CC BY
109
5. Офiцiйний сайт ДержавноУ служби статистики УкраУни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Офiцiйний сайт Мiнiстерства аграрно'У полiтики та продовольства УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/
7. Кучеренко С.Ю. Процеси реформування АПК: макроеконом'чний аспект / С.Ю.Кучеренко // Соцально-економ'нш, полiтичнi та культурн'1 оцнки i прогнози на рубежi двох тисячолть: матер. м'жнар. наук-теорет. конф., м.Тернопть, 20лют. 2003 р.: тез.доп. - Тернопть, 2003. - С.296-299.
References
1. Koncepcija Derzhavnoi' cil'ovoi' programy rozvytku agrarnogo sektoru ekonomiky na period do 2020 roku. [The State Target Program Concept for the development of the agricultural economic sector on the period until 2020] Oficijnyj veb-sajt Ministerstva agrarnoi' polityky ta prodovol'stva Ukrai'ny: http://minagro.gov.ua
2. Kurena T.O. Efektyvnist' ta rezultatyvnist' derzhavnoi' pidtrymky agrarnogo sektora ekonomiky v Ukrai'ni [The effectiveness of state support for the agrarian economic sector in Ukraine]//Derzhava i rynok. - 2011. - No1. - S. 133-138.
3. Ekonomichni rezul'taty sil's'kogospodars'kogo vyrobnyctva u Kyi'vs'kij oblasti za 2014 rik (poperedni dani) [The economic results of agricultural production in the Kiev region in 2014 (preliminary data)]: www.kievobl.ukrstat.gov.ua.
4. Oficijnyj sajt Golovnogo upravlinnja statystyky u Kyi'vs'kij oblasti [Central Statistical Office in Kyiv region]: www.kievobl.ukrstat.gov.ua.
5. Oficijnyj sajt Derzhavnoi' sluzhby statystyky Ukrai'ny [State Statistics Service of Ukraine]: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Oficijnyj sajt Ministerstva agrarnoi' polityky ta prodovol'stva Ukrai'ny [The official website of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine]: http://www.minagro.gov.ua/news/
7. Kucherenko S.Yu. Procesy reformuvannja APK: makroekonomichnyj aspekt [The processes of reforming AIC (agro-industrial complexes): macroeconomic aspect] // Social'no-ekonomichni, politychni ta kul'turni ocinky i prognozy na rubezhi dvoh tysjacholit': mater. mizhnar. nauk-teoret. konf., m.Ternopil', 20 ljut. 2003 r.: tez.dop. -Ternopil', 2003. - S.296-299.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучеренко Свплана Юрпвна, кандидат eK0H0Mi4HMx наук, доцент, завщуюча кафедрою полп"ичноТ економп ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучеренко Светлана Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент, заведующая кафедрой политической экономии
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kucherenko Svitlana Yuriivna, PhD, assistant professor of Political Economy SHEE «Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК: 659:339.13:519.862
БАЛАНСОВИЙ ОБЛ1К, БАЛАНСОВИЙ МЕТОД I ЕФЕКТОМЕТР1Я ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В.
Предмет роботи: сукупнють методологiчних / методичних питань вимiрювання ефекту / ефективнот роботи господарських систем.
Мета: дослдити шляхи удосконалення управл'1ння фiнансовими ресурсами для досягнення максимального ефекту та ефективнот в умовах нестабльност/ аграрного ринку / ризикiв.
Методолог'т: iнформацiйне, аналiтичне та економко-математичне моделювання.
Результати роботи: розроблено / обфунтовано науков принципи аудиту господарських систем.
Галузь застосування результат¡в: управлння / регулювання у галузях економ'чно'У д'яльност'! господарських систем.
Висновки: ефектометр'я - важливий iнструмент управлння, оргашзацИ аудиту / контрол'1нгу суб'ект'в господарсько'У д'яльност'! та державного управлння.
Ключов'1 слова: ефектометр'я, ресурс, продукт, цна, прибуток, рента.
© Лисецький А.С., Паламарчук О.М., Чабан Г.В., 2016 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
123
БАЛАНСОВЫЙ УЧЕТ, БАЛАНСОВЫЙ МЕТОД И ЕФЕКТОМЕТРИЯ ХОЗЯЙСТВЕННЫХСИСТЕМ
Лисецкий А.С.
Паламарчук О.Н., Чабан Г.В.
Предмет работы: совокупность методологических и методических вопросов измерения эффекта и эффективности работы хозяйственных систем.
Цель: исследовать пути совершенствования управления финансовыми ресурсами для достижения максимального эффекта и эффективности в условиях нестабильности аграрного рынка и рисков.
Методология: информационное, аналитическое и экономико-математическое моделирование.
Результаты работы: разработаны и обоснованы научные принципы аудита хозяйственных систем.
Область применения результатов: управление и регулирование в области экономической деятельности хозяйственных систем.
Выводы: ефектометр'я - важный iнструмент управления, организации аудита и контроллинга субъектов хозяйственной деятельности и государственного управления.
Ключевыеслова: ефектометрия, ресурс, продукт, цена, прибыль, рента.
BALANCE ACCOUNT, BALANCE METHOD AND EFEKTOMETRY OF ECONOMIC SYSTEMS
Lysetskyi A.S., Palamarchuk O.M., Chaban G.V.
The subject of work a set of methodological and methodical questions of measuring effect and efficiency of work of the economic systems.
The aims of work explore ways to improve the management of financial resources to achieve maximum effect and efficiency in conditions of agricultural market instability and risks.
Metod or the methodology of the work information, analytical and economic- mathematical modeling.
The results of work developed and justified the scientific principles of economic system saud it.
Field of application of the results management and regulation in the economic activity of economic systems.
Conclusions: efektometry an important management tool of auditing and controlling of business entities and public administration.
Keywords: efektometry, resource, product, price, profit, rent.
Актуапьшсть теми. Баланшвий метод планування i прогнозування дозволяe зв'язати потреби i реcурcи в межаx cуcпiльного виробництва в цтому. Разом з цим забезпечуeтьcя координа^я розвитку cумiжниx виробництв i галузей, пропорцмнють i взаeмодiя вcix компонент народного гоcподарcтва. Балангавий метод дозволяe виявити невикористан резерви, виявити ди^^пор^Т. Баланшвий метод тужить, головним чином, для вщображення стлввщношень, пропорцм двоx груп взаeмозалежниx i урiвноважениx економiчниx показнимв, пдоумки якиx повинн бути тотожними. Цей метод широко розпов^джений у практик буxгалтерcького облку i планування. Але визначену роль вЫ граe й в аналiзi гоcподарcькоï дiяльноcтi. Баланcовий cпоciб вивчення економiчниx явищ i процеciв заcтоcовуeтьcя у випадка^ коли необxiдно доcлiдити шввщношення двоx груп взаeмопов'язаниx економiчниx показниюв, пiдcумки якиx рiвнi мiж гобою. Найбiльше вiн викориcтовуeтьcя cаме у фланговому аналiзi. Вiн широко викориcтовуeтьcя при аналiзi забезпеченоcтi пiдприeмcтва трудовими, фЫанговими реcурcами, cировиною, паливом, матерiалами, оcновними заcобами виробництва, а також при аналiзi повноти ТУнього використання. Змiщення акцентiв розвитку буxгалтерcького облку до принципiв баланcознавcтва e незаперечним i нагальним для чаав реформування економки УкраТни.
