CC BY
24
BPRS scale the patients with very high and high risk of suicide demonstrated positive symptoms, "pumptension", the patients with an average rate - so called "apathy, lethargy," and the group with a reduced risk -"thought disorders". According to Osterberg questionnaire, the patients with very high suicide risk demonstrated quite manifested evening ability to work, the patients with high suicide risk had low-grade evening ability to work, and the patients with reduced suicide risk had indifferent type. Thus, the level of suicide risk in the patients studied is associated with prevalence of specific groups of symptoms depending on biorhythmic features of this category of patients. A detailed study of the influence of biological rhythms on the formation of autoagressive behavior at the first psychotic episode is a promising direction for improving diagnosis, treatment, rehabilitation and prevention.
УДК 616.127.-005.8-036.11-056.257-078:57.088.6'112.85 Борзова-Коссе С.1., Кравчун П.Г.
Р1ВЕНЬ ОСТЕОПОНТИНУ ЗА УМОВ КОМОРБ1ДНОСТ1 ГОСТРОГО 1НФАРКТУ М1ОКАРДА ТА ОЖИР1ННЯ
Харювський нацюнальний медичний уыверситет
Наявнсть ожирiння обумовлюе несприятливий nepe6ia вострого нфаркту мюкарда. Велика роль в оргашзацУУ структури позаклтинного матриксу мюкарда та його реорганiзацiУ при загоенн вострого iнфаркта мюкарда та формуваннi адапта^йного ремоделювання в по^нфарктний пер'юд належить матрично-клiтинним протеУнам, як модулюють функ^ю клiтин, одним з яких е остео-понтин. Метою нашоУ роботи е проанал'зувати активнсть остеопонтину у хворих з Г1М залежно в'д наявностi ожирiння, а також досл'дити характер зв'язюв з антропометричними показниками. Обстежено 55 хворих на Г1М, якi розподiленi на групи в залежностi в'д наявностi ожирiння. До пер-шоУ групи увiйшли хворi на Г1М у поеднанн з ожирiнням (n=38). Другу групу складають хворi на Г1М без ожирiння (n=17). У якостi контрольноУ групи обстежено 15 практично здорових оаб. Досл'джен-ня проводилось iмуноферментним методом. Наявнсть Г1М супроводжуеться гперостеопонтине-мiею за умов присутностi супутнього ожирiння та без нього при зставленн з контрольною гру-пою, представленою здоровими особами. У хворих з Г1М за умов супутнього ожирiння визначаеться зростання активностi остеопонтина при жтавленш з хворими без ожирiння, що св'дчить про за-лучення надм'рно'У ваги тла щодо експрес'УУ регуляторiв компонент'¡в мiжклiтинного матриксу. Кпючов1 слова: остеопонтин, ¡нфаркт мюкарда, ожир1ння, коморбщнють, антропометр1я.
Роботу виконано в рамках науково-дослiдноУ роботи кафедри внутрiшньоУ медицини № 2 i кпЫчноТ iмунологУ та алергологП Харювського национального медичного ушверситету МОЗ УкраУни «Профiбротичнi iмунозапальнi фактори i анемiчний синдром як маркери прогнозу у хворих на хронiчну серцеву недостатнсть при iшемiчнiй хворобi серця i цукровий дiабет в рамках кардоренального континуума (№ держ. реестрацУ 0111U003389; 2014 - 2016 рр.). Установою, що фiнансуе дослiдження, е МОЗ УкраУни. Автор гарантуе вiдповiдальнiсть за все, що опублковано в статтi. А також гарантуе вiдсутнiсть конфлкту iнтересiв та власноУ фнансовоУ зацкавленот при виконанн роботи та написаннi статтi.
порiвняннi з 1980 роком. Резупьтати вибiркових доспщжень, проведених в УкраТ'ш, дозвопяють припустити, що в даний час 30% працездатного населения нашоТ краТни мае надлишкову масу ть па та 25% - ожиршня. ^м того, 1ХС за умов ко-морбщносл асоцшеться з несприятливим переб^ гом.
