CC BY
19
К.М. Шишкта
МОДЕЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 РЕГ1ОНУ З ВИКОРИСТАННЯМ Ц1НОВОГО ЕФЕКТУ МУЛЬТИПЛШАЦП
За умови ускладнення структури та системи соцiально-економiчних зв'язкiв як економiки регюну, так i кра!ни в щлому дуже важливим е вдосконалення методiв та прийомiв iз розробки програм сощально-економiчного розвитку. Пiд час економiчного розвитку постiйно зазнають змш цiни на рiзнi види продукци галузей регюнально! системи. Тому постае необхщшсть дослiдження базових пропорцiй, що склалися в економiцi регiону, а також тенденцш !х розвитку. Для виршення цього питання одним iз методiв е використання даних мгжгалузевого балансу (МГБ). Таблицi МГБ дають розгорнуту характеристику процесу вiдтворення та взаемовщносин мiж галузями економiки. Провщна роль визначена можливiстю !х застосування для характеристики потоюв товарiв та послуг, системного й комплексного дослщження структури економши та мiжгалузевих зв'язюв, наслiдкiв змiни цiнових пропорцiй, прогнозування економiчно! ситуацп та iнших розрахунюв, що необхiднi для аналiзу стану економши регiону.
Дослiдженню регiональних процешв присвяченi працi таких вчених-економiстiв В. Гейця [2], О. Гранберга [3], С. Кораблша [4], В. Леонтьева [5], М. Михалевича [6] та ш. Але в цих працях не розглядалось кшьюсне обгрунтування впливу елеменпв додано! вартостi на структуру галузевих щн та дослiдження таблиць МГБ, як деталiзовано згiдно iз класифiкатором видiв економiчно! дiяльностi, що вщповщае мiжнародним стандартам нацiонального рахiвництва.
Моделювання регюнально! економiки як складно! системи, що складаеться з взаемопов'язаних галузей, дозволяе здшснювати ощнку i прогнозування впливу галузевих змш на найважливiшi макроекономiчнi показники регюну. Одним з шструменпв комплексного дослщження мiжгалузевих взаемозв'язкiв е розрахунок щнового ефекту мультиплiкацi!. Вiн дозволяе з'ясувати, як через структуру споживаних
кожною галуззю ресурсiв змiнюеться структура галузевих щн при змiнi величини додано! вартостi або И складових. Таким чином, використовуючи економшо-математичну модель МГБ i системно змшюючи значення вхiдних (екзогенних) параметрiв модел^ можна отримувати iнформацiю про структуру галузевих щн ре-гiонально! системи.
Метою статтг е дослщження змши рiвня цiн при змш прибутку як одного з найважливших елеменпв додано! вартостi та формування основних напрямiв розвитку економiки регюну.
У загальному виглядi цiнова модель мiжгалузевих зв'язкiв, яка дозволяе вщобразити вартiсний аспект мiжгалузевого балансу, може бути представлена так [5]:
п
Р =у аР + V., 1 1 (1)
1 = 1,2,..., п, 1 = 1,2,..., п, де ау - технолопчш коефiцiенти (промiжнi витрати) продукци галузi 1 на одиницю продукцi! галузi 1;
V. - величина додано! вартосп, що припадае на одиницю продукци галузi 1;
п - кшьюсть галузей регюну.
До складу додано! вартосп входять:
V.=^ + ^ + ^ + ^ + а, (2)
де Rj - амортизацiя в галузi 1;
Zj - оплата працi в галузi 1;
Sj - вiдрахування на сощальш заходи в галузi 1;
Dj - iншi витрати галузi 1;
- прибуток (збиток) галузi 1.
У свою чергу, структуру додано! вартосп можна представити у виглядк
1 = г + z. + s. + d + а , 1 = 1,2,...,п, (3)
1 ] ] ] * ]' ^
де Г1 - питома вага амортизацп в структурi додано! вартостi для галузi 1;
Zj - питома вага оплати пращ у структурi додано! вартосп для галузi 1;
Sj - питома вага вщрахувань на сощ-альнi заходи у структурi додано! вартостi для галузi 1;
^ - питома вага iнших витрат у структурi додано! вартосп для галузi 1;
© Шишшна Катерина Микола!вна - астрант.
