CC BY
34
В.В. Кулик
АНАЛ1З ПРОЦЕС1В ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Забезпечення сталих темпiв економiчного зростання нащонально!' економiки великою мiрою визначаеться сталiстю розвитку рiзних складових економiчноi системи та ефективнiстю кооперативних взаемозв'язюв мiж ними. У цьому плаш мiжнароднi стандарти статистичного та фшансового облiку надають можливiсть за единою методолопею здiйснювати аналiз процеав економiчного розвитку рiзних структурних елеменпв економiки -бюджетно!' системи, видiв економiчноi дiяльностi, регюнально!' економiки. У зв'язку з цим представляе штерес дослщження процесiв промислового розвитку Украши на основi методологи системи нащональних рахункiв (СНР ООН).
Зародження i розвиток
нацiонального рахiвництва був зумовлений необхщнютю квантифшаци економiки на певш макроструктурнi елементи та зв'язки мiж ними з метою дослiдження процеав вiдтворення, зокрема утворення системи доходiв, i насамперед формування таких показникiв, як ВВП та ВНП. Система рахункiв дозволяе здшснити подiл економiки на iнституцiйнi (бюджетш), галузевi та регiональнi складовi та найбшьш узагальнено описати iснуючi товарно-фiнансовi взаемозв'язки мiж ними, ураховуючи, зокрема, шфляцшш процеси. Тому системне дослщження будь-яких складових елеменпв нащонально!' економши - iнституцiйних, галузевих, регiональних - мае включати
вищевказанi аспекти, що дозволить вiдповiдним чином вiдстежувати та впливати на широке коло процеав вiдтворення.
У зв'язку з вищевикладеним становить iнтерес дослiдження промислового розвитку в рамках системи нащональних рахунюв. Це дозволить здшснювати порiвняльний аналiз процесiв галузевого розвитку, керуючись единими методолопчними принципами оцiнки, зокрема здшснювати аналiз розвитку промисловостi рiзних краш. Також нацiональнi рахунки надають можливють визначити основнi особливостi та тенденци розвитку галузi, проаналiзувати систему галузевих доходiв та пропорцiй, що характеризують якiсну сторону розвитку галузi.
Протягом останшх рокiв iнструментарiй нацiонального
рахiвництва набувае дедалi ширшого використання - вщ аналiзу динамiки та структури макропоказниюв (таких як ВВП, ВНП, ВДВ тощо) до використання у макроеконометричному моделюванш, у побудовi альтернативних систем рахунюв, в iндикативному плануванш, у ретроспективних дослiдженнях та ш. Iнструментарiй нацiонального
рахiвництва також е основою для формування нащональних статистичних баз даних та проведення на цш основi вивчення тенденцш розвитку
нащонально!' економiки та 11 складових, здшснення порiвняльних сощально-
© Кулик Володимир Васильович- кандидат економ1чних наук.
М1жнародний науково-навчальний центр шформащйних технологш та систем НАН Укра1ни та Мшстерства освгги 1 науки Украши, Ки!в.
ISSN 1562-109X
економiчних дослщжень , служить основою для подальших бiльш детальних наукових розвщок. У зарубiжних крашах даний шструментарш належить до традицiйних i широко застосовусться в економiко-статистичних дослiдженнях1. Методолопя дослiджень на основi нащонального рахiвництва набувае поширення також i на пострадянському просторi [1-3] i е основою проведення окремих спецiалiзованих наукових дослiджень [4-7].
Дослiдженню галузевого розвитку на основi нацiональних рахунюв присвячено роботи [4, 8, 9]. Водночас вщсутш роботи присвяченi дослщженню процесiв промислового розвитку Украши. Незважаючи на схожiсть галузевих дослiджень у рамках системи нащональних рахункiв, дослщження процесiв промислового розвитку мае свою специфку.
Це проявляеться в тому, що промисловiсть представлена: 1) групою тiсно пов'язаних мiж собою галузей, яю мають вирiшальний вплив на сощально-економiчний розвиток, темпи зростання; 2) складною номенклатурою товарiв i вiдповiдно ринками, розвиток яких потребуе детального аналiзу та належного регулювання; 3)
iнституцiйною структурою -
тдприемствами, що належать до рiзних форм власностi i дiяльнiсть яких потребуе кропiткого аналiзу та регулю-ючого державного впливу.
