CC BY
42
The peculiarities of the design, use and processing of data warehouses in higher education are considered to improve the quality of education in the process of rapid development of informatization of the society. Consolidated results of estimation of students' knowledge from designed data warehouse and the possibility of cubic processing are proposed. The results of our study show the effectiveness and practicality of data warehousing in automated systems of administration of the educational process, especially in the context of analytical processing to support management decisions to improve the quality of education.
Keywords: query processing, data warehouse, administration of the educational process, multidimensional data, to improve the quality of the educational process.
УДК 005.[85+6]:004.94 Проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук - НУ "Львiвська полтехшка"; здобувач З.П. Сташевський -Львiвський ДУБЖД
МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ПЕРСОНАЛУ ДСНС УКРАШИ ДЛЯ РЕАЛ1ЗАЦН 1Т-ПРОЕКТ1В З 1НФОРМАЦ1ЙНО1 БЕЗПЕКИ
Розглянуто особливост розроблення моделi реалiзацil осв^нього проекту ВНЗ ДСНС Украши на осж^ компетентшсного шдходу, яка фжсуе основш щи проекту, визначае продукт проекту як iнтегральну компетентшсть персоналу ДСНС для реалiза-ци IT-проектiв з шформацшно! безпеки, а також дае змогу планувати змiст освiтнього проекту та врахувати вимоги зацжавлених сторш щодо його якосп. Розроблено меха-нiзм планування змiсту освiтнього проекту ВНЗ ДСНС з використанням когнiтивного моделювання, який дав змогу встановити складовi штегрально! компетентност персоналу ДСНС для реалiзацil IT-проектiв, визначених у множинi цшьових компетентнос-тей i дисциплiн, що 1х формують, а також встановити зв'язки мiж ними та спланувати пакети робiт, необхiднi для 1х виконання, щоб досягнути цiлi проекту.
Ключовi слова: осв^ш проекти ВНЗ ДСНС, 1Т-проекти ДСНС, продукт осв^ньо-го проекту, iнформацiйна безпека, штегральна компетентнiсть, цiльова компетентнiсть, системнi характеристики компетентности
Вступ. На даний час дiяльнiсть структурних пiдроздiлiв Державно!' служби Украши з надзвичайних ситуацiй (д^ ДСНС) стае проектно-орiентова-ною [1], тобто опираеться на системну модель уиравлшня проектами. Це спри-чинено нагальною потребою реформування як полиики забезпечення, оргашза-цií та даяльносп рятувально! служби, так i застосування проектного пiдходу для покращення ефективносп '1 управлiння та прийняття вiдповiдних рiшень.
Успiшнiсть реалiзацií проектов з л^вдацц надзвичайнi ситуацií, якi часто спричиняють загибель людей, значною мiрою визначаеться швидкiстю ре-агування на них структурних пiдроздiлiв ДСНС, ефективною координацiею дай екстрених служб та 1х здатнiстю вчасно надати неввдкладну допомогу. А це без-посередньо залежить вiд ефективного виконання шформацшно-комушкацшних функцiй фах1вцями з шформацшно! безпеки (далi 1Б) в рамках реалiзацií 1Т-проектiв ДСНС, ят забезпечують безперебiйнiсть роботи вщповвдних шформа-цшних систем i здiйснюють захист шформацп, що в них обробляеться. Сьогод-нi компетентнiсть персоналу ДСНС, який займаеться реалiзацiею IT-проектiв, формуеться в рамках освишх ироект1в ВНЗ ДСНС Украши [2, 8]. Проте, на практищ, шдготовка такого персоналу не повнктю вiдповiдае вимогам сучас-ностi щодо рiвня знань, вмшь та набуття практичних навикiв, а також вимогам мiжнародних стандартiв i потребам роботодавцiв.
Управлiння освишми проектами ВНЗ ДСНС сьогоднi мае реал!зуватися в умовах модернiзацií вищо1 освiти Украши з орiентацiею на !нтеграцда до европейського освинього простору, впровадження KOMneTeHTHicHoro пiдходу та нових cтандартiв якocтi ocвiти [3]. Однак традицшш методи та iнcтрумeнти уп-равлiння ocвiтнiми проектами не враховують таких особливостей проектного оточення. Це вимагае перегляду наявних пiдхoдiв до розумшня cутнocтi продукту освинього проекту загалом [5], забезпечення вiдпoвiднocтi його характеристик вимогам защкавлених cтoрiн, виявлення та урахування особливостей планування змicту ocвiтньoгo проекту, мошторингу за процесом формування кoмпeтeнтнocтi фанвщв у oблаcтi 1Б як персоналу ДСНС для рeалiзацií IT-про-екпв [4].
Теоретичну та мeтoдoлoгiчну основу для виртення зазначених проб-лемних питань становлять працi С.Д. Бушуева, В.А. Рача, Ю.М. Тecлi, 1.В. Чу-маченка, ОМ. Медведево1, А.Ю. Бoрзeнкo-Мiрoшничeнкo, O.G. Архипова, ВВ. Поповського, О.Г. Корченка, Ю.М. Рашкевича та шших. Проте залишаються вiдкритими питання щодо: розроблення мeханiзму планування змкту ocвiтнiх проектов ВНЗ ДСНС, в яких формуеться кoмпeтeнтнicть персоналу ДСНС для рeалiзацií IT-проектш у обласп 1Б на ocнoвi вимог защкавлених сторш; виявлення особливостей мониторингу та управлiння якicтю такими проектами на ос-нoвi кoмпeтeнтнicнoгo шдходу з урахуванням 1х динамiчнoí складности
Об'ект до^дження - управлiння процесом формування компетентносп персоналу ДСНС при рeалiзацií ocвiтнiх проектов ВНЗ ДСНС.
Предмет до^дження - модел та мехашзми планування змicту ocвiтнiх проектов ВНЗ ДСНС та мoнiтoрингу за процесом формування компетентност! персоналу ДСНС для рeалiзацií 1Т-проект1в у обласп 1Б на основ! компетенттсного шдходу зпдно з вимогами замовниюв.
Мета роботи полягае у шдвищенш якосп продукту освинього проекту ВНЗ ДСНС, вираженого у компетентносп персоналу ДСНС для реал!зацп IT-проектш у област! 1Б, шляхом розроблення модел! та мехашзму планування змкту проекту на основ! компетентшсного шдходу та принцишв мошторингу за процесом формування якосп продукту проекту зпдно з вимогами защкавле-них сторш.
Для реал!зацп зазначено!' мети потр!бно виконати так! основн завдання:
1) виявити основш проблеми, як1 стосуються системи управлiння якiстю продукту освггшх проектiв, що реалiзуються в освгтшх установах ДСНС Украши;
2) розробити метод оцiнювання рiвня сформованостi ц1льових компетентнос-тей на основi ентропiйного пiдходу Шеннона, що дасть змогу визначити системш 1х характеристики, а також встановити вплив множини дисциплiн на процес 1х формування;
3) здiйснити реашзацш моделей та механiзмiв формування компетентност персоналу ДСНС для реалiзацil ГГ-проекпв, що дасть змогу вдосконалити систему управлшня якiстю продукту освiтнього проекту на основi виробле-них ршень та отриманих iнформацiйних ресурсiв;
4) зробити ввдповщш теоретичнi висновки та надати рекомендацн щодо практичного використання.
