CC BY
102
Григор'ев Геннадiй Степанович - канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри eKOHOMi4HOï теори', Нацiональний ушверситет «Киево-Могилянська академiя».
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Сафонов Юрий Николаевич - докт. экон. наук, профессор, профессор кафедры макроэкономики и государственного управления,
ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана»,
e-mail: [email protected]
Григорьев Геннадий Степанович - канд. экон. наук, доцент, доцент кафедры экономической теории, Национальный университет «Киево-Могилянская академия».
DATA ABOUT THE AUTHORS
Safonov Y.M. - Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of macroeconomics and public administration, State university Kyiv National Economic University named Vadym Hetman,
e-mail: [email protected]
Hryhoriev H.S. - Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of of Economic Theory, National University «Kyiv-Mohyla Academy»
УДК 332.14
МОДЕЛ1 СОЦ1АЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Стукало Н.В., CiMaxoBa А.О.
Предметом cmammi е модел'! соцальноУ економки pi3Hux кран ceimy в ринкових умовах.
Мета cmammi - досл'дження моделей соцальноУ економки в ринкових умовах.
Меmодологiчною базою роботи е аналiз наукових публкацй та статистичних маmерiалiв
Результати роботи. Вивчено пдходи до трактування категорй «модель» та «соцальна економка». Надано авторське визначення соцальноУ економки. Дослджено класифкацю моделей соцальноУ економки. Проанал1'зовано ефекmивнiсmь моделей соцальноУ економки за глобальними соцальними iндексами.
Галузь застосування результатie. Результати роботи можуть використовуватися в економ1чнш та управлнськш д'яльност'! на макро- та глобальному р'тш.
Висновки. КраУни з ринковою економкою проводять ефективну соцальну полтику, що вдображаеться у високих показниках глобальних соцальних iндекс'т. Основними чтко сформованими соцальними моделями у кранах свту е л'беральна, скандинавська, континентальна та середземноморська.
Ключов'1 слова: модель, соцальна економка, ринкова економка, розвинymi краУни, iндекс людського розвитку, iндекс загального добробуту, iндекс соцального прогресу.
МОДЕЛИ СОЦИАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ В РЫНОЧНЫХ УСЛОВИЯХ
Стукало Н.В., Симахова А.А.
Предметом статьи являются модели социальной экономики разных стран мира в рыночных условиях.
Цель статьи - исследование моделей социальной экономики в рыночных условиях.
Методологической основой работы является анализ научных публикации и статистических материалов.
Результаты работы. Изучено подходы к трактовке категорий «модель» и «социальная экономика». Приведено авторское определение социальной экономики. Исследовано классификацию моделей социальной экономики. Проанализировано эффективность моделей социальной экономики по глобальным социальным индексам.
Область применения результатов. Результаты работы могут использоваться в экономической и управленческой деятельности на макро- и глобальном уровне.
Выводы. Страны с рыночной экономикой проводят эффективную социальную политику, что отражается в высоких показателях глобальных социальных индексов. Основными четко сформулированными социальными моделями стран мира являются либеральная, скандинавская, континентальная и средиземноморская.
Ключевые слова: модель, социальная экономика, рыночная экономика, развитые страны, индекс человеческого развития, индекс всеобщего благосостояния, индекс социального прогресса.
214
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 34/1
© Стукало Н.В., ^махова А.О., 2017
SOCIAL ECONOMY MODELS IN MARKET CONDITIONS
Stukalo N.V., Simakhova A.O.
The subject of the article is the social economy models in different countries of the world in market conditions.
The purpose of the article is the research of the social economy models in market conditions.
The methodological basis of research is the analysis of scientific publications and statistical data.
Results of the research. The approaches to the interpretation of the categories «model» and «social economy» have been studied. The author's definition of the social economy is given. The classification of the social economy models is investigated. The effectiveness of the social economy models due to global social indices has been analyzed.
Scope of results of research. The results of the research can be applied in economic and administrative activities at the macro- and global levels.