У зв'язку з цим доцшьно розглянути розвиток промисловосп в
Прикладами таких шформацшних pecypciB е штернет-сторшка ООН з вiдповiдними базами даних (www.un.org) та европейсько1 eKOHOMi4HOÏ комки (www.unece.org), зокрема TRENDS IN EUROPE AND NORTH AMERICA (The Statistical Yearbook of the Economic Commission for Europe 2003) та iH.
1 Наприклад, вщкрип для доступу шформацшш ресурси 1нституту статистики Францп (INSEE).
рамках системи нащональних рахунюв та визначити основш тенденци розвитку галузi.
Нацiональнi рахунки дозволяють узгоджено дослiджувати нацiональну економiку, подшяючи ïï на тiсно пов'язанi складовi (рис.1): види економгчног дгяльностг, гнституцгйнг сектори, зовн1шньоеконом1чн1 зв 'язки. Така квантифжащя нащонально'1 економiки також передбачае
використання вiдповiдних
шструментарпв нацiонального
рахiвництва - таблиц Витрати-Випуск (ТВВ), Рахунк1в iнсшишуцшних сектор1в (Р1С), Зовншнього рахунку (ЗР) - Ï3 ввдповвдною системою показникiв, що характеризують потоки (тoeapie i послуг, кaпiтaлiв, утворюваних doxodie, тших фтансових ресурсе).
Розглянемо промисловють у рамках цих статистичних шструментарпв.
Таблиця Витрати-Випуск.
Подшяючи економжу на види економiчноï дiяльностi (ВЕД), ТВВ складае iнформацiйно-аналiтичний
шструментарш для аналiзу рiзних сторiн розвитку економжи2, зокрема
промисловостi як окремого виду економiчноï дiяльностi (табл.1). Упровадження класифшатора видiв економiчноï дiяльностi (КВЕД) дозволяе дослвджувати розвиток галузi в розрiзi таких структурних складових, як добувна промисловють, обробна промисловють, виробництво та розподшення електроенерги, газу та води (ввдповвдно секци С, D, E), а також бшьш детально у розрiзi вказаних секцш.
Частка ВДВ промисловосп у структурi ВДВ економки Украши у 2000 р. становила 31,42%, у Роси - 32,05% та Бшорус - 31,95%, що вказуе на певну
Процеав вщтворення ВВП у галузевому розрiзi, мiжгaлyзевих виробничих зв'язшв та пропорцш, структурних зрушень, фaкторiв цiноyтворення та
iH.
схожють економiчноl структури цих крахи. У Казахстан ж частка промисловостi за останш роки подвошась (табл.1).
У рамках ТВВ дослщжують ланцюжок економiчного кругообiгу "попит - пропозицiя - виробництво -утворення доходiв" i таким чином -галузевi процеси вщтворення. Для цього Таблиця 1. ВДВ промисловост1 Б1лорус1,
щодо кожного ВЕД видшяють систему взаемопов'язаних рахунюв, у рамках яких вiдстежують пропорци
вiдтворення, економiчнi взаемозв'язки, обчислюють сис-
тему доходiв (ВВП, валову додану вартiсть, оплату пращ найманих пращвниюв,
Казахстану, Роси, Украгни у структур1
ВДВ економжи, %
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Бiлорусь 30,52 32,83 34,31 33,37 31,86 31,95
Казахстан 12,91 11,88 17,92 17,83 23,43 25,10
Росiя 29,32 29,65 28,46 29,94 30,81 32,05 29,14
Украiна 34,62 31,05 28,37 29,79 32,75 31,42 30,66 30,73
Джерело: Розраховано на основ1
10, 11].
