CC BY
17УДК 339.727.22
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП В АПК: ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛ1КИ, РИЗИКИ
Скопенко Н.С., к.е.н., доцент, НУХТ
Розглянуто сучасний стан прямого шоземного швестування. Доведено необхщнють формування сприятли-вого швестицшного ктмату для активiзацii прямих шоземних швестицш. Дослщжено основш мотиви, що спо-нукають транснацiональнi компанп здiйснювати прямi iноземнi iнвестицii. Визначено переваги та ризики залу-чення шоземних швестицш в агропромисловий сектор краши. Окреслено основнi завдання державного впливу на збшьшення позитивних ефекпв вiд проникнення транснацiональних компанiй в нацюнальну економiку.
Ключовi слова: прямi iноземнi швестицп, iнвестицiйний ктмат, транснацюнальш компанп, агропромисло-вий сектор.
ВСТУП
Однieю з головних особливостей iнтенсифiкацii процесiв глобалiзацii, iнтернацiоналiзацii та транснацюналь зацii економжи на початку третього тисячолiття е постiйне зростання обсягiв прямих шоземних швестицш (ПП), поява нових яюсних характеристик iхнього руху. На сьогодш П11, що здiйснюються здебiльшого транснацюналь-ними компанiями (ТНК), вiдiграють особливу роль серед шших форм мiжнародного руху капiталу. Цьому сприяе лiбералiзацiя сфери регулювання прямих iноземних швестицш, що вщбуваеться в бiльшостi краш свiту в межах загальноi тенденцп щодо пiдвищення прозоростi полiтики заохочення розвитку ринкових вiдносин.
Серед наукових праць, у яких дослiджуються проблеми руху й регулювання ПП, необхщно видшити дослщ-ження зарубiжних учених Г. Ройбера, Ф. Рута, А. Северна, Б. Спумеанга, котрi виходять iз припущення про юну-вання досконалоi або майже досконалоi конкуренцп на нацiональних ринках факторiв та/або продукпв виробниц-тва; Я. Ахарош, Р. Вернона, Дж. Даннiнга, П. Джуля, X. Шерера, як визнають ринкову недосконалють i припуска-ють, що фiрми, котрi iнвестують у iншi краiни, мають певнi порiвняльнi переваги перед своiми конкурентами на ринку краши-рецишента; С. Александера та Д. Мерф^ Р. Алiбера, Ф. Модшьят та М. Мiллера, Т. Хорста, пращ яких присвячеш аналiзу схильностi краiн, галузей та фiрм до здiйснення прямих iноземних швестицш; Е. Бар-лоу та I. Вендера, Я. 1тона та А. Тамури, Р. Робiнсона, Ц. Воллоса, котрi концентрують увагу на проблемах факторного впливу на надходження П11; Я. Агарвала, С. Брайнарда, П. Брентона, Е. Грехема, Е. Гундлаха та П. Нунненкампа, X. Лшнемана, Д. Маркусена, яю присвятили своi роботи аналiзу взаемозв'язку iнтеграцiйних процешв та руху прямих iноземних швестицш та регулюванню деяких його аспекпв у межах окремих регiонiв та краш свиу.
Питання мiжнародноi м^ацп капiталу, розробка цiеi проблеми вщповщно до особливостей та потреб розвитку украiнськоi економiки висвiтленi у працях В.Г. Андршчука, О.Г. Бшоруса, В.Г. Буткевича, В.М. Гейця, О.В. Гаврилюка, Б.В. Губського, М.А. Дудченка, I.I. Лукшова, Д.Г. Лук'яненка, В.€. Новицького, А.А. Пересади, А.М. Поручника, O.I. Рогача, А.П. Румянцева, С.В. Сщенко, А.С. Фшшенка та шших
Свиова практика використання прямих швестицш доводить, що вони являють собою один з найбшьш ефек-тивних iнструментiв залучення нацiональноi економжи у свiтове господарство, i, що особливо важливо, саме виробничого залучення, а не лише на рiвнi оргашзацп зв'язкiв у сферi об^.
В сучасних умовах важливого значення набувае пошук оптимальних та ефективних механiзмiв участi украiнськоi економiки в системi свiтового господарства через розширення спiвробiтництва, пов'язаного з мiжнародною мчащею капiталу i, перш за все, — прямими шоземними iнвестицiями.