Постановка зaвдaння.Доcлiдити шляxи удоcконалення управлiння фiнанcовими реcурcами для доcягнення макcимального ефекту та ефективнооп в умоваx неcтабiльноcтi аграрного ринку i ризимв.
Постановка проблеми.Предметом цього до^щження e економiчна дiяльнicть людей, метою якоТ e прибуток i збтьшення cтаткiв влаcника (влаcникiв) пiдприeмcтва (органiзацiï). Об'eктом - методологiчнi о^ови буxгалтерcького облiку вiд Луки до ^огодення, що допомагають оцiнити не ттьки результати економiчноï дiяльноcтi, а й майновий стан (статок) cуб'eктiв економiчноï дiяльноcтi i xрематиcтики. Результат гоcподарcькоï дiяльноcтi поза межами економiчного процеcу e cоцiально-економiчним ефектом, що може бути до^дженим баланcовим методом без заcтоcування буxгалтерcького облiку. Хрематистика - це наука про методи збагачення людей у позаекономiчний отоаб. Таким чином, економiчний ефект - це категорiя економiчна.
Анaлiз останшх дослiджень i пyблiкaцiй. Витоки баланcознавcтва можна простежити у працяx вiтчизняниx та зарубiжниx вчениx[1,8]. Баланcознавcтво маe три вiдгалуження: теорiю cтатичного баланcу, очiльниками якоУ e Герман Вайт Симон, Йоган Фрiдрix Шер (Швейцарiя); Генрix Нiклiш та iншi; теорiя динамiчного баланcу Шмаленбаxа; теорiя оргаычного баланcу Шмiдта. Завданням Шмаленбаxа було «визначення доcтовiрного фiнанcового результату» пiдприeмcтва або органiзацiï через динамiчний аналiз доxодiв i витрат. Фрiц Шмщт розглядаe кожну органiзацiю як кл^инку органiзму ринкового гоcподарcтва,а тому теорiя дicтала назву «органiчноï'». Органiзацiя, вщповщно до теорiï' Шмiдта, повинна отримувати прибуток вщ пiдприeмницькоï дiяльноcтi в цiляx пiдтримки ïï здатноcтi до подальшоï дiяльноcтi.
Виклад основного мaтерiaлy. З викориcтанням енциклопед^ Мочерного можна дати таке визначення: «ЕкономÍчний ефект (роа Экономичеcкий эффект; англ. Economic effect; шм. ökonomischer
(wirtschaftlicher) Effekt) - результат економ!чно'Г дiяльностi, реалiзацN eK0H0Mi4HMx програм та заходiв»[2]. Що стосуеться результативностi, то це поняття е похiдним, воно вимiрюeться вiдношенням отриманого eK0H0Mi4H0r0 ефекту (результату) до витрат ресурав, якi його зумовили. Зростання статш окремих людей може бути результатом отриманого прибутку вщ економiчно''' дiяльностi, i/або вiд приватизаци сусптьного майна, фiнансових або валютних операцш, доведення до банкрутства, - все це юридична дiяльнiсть у галузi хрематистики. «Статок» як категорiя мае двояке походження, але еднють результату, що пщлягае юридичному регулюванню з боку держави. Тепер про соцiально-економiчну ефективнють ринково'' системи в цтому. Система со^альноУ статистики США, що бере початок вщ 70-х ромв минулого столiття, виокремила два критери та два ключовi поняття соцiально-економiчно''' ефективностi - це добробут i рiвень життя громадян кражи. Поняття «добробут» пов'язують показниками (iндикаторами) нацюнального багатства, а «рiвень життя» - це показниками нацюнального доходу i фондiв споживання. Показники добробуту i рiвня життя статистика використовуе для оцшки ефективностi державного управлiння. Балансовий метод використовують як для оцшки збалансованост економiчноl системи, так i для розрахункiв рiвня споживання продовольства населенням краши. Всi цi та ^i аргументи свiдчать про еднють методологи дослщження - це балансова методолопя. Предметом дослiдження мае бути балансознавство з методом дебета i кредита i балансознавство суспiльного рiвня облiку (статистики), заснованоТ на економетричних моделях. Постановка завдання належить п~алшцю П.Пачолi [3].
Метою розробки системи динамiчного облiку е вiдображення метаморфоз кашталу. Ведення облiку i складення балансу в цьому випадку нацтеш на достовiрне обчислення кiнцевого фшансового результату дiяльностi господарюючого суб'екта. 1деальними базами для оподаткування у моделях статичного балансу е статок (майно), моделях динамiчного - прибуток.
Я.В.Соколов (1938-2010) та ^i прихильники певним чином протиставлять рахунок динамiчного балансу (dynamic balancesheet) балансу статичному (табл. 1)[3].
Таблиця 1. Порiвняльна характеристика статичного i динамiчного балансiв
№ п/п Змкт Порiвняльна характеристика балансiв
статичного динамiчного
1 2 3 4
1 Основний користувач (чиТ штереси поставлен на чтьне мюце при складанш балансу) Кредитори Власники
2 Цiльове призначення балансу Демонстра^я пла^жноТ здатностi за зобов'язанням Демонстрацiя ефективностi вкладень кашталу власниками
3 Прюритетне завдання балансу Оцшка майнового i фшансового потенцiалiв фiрми Виявлення фшансового результату
4 Оцiнка об'ек^в облiку За справедливою вартютю, тобто переоцiнка органiчна За юторичною собiвартiстю (iсторичними цшами), тобто переоцiнка неприпустима
5 Угруповання статей балансу За спаданням лшвщносп активних статей i зростанню строкiв погашення пасивних статей За фазами (стадiях) кругообiгу капiталу
6 1нформацшна база Даш швентаризаци Первиннi документи
7 Завдання подання статей активу Вiдображення цiни можливого продажу Вщображення метаморфоз капiталу
8 Актив балансу Засоби Витрати майбутшх перiодiв (за винятком грошових кош^в)
9 Пасив балансу Зобов'язання перед власниками i кредиторами у широкому сена Надходження, якi повиннi стати витратами в майбутньому
10 Кредиторська заборгованють Борги, як повинна сплатити фiрма Очкуваний вiдтiк грошових кошлв
11 Деб^орська заборгованiсть Борги, належн фiрмi Очiкуванi надходження грошових кош^в
12 Вiдображення заборгованост за внесками до статутного кашталу (фонду) В обсязi вае'Т заборгованостi у договорi заснування фiрми Фактично внесенi кошти
13 Органiзацiйнi витрати фiрми Списуються на витрати звiтного перюду негайно Капiталiзуються i пiдлягають амортизаци
14 Гудвт Списуеться за рахунок рашше зроблених фондiв i резервiв Гудвiл капiталiзуеться i пiдлягае амортизаци
Продовж. табл. 1
1 2 3 4
15 Кредити отриман Вщображаються разом з вщсотками, пiдлягають сплатi за весь термш кредитування Вiдображаються разом з вщсотками, що вщносяться тiльки до званого перiоду
16 Трактування амортизаци Процес знецiнення цiнностей у час (це означае, що послщовне визначення вартостi майна вiд одшеТ звп"ноУ дати до шшоУ через норми амортизацшних вiдрахувань виключно) Процес перенесення одноразових витрат на витрати зв^них перiодiв з метою виведення за перюдами адекватних фiнансових результат
17 Природа рахунку амортизаци Резерв на реновацш (на вiдновлення майна) Регулятор (контрактив), уточнюючий вартiсну оцшку активу, подану в балансi, i вiдображае перенесення одноразових витрат на витрати звiтних перiодiв
18 Вщображення субсидш i дотацiй Збтьшення прибутку Збiльшення фондiв
19 Витрати на науково-дослiднi розробки Пiдлягають вiднесенню на т звiтнi перiоди, в як вони були понесенi Пiдлягають вiднесенню на тi зв^ш перiоди, в якi завдяки Тм буде отримано дохiд
20 Цшш папери вiдображаються за поточним курсом Вiдображаються за фактичною цiною придбання
21 1ноземна валюта Грошi Товар
22 Схема облку запасiв Натурально-вартiсна Вартюна
23 Витрати майбутнiх перiодiв Абстракты кошти Капiталiзованi витрати, якi в майбутньому будуть декапiталiзованi, тобто списанi на витрати зв^них перiодiв
24 Доходи майбутшх перiодiв Додатковий рахунок до рахунку «Прибутки та збитки» Доходи, як стануть прибутком в майбутньому
25 Прибуток (збиток) Рiзниця мiж капiталом власникiв на кiнець i початок перiоду (абсолютно прiоритет поточних ринкових оцiнок на момент виведення прибутку) Сальдо мiж сукупнiстю доходiв та витратами фiрми (прiоритет iсторичних цiн)
26 Оцшка бiзнесу За допомогою лiквiдацiйних цш Шляхом дисконтування чистого притоку коштв
27 1деальна база для оподаткування Майно Прибуток
Джерело:[1, с. 424-427].
