестицшно! д'тльностi, щобвийти на свтовий р'вень iз залучення нвестицш в економку крани. Тому було розглянуто особливостi податкового та бюджетного регулювання мвестицшноi д'тльностi в таких кранах, як США, Франтя, Китай, Великобриташя, а також у кранах Центральноi та Сюдно!' £вропи. Проанал'вовано спосо-би створення ефективноi державноi полтики цих кран щодо активiзацiiтвестицшноi д'тльност'! та створення сприятливого нвестицтого кл'шату. Розглянуто можливкть використання досвiду зазначених кран у здшснент ф'тансового регулювання твестицшноi д'тльностi та Ыд-вищення iнвестицiйноi привабливостi економки Украни.
Ключов'! слова: iнвестицil, прямiшоземнiiнвестицil, iнвестицiйна д'тльн'кть, шоземнi швестори. №п.: 14.
РоманчукЗоряна ЗшовПвна - асшрантка, кафедра фiнансiв, грошового обгу i кредиту, Льв'вський нацональний ушверситет iм. i. Франка (вул. Утверситетська, 1,Льв'в, 79000, Украна)
Ванькович Данило Володимирович - доктор економiчних наук, доцент, доцент кафедри фнанав, грошового обгу i кредиту, Льв'вський нацо-нальний ушверситет iм. i. Франка (вул. Утверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украна) E-mail: dvankovych@ukr.net
УДК 336.221:658.114](477) Романчук З. З., Ванькович Д. В. Усовершенствования финансового регулирования привлечения инвестиционных ресурсов в экономику Украины
Целью статьи является исследование опыта зарубежных стран по усовершенствованию финансового регулирования инвестиционной деятельности. Для Украины сегодня является очень важным заимствование положительного зарубежного опыта финансового регулирования инвестиционной деятельности, чтобы выйти на мировой уровень по привлечению инвестиций в экономику страны. Поэтому были рассмотрены особенности налогового и бюджетного регулирования инвестиционной деятельности в таких странах, как США, Франция, Китай, Великобритания, а также в странах Центральной и Восточной Европы. Проанализированы способы создания эффективной государственной политики этих стран по активизации инвестиционной деятельности и созданию благоприятного инвестиционного климата. Рассмотрена возможность использования опыта указанных стран в осуществлении финансового регулирования инвестиционной деятельности и повышения инвестиционной привлекательности экономики Украины. Ключевые слова: инвестиции, прямые иностранные инвестиции, инвестиционная деятельность, иностранные инвесторы. Библ.: 14.
Романчук Зоряна Зиновьевна - аспирантка, кафедра финансов, денежного обращения и кредита, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) Ванькович Даниил Владимирович - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, денежного обращения и кредита, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: dvankovych@ukr.net
UDC 336.221:658.114](477) Romanchuk Z. Z., Vankovych D. V. Improvements of the Financial Regulation in Attracting Investments into the Economy of Ukraine
The article is aimed to study the experience of foreign countries on improvement of the financial regulation of investment activity. For Ukraine at the present, appears of great importance borrowing positive foreign experience as for the financial regulation of investment activity in order to reach out to the world level of attracting investments into the country's economy Thus, peculiarities of the tax and budget regulation of investment activity in countries such as the United States, France, China, United Kingdom, as well as the countries of Central and Eastern Europe, were considered. Ways to create effective public policies in these countries to intensify investment and the creation of a favourable investment climate were analyzed. Possibility of using experience of these countries in the implementation of the financial regulation of investment activity and improving the investment attractiveness of the Ukrainian economy has been considered.
Key words: investments, foreign direct investments, investment activity, foreign investors. Bibl.: 14.
Romanchuk Zoryana Z. - Postgraduate Student, Department of Finance, Money Turnover and Credit, Ivan Franko National University of Lviv (vul. Universytetska, 1, Lviv, 79000, Ukraine)
Vankovych Danylo V. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Money Turnover and Credit, Ivan Franko National University of Lviv (vul. Universytetska, 1, Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: dvankovych@ukr.net
Необхцною передумовою розвитку економжи е висока швестицшна актившсть. Вона досяга-еться шляхом збкьшення реалiзованих швестицшних pecypciB i найбкьш ефективного '¿хнього використання в прюритетних секторах матepiального ви-робництва i сощально! сфери. Саме швестици формують виробничий потенщал на новш науково-техшчнш базi та визначають конкурентн позици краш на свггових ринках. На сьогодш збкьшення обсягш швестицш е передумовою поступового вцновлення eкономiчного зростан-
ня шляхом формування сприятливого швестицшного ^мату в УкраМ та и регюнах. Розвиток швестицшного потенщалу краши та зниження швестицшних ризиюв створюють cпpиятливi умови для шдвищення конку-рентоспроможност економжи Украши. Це забезпечить розширення, розвиток та змшу структури виробництва; вцновлення основних виробничих заcобiв, шдвищення технолопчного piвня виробництва й умов пращ тощо.
