CC BY
17
Summary
REVIEW OF CHEMOTHERAPY MODES IN TREATING GASTRIC CANCER
Bondar V.G., Gasmi Mohamed Mehdi
Key words: stomach cancer, Mitomycin C, Irinotecan.
The latest ESMO and NCCN recommendations for the treatment of metastatic stomach cancer suggest the use of triple component chemotherapy. The comparative study of two modes with the inclusion of irinotecan in a dose of 120 mg/m2 every 2 weeks, oxaliplatin 85 mg/m every 2 weeks, and irinotecan in a dose of 150 mg/m2 / in 1, 8, 22, 29 days with Mitomycin C in a dose of 8 mg/m in 1 day; the course repeated with a 6-week break. Both modes showed satisfactory tolerance without significant gastrointestinal and haemato-logical toxicity. It is necessary to plan further studying the development of ternary schemes with the development of the algorithm and its broad implementation into oncological practice.
УДК 616.122 -007.63-037:616.127-005.8-056.257 Борзова-Коссе С.1., Кравчун П.Г., Риндна Н.Г.
МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУ ДИЛАТАЦИ Л1ВИХ ПОРОЖНИН СЕРЦЯ П1СЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО 1НФАРКТУ М1ОКАРДА ПРОТЯГОМ 6-М1СЯЧНОГО ТЕРМ1НУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА НАЯВНОСТ1 СУПУТНЬОГО ОЖИР1ННЯ
Харшський нацюнальний медичний уыверситет
У робот! проведена о^нка прогностичних властивостей тромбоспондину-2 / остеопонтина щодо розвитку дилатацИ' л'тих порожнин серця псля перенесеного нфаркту мокарда (1М) на тлi супут-нього ожирiння протягом 6 мсячного пероду спостереження с використанням метода лог'ютично)' регресп. Сумарно помилковий прогноз розвитку дилатацИ л'тих порожнин серця псля перенесеного 1М на тлi ожирiння склав 10 %, а р'тень концентрацИ тромбоспондину-2 / остеопонтину виявили найбльшу чутливсть, що дае можливсть стверджувати, що ц показники е маркерами ризику розвитку дилатацИ' л'тих порожнин серця п'юля перенесеного 1М через 6 мся^е спостереження за на-явност'! ожирiння.
Ключов1 слова: тромбоспондин-2, Ыфаркт мюкарда, ожиршня, прогнозування ризику.
Роботу виконано в рамках науково-дослiдноi' роботи кафедри внутрiшньоi' медицини № 2 i клiнiчноi' iмунологii' та алергологп Харювського нацонального медичного унiверситету МОЗ УкраГни «Профiбротичнi iмунозапальнi фактори i анемчний синдром як маркери прогнозу у хворих на хронiчну серцеву недостатнiсть при iшемiчнiй хворобi серця i цукровий дiабет в рамках кардiоренального континуума (№ держ. реестрацП 011Ю003389; 2014 - 2016 рр.). Установою, що фiнансуе дослiдження, е МОЗ УкраГни. Автор гарантуе вiдповiдальнiсть за все, що опублковано в статтi. Автор гарантуе вiдсутнiсть конфлкту iнтересiв та власноГ фiнансовоi' зацкавленот при виконанн роботи та написаннi статтi.
Вступ
Незважаючи на значн усшхи, досягнув в дiа-гностиц та лкуванш ^eMi4HO'i хвороби серця (1ХС) в УкраТы, в CTpyKTypi захворюваност вона становить 28 %, а в CTpyKTypi поширеност - 34 % [4,7]. За даними ВООЗ, стандартизований за вн ком piвень поширення надмipноТ маси тта у до-рослих в УкраТн становить 52 %, ожиршня — 20 % [5]. Ожиршня тюно пов'язане з основними факторами серцево-судинного ризику. При по-еднанн цих двох захворювань можливють не-сприятливого переб^у |Хс i, зокрема, розвитку хроычноТ серцевоТ недостатност (ХСН), збть-шуеться в дектька pазiв. Зпдно з даними Фре-мшгемського дослщження ризик розвитку ХСН у оаб старше 40 рош, як перенесли шфаркт мюкарда, становить близько 20%. В УкраТн кть-кють па^етчв iз кл^чно машфестованою ХСН може наближатись до 2 млн [3]. Одшею з провн дних причин розвитку ХСН шсля гострого шфар-кту мюкарда (Г1М) пов'язан зi змiнами арх^ек-тонiки серця, що зумовлюе необхiднiсть дослн джень спрямованих на пошук нових бiомаpкеpiв i вивчення Тх впливу на процеси розвитку постш-фарктного ремоделювання.