Conclusions. The countries with the market economy conduct an effective social policy, which is reflected in the high indicators of global social indices. The main clearly formulated social models in the countries of the world are liberal, Scandinavian and Mediterranean.
Keywords: model, social economy, market economy, developed countries, Human Development Index, Overall Well-being, index, Social Progress Index
Актуальшсть. Теоретичш основи моделi со^альноТ економки - це актуальний та достатньо новий предмет наукових дослщжень. Загально прийнятого розумшня сутност моделi со^альноТ економки наразi не юнуе. Й це закономiрно, осктьки вщсутне едине визначення категорш «модель» та «со^альна економка» в економiчнiй наущ що породжуе необхщнють постановки даноТ проблеми.
Ступнь дослщження дано! проблеми. Питання особливостей реалiзацiТ, ефективност та сутност моделей со^альноТ економiки дослщжували у своТх працях багато зарубiжних вчених, зокрема Л. Ерхард, Г. Еспшг-Андерс, П. Кеннедi, А. Мюллер-Армак, В. Ойкен, В. Рьопке, О. Рюстов, А. Сапiр, П. Сшкер та iн. Не оминула дана проблематика й в^чизняних вчених, серед основних дослщнимв моделей со^альноТ економки слiд назвати З.1. галушко, В. Гршкина, О. Длугопольського, Е. Лiбанову, В. Скуратiвського та iн. Не зважаючи на значнi здобутки вище згаданих науков^в, наразi не достатньо вивчена ефективнють реалiзацiТ моделей со^альноТ економiки в ринкових умовах.
Мета статт - дослiдження та визначення науково-методичних основ моделей со^альноТ економки в ринкових умовах. Для досягнення окресленоТ мети було поставлено та виршено наступнi завдання: дослiдити етимолопю та тлумачне значення категорiТ «модель» та «со^альна економiка», визначити основи класифкаци моделей соцiальноТ економiки, проаналiзувати ефективнiсть моделей соцiальноТ економiки за глобальними со^альними iндексами.
Виклад основного матерiалу. 1снують рiзнi пiдходи до трактування поняття «модель». У загальному розумшш, «модель - це зразок якого-небудь нового виробу, взiрцевий примiрник чогось» [18, с. 683]. Приведене визначення мае техшчне спрямування. У словнику сучасноТ економiчноТ теорп «модель» розглядаеться як формальна або неформальна схема аналiзу, що абстрагуеться вщ складнощiв реального свiту, але збер^ае характеристики економiчноТ системи, що дозволяе зрозум^и поведiнковi, органiзацiйнi та техжчж взаемозв'язки, якi лежать в основi даноТ системи [15, с. 328]. Таким чином, модель сприяе розгляду та поясненню соцiально-економiчних процесiв, що вщбуваються та подальшiй розробцi програм та прогнозiв розвитку економiчноТ' системи.
Дослщжуючи рiзнi сутнiснi наповнення названоТ категорiТ, найбiльш вдалим визначенням з со^ально-економiчноТ позицiТ е наступне: модель - це уявний або умовний образ якого-небудь об'екта, процесу або явища, що використовуеться як його «представник» [18, с. 683].
На наш погляд, модель мае трактуватися як опис та математичне вщображення со^альних процеав, як вщбуваються у суспшьсга та впливають на забезпечення добробуту людей.
Вщнайшовши власне визначення категорп «модель», оцiнiмо теоретичш надбання щодо пiдходiв до порозумшня соцiальноТ економiки. Варто зауважити, що фундаментальж основи дослiдження названоТ категори було закладено у першiй половит Х1Х се. нiмецькою науковою школою. Пюля ДругоТ свiтовоТ вiйни у Ымеччиж сформувався науковий напрям дослщження со^альноТ економiки. Основними його представниками були таю всесв^ньо вiдомi вчеж, як А. Мюллер-Армак, О. Рюстов, В. Рьопке, Л. Ерхард та В. Ойкен. Так, у 1946 р. науковець А. Мюллер-Армак у своТй робот «Регулювання економки та ринкове господарство» увiв поняття «со^альне ринкове господарство» [9, с. 88]. Вчений вбачав в со^альнш ринковш економiцi забезпеченiсть економiчноТ' свободи по вщношенню до держави, пiдприемцiв й найманих пра^вниш, оскiльки соцiальна економка, в основi якоТ лежить принцип со^альноТ справедливостi, може гарантувати здшснення найкращих можливостей для всебiчного економiчного зростання.