Велика роль в оргашзаци структури позакпн тинного матриксу мюкарда та його реоргаызаци при загоенш Г1М та формуванш адаптацшного ремоделювання в постшфарктний перюд належить так званим матрично-к^тинним протеТнам, як самi по ^6i не е структурними компонентами, але модулюють функцю кл^ин, що забезпечуе формування позакттинного матриксу мюкарда [5,12]. Найбтьш ютотну роль серед цих бтш вн дiграють так зван регулятори активност матрик-сних металопротеТназ (ММП) [4].
У цьому ключi актуальним бачиться вивчення змш остеопонтину [2]. Вш являе собою адгезив-ний гпкофосфопротеТ'н, що взаемодiе з avp1, v 3 i v 5 штегринами i CD44 рецепторами, колагеном i фiбронектином. Стимулюе синтез колагену, шп-буе активнють матриксних металопротеТназ, ре-
Вступ
Серцево-судинш захворювання посщають ва-жливе мюце в структурi захворюваност насепен-ня УкраТни у тому числ серед оаб працездатного вку. Так, смертнють внаспщок iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) серед населення УкраТни сягае 60%. Гострого шфаркту мюкарда (Г1М) зареестровано у 1,2 % дорослого населення УкраТни (2014 р.) [3]. Наявнють Г1М супроводжуе не ттьки особист труднощ^ а й мае вплив на рiвень со^апьного розвитку сусптьства та економiчного стану дер-жави в цтому, що обумовлено зростанням шва-пщизаци оаб працездатного вку.
На сучасному етап зацкавпенють доспщниш привертае коморбщнють Г1М та ожиршня [11]. Ак-туапьнють питання пщтверджують сучасш дат державноТ статистики, адже майже чверть дорослого населення краТни мае бтьше одного хроыч-ного захворювання.
Ожиршня протягом кшця 20 - початку 21 сто-рiччя набуло розмiрiв епщемп. За даними ВООЗ, опубпкованими в серпн 2014 (Бюлетень № 311), частота ожиршня в свт збiпьшипася в 2 рази в
гулюе оргашзацш позаклiтинного матриксу та йо-го стаб^зацю [9]. При дефiцитi остеопонтину порушуеться перебiг постiнфарктного ре моде-лювання, що супроводжуеться дилатацiею лiвого шлуночка [10]. Пiсля розвитку Г1М остеопонтин максимально експресуеться на 2-у—3-ю добу за-хворювання та локалiзуеться в Ытерстицп мюка-рда [7]. При цьому його ктькють у зонi iнфаркту значно вище, нж у вiддалених дтянках мiокарда. Вважаеться, що остеопонтин при Г1М експресу-ють переважно запальн та коллагенпродукуючi клiтини [1, 4]. Проте дискутабельним е питання змш даного маркера у хворих з Г1М залежно вiд наявностi або вщсутносл ОЖ.
Мета дослiдження
Проаналiзувати активнiсть остеопонтину у хворих з Г1М залежно вiд наявностi ожиршня, а також дослiдити характер зв'язш з антропомет-ричними показниками.
Об'ект i методи дослщження
Обстежено 55 хворих на Г1М, якi розподiленi на групи, в залежност вiд наявностi ожиршня. До першо'' групи увiйшли хворi на Г1М у поеднаннi з ожиршням (п=38). Другу групу складають хворi на Г1М без ожиршня (п=17). У якостi контрольно'' групи обстежено 15 практично здорових оаб.
Хвор^ що брали участь у дослщженнях, пщпи-сували iнформовану згоду на участь у дослн дженнк
Критерiями виключення були хворi на цукро-вий дiабет, онкологiчнi захворювання, хворi з гострим порушенням мозкового кровообiгу, захво-рюваннями сполучно' тканини. 1ндекс маси тiла (1МТ) визначали за формулою: 1МТ (кг/м2) = маса тiла/(рiст)2.
Остеопонтин визначали iмуноферментним методом за допомогою набору реаген^в «HumanOsteopontin» (KonoBiotechCo.,Ltd). Стати-стична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакету статистичних програм
«Microsoft Excel». Дан представлено у виглядi середшх величин та похибки середнього. Статис-тична значимiсть рiзних середых визначалася за критерieм F-Фiшера. Аналiз взаeмозв'язкiв проведено за допомогою кореляци' Спiрмена (r).