При iнфарктi мюкарда вщбуваеться значна структурна перебудова мюкарда лiвого шлуноч-ка (ЛШ). Змши, до котрих залученi розмiри, гео-метрiя та функцiя ЛШ, об'еднуються поняттям постiнфарктного ремоделювання. Цi процеси запускаються в результат загибелi значноТ час-тини кардiомiоцитiв i тривають пюля припинення пошкоджуючоТ дiТ на мюкард. У рядi випадкiв результатом ремоделювання е тривала стаб^за-цiя розмiрiв i функцiТ ЛШ, що супроводжуеться досить сприятливим серцевим прогнозом. У той же час у значноТ частини хворих з Г1М ремоделювання набувае дезадаптивний характер з про-гресуючою дилата^ею ЛШ, порушенням його геометрiТ, що в кшцевому пiдсумку призводить до падшня скорочувальноТ здатностi i розвитку ХСН [12]. Ранне прогнозування розвитку ХСН у хворих з Г1М дозволяе якщо не запоб^и, то значно сповтьнити ТТ прогресування шляхом активного втручання в переб^ хвороби.
Iснуючi шкали прогнозування розвитку ХСН у хворих з Г1М базуються на вивченн параметрiв, що характеризують геометрш серця за даними ехокардюграфи, аналiзi еКг, наявностi тих чи шших ускладнень в гострому пер^ 1М. Як бю-маркери прогнозу використовуються натршуре-
тичний пептид, копептш С, адреномедулш (зок-рема бтьш стабiльна його фрак^я MR-npoAM), ендoтелiн-1, мелатoнiн [2,6].
Останшм часом увагу дoслiдникiв приверта-ють тромбоспондин-2 (ТС-2) i остеопонтин (ОП), як е матpичнo-клiтинними проте'нами, що бе-руть участь у моделюванн каpдioмioцитiв. У хворих, як перенесли Г1М, концентрацп ТС-2 i ОП значно зростають i вони втягуються в проце-си патолопчного ремоделювання [8,9,13].
Пiдмiченo, що збтьшення концентрацп ОП вiдзначаеться i у па^ен^в, якi страждають на ожиршня [11]. Krishnamurthy P. був виявлений тюний взаемозв'язок мiж експpесiею ОП i вираз-нiстю постшфарктно!' дилатацп i систoлiчнol ди-сфункцп ЛШ [10]. На думку автopiв, ОП е сполу-чною ланкою мiж прозапальною активацiею i по-рушенням релаксацшно!' здатнoстi мioкаpда, що в^фграе важливу роль у фopмуваннi та прогре-суваннi серцево!' недoстатнoстi.
У доступнш нам лiтеpатуpi ми не знайшли poбiт, присвячених вивченню poлi ТС-2 i ОП в прогнозуванн розвитку пpoцесiв ремоделювання мюкарда ЛШ у хворих з Г1М i супутнiм ожи-piнням.
Беручи до уваги все вищевикладене, буде актуальним алгopитмiчний пщхщ до прогнозу стану порожнин лiвoгo серця пюля перенесеного Г1М з використанням нових бioмаpкеpiв, а саме ТС-2 i ОП.
Мета роботи
Побудова модели що дозволяе прогнозувати розвиток дилатацп лiвих порожнин серця шсля перенесеного iнфаpкту мioкаpда протягом 6 мь сячного пеpioду спостереження за наявност у хворих супутнього ожиршня, на пiдставi аналiзу прогностично!' цiннoстi тромбоспондину-2 та ос-теопонтину.
