CC BY
81
10. Semyuels U. Dzh. Institutsional'naya ekonomicheskaya teoriya [Institutional economic theory] Panorama ekonomicheskoy mysli kontsa XX stoletiya [Companion to Contemporary Economic Thought], T.1 (2002): 125-141. (P. 125).
ДАН! ПРО АВТОРА
Мага Апша Микопа'вна, астлрант кафедри юторп та теорп господарства Кшвський нацюнальний економiчний унiверситет iMeHi Вадима Гетьмана просп. Перемоги, 54/1, м. КиТв, 03680, Укра'на e-mail: romanishina [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Мага Алина Николаевна, аспирант кафедры истории и теории хозяйства Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана просп. Победы, 54/1, г. Киев, 03680, Украина e-mail: romanishina [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Maha Alina Mykolaivna, Ph.D. student in Economy History and Theory Department Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman 54/1 Prospect Peremogy 03680 Kyiv Ukraine e-mail: romanishina [email protected]
УДК 339.972
МЕХАН1ЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ НАДХОДЖЕННЯ ПРЯМИХ 1НОЗЕМНИХ 1НВЕСТИЦ1Й У КОНТЕКСТ! НАЦЮНАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В УКРА1НИ
Маркевич К.Л.
Статтю присвячено анал1зу основних MexaHi3Mie стимулювання надходження прямих ноземних нвести^й в Украну -нститу^йно-правових, територiально-органiзаujйних та бюджетно-податкових - з урахуванням ii на^ональних нтереав. Проаналiзовано поточний стан застосування даних механiзмiв в УкраiHi, зокрема: законодавство у сферi П11, нститу^йне забезпечення, аспекти функ^онування територй, де надаеться спе^альний режим нвестицйноГ дiяльностi, окремi податковi та фiнансовi нструменти стимулювання надходження П11. Розглянуто провiднi свiтовi практики використання вказаних механiзмiв стимулювання надходження П11.
Сформовано рекомендацУ по удосконаленню використання вказаних механiзмiв з урахуванням на^ональних економiчних нтереав та економiчноi безпеки Украни. Зокрема, надано пропозицУ по удосконаленню нвестии^йного законодавства, законодавства у сферi проведення приватизаиЦ нститу^йного забезпечення, фунщонування СЕЗ, ТПР, наукових, mехнологiчних та ндуст^альних парюв, а також запровадження окремих податкових та фнансових iнсmруменmiв стимулювання надходження П11. Результати проведеного до^дження у подальшому сприятимуть вдосконаленню нвестии^йноГ стратеги залучення П11.
Теореmико-меmодологiчною основою дослiдження стали сукупнсть принuипiв i прийомiв наукового дослiдження, загально-наукових (систематизаиЦ групування, узагальнення, формалiзаuji) i спе^альних (системно-структурного та компаративного аналiзу) меmодiв, використання яких поставлено метою дослiдження.
Ключов'1 слова: прямi iноземнi нвестицУ (П11), наuiональнi нтереси, економiчна безпека, нвести^йна полтика, бюджеmно-подаmковi мехамзми, iнсmиmуuiйно-правовi механiзми, mериmорiально-органiзаuiйнi мехамзми.
МЕХАНИЗМЫ СТИМУЛИРОВАНИЯ ПРИТОКА ПРЯМЫХ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ В КОНТЕКСТЕ НАЦИОНАЛЬНЫХ ИНТЕРЕСОВ УКРАИНЫ
Маркевич Е.Л.
Статья посвящена анализу основных механизмов стимулирования притока прямых иностранных инвесmиuий в Украину -инсmиmуuионально-правовых, mерриmориально-организаuионных и бюджетно-налоговых - с учетом ее наuиональных интересов. Проанализировано текущее состояние применения данных механизмов в Украине, в частности: законодательство в сфере ПИИ, инсmиmуuиональное обеспечение, аспекты функuионирования территорий, где предоставляется спеuиальный режим инвесmиuионной деятельности, отдельные налоговые и финансовые инструменты стимулирования притока ПИИ. Рассмотрены ведущие мировые практики использования указанных механизмов стимулирования притока ПИИ.
Сформированы рекомендаuии по совершенствованию использования указанных механизмов с учетом наuиональных экономических интересов и экономической безопасности Украины. В частности, даны предложения по совершенствованию инвесmиuионного законодательства, законодательства в сфере проведения приваmизаuии, инсmиmуuионального обеспечения, фун^онирования СЭЗ, ТПР, научных, технологических и индустриальных парков, а также внедрения отдельных налоговых и финансовых инструментов стимулирования притока ПИИ. Результаты проведенного исследования в дальнейшем будут способствовать совершенствованию инвесmиuионной стратегии привлечения ПИИ.
Теоретико-методологической основой исследования стали совокупность принuипов и приемов научного исследования, общенаучных (сисmемаmизаuии, группировки, обобщения, формализаuии) и спеuиальных (системно-структурного и компаративного анализа) методов, использование которых поставлено ^елью исследования.
Ключевые слова: прямые иностранные инвесmиuии (ПИИ), наuиональные интересы, экономическая безопасность, инвесmиuионная политика, бюджетно-налоговые механизмы, инсmиmуuионально-правовые механизмы, территориально-организаuионные механизмы.
MECHANISMS OF FDI INFLOW STIMULATION IN THE CONTEXT OF NATIONAL INTERESTS OF UKRAINE
Markevych K. L.
The article deals with the main incentive mechanisms of stimulation of foreign direct investment inflow in Ukraine - institutional and legal, organizational and territorial and fiscal - with due regard to its national interests. Current state of these mechanisms implementation in Ukraine, including legislation on FDI, institutional support, aspects of functioning of the territories with special
144
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Маркевич К. Л., 2015
investment regime, certain tax and financial instruments of FDI stimulation are also analysed. The world's leading practice of using these mechanisms to encourage FDI are considered.
Recommendations for improving the use of these mechanisms based on national economic interests and economic security of Ukraine are formed. In particular, suggestions on improvement of investment legislation, legislation on privatization, institutional support, on operation of SEZs, PDA, science, technological and industrial parks, as well as on implementation of certain tax and financial instruments of FDI stimulation are given. Results of this research will contribute to further improvement of the investment strategy of FDI attraction.
Theoretical and methodological basis of research was a set of principles and methods of scientific research, general scientific (principle of classification, grouping, generalization and formalization) and special (systemic and structural and comparative analysis) methods, which use is the purpose of the study.