1. Аналiз проблеми управлшня якiстю продукту освггшх проектов, що реалiзуються в освггшх установах ДСНС УкраТни
Внасшдок проведеного анал1зу проблеми управлшня якктю продукту освггшх проекпв ВНЗ ДСНС Украши [10] зроблено висновок про те, що наявн шдходи до планування змкту проекту, а також до мониторингу за процесом його реал1зацц та контролю якосп не зовам ввдповвдають вимогам сучасност! Тенденщя до модершзацп системи вищо1 освпи Украши, впровадження ком-петентнкного шдходу та нових стандарпв якосп освпи робить актуальною проблему розроблення нових шдход1в щодо управлшня якктю продукту ос-вишх проекпв ВНЗ ДСНС [2, 5].
В процес анал1зу робп С. Д. Бушуева, В.А. Рача, Ю.М. Тесл1, 1.В. Чума-ченка, ОМ. Медведево!', Ю.П. Рака, А.Ю. Борзенко-М1рошниченко, О.В. Россо-шансько!' та шших науковщв, зроблено висновок про те, що на сьогодш недос-татньо вивчено проблему управлшня якктю продукту освпшх проекпв ВНЗ ДСНС. У бшьшосп наукових праць [9], яю були нами опрацьоваш, розгляда-ються питання розроблення метод1в i моделей формування портфел1в проекпв стратепчного розвитку ВНЗ i якiсноí !х реалiзацií, а також розвиваються науко-вi положения, спрямованi на управлшня оргашзацшними проектами навчаль-них закладiв, а не на якiсть !'х продукту. Ti науковi працi, в яких розглядалися питання удосконалення процесу управлiння якiстю продукту освiтнього проекту, не повнктю враховують вимоги компетентнiсного пiдходу, передбаченi но-вими стандартами вищо!' освiти Украши [3]. Дос залишаеться вiдкритим питання забезпечення взаемодл мiж уама зацiкавленими сторонами освiтнiх проектiв ВНЗ ДСНС, виртення якого дало б змогу врахувати !'х вимоги до якосп продукту [5].
У робоп [6] вiдзначено, що ушкальнкть реалiзацií освiтнiх проектiв у будь-яких ВНЗ Украши спричинена якiстю 1хнього продукту, яка визначаеться замовником, тобто його безпосередшм споживачем. Проте результатом реалiза-цií освiтнього проекту не може виступати звичайна освiчена особисткть-випус-кник як його продукт, а насамперед його компетентшсть у данш областi знань. Тому тут виникае проблема в неоднозначносп трактування та визначення якостi продукту освiтнього проекту, яку теж потрiбно вирiшити.
У робоп [9] доведено, що продуктом освинього проекту не може виступати особа, яка заюнчила навчальний заклад, адже якiстю продукту вважаеться визначений набiр характеристик, яких вш набувае у ходi реалiзацií проекту зпдно з вимогами зацiкавлених сторш (ISO 9001). Встановлено, що основною вимогою зацiкавлених сторiн до продукту освинього проекту виступае гнтег-ральна компетентшсть, шд якою розумiеться компетентшсть персоналу ДСНС для реалiзацií П-проектав у областi 1Б. Отже, враховуючи термiнологiчнi уточнення, продуктом освтнього проекту будемо вважати гнтегральну компетенттсть особистосп, яка формуеться на основi цшьових компетентностей в хода виконання IT-проекпв згiдно з вимогами защкавлених сторiн. А якгстю продукту освинього проекту ВНЗ ДСНС вважатимемо рiвень сформованостi ттегральног компетентност1 та ц складових за час реалiзацií освiтнього про-
екту, а також вщповщносл цього рiвня встановленим вимогам. В робот [11] та-кож введено ще такi поняття: освтнш проект ВНЗ ДСНС - проект, у якому формуеться штегральна компетентшсть фахiвцiв з 1Б для реалГзацп завдань ДСНС; 1Т-проекти ДСНС - проекти, в яких шформацшно-комушкацшш фун-кцп реалiзуються фахiвцями з 1Б для безперебiйного забезпечення життедГяль-
В роботi [8] зроблено висновок про те, що реалiзацiя будь-якого ос-вiтнього проекту залежить вГд чiтко визначених цiлей як стратепчних, так i так-тичних. Самi ж цiлi формуються на основi вимог замовника щодо якостi продукту проекту та шших защкавлених сторiн у ефективнiй реалГзацп проекту. На цш пiдставi з метою усшшно! реалГзацп освiтнього проекту ВНЗ ДСНС побудо-вано його щльову модель, яка дае можливiсть чгтко сформулювати основнi цiлi проекту, визначити та врахувати вимоги защкавлених сторш, а також спланува-ти та структуризувати пакети робгт, необхiднi для '1х виконання. Тут основна мета освгтнього проекту ВНЗ ДСНС - це отримання якiсного продукту, тобто штегрально! компетентностi майбутнiх фахiвцiв у областГ 1Б, а другорядними щлями виступають групи цiльових компетентностей, якГ е основними складови-ми штегрально! компетентной й формуються протягом всього термГну реалГзацп проекту.
Цшьову модель побудовано в ментальному просторГ освГтнього проекту ВНЗ ДСНС, яка враховуе вимоги внутрГшшх Г зовшшшх зацГкавлених сторГн щодо якостГ продукту, а також встановлюе перелш керГвних параметрГв щодо процесу його формування (рис. 1). На цьому рисунку введено таю позначення: 1К - штегральна компетентшсть, зображена у виглядГ багаторГвнево'! пГрамГди; ГЦК - групи щльових компетентностей, рГвнГ пГрамГди 1К: А - група спещалГзо-вано-професшних компетентностей (КСП); В - група загально-професшних компетентностей (КЗП); С - група шструментальних компетентностей (К1); Б -група загальнонаукових компетентностей (КЗН); Е - група сощально-особис-
ткних компетентностей (КСО); МКЬ ..., МК4 - европейсью моделi компетентности ДК - державна компонента вищо1 професшно1 освгги; ВК - компонента ВНЗ ДСНС Украши; ОС - освггшй стандарт; ПС - професiйний стандарт; РП -ринок пращ.
Шд ментальним простором розумiеться множина внутртшх i зовнiшнiх зацiкавлених сторш, ят забезпечують конкурентну перевагу освiтнього проекту на основi принципiв задоволення вимог замовника. Для досягнення основно!' мети освiтнього проекту ВНЗ ДСНС необидно визначити змiст проекту, вираже-ного у цшьових компетентностях i дисциплiнах, що його формують, та спланува-ти пакети робiт, необхвдш для його виконання. Оск1льки основною навчальною да-яльнiсть у будь-якому ВНЗ Украши е освоения студентами навчальних дисциплiн, то пiд ними розуштимемо пакети робiт, необхiднi для виконання в хода реалiзацií освггнього проекту.
В зв'язку з вщсутнктю iнформацií про те, який перелш дисциплiн фор-муе ту, чи шшу цiльову компетентнiсть фах1вц1в з 1Б, та який вплив становить кожна дисциплша на процес п формування, а також враховуючи при цьому мiждисциплiнарнi зв'язки, в робоп [7] застосовано когнiтивне моделювання, в основi якого знаходиться побудова когштивно!' карти дослiджуваноí системи. Для побудови когштивно!' карти iнтегральноí компетентностi використовують-ся експертнi оцiнки досвiдчених фахiвцiв з дано' областi знань [11]. Ця карта вь дображае зв'язки, що виникають при формуваннi щльових компетентностей мiж базовими та компетентнкними дисциплiнами. Пiд базовими будемо вважа-ти дисциплiни, якi опосередковано формують щльову компетентнiсть, а компе-тентнкними, тi, якi безпосередньо впливають на процес п формування. Методика проведення опитування експертш складаеться з чотирьох етапiв.