Визначна роль у створенш сприятливого швестицшного ^мату для здшснення швестицшно! дiяльноcтi
належить держав1, яка повинна проводити таку полгги-ку, що сприятиме надходженню 1нвестиц1йних ресурйв у р1зн1 сфери економжи. Тому сьогодн1 актуальним е до-сл1дження досв1ду розвинених кра!н св1ту щодо державно! пол1тики у сфер1 актив!заци швестицшно! д1яльно-ст1 та залучення 1ноземних швестицш для забезпечення економ1чного зростання економжи, а також можливост1 його застосування в УкраМ.
Досл1дженню проблем застосування заруб1жного досв1ду актив1защ! 1нвестиц1йно'1 д1яльност1 в економь ц1 Укра'1ни присвятили сво'1 прац1 так1 вчен1: Я. Грущин-ський, С. Захар1н, I. Лобас, В. Люб1мов, В. Мшч, Н. Рез-н1к, Н. Стукало, А. Сухорукова. В. Хуторна, В. Федорен-ко та ш. Проте, незважаючи на широке висв1тлення у на-уков1й л1тератур1 проблем, пов'язаних 1з використанням заруб1жного досв1ду залучення швестицш у в1тчизняну економ1ку, не вс1 аспекти ц1е'1 складно'1 й багатогранно'1 проблеми з'ясовано та належно обгрунтовано.
Мета статт1 - дослцити досв1д заруб1жних кра'1н щодо вдосконалення ф1нансового регулювання швести-ц1йно'1 д1яльност1
Аля досл1дження заруб1жного досв1ду актив1зацГ1 1нвестиц1йно'1 д1яльност1 звернемо увагу на таю кра!ни: США, Франц1я, Китай, Великобритан1я, Центрально! та Сх1дно! бвропи (ЦС6).
США. З огляду на те, що США залишаються великим експортером кашталу, уряд ще! кра!ни вдаеться до певних обмежувальних заход1в щодо його вивезення 1 створив систему заохочувальних важел1в для викори-стання кап1талу переважно у в1тчизнянш економ1ц1. Вод-ночас висою р1вн1 ставок за позикою разом з низькими показниками шфляци та сприятливими прогнозами шд-вищення цш зумовлюють значний приплив 1ноземних швестицш в американську економжу. Скасування по-датк1в на див1денди, що сплачуються 1ноземними влас-никами ц1нних папер1в, сприяло розповсюдженню акц1й серед шоземщв. Зг1дно 1з законом про оподаткування у США гарантуеться вцсутшсть будь-яко! дискримшаци, що зумовило створення бкьшктю 1ноземних 1нвестор1в фшй у цш кра!н1 [14, с. 353 - 354].
Система заход1в федерального уряду доповнюеть-ся спец1альними програмами 1з залучення 1ноземного кап1талу урядами штат1в. Ц1 програми передбачають р1зн1 системи пкьгового кредитування та страхуван-ня шоземних 1нвестиц1й, надання земельних дкянок для буд1вництва промислових п1дприемств тощо. Для 1ноземних 1нвестор1в в1дкрито доступ до результат1в науково-досл1дних розробок, яю зд1йснюються мкце-вими ун1верситетами; надаеться шформац1я про наяв-н1сть 1 обсяги сировини, енергетичних 1 водних ресурйв тощо. Умови надання пкьг передбачають розм1щення п1дприемств у певнш м1сцевост1, що пов'язано з потребою пропорцшного розвитку галузей економжи в межах того чи шшого штату [12].
У США видкяються федеральн1 бюджетн1 асигну-вання на скьське господарство у вигляд1 прямих грошо-вих виплат, пкьгових кредит1в, безв1дсоткових позик, безповоротних платеж1в. Фермерам надаються податко-в1 пкьги на швестици, надаються в1дстрочки платеж1в
за кредитами. Субсид!! скьському господарству в роз-винутих крашах, яю здiйснюються через економiчний мехашзм шдтримки, складають вiд 20 до 80 % у вартост скьськогосподарсько! продукц!! [9, с. 78].
У США сприяють залученню прямих державних iH-вестицш в малi пiдприeмства. У юнщ 1950-х рр. американський уряд створив шститут SBA (Small Business Administration). Конгрес США прийняв закон про швестици в малий бiзнес, зпдно з яким шновацш-ний проект, схвалений SBA, ми1 одержати державну по-зику на пкьгових умовах. Уам федеральним агентствам, бюджет яких на науковi дослiдження i розробки переви-щував 100 млн дол. США, законодавчо була закршле-на обов'язкова участь у програмi SBIR (Small Business Innovative Research). У рамках програми агентства в!д-раховують кошти на НДДКР. Так, у 1992 р. федераль-Hi агентства направляли 1,25 % в!д сво!х бюджетiв на НДДКР на шдтримку малого бiзнесу; у 1993 - 1994 рр. -1,5 %; у 1995 - 1996 рр. - 2 %; з 1997 р. - 2,5 % [4, с. 200].