Актуальнють питання щодо залучення прямих швестицш в економ^ Украiни продиктована також с^мким нарощуванням негативних тенденцiй в швестицшному секторi краiни (вiдсутнiсть мотивацш до iнвестування, недостатне нагромадження ресурив практично усiма основними групами iнвесторiв, iх вiдокремленiсть вiд сучасних потреб економжи, широкi масштаби вiдтоку катталу за кордон тощо). Несприятливий швестицшний клiмат (нестабiльна економiчна ситуацiя в краш, уповшьнення економiчних реформ, високий рiвень оподатку-вання пiдприемств, зростання злочишв в економiчнiй сферi, низький рiвень розвитку iнфраструктури, не-стабшьшсть законодавства, корупцiя, низька купiвельна спроможнють населення, високий рiвень ризику) е основною перешкодою у залученш значних швестицш.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Саме тому, стае особливо актуальним дослщження формування сприятливого швестицшного ктмату та ефективного мехашзму для залучення прямих шоземних швестицш i регулювання iх у вщповщносп зi страте-гiею зовнiшньоекономiчноi вiдкритостi та розвитку вiтчизняноi економжи з урахуванням досвiду iнших краш по активiзацii П11 в економ^ i стимулювання iнвестицiйного процесу.
РЕЗУЛЬТАТЫ
Прямi iноземнi iнвестицii (англ. Foreign direct investment — FDI) — це довгостроковi вкладення нерези-денпв в економiку краiни-реципiента зi збереженням контролю за своiми активами, у тому чи^ за допомогою здшснення менеджменту об'екту. На вiдмiну вщ портфельних, часто спекулятивних, прямi швестицп, як правило, носять продуктивний характер (П11 здiйснюються реальними капггаловкладеннями в пiдприемства, землю
58
12000
10000
8000
чи реманент або за допомогою експортних, швестицшних товар1в чи передач! технологш, досвщу управлшня) 1 мають обмежеш можливост швидкого виходу з ринку краiни-реципieнта.
Прям! шоземш iнвестицii можуть здiйснюватися шляхом: створення спшьних тдприемств, передачi акцш вiд материнськоi компанii в доч!рню компанiю краши-рецишента, реiнвестування прибутку доч!ршх компанш, надання корпоративних позик вщ материнськоi компанii доч!рнш компанп, що розмiщена в приймаючiй краiнi.
Прийнято видшяти дв! форми прямого швестування: органiзацiя нового пiдприeмства та злиття i поглинан-ня (ЗШ, М&А) вже юнуючих компанiй.
Для економжи краiни-реципieнта П11 мають бiльше значення пор!вняно з кредитами або шшими формами руху мiжнародного капiталу. За прямого шоземного iнвестування вкладник безпосередньо защкавлений у ефек-тивному використанш своiх кошпв, оскшьки вiддача вщ iнвестицiй становить його прибуток, при цьому парт-нери краши, що приймае, часто отримують нову технолопю, допомогу в органiзацii виробництва та збут про-дукцii тощо.
Найбшьш! обсяги П11 в Украiну залучалися у 2007-2008 роках (рис 1) [1, 2]. У 2009 рощ в зв'язку з кризою спостершаеться значне скорочення швестицш до Украши (в 2,3 рази в пор!внянш з попереднiм роком), проте, варто вщзначити, незначне пожвавлення прямого шоземного швестування у 2010 рощ.
За даними Держком-стату Украши [1], за-гальний обсяг прямих шоземних швестицш на 1 шчня 2011 р. склав 44,7 млрд. дол. США, що на 11,6% бшьше обсяпв iнвестицiй на початок 2010 р. (див. табл. 1), та в розрахунку на одну особу становив 978,5$. Прирют сукупного обся-гу шоземного катталу в економiцi краiни, з ура-хуванням його переощн-ки, витрат, курсовоi р!знищ тощо, за 2010 р. становив 4655,0 млн. дол. США.