Етап 1. Опитування експертiв для формування базово' матрицi, елементи яко' вказують на залежнкть процесу формування цiльовоí компетентносп вiд дисциплiн:
Ш =
Ш, =
1, якщо <1, формуе к/, — = /(<, к/) = ^ ] =1 п
0 - 1накше,
, = 1, т
(1)
де: Г) = {<■,, = 1,т} - /-та дисциплша; К = {к/, / = 1,п} -/-та щльова компетенцiя; п - кiлькiсть навчальних дисциплш; т - кiлькiсть щльових компетентностей. У матриц (1) експерти розглядають /-ту дисциплiну (<), що формуе /-ту щльову компетентнкть (к/), та визначають для не1 перелк базових дисциплiн </, вщ
яких вона залежить. Пкля цього аналогiчно формуеться й матриця V, елементи яко1 вказують на залежнкть процесу формування цшьових компетентностей ввд дисциплiн, якi опосередковано íх формують, а саме:
V =
V, =
^ |1, якщо формуе . -— V/ = /(<, ) = \ / = 1, п,
0 - 1накше,
г = 1, т
(2)
Етап 2. Експерти впорядковують дисциплши за ступенем íх впливу на процес формування цшьових компетентностей протягом термiну реалiзацií освггнього проекту. Для цього виконуеться ранжування множини базових
Í6 = {D6 = {dt1 : dt,l+1 ^ dt,l, i = 1,nt} : Df+1 ^ Dt6, t = 1,T j i кoмпeтeнтнicниx дгоциплш
íк = {dtK : dt+1 ^ dtK, t = 1,T} за ступснсм ïx знaчyщocтi.
Етап 3. Пepeвipяeтьcя узгоджснють дyмoк eкcпepтiв (poзpaxoвyeтьcя
Ккон ) •
Етап 4. Зacтocoвyeтьcя пpaвилo Фiшбopнa для poзpaxyнкy ваг впливу мгожини диcциплiн dk, dfi на npo^c фopмyвaння цiльoвиx кoмпeтeитнocтeй пpoтягoм тepмiнy peaлiзaцiï ocвiтньoгo пpoeктy• Bнacлiдoк oпpaцювaння скотс-pимeитaльниx дaниx oтpимaнi мaтpицi W i V тpaнcфopмyютьcя в мaтpицi R i Q, в якж мicтятьcя значсння ваговж кoeфiцieнтiв впливу диcциплiн на ^oroc фopмyвaния цiльoвиx кoмпeтeитнocтeй та бaзoвиx диcциплiн на кoмпeтeитнicть:
R = [R = [т = f (dt, d¡ ), l = Ut ], t = Ц ], (3)
дс rtl - вaгoвi кoeфiцieнти впливу t-oï диcциплiни на 1-ту цiльoвy кoмпeтeн-тнicть, cyMa значань якж cтaнoвить ^ rtl = 1, Vl e nt; t = 1,T • Biдпoвiднo oтpимaнa
мaтpиця V пepeтвopитьcя в мaтpицю Q, шд мicтить вaгoвi кoeфiцieити впливу бaзoвиx диcциплiн на кoмпeтeнтнicнy диcциплiнy
Q = [Qi = [qj = f (di, d j ), j = 1, m], i = 1, m J , дс q,j - стушнь впливу базовог джципль ни ( d6 ) на j-ту компетенттсну диcциплiнy ( d jj ), пpи цьoмy £ q¡j = 1, Vj e nt; t = 1,T • Ця мoдeль як бeзпocepeдньo, так i oпocepeдкoвaнo вдоб-paжae вплив нaбopy диcциплiн на пpoцec фopмyвaния цiльoвиx кoмпeтeнтнoc-тсй пpoтягoм тepмiнy peaлiзaцiï ocвiтньoгo пpoeктy BH3 ДСНС Bнacлiдoк ви-кoнaния тaкиx дiй кoгнiтивнy кapтy цiльoвoï кoмпeтeнтнocтi пoтpiбнo дoпoвни-ти вaгoвими кoeфiцieнтaми, щo дасть змoгy пpeдcтaвити ïï як кoгнiтивнy mo-дсль цiльoвoï кoмпeтeнтнocтi•
Рoзpoблeнy у poбoтi [7] кoгнiтивнy мoдeль цiльoвoï кoмпeтeнтнocтi го-дaнo у вигляда opieнтoвaнoгo звaжeнoгo гpaфa G = (х, Щ, дс: X =( K, Dк, D ^ -
мнoжинa вepшин гpaфa; it = {kj, j = 1, n} - мгожина цiльoвиx кoмпeтeнтнocтeй; ÍÍк = {dк, j = 1, nK}, D6 = {d6, j = 1, n6} - мгожини диcциплiн, щo бeзпocepeдньo та oпocepeдкoвaнo впливають на цiльoвy кoмпeтeнтнicть; R = {rj, j = 1, n} - мгожи-на pc6cp, щo з^днують диодиплши з цiльoвoю кoмпeтeнтнicтю та джциплши мiж coбoю (pиc• 2) Стутнь впливу вiдoбpaжeнo у вигляд ваг на вiдпoвiдниx дут: гpaфa• Зacтocyвaння кoгнiтивнoï мoдeлi цiльoвoï кoмпeтeитнocтi дae змoгy уникну-ти вплучоння iз ocвiтньoгo пpoeктy диcциплiии, 6сз якж: ^o^c фopмyвaння штсг-paльнoï кoмпeтeитнocтi 6удс нeпoвнпм•
Мстоди^ пoбyдoви кoгнiтивнoï мoдeлi цiльoвoï кoмпeтeнтнocтi та MeTO-ди oбpoблeния e^rop^m данж зaгaлoм yтвopюють мexaнiзм планування змicтy ocвiтньoгo ^oe^y^ Цсй мexaнiзм дав змoгy виявити ocнoвнi cклaдoвi ш-тeгpaльнoï кoмпeтeнтнocтi, яш визнaчeнo у мгожиш цiльoвиx кoмпeтeнтнocтeй i диcцпплiн, щр ïx фopмyють, та cплaнyвaти па^ти poбiт i ïxню тpивaлicть зад-го з вимoгaми зaцiкaвлeнпx crapia Для yпpaвлiния змicтoм ocвiтньoгo rnpoe^y
ВНЗ ДСНС на вСх ключових етапах процесу формування iнтегральноí компе-тентностi персоналу ДСНС для реалiзацií IT-проектiв у обласп 1Б з урахуван-ням структури даних еташв, перелiку пакепв робiт i ЗхньоЗ тривалосп, посль довностi та термiнiв Зх виконання, розроблено математичну модель, яка скла-даеться з трьох компонент: 1) навчальш цикли; 2) дисциплiни; 3) знання, вмш-ня та навики. Ц компоненти е взаемопов'язаними мiж собою: навчальнi цикли дисциплiн визначаються íхнiм набором, якi, водночас, представляються у виг-лядх сукупносп знань, вмшь 1 павиюв.