Теорiя мiжгалузевого балансу «витрати-випуск». Економiку представлено сукупнютю п галузей, що фiгурують як виробники i як споживачi продукци та послуг. Схема мiжгалузевого балансу (МГБ) мютить чотири квадранти. Перший - це квадратна матриця зв'язш (у) мiж галузями матерiального виробництва. Оцшка зв'язку знаходиться на перетин рядкiв i стовпцiв матрицi. У другому квадрант вiдображено кiнцеву продукцш галузей матерiального виробництва. Кiнцевою називають продукцiю, що виходить iз сфери виробництва у сферу кшцевого використання (У), зокрема споживання i накопичення. Третш квадрант характеризуе галузi матерiального виробництва з боку формування знову створено! (додатково'О вартостi (у+т) та амортизаци (с) основних засобiв виробництва. Четвертий квадрант МГБ вщображае розподт i використання нацiонального доходу. Йдеться про фшансування капiтальних вкладень i витрат невиробничо! сфери. Балансовий метод дозволяе розкрити структуру валово! продукци галузей матерiального виробництва. У баланс вона вiдображена двiчi: стовпцем, розташованим праворуч вiд другого квадранта; рядком - нижче третього квадранта. Вартють валово! продукци балансуеться витратами i знову створеною вартiстю. Характерною ознакою балансу матерiального виробництва е вартюна оцiнка статей валового внутрiшнього продукту. Пщсумок матерiальних витрат галузi у стовпчиках таблиц балансу е вартюною оцiнкою валово! продукци цiеТ галузк
Х, = (1)
,=1
1ндекс (!) показуе вартiсну структуру витрат галуз^ iндекс (у) - номер галузi матерiального виробництва. Процес використання продуктв вiдображаеться у рядках таблиц МГБ:
X, = ±Х, + у (2)
,=1
Формула (2) описуе систему з п рiвнянь, як називаються рiвняннями розподiлу продукцiТ галузей матерiального виробництва за напрямками використання. Узагальнюючою е вартiсна оцiнка витрат, випусш i кiнцевого розподiлу сусптьного продукту у формулi:
п п п
IX = 11 + у (3)
1=1 ;=1 1=1
Мiжгалузевий баланс реалiзуе iдею балансознавства про еднiсть та двоТстють ознак доходiв i витрат. Якщо доходи одыеТ з галузей економки зростають, то у шших - зростають витрати. 1деТ мiжгалузевого балансу широко використовують для розв'язання конкретних i важливих завдань аналiзу економiчноТ дiяльностi.
Модель може бути застосованою для аналiзу i обфунтування iнших показникiв, зокрема i таких важливих економiчних оцiнок, як зайнятють, праця, швестицп, виробничi фонди, каштал, земля та цiни. Розглянемо балансову методолопю такого моделювання.
Продуктово-трудова модель виробництва базуеться на балансах продуктових потош у фiзичних вимiрниках. Пошуковими е показники прямих i повних витрат прац на одиницю продукци. Балансовий метод -це основний метод розв'язку завдання. Метою дослщження е побудова продуктово-трудовоТ моделi. Матриця спостереження i базис розв'язку е тотожними. У рядках таблицi балансу вщображають виробництво i розподiл кожного продукту на виробництво шших продук^в i кiнцеве споживання, тобто перший i другий квадранти схеми мiжгалузевого балансу. Окремим рядком даеться розподт витрат працi у галузях матерiального виробництва (всiх видiв продукци). Трудовi витрати вираженi в одиницях прац однакового ступеня складностi (I). Якщо обсяг виробництва продукци позначимо (Х), то прямi витрати працi на одиницю}-го виду продукци (коефiцiент прямоТ трудомiсткостi) можна задати простою формулою: X). Для оцшки повних витрат працi треба дати визначення термшу i методологи дослщження. Повн витрати працi - це сума прямих витрат живоТ прац i витрат працi, що перенесена на кшцевий продукт через витрачен засоби виробництва, тобто уречевленоТ працi. Якщо позначити величину повних витрат прац на одиницю продукци }-го виду через (Ту), то добуток виду (ауТ) вщображае витрати матерiалiзованоТ працi, перенесеноТ на одиницюу-го продукту через / -ий засiб виробництва. Очевидно, що коефiцiенти прямих матерiальних витрат (а) мають бути виражен у фiзичних (натуральних) вимiрниках. Повнi трудовi витрати на одиницюу-го виду продукци (коефiцiент повноТ трудомiсткостi) накладають на коефiцiенти прямих матерiальних витрат. Анал^ичний, економко-математичний i матричний виклади методологи е тотожними трьом формулам:
Т Т = х (1 - Л)-1 х=ту (6)
=1
Матрична методолопя (6) стосуеться ознак t i Т - вектор-рядюв коефiцiентiв прямоТ та повноТ трудомюткосп виробництва X i Увектор-стовп^в валовоТ i кшцевоТ продукци вщповщно. Матричне рiвняння (6) е основним шструментом мiжгалузевого аналiзу балансу працк Семантика балансу працi: вартють кшцевоТ продукци, оцшеноТ за повними витратами пращ дорiвнюе сукупним витратам живоТ працк Прагматика балансу працк балансовий метод дае пiдстави оцшити порiвняльну ефективнiсть виробництва. За допомогою показниш повноТ трудомiсткостi бiльш повно i точно, нiж при використаннi iснуючих вартiсних показникiв, виявляеться структура витрат на випуск рiзних видiв продукци i насамперед спiввiдношення мiж витратами живоТ i уречевленоТ у продуктах працк На пiдставi коефiцiентiв прямоТ та повноТ трудомiсткостi можуть бути розробленi мiжгалузевi i мiжпродуктовi баланси витрат працi та використання трудових ресурав.