Також уам пацieнтам було проведено ехока-рдiографiчне обстеження, яке проводилось на апарат Ultima PRO 30 (фiрма RADMIR, Укра'на) за стандартною методикою. Визначали кшцево-дiастолiчний об'ем (КДО) лiвого шлуночка (ЛШ), кiнцево-систолiчний об'ем (КСО) ЛШ, фракцю ви-киду (ФВ). В М-режимi вимiрювали кшцево-дiастолiчний розмiр (КДР) ЛШ, кшцево-систолiчний розмiр (КСР) ЛШ, товщину задньо' стiнки лiвого шлуночка (ЗСЛШ), товщину лiвого передсердя (ЛП).
Результати дослщжень та ïx обговорення
В групi хворих з Г1М спостерiгаеться вiрогiдне зростання рiвня остеопонтину на 90,69% порiвня-но з групою контролю. За наявност коморбiдностi ожирiння та Г1М концентрацiя остеопонтину була достовiрно вище на 141,2% при зютавлены з групою контролю.
Порiвняння рiвнiв параметра, що вивчаеться, у хворих з Г1М залежно вщ наявностi або вщсутносл супутнього ожирiння визначило вiдмiнностi у виглядi зростання концентрацiï остеопонтину на 27,1% при надмiрнiй масi тта (р <0,05). Результат наведено у таблиц 1. Отриманi результати узгоджуються з даними св^ово'' медично'1' л^ера-тури [8, 11]. Згщно з даними, при дестаб^зацп' переб^у 1ХС концентрацiя остеопонтину зростае, встановлено залежнють остеопонтинеми' з розви-тком атеротромбозу [8]. Рiвень антропометрич-них параметрiв, а саме 1МТ i окружнiсть тали' (ОТ) у хворих з Г1М та ожирiнням був вiрогiдно вищiм при спiвставленнi як з особами групи контролю, так i патентами з нормальною вагою тта при Г1М.
Таблиця 1.
Остеопонтин та антропометричн показники у хворих на ПМ залежно Bid наявнот або BidcymHocmi ожирння
Г1М + ожиршня Г1М Контрольна група
ОТ 112 ±1,45* 98 ± 1,37 95 + 1,09 Р 1 и 2 < 0,05 Р 1 и 3 < 0,05 Р 2 и 3 > 0,05
1МТ 33,12 ± 0,52* 22,96±0,47 21,69 + 1,12 Р 1 и 2 < 0,05 Р 1 и 3 < 0,05 Р 2 и 3 > 0,05
Остеопонтин 99,38+7,86 78,24± 5,43 41,03+2,93 Р 1 и 2 < 0,05 Р 1 и 3 < 0,01 Р2 и 3 < 0,01
Примтка: * - р < 0,05 при порiвняннi з групою пацieнmiв з ПМ без ОЖ.
Таблиця 2.
Параметри кардюгемодинамки у хворих з ПМ залежно Bid наявност1 ожирння
Показник, одиницГ вимГрювання ХворГ з Г1М
З ожирГнням Без ожиршня
КДО, мл 182,3± 2,38 147,3±2,24 р1и 2 < 0,05
КСО, мл 82,64 ± 1,97 68,61 ± 1,56 р1и 2 < 0,05
ФВ, % 40,32 ± 1,84 46,67 ± 1,38 р = 0,05
КСР, см 4,32 ± 0,19 3,71 ± 0,12 р < 0,05
КДР, см 6,08 ± 0,28 5,04 ±0,14 р < 0,05
ЗСЛШ, см 1,41 ± 0,05 1,43 ± 0,03 р > 0,05
ЛП, см 4,83 ± 0,21 4,19 ± 0,12 р < 0,05
У таблиц 2 представлено показники кардюге-модинамки у хворих на ожиршня з Г1М залежно вщ наявност супутнього ожиршня. Так у хворих з коморбщним перебГгом Г1М та ожирiння виявлено достовiрне збiльшення рiвня КДО, КСО порiвняно з пацieнтами без ожиршня. ФВ виявив тенденцiю до зменшення за умов наявностi супутнього ожиршня при Г1М (р=0,05). Рiвень ЛП при поеднаному перебiгу Г1М та ожирiння був вiрогiдно вище при зютавленш з групою порiвняння, представленою пацiентами без ожирiння. Що стосуеться ЗСЛШ, даний параметр був вщповщним у хворих з Г1М та супутнiм ожирiнням при ствставленш з пацГен-тами без ожиршня, дослщження КСР визначило достовiрнi вщмшносп у виглядi зростання рiвнiв вищезазначених показниш за умов коморбiдного перебГгу Г1М та ожирiння. Тобто наявнють ожи-рiння у хворих з Г1М супроводжуеться достовГр-ним збтьшенням розмiрiв i порожнини ЛШ та ро-змiру ЛП з тенденцГею до зниження ФВ.