Рис. 2. Графова модель цтьовог компетентност1 У робоп [7] зазначено, що освинш проект ВНЗ ДСНС загалом можна подати такою множиною властивостей У = {¿,0,Б], де: 2 = г = 1,тТ] - множи-на знань; 0 = {«,-,г = 1,ти] - множина вмшь; Б = г = 1, т*] - множина навиюв, причому У = 2 и0 и Б, ¿П 0 = 0, ¿П Б = 0, 0/П Б? = 0. Тодi структура ттег-ральног компетентности описуеться таким виразом
ССк = и ССк: ?П = 0, г * ] : "г, V] е тк
(4)
де:
= , ] = 1, п1] - соцiально-особистiснi компетенцп (КСО), и* = 10 ;
• С?* = {§!], ] = 1, и*] - загальнонауковi компетенцп (КЗН), и* = 5 ;
• С?3К = {§3/, ] = 1, п3К] - iнструментальнi компетенцп (К1), и* = 5;
• СС* = {§*], ] = 1, и*] - спецiалiзовано-професiйнi компетенцп (КСП), и* = 21;
• СС* = {§5,], ] = 1, и?] - загально-професiйнi компетенцп (КЗП), иК = 19 ;
• - значення ]-ого елемента для г-о! групи цiльових компетентностей потен-цiйних фахiвцiв у областi 1Б.
У роботi [9] визначено таку множину видав умiнь персоналу 1Т-проекпв ДСНС Украши:
г=1
Uy = QU? : U? n Uj = 0, i ± j: Vi, Vj e my , (5)
1=1
po3gigeHux Ha BignoBigHi piBHi C^opMOBaHOCTi BMiHHÄ, a caMe
G? = J G? = {P: g? ® U U uh,j = 1n},i = , (6)
ge: Uf = {ujj, j = 1, «/} - npegMeTHo-npaKTHHHe (nn) yMiHHa, «f e {O, P, H};
• U2 = {u|j, j = 1, «2} - npegMeTH0-p03yM0Be (nP) yMiHHa, «2 e {O, P, H};
• = {ujj, j = 1, «2} - 3HaxoBo-npaKTHHHe (3n), «y e {O, P, H};
• U2 = {u2j, j = 1, «2} - 3HaK0B0-p03yM0Be (3P), «y e {O, P, H};
• uj - 3HaneHHaj-oro piBHa c^opMoBaHocri yMiHHa gna i-oro BHgy yMrnt.
HaBegeHi Burne CKgagoBi MaTeMaTHHHoi Mogegi пpoцecу ynpaBgiHHÄ 3Mic-tom ocBiTHtoro npoeKTy BH3 flCHC garoTt 3Mory BH3HanHTH ocHOBHi eTanu npo-цecy ^opMyBaHHH imerpagtHoi KOMneTeHTHOCTi ^axiB^B y oögaCTi IE, onucaTH i'x CTpyKTypy, BH3HanuTH nepegiK naKeriB poöiT, ixHro TpHBagiCTt, noCgigoBHiCTt Ta TepMiHH ix BHKOHaHHH.
MexaHi3M ngaHyBaHHÄ 3MicTy ocBiTHtoro npoeKTy, OTpHMaHHfi Ha ocHOBi Me-ToguKH noöygoBH KoraiTHBHHx Mogegefi njgtOBux KOMneTeHTHOCTefi Ta MeTogiB o6-poögeHHH eKcnepTHux gaHHx, gaB 3Mory bhäbhth nepegiK CKgagoBux imerpagtHoi KOMneTeHTHOCTi BunycKHHKa BH3 flCHC, BH3HaneHux y MHO^um njgtOBux KOMne-TeHTHOCTea i gнcцнпgiн, mp ix ^opMyroTt, Ta cngaHyBaTH naKeTH poöiT mpgo npo-цecy ix ^opMyBaHHH Ha eTani peagiзaцii npoeKTy. BuKopuCTaHHÄ HecTpororo paH-®yBaHHH gago 3Mory BnopagKyBara gнcцнпgiнн 3a CTyneHeM 3Hanym;oCTi ix Bngu-By Ha пpoцec ^opMyBaHHH njgtOBux KOMneTeHTHOCTefi nepcoHagy flCHC gga pe-agiзaцii IT-npoeKTiB y oögacTi IE. flonoBHeHHH KorHiTHBHoi Mogegi ^gtOBoi KOMneTeHTHOCTi BaroBHMH Koe^injemaMH gago 3Mory 3o6pa3mu Mogegt y Burgagi opieHTOBaHoro 3Ba»eHoro rpa^a, mp yMO^grnago npanroBara 3 gaHHMH äk Kigt-KiCHoro, TaK i ÄKiCHoro Tuny.
2. Po3po6^eHHH MeTogy o^HMBaHHH piBHfl et^opMOBaHOCii ui.'ibOBiix KOMneTeHTHOCTefi Ha OcHOBi eHTponifiHoro nigxoay
y poöoTi [10] 3po6geHO bhchobok, mp rpa^OBi Mogegi ^gtOBHx KOMneTeH-THOCTea MiCTÄTt Ba^grny iH^opMa^ro npo Te, £Ki gu^ungmu i 3 ÄKoro imeHCHB-HiCTro BnguBaroTt Ha пpoцec ix ^opMyBaHHa. Ha nigCTaBi ntoro 6ygo po3rg^HyTO цigtoвy KOMneTeHTHiCTt äk oCBiTHro CHCTeMy ynpaBgiHHH ÄKiCTro npogyKTy npoeKTy, a Ha oCHOBi eHTponifiHoro nigxogy ffleHHOHa BH3HaneHO CHCTeMHy xapaKTepuC-THKy цigicнocтi цigtoвoi KOMneTeHTHOCTi nepCOHagy flCHC ggÄ peagiзaцii IT-npoeKTiB y oögaCTi IE, m;o gago 3Mory BH3HanaTH BnguB mho^hhh gнcцнпgiн Ha npo-цec ii ^opMyBaHHa.
nogaHHÄ njgtOBux KOMneTeHTHOCTefi b CyKynHOCTi i3 3aCTOCyBaHHÄM rpa-^obhx MeTogiB oöpoögeHHH BxigHux gaHux gae 3Mory niTKO CngaHyBaTH 3MiCT oc-BiTHtoro npoeKTy BH3 flCHC Ta OTpHMaTH nepegiK, TpuBagiCTt Ta noCgigoBHiCTt 380 36ipHHK HayK0B0-TexHiuHHx npaub
y
kemy Ie«7
вивчення дисциплш. Однак, графовi моделi не мктять iнформацií про те, як са-ме кожна дисциплiна i наскшьки буде впливати на процес формування кожно!' цiльовоí компетентностi, а у випадку, якщо вiд не!' виходить декiлька дуг, то неведомо, як саме вона впливае на цiльовi компетентностi через iншi дисциплши, а отже i не зрозумшо, як планувати пакети робiт на еташ реалiзацií освiтнього проекту. Для виршення зазначених питань у робоп [8] розглянуто цiльову ком-петентнкть як освiтню систему з вщповщними визначеними системними характеристиками. Для цього розроблено процедуру ощнювання рiвня сформованос-тi цшьових компетентностей на еташ реалiзацií освiтнього проекту ВНЗ ДСНС, яка складаеться з двох еташв.