Розвиток основноТ моделi мiжгалузевого балансу досягаеться також шляхом включення в неТ показникiв каштальноТ та земельно!' питомоТ мiсткостi виробництва продукци. У найпростшому випадку модель доповнюеться окремим рядком, в якш вщображено капiтал у вартiсних i фiзичних вимiрниках. Виробничi фонди i сiльськогосподарськi угiддя (земля) можна позначити (Фу) для кожноТ 0) галузк На пiдставi цих даних та обсяпв валовоТ продукц^ всiх галузей визначають коефiцiенти прямоТ фондомiсткостi продукци у -оТ галузi:
ъ= Ф/Ху (7)
Завдання полягае у тому, щоб оцшити повну фондову емнють виробництва або повну фондоемнють (Р). Упускаючи традицiйнi мiркування з приводу формалiзацiТ балансових перетворень зафiксуемо основне балансове рiвняння розв'язку:
Р = РВ = Р(1-А)-1 (8)
Коефiцiент прямоТ фондомюткосп показуе величину виробничих фондiв, безпосередньо зайнятих у виробництвi даноТ галузi, в розрахунку на одиницю ТТ валовоТ продукци. На вiдмiну вiд цього коефiцiент повноТ фондомюткосп Р вiдображае обсяг фондiв, необхiдних у всiх галузях для випуску одиниц кiнцевоТ продукц^ у-оТ галузi.
Динамiчна мiжгалузева балансова модель. Мiжгалузевий баланс е статичним, тобто вщображае базовий перюд. Фактор часу встановлюе зв'язок балансу базового перюду з наступними перюдами. Капiталовкладення традицшно винесенi за межi сфери виробництва в сферу кшцевого використання разом з предметами споживання i невиробничими витратами, тобто включен у кшцевий продукт. Завданням динамiчного аналiзу е виокремлення динамки модели прогнозування i оцiнки темпiв розвитку господарськоТ системи. На вщмшу вiд статичних динамiчнi балансовi моделi покликанi вiдобразити не стан, а процес розвитку економки, встановити безпосереднш взаемозв'язок мiж попередшми i наступними етапами розвитку економiчно! системи. Розв'язок завдання лежить у просторi динамiчного моделювання. Основою
побудови динамiчноТ системи рiвнянь лежить математична залежнiсть мiж величиною капiтальних вкладень i приростом продукци. Рiшення системи, як i у випадку статично! моделi, призводить до визначення рiвнiв виробництва, але в динамiчному варiантi на вщмшу вiд статичного цi шуканi рiвнi залежать вiд обсягiв виробництва в попередшх перiодах. Модершзаци пiдлягають першi два квадранти мiжгалузевого балансу. Модель мютить двi матрицi мiжгалузевих потош: матриця поточних виробничих витрат з елементами (х/)),щозб^аеться з вщповщною матрицею статичного балансу; матриця приросту виробничих фондiв (ДФ,) показуе продукцш /-то! галузi, що спрямована у поточному пер^ на розвиток (прирют) виробничих капiтальних вкладень у и основнi фонди. Прикладом об'eктiв моделювання можуть бути зокрема динамка бюлопчних активiв у рослинництвi i тваринництвi. Принципова схема динамiчного балансу е традицiйною i тотожною для рiзних теоретичних розробок (табл. 2)
Таблиця 2. Принципова схема динамiчного балансу
Споживаючi галузi
Мiжгалузевi потоки поточних Мiжгалузевi потоки капiтальних Кнцевий Валовий
витрат вкладень продукт продукт
1 2 п 1 2 п
1 X 11 X 12 X 1п Д Ф11 Л Ф 12 ДФ 1 п У '1 X 1
2 X 21 X 22 X 2 п Л Ф21 Л Ф 22 ДФ 2п У '2 X 2
п X П1 X п2 x пп Д Фп1 Л Ф п2 ДФ пп У 'п X п
Джерело: ¡7].
Якщо у статичному баланс потоки капiталовкладень не диференцшються за галузями-споживачами i вщображаються загальною сумою у складi мнцевоТ продукци (У) кожноТ / -о! галузi, то у динамiчнiй схемi сума потокiв капiталовкладень переходить у перший квадрант. Кшцевий продукт (У) динамiчного балансу включае продукцiю / -й галузi, що йде в особисте i суспiльне споживання, накопичення невиробничот сфери, прирiст оборотних фондiв, незавершеного будiвництва, на експорт. Прирют фондiв балансуеться приростом кiнцевого
п
продукту: + У. = у.. Рiвняння розподiлу продукци у динамiчному балансi набувае такот форми:
/=1
х=тх«+£ аф« + у (9)
] =1 ]=1
Мiжгалузевi потоки поточних витрат можна виразити, як i в статичнiй моделi, через валову продукцш галузей з допомогою коефiцiентiв прямих матерiальних витрат: х= аХ На вiдмiну вiд потош поточних витрат мiжгалузевi потоки каштальних вкладень пов'язанi не з уаею величиною випуску продукцiТ, а обумовлюють прирiст продукци; причому в розглянутш моделi передбачаеться, що прирiст продукци
АФ../
поточного перiоду обумовлений вкладеннями, виробленими в цьому ж перюдк ф. = /ах . Зрештою,
економiчний змiст цих коефiцiентiв полягае у тому, що вони показують, яку ктькють продукцiТ / -й галузi мае бути вкладено в ] -ю галузь для збтьшення виробничоТ потужностi ] -о! галузi на одиницю продукцiТ. Передбачаеться, що виробничi потужностi використовуються повнютю i прирiст продукцiТ дорiвнюе приросту потужностк Цi коефiцiенти називаються коефiцiентами вкладень, або коефiцiентами приросту фондомюткостк За допомогою коефiцiентiв прямих матерiальних витрат i коефiцiентiв вкладень (фу) можна побудувати систему рiвнянь. Динамiчний баланс перетворюеться на статичний коефiцiентами фондовоТ, зокрема земельноТ емностi виробництва.
Для вир^ення системи п лшшних диференцiальних рiвнянь першого порядку необхщно окрiм матриць коефiцiентiв прямих матерiальних поточних витрат i коефiцiентiв каштальних витрат (вкладень), необхщно знати рiвнi валового випуску в початковий момент часу 1 = 0 i закон змши величини мнцевого продукту у виглядi функцiй. Завдання вир^ення системи диференцiальних рiвнянь називаеться завданням Кошк Розв'язок диференцiальних рiвнянь е розв'язком завдання оцшки рiвня валового випуску для будь-якого моменту часу. Практично ж бтьш-менш достовiрний опис валових i кiнцевих випусш як функцiй часу може бути отримано лише для вщносно невеликих промiжкiв часу.
Модель динамiчного мiжгалузевого балансу передбачае, що прирiст продукци поточного перюду обумовлений капiталовкладеннями, виробленими в цьому ж перюдк Для порiвняно коротких перiодiв це припущення може виявитися нереальним, осктьки юнують вiдомi, iнодi досить значнi вщставання в часi (так званi тимчасовi лаги) мiж вкладенням коштiв у виробничi фонди i приростом випуску продукци. Модели що враховують лаг каштальних вкладень, утворюють особливу групу динамiчних моделей мiжгалузевого балансу Василя Леонтьева[4]. Динамiчна модель фон Неймана використовуе теорш рiвномiрного пропорцiйного зростання економки (табл. 3)[4].
У термшах балансознавства, стовпчик е дебетом анал^ичного рахунку, рядок - кредитом. Таким чином, матриця зв'язш - це матриця виробництва i використання продукци. Наприклад, виробництво зерна
i використання його на насшня, корми, на виробництво борошна i крупiв тощо. Рахункова формула органчного балансу формалiзуеться через шдекси (у) - номери анал^ичних рахункiв - вiдповiдно номери галузей, що виробляють 0) споживають 0.