Рис. 1. Структурнг взаемозв 'язки в економгчнгй системг
податки на виробництво та iмпорт, валовий прибуток та змшаний доход, чисте сальдо товарiв i послуг) [8-9]. Слщ тдкреслити, що навггь у рамках ТВВ рахунки видшяються за кiлькома принципами подiлу (рис.1), що вщповщае структурним взаемозв'язкам в економiчнiй системi (табл.2):
власне видами дгяльностг (окремий вид дiяльностi, агрегований ВЕД, у тому чист промисловють, економiка в цiлому);
етапами в1дтворення (Рахунки: Товарiв i послуг, Виробництва, Утворення доходу) як щодо окремого виду, так i агрегованого, у тому числi промисловостi, економiки;
зовншшми зв 'язками (Зовшшнш рахунок товарiв i послуг) як щодо
окремого виду, так i агрегованого, у тому чист промисловостi, економiки;
внутргштми взаемозв 'язками
(система показниюв нащональних рахункiв), якi характеризують потоки (товарiв i послуг, доходiв, капiталiв) мiж видами економiчноi дiяльностi та шституцшними секторами;
¡нституцтним подглом - сукупш доходи та кiнцевi витрати Рахунюв iнституцiйних секторiв, пов'язанi з доходами та витратами ТВВ, а саме рiзними проявами ВВП у системi соцiально-економiчного вiдтворення.
Такий подiл дозволяе досить повно дослщжувати окремi сторони
вщтворення соцiально-економiчних
систем та здiйснювати порiвняння.
Наприклад, ефективнють галyзевого виробництва вимiрюeться часткою ВДВ галyзi y стрyктyрi Випуску галyзi (рис.2). Росiйська промисловiсть
характеризyeться досить високою часткою ВДВ y стрyктyрi Випуску, що пов'язано i3 переважно сировинним спрямуванням росшсько'1 економши та вiдносно низькими внyтрiшнiми щнами на природнi ресурси i особливо на енергоресурси у порiвняннi з шшими крашами. Це мае позитивний вплив (ефект мультиплшаци) на iншi галyзi росшсько'1 економiки, забезпечуючи в них також вищий вiдсоток ВДВ у стрyктyрi виробництва, нiж в аналопчних галузях iнших краш, а вщповщно i вищу частку оплати пращ у стрyктyрi виробництва.
45 40 35 30 25 20
1995 1996 Бшоруая
1997 1998 -■— Казахстан
1999 2000 2001 2002 —а— Рос1я —■— Украша
Рис. 2. Валова додана варттть промисловост1 Бшорут, Казахстану, Pociï,
Украши в cmpyKmypi випуску, % Джерело: Розраховано на основi [10, 11].
У цшому Пром1жне споживання у промисловосп вище, шж в шших галузях, що пов'язано 1з складним ланцюжком закутвл1 товар1в i послуг1, виготовлення та реал1зацп промисловоï продукцп, i особливо в галузях з1 значною часткою нayкомiсткоï продукцп обробноï промисловосп
(машинобудування, судно- та
лпакобудування, приладобудування, складне енергетичне устаткування та шше). Тому для бшьш глибокого вивчення процеав галузевого
вщтворення доцшьно будувати вщповщш системи рахунюв для укрупнених галузей промисловосп (добувно'].', обробно'].', виробництва та розподшення електроенергп, газу та води), а також окремих галузей (i навпъ окремих товар1в)2 з метою саме анал1зу та управлшня системою доход1в (ВДВ галуз1 та ïï складов1, експортно-1мпортш доходи та ш) (табл.3).
Класифжащя ВЕД визначае певш ланцюжки взаемозв'язшв. Наприклад, щодо промисловосп "добувна промислов1сть" постачае сировину для "обробноï промисловосп" тощо.
2 У цшому детальна розробка та формування ТВВ грунтуються на основ1 м1жпродуктових баланав.