SBIR покликана полегшити малому бiзнесу зна-ходження початкового кашталу, допомогти йому бра-ти участь у НДДКР, яю фшансуються урядом. У цш програмi держава виступае свого роду бiзнес-ангелом, вкладаючи через сво! федеральнi агентства кошти на початковш стада високоризикових проектш. Програма складаеться з трьох еташв. На першому ф!рми повинш продемонструвати можливкть запропонованого ними нововведення задовольнити (заздалепдь оголошеш) потреби вцомства. Обсяг фшансування на цьому еташ не перевищуе 100 тис. дол. США. Шд час другого етапу ф!рма повинна створити прототип виробу (фшансування - 750 тис. дол.). На третьому еташ вцбуваеться ко-мерщал!зац!я продукту, державне фшансування вже не надаеться [4, с. 200].
Даш по 50 найбкьш успшних компан!ях, як! були шдтримаш в рамках програми, свцчать про те, що дер-жавш вкладення повшстю окупилися. Залучен! цими компан!ями на третьому еташ приватш швестици ста-новили 963 млн дол. США, що в три рази перевищило варткть програми [13].
францiя. Залученню шоземних швестицш в еко-номжу Франц!! сприяють: зростання валового прибутку ф!рм, як! господарюють, податков! та кредитш пкьги, невисокий р!вень процентно-! ставки за кредити тощо. Уряд Франц!! здшснюе жорстку полижу регулювання шоземних швестицш стосовно держав, яю не е членами 6С. У цш краМ !снуе ефективна система заохочення як власних, так ! !ноземних !нвестиц!й, спрямованих на розвиток прюритетних i пров!дних галузей промисло-вост!. У краМ також кнуе преференцшний податковий режим для шдприемств, що працюють у так званих зонах шдприемництва Франц!! [12].
У систем! швестицшного кредитування розвинених краш домшуюче мксце займають кредити на при-дбання ново! техшки i впровадження прогресивних, ресурсозбериаючих технологш. Так, у Франц!! Credit Agricole (один з найбкьших банюв кра!ни) до 70 % кре-дит!в видае на придбання техшки. Для прискорення процесу модершзац!! скьського господарства i випуску
конкурентоспроможно! продукци уряди краш з розви-неною ринковою економ1кою передбачають спещаль-н1 пкьгов! умови кредитування. Зокрема, в1дсоткова ставка пкьгових кредит1в залежно в1д умов ведення аграрного виробництва складае в1д 3,1 до 8,9 %. Привь лейован1 позичальники (кооперативи по використанню техшки) користуються пкьговим кредитом з вцсотко-вою ставкою в1д 4,1 до 4,35 % [19, с. 78].
Серед кра!н европейського регюну, досв1д залучен-ня 1нвестиц1й у скьське господарство на прикла-д1 ФранцГ! е дуже важливим для Укра!ни з огля-ду на два фактори. По-перше, Франц1я е европейською державою з потужною економжою. По-друге, економ1ка ще! кра!ни значною м1рою ор1ентована на скьськогос-подарське виробництво. У ФранцГ! надання пкьг шве-сторам значною м1рою носить виб1рковий характер, що виражаеться у трьох напрямах. По першому напряму найбкьш сприятливий режим 1ноземного швестування надаеться кра!нам 6С. Другий - полягае в наданш пкьг швесторам, як1 зд1йснюються 1нвестицГ! у найменш роз-винут1 рег1они кра!ни. I, нарешп, трет1й - виражаеться в ч1ткому розмежуванн1 непрямих 1 прямих швестицш та наданн1 пр1оритету останшм [1, с. 229].
Китай. Поступово позици л1дера на св1товому ш-вестиц1йному ринку захоплюе Китай. Унасл1док еконо-м1чних реформ у краМ створено пор1вняно ефективну систему оподаткування шоземних ф1зичних 1 юридич-них ос1б, що характеризуеться гнучк1стю, наданням великих пкьг 1 спрощенням процедури сплати податк1в. Ключовим елементом сучасно! зовн1шньоеконом1чно! стратег!! КНР е створення спещальних економ1чних зон (СЕЗ) 1 в1дкритих приморських м1ст для шоземних ш-вестор1в [12].
Успии КНР у залученн1 прямих шоземних шдпри-емницьких кап1таловкладень загалом повязан з1 ство-ренням на значнш територй кра!ни сприятливого ш-вестицшного кл1мату, тобто комплексу матер1альних та шституцюнальних умов, як1 надають швесторам мож-лив1сть знижувати виробнич1 витрати до р1вня нижчого за середнш у св1т1. Складниками такого швестицшного кл1мату е низька варт1сть робочо! сили, надання права на пор1вняно дешеве користування землею, прийнят-ний р1вень розвитку виробничо! та сощально-побутово! 1нфраструктури в районах пкьгового швестування, еко-ном1чно виважена система оподаткування, преферен-ц1йний м1грац1йно-митний режим, сприятливе митне та валютне законодавство [12].