Таблиця 3. Принципова схема мiжгалузевого балансу (МГБ)
Галуз^ що виробляють продукт (кредит рахунку «Виробництво»), витрати додаткова вартсть Споживаючi галузi (дебет рахунку «Виробництво») Кiнцевий (реалiзований) продукт Валовий (вироблений) продукт
1 2 п
1 Х11 Х12 Х1п У1 Х1
2 Х21 Х22 Х2п У2 Х2
п Хп1 Хп2 Хпп Уп Хп
Амортизаця С1 С2 Сп
Оплата працi У2 ^п
Чистий дохiд т1 т2 тп
Витрати i додана вартiсть всього Х1 Х2 Хп 1М1 к £
Розглянемо модифiкацiю МГБ для сiльськогосподарського комплексу. Для прикладу вiзьмемо двi галузi: рослинництво i тваринництво (табл. 4).
Таблиця 4. Економiчний рахунок стьськогосподарського комплексу
Галуз^ що виробляють продукцiю i витрати дiяльностi Рядок РЬслинн ицтво Тв аринни цтв о КП ВП
Стовчик и Х1 Х2 У Х
Рослинництво Х1 18,3 59,7 93,1 171,1
Тваринництво Х2 1 ,5 0,5 79,4 81,4
Витрати матерiальнi с1 62,6 12,0
Споживання основного капiталу с2 4,0 3,3
Оплата прац працiвникiв V 10,8 15,0
Валовий продукт (ВП) Х 171,1 81,4 172,5 252,5
Джерело: розраховано на основ! статистичних даних [5]
Економiчний рахунок стьського господарства (ЕРСГ) у системi нацiонального рахiвництва вперше опублiковано у 2014 роц. Вiн подаеться як витяг з мiжгалузевих балансiв одного рядка i одного стовпчика. Метою застосування балансовоТ моделi галузi е оцiнка чистого поточного прибутку - змшаного доходу галузк Схема розрахунку факторних доходiв вiдповiдае принципам балансознавства (табл. 5).
Код Види ресурсв шших галузей 2011 2012 ^
18 Випуск галузi стьського господарства 253,6 261,8 1,033
19 Промiжне споживання 146,5 152,6 1,042
20 Валова додана вартють (п.18 мшус п.19) 107,1 109,2 1,020
21 Споживання основного капталу 5,3 7,3 1,356
22 Чиста додана вартють - чистий факторний дохщ (п.20 - п.21) 101,7 102,0 1,003
23 Оплата прац працвникв 21,8 25,8 1,181
24 Податки на виробництво 0,9 11,3 12,776
25 Отримано субсиди на виробництво 1,2 1,1 0,953
26 Факторний дохщ (п.22 - п.24 + п.25) 102,0 101,8 0,998
27 Чистий поточний прибуток/ зм^аний дохiд (п.22-п.24-п.23+п.25) 80,2 76,0 0,948
Джерело: розраховано на основ! статистичних даних [6]
Балансова методолопя дозволяе оцнити обсяг i динамiку елементв витрат, випускiв i змiшаного доходу. Статистика свщчить, зокрема, про рiзке зростання податкового тиску при зменшенн чистого поточного прибутку.
Модель пiдприeмства Впглнського [4]. Максимiзацiя прибутку - основний критерй на який орieнтуються виробники. Але це не единий критерй Максимiзацiя поточного прибутку повинна сшввщноситися зi стратегiчним прогнозом розвитку фiрми тощо. Рiчний випуск у натурально-речовм формi X - це ктькють одиниць продукту одного виду (чи ктькють багатономенклатурних агрегатiв). Використанi ресурси: Ь - жива праця (у виглядi середньоТ чисельностi зайнятих за рк); К - засоби прац (основнi виробничi фонди); М - предмети прац (витрачене за рк паливо, енергiя, сировина, матерiали, комплектувальн вироби тощо). Кожен з агрегованих видiв ресурсiв (праця, фонди, матерiали) мае певну кiлькiсть рiзновидiв.
Позначимо вектор-стовпчик можливих обсягiв витрат рiзних видiв ресурсiв через х = (х-ь ...,хп). Тодi технолопя фiрми визначатиметься ТТ виробничою функ^ею, яка виражае зв'язок мiж витратами ресурав i випуском:
X = Р(х) (11)
Припускаеться гiпотеза, що Р(х) двiчi неперервне диференцiйована i неокласична, до того ж матриця и других похiдних е вiд'емне визначеною.
Якщо w = (\л/1, ..., ..., wn) - вектор-рядок цш ресурсiв, а р - цша продукци, то кожному вектору витрат х вщповщае прибуток:
П(х) = рР(х) - wx (12)
У (12) й = рХ = рР(х) - вартiсть рiчного випуску фiрми або и рiчний дохiд, С = wx - витрати виробництва чи вартють витрат ресурсiв за рiк.
На цьому рiвнi узагальнення операцмноТ дiяльностi пiдприемства автор вiдразу переходить до мiркувань з приводу оптимiзацil. Якщо не вводити Ыших обмежень, окрiм невiд'емних витрат ресурсiв, то ставиться завдання на максимум прибутку. З боку економiчноТ теорп Альфреда Маршалла завдання не е коректним[4]. За Маршалом пщприемство орiентуеться не на прибуток, а перш за все, на необхщний сегмент ринку, а своТ витрати пщпорядковуе ринковому попиту. ^м того, треба враховувати не ттьки i навiть не сттьки ринок продукту, скiльки ринок фактов виробництва з урахуванням курсу валют. Тому всяк математичн мiркування у термшах диференцiального числення втрачають сенс i значення. Проте цiнним е теоретичний висновок математиюв про те, що в оптимально точцi вартють граничного продукту даного ресурсу повинна дорiвнювати його цУ.
Такий самий (за формою) розв'язок мае завдання на максимум випуску за заданого обсягу витрат: тахР(х), шх<0.
Це завдання нелУйного програмування з одним лУйним обмеженням. Вщразу можна перейти до вщомоТ функцiТ Кобба-Дугласа [4]. Теоретичн мiркування з приводу варiацiТ граничних фiнансових умов збалансованостi витрат i випускiв у виробничому процесi е безумовно корисними. Проте бльш нагальним е завдання оцiнки ринкового цшоутворення з реальними витратами виробництва, цши i цiнностi продукту. Розв'язок цього завдання вщнесемо до математичного балансознавства, методу i моделям «витрати-випуск» на рiвнi пiдприемства.
Таблиця 6. Модель домогосподарства населення «продукт - споживання»
Витрати
Витрати Продукт ДГН Експорт Валовий випуск
Продукт Хз -дХ4 У Хз
Домогосподарства -ЬХз Х4
Джерело: авторське зображення.
Ключовим методологiчним пiдходом до розв'язку завдання е обернення квадратноТ матрицi «продукт-ресурс»: х = (1-А)-1у.