Матерiали i методи дослiдження
Обстежено 74 хворих з oжиpiнням, якi 6 мюя-цiв тому перенесли |М.
Хвopi, що брали участь у дослщженш, пщпи-сували iнфopмoвану згоду на участь у ньому.
Кpитеpiями виключення були наявнiсть у хворого цукрового дiабету, oнкoлoгiчних захво-рювань, захворювань сполучно!' тканини та гост-рого порушення мозкового кpoвooбiгу.
Тромбоспондин-2 визначали iмунoфеpмент-ним методом за допомогою набору pеагентiв «HumanThrombospondin-2» (KonoBiotechCo., Ltd). Визначення остеопонтину проводилось з використанням набору реаген^в «HumanOsteopontin» (KonoBiotechCo., Ltd).
Вам патентам було проведено визначення показниш лiпiднoгo спектру. Вмют загального холестерину (ХС), тpиглiцеpидiв (ТГ), ХС лтоп-роте'тфв високо!' щтьносп (ЛПВЩ) у плазмi кpoвi визначали ензиматичними методами, piвнi лто-проте'тфв дуже низько! щiльнoстi (ЛПДНЩ), лто-проте'уфв низько! щiльнoстi (ЛПНЩ) - розрахун-
ковим методом за формулою Фрщвальд.
Ехокардiографiя виконувалася в М-, В- i до-плерiвскому режимах на anapaTi Ultima PRO 30 №рма RADMIR, Украша). Оцiнювaлися таю по-казники стpуктуpно-функцiонaльного стану сер-цево-судинно'|' системи: кiнцево-систолiчний об'ем (КСО) ЛШ, кiнцево-дiaстолiчний об'ему (КДО) ЛШ та фрак^я викиду (ФВ), кшцево-дiaстолiчний pозмip (КДР) лш, кшцево-систолiчний pозмip (КСР) лш, товщина задньо'1 стiнки лiвого шлуночка (ТЗСЛШ), об'ем порожни-ни лiвого передсердя (ЛП).
Статистична обробка отриманих даних про-водилася з використанням пакету статистичних програм «Microsoft Excel». З метою оцшки прогностично!' цшносп дослщжуваних пapaметpiв використовували ROC-aнaлiз.
Результати дослщження та ïx обговорення
Нaйбiльш придатним для виpiшення поставлено!' зaдaчi е метод лопстично!' регресп [1]. Для дихотомiчноï лопстично!' регреси прогнозована змшна мае лише два значення: «1» - подiя вщ-булася та «0» у супротивному випадку. Результат пщрахунку при проведены прогнозу потрап-ляе в штервал 0 - 1 i може бути штерпретова-ний, як iмовipнiсть прогнозовано!' поди'.
Тaкi властивост pегpесiйного piвняння забез-печуються застосуванням наступного регресшного р1вняння (логгг-перетворення):
р - —!— 1 + е~у
де P - iмовipнiсть того, що вщбудеться подiя, що прогнозуеться;
e - основа натуральних логapифмiв 2,71 ; у - стандартне piвняння лшшно!' регресп': у= x1*k1*+ x2*k2+ ... + хп*кп+с, де у - величина залежно!' змшно!', Xj - значення незалежних змшних, к - коефiцiенти при незалежних змшних, с -константа.
Кожний з коефiцiентiв пропорцшний вкладу незалежно!' змшно!' у вiдношеннi прогнозованого показника. Використовувався метод покроково'Г регресп', що дозволяе включати в модель лише предиктори з суттевим вкладом у прогноз.
Вщносний внесок окремих пpедиктоpiв вира-жаеться величиною статистики (WaldChi-Square).
У модель включали piвень ТС-2, ОП, параме-три кардюгемодинамки та pутиннi лaбоpaтоpнi показники (ктькють лейкоцитiв i лейкоцитарна формула, piвень швидкостi осiдaння еpитpоцитiв (ШОЕ), параметри лтщного пpофiлю - ЛПНЩ, ЛПВЩ, ЛПДНЩ, ТГ, КА) у хворих з ожиршням, якi перенесли ПМ 6 мiсяцiв тому.