Основною державною пол1тикою Китаю стало фор-мування й перетворення в життя всеб1чних реформ 1 в1д-критост1 для шоземних швестицш. Починаючи з 1984 р., у Кита! активно здшснювалася полпика «в1дкритих дверей» через надання статусу «в1дкритих» багатьом м1стам та районам кра!ни. У 1990-х рр. Китай був най-бкьшим одержувачем П11 ! на м1жнародн1й арен1 посту-пався лише США, що дозволило вже в 1996 р. одержати П11 в обсяз1 42,3 млрд дол. США [3]. Протягом останнк роив Китай мщно втримуе першкть серед кра!н, що розвиваються, за обсягом П11. На початок 2000-х рр. обсяг П11 до Китаю вже досяг бкьше 52 млрд дол. США,
якого Укра!на не досягла й дотепер. У цей час 400 з 500 пров1дних св1тових транснацюнальних корпорац1й уже мають сво! шдприемства на територй Китаю.
Протягом останнк десятил1ть Китай демонструе не лише високу динамжу залучення П11, а й адекватну реакцш свое! економжи на даний процес та в1дпов1дний внесок у св1тове господарство. Таю зрушення в економь ц1 Китаю пояснюються переважно тим, що вона розви-ваеться дещо автономно з1 своею структурою в окремих великих мегаполках. Важливою передумовою прориву в швестицшному розвитку Китаю е змша ставлення влади Китаю до швестор1в. Кар'ерн1 перспективи багатьох чиновниюв поставлен! в залежн1сть в1д !хньо! спромож-ност1 залучати !ноземн1 швестици [7, с. 120].
Процеси реформування права власност! в кра!н1 е своерцним сигналом для ¡нвестора, що пояснюеться способами його входження на внутршнш ринок. Розрахунки м1жнародних експерт!в св1дчать про прискорення темшв економ1чного зростання в кра!н1 на 0,5 % у рж приватизаци та на 0,4 % наступного року в результат! приватизаци державно! власност! на суму, екв1валентну 1 % ВВП [6, с. 10]. Даний процес виступае додатковим стимулом ¡нвести-цшно! активност! в краМ за умов виважено! шституцш-но! п1дтримки в1дносно трансформац!! прав власност!, а також доступу швестор1в до р1зних сфер нац1онально! економжи та об'ект!в приватизац!! [7, с. 120].
Науковщ наголошують, що, незважаючи на те, що Конститущею Китаю досить нещодавно була ви-знана приватна власшсть, завдяки проведенню ефективних реформ, як1 спочатку не здавалися визна-чальними щодо зб!льшення обсяпв !ноземного !нвесту-вання, кра!на досягла стр1мкого економ1чного зростання ! шдвищила власний !нвестиц1йний потенц1ал, тим самим знизивши р1вень б1дност1 населення. Проведен! реформи служили усуненню найвагомших обмежень та перешкод актив1заци шоземного !нвестування, а спо-соби !х зд1йснення заклали в населення та шдприемств дов1ру до власних уряд1в, дозволивши п1двищити р1вень внутр1шньо! швестицшно! активност!. Особлив1стю модел1 перетворень у Кита! була поступова, еволюцшна трансформац1я системи сусп!льних в1дносин та шсти-туц1й, що передбачала формування ринкових в1дносин спочатку в певному в1докремленому сегмент! економ1ки з поступовим його розширенням, дозволяючи здшсню-вати поступову л1берал1защю з одночасною взаемод1ею традицшно! та ринково! економ1чних систем [11, с. 391].
Китай на початку 1990-х рр. для залучення шоземних швестицш здшснював пол1тику, що мала дискри-мшацшний курс в1дносно внутр1шн!х !нвестор1в. Так, !ноземним швесторам надавалися вищ1 тарифн1 та по-датков1 п!льги, закордонн! п1дприемц1 - етшчш китайц1 мали додатков! преференци. Незважаючи на всеб1чну критику, поеднання даних заход1в з ч1тким державним регулюванням дотримання прийнятих зобов'язань ви-значили вагом1 стимули для швестор1в - багато етн1ч-них китайщв почали повертати свою д1яльн1сть (! каш-тал) до Китаю. Зараз у Кита! застосовуеться пкьговий податковий режим в окремих районах кра!ни, що нада-ються п1дприемствам виробничо! спрямованосй, ор1ен-
тованим на експорт, а також для швестицш на розвиток шфраструктури, захист навколишнього середовищата в скьське господарство [7, с. 121].
Великобриташя. Значний штерес становить ан-гл1йська система залучення 1ноземних 1нвестиц1й. Вели-кобритан1я е значним отримувачем 1ноземних швестицш, що надходять у бвропу як 1з Заходу, так i з1 Сходу. Цьому сприяють таю чинники, як ефективна структурна перебудова i полшшення внутрiшньоекономiчноl ситуа-Щ1 у краМ, бажання iноземних фiрм зайняти новi ринки збуту для сво'1х товарш, висока норма прибутку за раху-нок порiвняно низьких витрат на робочу силу. На штен-сивнiсть процесу залучення шоземних iнвестицiй також впливае наявна у Великобритани система оподаткуван-ня. Вцчутним iнвестицiйним стимулом е вiдсутнiсть податюв на капiталовкладення в обладнання, а також 1х зниження на швестици в будшництво споруд [5, с. 67].