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, Краматорськ.
ISSN 1562-109X
qj - питома вага при6утку (збитюв) y стpyктypi додано1' ваpтостi для галyзi j.
У матpичномy виглядi piвняння (1) можна представити y виглядг
P = ATP + v, (4)
де Р - вектор цiн;
v - вектор питомих значень додано1' вартосп;
AT - транспонована матриця прямих витрат.
РОЗВ'ЯЗУЮЧИ системy (4) вiдносно Р отpимyeмо
P = [(I — A)T ]—1 v, (5)
де [( I — A)T ]—1 - цiновий матричний мyльтиплiкатоp.
За допомогою моделi оцiнимо вплив тдвищення прибутку в окремих галузях на змшу цiн в iншиx складових регюну:
P = [(I — A)T ]—1(r + z + s + d + q ). (6)
new new
Змша цiн y галузях економши pегiонy визначаеться за формулою
'p Л
—11100%. (7)
Через те що важливе мюце займае дослщження змши цiновиx пpопоpцiй на розвиток галузей i регюну в цшому, розглянемо таю ситуацп, коли прибуток пщвищуеться на 10% у галузях промисловосп (видобування енергетичних матеpiалiв, металypгiï та оброблення металу, виробництво машин та устаткування) та виробнищи електроенерги, газу i води.
AP =
Для аналiзy впливу змши ключового елементу додано1' вартосп - прибутку на piвень цш у галузях pегiонy будемо використовувати даш деталiзованого мiжгалyзевого балансу Донецького регюну, який мютить 35 галузей [7].
Виходячи з того, що актуальним е дослщження соцiально-економiчниx
наслщюв становлення цiн на пpодyкцiю й послуги основних галузей, таких як добувна, обробна промисловють, виробництво електроенерги, газу та води, що впливають як на ефективнють матеpiального виробництва, так i на сощальну ситуацда в pегiонi, розрахуемо цiновий ефект мультипткацп В. Леонтьева [1, 5].
Для визначення сукупного впливу зростання прибутку на змшу piвня цш в економщ Донецького pегiонy
використовують зведений iндекс цiн (дефлятор), який розраховуеться за формулою
pH 1 • X1 + PH2 • X2 + "Л
ADefl =
' Hn • Xn
• X.
(8)
Xn
A • X1 + pi • X2 + . . .pn
деp1, p2,..., pn - початковi значення галузевих цiн;
pH1, pH2,., pHn - новi значення галузевих цiн; Xh ^. продукци;
n - кiлькiсть галузей pегiонy. На рис. 1 подано зведений шдекс цiн при збшьшенш прибутку для двох ваpiантiв -у галузях промисловосп Донецького регюну та виробництва електроенерги, газу i води.
валовий випуск
1,015 1,01 1,005 1
0,995
У У
При пщвищенш прибутку в При пщвищенш прибутку в галу зях пpомисловостi галу зях вир о бництва
електpоенеpгiï, газу та води
Рис. 1. Зведений iндeкс цт при змт прибутку в окремих галузях Донецького рeгiону
На основi формули (7) були розраховаш значення зростання цш при пщвищенш на 10% прибутку в галузях промисловосп (варiант 1) та виробництва електроенерги, газу та води (варiант 2)
Донецького регюну. У таблиц наведено розшифровку (назви) кодiв галузей згщно з перелiком видiв економiчноl дiяльностi за класифiкацieю видiв економiчноl дiяльностi (КВЕД).