Пiсля вщавання менш значущих пpедиктоpiв отримали наступний нaбip з 2 змiнних - остеопо-нтина i тромбомпондина-2 для па^ен^в з ожи-piнням, як перенесли riM 6 мiсяцiв тому.
Розвиток дилатацп лiвих порожнин серця ко-
дували значенням 1, вщсутнють як 0. Логютична модель, що включае наведенi показники, дозволила прогнозувати розвиток дилатацп лiвих по-рожнин серця з чутливютю 83 % i специфiчнiстю 95 % (рис.).
RОС-кривi для моделi представлено на рис. Розрахунок iмовiрностi розвитку дилатацп лн вих порожнин серця пюля перенесеного 1М за наявностi ожирiння визначався за наступною формулою:
Р= 1/(1+ехр(15,627-0,059* остеопонтин -0,259* Тромбоспондин2)),
де тромбоспондин-2 - концентра^я тромбо-спондину-2 у сироватцi кровi у 1-й день захво-рювання на Г1М з елевацiею сегменту ST, нг/мл, остеопонтин - концентра^я остеопонтину у си-роватцi кровi у 1-й день захворювання на Г|М з елева^ею сегменту ST, нг/мл.
При значены >0,5 у патента прогнозують розвиток дилатацп лiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М за наявност ожирiння.
100
Г
>
01 С/3
80
60
40
20
0
_L
_L
20
40 60 100-Specificity
80
100
10.
11.
12.
13.
Рис. RОС-кривi для моделi прогнозу дилатацплiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М за наявностi ожирiння.
Сумарно помилковий прогноз розвитку дила-тацп лiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М на ™ ожиршня склав 10 %. Отже, серед усiх показникв, що вивчалися, найбiльшу чутливiсть у прогнозуванн розвитку дилатацп лiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М мали концент-рацiя ТС-2 i ОП у сироватцi кровi у 1-й день Г1М з елева^ею сегмента ST, що дае можливють стверджувати, що цi показники е маркерами розвитку дилатацп лiвих порожнин серця пюля
Реферат
МОДЕЛЬ ПРОГНОЗА ДИЛАТАЦИИ ЛЕВЫХ ПОЛОСТЕЙ СЕРДЦА ПОСЛЕ ПЕРЕНЕСЕННОГО ИНФАРКТА МИОКАРДА В ТЕЧЕНИЕ 6-МЕСЯЧНОГО ПЕРИОДА НАБЛЮДЕНИЯ ПРИ НАЛИЧИИ СОПУТСТВУЮЩЕГО ОЖИРЕНИЯ Борзова-Коссе С.И., Кравчун П.Г., Рындина Н.Г.
Ключевые слова: тромбоспондин-2, инфаркт миокарда, ожирение, прогнозирование риска, остеопонтин.
В работе проведена оценка методом логистической регрессии прогностических свойств тромбос-пондина-2 и остеопонтина в отношении развития дилатации левых полостей сердца после перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) на фоне сопутствующего ожирения в течение 6-месячного периода
перенесеного 1М через 6 мюя^в спостереження за наявност ожиршня.
Висновки та перспективи подальшого досль дження
Найбтьш шформативними у вщношенш прогнозу розвитку дилатацп лiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М на ™i ожиршня е тромбо-спондин-2 та остеопонтин.
Модель прогнозу розвитку дилатацп лiвих порожнин серця пюля перенесеного 1М за наяв-ност ожиршня мае високу чутливють (83 %) i специфiчнiсть (95 %), сумарно помилковий прогноз складае 10 %, що дозволяе рекомендувати його для ключного використання.
Лтература
1. Богомолов А.В. Технология ROC-анализа качества диагностических медико-биологических исследований / А. В. Богомолов, Ю.А. Кукушкин // Системный анализ в медицине: материалы VII Международ. науч. конф. под общ. ред. В.П. Колосова. - Благовещенск, 2013. - С. 7-10.