Розглянемо економку пiдприемства, що випускае один продукт. Питання ефекту i ефективност е актуальним повсякчас. Пiдприемство споживае i використовуе земельний ресурс i фiзичний капiтал, що узагальнюеться у понятп «витрати». Пiдприемство випускае один продукт, а тому модель не може бути «мiжгалузевою. Тут пщходить назва «ресурс - продукт». Вона заснована на витратнш модифкацп балансовоТ методологiТ. Витрати на виробництво i капiтал е первинним поняттям i незалежною змiнною моделi. Продукт е залежною змiнною. Модель мiстить два балансовi рiвняння: баланс землi з бюлопчними активами, що залучаються у виробництво на поточний господарський рк; баланс продукту, що вщображае валовий збiр, витрати продукцiТ насiння i кiнцевий (ринковий) продукт. Метою дослщження е оцiнка iндивiдуальноТ ефективностi - суми факторних доходiв. Постановка завдання може бути формалiзованою засобами математичного моделювання при збереженн формату анал^ичного облiку (табл. 7).
Таблиця 7. Модель «витрати - випуск» для пщприемства
Випуск
Витрати Ресурс Продукт Ринок Сума
Ресурс Х1 -1ТХ2 0
Продукт -АХ1 Х2 У 0
Витрати СХ1 0X2 (сХ1+сХ2)
Дохщ Р РУ
Оборот
Джерело: авторське зображення.
Використовуючи один ресурс (Х-0 пiдприeмство випускае один (агрегований) продукт (Х2). Деяка частина валового продукту спрямовуеться на ринок (У), що залишаеться псля деякого внутршнього використання (АХ!). Дохiд вiд реалiзацN (рУ) за мiнусом прямих (с-^) i опосередкованих (с2Х2) витрат на виробництво складае залишковий дохiд рентного походження. Нагадаемо теорш економiчного рахунку пщприемства, що прибуток i витрати на оплату прац з нарахуваннями вщнесено у дебет, тобто до складу витрат. Треба розрахувати суму залишкового доходу (ренти) пщприемства.
Таблиця 8. Залишковий дохщ (рента) пщприемства
Кредит Дебет
Ресурс Продукт Ринок Сума
Ресурс Х1 -и-1Х2
Продукт -АХ1 Х2 У рУ
Витрати С1Х1 02X2 С
Собiвартiсть сУ
Рента (р-с)У
Методологiчною основою побудови аналiтичного рахунку для калькуляцп та пошуку ренти е балансознавство i ортогональне сумщення шформаци. Розглянемо розв'язок завдання на прикладi зернового господарства. Основним ресурсом е посвна площа зернових, до якоТ спрямовуються прямi витрати на виробництво, зокрема насшня. Валовий збiр урожаю за мiнусом витрат насшня е кiнцевим продуктом, що спрямовуеться на ринок, прирют запасiв тощо. Витрати на керування пщприемством е фксованими на вiдмiну вiд прямих витрат на оранку i оброб^ок Грунту, а також догляд за посвами. Пiдсумковi результати облiкового синтезу у термшах балансознавства приведуть нас до наступноТ вiдомостi.
Таблиця 9. Пiдсумковi результати облшового синтезу
Дебет
Кредит Ресурс Продукт Ринок Сума
Ресурс 18537 -18537 0
Продукт -23047 68268 45221 0
Витрати 37456 4717 42173
Дохщ 34898
Рента 0
Калькуляцiя витрат на одиницю використаного продукту i отриманого продукту мае наступну табличну форму.
Ресурс 1 -0,27153643
Продукт -1,243300224 1
Витрати 2,020584603 0,069093695
Коефiцiент витрат (-0,271) вiдображае ресурсну емнсть виробництва, тобто обернений показник продуктивност основного ресурсу - урожайнють зернових. Питомi витрати насiння у фiзичних вимiрниках на одиницю площi та показник ресурсноТ емностi утворюють квадратну матрицю за схемою «витрати-випуск», обернення якоТ дае мультиплiкатор повних витрат виробництва. Повну (комерцшну) собiвартiсть зерна отримаемо в результатi розв'язку системи трьох рiвнянь у формула с = г(1-А)-1.
Кредит Дебет
Ресурс Продукт Ринок Сума
Ресурс 1,50966481 0,409928994 0
Продукт 1,876966597 1,50966481 45220,7389
Витрати 3,180092029 0,932604533 42173,0661
Дохщ 34898,5258
Рента -7274,5403
Цiна виробництва зерна або його повна собiвартiсть у званому перiодi дорiвнюе 932 грн. за 1 тонну. Не важко переконатися, що такий спосб використання продукту несе економiчнi втрати у виглядi збитку 7,2 млрд.грн. Висновок полягае у тому, що отримана вщповщь на питання ставить новi ключовi запитання стосовно причини отриманого результату.
Розглянемо матричну функцш на прикладi системи лiнiйних рiвнянь, що вiдображають балансовi пропорци' зерно-продуктово' господарсько' системи. Завданням е формувати модель для аналiзу виробничо''' функци' економiки.
Для розв'язання цього завдання пропонуеться три модели 1) модель «ресурс-продукт», де змшними будуть валовий випуск i поавш площi зернових культур; 2) модель споживання типу «продукт-потреби», що вщповщае на питання соцiально-економiчноï ефективност виробництва; 3) моделi типу «продукт-продукт», що вiдображають технолопчш параметри перероблення харчово''' промисловостi. Критерiем со^ально-економiчного ефекту i ефективност штегровано''' моделi економiки оберемо рiвень питомих витрат ресурсiв для задоволення наукових норм споживання продовольства населенням Укра'ни.
Методолопя моделювання - побудова агрегатовано' матрично'' функцiï системи. Процедуру моделювання розпочнемо з побудови квадратно'' матриц змiнних. Обираемо п'ять бломв балансiв, що утворюють головну дiагональ:
ij 1 2 3 4 5
1 1 11-поавна площа
2 1 22-зерно-продукт
3 1 33- худоба i птиця
4 1 44 - борошно i крупи
5 1 55 - потреби населення
Економiчний змiст матрично'' функцiï тотожний принципу «випуск» у моделi «витрати-випуск». Матрицю питомого «випуску» запишемо як [1].
На наступному кроцi сформуемо матрицю витрат, що вщображае зв'язок мiж змiнними системи, зокрема: 12 - ресурсна емнють виробництва 1 т зерна; 21 - витрати наання на 1 га; 45 - споживання хлiба населенням Укра'ни, тонн на особу за рк; 23 - витрати зерна на щ^влю одиниц худоби i птищ 24 - витрати зерна на виробництво 1 т борошна i крутв. За принципами вiдображення рахунково'' формули побудуемо матрицю витрат:
1 2 3 4 5
1 0,38631
2 0,367 0,981 1,325
3
4 0,125
5
Коефiцiенти витрат е змiнними. Функцiя виробництва зерна замикаеться змшним показником урожайности коефiцiент витрат - це вщношення зiбраних площ до валового збору зерна. Функ^я споживання хлiбопродуктiв також змшна, а крапка 0,125 тонн на особу в рк - це дат статистичних спостережень за 25 ромв. Витрати зерна на годiвлю худоби - результат дтення обсягу фуражного фонду на середньорiчну кiлькiсть худоби. Витрати зерна для виробництва хлiбопродуктiв також е показником статистичного облку.
Наступний крок - це формування матричного мультиплкатора [1-A]-1 функци витрат у моделях «витрати-випуск». Тут е двi операцiï, що приводять до бажаного результату при використанн функцш пакету ПП Ексель: (1-А) =B2:F6-B9:F13 вiднiмання масивiв i МОБР() обернення матрицi. Обидвi операцп' можна об'еднати у функци А* = (1-А)-1= МОБР(В2^6-В9^13):
1,1652 0,4501 0,4416 0,5964 0,0748
0,4276 1,1652 1,1432 1,5439 0,1937
0 0 1 0 0
0 0 0 1 0,1254
0 0 0 0 1
Матриця А* = (1-А)-1 е матрицею повних витрат.