1нший нiмецький вчений-економiст О. Рюстов, розглядав со^альну економiку, як усжшне функцiонування ринковоТ економiки з наявною субсидiарною соцiальною вiдповiдальнiстю всередиж громадськоТ структури, при цьому сама конкурен^я вимагае деяких обмежень з метою забезпечення етичних та со^альних зв'язш [2, с. 53]. Фактично у наведених деф^^ях йдеться про те, що со^альна
економiка передбачае тiсний взаемозв'язок та взаeмодiю людини iз сусптьство; суспiльства iз економiчною системою й назворот.
Продовжуе думку О.Рюстова його шмецький колега В. Рьопке [11], який надае со^альнш економiцi ще бтьш гуманiстичне значення. Вчений звертае увагу на те, що со^альна економка iснуе разом iз втьною iнiцiативною людиною, суспiльством, цiнностями, духовними горизонтами, як взаемодiють.
Утiм, практиком, який вттював у життя постулати со^альноТ економiки е нiмецький економют Л.Ерхард, який у своТй книзi «Добробут для всiх» [5] детально розглядае мехашзм функцiонування соцiальноТ економки, базисом якоТ виступае конкуренцiя. На погляд автора, со^альна економiка мае мюце лише за тих обставин, коли вона забезпечуе економiчний прогрес, пщвищення продуктивностi та збiльшення випуску продукци на користь споживача.
З нашоТ точки зору, наведений пщхщ в ринкових умовах господарювання е виправданим, осктьки соцiальна економiка не повинна бути лише забезпеченням со^альних виплат та дотацш, адже в такому разi у людини не буде стимулiв для реалiзацiТ власних потенцш. Соцiальна економiка - це, насамперед, особиста економiчна свобода та вщповщальнють кожноТ людини. До реч^ чим розвиненiшою е економiка краТни, тим менше треба соцiального втручання держави та допомоги населенню. Проте, со^альна економiка й сама фунтуеться я на розвинутiй ринковiй економщк Ефективну соцiальну полiтику неможливо проводити без сильноТ економiчноТ бази, й навпаки [13]. 1накше кажучи, юнуе тiсний взаемозв'язок соцiальноТ економiки з ринковим мехаызмом та господарською дiяльнiстю.
Завдяки проведеним Л. Ерхардом со^альним реформам, Нiмеччина до 60-х се. ХХ се. знову стала лщером св^овоТ економiки, що пiдтвердило ефективнють функцiонування соцiальноТ економiки.
Слiд зауважити, що не лише нiмецькi вчен доклали зусиль, до вирiшення проблемних питань визначення сутност соцiальноТ економки. Цiла низка сучасних економiстiв-дослiдникiв вивчала дане питання [1; 3; 4; 14]. Можна виокремити Тх схожють у тому, що iдентифiкатором со^альноТ економiки е середнiй клас, а ТТ спрямуванням е забезпечення добробуту та потреб населення. Для нас е беззаперечним, що со^альна економка повинна орiентуватися на середнiй клас, як драйвер економiчного зростання, з пщтримкою найуразливiших верств населення.
Категорiя «соцiальна економiка» активно використовуеться у eврокомiсiТ та сеших iнституцiях бвросоюзу [16]. бвропейський пiдхiд вiдрiзняеться спрямованютю соцiальноТ економiки на забезпечення загальноевропейських цшностей демократiТ, стабiльностi, плюралiзму ринш.