2. Волкова С.Ю. Прогностическая ценность определения уровня в плазме нейрогуморальных медиаторов в подостром периоде инфаркта миокарда с зубцом Q / С.Ю. Волкова // Кардиология. - 2008. - Т. 48, № 10. - С. 24-28.
3. Воронков Л.Г. Патент iз ХСН в УкраТш: аналiз уЫеТ популяцп па^енпв, обстежених у рамках першого нацюнального зpiзoвo-го дослщження UNIVERS / Л.Г. Воронков // Серцева недостат-нють. - 2012. - № 1. - С. 8-14;
4. Заклади охорони здоров'я та захворюванють населення УкраТ-ни у 2013 роц [Електронний ресурс] / Державна служба статистики УкраТни // Статистичний бюлетень. - 2014. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua;
5. Бюллетень Всемирной организации здравоохранения, Выпуск 94, Номер 6 [Електронний ресурс] // Всемирная организация здравоохранения. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.who.int/bulletin/volumes/94/6/ru/.
6. Лискова Ю. В. Нейроэндокринные маркеры хронической сердечной недостаточности: значение для диагностики и прогнозирования [Електронний ресурс] / Ю. В. Лискова, М. В. Столбо-ва, А. А. Стадников // Современные проблемы науки и образования. - 2015. - № 5. - Режим доступу до ресурсу: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22604.
7. Сердечно-сосудистые заболевания [Электронный ресурс]. // Информационный бюлетень. - 2015. - № 317. - Режим доступа : http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/ru/.
8. Klusonova P. Chronic intermittent hypoxia induces 11beta-hydroxysteroid dehydrogenase in rat heart / P. Klusonova, L. Rehakova, G. Borchert [et al.] // Endocrinology. - 2009. - Vol. 150 (9). - P. 4270-4277.
9. Shinsuke H. Circulating thrombospondin-2 reflects disease severity and predicts outcome of heart failure with reduced ejection fraction / H. Shinsuke, I. Yasuhiro, T. Seiji [et al.] // Circulation Journal. -2014. - Vol. 78. - P. 903-910.
Krishnamurthy P. Inhibition of matrix metalloproteinases improves left ventricular function in mice lacking osteopontin after myocardial infarction / P. Krishnamurthy, J.T. Peterson, V. Subramanian [et al.] // Mol. Cell. Biochem. - 2009. - Vol. 322 (1-2). - P. 53-62. Gomez-Ambrosi J. Plasma osteopontin levels and expression in adipose tissue are increased in obesity / J. Gomez-Ambrosi, V. Catalan, B. Ramirez [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2007. -Vol. 92 (9). - P. 3719-3727.
Schellings M.W. Matricellular proteins in the heart: possible role during stress and remodeling / M.W. Schellings, Y.M. Pinto, S. Heymans // Cardiovasc. Res - 2010. - Vol. 64 - P. 24 -31. Yang Z. Extracellular matrix metalloproteinase 2 levels are regulated by the low-density lipoprotein-related scavenger receptor and thrombospondin 2 / Z. Yang, D.K. Strickland, P. Bornstein // J. Biol. Chem. - 2011. - Vol. 276 (11). - Р. 8403-8840.
0
наблюдения. Суммарно ошибочный прогноз развития дилатации левых полостей сердца после перенесенного ИМ на фоне ожирения составил 10%, а уровень концентрации тромбоспондина-2 и остео-понтина обнаружили наибольшую чувствительность, что дает основание утверждать, что эти показатели являются маркерами риска развития дилатации левых полостей сердца после перенесенного ИМ через 6 месяцев наблюдения при наличии ожирения.
Summary
MODEL OF PREDICTING DILATATION OF LEFT HEART CHAMBERS FOLLOWING OLD MYOCARDIAL INFARCTION WITHIN 6 MONTH OBSERVATION UNDER CONCOMITANT OBESITY Borzova-Kosse S. I., Kravchun P. G., Ryndina N. G.
Key words: thrombospondin-2, myocardial infarction, obesity, risk prediction, osteopontin.