З метою оцшки наявностi i характеру зв'язш мiж остеопонтином i антропометричними параметрами використовуються кореляци [3]. У хворих з Г1М та ожиршням знайдено прямий зв'язок сере-дньоТ сили мiж остеопонтином та 1МТ (r=0,54; p<0,05), ОТ (r=0,48; p<0,05), тобто зростання ма-си тта у хворих з Г1М асоцшеться з пперостео-понтинемiею, при чому не ттьки наявнiсть, а i ро-зподiл жировоТ тканини мае вплив на активнють жирового маркеру. Отримаш результати пщтвер-дженi характером кореляци мiж От та остеопонтином. За даними F. Kahles, остеопонтин е залу-ченим до патогенезу шсулшорезистентносп та метаболiзму жировоТ тканини та виявляе протек-тивш властивостi щодо активностi шсулшовоТ' се-креци [6].
Знайдено позитивний зв'язок мiж рiвнем осте-опонтинеми та КСО (r=0,14; p<0,05), КДО ( r=0,47; p<0,05) у хворих з Г1М та ожирГнням. Визначаеть-ся достовГрний зв'язок зворотнього характеру мГж концентрацiею остеопонтину та ФВ ( r=0,38; p<0,05). Характер зв'язкГв вказуе на те, що зростання концентрацп остеопонтину за умов поедна-ного переб^у Г|М та ожиршня супроводжуеться процесами дилатацп порожнини ЛШ та знижен-ням ФВ.
Таким чином, ожиршня мае вплив на активнють регуляторiв ММП, а саме остеопонтина при Г1М.
Висновки
1. Наявнють гострого шфаркта мiокарда супроводжуеться пперостеопонтинемГею за умов присутност супутнього ожиршня та без нього при зютавленш з контрольною групою, представленою здоровими особами.
2. У хворих з гострим шфарктом мюкарда за умов коморбщного ожиршня визначаеться зростання активност остеопонтина при зютавленш з хворими без ожиршня, що свщчить про залучен-ня надмГрноТ ваги тта щодо експресГТ вищеза-значеного параметру.
3. ПперостеопонтинемГя асоцшеться з наяв-нгстю дилатацп порожнин ЛШ i зниженням ФВ при поеднанш перебiгу гострого iнфаркту мюка-рда та ожиршня.
Перспективами дослщження е калькуляцГя прогностичноТ цГнностГ остеопонтину щодо пере-6ггу Г1М у хворих з ожиргнням.
Лтература
1. ВГзГр В. А. Характеристика показникГв серцево-судинного ре-моделювання та плазмового рГвня остеопонтину пГд впливом терапп кандесартаном у пацГентГв на додГалГзних стадГях хро-шчноТ хвороби нирок / В. А. ВГзГр, О. Г. Овська, А. С. Садомов // Запорожский медицинский журнал. -2015. - № 2 (89). - С. 4-9.
2. Березин А.Е. Остеопонтин как новый биологический маркер сердечно-сосудистого ремоделирования / А.Е. Березин, Т.А. Панасенко, Е.Ю. Корецкая // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2010. - № 4. - С. 98-102.
3. Коваленко В.М. Репональш медико-соцГальш проблеми хвороб системи кровообГгу. Динамка та аналГз. (АналГтично-статистичний поЫбник) / ПГд ред. В.М. Коваленка, В.М. Корна-цького. - КиТв, 2013. - 239 с.
4. Коваленко В.Н. Сердечно-сосудистые заболевания и ренин-ангиотензиновая система / В.Н Коваленко, Т.В. Талалаева, В.В. Братусь. - К. : Морион, 2013. - 232 с.
5. Dobaczewski M. The extracellular matrix as a modulator of the inflammatory and reparative response following myocardial infarction / M. Dobaczewski, C. Gonzalez-Quesada, N.G. Frangogiannis // J. Mol. Cell. Cardiol. - 2010. - № 48 (3). - Р. 504-511.