Key words: foreign direct investment (FDI), national interests, economic security, investment policy, fiscal mechanisms, institutional and legal mechanisms, territorial and organizational mechanisms.
Формування стратегИ'залучення П11 e мистецтвом, а не наукою ... варто просто зменшити перешкоди на шляху X
залучення та звести до мiнiмуму витрати на бiзнес....
Sanjaya Lall [13]
Постановка проблеми. Економпчна мщь будь-якоТ держави залежить вщ рiвня и економлчноТ безпеки, яка безпосередньо пов'язана 3i стмким розвитком краТни. Нин досягненню безпечного рiвня eK0H0Mi4H0T безпеки УкраТни перешкоджае ряд невиршених проблем, що класифкуються як загрози. Серед таких варто виокремити стан вмни у якому перебувае наша кратна, руйнування науково-техычного потенщалу, великий рiвень <«пньовоТ економки» (близько 50% вщповщно до розрахунюв МВФ), а найголовнше - реальна вщсутнють фЫансового забезпечення соцiально-економiчного розвитку УкраТни. Одним з Ыструмен^в такого забезпечення прийнято вважати прямi Ыоземы Ывестицп (П11). Останн е фЫансовим джерелом реалiзацiT Ыфраструктурних проек^в, що вщкривають новi можливостi зростання експорту, сприяють пришвидшенню передачi нових технолопй та модернiзацiT виробництва, забезпечують податковi надходження, сприяють створенню нових робочих мюць, заохочують розвиток пщприемництва [4].
У зв'язку з тим, що П11 здiйснюють позитивний вплив на економiчний розвиток приймаючоТ краТни, сьогодн спостерiгаеться свого роду Ытенсивна «глобальна гонка» за них [2]. Зазначимо наступне: УкраТна почала поступово входити у европейський прос^р, що е безперечно позитивним фактором, проте варто мати на уваз^ що у короткостроковм перспективi наша держава стикнеться з проблемою, що перешкоджае динамiчному надходженню до ТТ економки европейських iнвестицiй. Це пояснюеться конкуренщею за залучення П11 з боку центральноевропейських краТн (краТни ВишеградськоТ групи та Балтп). Усi вони розташован в 6С та мають «географiчне i культурне спорiднення» з краТнами «Старого свiту». Вочевидь, для того, аби УкраТна не ттьки не втратила, але й покращила своТ iнвестицiйнi позицп i стала бтьш привабливою для iноземних iнвесторiв, зокрема европейських, необхщним е щонайшвидше запровадження механiзмiв стимулювання залучення П11.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Фундаментальним проблемам прямого iноземного iнвестування та стимулювання надходження Ыоземних капiталiв присвячен працi багатьох авторитетних зарубiжних i вiтчизняних науковцiв. Серед зарубiжних варто видтити П. Бакклi, Х. Грема, Дж. Даннiнга, К. 1врсена, С. Лалла, Т. Озаву, Р. Рамгашена, серед в^чизняних - В. Бтошапку, С. Лакiш, Ю. Макогона, Г. Харламову, О. Рогача та Ы. Не останне мюце у питаны регулювання надходжень П11 посiдають фунтовы дослiдження окремих мiжнародних органiзацiй - ЮНКТАД та ОЕСР.
Основам економiчноT безпеки УкраТни та питанням нацюнальних економiчних iнтересiв також присвячена чимала ктькють наукових та аналiтичних праць. Зокрема, протягом останых двадцяти рогав такою проблематикою займаються фахiвцi Нацюнального iнституту стратегiчних дослiджень при Президент УкраТни.
Водночас, попри значну ктькють наукових публкацм у сферi залучення П11 та економiчноT безпеки (зокрема, реалiзацiT нацiональних iнтересiв), досi залишаеться низка питань, якi потребують виршення. Зокрема, подальшого вивчення потребуе: анаглз низки механiзмiв стимулювання надходження П11; обфунтування доцiльностi Тх запровадження в УкраТы у контекстi нинiшньоT економiчноT ситуацiT та нацiональних економiчних Ытереав.
Мета написання CTaTTi. Обфунтувати доцтьнють використання окремих механiзмiв стимулювання надходження П11 з метою Тх подальшого практичного застосування.
Виклад основного мaтерiaлу. УкраТна, яка сьогоднi стикнулася з проблемою дефщиту нацiональних iнвестицiйних ресурав, суттево залежить вiд надходження П11, як джерела пiдтримки соцiально-економiчного розвитку та змiцнення конкурентоспроможностi економки. Одночасно, сьогоднi не можна похвалитися позитивною динамiкою надходження П11. Ниншнм Уряд, який було обрано на початку грудня 2014р. повинен визнати юнук^ проблеми попиту та пропозицп в залучены П11 i сформувати таку Ывестицмну полiтику, яка б була направлена на максимiзацiю вигод залучення Ывестицм у контекстi довгострокового розвитку украТнськоТ економiки. Головним у цьому питаны мае стати прийняття та запровадження дiевих механiзмiв стимулювання П11 з одночасним монiторингом ЫвестицмноТ активностi. У дослiдженнi ми намагалися придтили увагу найважливiшим механiзмам стимулювання надходження П11 - iнституцiйно-правовим, територiально-органiзацiйним та бюджетно-податковим - якi, вщповщно до свтовоТ практики, мають позитивний вплив на Ывестицмну динамiку.
lнституujйно-правовi мехамзми стимулювання П11. За роки незалежност в УкраTнi було прийнято бтьше 100 законiв та нормативно-правових акпв, що регулюють питання П11, а також дiяльнiсть iноземних iнвесторiв. Зокрема:
> Закон УкраТни «Про режим Ыоземного iнвестування» вiд 19 березня 1996р. (спрямований на вирiвнювання умов Ывестування для вiтчизняних та Ыоземних iнвесторiв, однак зазначалося, що може бути встановлений спещальний режим ЫвестицмноТ дiяльностi).
> Закон УкраТни «Про державно-приватне партнерство» вщ 1 липня 2010р.
> Закон УкраТни «Про пiдготовку та реалiзацiю Ывестицмних проектiв за принципом «единого вкна» вiд 21 жовтня 2010р. (спрямований на створення спрощених i прозорих механiзмiв органiзацiйного супроводу пiдготовки та реалiзацiT iнвестицiйних проектiв, забезпечення рiвностi прав учасникiв iнвестицiйного процесу).