Анал!з географiчноi структури дозволяе зро-бити висновок, що в 2010 р. швестицп в Украшу надiйшли з! 125 краiн свпу. Майже половина загального обсягу iнвестицiй належить швесторам !з 3-х краiн: Кшру (22,2%), Шмеччи-ни (15,8%) та Шдер-ландiв (10,5%). У десятку найбшьших швес-тор!в украiнськоi еконо-мжи також входять: Ро-сшська Федерацiя, Авст-р!я, Францiя, Сполучене Корол!вство, Швецiя, В!ргшсью Острови (Британсью) та Сполу-ченi Штати Америки.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. 1. прям! шоземш швестицп в Укра^ по роках (млн. дол. США)
2010
Таблиця 1
прям! шоземш швестицп в економжу Украши *, млн. дол. США
Краши-швестори Обсяги П1 на 01.01.2011р. У % до тдсумку Обсяги П1 на 01.01.2010р. У % до тдсумку Абсолютне вщхилення
Усього 44708 100 40026,8 100 4681,2
В тому чи^
Кiпр 9914,6 22,2 8593,2 21,5 1321,4
Нiмеччина 7076,9 15,8 6613,0 16,5 463,9
Нщерланди 4707,8 10,5 4002 10,0 705,8
Росiйська Федерацiя 3402,8 7,6 2674,6 6,7 728,2
Австрiя 2658,2 5,9 2604,1 6,5 54,1
Францiя 2367,1 5,3 1640,1 4,1 727
Сполучене Королiвство 2298,8 5,1 2375,9 5,9 -77,1
Швецiя 1729,9 3,9 1272,3 3,2 457,6
В1рГшсьга Острови (Британсьга) 1460,8 3,3 1371 3,4 89,8
Сполученi Штати Америки 1192,4 2,7 1387,1 3,5 -194,7
Iталiя 982,4 2,2 992,2 2,5 -9,8
Польща 935,8 2,1 864,9 2,2 70,9
Швейцарiя 859,4 1,9 805,5 2,0 53,9
Iншi краши 5121,1 11,5 4830,9 12,1 290,2
Джерело: За даними Держкомстату Украши [1]
* Дан! наведено наростаючим шдсумком з початку швестування. Обсяги прямих швестицш в Украшу та за окремими крашами-швесторами наведено з урахуванням даних Нацюнального банку Украши та Фонду Анал!з географiчноi державного майна Украши (щодо р!знищ м!ж ринковою та номшальною вар-пстю акцш, майна тощо, не структури дозволяе зро- облшовано! у статистичнш зв^ност окремих тдприемств).
бити висновок, що в 2010 р. швестицп в Укра^ надшшли з! 125 краiн св!ту. Майже половина загального обсягу швестицш належить швесторам !з 3-х краiн: Кшру (22,2%), Шмеччини (15,8%) та Нщерланд!в (10,5%). У десятку найбшьших швестор!в украiнськоi економжи також входять: Росшська Федеращя, Австр!я, Франщя, Сполучене Корол!вство, Швещя, В!ргшсью Острови (Британсью) та Сполучеш Штати Америки.
59
За даними держкомстату Украiни [1], на тдприемствах промисловосп зосереджено 31,4% загального обся-гу прямих швестицш в Укра^, у тому числ1 переробноi — 27,9%.
Серед галузей переробноi промисловост суттев1 обсяги швестицш внесено в металургшне виробництво та виробництво готових металевих вироб1в, у виробництво харчових продуклв, напоiв 1 тютюнових вироб1в, х1м1чну та нафтох1м1чну промисловють, машинобудування, а також у виробництво iншоi неметалевоi мше-ральноi продукцп.
У фiнансових установах акумульовано 33,7% обсягу прямих iнвестицiй, в основному, на тдвищення статутного катталу банкiв. Материнськi компанii докапiталiзували своi дочiрнi банки на вимогу НБУ МВФ виступив головним каталiзатором цього процесу, вимагаючи вiд НБУ посилити вимоги до адекватност капiталу банюв.
На пiдприeмства торгiвлi, ремонту автомобЫв, побутових виробiв i предметiв особистого вжитку припадае 10,7% П11, ще 10,6% — на органiзацii, що здiйснюють операцii з нерухомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг пiдприемцям [1].