6. F. Kahles. Osteopontin: A novel regulator at the cross roads of inflammation, obesity and diabetes / F. Kahles, H. M. Findeisen, D. Ruemmer // Mol. Metab. - 2014. - Vol. 3 (4). - Р. 384-393.
7. Frangogiannis N.G. Matricellular proteins in cardiac adaptation and disease / N.G. Frangogiannis // Physiol. Rev. - 2012. - Vol. 92 (2). - Р. 635-688.
8. Okyay K.L. Plasma osteopontin levels in prediction of prognosis in acute myocardial infarction / K.L. Okyay, Y. Tavil, A. Sahinarslan [et al.] // Acta Cardiol. - 2011. - Vol. 66 (2) - P. 197-202.
4. Kovalenko V.N. Serdechno-sosudistye zabolevanija i renin-angiotenzinovaja sistema / V.N Kovalenko, T.V. Talalaeva, V.V. Bratus'. - K. : Morion, 2013. - 232 s.
5. Dobaczewski M. The extracellular matrix as a modulator of the inflammatory and reparative response following myocardial infarction / M. Dobaczewski, C. Gonzalez-Quesada, N.G. Frangogiannis // J. Mol. Cell. Cardiol. - 2010. - № 48 (3). - R. 504-511.
6. F. Kahles. Osteopontin: A novel regulator at the cross roads of inflammation, obesity and diabetes / F. Kahles, H. M. Findeisen, D. Ruemmer // Mol. Metab. - 2014. - Vol. 3 (4). - R. 384-393.
7. Frangogiannis N.G. Matricellular proteins in cardiac adaptation and disease / N.G. Frangogiannis // Physiol. Rev. - 2012. - Vol. 92 (2). - R. 635-688.
8. Okyay K.L. Plasma osteopontin levels in prediction of prognosis in acute myocardial infarction / K.L. Okyay, Y. Tavil, A. Sahinarslan [et al.] // Acta Cardiol. - 2011. - Vol. 66 (2) - P. 197-202.
9. Lindsey M.L. Osteopontin is proteolytically processed by matrix metalloproteinase 9 / M.L. Lindsey, F.A. Zouein, Y. Tian [et al.] // Can. J. Physiol. Pharmacol. - 2015. - Vol. 93 (10). - P. 879-886.
10. Psarras S. Regulation of adverse remodelling by osteopontin in a genetic heart failure model / S. Psarras, M. Mavroidis, D. Sanoudou [et al.] // European Heart Journal. - 2012. - Vol. 33 (15) - P. 1954-1963.
11. Cornier M.A. The metabolic syndrome / M.A. Cornier, D. Dabelea, T.L. Hernandez [et al.] // Endocr. Rev. - 2008. - № 29 - P. 777822.
12. Iyer R.P. Translating Koch's postulates to identify matrix metalloproteinase roles in postmyocardial infarction remodeling: cardiac metalloproteinase actions (CarMA) postulates / R.P. Iyer, L.E. de Castro Bras, Y.F. Jin [et al.] // Circ. Res. - 2014. - Vol. 114 (5). - P. 860-871.
Реферат
УРОВЕНЬ ОСТЕОПОНТИНА ПРИ КОМОРБИДНОСТИ ОСТРОГО ИНФАРКТА МИОКАРДА И ОЖИРЕНИЯ Борзова-Коссе С.И., Кравчун П. Г.
Ключевые слова: остеопонтин, инфаркт миокарда, ожирение, коморбидность, антропометрия.