> Закон УкраТни «Про стимулювання iнвестицiйноT дiяльностi у прiоритетних галузях економки з метою створення нових робочих мюць» вщ 6 вересня 2012р.
> Постанова КМ УкраТни про затвердження Положення «Про порядок державноТ реестрацiT iноземних iнвестицiй» вiд 7 серпня 1996р.
> Постанова КМ УкраТни про затвердження Положення «Про порядок державноТ реестрацп договорiв (контрак^в) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть за участю Ыоземного iнвестора» вiд 30 ачня 1997р.
> Розпорядження КМ УкраТни «Про схвалення КонцепцiT ДержавноТ цтьовоТ економiчноT програми розвитку ЫвестицмноТ дiяльностi на 2011-2015рр.» вiд 29 вересня 2010р.
Також окремi аспекти в Ывестицмнм сферi регулюються нормами господарського, податкового, валютного, бангавського, фЫансового, митного, цивiльного та земельного законодавства. Одночасно, говорити про цтюну i взаемоузгоджену систему
iнвестицiйного законодавства передчасно. Такий значний масив законодавчих i пщзаконних нормативних акпв, а також неврегульованють цiлого ряду питань негативно позначаеться на залученнi П11.
З метою стимулювання запучення П11 на довгострокову перспективу доцтьно:
> Накласти на 20 рокiв мораторiй на будь-яю змiни iнвестицiйного законодавства, на базi якого iноземнi iнвестори вклали свiй капiтап.
> Об'еднати ус нормативно-правовi акти у единий 1нвестицмний кодекс, що мае значно спростити розумЫня законодавчого поля у цм сферi та його практичне застосування.
Свтова практика мiстить ряд успшних прикпадiв кодифiкацiï iнвестицiйного законодавства. Зокрема, у 1970р. з метою уыфкацп полiтики щодо iноземних iнвестицiй було прийнято Сдиний iнвестицiйний кодекс Андсько'1' групи Латиноамериканських держав - Болiвiï, Копумбiï, Перу, Венесуели та Еквадору. На теренах СНД, приклад створення 1нвестицмного кодексу мае Респубпiка Бторусь.
Створення та прийняття lнвестицiйного кодексу УкраГни мае забезпечити системну урегульованють господарсько-виробничих вiдносин, що виникають на iнвестицiйному ринку. Кодифiкацiя Ывестицмного законодавства Укра'ни мае полягати у знаходженн консенсусу мiж приватними та державними, короткостроковими та довгостроковими, тактичними та стратепчними, комерцiйними та некомерцмними iнтересами iноземних iнвесторiв та держави. 1нвестицмний кодекс зумiв би врегулювати та гармонiзувати вiдносини мiж уама учасниками iнвестицiйного ринку, а саме: державою, громадянами, нацюнальними та Ыоземними iнвесторами, територiапьними громадами, мiжнародними оргаыза^ями та iнституцiями.
Зазначимо, що в Укра'ы вже робилися спроби винести проект 1нвестицмного кодексу на розгляд Верховно' Ради Укра'ни у 2002р., але справа далi опрацювання документу в ком^етах не пiшла. 1нвестицмний кодекс повинен вiдображати економiчну стратепю держави, спрямовану на iнновацiйну модель розвитку, повинен мютити механiзм оргаызацмного здiйснення iнвестицiйних вiдносин, вiдповiдати вимогам ринково' економiки, а головне - сприяти залученню iнвестицiй в Украшу.
У контекст реформування та покращення законодавчого поля окремо розглянемо питання приватизацп, як одного з Ыструменлв державно' полiтики, покликаного залучати «brownfield» та «greenfield» П11. Питання необхщносп проведення приватизацiï окреслено у Коалщйнм угодi [3]. Зокрема, у Роздал VIII «Забезпечення економiчного розвитку» (п.2 та п.4) наголошуеться про формування сучато^ iндустрiапьноï та iнновацiйноï Ыфраструктури через залучення приватних iнвесторiв, як закордонних так i укранських, а також необхщнють масштабного залучення приватних Ывестицм у енергоефективнiсть, що мае дозволити суттево зменшити енерговитрати в державному та комунальному секторах економ^... Зазначимо, що у Бюджетi на 2015р. заплановано отримати вщ приватизацп бiльше 17 млрд. грн. доходу. У перел^ пiдприемств, що мають пiдпасти пiд приватизацiю е «Турбоатом», «Укрспецтрансгаз», «Укргiдроенерго», «Укртранснафта», «Нафтогаз УкраГни» i його дочiрнi пiдприемства (включаючи «Укргазвидобування» i «Укртрансгаз»); «Форт», «Зоря»-»Машпроект», «Радар» та «Артем», «Укрспецекспорт», «Ощадбанк» i «Укрексiмбанк»; «Пiвденмаш» i КБ «Пвденне», «Арсенал», мiжнароднi аеропорти «Бориспть» i «Львiв» та iн. [1].
Для того, аби Украша дмсно змогла залучити iноземнi iнвестицiï та виконати план по приватизацп необхщним е доопрацювання законодавства у питання приватизацп з урахуванням забезпечення економiчноï безпеки УкраГни та реалiзацiï ïï нацiональних економiчних iнтересiв Украïни. Пропонуеться:
1. Прийняти умови передприватизацмноТ пщготовки (термiни, умови та механiзми приватизацп); розробити спе^алы-л закони про особливост приватизацiï окремих стратегiчно важливих об'екпв, а також напрями використання надходжень вiд приватизацiï. Пропонуеться запученi кошти вiд приватизацiï спрямовувати до спе^ального фонду державного бюджету i використовувати на фЫансування капiтапьних вкладень та Ыновацп.
2. У договорах продажу об'екпв державноï власностi передбачити умови щодо Ывестицмних зобов'язань з боку Ывестора в економiчну та сощальну сфери. Запровадити жорсткий контроль та майнову вщповщальнють за дотримання цих зобов'язань.
3. Законодавчо закртити можливють повернення майна у державну власнють при невиконаннi iнвестором умов та зобов'язань, зазначених у приватизацмних договорах.
4. Посилити контроль за Ыоземними Ывесторами, з метою уникнення монополiзацiï ними окремих галузей, доведення пщприемств до банкрутства, репатрiацiï прибуткiв та забезпечити встановлення ч^ких критерiïв до учаснигав приватизацiï. Зважаючи на це, доцтьно встановлювати для учасникiв приватизацп квалiфiкацiйнi вимоги, а не обирати переможця виключно на пiдставi вищоТ цiни.