Як вже зазначалося, формування сприятливого iнвестицiйного клiмату сприяе залученню прямих iноземних iнвестицiй. За даними Всесвггнього банку, Украiна, на жаль, не мае сприятливих умов ведения бiзнесу та придат-ного швестицшного клiмату [4]. Серед 183 держав свпу по показнику створення сприятливих умов ведення бiзне-су Украша займае 145 позицiю. Проте, необхщно вiдмiтити покращення рейтингу на 2 пункти (див. табл. 2).
Таблиця 2 До основних проблем, що впливають на швестицшний клiмат в краiнi, необ-хщно вiднести: неод-нозначнiсть та супе-речливiсть норм зако-нодавства, недоско-налiсть митно^ регу-ляторноi та дозвшь-ноi систем; значний податковий тиск, не-своечасне вщшкоду-вання ПДВ; нерозви-нений фiнансовий ри-
нок, вiдсутнiсть сучасних фiнансових шструменпв; тривалiсть та складнiсть процедури реестрацп пiдприемств, значна кiлькiсть видiв дiяльностi, що пiдлягають лiцензуванню, бюрократизм; незавершешсть земельноi ре-форми, складну процедуру видшення земельних дiлянок; невпорядкованiсть питань захисту iнтелектуальноi власностi; низькi стандарти корпоративного управлшня, корпоративне рейдерство тощо.
Також, серед несприятливих умов швестицшного ктмату, необхiдно вiдзначити низькiй рiвень захисту шве-сторiв. 1ндекс захисту iнвесторiв е середнiм значенням показниюв iндексiв розкриття iнформацii про угоду (прозорють угод мiж пов'язаними особами), вщповщальносп директорiв та легкостi судового пере^дування директорiв компанiй (спроможнiсть акцiонерiв подавати до суду на директорiв i вiдповiдальних осiб компанiй за неправомiрнi дii ). 1ндекс мае значення вщ 0 до 10, i чим вище оцiнка, тим вище рiвень захисту iнвесторiв. Для Украши iндекс захисту iнвесторiв складае 4,7 [4].
Бiльшу частку прямих шоземних iнвестицiй в економiки рiзних краiн здiйснюють ТНК. Основними мотивами, що спонукають транснацiональнi компанп здiйснювати П11 е:
• прагнення до найвипдшшого вкладення капiталу, що досягаеться через виробництво товарiв та послуг з використанням дешевих мюцевих ресурсiв;
• технiко-економiчна доцiльнiсть (доступнють рiзноманiтних ресурсiв, розширення ринкiв збуту). Крiм того, частина П11 спрямовуеться на створення за кордоном власноi шфраструктури ТНК (складiв, баз, транспортних тдприемств, банкiв, страхових компанiй, торговельних компанш i таке iнше), тобто товарно- та послугосупро-воджувальноi мережi для забезпечення збуту;
• економiчна та полiтична нестабiльнiсть у краш походження компанiй, недосконалiсть законодавства, ви-сокi податки, торговельний протекцiонiзм, необхщнють «вщмивання» незаконних коштiв i т. ш. Особливо активно каттал перетiкае у офшорнi зони.
Ц основнi причини конкретизуються залежно вщ компанii, галузi, краiни-реципiента iноземного катталу та часу, коли ухвалюеться ршення про здiйснення П11.
Центр ООН iз транснацiональних корпорацiй видiляе чотири найтиповiшi ситуацii, що спонукають до прямих катталовкладень, пов'язаних з оргашзащею виробництва товарiв i послуг у зарубiжнiй краiнi [3]:
1. Шдприемницька дiяльнiсть за кордоном здшснюеться тому, що ввезення деяких товарiв i послуг у зару-бiжну краiну неможливе або ускладнене через рiзнi обмеження або через властивост цих товарiв i особливо послуг (дуже часто единим способом продати послугу покупцевi е надання цiеi послуги безпосередньо на мющ).
2. Торпвля з iншою крашою ведеться без iстотних обмежень, проте виробництво товарiв i послуг на мющ виявляеться дешевшим, ефективнiшим способом обслуговування цього шоземного ринку, наприклад, завдяки економii на транспортних видатках, використанню дешевих мюцевих ресурсiв.