Кожен шструментарш
нащональних рахунюв мае свое функщональне i змютовне призначення. Так, ТВВ складае основу для вивчення м1жгалузевих зв'язюв (або зв'язюв м1ж видами економiчоï д1яльносп) на нащональному та регюнальному р1внях у зв'язку саме 1з до^дженням та управлтням системою доходiв. Водночас Рахунки шституцшних сектор1в дозволяють оргашчно поеднати шш1 шструментарп нащональних рахунюв (ТВВ, Рахунки 1ншого свпу) та перейти до вивчення та управлшня розвитком економжи в розр1з1 ïï бюджетноï шфраструктури та фшансових взаемозв'язюв. У рамках саме цих шструментарпв, яким на м1крор1вш вщповщають бюджети, побудоваш за принципом вщображення "доход1в" i "витрат", також можливе досшдження економiчноï системи i системи ïï доходiв, яка широко вщображае всю фшансово-господарську д1яльнють бюджетноï одинищ, включаючи i процеси, пов'язаш з виробництвом i розподшом суспшьного продукту. Фшансовий стан суб'екпв господарювання галуз1 також необхщно здшснювати на основ1 агрегованих галузевих бухгалтерських баланав [14], що дозволить розширити
взаемопов'язаний макро- та мiкроаналiз iснуючi пропорци розвитку активiв та процесiв промислового розвитку, пасивiв галузi. визначити ефективнють господарювання,
Таблиця 3. Система àoxoàie ВЕД "Промисловост1 " в структур1 в1дпов1дних
доходгв економжи, %
Рахунок Категори доходу 2001 2002 2003
Вироб- ВДВ Промисловосп в структурi ВДВ, % 30,66 30,73 31,77
ництва У т.ч. Добувна (секщя С) 4,72 4,98 4,91
Обробна (секщя D) Виробництво енерги та розподшення води i газу (секщя Е) 19,72 6,22 20,07 5,68 21,57 5,29
Утворення доходу Оплата пращ у Промисловосп в структурi Оплати пращ в економщ, % 34,34 34,00 35,14
У т.ч. Добувна (секщя С) 5,89 6,16 5,93
Обробна (секщя D) Виробництво енерги та розподшення води i газу (секщя Е) 23,61 4,84 22,75 5,09 24,60 4,61
Утворення доходу Валовий прибуток в Промисловосп в структурi Валового прибутку в економщ, % 27,76 27,22 27,82
У т.ч. Добувна (секщя С) 4,57 4,67 4,58
Обробна (секщя D) 15,41 16,14 17,27
Виробництво енерги та розподшення води i газу (секщя Е) 7,78 6,41 5,97
Утворення доходу Iншi податки, за виключенням субсидш, пов'язаш з виробництвом у Промисловосп в структурi вщповщного показника в економщ, % 15,15 33,32 45,68
У т.ч. Добувна (секщя С) -19,84 -21,66 -19,16
Обробна (секщя D) 34,85 52,30 58,37
Виробництво енерги та розподшення води i газу (секщя Е) 0,14 2,68 6,47
Зовшшнш товарiв i Чистий експорт Промисловосп в структурi ВВП економжи, % -3,91 -2,29
послуг У т.ч. Добувна (секщя С) -14,25 -13,25
експорт iмпорт Обробна (секщя D) 2,28 -16,53 10,16 2,18 -15,43 10,79
експорт iмпорт Виробництво енерги та розподшення води i газу (секщя Е) 40,16 -30,00 0,18 39,05 -28,25 0,16
експорт 0,19 0,17
iмпорт -0,01 -0,01
Джерело: Розраховано на основ1 [13].
1нституцтна структура економжи темою взаемопов'язаних бюдже^в, якi (сектори) представлена вiдповiдною сис- дослщжують через систему
консолщованих рахунюв iнституцiйних секторiв. Слiд вщзначити, що саме в рамках цих рахунюв на вiдмiну вiд ТВВ стае можливим дослщжувати увесь спектр вхщних та вихiдних товарно-фшансових пото-
кiв, потокiв капiталiв i вiдповiдно всю систему утворюваних доходiв. Це правило поширюеться i на окремi бюджети суб'ектiв господарювання, що надзвичайно важливо для аналiзу та регулювання процеав !х вiдтворення. Тому проведення розумно'1 бюджетно'1 полiтики в широкому розумшш (у державному i недержавному секторах) складае основу сталого та ефективного функцiонування ринкового господарства, де надзвичайно важливе мюце вщведено принципам самооргашзаци,
саморозвитку, самоуправлiння та самофшансування пiдприемництва.
Бюджетну структуру промисловосп представляють бюджетнi одиницi,
подшеш за шституцшною (неф1нансов1 корпораци та домашш господарства) та регюнальною приналежнютю, видами д1яльносп, формами власносп (державна, комунальна, приватна, колективна, м1жнародних оргашзацш та юридичних оаб шших держав), розм1рами тдприемств (велию, середш, мал1).
У 2000 р. 94,8% ВДВ промисловосп виробляли нефшансов1 корпораци i лише 5,2% припадало на домашш господарства [11, 506].