Якщо пiдвести межу пiд уама вище наведеними пiдходами, то слщ зауважити, що в сучасних ринкових умовах со^альна економiка торкаеться штереав багатьох учасникiв: споживачiв, пiдприемцiв, бiзнесменiв тощо. У авторському розумiннi, со^альна економiка - це ринкове господарство спрямоване на забезпечення високого рiвня життя населення шляхом надання рiвних можливостей для реалiзацiТ власного потен^алу громадян з гарантованою пiдтримкою найуразливших верств населення.
З огляду на запропонован пiдходи до трактування категорш «модель» та «соцiальна економiка», можна вести мову про методолопчш основи моделi соцiальноТ економiки.
Насамперед, методолопчно модель со^альноТ економiки фунтуеться на рiзних соцiально-економiчних системах, якi пропонують рiзнi, а часом навiть й протилежн шляхи вирiшення тих чи Ыших соцiальних проблем. Не визивае сумнiвiв, що соцiальна модель вщображае позицiю держави щодо кожного громадянина та сусптьства у цiлому, що е результатом дм та еволюцп низки факторiв - економiчних, со^альних, правових, культурних тощо. Й ц фактори е специфiчними для кожноТ краТни, що проявляеться у наявност рiзних видiв соцiальних моделей краТн свiту (див. табл. 1). Проте, не лише система факторiв впливае на формування моделi со^альноТ економш, але й соцiальний вибiр кожноТ держави. Зауважимо, що для краТн свп"у, особливо тих, що розвиваються, це не виршене питання з огляду несформованоТ чiтко'Т концепцп со^ального розвитку.
Модель соцiальноТ економiки визначаеться не ттьки тими соцiальними видатками держави, але й Тх ефективнютю для життя i функцiонування сусптьства. Важливо, що соцiальну модель в^зняють структура, конфiгурацiя та поеднання найважливших соцiальних iнститутiв - страхування, со^альноТ допомоги, державного соцiального забезпечення, медичноТ допомоги i освiти, - а також розмiри видаткiв, видiлених на них [4], й домшування того чи шшого соцiального iнституту, якщо таке мае мюце.
За останне стол^тя було видтено декiлька моделей со^альноТ економiки, основнi з яких приведет у табл. 1. Вони в^зняються певним набором характеристик, але довели свою життездатнють та ефективнють. Бтьш того, можна указати на певну схожють у видтенш моделей, так, англосаксонська модель у своТй характеристик схожа з лiберальною моделлю, а швшчна модель - це аналог скандинавськоТ моделк К. Есшн-Андерсон започаткував фунтовне дослiдження моделей со^альноТ економiки й видiляв 3 з них. Його попередники А. Сашр та З.1. Галушка видiлили ще четверту модель - середземноморську, що, на наш погляд, е виправданим, осктьки при ТТ реалiзацiТ велика увага придтяеться пенсшному забезпеченню, що е одним з напрямш со^альноТ полiтики. Необхiдно зазначити, що вс наведенi моделi видiляються для краТн з ринковою економкою, де сформовано пщвалини забезпечення добробуту.
У своему дослщженш ми б хотiли перейти вщ суто теоретичних розглядiв до оцшки ефективностi функцiонування моделей со^альноТ економiки в краТнах з ринковою економкою. Безсумнiвно, для цього слщ проаналiзувати глобальнi iндекси, якi вщображають результативнiсть соцiальноТ' економiки, зокрема 1ндекс людського розвитку [8], 1ндекс загального добробуту [10], 1ндекс соцiального прогресу [17].