Етап 1. Подання цшьово!' компетентностi у виглядi графа дае змогу ввести таю системш характеристики цшсностг оцiнки впливу множини базових (dб) i компетентнiсних дисциплiн (dk) на процес ii формування та ступеню значущостц оцiнки впливу кожно!' дисциплiни на процес формування цшьово!' компетентностi на еташ реалiзацii проекту. Окрш цього, введемо шкалу, яка враховуе стушнь впливу дисциплш на цшьову компетентнкть на основi ентро-пiйного шдходу Шеннона. Пiд ентропiею розумiтимемо стушнь можливого впливу дисциплiн на процес формування цшьово!' компетентностi, значения яких знаходяться в межах вiд 0 до 1. Для отримання взаемно!' ентропii системи визначимо ентропда кожного залежного елемента системи
H = |h, = -]= pij log 2 Pij, i = 1, n j, (7)
де: P = {P = {pj, j = 1,k,},i = 1,n} - ймовiрнiсть впливу j-го залежного елемента на
i-ий незалежний елемент; it = {ki, i = 1, n} - кiлькiсть i-их незалежних елементiв, вiд яких залежить j-ий елемент; n - кiлькiсть незалежних елеменпв. Взаемна ентропiя впливу елеменпв системи (дисциплiн) на процес формування цшьово!' компетентностi визначаеться як Нвз = H0 - H, де H0 = ^ Hi, "i е n - сума ентро-шй усiх залежних елемештв системи формування цшьово!' компетентностi. Тодi
ентропiя вск!' системи загалом становить
(
n
H = -Z П Pj log2 П Pj
i=1 V j=1 j=1
Для оцiнювания ступеня цшсносп системи (дисциплiн) використано вiдносну оцшку a = Нез / H0, яка показуе, наскiльки во дисциплiни сформова-ного набору беруть участь у процес формування цшьово!' компетентностi на етапi реалiзацii освиньому проектi. Очевидно, 0 < a < 1, причому, чим ближче значення a до 1, тим бiльше утворений набiр дисциплiн формуе цiльову компетентшсть.
Значушдсть кожно!' дисциплiни для системи формування цшьово!' компе-тентносп загалом у освiтньому проектi можна оцшити в такий спосiб. Нехай: H = {hj, j = 1, n; i = 1, m} - ентрошя i-о! дисциплши, яка може перебувати в одному iз двох сташв - дисциплша впливае або не впливае на j-ту цiльову компетен-
k k
(8)
тнкть; рЦ) - ймовiрнiсть впливу /'-о! дисциплши на ]-ту цшьову компетентнкть; т - кiлькiсть дисциплш, що формують цiльову компетентнiсть на етап реалiзацii освiтнього проекту. Тодi величина
п
Н* = |Н* = }Г р/0)И р, / = 1,т^ (9)
е середньою ентропieю системи за умови, що стан дисциплши рiзний. Рiзницю Н/р = Н - Н¡ = 1, т розглядатимемо як середнiй ступiнь впливу / -о! дисциплши на процес формування компетентностi.
Для оцiнювання ступеня значущостi /'-о! дисциплiни в системi формування цшьових компетентностей на еташ реалiзацii освiтнього проекту вико-ристовуеться такий показник
в* = |р*=Н-НН*,/ = 1т}. (10)
Якщо р* = 0, то цiльова компетентнкть не залежить вiд /'-о!' дисциплши; якщо р* = 1, то дисциплша жорстко прив'язана до цшьово!' компетентностi. Чим ближче значения р* до 1, тим бiльший вплив мае дисциплiна на процес формування цшьово!' компетентностi. Отже, шляхом застосування ентропiйного шд-ходу Шеннона отримаемо значущiсть впливу всiх дисциплш, якi брали участь у процес формування щльових компетентностей в освггньому проектi. Характеристика ступеня значущосп також бере участь у розрахунках рiвня сформова-ностi цiльовоi компетентности тобто, для спiвставления отриманих значень по-казникш потрiбно нормувати отримаш значення р* за формулою
М * = = р*1тр[* ,/ = . (11)
Отже, результатом виконання етапу 1 е визначення ступеня повноти складу дисциплш, що формують цшьову компетеитнiсть, формування перелжу значущих дисциплiн, визначення ступеня !х впливу на щльову компетентнкть персоналу IT-проектiв ДСНС у обласп 1Б на етапi реалiзацii освггнього проекту.
Етап 2. Побудова узагальненого критерию на основi адитивного перетво-рення; оценка характеристик ршня сформованосп щльово1 компетентност! на по-точний момент реалiзапii проекту. Виб!р узагальненого критерда зумовлений множиною дисциплш, як! формують цшьову компетентнiсть у студента, у зв'яз-ку з чим ршень И сформованосп залежить вщ балу Свропейсько!' кредитно!' трансферно-накопичувально!' системи, набраного ним з дисциплши, ! ввд ваги впливу дисциплши.
Внесок ]-о! дисциплши (*к) в цшьову компетентнкть студештв визна-чаеться за формулою
={Ь4* . ь} = 1П}, (12)
де: Ь* - усереднений бал, набраний студентом при вивчеш ]-о! дисциплши; - ваговий коефщкнт впливу ]-о! дисциплши на цшьову компетентнкть. В!дпо-382 Збiрник науково-техшчних праць
вщно максимально та мшмально можливий внесок дисциилши в процес фор-мування цшьовоЗ KOMneTeHTHOCTi розраховуеться за такими формулами:
¿mL = {bfmax = mj ■ bd max, j=1n}; ¿mL = {btmin=mj ■ bd min, j = 1«}. (13)
Тод максимально, мшмально та поточно можлива нагромаджувальна оцiнка цiльовоí компeтeнтностi на тепершнш момент часу розраховуеться за такими формулами:
n _I I n _
max = X bfmax, i = 1, m BBmin = j bfmm = X bfmln, i = 1, m !
^ f, ^(14)
ВПот = jbfnom = ±bf, i = 1, mi.
Визначаеться також нагромаджений максимально i мiнiмально можливий внесок у цшьову компeтeнтнiсть при вивчеш дисциплiн на даний момент часу, а також ц втрати щодо максимального ii рiвня розраховуеться за допомо-гою таких виразiв:
__[ bKmax _ bnom _|
SKom = {8f- = VKmax _ Vf™, i = 1, n}; SKx = j Sfmax = b ^ , i = 1, п\ . (15)
Розроблений метод ощнювання рiвня сформованостi цiльових компетен-тностей на основi eнтропiйного шдходу Шеннона дав змогу визначати стушнь участi кожно1 дисциплiни в процес 1х формування, а також на цш основi розра-хувати тривалкть пакeтiв робiт, потрiбних для 1х виконання. При цьому гра-ничш значения отриманих характеристик е такими: цшьова компeтeнтнiсть щ-лiсна при a = 0,8; дисциилша значуща при b = 0,7. Розроблеш також рекомен-дацii щодо мониторингу за рiвнeм сформованостi цшьових компетентностей у будь-який момент часу на еташ рeалiзацii освiтнього проекту ВНЗ ДСНС. Даш рекомендацп дають змогу ввдстежувати процес формування iнтeгральноi ком-пeтeнтностi кожного студента та, в разi потреби, змiнювати iндивiдуальну траекторда його навчання.
3. Реалiзацiя моделей та MexaHi3MiB формування KOMneTeHTHOCTi персоналу ДСНС Украши
У роботi [6] наведено результати рeалiзацii розроблених когштивних моделей идльових компетентностей персоналу ДСНС для рeалiзацii IT-проeктiв у обласп 1Б. Розглянуто питання вдосконалення процесу управлiння якктю продукту освинього проекту на основi вироблених рiшeнь та отриманих шформа-цшних рeсурсiв (бази даних: "Пeрeлiк затребуваних цiльових компетентностей", "Пeрeлiк значущих дисциплiн", "Послiдовнiсть вивчення дисциплiн").