1нституцшш перетворення, що характеризують перехщ до ринкового господарства, здебшьшого i розглядають у зв'язку зi змiною форм власносп (табл.4) та вiдповiдними змшами, що вiдбyвaються у змiнi структури видiв економiчноï дiяльностi (табл.6), та ïx доxiднiстю (обсяги виробництва, доход вiд реaлiзaцiï, фiнaнсовий результат та ш).
Кшькють пiдприемств Обсяг продукцп, %
2000 2001 2002 2003 2000 2001 2002 2003
За формами власносп 100 100 100 100 100 100 100 100
Державна 3,35 2,89 2,60 2,10 20,9 18,3 16,6 14,5
Комунальна 4,07 4,42 4,85 5,32 2,8 2,2 2,0 1,7
Приватна 22,63 23,59 24,54 25,27 1,5 1,5 1,6 1,8
Колективна 69,48 68,64 67,48 66,76 74,1 77,1 78,7 80,9
Мiжнaродниx
оргашзацш та
юридичних оаб шших держав 0,47 0,46 0,52 0,56 0,7 0,9 1,1 1,1
Таблиця 4. Структура тдприемств промисловостi за формами власностi та обсягами промислового виробництва
Примгтка. Дат наведено по тдприемствах-юридичних особах з урахуванням малих тдприемств. Джерело: [13, 317].
Розглядаючи промислов1сть у розр1з1 видав даяльносп, слад тдкреслити, що переважна б1льш1сть п1дприемств належить до обробноï промисловост1 (93,13% у 2003 р.), яш забезпечували досить висою темпи зростання обсяг1в виробництва (118,2%), у тому числ1 й у промисловосп в цшому (115,8%) (табл.5).
Протягом останшх роюв у стрyктyрi влaсностi промисловостi спостерiгaються тaкi неухильш змiни (табл.4): а) зменшуеться частка державних тдприемств та ïx обсягiв
виробництва, при тому що питома частка виробництва цих пiдприемств залишаеться досить значною; б) зростае частка комунальних, приватних i мiжнaродниx оргашзацш та юридичних
оаб шших держав, при тому що обсяги виробництва комунальних пiдприeмств зменшуються, а iнших - зростають, залишаючись у цiлому досить незначною; в) зменшусться частка
Таблиця 5. Структура тдприемств промисловост1 за видами промисловог
д1яльност1 та темпи зростання обсяг1в промислового виробництва
колективних тдприемств при зростанш частки обсяпв виробництва, яка у 2003 р. уже складала бшьше 4/5 виробництва продукцп в галуз1
Кшькють пiдприемств Обсяг продукцп, % 'о
2001 2002 2003 2001 2002 2003
Промисловiсть у щлому 100 100 100 114,2 107,0 115,8
Добувна 2,23 2,27 2,18 103,3 102,3 105,5
Обробна 94,16 93,58 93,13 117,2 108,9 118,2
Виробництво та розподшен-ня електроенерги, газу та води 3,61 4,15 4,69 102,6 101,1 104,7
Джерело: Розраховано на основ1 [13, 107].
Таблиця 6. Структура витрат на виробництво та витрати
виробленог продукцп (робт, послуг) за видами промисловог д1яльност1 у рр.
на одиницю 2001 та 2003
Вщсотюв до загальних витрат
н iншi операцшш витрати Витрати на
'Й л § § • ^ н л й <р л Ь ь 2 ^ % и '3 СО К н л о витрати на оплату пращ вщрахування сощальш заходи одиницю вироблено'1' продукцп, коп./грн.
2001 р.
Уся промисловють 69,0 5,9 10,3 3,6 11,2 96,9
Добувна промисловють 49,1 9,5 16,3 6,2 18,9 107,2
Обробна промисловють 73,3 4,6 9,1 3,1 9,9 97,2
Виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 62,5 9,6 11,9 4,2 11,8 87,8
2003 р.
Уся промисловють 71,7 5,1 10,1 3,6 9,5 96,6
Добувна промисловють 47,8 12,6 18,6 7,7 13,3 98,9
Обробна промисловють 76,0 3,5 8,6 2,9 9,0 96,8
Виробництво та розподшення електроенерги, газу та води 60,2 10,1 14,3 5,1 10,3 93,0
Джерело: [13, 110].