Таблиця 1. Класифiкацiя моделей соцально! економiки
Моделi соцально! економiки Коротка характеристика моделi
Автор класифiкацiТ - Еспiн-Андерсон К. (iспанський професор) [6]
Лiберальна модель (США, Великобританiя, Австралiя, Нова Зеландiя) Перевага надаеться ринку, держава гарантуе м^мум, соцiальний захист передбачений для со^ально незахищених верств населення, наявне со^альне страхування
Консервативна (корпоративна) модель (Ымеччина, Австрiя, Нiдерланди) Заснована на принципах субсидiарностi (рiзнi сектори економки беруть участь у соцiальному захисп) та солiдарностi (нижчi за рiвнем iнституцiТ' мають право звертатися до вищих за допомогою)
Соцiал-демократична (ушверсальна, скандинавська) модель (Швецiя, Норвегiя, Фiнляндiя, Данiя) Ушверсальна система со^ального захисту, держава забезпечуе добробут на високому рiвнi
Автор класифiкацiТ - Галушка З.1. (украТнський науковець) [7]
Континентальна (Рейнська або модель Бюмарка). Характерна для Ымеччини, АвстрiТ, Бельги, ШвейцарГТ, Нiдерландiв. При данш моделi розвинена система соцiального страхування та система со^альних трансферт для непрацюючого населення. Через бюджет перерозподтяеться близько 50% ВВП. Економiчнi та со^альш цiлi мають майже рiвноцiнне значення в економiчнiй полiтицi.
Англосаксонська (модель Беверiджа) притаманна США, Канада Великобритании Для моделi характерне мiнiмальне втручання держави в систему перерозподту доходiв (через державний бюджет перерозподтяеться до 40% ВВП), м^мум со^альних гарантiй, прюритет економiчних цiлей над соцiальними.
Скандинавська модель характерна для Швеци, Дани, Норвеги, ФiнляндiТ' та iн. Особливютю моделi е домiнування соцiальних цтей над економiчними, розгалужена система со^альних гарантiй, допомоги та страхування. Значна частка ВВП перерозподтяеться через державний бюджет.
Середземноморська, або пiвденноевропейська модель (lталiя, lспанiя, Грецiя). Со^альна пол^ика переважно зорiентована на вразливi версти населення та не мае всеохоплюючого характеру.
Автор класифкаци - Сапiр А. (бельгiйський професор) [12]
^вшчна модель (Швецiя, Фiнляндiя, Данiя, Нiдерланди) Високий рiвень со^ального захисту та ушверсальнють соцiальноТ полiтики
Англосаксонська модель (Великобриташя, lрландiя) Соцiальна допомога надаеться при великш необхiдностi, заохочуе активнють людей до самозабезпечення
Континентальна модель (Австрiя, Франтя, Бельгiя, Нiмеччина, Люксембург) Професiйно-корпоративна соснова со^альноТ полiтики, страховий характер со^ального захисту
Середземноморська модель (Гре^я, lталiя, Португалiя, lспанiя) Велика частка соцiальних трансферов припадае на пенсiйне забезпечення, заохочуеться активнють на ринку працi
Cкладено за даними [6; 7; 12]
1ндекс людського розвитку е iнтегральним показником, що вщображае розвиток людського потенцiалу краТ'ни. Вiн дозволяе оцiнити певною мiрою соцiальний прогрес, оскiльки показуе рiвень можливостей довголiття, освiченостi та матерiального добробуту. Серед лiдерiв кра'Тн за 1ндексом людського розвитку у 2015 р. були Норвепя (0,949), Австралiя (0,939), Швейцарiя (0,939), Нiмеччина (0,926), Дашя (0,925), Сiнгапур (0,925), Нщерланди (0,924) [8].
Натомiсть, 1ндекс загального добробуту дозволяе оцшити особистий та со^альний добробут, а також добробут працк Цей iндекс мае певний суб'ективний характер, осктьки включае в себе таю субшдекси, як емоцшний добробут, рiвень задоволеностi життям, самоповага та ш. Останнi статистичнi дат з цього шдексу охоплюють 22 краТ'ни бвропи включаючи Укра'Тну. На першому мiсцi за значенням шдексу знаходиться Данiя, далi йде Швейцарiя, Норвегiя, lрландiя, Австрiя [10]. УкраТ'на займае останню 22 позицiю.