Доцiльним також е запровадження процедури оцiнювання великих iноземних Ывестицмних проектiв на предмет ïх потенцiйноï вигоди для кражи (net benefit test) за наступними критерiями:
- вплив суб'екта на економiку репону або кражи в цiлому (на загальний рiвень дтовоГ активностi, динам^ ВВП та експорту);
- залучення укражських працiвникiв i компанiй у якост партнерiв;
- вплив на ефективнють виробництва, технологiчнi нововведення, випуск нових видiв товарiв i послуг.
Для пщтвердження вигiдностi проекту жвестори мають брати на себе юридично закртлеы зобов'язання (legally binding undertakings) зi створення на територiï кражи робочих мюць, здiйснення НДДКР та жновацм. У випадках, коли виникають побоювання, що майбутня угода продажу пщприемства може погiршити конкурентне середовище в галузi (зокрема, призвести до зростання цж для споживачiв), до розгляду заявки жоземного iнвестора обов'язково пщключаеться Антимонопольний комiтет Украïни, що вщповщае за антимонопольну полiтику.
Небезпечним для держави е приватизацп стратепчно важливих пiдприемств, оскiльки можуть виникнути ризики втрати конкурентоспроможностi кражи. Наприклад, при приватизацiï у Францiï та Велиш Британiï передбачено збереження державою «золотих акцiй», якi дають право «вето» в управлжн стратегiчно важливими для нацюнальноГ економiки пiдприемствами. Внаслщок впровадження такого механiзму держава збертгае можпивiсть дiево реапiзовувати нацiонапьнi жтереси при управлiннi своïми корпоративними правами; суттево розширюються можпивостi децентрапiзованого жвестування в корпоративний сектор економ^, насамперед в стратепчно важливi пiдприемства, щодо яких збереження державного контролю е принципово важливим.
Примiтно, що в укражському законодавствi, що стосуеться П11 та приватизацiï вiдсутне як саме поняття «национальна безпека», «економiчна безпека» так i характеристика загроз. Також вщсутне поняття «стратегiчнi активи» (до 1х числа прийнято вiдносити велига, а у деяких випадках i ункальы пiдприемства, якi вiдiграють ключову роль в галузi, регiону або нацiональнiй економiцi загалом). Ще складнше виявити будь-якi виразнi i загальноприйнят формулювання поняття «нацiональнi iнтереси» стосовно питання регулювання iноземних iнвестицiй. Так чи жакше, але питання захисту нацюнальних iнтересiв в останнi роки найчаслше пiднiмаються владою як на державному, так i на репональному рiвнi. Вiдтак, необхiдно:
> ч^ко окреслити позицiï вiдносно найбiльших нацюнальних компанм, якi «повинн бути вщнесеы до категорiï стратегiчних активiв, що не пщлягають продажу iноземним жвесторам»;
> визначити пiдстави, вiдповiдно до яких «П11 здатнi представляти загрозу нацiональнiй безпецi».
Що стосуеться питання ¡нститууйного забезпечення iнвестицiйноï дiяльностi, то тут поки що вщсуш будь-як стимули для залучення П||. В УкраУ сьогоднi дiе розгалужена система оргаыв, що регулюють питання надходження П11. З одного боку,
MiHicTepcTBO eK0H0MÏ4H0r0 розвитку i торгiвлi УкраТни е головним органом у систем^ центральних opraHiB виконавчоТ влади з формування та забезпечення реаглзацп iнвестицiйнoï пoлiтики. З Ышого - Державне агентство з Ывестицм та упpaвлiння нaцioнaпьними проектами, також визначене як головний орган у ^o^Mi центральних оргаыв виконавчо!' влади iз забезпечення pеaпiзaцiï державно' пoлiтики у сфеpi iнвестицiйнoï дiяльнoстi та управлЫня нaцioнaпьними проектами. Не дивлячись на те, що 10 вересня 2014р. Постановою КМ Укра'ни «Про oптимiзaцiю системи центральних opгaнiв виконавчо' влади» вище згадане агентство було лквщовано, воно дoсi дiе. Офм цього, iншi центpaльнi органи виконавчо' влади беруть участь у реа^зацп iнвестицiйнoï пoлiтики у вiдпoвiдних сферах, мiсцевi органи - на вщповщному piвнi упpaвлiння [8]. Дoцiльним е визначення МУстерства екoнoмiчнoгo розвитку та тopгiвлi единим органом, що регулюе питання надходження П11 та дiяльнiсть iнoземних iнвестopiв.
Територ1ально-орган1зац1йн1 механ1зми стимулювання надходження П11. Свсова практика засвщчуе, що вагомим чинником стимулювання залучення П11 е створення певних преференцжних умов на окремих теpитopiях. Особлива увага тут придтяеться спецiaльнoму режиму iнвестицiйнoï дiяльнoстi, що передбачае застосування для частини суб'екпв господарювання впродовж визначеного часу особливих, вщмжних вщ зaгaльнoнaцioнaльнoгo режиму, бiльш пpефеpенцiйних умов дiяльнoстi [8]. Такий режим, як правило, застосовуеться для вщновлення депресивних територж i галузей, формування регюнальних та галузевих точок екoнoмiчнoгo зростання. Ефективнють спецiaльнoгo режиму iнвестувaння полягае у: пщвищены бюджетних надходжень, створены та збереженн робочих мiсць, пщвищены piвня дoхoдiв населення, пiдвищеннi частки жновацжних пpoектiв, пiдвищеннi технiчнoгo piвня виробництва та пoкpaщеннi pегioнaльнoгo розвитку.
Формами такого режиму можуть бути спе^алы-л екoнoмiчнi зони (СЕЗ), територп пpiopитетнoгo розвитку (ТПР), технoлoгiчнi, науков^ iндустpiaльнi парки. В Укpaïнi тага форми застосовуються протягом oстaннiх 20 рогав. Питання ïх регулювання окреслено у Закон Укpaïни «Про загальн засади створення й функцioнувaння спещальних (вiльних) екoнoмiчних зон» вiд 13 жовтня 1992р. До того ж, в Украж свого часу була сформована законодавча база, яка мала на мет надання податкових птьг жвесторам на даних теpитopiях, так Закон Укражи «Про iннoвaцiйну дiяльнiсть» вiд 4 липня 2002р. запроваджував пoдaткoвi стимули для iннoвaцiйних пщприемств як нaцioнaльних, так i з жоземним кaпiтaлoм:
> 50% податку з прибутку, одержаного вiд виконання жновацжних пpoектiв, залишаеться на пiдпpиемствi i зараховуеться на спецiaльний рахунок з наступним використанням виключно на фжансування iннoвaцiйнoï та нaукoвo-технiчнoï дiяльнoстi;
> 50% податку на додану вартють (ПДВ) з продажу тoвapiв чи послуг, пов'язаних iз виконанням жновацжних пpoектiв, залишаеться на пiдпpиемствi i зараховуеться на спецiaльний рахунок i з наступним використанням виключно на фжансування жновацжно!, нaукoвo-технiчнoï дiяльнoстi.