Зростання промисловосп та економжи загалом, полшшення якюних показниюв розвитку тощо значною мiрою залежить вщ ефективностi вiдтворення всiх елеменпв сощально-економiчноi системи - усвщомлення та широкого застосування "фшософп дохщносп" [15, 5]. У зв'язку з цим у
захщних крашах розвинулись та набули поширення концепцГi управлшського облiку, контролiнгу та управлiння витратами, одшею з головних задач яких е забезпечення ефективного
функщонування пiдприемства та окремих його оргашзацшних структур шляхом органiчного поеднання 1'х iнтересiв на
основi системи взаемопов'язаних бюдже^в та 1х дохiдностi [16, 20-25]. Цей пщхвд вiднаходить свое застосування i в Украш1 Слiд вiдзначити, що ця концепщя органiчно поеднуе всi компоненти ринкового господарства та процеси, що в ньому вщбуваються, дозволяючи тим самим наповнити реальним змютом цiлi та шляхи соцiально-економiчного розвитку макро-та мiкроекономiчних систем. Щодо пiдприемств, зокрема промислових, це проявляеться в якюному полiпшеннi структури витрат, у систематичнш роботi щодо зменшення витрати на одиницю вироблено! продукцп (табл.6), у зростаннi рентабельности виробництва в розрiзi окремих бюджетних формувань i видiв продукцп, в ефективному розподш прибуткiв та дивщенднш полiтицi тощо. Бюджет та ефективна бюджетна полггика доходiв та витрат складають шструментарш та основу усшшного пiдприемництва, основу для
кооперативного поеднання окремих суб'екпв господарювання тощо. В економщ промисловостi Украши вагоме мюце посiдае обробна галузь, яка мае виршальний вплив на формування вае1 сукупностi бюджетних показникiв та 1'х структури (табл.6).
Регюнальну структуру
промисловостг характеризують
регюнальш рахунки виробництва та ввдповвдна система показникiв (табл. 7), включаючи ВДВ [17]. Обсяги ВДВ на душу населення регюну та шдекси фiзичного обсягу ВДВ на душу складають суть якюних показниюв регiонального розвитку. Звiдси випливае важливють оцiнки цих показникiв у ре-гiональному розрiзi та в розрiзi видiв промислово'1' дiяльностi. Добувна промисловють представлена багатими на природнi копалини регюнами -Донецькою, Днiпропетровською,
Луганською, Полтавською, Сумською областями, - де здшснюеться бшьше 85,5% випуску та виробляеться 85% ВДВ
галузi (2002 р.). Обробна промисловють сконцентрована у Донецькш,
Дншропетровськш, Запорiзькiй,
Луганськiй, Полтавськш областях, м. Киевi, де здшснюеться бшьше 60,8% випуску та 59,8% ВДВ галузi (2002 р.). Обробна промисловють посщае вагоме мюце в економщ кра'1'ш, здiйснюючи в середньому 38% випуску та виробляючи 19,8% ВДВ (2002 р.). Вид економiчноi дiяльностi "Виробництво та розподiлення електроенерги, газу та води" головним чином представляють м. Кшв, Донецька, Запорiзька, Днiпропетровська та Харкiвська областi, де разом виробляють близько 57,8% випуску та 57,2% ВДВ галузi (2002 р.).
Серед регiонiв Укра'1'ни слiд видшити регiони з високою часткою ВДВ, створеною у промисловому сектор^ i низькою. До перших належить Донецька - 51,9% у 2002 р., Дншропетровська - 49,6, Запорiзька -46,2, Луганська - 49,0 та Полтавська -47,2% обласп, а до других - м. Кшв -12,9%, Волинська - 13,0, Закарпатська -13,9, Чершвецька - 14,0, Юровоградська - 17,9, Тернопшьська - 16,1% обласп.
У кожному з регюшв Украши ос-таннiми роками спостеркаються стiйкi темпи зростання промислового виробництва (табл.7). Ряд регюшв у 2002 р. досягли передкризового рiвня промислового виробництва (м. Кшв, Севастополь, Запорiзька та Одеська обласп). Ввдновлення та розширення виробництва сприяють бшьш високим темпам зростання окремих галузей економши. Наприклад, у Криму в 2004 р. прирют промислового виробництва склав 28,2%, що у два рази бшьше, шж по Украшь Причому лише за 2004 р. частка харчовоi промисловосп у структурi промисловостi зросла на 7,3% i склала 42,8% [18].