1ндекс соцiального прогресу - iнновацiйний шдекс, що вимiрюе добробут суспiльства, без врахування показникiв ВВП. На наш погляд, це важливий iнструмент вимiру ефективностi соцiальноТ' економiки, оскiльки дозволяе оцшити здатнють краТ'ни задовольняти потреби громадян та створювати пщфунтя для пщвищення добробуту та якостi життя населення, максимально повно'Т реалiзацil потен^алу кожного iндивiду. Складовими iндексу сольного прогресу виступають рiвень задоволення базових людських потреб, фактори добробуту та потенцшш можливостi. Кра'Тнами-лщерами у 2016 р. за цим показником виступали Фiнляндiя (90,09), Канада (89,49), Дашя (89,39), Австралiя (89,13), Швейцарiя (88,87), Шве^я (88,80), Норвегiя (88,70), Нщерланди (88,65), Велика Бриташя (88,58), lсландiя (88,45) [17].
Цiлком природно й зрозумто, що краТ'ни з розвинутими ринковими економiками, якi займають першi позицiТ в рейтингах соцiальних глобальних шдешв мають ефективну модель со^ально'Т економiки.
Таблиця 2. Розподiл Kparn-niqepiB за глобапьними соцiапьними iндексами по моделям сощально! економти
Глобальний шдекс Краши-лщери (10 позицш) Модель соцально! економши
1ндекс людського розвитку 1. Норвепя Скандинавська модель
2. Австралiя Англосаксонська модель
3. Швейцарiя Континентальна модель
4.Ымеччина
5. Дашя Скандинавська модель
б.Сшгапур Англосаксонська модель
7.Нщерланди Континентальна модель
8. Iрландiя Англосаксонська модель
9. Iсландiя Скандинавська модель
10. Канада Англосаксонська модель
1ндекс загального добробуту 1. Дашя Скандинавська модель
2. Швейцарiя Континентальна модель
3. Норвепя Скандинавська модель
4. Iрландiя Англосаксонська модель
5. Авс^я Континентальна модель
6. Шве^я Скандинавська модель
7.Фiнляндiя
8. Нщерланди Континентальна модель
9. 1спашя Середземноморська модель
10. Юпр
1ндекс со^ального прогресу 1. Фiнляндiя Скандинавська модель
2. Канада Англосаксонська модель
3. Дашя Скандинавська модель
4. Австралiя Англосаксонська модель
5. Швейцарiя Континентальна модель
б.Шве^я Скандинавська модель
7.Норвепя
8. Нщерланди Континентальна модель
9. Велика Бриташя Англосаксонська модель
10. Iсландiя Скандинавська модель
Детальний аналiз репрезентованоТ у табл. 2 шформаци' надае змогу вести мову про те, що за pî3hmmm со^альними iндексами краши по-рiзному групуються за моделями со^альноТ економiки. Важливим е те, що перелк краïн-лiдерiв несуттево в^зняеться за iндексами. Утiм, серед десятки лiдерiв за трьома шдексами лише один раз зустрiчаеться краша з середземноморською моделлю, що свщчить бiльш про значну ефективнiсть трьох шших моделей.
Якщо проаналiзувати за шдексами, то за 1ндексом людського розвитку найбтьш дiевою е англосаксонська модель й це невипадково, осктьки саме за неТ забезпечуеться максимальна реалiзацiй потенцiалу iндивiдiв, заохочення населення до самозабезпечення. За 1ндексом загального добробуту та 1ндексом соцiального прогресу бтьш ефективною е скандинавська модель. Можна назвати таку основну причину цього. Обидва шдекси е достатньо суб'ективними, вимiрюють власну оцшку громадян свого добробуту, рiвень задоволеностi со^альною ситуацiею в краïнi. Й зрозумто, що скандинавська модель з найбтьш високим рiвнем со^ального захисту та домшуванням соцiальних цiлей над економiчними е найбiльш вдалою при такш суб'ективнiй оцiнцi.
Висновки. В результат проведеного дослщження було встановлено, що краши з ринковою економiкою проводять ефективну со^альну полiтику, що вщображаеться у високих показниках глобальних со^альних iндексiв. Основними чiтко сформованими со^альними моделями у крашах свiту е лiберальна, скандинавська, континентальна та середземноморська. Подальшi науковi дослiдження будуть спрямоваш на визначення можливостей застосування досвщу рiзних моделей соцiальноï економiки на нацюнальних теренах.