Розглянемо варiант сценарш розвитку. Ресурсоемнють зросте удвiчi. Витрати зерна на годiвлю худоби будуть приведенi до прийнятного рiвня, скоротиться попит на хшбопродукти. Альтернативною е матриця повних витрат за другим сценарiем:
1,04167 0,20833 0,0625 0,27604 0,02484
0,20833 1,04167 0,3125 1,38021 0,12422
0 0 1 0 0
0 0 0 1 0,09
0 0 0 0 1
Ефект розвитку системи подтимо на внутрiшнiй, що в^рюеться рiзницею повних витрат, i зовжшнш - при порiвняннi обсягiв «випуску» - суспiльних потреб. Для обчислення ефектв необхiдно використати балансову методологю:
X = (1-А)-1У (13)
Введемо поняття «аргумент розвитку». Оцшимо його ктькюно. Змiнна Y - аргументи розвитку: 1 -баланс ресурсв; 2 - експорт зернових; 3 - ктькють худоби; 4 - спосб переробки зерна на борошно; 5 -ктькють населення. Пошуковим е змiнна Х. Ретроспективний аналiз показуе, що експорт зерна становив 195 млн. т, а сусптьний сектор (СГП) утримував 225 млн. худоби. Сумарний попит мюького населення - 764 млн. одиниць. Варiантом системи е домогосподарства населення (363 млн.), що утримували 139 млн. умовного поголiв'я. Система ДГН не мютить експортно!' складово!'. Розв'язок системи лшшних рiвнянь для цього сектору показуе граничний ефект i ефективнють системи.
Варiанти розвитку оцiнимо i отримаемо ефект сценари'в. Мультиплiкатор системи - А*=(1-А)-1 -будемо називати матричним мультиплкатором (вимiрником) ефективностi виробничо!' системи.
Наступний етап аналiзу пов'яжемо з капталом та шшими витратам на утримання основного ресурсу. Введемо поняття i модель «витрати-ресурс» на вщмшу вiд традицiйноï схеми камерально!' бухгалтерiï. Йдеться про елементи каптальних приведених до рiчного вимiру каптальних i поточних витрат, що мають екзогенне (зовнiшне) походження. Наприклад, орендна плата за використання земельних ресурсв. Вона прямо пропорцйна площам бюлоМчних активiв i розподiляеться прямо пропорцйно цим площам. Координатами руху вартост землi е продуктивнiсть бiологiчних ресурсв i шляхи подальшого використання продукци'. Цю функцiю можна узагальнити наступним чином: z = p0R(1-A)-1. Якщо до таких витрат додати оплату наймано!' прац та нормативну прибутковють, то отримаемо модель цiни виробництва: p = (D+p0R)(1-A)-1. Цiна виробництва на вщмшу вiд ринково!' цши попиту мiстить елементи змiшаного доходу i додано!' вартосп. Цiну виробництва будемо порiвнювати з ринковою цшою попиту для отримання пошукового ефекту i ефективностi способу виробництва.
Ефект будемо визначати так: Е = pY - p0R(1-A)-1Y, де pY - валовий дохiд вiд продажу продукци', p0R(1-A)-1 - показник повно!' ресурсно!' емностi виробництва, Y - обсяг продажв у фiзичному вимiрнику.
Рiвняння х - Ах = с С.Ашманов назвав моделлю Леонтьева [1]. Сусптьний попит (с) виражений вектором, що мютить деклька груп продовольства, вщповщае рiзницi векторiв загально!' пропозицп' (х) i мiжгалузевого виробничого споживання (Ах). Модель може бути корисною для iнформацiйного та аналп"ичного забезпечення управлiння. Модель може бути переписаною для стратеМчного планування за формулою:
х = (I - А)-1с (14)
Вираз (1-А)-1 у формулi (1) називають матричним мультиплкатором виробництва вщносно попиту. Економiчний змют постановки завдання е глибинним. Йдеться про розрахунок повних витрат системи для задоволення попиту на продовольство з урахуванням мiжгалузевих потокв продукци'. Цей змют можна тюструвати за допомогою матричного полшома:
х = (1 - А)-1 с = с + Ас +А2с + ...+ Апс (15)
Загальний обсяг ринкового попиту на продовольство (с) доповнюеться прямими потребами на насшня й корми для худоби (Ас). Але додатковий попит вимагае додаткових витрат, що обчислюеться множенням коефiцiентiв витрат (А) на цей обсяг (Ах). На наступному етап множимо коефiцiенти витрат на новий додатковий попит. Повж витрати - це сума прямих i опосередкованих обсягв попиту. Матричний полшом з математичного боку е шструментом програмування розрахункв.
Аналiз моделi Леонтьева показуе, що вона вщповщае на питання балансування мiжгалузевих продуктових потокв. Проте мiжгалузевий баланс продуктв можна скласти для будь-якого рiвня споживання продуктв населення краТни. Оптимальним може бути баланс попиту i пропозицп' на рiвнi наукових норм харчування. Але обмежуючим е фактор земельних ресурсв або експорту продовольства. Тому виникае необхщнють зважувати баланси продовольства з урахуванням наявних ресурсв за формулою:
Х* = <RS,(E-A)-1c> (16)
Сукупна прогнозна потреба природних кормових угщь та орних земель у регюнах (S* - скаляр) -результат множення вектора питомо!' земельно!' й сукупно!' продуктово!' мюткосп виробництва. Критерiем оптимальностi розв'язку завдання е вщповщнють обмежених земельних ресурсв регiону його фондам споживання. Вектор с у правш частит системи рiвнянь мае два значимi компоненти попиту: кiлькiсть населення, що формуе обсяг ринку; ктькють селян, що формуе обсяг селянського попиту. Матриця А мае два вектори, що вщображають структуру i рiвень споживання продуктв харчування: 1) селянських домогосподарств з урахуванням потреб родини; 2) шших домогосподарств населення, що задовольняють потреби через ринковий попит. У формулу (5) додатково введено вектор ресурсно!' мюткост виробництва одиниц стьськогосподарсько!' продукци' (R ), що е оберненим показником урожайност окремих видiв культур (зернових, картопл^ овочiв), продуктивност худоби i птиц, зокрема вирощування !'х на м'ясо. В результат тако!' деталiзацiï стало можливим дослщити нацiональну продовольчу безпеку з урахуванням можливого пiдвищення ефективностi використання природних стьськогосподарських ресурсiв. Розiб'емо генеральну матрицю СГК УкраТни на деклька блокiв й отримаемо оцiнки сукупно!' потреби ресурсв по основних продуктових потоках i галузях. Показники балансв основних продуктв сiльського господарства i харчово!' промисловостi публiкуються в Укра!'ж з 1992 року органами статистики. Аналiз балансiв у ретроспективi можна здшснювати також вiдносно необхiдного обсягу виробництва (х).