Таблиця. Змгни ргвня цн при збыьшенш прибутку в галузях Донецького региону
Код рядка додатка до ф. № 1-пщ-приемництво ^чна) Назва видiв економiчноl дiяльностi Змiни рiвня цiн при збiльшеннi прибутку в галузях
за КВЕД промисловосп виробництва електроенерги, газу та води
1 2 3 4
901 Сшьське господарство, мисливство 0,005615 0,001420
902 Люове господарство та пов'язаш з ним послуги 0,002339 0,000624
903 Рибне господарство 0,005190 0,001332
904-905 Видобування енергетичних матерiалiв 0,035331 0,002798
906 Видобування неенергетичних матерiалiв 0,006591 0,002019
907 Харчова промисловють та перероблення сшьськогосподарських продукнв 0,004965 0,002234
908 Текстильна промисловють та пошив одягу 0,003843 0,002470
909 Деревообробна, целюлозо-паперова промисловють; видавнича справа 0,002040 0,001410
910-911 Виробництво коксу, продукпв нафтопереробки 0,019281 0,002233
912 Хiмiчне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробiв 0,006257 0,006843
913 Виробництво шших неметалевих мiнеральних виробiв 0,006400 0,002930
914 Металургiя та оброблення металу 0,013872 0,002621
915 Виробництво машин та устаткування 0,010383 0,002269
916 1нше виробництво, не вщнесене до iнших
угруповань 0,009039 0,002486
917 Виробництво та розподшення електроенерги 0,021936 0,009414
918 Виробництво та розподшення газоподiбного палива 0,002742 0,004847
919 Виробництво та розподшення тепла 0,009255 0,041758
920 Збiр, очищення та розподшення води 0,011338 0,009389
921 Будiвництво 0,005406 0,001636
930 Оптова й роздрiбна торгiвля 0,008887 0,001416
931 Готелi та ресторани 0,003885 0,002399
932-933 Транспорт 0,005484 0,001400
934 Пошта i зв'язок 0,001737 0,000497
935 Фiнансова дiяльнiсть 0,000355 0,000164
936 Операци з нерухомiстю 0,005044 0,002568
937 Здавання пщ найм без обслуговуючого персоналу 0,003260 0,001620
938 Дiяльнiсть у сферi шформатизаци 0,005060 0,001602
939 Дослiдження та розробки 0,003671 0,001361
940 Послуги, надаваш переважно юридичним особам 0,005361 0,001561
941 Державне управлiння 0,001137 0,000778
942 Освгга 0,001884 0,001279
Заюнчення таблицг
1 2 3 4
943 Охорона здоров'я та сощальна допомога 0,004194 0,002994
944-945 Асешзащя, прибирання вулиць та оброблення вiдходiв; громадська дiяльнiсть 0,005906 0,002496
946 Дiяльнiсть у сферi вiдпочинку та розваг, культури та спорту 0,004150 0,002415
947 Iндивiдуальнi послуги 0,002357 0,002468
Для бшьшо! наочносп на рис. 2 наведенi дiаграми змiни цiн у галузях
регюну, реакщя яких виявилася найбiльш значною.
1,04
"♦^Вар1ант 1
901 902 903 904- 906 907 908 909 910- 912 913 914 915 916 917 918 919 920 921 930 931 905 911
Галузi економши
Рис. 2. Зм1ни р1вня ц1н при збтъшент прибутку в галузях промисловост1 та виробництва електроенерги, газу та води
Максимальне зростання щн спостертаеться для галузей, яю спричинили ефект мультиплшаци. За варiантом 1 такими галузями е видобування енергетичних матерiалiв (904-905), виробництво коксу, продукпв нафтопереробки (910-911), металурпя та оброблення металу (914), виробництво машин та устаткування (915). За варiантом 2 - виробництво та розподшення електроенерги (917), виробництво та розподшення газоподiбного палива
(918), виробництво та розподшення тепла
(919). Та прирют прибутку в галузях виробництва електроенерги, газу та води призводе до значного тдвищення щн на продукщю хiмiчного виробництва,
виробництва гумових та пластмасових виробiв (912). У свою чергу текстильна, деревообробна, целюлозно-паперова про-мисловосп, готелi та ресторани, транспортна галузь, операци з нерухомiстю, здавання в найм та послуги, надаваш переважно юридичним особам, галузi державного управлшня, освiти, охорони здоров'я, колективних, громадських та особистих послуг не зазнали значного тдвищення рiв-ня щн в умовах наведених ситуацш. Тобто зростання цiн спостертаеться на рiвнi 0,020,59%. Загальне тдвищення щн за варiантом 1 складае 24,2%, а за варiантом 2 - 12,8%.