60
Ощнка швестицшного клiмату в Украш
Показники Эс^ Би8ше88'2011 рейтинг краши Эс^ Визте88'2010 рейтинг краши Змша рейтингу
В цшому 145 147 +2
Реeстрацiя пiдприeмства 118 136 + 18
Отримання дозволiв на будiвництво 179 181 +2
Реeстрацiя власностi 164 160 -4
Кредитування 32 30 -2
Захист швестс^в 109 108 -1
Оподаткування 181 181 0
Мiжнародна торпвля 139 139 0
Забезпечення виконання контрактiв 43 43 0
Лiквiдацiя тдприемств 150 145 -5
Джерело: за даними [4].
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2011 - №2
3. Краша-рецишент П11 виявляеться найдешевшим мюцем виробництва товар1в i послуг для !х поставки на свгговий ринок, включаючи й ринки кра1ни походження швестицш (приклад, кра1ни Швденно-Схщно! Азп, де дiе велика кiлькiсть шоземних пiдприемств i3 виробництва побутово1 електрошки).
4. Замiсть нарощування виробництва на батьювщиш з метою подальшого експорту виробництво оргашзо-вуеться за кордоном, передуим з пе! причини, що для деяких видiв продукцп, особливо техшчно складних, важливими е шсляпродажне обслуговування, консультацiйнi та iншi послуги, якi потребують постшно! присут-носп виробника на ринку. У цьому випадку мати власне виробництво в зарубiжнiй кра!ш виявляеться випдш-ше, нiж органiзовувати там окрему збутову фiрму чи проводити прямi експортш поставки.
ТНК здiйснюють мiжнародну штегращю на мiкрорiвнi за допомогою виробничо-торговельно! спецiалiзацп та кооперацп на рiвнi пiдприемств рiзних кра!н. Трансфер шновацшних технологiй, культури виробництва спри-яють ушфжацп виробничого процесу, залучають шдприемства кра!ни-базування до свiтового ринку, допомага-ють досягненню мiжнародноl конкурентоспроможностi окремих тдприемств та товарiв (послуг).
Стабшьне зростання попиту на продовольчому ринку та незначна чутливють бiзнесу до циктв дшово! ак-тивностi обгрунтовують iнвестицiйну привабливiсть агропромислового сектору. Загальносвгговий досвiд пока-зуе, що агропромисловий комплекс е бiльш привабливим для транснацюнальних корпорацiй, якi е широко ди-версифiкованими та вкладення в рiзнi сфери АПК розширюють !х iнвестицiйний портфель.
За даними Конференцп ООН по торгiвлi та розвитку (ЮНКТАД, англ. UNCTAD) [5] за обсягом вкладень в АПК лщирують нiмецькi хiмiко-фармацевтичнi холдинги БАСФ (BASF SE) та Байер АГ (Bayer AG).
Серед топ-ТНК харчово! шдустрп лщирують швейцарська компанiя Нестле (Nestl^, бельгiйска САН ИнБев (ABInBev), американсью Крафт Фудз Инк (Kraft foods) та Кока-кола (Coca-Cola Company), англо-голландська ЮнЫвер (Unilever).
Серед найбшьших приватних компанш за обсягом продажiв сшьськогосподарсько! та харчово! продукцп лiдируе Каргшл (Cargill AT & Enterprise Inc., США), що мае у своему портфелi о^м аграрних та харчових активiв значнi швестицп в шфраструктурш об'екти, металургiйне виробництво, в шститути управлiння фiнан-совими ризиками.
За даними ЮНКТАД спостертаеться абсолютне зростання притоку прямих шоземних швестицш в АПК. Го-ловними швесторами здебiльшого е розвинеш кра!ни. Бiльше половини одержувачiв П11 в агропромисловий сектор являються кра!ни, що розвиваються, близько 1 % припадае на кра!ни Швденно-схщно! Свропи та СНД [5].
Проте, оцшка наслiдкiв присутностi ТНК в приймаючих кра!нах викликае багато суперечок через нестачу повно! шформацп щодо конкретних угод. Доцiльно вiдзначити загальш позитивнi та негативнi наслiдки про-никнення ТНК в АПК кра!ни.