Висновки
Проведено аналiз сучасного промислового розвитку Украши на основi системи нацюнальних рахункiв та
п супутнiх систем. Системний аналiз промислового розвитку включае розгляд агреговано'1' галузi "промисловють", а також шших галузей, що складають 11, у контекст всiеi економiки Украши, у регюнальному та iнституцiйному розрiзi.
До ключових параметрiв галузевого розвитку належить система галузевих доходiв (ВДВ, чистий експорт, заробггна плата, валовi прибутки), що найбшьш узагальнено характеризуе процеси
Таблиця 7. Регюнальш показники розвитку галуз1
вщтворення в галуз^ позитивнi й негативнi змши в галузевiй структурi, зовнiшньоекономiчнi аспекти галузево! рiвноваги тощо. Аналiз процеав промислового розвитку також доцiльно доповнювати системою натурально-вартiсних показникiв, що дозволяе бшьш широко вiдстежувати якюш змiни в галузевiй структурi та шфляцшш процеси.
1ндекси продукци промисловостi Частка ВДВ у структурi випуску, % Частка галузi в структурi регюну, %
1990 = 100% % попереднього року
2001 2002 2003 2001 2002 2003 2001 2002 2002
Вся промисловють 66 71 82 114,2 107,0 115,8 24,7 25,3 30,26
АР Крим 48 45 54 109 93 119 25,9 28,1 16,23
Вшницька 61 64 71 109 104 112 27,5 27,5 23,52
Волинська 58 65 79 121 112 122 18,5 18,9 13,01
Днiпропетровська 52 55 60 109 104 110 24,4 25,3 49,61
Донецька 56 58 69 106 104 119 26,5 28,2 51,87
Житомирська 44 46 56 114 104 122 25,1 25,9 21,27
Закарпатська 82 91 131 122 112 144 23,7 24,1 13,92
Запорiзька 109 110 133 102 101 121 22,2 22,6 46,22
Iвано-Франкiвська 57 70 90 125 123 128 29,9 30,3 35,59
Кшвська 68 72 84 110 105 117 24,0 24,6 24,11
Кiровоградська 44 45 56 114 104 124 29,4 29,9 17,95
Луганська 61 64 72 130 104 112 21,4 21,9 49,02
Львiвська 45 51 58 143 114 114 22,1 22,5 21,03
Микола'шська 88 90 101 110 103 112 25,8 26,0 30,41
Одеська 104 112 132 130 108 118 22,3 22,8 17,72
Полтавська 53 72 79 133 138 109 23,9 22,9 47,18
Рiвненська 55 55 67 110 101 121 28,6 28,5 25,15
Сумська 44 45 53 107 103 117 28,4 29,4 35,49
Тернопiльська 59 61 82 119 103 135 24,3 24,6 16,08
Харювська 52 55 61 117 105 111 24,9 25,4 28,35
Херсонська 53 55 64 125 105 116 24,9 25,6 27,41
Хмельницька 60 62 71 111 103 114 24,4 24,9 22,34
Черкаська 61 65 83 112 108 128 20,7 20,9 23,49
Чернiвецька 55 57 72 112 103 127 27,2 27,2 14,00
Чершпвська 50 52 58 113 105 110 24,6 25,3 28,26
м. Кш'в 114 124 142 118 108 114 26,0 25,9 12,89
м. Севастополь 156 166 179 114 106 108 29,0 30,0 15,90
Джерело: [13, 108-109; 17].
Використання методологи системи нащонального рахiвництва дозволяе ув'язати Bei аспекти системного аналiзу промислового розвитку (галузевий, регiональний, шституцшний, за етапами вiдтворення), а також здшснювати мiжнароднi порiвняння, використовуючи власне нащональш рахунки та таблицю витрати-випуск.