Наличие ожирения обусловливает неблагоприятное течение острого инфаркта миокарда. Большая роль в организации структуры внеклеточного матрикса миокарда и его реорганизации при заживлении острого инфаркта миокарда и формировании адаптационного ремодепирования в постинфарктный период принадлежит матрично-клеточным протеинам, которые моделируют функцию клеток. Рдним из таких протеинов является остеопонтин. Цепью нашей работы является проанализировать активность остеопонтина у больных с острым инфарктом в зависимости от наличия ожирения, а также исследовать характер связей с антропометрическими показателями. Обследовано 55 больных острым инфарктом миокарда, которые распределены на группы в зависимости от наличия ожирения. В первую группу вошли больные острым инфарктом миокарда в сочетании с ожирением (n = 38). Вторую группу составляют больные острым инфарктом миокарда без ожирения (n = 17). В качестве контрольной группы обследовано 15 практически здоровых лиц. Исследование проводилось иммуноферментным методом. Наличие острого инфаркта миокарда сопровождается гиперостеопонтинемией при условии присутствия сопутствующего ожирения и без него при сопоставлении с контрольной группой, представленной здоровыми лицами. У больных с острым инфарктом миокарда в условиях сопутствующего ожирения определяется рост активности остеопонтина при сопоставлении с больными без ожирения, что свидетельствует о привлечении избыточной массы тепа к экспрессии регуляторов компонентов межклеточного матрикса.
Summary
LEVEL OF OSTEOPONTIN IN COMORBIDITY OF ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION AND OBESITY Borzova-Kosse S. I., Kravchun P. G.
Key words: acute myocardial infarction, obesity, osteopontin, comorbidity, anthropometry.
Obesity causes unfavourable course of acute myocardial infarction. Matrix-cell proteins that modulate the function of cells play an important role in the organization of the extracellular matrix structure of the myocardium and its reorganization in the healing of acute myocardial infarction, adaptive remodelling formation in post infarction period. One of these proteins is osteopontin. The aim of this research was to analyze the activity of osteopontin in patients with acute myocardial infarction regardless obesity, and to determine the character of links with anthropometric parameters. The study involved 55 patients with acute myocardial infarction who were divided into groups depending on the presence of obesity. The first group included patients with acute myocardial infarction in conjunction with obesity (n = 38). The second group consisted of patients with acute myocardial infarction without obesity (n = 17). Control group was made up of 15 healthy individuals. The level of osteopontin was investigated by ELISA. The presence of acute myocardial infarction accompanied by concomitant obesity is associated with hyperosteopontinemia compared with the control group. The patients with acute myocardial infarction and concomitant obesity showed increased activity of osteopontin compared with the patients without obesity that points out the role of excessive body weight in the expression of intercellular matrix components regulators.
9. Lindsey M.L. Osteopontin is proteolytically processed by matrix metalloproteinase 9 / M.L. Lindsey, F.A. Zouein, Y. Tian [et al.] // Can. J. Physiol. Pharmacol. - 2015. - Vol. 93 (10). - P. 879-886.
10. Psarras S. Regulation of adverse remodelling by osteopontin in a genetic heart failure model / S. Psarras, M. Mavroidis, D. Sanoudou [et al.] // European Heart Journal. - 2012. - Vol. 33 (15) - P. 1954-1963.
11. Cornier M.A. The metabolic syndrome / M.A. Cornier, D. Dabelea, T.L. Hernandez [et al.] // Endocr. Rev. - 2008. - № 29 - P. 777822.
12. Iyer R.P. Translating Koch's postulates to identify matrix metalloproteinase roles in postmyocardial infarction remodeling: cardiac metalloproteinase actions (CarMA) postulates / R.P. Iyer, L.E. de Castro Bras, Y.F. Jin [et al.] // Circ. Res. - 2014. - Vol. 114 (5). - P. 860-871.
References
1. Vizir V. A. Harakteristika pokaznikiv sercevo-sudinnogo remodeljuvannja ta plazmovogo rivnja osteopontinu pid vplivom terapiï kandesartanom u pacientiv na dodializnih stadijah hronichnoï hvorobi nirok / V. A. Vizir, O. G. Ovs'ka, A. S. Sadomov // Zaporozhskij medicinskij zhurnal. -2015. - № 2 (89). - S. 4-9.
2. Berezin A.E. Osteopontin kak novyj biologicheskij marker serdechno-sosudistogo remodelirovanija / A.E. Berezin, T.A. Panasenko, E.Ju. Koreckaja // Ukraïns'kij kardiologichnij zhurnal. -2010. - № 4. - S. 98-102.
3. Kovalenko V.M. Regional'ni mediko-social'ni problemi hvorob sistemi krovoobigu. Dinamika ta analiz. (Analitichno-statistichnij posibnik) / Pid red. V.M. Kovalenka, V.M. Kornac'kogo. - Kiïv, 2013. - 239 s.