Серед позитивних тенденцiй необхiдно наголосити на наступному:
• ТНК стимулюють модершзащю (впровадження високоефективних технологiй в рослиннищга та тварин-ництвi, переоснащення iснуючих пiдприемств з переробки, заготiвлi та зберiгання сшьськогосподарсько! про-дукцп тощо) та перехiд на крупнотоварну основу сiльськогосподарського виробництва;
• мультиплжативний ефект (iнвестування в одну галузь збшьшуе обсяги iнвестицiй в сумiжнi сегменти), що може стимулювати формування мiжгалузевих кластерiв;
• вiдкриття доступу до фшансових ресурсiв та нових ринюв, у тому числi зарубiжних.
До ризикiв залучення прямих шоземних швестицш в АПК можна вщнести:
• високу зацiкавленiсть ТНК в експорп вироблено! в приймаючiй кра!ш продукцil. Вивезення сiльськогос-подарсько! продукцп з кра!ни може посилити проблему нестачi продовольства та е загрозою для продовольчо! безпеки;
• технологiчнi нововведення вводяться ТНК дуже стримано;
• модершзащя в довгостроковiй перспективi може призвести до скорочення числа зайнятих у сшьському господарст при зростанш прибуткiв селян, що залишилися у виробництвц
• можлива надмiрна експлуатащя малих фермерiв з боку консолщованого капiталу транснацiональноl ком-панil, яка може зловживати дом^ючим положенням на ринку, використовуючи цiновi та нецiновi важелi;
• негативнi екологiчнi наслщки присутностi ТНК. 1ноземний iнвестор може впроваджувати як екологiчно оптимальнi технологи, так i застарiлi моделi штенсифжацп, що забороненi або вийшли iз вживання в розвине-них кра!нах.
Саме тому, державш стратегil залучення П11 повинш мати за мету пiдвищення ефективносп нацiонального агропромислового виробництва та шдвищення добробуту населення в цiлому. ТНК можуть стати чинником стiйкого розвитку сшьських територiй, впровадження iнновацiйних технологи, сучасного менеджменту, притоку фшансових ресуршв, виходу на зовнiшнi ринки тощо.
Проте, для захисту впчизняно! економжи нацiональна законодавча база повинна чiтко регулювати та кон-тролювати: процедуру виходу ТНК на мюцевий ринок (з урахуванням правила переваги мюцевого iнвесто-ра); форми присутносп ТНК в краlнi; забезпечення зайнятосп мiсцевих трудових ресурсiв; правила передачi та адаптацil до мiсцевих умов технологш i НДДКР; експертизу та мониторинг П11-проекту на вiдповiднiсть еколопчним i санiтарним вимогам; оборот родючих земель; доходи фермерiв; використання закушвель мiсце-вих ресурсiв (мiсцевий компонент); розвиток шфраструктури; розподiл продукцil; умови збуту; захист кон-куренцil тощо.
61
ВИСНОВКИ
Таким чином, розумне використання П11 е запорукою устшного функцiонування нацюнальних господарств у сучасному конкурентному свт. П11 розглядаються сьогоднi не тшьки як засiб отримання доступу до зовшш-нього джерела фiнансування чи сучасних технологш або передового управлшського досвiду, але й як фактор зростання нацюнальних економж, забезпечення !хньо! конкурентоспроможностi на свiтовому ринку. До того ж П11 не лягають важким тягарем на зовшшнш борг, а навпаки, сприяють отриманню кошпв для його погашення.
Проте, для збшьшення позитивних ефектiв вiд П11 та проникнення ТНК в нацюнальну економiку завданням держави е досягнення балансу мiж стимулюванням збiльшення обсяпв iнвестицiй, руху товарiв та робочо! сили, гаранпями збереження П11 та захистом прав нацюнальних виробниюв.
ЛГГЕРАТУРА
1. Державний комiтет статистики Укра!ни. Офiцiйний сайт. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua/
2. 1нвестицшш можливостi в Укра!ш: рамковi умови. Мiнiстерство закордонних справ. Офщшний сайт. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/50438.htm
3. Организация объединенных наций. Официальный сайт. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.un. org/ru/
4. Оценка бизнес регулирования [Doing Business] / Проект Всемирного Банка. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://russian.doingbusiness.org/
5. UNCTAD. Офщшний сайт. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.unctad.org/Templates/ StartPage. asp?intItemID=2068
62
Науковий iticinik': Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №2