Список використаних джереп
1. Баймуратов У. Социализация в экономике: от индивида до государства / У. Баймуратов. -Алматы, 2007. - 320 с.
2. Чепуренко А.Ю. Социальное рыночное хозяйство в Германии: Истоки, концепция, практика / А.Ю. Чепуренко - М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2001. - 208 с.
3. Длугопольський О. В. Державно-приватне партнерство в контекстi реформи соцальноУ полiтики / О. В. Длугопольський // Соцальна ринкова економка: орieнтири для евро'ттеграцшних трансформацй УкраГни: KAS Policy Paper. - 2015. - №25. - С.41-46.
4. Джавадова С. А. Европейская социальная модель в новом социальном измерении / С.А. Джавадова, В.Д. Гончарова // Экономический журнал. - 2009. - №2 (16). - С. 143-150. - С. 146.
5. Эрхард Л. Благосостояние для всех / Л. Ерхард - М : 2001 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://orel.rsl.ru/nettext/foreign/erhapd/erhsod.htm
6. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism / G.Esping-Andersen. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1990. - 260 p.
7. Галушка З.1. Соцал'заця трансформацйноУ економки: особливост'!, проблеми, проритети: моногр. / З.1. Галушка. - Чернiвцi: Чернiв. нац. ун-т, 2009. - 408 с.
8. Human Development Report 2016. Human Development for Everyone / UNDP, New York, 2016. - 272 p.
9. Müller-Armack A. Wirtschaftslenkung und Marktwirtschaft /А. Müller-Armack. - Hamburg, 1946. S.19-170.
10. National Accounts of Well-being [Electronic source] / The new economic foundation. - Available on: http://www.neweconomics.org/publications/entry/national-accounts-of-well-being
11. Röpke W. Jenseits von Angebot und Nachfrage / W. Röpke. - Bern; Stuttgart: Haupt, 1979. - 368 S.
12. Sapir A. Globalisation and the Reform ofEuropean Social Models (Background document for the presentation at ECOFIN informal Meeting in Manchester, 9 Sept. 2005) / А. Sapir [Электронный ресурс]. -Режим доступа: //http: //www.bruegel.org
13. С'махова А.О. Аналiз впливу зовнiшньоекономiчних чинникв на добробут населення УкраУни в умовах свтових нтеграцШних процесв / А. О. С'махова //Маркетинг i менеджмент нновацй. - 2016. - № 3. - С. 263-271.
14. Симахова А. А. Оценка влияния результатов трансформационных изменений в экономике Украины на социальную сферу /А.А. Симахова //Проблемы экономики и менеджмента. - 2014. - № 1. - С. 73-75.
15. Словарь современной экономической теории Макмиллана. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 608 с.
16. Social economy [Electronic source]. - Available on: http://www.socialeconomy.eu.org.
17. Social Progress Index 2016. - Available on: http://www.socialprogressimperative.org.
18. Великий тлумачний словник сучасноУ украУнськоУ мови (з дод. допов. та СD) / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1рп нь : ВТФ Перун, 2005. - 1728 с.
References
1. Baymuratov U. Sotsializatsiya v ekonomike: ot individa do gosudarstva [Socialization in the economy: from the individual to the state]. - Almaty, 2007. - 320 p.
2. Chepurenko A.Yu. Sotsialnoe rynochnoe hozyaystvo v Germanii: istoki, kontseptsiya, praktika [Social market economy in Germany: Origins, concept, practice]. - M.: Rossiyskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2001. - 208 p.
3. Dluhopolskyi O.V. Derzhavno-privatne partnerstvo v konteksti reformi social'noi politiki [Public-private partnership in the context of social policy reform]. KAS Policy Paper. - 2015. - № 25 - P. 41-46.