Розроблено схему вибору шдивщуально!' траекторii навчання студента (рис. 3) з урахуванням студeито-цeнтралiзоваиоi парадигми вищоЗ освiти (ввдпо-вiдно до Tuning project), яка дае змогу врахувати наявш у замовника освгтнього проекту поточнi компетентносп (ПК), а також використовувати 1х для ефектив-ного планування змiсту освiтнього проекту ВНЗ ДСНС. Таю компетентносп 5. Освiтянськi проблеми вищо1 школи 383
уможливлюють формулювання вщповщних крптерив (К), як! !нтегрують в соб! вимоги секторально! рамки кватфкацп (СРК) персоналу 1Т-проеклв ДСНС, що дае змогу сформувати оптимальну траекторш навчання студента (/от).
Рис. 3. Схема вибору траектори навчання студента при реалiзацii освШнього проекту
Здобувач освии (чи замовник-роботодавець) визначае свш наб!р ЦК, як! бажано набути тсля реатзацп освинього проекту. На етат шщацп освггнього проекту ВНЗ ДСНС менеджерам потр1бно оцшити стан компетентност кожного аб1тур1ента (визначити ПК). Об'ективну ощнку можна отримати за допомо-гою тестування, тсля якого стане зрозумтим, якш складност! програми треба навчатися спочатку (наприклад, початковий р!вень, базовий або поглиблений) ! як! змютовт модул! треба внести в 1ТН, щоб досягти потр!бного р!вня ЦК.
Не менш важливою проблемою при оргашзацп процесу реатзацп освгг-шх проеклв тдготовки персоналу 1Т-проект!в ДСНС е формування навчальних доручень викладачам. В зв'язку з тим, що ЦК формуеться за допомогою дис-циплш, важливють кожно! з яких е р!зною, видаеться доцшьним рекомендувати при формуванш навчальних доручень викладачам враховувати !хню квал!фша-щю ! стутнь значущост дисциплши. Традицшно прийнято давати найбшьш значущ! дисциптни викладачам з великим стажем роботи, однак часто молод! викладачьпочатшвщ мають набагато кращ! знання в!д сво!х старших колег. Особливо це вщчуваеться в галуз! 1Т та 1Б.
Здобуття р!зних ЦК - процес безперервний, який тривае тд час вико-ристання та вдосконалення фах!вцем цих ЦК. Тому видаеться доцшьним роз-глядати життевий цикл компетентностей (ЖЦК). Будемо розглядати ЖЦК тшь-ки тд час реал!зацп освггтх проеклв ВНЗ, формування яких якраз ! залежить в!д дослщжуваних дисциплш та складових, що !х формують. Тому введемо по-няття ЖЦК тд час реатзацп освлтх проеклв ВНЗ, тд яким будемо розумгги безперервний процес нагромадження певно! компетентности яка мштить в соб! три етапи: етап формування; етап вдосконалення; етап застосування (рис. 4).
Рис. 4. Життевий цикл компетентност1 (перюдреал1зацИ ОП)
Визначимо етапи ЖЦК, що характеризують р1вш процесу 11 формування при реалiзапii освггнього проекту:
1) базовий рiвень - знання основних наукових понять i категорш, вмiння виб-рати закони залежно вiд потрiбних цшей 1х застосування, мають поняття про форми та правила поведшки, приймання тзнавально1 дiяльностi мис-лення, якi складають змют компетентностi;
2) тдвищений рiвень - знання основних наукових понять, 1х особливостей застосування, умшня аналiзувати поставлене завдання;
3) перспективний рiвень - знати всi технологiчнi етапи виконання поставле-ного завдання, вмiти застосовувати отримаш навики на практицi. Проводячи аналогш м!ж ЖЦК ! життевим циклом техшчно! системи [1],
вважаемо, що ЖЦК можна розглядати з позицш Са18-технологш, в рамках яких кожний етап ЖЦК мае характеризуватися р!зними !ерарх!чними р!внями модел! компетентности як! передаються з етапу на етап, уточнюючись, ! розбудову-ючись на кожному етап!. Як зазначено вище, у ВНЗ кнують вщдши контролю
якостi освгги, однак монiторинг рiвня сформованих компетентностей та анаиз 1х вiдповiдностi СРК не здшснюеться.
Рис. 5. Алгоритм монторингу за процесом формування цыьових компетентностей на етапахреалiзацii освтнього проекту ВНЗ ДСНС
У цьому визначент ЖЦК вщсутнш етап втрати компетентностi, позаяк йдеться про безпосереднш розвиток компетентностi протягом реалiзацГí освггтх проект1в ВНЗ. Це зумовлене тим, що за час навчання ус зусилля студент1в мають
6yTH CnpHMOBam TigtKH Ha HarpOMag®eHHH KOMneTeHTHOCTeH. flO 3aBepmeHHH peagi-зaцií ocBiTHtoro npoeKTy KOMneTeHTHOCTi. nepepaxoBaHi y rCBO YKpai'HH, MaroTt npoHTH eTan ^OpMyBaHHH, BgOCKOHageHHH Ta 3aCTOCyBaHHH. 3aCTOCyBaHHH CTygemaMH KOMneTeHTHOCTi Big6yBaeTtCH npu BHKOHaHHi KypcoBHx po6iT i npoeKTiB, nig nac npo-xOg®eHHH pi3HHx npaKTHK (HaBHagtHHx, TexHOjroriHHHx, bhpo6hhhhx hh nepeggun-jomhhx), a TaKO® npu BHKOHaHHi BHnycKOBOi KBagi^iKa^HHOi po6oth. nOgagtmuH pO3BHTOK KOMneTeHTHOCTi. b t.h. i ii' BTpaTa, BuxOguTt 3a paMKH HamOrO gOCgig®eHHH, TOMy b ^H pO6OTi ^H eTan He pO3rgHgaeTtCH.
Y pO6OTi [11] pO3pO6geHO agropuTM MOHrropuHry 3a npO^COM ^OpMyBaH-hh цigtoвнx KOMneTeHTHOCTeH Ha eTani peagiзaцii OCBiTHtOrO npOeKTy BH3 flCHC 3 BHKOpuCTaHHHM пpoцegyp pO3paxyHKy piBHH i'x C^OpMOBaHOCTi y 6ygt-HKHH mo-MeHT HaCy (puC. 5). ^H agropuTM gae 3MOry Ha paHHix eTanax peagiзaцii OCBiTHtOrO npOeKTy BH3 flCHC bhhbhth MO®gHBi BigxugeHHH Big 3aTBepg®eHOrO HaBHagt-HOrO ngaHy, 3'HCyBaTH npuHHHH BigxugeHHH Ta npuHHHTH HeO6xigHi ynpaBgiHCtKi pimeHHH, hk gagyTt 3MOry 3a6e3neHHTH yCnimHy peagiзaцiro OCBiTHtOrO npOeKTy. TaKO® pO3pO6geHO agropuTM ^OpMyBaHHH KOMneTeHTHOCTi nepCOHagy IT-npOeKTiB flCHC Ha OCHOBi KOMneTeHTHiCHOrO nigxOgy, hkhh BpaxOBye BHMOru зaцiкaвgeннx CTOpiH npOeKTy gO HKOCTi npOgyKTy, Bupa®eHOrO b iHTerpagtHiH KOMneTeHTHOCTi, Ta gae 3MOry CngaHyBaTH naKeTH pO6iT mpgO npO^Cy hoto ^OpMyBaHHH.