Спoдiвaння, що за допомогою СЕЗ i ТПР буде aктивiзoвaнo П11 у сфери висoкoтехнoлoгiчнoгo та жтелектуального виробництва, не виправдалися. Окpемi СЕЗ i ТПР так i не запрацювали. Проте й успшы СЕЗ i ТПР в Украж спрямовували свою дiяльнiсть переважно на розвиток пщприемств низького технолопчного укладу (другого та третього), посилення експлуатацп природних та трудових ресурав. Значним був piвень зловживань пiльгoвими режимами спещальних теpитopiй для безмитного ввезення на територю Укpaïни iмпopтнoï пpoдукцiï споживчого призначення. Це зумовило прийняття у березы 2005р. ршення про скасування уах податкових птьг, наданих у СЕЗ i ТПР УкраТни про яга йшлося вище. Нин оргаызацжно-екoнoмiчнi стимули iнвестицiйнoï дiяльнoстi для суб'екпв господарювання СЕЗ i ТПР фактично вiдсутнi, а для технолопчних, наукових та iндустpiaльних пapкiв не вщповщають потребам забезпечення iннoвaцiйнoï активность
Аби вищевкaзaнi форми стимулювали приплив П11 у дoвгoстpoкoвiй пеpспективi та пщвищили впевненiсть iнoземних iнвестopiв до нaшoï кpaïни неoбхiднo [7]:
> Обфунтувати систему opгaнiзaцiйнo-екoнoмiчних i фiнaнсoвих стимулiв для суб'ектiв гoспoдapськoï дiяльнoстi з iнoземним кaпiтaлoм дiяльнoстi у СЕЗ, ТПР, технолопчних, наукових та iндустpiaльних парках iз прийняттям вщповщних нормативних дoкументiв.
> Опрацювати мехаызм спрямування кoштiв iнoземних iнвестopiв, що pеaлiзують у рамках пiдтpимки репонального розвитку iнвестицiйнi проекти у модерызащю iнфpaстpуктуpи.
> Сформувати мoжливi вapiaнти застосування мехaнiзму державно-приватного партнерства для розбудови iндустpiaльних та технoлoгiчних паргав, насамперед щодо кеpуючoï кoмпaнiï.
> Встановити контроль за дотриманням ефективнoстi функцioнувaння СЕЗ, ТПР, технoлoгiчних, наукових та iндустpiaльних пapкiв.
Бюджетно-податков1 механ1зми стимулювання надходження П11. Теopiя та практика низки краж свiдчить, що фюкальна пoлiтикa е дiевим жструментом регулювання iнвестицiйнoï дiяльнoстi.
Основними показниками, яга характеризуюсь вплив пoдaткoвoï пoлiтики на формування iнвестицiйнoгo клiмaту i, вщповщно, обсяги залучення жвестицж е: загальний piвень оподаткування в кран кiлькiсть податкових плaтежiв; стaбiльнiсть податкового законодавства [10]. Можна привести у приклад oкpемi кражи, досвщ яких свщчить про лiбеpaлiзaцiю пoдaткoвoï пoлiтики, що дозволила залучити знaчнi обсяги П11. Вiдтaк, у Кaнaдi з метою створення сприятливих умов для ведення бiзнесу та залучення жоземних жвестицж ставка федерального податку на прибуток кopпopaцiй поетапно знижувалася з 21% у 2006р. до 15% - у 2012р. За оцжками експерлв KPMG, оподаткування дoхoдiв корпорацж при цьому досягло найнижчого piвня пopiвнянo з бiльшiстю розвинених ринкових краж, а aнaлiтики Свiтoвoгo банку, Economist Intelligence Unit i журналу Forbes називали Канаду кращою або одыею з кращих у свт кpaïн для iнвестувaння та ведення бiзнесу протягом 2011-2015рр. [б].
Кражи яга конкурують одна з одною у питаны залучення П11, пропонують ряд пiльг та стиму^в. Окpiм податкових стимулiв, якi визначаються як «полсика, спрямована на зниження податкового тягаря фipми», кpaïни можуть запропонувати фiнaнсoвi стимули, якi визначаються як «пpямi внески до фipми з Уряду» (у т.ч. пpямi субсидiï, пiльгoвi кредити чи спе^альна iнфpaстpуктуpa). У тaблицi 1 вщображено oснoвнi пoдaткoвi та фiнaнсoвi стимули, Тх переваги та недoлiки.
Полсика стимулювання П11 у piзних кражах piзниться досить iстoтнo. При стимулюванн надходження П11 у промислово розвинених кражах переважають фiнaнсoвi мехaнiзми, а для держав, що розвиваються, i краж з перехщною економкою -пoдaткoвi (нaйчaстiше використовуються пiльгoвi митн збори на iмпopтне виробниче обладнання, зменшення ставок корпоративного податку на прибуток, надання податкових каыкул) [10].
Одночасно, вибip конкретного типу i ступжь заохочення iнвестицiйнoï дiяльнoстi повинен бути заснований на pетельнiй та систематична oцiнцi пoтенцiйних екoнoмiчних втрат i вигод. При застосуваны податкових та фжансових стимулiв слiд керуватися певними «принципами здорового глузду». Вщ спецiaльних дискpецiйних стимулiв, якi не пов'язаы з формуванням мaтеpiaльних цжностей, слiд вiдмoвитися, зaмiсть цього слщ зосередитися на poзгopтaннi пpoстoï i пеpедбaчувaнoï пoдaткoвoï бази з низькими ставками.