Загалом ощнка ефекту мультиплшаци в розрiзi галузей дае огляд загально!
0,045
0,035
0
' 3 0,025 й
■Ц 0,02
со
0
0,01 0,005
0
комплексно!' реакцп eK0H0Mi4H0Ï системи на зовшшш впливи з урахуванням сформованоï структури технологiчних зв'язкiв. Представлення мультиплiкативного ефекту в галузевому po3pi3i дозволяе уточнити специфшу поведiнки дослiджуваного регiону шляхом аналiзу реакцiï кожноï галузi, яка входить до складу певноï секци. При цьому чим вищий стутнь деталiзацiï вихiдноï таблицi МГБ, тим бшьш практично значущими е отримаш результати. 1ншими словами, використовуючи модель цшового ефекту мультиплiкацiï, можна побудувати сценарп розвитку регiону, направленi на виршення основних проблем. Це стосуеться видшення ключових моментiв розвитку регюну i розробки на цiй основi якiсно нових варiантiв його поведшки та проведення всебiчного аналiзу й ощнки кожного з отриманих варiантiв, вивчення його структурних особливостей i можливих наслiдкiв його реалiзацiï.
Висновки. У сучасних умовах необхщним е наукове обгрунтування концептуальних пiдходiв стосовно моделювання управлiння регiональним розвитком. У свою чергу науковий аналiз та прогнозування сучасноï економiки потребуе системного тдходу, який би враховував об'ективну еднiсть i взаемозв'язок елеменпв та регiональноï системи. Тому була використана щнова модель МГБ, що у свою чергу е достатньо ефективним шструментом аналiзу цiнових пропорцш
Розрахунок впливу збiльшення прибутку на рiвень цiн у галузях Донецького регюну з використанням цшового ефекту мультиплшацп дозволив з'ясувати, як через структуру споживання кожною галуззю ресуршв змшиться структура галузевих цш Слiд зазначити, що отриманi результати
носять наближений характер через ряд обмежень, властивих моделi мiжгалузевого балансу. Найбшьш важливими з них е те, що мiж цiнами i елементами додано! вартостi мае бути лшшний характер залежностi.
У подальшому плануеться здiйснити запропонованi дослiдження в умовах шформацшно! невизначеностi з
використання нечггких множин.
Лiтература
1. Аллев Р. Математическая экономия / Пер. с англ.: Р. Аллев. - М.: Издательство иностранной литературы, 1963. - С. 278-287.
2. Геець В.М. Економша Украши: стратепя i полггика довгострокового розвитку / В.М. Геець, В.П. Александрова, Т.1. Артьомова та ш - К.: Фенiкс, 2003. -1006 с.
3. Гранберг А.Г. Оптимизация территориальных пропорций народного хозяйства / А.Г. Гранберг. - М.: Экономика, 1973. - С. 192-204.
4. Кораблин С.А. Некоторые ограничения модели В. Леонтьева «Затраты-Выпуск» / С.А. Кораблин // Экономика Украины. - 1996. - № 6. - С. 42-50.
5. Леонтьев В.В. Экономические эссе / В.В. Леонтьев. - М.: Политиздат, 1990. -415 с.
6. Михалевич В.С. Динамические макромодели процессов ценообразования в переходной экономике / В.С. Михалевич, М.В. Михалевич // Кибернетика и системный анализ. - 1995. - № 3. - С. 116-129.
7. Статистична звггнють тдприемств Донецького регюну за формою №1-тдпри-емництво ^чна) «Звгг про основш показники дiяльностi шдприемства» / Обласне управлшня статистики. - Донецьк, 2001-2003.