Унизщ кра'1н держава не ткьки створюе правове середовище для стимулювання розвитку венчур-но! шдустри, а й бере безпосередню участь у ll фЬ-нансуваннi. При цьому використовуються рiзноманiтнi схеми змшаного фiнансування венчурного бiзнесу.
Мета британсько'1 швестищйно1 програми ство-рення ушверситетських посiвних фондiв полягае в за-повненнi фiнансових прогалин, якi кнують мiж досль дженнями в ушверситетах i стадiею !х можливого ко-мерцiйного використання. Для допомоги ушверситетам у комерцiалiзацil результатiв дослiджень уряд Великобритани прийняв рiшення створити пойвш фонди для фiнансування послуг досвцчених менеджерiв, захисту штелектуально1 власносп, пiдготовки бiзнес-планiв, по-криття юридичних витрат i т. iн. У 1999 р. сума внесених кошпв становили 45 млн фунтiв стерлшпв. Вона була розподкена мiж 15 спещально створеними ушверси-тетськими пойвними фондами. Протягом перших двох роив кнування програми було органiзовано 106 нових венчурних компанiй [4, с. 198].
Що стосуеться активiзащl шдприемницько! дiяль-ностi, то у Великобритани з 1994 р. дiе система шдтрим-ки пiдприемництва (Enterprise Investment Scheme), яка являе собою новий варiант програми шдтримки малого бiзнесу (Small Business Expansion Scheme), що реалiзу-еться урядом з 1983 р. Метою системи е надання допомоги малим фiрмам в отриманш акцiонерного капiталу вiд зовншнк iнвесторiв. Фiрми, що реалiзують ризиковi проекти, отримують податковi пкьги (до 20%), а також звкьняються в1д сплати податкiв на доходи в1д приросту капiталу в результат зростання ринково! вартостi активiв. У результат фiрма може зiбрати протягом року до 1 млн фунпв стерлшпв [4, с. 198].
Центральна та Сх^на бвропа. Заслуговуе на ува-гу i досвiд краш сходно! та Центрально: бвропи у вирь шеннi проблем регулювання шоземних швестицш. По-перше, iноземним швесторам гарантуеться нацюналь-ний режим. Уа пкьги доступнi для будь-якого швестора незалежно вiд його нащонально1 приналежност за умови вiдповiдностi iнвестора певним вимогам [12]. По-друге, дiяльнiсть закордонних iнвесторiв дозволена практично у вси сферах економiки. 1м дозволено купувати нерухо-
мiсть, у тому чит землi (за винятком земель скьсько-господарського призначення). Водночас держава чпго фксуе об'екти, в яких частка шоземного iнвестора не може доходити до 100%. В Угорщиш, наприклад, до них належать: компани, що входять до перелжу стратепч-них пiдприeмств, деякi галузi промисловостi, пов'язаш з нацiональною обороною, угорська авiалiнiя «Малев». У Польщi галузевi закони накладають такi обмеження на частку шоземних iнвесторiв у низцi секторiв: на повь тряному транспортi - не бкьш як 49 %, на радюмовленш та телебаченнi - 33 % [10]. По-трете, кнуе диференщацш податкових пкьг для iнвесторiв, у тому числi iноземних, залежно в1д рiвня розвитку регiону. Так, наприклад, шд-приемства, розташованi в депресивних регiонах Угор-щини (де рiвень безробiття перевищуе 15 %), повнктю звiльненi вiд сплати податку на прибуток термiном до 5 роив за умови щорiчного зростання продажiв на 5 % в1д обсягу iнвестицiй [12].
бдиним варiантом вирiшення проблем i протирiч в швестицшнш та iнновацiйнiй сферах, що виникають у зв'язку з вступом краш ЦС6 в бвропейський Союз, може стати ефективна нацюнальна швестицшна поль тика, що дозволяе цим крашам запобiгти повнiй еконо-мiчнiй i технологiчнiй залежностi вiд найрозвинутших кра'1н за рахунок змiцнення i пiдтримки нацiональних промислових структур, а також стимулювання переходу економiки на шновацшний шлях розвитку за рахунок ефектившшого продукування та використання «ште-лектуальних iнвестицiй» [2, с. 524].
Piвень вiдкритостi економiки до iноземного шве-стування пiдвищуеться як результат ефективност реформацiйних процесiв у краМ. Так, сприяння державних органiв входженню на внутршнш ринок iноземних iнвесторiв, вцкриткть пiдприемств i галу-зей економжи приватизацiйним процесам позитивно вплинули на приплив шоземного капггалу до краш ЦС6. Уряди цих кра'1н упроваджують системи iнвестицiйних стимулiв через вцкриткть нацiональних економiк П11.