nepeBipKa pO3pO6geHHx MOgegeH Ta MexaHi3MiB npOBOgugaCt Ha OCHOBi O^HTOBaHHH ^gtOBOi' KOMneTeHTHOCTi K3n-2 HanpHMy nigrOTOBKH 6.170103 "YnpaBgiHHH iH^OpMa^HHOro 6e3neKOro", HKa ^OpMyeTtCH y CTygeHTa npOTHrOM nep-mux 2-x pOKiB HaBHaHHH. OujHKa piBHH C^OpMOBaHOCTi HjgtOBOl KOMneTeHTHOCTi BH3HanagaCH Ha OCHOBi pO3pO6geHHx ^yнкцioнagtннx MOgygiB Ha 6a3i Moodle -open-source learning platform, HKi BnpOBag®eHi Ha Ka^egpi ynpaBgiHHH iH^OpMa-^Hro» 6e3neKOro HtBiBCtKOrO flY B^fl. PiBeHt C^OpMOBaHOCTi gaHOi' цigtoвoi KOMneTeHTHOCTi nigBHrnuBCH Ha 7% nOpiBHHHO 3 pe3ygtTaTaMH KOHTpOgtHOi' rpynu, HKa HaBHagaCH Ha OCHOBi тpagнцiнннx MeTOgiB. flaHHH nOKa3HHK CTOCyeTtCH TigtKH OgHiei ^j^bo!' KOMneTeHTHOCTi, a 3aragOM, 3a gaHHM HanpHMOM nigrOTOBKH, imer-pagtHa KOMneTeHTHiCTt CKgagaeTtCH 3 n'HTTH цigtoвнx KOMneTeHTHOCTeH 3 ypaxy-BaHHHM цtoгo gOCHrayraH pe3ygtTaT y nOKpam£HHi piBHH C^OpMOBaHOCTi ko®hoi цigtoвoi KOMneTeHTHOCTi iCTOTHO BngHBae Ha piBeHt C^OpMOBaHOCTi iHTerpagtHOi' KOMneTeHTHOCTi nepCOHagy flCHC ggH peagiзaцii IT-npOeKTiB 3 IB.
Bhchobkh
1. npOBegeHO aHagi3 HaHBHux nigxOgiB i MeTOgiB ynpaBgiHHH HKiCTro npOgyKTy OCBiTHtOrO npOeKTy. 3 Onpa^OBaHux MaTepiagiB BugHO, m;O 6igtmiCTt Ha-yKOBHx npaцt CTOCyeTtCH pO3pO6geHHH MOgegeH Ta MexaHi3MiB e^eKTHBHOro ^Op-
MyBaHHH Ta HKiCHOi' peagiзaцii nOpT^egiB npOeKTiB CTpaTeriHHOro pO3BHTKy BH3, a He HKOCTi i'x npOgyKTy. Пy6giкaцii, b hkhx pO3rgHgaguCH nHTaHHH HKOCTi npOgyKTy npOeKTy, He nOBHiCTro BpaxOByroTt сneнн^iкy peagiзaцii OCBiTHix npOeKTiB BH3 flCHC. 06ipyHTOBaHO nOTpe6y pO3pO6geHHH hobhx MeTOgiB ngaHyBaHHH 3MiCTy OCBiTHtOrO npOeKTy BH3 Ha OCHOBi KOMneTeHTHiCHOrO nigxOgy Ta 3a6e3neneHHH MOHiTOpuHry 3a npoцeсoм ^OpMyBaHHH KOMneTeHTHOCTi nepCOHagy flCHC ggH pe-agiзaцii IT-npOeKTiB y O6gaCTi IB 3rigHO 3 BHMOraMH зaцiкaвgeннx CTOpiH.
2. Рoзpoбленa цiльoвa мoдель ocвiтньoгo пpoектy BH3 ДCНC нa ocнoвi кoмпетентнicнoгo п^оду вiдпoвiднo дo ocвiтньoгo (OC) тa пpoфеciйнoгo (nC) cтaндapтiв, якa визнaчae ocнoвнi цiлi ocвiтньoгo пpoектy, im^^ye в co6í влacти-вocтi eвpoпейcькиx мoделей кoмпетентнocтi МК1, ..., МК4. Тaкoж ця мoдель дae змoгy cтpyктypизyвaти pезyльтaти фopмyвaння кoмпетентнocтi пеpcoнaлy ДCНC для pеaлiзaцiï IT-пpoектiв y oблacтi 1Б в ментaльнoмy opocTOpi ocвiтньo-гo opoектy, poблячи ïx opoзopими тa зpoзyмiлими для зaцiкaвлениx cтopiн.
3. Рoзpoбленo меxaнiзм плaнyвaння змicтy ocвiтньoгo opoектy BH3 ДCНC нa ocнoвi кoгнiтивнoгo мoделювaння, який дaв змoгy вcтaнoвити cклaдo-вi ште^^ь^!' кoмпетентнocтi пеpcoнaлy ДCНC для pearnaujï IT-opoектiв y oблacтi 1Б, визтачеш нa мнoжинi цiльoвиx кoмпетентнocтей i диcциплiн, щo ïx фopмyють, вcтaнoвити зв'язки мiж ними тa cплaнyвaти неoбxiднi шкети poбiт.
4. Рoзpoбленo методику виявлення пеpелiкy тайбшьш зaтpебyвaниx цiльoвиx кoмпетентнocтей пеpcoнaлy ДCНC для pеaлiзaцiï IT-opoектiв y oблacтi 1Б нa ocнoвi екcпеpтниx o^tok, oбpoблення якиx здiйcнювaлocя метoдoм rnp-ниx пopiвнянь. Цей пеpелiк кoмпетентнocтей e oдним i3 елеменпв ocвiтньoï отстеми пiдтpимки opийняття piшень i пoтpiбний для зaбезпечення ефективта-ro opoцеcy yopaвлiння якicтю opoдyктy ocвiтньoгo opoектy BH3 ДCНC.
5. Удocкoнaленo мaтемaтичнy мoдель opoцеcy yopaвлiння змктом oc-вiтньoгo opoектy BH3 ДCНC шляxoм визнaчення ключoвиx етaпiв пpoцеcy фop-мyвaння iнтегpaльнoï кoмпетентнocтi пеpcoнaлy ДCНC для pеaлiзaцiï IT-opoек-пв y oблacтi 1Б, щo дaлo змoгy oпиcaти ïx cтpyктypy, пеpелiк пaкетiв poбiт, ïx-ню тpивaлicть, пocлiдoвнicть тa теpмiни викoнaння.
6. Bизнaченo cиcтемнi xapaктеpиcтики цiльoвoï кoмпетентнocтi ropcorn-лу ДCНC для pеaлiзaцiï IT-opoектiв y oблacтi 1Б: цiлicнicть - пoкaзye cтyпiнь yчacтi вcьoгo нaбopy диcциплiн y opoцеci фopмyвaння цiльoвиx кoмпетентнoc-тей; зтчущкть - roKa3ye cтyпiнь yчacтi кoжнoï диодиплши y opoцеci фopмy-вaння цiльoвoï кoмпетентнocтi. Пpи дocлiдженнi циx мoделей викopиcтaнo ен-тpoпiйний пiдxiд Шеннoнa, 3a дoпoмoгoю якoгo вcтaнoвленo ^aranm знaчення cиcтемниx xapaктеpиcтик (a = 0,8 i ß = 0,7) цiльoвиx кoмпетентнocтей 3a o3rn-шю " цiлicнa" i oтpимaнo пеpелiк знaчyшиx диcциплiн.