При встановлены податкових птьг, з метою заохочення жвестицж, держава (у нашому випадку - УкраТна) мае враховувати величину податкового навантаження. Необхщно корегувати обсяг податкових птьг залежно вщ poзмipу граничного податкового навантаження на платнигав для розрахунку piвня пiльг, що пoкликaнi стимулювати жвестицжну дiяльнiсть [11]. До того ж, варто розробити систему обфунтованого впровадження птьг, включаючи пpoгнoзнi розрахунки 1х ефективнoстi, а також оптимютичы
та песимiстичнi сценapiï результатв ïх запровадження; поступово вiдмoвитися вщ використання iндивiдуaльних (для окремих пщприемств), галузевих та неефективних пiльг; надавати птьги на певний пеpioд (один або дектька фiнaнсoвих poкiв). Свсова практика пiдтвеpджуе хибнiсть встановлення прюритетв за галузевою ознакою. Тому доцтьним кpитеpiем для надання податкових птьг е Ыновацмний характер iнвестицiй.
Для УкраГни при застосування бюджетно-податкових мехaнiзмiв стимулювання П11 дoцiльнo:
1. Використовувати тага птьги, як прискорена амортизащя та надання податкових кредилв i в першу чергу для пщприемств, що використовують високотехнолопчне обладнання, пщприемств IT-сектору та агропромислового комплексу. Сьогодн застосування потенцмно ефективних стимулiв суттево обмежуеться i, як наслщок, вивтьняеться надто незначний обсяг фiнaнсoвих ресурав. Завдяки впровадженню податкового кредиту, екoнoмiчнa вигода для Укpaïни полягатиме у тому, що пщприемство пiсля здмснення iнвестицiй зменшуватиме виpoбничi витрати, збтьшиться пpoдуктивнiсть пpaцi й poзмip прибутку до оподаткування.
Таблиця 1. Переваги i недолги окремих видiв податкових та фiнансових стимулiв [14]
Переваги | Недолiки
Зниження р1вня корпоративного податку на виб1рковй основi
1. Простий в управлжнк 2. Операцжы витрати бтьш прозорк 1. Найбтьшп птьги йдуть до компаый з високою вщдачею, якi, швидше за все, Ывестують нaвiть без птьг. 2. Може призвести до ухилення вiд сплати пoдaткiв через трансферне цЫоутворення. 3. Дiе як непередбачений дохщ для iснуючих iнвестицiй.
Податковi ка^кули
1. Пpoстi в управлжнк 2. Дозволяють платникам податку уникати контакту з податковою адмУстращею (мiнiмiзaцiя кopупцiï). 1. Пoдiбнi до вкaзaнoï вище птьги, за виключенням того, що тут взага^ може бути вiдсутне оподаткування. 2. Залучають кopoткoстpoкoвi проекти. 3. Можуть призвести до ухилення сплати податгав шляхом безстрокового продовження каыкул через «змЫу кaтегopiï» iснуючих Ывестицм як нових iнвестицiй. 4. Створюють конкурен^ю мiж iснуючими та новими фipмaми. 5. Витрати не е прозорими, осгальки подання пoдaткoвoï декларацп е необов'язковим, що зумовлено адмУстративними перевагами.
1нвестии^йн'1 пльги та податковi кредити
1. Вщносна прозорють витрат. 2. Можуть бути спрямован на певнi типи жвестицж. 1. Пiдпpиемствa можуть зловживати системою кутвльпродажу тих самих aктивiв для отримання бiльшoï кiлькoстi птьг. 2. Мають великий адмУстративний тягар. 3. ДискримЫуе iнвестицiï з вщкладеним прибутком, якщо положення про перенесення збитку на майбутый пеpioд не е вщповщними.
Прискорена амортизация
1. Тaкi сaмi переваги як i при використанн iнвестицiйних пiльг i кpедитiв. 2. Не дискримжуе дoвгoстpoкoвi активи. 1. Виглядае як адмУстративний тягар. 2. ДискримЫуе Ывестицп з вiдклaденим прибутком, якщо положення про перенесення збитку на майбутый перюд не е вiдпoвiдними.
Звльнення вiд непрямих податюв (ПДВ, iмпортних мит i т.д.)
1. Дозволяе платникам податку уникати контакту з податковою адмУстращею. (мiнiмiзaцiя корупцп). 1. Птьги з ПДВ можуть бути мало корисними. 2. Схильнють до зловживань.
Спе^альна експортна зона
1. Дозволяе платникам податку уникати контакту з податковою адмУстра^ею. (мiнiмiзaцiя корупцп). 1. Спотворення репонального розвитку. 2. Призводить до потрапляння неоподаткованих тoвapiв на внутршый ринок, пщриваючи податкову базу.
2. Налагодити систему Ыфраструктурного забезпечення. Це перш за все надання землi в безкоштовне користування або за птьговими цiнaми, надання будiвель i споруд у безоплатне користування або за птьговими цiнaми, субсидiï на користування енерпею, тpaнспopтнi гранти, птьги щодо фрахту [9].
3. Доцтьно запровадити стимулювання конкретних iнвестицiйних проекпв через гранти, opiентoвaнi на пщвищення квaлiфiкaцiï i пеpепiдгoтoвку кaдpiв, полтшення умов пpaцi, сприяння в проведены технiкo-екoнoмiчних обфунтувань пpoектiв, проведення НДДКР.
Водночас, дoцiльнo запровадити контроль за використанням птьг шляхом:
> оприлюднення використання кoштiв вiд ïх запровадження у щopiчних звiтaх, якi б направлялися до МУстерства екoнoмiчнoгo розвитку i тopгiвлi Укpaïни;
> запровадження громадського контролю за наданням та ефективнютю використання птьг суб'ектами господарювання шляхом оприлюднення звтв про суми наданих суб'ектам господарювання податкових птьг i втрат бюджету вiд 1х надання;
> встановлення фiнaнсoвих «санкцм» за порушення податкового законодавства - встановлення пен за несвоечасну сплату податкових плaтежiв або вiдмiнa наданих птьг;
> обмеження надання податкових пiльг кaпiтaлaм, якi походять вщ використання недoбpoсoвiсних податкових pежимiв: скласти пеpелiк юpисдикцiй, якi використовують засоби недoбpoсoвiснoï пoдaткoвoï конкуренцп та не ствпрацюють iз нaцioнaльними податковими органами [12].
Висновки. Ефективне реформування економки Укpaïни, ïï стpуктуpнi перетворення, вщновлення промислового комплексу, пщтримка дiевoï та ефективнoï pинкoвoï та сoцiaльнoï Ыфраструктури, формування конкурентоспроможного середовища е можливим завдяки залученню та ефективного використання П11. Остaннi мають безпoсеpеднiй i довгостроковий вплив в економ^ нaшoï кражи.