4. Dzhavadova S.A., Goncharova V.D. Evropeyskaya sotsialnaya model v novom sotsialnom izmerenii [European social model in a new social dimension] // Ekonomicheskiy zhurnal. - 2009. - № 2 (16). - P. 143-150.
5. Erhard, L. Blagosostojanie dlja vseh [Welfare for all]. - M.: 2001. : http://orel.rsl.ru/nettext/foreign/erhapd/erhsod.htm
6. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism / G.Esping-Andersen. Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1990. - 260 p.
7. Halushka Z.I. Sotsializatsiya transformatsiynoyi ekonomiky: osoblyvosti, problemy, priorytety [Socialization of transformation economy: characteristics, problems and priorities]. - Chernivtsi: Chernivtsi national university, 2009. - 408 p.
8. Human Development Report 2016. Human Development for Everyone / UNDP, New York, 2016. - 272 p.
9. Müller-Armack A. Wirtschaftslenkung und Marktwirtschaft - Hamburg, 1946. S.19-170.
10. National Accounts of Well-being / The new economic foundation. : http://www.neweconomics.org/publications/entry/national-accounts-of-well-being
11. Röpke W. Jenseits von Angebot und Nachfrage. - Bern; Stuttgart: Haupt, 1979. - 368 S.
12. Sapir A. Globalisation and the Reform ofEuropean Social Models (Background document for the presentation at ECOFIN informal Meeting in Manchester, 9 Sept. 2005). : //http: //www.bruegel.org
13. Simakhova A.O. Analiz vplyvu zovnishn'oekonomichnykh chynnykiv na dobrobut naselennya Ukrayiny v umovakh svitovykh intehratsiynykh protsesiv [Analysis of the foreign economic factors impact on the welfare of Ukrainians in the conditions of the world integration processes] // Marketing and Management of Innovations. -2016. - №3. - P.263-271.
14. Simakhova A. Otsenka vliyaniya rezultatov transformatsionnykh izmeneniy v ekonomike Ukrainy na sotsialnuyu sferu [Evaluation of the effects of transformational changes in the economy of Ukraine in social sphere] //Problemy ekonomiki i menedzhmenta. - 2014. - №1. - P. 73-75.
15. Slovar sovremennoy ekonomicheskoy teorii Makmillana [Dictionary of modern economics Macmillan]. -M. : INFRA-M, 2003. - 608 p.
16. Social economy: http://www.socialeconomy.eu.org.
17. Social Progress Index 2016. : http://www.socialprogressimperative.org.
18. Velikiy tlumachniy slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi [Great Dictionary of Modern Ukrainian] / red. V.T. Busel. - K.; Irpin : VTF Perun, 2005. - 1728 p.
ДАН1 ПРО АВТОР1В
Стукало Наталiя Вадимiвна - декан факyльтетy мiжнародноï економiки Днiпровського нацiонального yнiверситетy iменi Олеся Гончара, проф., д.е.н., [email protected], e-mail: [email protected],
Сiмахова Анастася Олекспвна - в.о. зав. кафедри економки та yправлiння нацiональним господарством Днтровського нацiонального yнiверситетy iменi Олеся Гончара, к.е.н., e-mail: [email protected] м. Днтро вул. Наyкова, 13, 49000.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Стукало Наталия Вадимовна - декан факультета международной экономики Днипровского национального yниверситета имени Олеся Гончара, проф. д.э.н., [email protected], e-mail: [email protected],
Симахова Анастасия Алексеевна - и.о. зав. кафедры экономики и yправления национальным хозяйством Днипровского национального yниверситета имени Олеся Гончара, к.э.н., e-mail: [email protected] г. Днепр, ул. Наyчная, 13, 49000.
DATA ABOUT THE AUTHORS
Stukalo Nataliia - Dean of the faculty of International Economics of Oles Honchar Dnipro National University, Doctor of Economics, professor, e-mail: [email protected],
Simakhova Anastasiia - Acting Head of Department of Economics and Management of National Economy of Oles Honchar Dnipro National University, Candidate of Economic Science e-mail: [email protected] Dnypro, Naukova, 13, 49000.