7. Рoзpoбленo aлгopитм мoнiтopингy 3a opoцеcoм фopмyвaння цiльoвиx кoмпетентнocтей пеpcoнaлy ДCНC для pеaлiзaцiï IT-opoектiв y oблacтi 1Б та етaпi pеaлiзaцiï ocвiтньoгo opoектy BH3 ДCНC з викopиcтaнням opoцедyp po3-paxyнкy piвня ïx cфopмoвaнocтi y будь-який мoмент чacy. Алгopитм дae змoгy в будь-який мoмент pеaлiзaцiï opoектy виявити мoжливi вiдxилення ввд зaтвеp-дженoгo нaвчaльнoгo плaнy i та пiдcтaвi aнaлiзy opичин вадкилення вiдкopигy-вaти iндивiдyaльнy тpaeктopiю пpoцеcy нaвчaння cтyдентa.
8. Рoзpoбленo arropa™ фopмyвaння кoмпетентнocтi пеpcoнaлy ДCНC для pеaлiзaцiï IT-opoектiв y oблacтi 1Б, який вpaxoвye кoмпетентнicний пiдxiд тa нoвi cтaндapти якocтi ocвiти, a тaкoж iнтегpye зaopoпoнoвaнi в дocлiдженнi мo-делi тa меxaнiзми фopмyвaння кoмпетентнocтi пеpcoнaлy IT-opoектiв y межax ocвiтньoгo opoектy BH3 ДCНC Укpaïни.
Лггература
1. Вайсман, В.О. Сучасна концепцiя проектио-opieHTOBaHoro командного управлшня щц-приемством / В.О. Вайсман, К.В. Колесникова, В.В. Натальчишин // Сучаснi технологи в маши-нобудуваннi : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во НТУ "ХП1". - 2013. - Вип. 8. - С. 246-253.
2. Колесникова, Е.В. Управление знаниями в IT-проектах / Е.В. Колесникова, А.А. Негри // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Харьков : Изд-во НПП ЧП "Технологический Центр". - 2013. - № 1/10 (61). - С. 213-215.
3. Колесникова, К.В. Аналiз структурно! моделi компетенций з управлшня проектами нащ-онального стандарту Украши / К.В. Колесникова, Д.В. Лук'янов // Управлшня розвитком склад-них систем. - К. : Вид-во КНУБА. - 2013. - № 13. - С. 19-27.
4. Масленникова, К.С. Складники поведшково! компетенцц учасникв команди проекту на засадах компетентшстного пiдходу / Масленникова Е.С., Колесникова К.В. // Управлiння розвитком складних систем : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНУБА. - 2013. - № 14. - С. 48-51.
5. Оборський, Г.О. Новi тенденцц i завдання щодо пiдготовки науковщв вищо! квалiфiкацií / Г.О. Оборський, В.Д. Гогунський // Iнформацiйнi технологй' в освт, науцi та виробництвi. -Одеса : Вид-во АО Бахва. - 2013. - Вип. 2. - С. 15-22.
6. Сташевский, З.П. Основные компоненты проекта подготовки специалистов по информационной безопасности в учебных заведениях с особыми условиями обучения / Сташевский З.П., Грыцюк Ю.И. // Bezpieczenstwo i Technika Pozarnicza / Safety & Fire Technique. - Jözeföw : Wydawnictwo CNBOP-PIB. - 2015. - Vol. 37, Issue 1. 2015. - Pp. 145-157.
7. Сташевський, З.П. Математична модель освпнього проекту подготовки фахшця в галузi шформацшно! безпеки / Сташевський З.П., Грицюк Ю.1. // Управлшня розвитком складних систем : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНУБА. - 2014. - № 20. - С. 67-73.
8. Сташевський, З.П. Моделi компетенцш як метод управлшня освпнми проектами подготовки фахшця з шформацшно! безпеки / Сташевський З.П., Грицюк Ю.1. // Стан та перспективи розвитку сощально-екожмчних систем в епоху економши знань : матер. III Мiжнар. наук.-практ. конф. студ., астр. та мол. вчених, 24-26 квпня 2014 р., м. Луганськ, Украша. - К. : Вид-во СНУ Украши 1м. Володимира Даля, 2014. - С. 363-367.
9. Сташевський, З.П. Управлшня освпнм проектом подготовки фахшця з шформацшно! безпеки на осжга моделей компетенцш / Сташевський З.П., Грицюк Ю.1. // Вюник ЛДУ БЖД : зб. наук. праць. - Львш : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2013. - № 8. - С. 67-74.
10. Сташевський, З.П. Управлшня яюстю продукту освпнього проекту з використанням ентропп Шеннона / Сташевський З.П., Грицюк Ю.1. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.11. - С. 79-96.
11. Сташевський, З.П. Формування компетентной! учасниюв освпнього проекту в галузi шформацшно! безпеки на осжга методу експертних оцiнок / З.П. Сташевський, Ю.1. Грицюк, Р.е. Гриник // Вiсник ЛДУ БЖД : зб. наук. праць. - Львш : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2014. - № 10. -С. 67-74.
Грыцюк Ю.И., Сташевский З.П. Модель процесса формирования компетентности персонала ДСНС Украины для реализации IT-проектов по информационной безопасности
Рассмотрены особенности разработки модели реализации образовательного проекта ВУЗов ДСНС Украины на основе компетентностного подхода, которая фиксирует основные цели проекта, определяет продукт проекта как интегральную компетентность персонала ДСНС для реализации IT-проектов по информационной безопасности, а также дает возможность планировать содержание образовательного проекта и учесть требования заинтересованных сторон относительно его качества. Разработан механизм планирования содержания образовательного проекта ВУЗов ДСНС с использованием когнитивного моделирования, который позволил установить составляющие интегральной компетентности персонала ДСНС для реализации IT-проектов, определенных в множестве целевых компетенций и дисциплин, формирующие, а также устанавливающие связи между ними и позволяющие спланировать пакеты работ, необходимых для их выполнения, чтобы достичь цели проекта.
Ключевые слова: образовательные проекты ВУЗов ДСНС, IT-проекты ДСНС, продукт образовательного проекта, информационная безопасность, интегральная компетентность, целевая компетентность, системные характеристики компетентности.
Gryciuk Yu.I., Stashevsky Z.P. The model of formation of the competence of personnel SES of Ukraine for the implementation of IT-projects on information security
A model of educational project of higher educational establishments of State Emergency Service of Ukraine (hereinafter - HEE SES) based on competence approach was developed, which enabled to identify main objectives to be achieved during the project and present project product as an integral competence of staff of SES IT-projects and secure directive values of control parameters for its formation, expressed in groups of target competences, taking into account requirements of interested parties. The mechanism of content planning of educational project of HEE SES based on cognitive modelling was developed, which enabled to identify components of integrated personnel competence of SES IT-projects, determined in a set of target competences and disciplines, to establish connections among them and plan the necessary work to achieve project objectives.
Keywords: educational projects of HEE SES, IT-projects of SES, product of educational project, informational security, integrated competence, target competence, system characteristics of competence.
390
36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX npa^