Стимулювання iнвестицiй i створення сприятливого пщприемницького клiмaту е важливим аспектом для Укражи у питаны проведення iнвестицiйнoï пoлiтики. Обфунтування доцтьносп використання пpoaнaлiзoвaних мехaнiзмiв стимулювання надходження П11 з ïх подальшим практичним застосуванням, дозволить Укpaïнi покращити ïï жвестицжний клiмaт, залучити дoдaткoвi жвестицжы ресурси та зарекомендувати себе як наджного партнера.
Одночасно, стратегiя залучення та стимулювання П11 мае створюватися з урахуванням нацюнальних економiчних iHTepeciB, конкретних умов кражи на певний час i розвиватися у мiру змЫи потреб i 11 конкурентних позицм у CBiTi. Для реапiзацií та захисту нацюнальних економiчних iнтересiв Укра'ни варто проводити полiтику залучення П11, що мае визначати сукупнiсть заходiв, спрямованих на забезпечення ефективно''' взаемодií мiж нацiональною економiкою та Ыоземного iнвестора з метою забезпечення економiчного зростання на основi принцитв максимiзацií переваг та мiнiмiзацií ризигав [5].
Список використаних джерел
1. Закон УкраТни «Про Державний бюджет УкраТни на 2015 рк» №80-VIII eid 28 грудня 2014р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-19
2. Доклад о мировых инвестициях. Инвестиции в достижение ЦУР: план действий [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_overview_ru.pdf
3. Коалцйна угода [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/11/Koaliciyna_uhoda_parafovana_20.11.pdf
4. Коваленко О. Проритетн напрямки поземного нвестування в Укран [Електроний ресурс] / О. Коваленко, К. Тимофеева //Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_1_078.pdf
5. Маркевич К. Л. РеалiзацJя нацональних економiчних нтереав крзь призму залучення прямих ноземних нвестицй / К. Л. Маркевич // Економiка та держава. - 2014. - №10 - с. 85-89.
6. Немова Л. А. Регулирование иностранных инвестиций в Канаде /Л. А. Немова // Мировая экономика и международные отношения. - 2014 - №7 - с. 45-54.
7. Павлюк А. П. Закордонний досвiд стимулювання розвитку ндустральних паркв: висновки для УкраГни / А. П. Павлюк, К. Л. Маркевич//Актуальн проблеми мiжнаpодних вiдносин:Збipник наукових праць. - 2014. - Випуск 122 (частина 1) - с. 138-147.
8. Проритети нвестицйноТ полтики в контек^i модермзацИ' економки УкраГни / А. П. Павлюк, Д. С. Покришка, О. О. Молдован, Д. В. Ляпн [та н.]; [за ред. Я. А. Жалла]. - К.: Н1СД, 2013. - 80 с.
9. Руденко О. С. Заpубiжний досвiд залучення ноземних нвестицй в економi^ УкраГни [Електроний ресурс] / О. С. Руденко // Режим доступу: http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_125/37.pdf
10. Сушкова Е. Е. Анализ зарубежных подходов к налоговому регулированию социально-экономического развития страны и регионов [Электронный ресурс]/Е. Е. Сушкова//Режим доступа: http//www.napks.edu.ua/library/compilations_vak/eiu/2007/6/p_27_32.pdf
11. Ткачик Ф. П. Налоговые импульсы повышения инвестиционной привлекательности экономики Украины [Электронный ресурс] / Ф. П. Ткачик // Режим доступа:
http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3432/1/.pdf
12. Тишук Т. А. Шляхи протиди прихованому вiдпливу капталу з УкраГни : аналт. доп. / Т. А. Тишук, О. В. 1ванов. - К.: Н1СД, 2012. - 88 с.
13. Lall Sanjaya. FDI and Development: Policy and Research Issues in the Emerging Context / Sanjaya Lall // Working Paper №43, Queen Elizabeth House, University of Oxford. - June 2000 - p. 27.
14. Rajan S. Ramkishen. Measures to Attract FDI Investment Promotion, Incentives and Policy Intervention / Ramkishen S. Rajan // Economic and Political Weekly. - 2004 - January 3 - p. 12-16.
References
1. Zakon Ukrarni «Pro Derzhavnij bjudzhet Ukrarni na 2015 rik» №80-VIII [Law of Ukraine «About the State Budget of Ukraine for 2015» №80-VIII] December 28, 2014. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-19
2. Doklad o mirovyh investicijah. Investicii v dostizhenie CUR: plan dejstvij [WIR 2014. Investing in the SDGs: an action plan]. http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2014_overview_ru.pdf
3. Koalicijna ugoda [Coalition Agreement]. http://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/11/Koaliciyna_uhoda_parafovana_20.11.pdf
4. Kovalenko O., Timofeeva K. Prioritetni naprjamki inozemnogo investuvannja v Ukrarni [Priority areas of foreign investing in Ukraine]. http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_1_078.pdf
5. Markevich K. L.. Realizacija nacional'nih ekonomichnih interesiv kriz' prizmu zaluchennja prjamih inozemnih investicij [The implementation of Ukrainian National Economic Interests via the Foreign Direct Investment]. Ekonomika ta derzhava. - 2014. - №10 - s. 85-89.
6. Nemova L. A. Regulirovanie inostrannyh investicij v Kanade [Regulation of foreign investment in Canada]. Mirovaja jekonomika i mezhdunarodnye otnoshenija. - 2014 - №7 - s. 45-54.
7. Pavljuk A. P., Markevich K. L. Zakordonnij dosvid stimuljuvannja rozvitku industrial'nih parkiv: visnovki dlja Ukrarni [Foreign Experience of Industrial Parks Promotion: Conclusions for Ukraine]. Aktual'ni problemi mizhnarodnih vidnosin:Zbirnik naukovih prac'. -2014. - Vipusk 122 (chastina 1) - s. 138-147.
8. Pavljuk A. P., Pokrishka D. S., Moldovan O. O., Ljapin D. V. [and others] Prioriteti investicijnor politiki v konteksti modernizacir ekonomiki Ukrarni [Investment Policy Priorities in the context of the Ukraine's economy modernization]. K.: NISD, 2013. - 80 s.