The article presents the results of evaluation of prognostic properties of thrombospondin-2 and osteopontin towards the development of dilatation of the left heart chambers in patients with old myocardial infarction and concomitant obesity during a 6-month follow-up period by using logistic regression procedure. The overall erroneous prognosis for the development of left chamber dilatation after myocardial infarction in the patients with obesity made up 10%. The concentration of thrombospondin-2 and osteopontin showed high sensitivity that suggests that these indicators are markers of the risk of left chamber dilatation after myocardial infarction during 6-month follow-up period in the patients with obesity.
УДК 616.53-002-036.1-02-085.357 Губина-Вакулик Г.И., Бронова И.М.
ПАТОГЕНЕТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ АКНЕ И ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИЗМЕНЕНИЙ КОЖИ В ПРОЦЕССЕ САНОГЕНЕЗА
Харьковский национальный медицинский университет Харьковская медицинская академия последипломного образования ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины»
В статье приведены современные представления об этиологии, патогенезе, клинике, методиках лечения. Описан опыт лечения 20 пациентов с тяжелой степенью акне: особенности анамнеза (о проведенной ранее терапии и ее эффективности), особенности применения системных ретинои-дов на современном этапе. Цель исследования: изучить динамику клинических проявлений заболевания и морфологических изменений в коже в процессе лечения системными ретиноидами («Акне-тин»). Материалы и методы. Была взята биопсия у пациентов с тяжелой степенью акне троекратно: до лечения, в процессе и по окончании терапии. Выводы. Наряду с выраженной положительной динамикой разрешения сыпи отмечается положительная динамика морфологических изменений в коже. Если перед лечением - эпителиоциты всех эпителиальных элементов кожи гипер-плазированы, а в волосяном фолликуле вследствие фолликулярного гиперкератоза - с «закупоркой» просвета волосяного влагалища эпителиоцитами и кератином, наличием как макрофагально-лимфоцитарного перифолликулита, так и гнойного фолликулита, то в процессе лечения - уменьшается количество эпителиоцитов во всех кожных элементах, имеются признаки созревания молодых клеток, воспалительные процессы в дерме исчезают, а склероз, рубцевание - нарастают.
Ключевые слова: акне, системные ретиноиды, патоморфология кожи
Акне (угревая болезнь) — широко распро- те от 12 до 24 лет, а в возрастных группах 25-34
страненное хроническое заболевание кожи со и 35-44 лет заболеваемость составляет соот-
сложным мультифакторным патогенезом, тре- ветственно 8% и 3 %. Тяжелые формы заболе-
бующее длительной комбинированной терапии. вания встречаются в 5-14 % случаев [4, 5, 6, 7,
Большинство отечественных и зарубежных ав- 8]. Пик частоты акне у девочек наблюдается в
торов рассматривают акне как нарушение функ- 14-16 лет, у мальчиков в 16-17 лет. Среди де-
ционирования всего организма [1,2]. Акне зани- вушек заболеваемость составляет до 23 %,
мает первое место в структуре косметологиче- среди юношей — до 35 %. У большинства под-
ской патологии и третье — по частоте обраще- ростков к 18-20-летнему возрасту происходит
ния больных в дерматологические лечебные уч- регресс элементов, однако у 20 % инволюция
реждения [3]. акне замедлена. В 10 % наблюдений высыпания
Акне встречается в основном у детей и под- сохраняются до 25-45 лет. Даже при адекватном ростков, но также и в других возрастных груп- лечении частота рецидивов в течение 5 лет попах. Многочисленными исследованиями выяв- сле окончания терапии, по данным разных авто-лен разный уровень заболеваемости акне у но- ров [9,10,11,12], составляет от 20 до 48 %. ворожденных (от 10 до 50 %); младенческие ак- Клинические проявления акне представляют не наблюдаются редко (менее 10 %). Угревая проблему для пациентов и врачей из-за боль-болезнь чаще проявляется в период полового шой распространенности, упорного течения и созревания и поражает до 80 % людей в возрас- возможных постугревых изменений кожи [13].