Перехщ до мiжнародних стандартiв статистично! та фшансово! звiтностi дозволяе системно тдшти до аналiзу та моделювання функцiонування рiзних сощально-економiчних систем, керуючись такими властивостями, як цшсшсть, збалансованiсть, структурна i дохiдна рiвновага, що дозволяе пiдтримувати урiвноважене зростання в середньо- та довгостроковш перспективу визначати та пiдтримувати якiснi пропорци розвитку. Цi положення поширюються практично на вс структурнi елементи ринкового господарства - вщ окремо функщонуючого господарства до бiльш складних утворень, таких як, наприклад, галузь.
Мiжнароднi стандарти та класифшаци дозволяють системно тдшти до квантифшацп рiзних соцiально-економiчних систем за рiзними параметрами - за товарами i послугами, експортно^мпортними операцiями, системою вхiдних та вихщних фiнансових потокiв тощо. Такий пщхщ дозволяе органiчно поеднати суто теоретичш пiдходи до аналiзу функцiонування складних систем iз системою статистично! та бухгалтерсько! звiтностi, що широко використовуються в аналiзi поточно! господарсько! дiяльностi рiзних суб'ектiв господарювання. Цi твердження також вщносяться i до аналiзу промислового розвитку.
Для аналiзу промислового розвитку доцшьно використовувати графо-аналiтичнi та матричш моделi, якi широко застосовуються для системного аналiзу процесiв розвитку нащонально! економiки i окремих й структурних елементiв.
Л1тература
1. Система национальных счетов - инструмент макроэкономического анализа: Учеб.пособие / Ю.Н.Иванова, Л.А.Карасева, С.Е.Казаринова и др; Под ред. Ю.Н.Иванова. - М.: Финстатинформ, 1996. - 285 с.
2. Статистика: национальные счета, показатели и методы анализа: Справ. пособие / Н.П.Дащинская, М.М.Новиков, В.Н.Тамашевич и др.; Под ред. И.Е.Теслюка. - Мн.: БГЭУ, 1995. - 376 с.
3. Национальное счетоводство: Учебник. - 2-е изд. / Под ред. Б.И.Башкатова. - М.: Финансы и статистика, 2002. -608 с.
4. Пономаренко А.Н. Ретроспективные национальные счета России: 1961-1990. М.: Финансы и статистика, 2002. -256 с.
5. Kuboniwa M., Mikheeva N. Social Accounting Matrices for Russia for 1995-2001. Institute of Economic Research, Hitotsubashi Universiti, 2004. (www.econmod.net\ecomod2004.htm).
6. Muradova K., Chepel S., Gulyamov R., Katanova M., Vakhidova L. The Experience of Uzbekistan in Building of Equilibrium Econometric Model for Macroeconomic Analysis and Forecasting (www.econmod.net\ecomod2003.htm).
7. Белоусов А.Р., Абрамова Е.А. Интегрированные матрицы финансовых потоков (методы и инструментальные подходы) // Проблемы прогнозирования. -1999. -№6. -С.3-94.
8. Бакаев О.О., Кулик В.В., Славов М.А. Транспортна галузь у системi кругообку нащонально! економки // Залiзничний транспорт Украши. - 2002. - №2(29). - С.2-10.
9. Бакаев О.О., Кулик В.В., Цюпко С.В. Економiчний кругообк доходiв в сiльському господарствi // Економка АПК. - 2002. - №6(92). - С.53-62.
10. Национальные счета стран Содружества независимых государств за 1995-2001 гг.: Стат. сб. / Межгосударственный статистический комитет. - М., 2002. -534 с.
11. Нащональш рахунки Украши за 2002 рш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. -Кшв, 2004. - 115 с.
12. Таблиця витрати-випуск Украши за 2002 рш в щнах споживачiв: Стат. зб. / Держкомстат Укра!ни. - Ки!в, 2004. - 51 с.
13. Статистичний щорiчник Украши за 2003 рш. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
14. Фшанси Украши за 2003 рш: Стат. зб. / Держкомстат Украши. - Кшв, 2004. - 133
с.
15. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А.М.Карминский, Н.И Оленев, А.Г.Примак, С.Г. Фалько. -2-е изд. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.
16. Дайле А. Практика контроллинга. - М.: Финансы и статистика, 2003. -336 с.
17. Валова додана вартють по регюнам Украши за 2001-2002 роки: Стат. зб. / Держкомстат Украши. - Кшв, 2004. -64 с.
18. Л1ГА Бiзнес 1нформ - украинская Сеть деловой информации (www.liga.net).