Кра'1ни ЦС6 - новi члени 6С - з метою забез-печення власно'1 швестицшно! привабливостi прова-дять послцовне зниження податкового навантаження. Упродовж останнього десятирiччя рiвень податкiв та обов'язкових платежiв у даних кра'1нах у середньому зменшився на 1,2 %. Зростання спостериалося лише в Чехи (1,2 %) та Словени (0,8 %). У бкьшост кра'1н регюну для залучення iноземного капiталу передбачаеться зни-ження ставок оподаткування прибутку з одночасним зменшенням податкових пкьг. Унатдок використання податково'1 полiтики як стимулу для шоземного шве-стування, Словен1я, що до 2000 р. вцставала вiд iнших европейських кра'1н за швестицшно! привабливiстю, до-моглася стрiмкого збкьшення обсягу iнвестицiй до власно'1 економжи та нинi пойдае одне з перших мiсць за об-сягом залучення iнвестицiй на душу населення. Найваго-мiшими заходами стали: зниження податку на прибутки корпорацш з 40 % до 29 %; звкьнення вiд сплати податюв термшом на п'ять роюв промислових пiдприемств, якi мають зареестрований капiтал у сумi 5 млн евро i отримують 60 % прибутку в1д експорту, шдприемств з
капиталом у сум1 2,5 млн евро, якщо вони розташоваш в регюш, де зареестроване безроб1ття перевищуе 15 %, а також шдприемств з кашталом у сум1 1,5 млн евро, яю працюють у певних сегментах сфери послуг; додат-кове звкьнення на п'ять рок1в в1д сплати 50 % податку на прибуток шдприемств, основш доходи яких зростали щор1чно протягом перших п'яти роив за рахунок шо-земних 1нвестиц1й у обсяз1 5 млн евро [6, с. 9].
Найбкьш складну систему стимул1в, що перед-бачае надання податкових 1 митних пкьг для НДДКР 1 субсидш для 1нфраструктури, мае Угорщина. Податков1 пкьги з корпоративного податку в Угорщиш для шве-стиц1й можуть надаватися з 1 с1чня 2004 р. для швести-ц1й у проекти, що повязан з виробництвом продукци, передбачають розширення й оновлення, а також ство-рення робочих м1сць. В1дпов1дно до постанови уряду Угорщини зменшення обсягу оподаткування може ста-новити 25 - 50 % залежно в1д галуз1 та рег1ону швесту-вання. Для малого й середнього б1знесу в1дпов1дна ставка може бути збкьшена ще на 20 % [7, с. 123].
У Чехи шдтримка надаеться швестицшним проектам у галуз1 виробничо! д1яльност1 в обробн1й промис-ловост1, у сфер1 прогресивних технолог1й, впровадження швестицш до яких мае великий експортний потенщал. 1нвесторам, що упроваджують нову продукцш або роз-ширюють наявне виробництво в установленому розм1р1 в переробнш промисловост1 Чехи, надаеться звкьнення в1д податку з доходу термшом на п'ять рок1в повн1стю для новостворених п1дприемств 1 часткове в раз1 роз-ширення виробництва [7, с. 123].
У Польщ1 застосовуеться система 50 %-го оподаткування шдприемств, що дють на територ1ях спещальних економ1чних зон; в 1рландп - зниження до 10 % податку на прибуток, звкьнення в1д сплати ПДВ 1 мита для ком-панш, що створюють нов1 робоч1 м1сця в галузях машино-будування й будшництва. У Роси 1снуе можлив1сть отри-мання пкьг на рег1ональн1 й м1сцев1 податки (податок на майно, податок на [горний б1знес, податок з власникш транспортних засобш, земельний податок)[7, с. 123].
Митна пол1тика кра!нами ЦС6 активно прова-диться з використанням р1зних стимул1в для залучення шоземного кап1талу. Як уже зазна-чалося, в Угорщин1 вона стосуеться надання митних пкьг для НДДКР 1 субсидш для шфраструктури; у Ру-муни звкьняеться в1д сплати мита 1мпорт устаткуван-ня, обладнання, контрольно-вим1рювальних прилад1в, програмних продукт1в (в1дпов1дно до списку, схвалено-го М1н1стерством розвитку 1 прогнозування - Мшстер-ством державних ф1нанс1в); у Польщ1 шдприемства, що створен1 в1дпов1дно до Закону про шоземш швестици, звкьняються в1д сплати мита на обладнання, яке при-дбане за кордоном протягом перших трьох роив д1яль-ност1, а також компенсуеться ПДВ, сплачений в1д вар-тост! основних засоб1в, ввезених у кра!ну, що являють собою внесок у статутний каштал; у Болгари звкьняеть-ся в1д сплати ПДВ 1мпорт, передбачений швестицшни-ми проектами понад 6,6 млн дол. США [8].
ВИСНОВКИ
Досл1дивши заруб1жний досв1д актив1зацй шве-стицшно-шновацшно! д1яльност1, можемо зробити так1 висновки.
В УкраМ потр1бно проводити виважену фшансову пол1тику для стабшзаци макроеконом1чного середови-ща, що сприятиме створенню сприятливого швестицш-ного кл1мату та подоланню перешкод залучення шозем-них швестицш.