9. Rudenko O. E Zarubizhnij dosvid zaluchennja inozemnih investicij v ekonomiku Ukrarni [Foreign experience of foreign investment attraction in Ukraine]. http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_125/37.pdf
10. Sushkova E. E. Analiz zarubezhnyh podhodov k nalogovomu regulirovaniju social'no-jekonomicheskogo razvitija strany i regionov [Analysis of foreign approaches to taxation of country and regions' socio-economic development]. http://www.napks.edu.ua/library/compilations_vak/eiu/2007/6/p_27_32.pdf
11. Tkachik F. P. Nalogovye impul'sy povyshenija investicionnoj privlekatel'nosti jekonomiki Ukrainy [Tax pulses of the investment attractiveness increase of Ukrainian economy].
http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3432/1/.pdf
12. Tishhuk T. A., Ivanov O. V. Shljahi protidir prihovanomu vidplivu kapitalu z Ukrarni [Ways of Counteraction of Hidden Capital Outflows from Ukraine] - K.: NISD, 2012. - 88 s.
13. Lall Sanjaya. FDI and Development: Policy and Research Issues in the Emerging Context / Sanjaya Lall // Working Paper №43, Queen Elizabeth House, University of Oxford. - June 2000 - p. 27.
14. Rajan S. Ramkishen. Measures to Attract FDI Investment Promotion, Incentives and Policy Intervention / Ramkishen S. Rajan // Economic and Political Weekly. - 2004 - January 3 - p. 12-16.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Маркевич Катерина Леон^вна, здобувач Нацюналы-юго Ыституту стратепчних доо^джень при президент Укра'ни, експерт економiчних програм Укра'нсыкого Центру економiчних та полiтичних дослщжены iм. О. Разумкова
вул. Лаврсыка 16, м. Ки'в, 01015, Украша
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Маркевич Екатерина Леонидовна, соискатель Национального института стратегических исследований при президенте Украины, эксперт экономических программ Украинского Центра экономических и политических исследований им. А. Разумкова. ул. Лаврская 16 м. Киев, 01015, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Markevych K. L., External PhD student of the National Institute for Strategic Studies, Expert of Economic Programmes of Razumkov Centre
16 Lavrska str., Kyiv, 01015, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 330.322.(477)
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЯК ФАКТОР 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 БЕЗПЕКИ
Мойсеенко 1.П., Бабець 1.Г.
В cmammi висвтлен особливостi державного регулювання iнвестицйноí д1яльност1 в умовах кризи. Метою досл1дження е обфунтування необхiдностi використання параметрiв нвестиц/йноГ безпеки для визначення прiоритетiв державного регулювання нвестиц/йною дiяльнiстю в умовах кризи.
Теоретичною основою дослiдження е теорiя циклiв та теорiя безпеки. Формування механiзмiв виходу з кризи полягае не просто в змiнi методологи керування соujально-економiчними процесами державного регулювання, а в застосуванн для цього керування ннова^й типу мiждисuиплiнарних когнтивних технологй, принuипiв коеволюиЦ прийняття управлнських ршень з врахуванням закономiрностей взаемоди uиклiв та криз, параметрiв нвести^йноГ безпеки.
Ефективна послiдовнiсть вибору параметрiв державного регулювання нвести^йноГ дiяльностi в умовах кризи полягае у такй змн темпу зростання основних макроекономiчних категорй, щоб при вiдчутному полпшенн рiвня нвести^йноГ безпеки створювались умови економiчного зростання ннова^йного типу.
Результати дослiдження можуть бути використан для пiдвиш,ення ефективно^i державного регулювання нвести^йною дiяльнiстю на макрорiвнi.
Кпючов'1 слова: державне регулювання, нвести^йна дiяльнiсть, кризи i цикли, нвести^йна безпека, макроекономiчнi ндикатори.
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КАК ФАКТОР ИНВЕСТИЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
Моисеенко И.П., Бабец И. Г.
В статье рассмотрены особенности государственного регулирования инвестиционной деятельностью в условиях кризиса. Целью исследования является обоснование необходимости использования индикаторов инвестиционной безопасности для определения приоритетов государственного регулирования.
Теоретической основой исследования является теория циклов и теория безопасности. Формирование механизмов выхода из кризиса состоит не просто в изменении методологии управления социально-экономическими процессами государственного регулирования, а в применении для этого управления инноваций типа междисциплинарных когнитивных технологий, принципов коэволюции, принятия управленческих решений с учетом закономерностей взаимодействия циклов и кризисов, параметров инвестиционной безопасности.
Эффективная последовательность выбора параметров государственного регулирования инвестиционной деятельности в условиях кризиса заключается в таком изменении темпа роста основных макроэкономических категорий, чтобы при ошутимом улучшении уровня инвестиционной безопасности создавались условия экономического роста инновационного типа.
Результаты исследования могут быть использованы для повышения эффективности государственного регулирования инвестиционной деятельностью на макроуровне.
Ключевые слова: государственное регулирование, инвестиционная деятельность, кризисы и циклы, инвестиционная безопасность, макроэкономические индикаторы.
STATE REGULATION OF INVESTMENT ACTIVITY AS THE FACTOR OF INVESTMENT SECURITY
Moyseyenko I.P., Babets I.G.
The article describes the features of state regulation of investment activity in the crisis. The aim of this study is the rationale for the use of indicators of investment security for the priorities of state regulation.
The theoretical basis of the research is the theory of cycles and the theory of security. Formation mechanisms of recovery from the crisis is not just a change in the methodology of socio-economic processes of state regulation, and the application of innovation management for this type of interdisciplinary cognitive technologies, principles of co-evolution, management decision-making, taking into account the laws of interaction cycles and crises, the parameters of investment security.
Effective selection sequence parameters for state regulation of investment activity in the crisis is that change the rate of growth of the main macroeconomic categories to tangible improvements at the level of investment security created the conditions for economic growth of innovative type.
The results can be used to improve the efficiency of state regulation of investment activity at the macro level.
Keywords: state regulation, investment activity, crises and cycles, investment security, macroeconomic indicators.
Актуальнють. Особливост та складнють керування процесами державного регулювання Ывести^ями як базою виходу з кризи полягае: в ютотному падЫы можливостей контролювати й прогнозувати поведЫку соцiапьно-економiчних систем та змЫи в галузi фiнансово-економiчних процеав, як процеав, що лежать в основi розвитку економки; потребах держави в науково-методичному забезпеченн процесу виршення проблем щодо гарантування економiчноí безпеки держави, Ыновацмно'Т трансформацп економки на засадах концепцм економiчноТ безпеки та сталого розвитку територм в умовах техногпобалiзму;
150
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Мойсеенко 1.П., Бабець 1.Г., 2015