Висновок до викладеного. Ефективнiсть економки пропонуеться вимiрювати повною ресурсоeмнiстю виробництва вiдповiдно до засад економiчно''' теорп. Собiвартiсть i норматив рентабельности принципово не може бути моделлю цiни виробництва. Прибуток як елемент додано'' вартосл не може бути вимiрником ефективностi так само як i собiвартiсть продукцГ'', що розрахована за статтями витрат. Цша виробництва, що запропоновано як вимiрник ефективностi, на вiдмiну вiд собiвартостi, мае аналiтичнi переваги. Ефект економки е узагальненням ефективностi через обсяги продажу. Загальний висновок щодо змщення акценлв розвитку бухгалтерського облiку до принцишв балансознавства е незаперечним i нагальним для часiв реформування економки Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Соколов Я.В., Соколов В.Я. lсторiя розвитку бухгалтерського облку: П idpy4HUK. М.: Фнанси i статистика. 2003. 272 с.;
2. Економiчна енциклопед'я: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С.В. Мочерний (eidn. ред.) та н. - К.: Видавничий центр «Академ'я», 2000. - 864 с.;
3. Соколов Я. В. Три парадигми подвшно'У бухгалтера// Бухгалтерський облк. 2005. № 15. С. 49-53;
4. Економко-математичн методи и прикладн!' модел'!.: В.В. Федосеев, А.Н. Гармаш, Д.М. Дайитбегов и др.; П'!д редакцею В.В. Федосеева. - М.: ЮНИТИ, 2009. - 391 с.
5. Статистичн'! щор'чники Держкомстату УкраУни. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
6. Статистичний зб'рник «Сльське господарство УкраУни 2013». С. 37-38. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
7. Економ'чна кбернетика Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.€. Навч. посбник. - К.: КНЕУ, 2004. - 231 с.
8. Ршар Ж. Бухгалтерський обл'к: теор'я i практика: Пер. з фр. / Под ред. Я. В. Соколова. - М.: Ф'нанси i статистика. 2000. - 160 с.
References
1. Sokolov Y.V., History of accounting: Textbook. / Y.V.Sokolov - M.: Finance and Statistics. 2003. 272 p.
2. Economic Encyclopedia: In three volumes. T. 1 / Redkol.: Mocherny S.V. and others. - K.: Publishing Center «Academy», 2000. - 864 p.
3. Sokolov Y.V. Threeparadigmsof double-entry bookkeeping //Accounting. 2005. - №15. - P. 49-53.
4.Economic-mathematical methods and applied models / V.V.Fedoseyev, A.N.Garmash, D.M. Dayytbehov end other; ed. V.V.Fedoseyeva; UNITY - Moscow, 2009. - 391 p.
5.Statistical Yearbook Committee of Ukraine: http://ukrstat.gov.ua/.
6.Statisticalpublication « Agricultural Ukraine 2013».: http://ukrstat.gov.ua/p. 37-38.
7.Economic Cybernetics / Sharapov O.D., Derbentsev V.D., Semyonov D.E. Teach. manual; K.: KNEU, 2004. - 231 p.
8.Richard J. Accounting: Theory and Practice: Per. with fr.; ed. Y. Sokolov. Finance and Statistics - M.: 2000.
160 p.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Лисецький Анатолш Степанович, доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри облку, аудиту i контролшгу
e-mail:Lysetsky@meta.ua
Паламарчук Оксана Микола!вна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки пщприемства e-mail:oxanapalamarchuck@yandex.ua
Чабан Галина Вiкторiвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри облку, аудиту i контролшгу e-mail: lesia.tirbah@mail.ru
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Укра'на
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Лисецький Анатолий Степанович, доктор экономических наук, профессор, зав.кафедры учета, аудита и контролинга
e-mail: Lysetsky@meta.ua
Паламарчук Оксана Николаевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики предприятия e-mail: oxanapalamarchuck@yandex.ua
Чабан Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент, зам. зав. кафедри учета, аудита и контролинга
e-mail: lesia.tirbah@mail.ru
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический уыверситет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Lysetskyi Anatolii Stepanovich, Ph.D. in Economical Science,
e-mail: Lysetsky@meta.ua
Palamarchuk Oksana Mykolaiivna, Ph.D. in Economics Science, Associate e-mail: oxanapalamarchuck@yandex.ua
Chaban Galina Victorivna, Ph.D. in Economics Science, Associate e-mail: lesia.tirbah@mail.ru
«Pereiaslav-Khmelnytsky Hrygorii Skovoroda State Pedagogical University» Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 004.738.5:338.46(477)
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУП1ВЕЛЬ В УКРА1Н1
Мшяйло О.1., Костенко А.М.
У статтi наведено результати дослдження проблем функцонування системи державних закупвель у нацональнй економц УкраТни та свту. Розкрито основы теоретичн!' пдходи до вдосконалення системи державних закупвель у контекстi запровадження електронних торг'т.
Встановлено, що державн закупiвлi е важливим елементом управлння нацональною економкою та вагомим iнструментом ТТ регулювання, однак у цй сферi мають мсце ряд невирiшених проблем. Зокрема налагодження системи електронних торг'т, що дозволить мiнiмiзувати витрати коштiв i часу при здшсненш закупвель. Запровадження системи електронних публiчних торг'в в Укран е одним i3 перспективних напрямiв гармошзацТТ системи державних закупвель УкраТни 3i стандартами €С. У статтi проаналзовано перспективи трансформаци системи державних закупвель УкраТни в електронний формат.
Обфунтовано, що створення системи електронних торг'в дозволить суттево зменшити витрати державних коштiв замовниками торг'1в на придбання предмет'т закупiвлi, органзацю та проведення закупвельного процесу.
Предметом досл'дження е теоретико-методологiчнi засади функцонування електронноТ системи державних закупвель.
Метою статтi е виявлення основних тенденцй розвитку системи державних закупвель УкраТни на сучасному етап '1, а також пошук шляхiв та напрямiв удосконалення системи електронних публчних торгв.
Доведено, що запровадження системи електронних державних закупвель е одним з чинникв приеднання УкраТни до «Угоди про державн закуп'тл'!».
При написанн статт використано широкий спектр загальнонаукових та спец альних метод в, зокрема, сторичний та логiчний, абстрагування, узагальнення, ндукцТ та дедукцн, аналiзу та синтезу.
Висновки роботи полягають перш за все у тому, що запровадження сучасноТ системи електронних державних закупвель забезпечить Тх максимальну в1'дкрит1'сть та оптимiзацiю державних витрат унасл'док мМм'зацИ вартостi i скорочення термiнiв постачань, пдвищення рiвнiв якостi та над1'йност1' виконання умов укладання контракт в.
Отриманi результати можуть бути використанi як при вдосконаленн проведення економ'чноТ полimики держави, так i у навчальному процес.
Ключов'1 слова: державн закупiвлi, система електронних торг'т, тендер, Свтова органзаця mоргiвлi, тендерний комтет, процедура публiчних закупвель.
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЭЛЕКТРОННЫХ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ЗАКУПОК В УКРАИНЕ
Миняйло А.И., Костенко А.М.
В статье приведены результаты исследования проблем функционирования системы государственных закупок в национальной экономике Украины и мира. Раскрыты основные теоретические подходы к совершенствованию системы государственных закупок в контексте внедрения электронных торгов.
Установлено, что государственные закупки являются важным элементом управления национальной экономикой и весомым инструментом ее регулирования, однако в этой сфере имеют место ряд нерешенных проблем. В частности налаживания системы электронных торгов, что позволит минимизировать затраты средств и времени при осуществлении закупок. Внедрение системы электронных публичных торгов в Украине является одним из перспективных направлений гармонизации системы государственных закупок Украины со стандартами ЕС. В статье проанализированы перспективы трансформации системы государственных закупок Украина в электронный формат.
© Мшяйло О.1., Костенко А.М., 2016
EK0H0Mi4H^ вюник унверситету | Випуск № 29/1
135