Держава повинна сприяти розвитку венчурного б1знесу, який в Укра!н1 перебувае на стади започаткуван-ня, осккьки на перспективу в1н сприятиме залученню 1нвестиц1й в 1нновац1йну д1яльн1сть. Для цього потр1бна актив1зац1я розвитку в1тчизняного фондового ринку та допомога держави в розмщенш ц1нних папер1в венчур-них фонд1в первинно! емки, а також !! активна участь у фшансуванш НДДКР.
Податкова пол1тика Укра!ни повинна сприяти акти-в1зацГ! швестицшно! д1яльност1, для чого потр1бно спрос-тити оподаткування п1дприемницько! д1яльност1, знизи-ти податкове навантаження та надати додатков1 п!льги 1ноземним 1нвесторам з метою шдвищення податково! конкурентоспроможност1 вгтчизняно! економ1ки. 1нвес-торам, що вкладають ф1нансов1 ресурси у низькорозви-неш рег1они, потр1бно надавати додатков1 преференци.
Податок на прибуток фермерських господарств по-тр1бно нараховувати т!льки шсля реального надходжен-ня доход1в, а не документального оформлення операцш, а також дозволити !м в1дн1мати ус1 поточн1 витрати в1д таких доходш (досв1д США) 1 розширити перелж видат-к1в, як1 можна включати у в1дтворення основних засоб1в.
Для виходу з кризи с!льськогосподарського виробництва варто розширити швестицшне кредиту-вання таких п1дприемств на придбання ново! техн1ки ! впровадження ресурсозбериаючих технолог1й, а ставку за такими кредитами потр1бно диференц1ювати залежно в1д умов ведення б1знесу. 1нвестицшне кредитування мае носити виб1рковий та адресний характер.
Особливуувагу держав! потр1бно придкяти регулю-ванню ф1нансового забезпечення науково-технолог1чного та технолог1чного оновлення виробництва бкьшосп великих промислових шдприемств Укра!ни, модерн!зац1! !хнього д1ючого устаткування !з залученням прямих !но-земних !нвестиц!й, що допоможе вийти на м1жнародш ринки збуту, п1двищити конкурентоздатшсть та досягну-ти прибуткового р!вня д1яльност1.
У б!льшост1 заруб1жних кра!ни використовують поеднання прямого бюджетного фшансування та надання податкових ! амортизацшних п!льг для розвитку швестицшно! д1яльност1 суб'ект1в господарювання.
Для шдвищення ефективност! НДДКР необх1дно запровадити фонди, яю б допомагали ф1нансувати взае-мод1ю вищих навчальних заклад1в !з суб'ектами господарювання щодо вткення у практику результат1в науко-вих досл1джень.
Запропонован1 заходи допоможуть актив1зувати в1-тчизняну !нвестиц!йну д1яльн1сть та залучити в Укра!ну необх1дний обсяг швестицш, що допоможе вийти !з ф1-нансово! кризи та досягти економ1чного зростання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Грущинський Я. М. 1ноземний досвiд створення пра-вових передумов залучення iнвестицiй у сiльське господарство / Я. М. Грущинський // Часопис Кшвського ушверситету права. -2010. - № 3. - С. 227-231.
2. Захарш С. В. Мiжнародний досвщ регулювання ш-вестицiйноï та iнновацiйноï дiяльностi й можпивосп його ви-користання в УкраТш / С. В. Захарш // Вiсник Нацiонального унн верситету «Львiвська полiтехнiка». - 2008. - № 628 «Проблеми економiки та управлшня». - С. 523-528.
3. Иностранные инвестиции в Китай [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.uglk.ru/china-investment/ abien.htm
4. Лобас I. Зарубiжний досвщ державно!' пщтримки венчурного швестування шновацшноТ дiяльностi / I. Лобас // Вкник НацюнальноТ академп державного управлiння при Президент^ УкраГни . - 2012 . - № 1 . - С. 196-203.
5. Любiмов В. I. Особливосп державного регулювання шоземних швестицм: закордонний досвiд / В. I. Лю^мов // Еко-номiчний простiр. - 2009. - № 21. - С. 65-71.
6. Мiжнародний досвщ формування швестицшних по-токiв // Нацiональна безпека i оборона. - 2006. - № 6 (78). -С. 3-19.
7. MÏHÏ4 В. Г. Европейський та свгговий досвiд державно!' полiтики щодо пщвищення iнвестицiйноï активностi / В. Г. Mi-нiч // Вкник Академп митноТ служби Украши. Сер.: Державне управлшня. - 2011. - № 1. - С. 118-124.
8. Покришка Д. Динамка швестицшного шмату краш СхщноТ ёвропи - досвщ для Украши / Д. Покришка, О. Бабанш, В. Шкадюк [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. niss.gov.ua/Monitor/June2009/01.htm
9. Резшк Н. П. Зарубiжний досвiд iнвестування в агро-промисловий комплекс / Н. П. Резшк // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 147. - С. 77 - 80.
10. Рисин И. Е. Зарубежный опыт регулирования иностранных инвестиций / И. Е. Рисин, А. С. Ежиков // Проблемы региональной экономики. - 2006. - № 12. - С. 17-25.
11. Савша Г. Г. Визначення основних перешкод залучення швестицш в економку Украши у контекст свггового досвщу. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : сборник научных трудов / Г. Г. Савша, Ю. Г. Гришаева. - Донецк : ДонНУ, 2010. - C. 386-392.
12. Стукало Н. В. Досвщ державного регулювання шоземних швестицш у кра'шах свггу / Н. В. Стукало, А. В. Хуторна // Економка сьогодення: актуальн питання та перспективи : збiрник наукових праць. - 2012. - № 1 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://economics-issues.com.ua/zmist-zhurnalu/ ekonomika-sogodennya-aktualni-pitannya-ta-perspektivi-2012-1/ dosvid-derzhavnogo-regulyuvannya-inozemnix-investicij-u-kra%D1%97nax-svitu/
13. Участие государства в развитии венчурного инвестирования в России : информ.-аналит. бюл. / Сост. И. В. Карзанова. -М. : Бюро экономичес-кого анализа, 2003. - № 45. - 33 с.
14. Федоренко В. Г. 1нвестознавство : пщручник / В. Г. Фе-доренко. - 3-те вид., доп. - К. : МАУП, 2004. - 480 с.
REFERENCES
Fedorenko, V. H. Investoznavstvo [Investing]. Kyiv: MAUP,
2004.
Hrushchynskyi, Ya. M. "Inozemnyi dosvid stvorennia pra-vovykh peredumov zaluchennia investytsii u silske hospodarstvo" [The foreign experience of legal preconditions for attracting investment in agriculture]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava, no. 3 (2010): 227-231.
"Inostrannye investitsii v Kitay" [Foreign investment in China]. http://www.uglk.ru/china-investment/abien.htm
Lobas, I. "Zarubizhnyi dosvid derzhavnoi pidtrymky venchurnoho investuvannia innovatsiinoi diialnosti" [Foreign experience of state support of venture capital innovation]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, no. 1 (2012): 196-203.
Liubimov, V. I. "Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia in-ozemnykh investytsii: zakordonnyi dosvid" [Features of state regulation of foreign investments: international experience]. Ekono-michnyiprostir, no. 21 (2009): 65-71.
"Mizhnarodnyi dosvid formuvannia investytsiinykh potokiv" [International experience of formation of investment flows]. Natsio-nalna bezpeka i oborona, no. 6 (78) (2006): 3-19.
Minich, V. H. "Yevropeiskyi ta svitovyi dosvid derzhavnoi polityky shchodo pidvyshchennia investytsiinoi aktyvnosti" [European and world experience of state policy to increase investment activity]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Seriia "Derzhavne upravlinnia", no. 1 (2011): 118-124.
Pokryshka, D., Babanin, O., and Shkadiuk, V. "Dynamika inv-estytsiinoho klimatu krain Skhidnoi Ievropy - dosvid dlia Ukrainy" [The dynamics of the investment climate in Eastern Europe - experience for Ukraine]. http://www.niss.gov.ua/Monitor/June2009/01.htm
Rieznik, N. P. "Zarubizhnyi dosvid investuvannia v ahropro-myslovyi kompleks" [Foreign experience of investing in agriculture]. KulturanarodovPrychernomoria, no. 147 (2008): 77-80.
Risin, I. E., and Ezhikov, A. S. "Zarubezhnyy opyt reguliro-vaniia inostrannykh investitsiy" [Foreign experience of regulation of foreign investment]. Problemy regionalnoy ekonomiki, no. 12 (2006): 17-25.
Savina, H. H., and Hryshaieva, Yu. H. "Vyznachennia os-novnykh pereshkod zaluchennia investytsii v ekonomiku Ukrainy u konteksti svitovoho dosvidu" [Determination of the main obstacles to attracting investment in Ukraine in the context of world experience]. In Problemy razvytyia vneshneekonomycheskykh sviazei y pryvlechenyia ynostrannykh ynvestytsyi: rehyonalnyi aspekt, 386392. Donetsk: DonNU, 2010.
Stukalo, N. V., and Khutorna, A. V."Dosvid derzhavnoho rehuliuvannia inozemnykh investytsii u krainakh svitu" [The experience of state regulation of foreign investments in the world]. http://eco-nomics-issues.com.ua/zmist-zhurnalu/ekonomika-sogodennya-aktualni-pitannya-ta-perspektivi-2012-1/dosvid-derzhavnogo-regulyuvannya-inozemnix-investicij-u-kra%D1%97nax-svitu/
Uchastie gosudarstva v razvitii venchurnogo investirovaniia v Rossii, no. 45 (2003).
Zakharin, S. V. "Mizhnarodnyi dosvid rehuliuvannia investytsiinoi ta innovatsiinoi diialnosti i mozhlyvosti ioho vykorystan-nia v Ukraini" [International experience of regulation of investment and innovation and the possibility of its use in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», no. 628 (2008): 523-528.
О
О Q_
О LU
m
<
О ш
