CC BY
9
УДК 330.322:519.876.2
МОДЕЛЬ ощнки IHBECTИЦiЙHOГO ПОТЕНЩАЛУ РЕПОИУ
® 2017 П1ЛЬКО А. Д., ГРАБОВЕЦЬКА Г. Д.
УДК 330.322:519.876.2
Пмько А. Д., Грабовецька Г. Д. Модель оцшки iнвестицiйного потенцiалу perioHy
В публ'шаци висвтлено результаты дотдження iснуючих теоретичных та науково-методичних nidxodiB до проведення оцнки нвестицшного по-тенц'юлу регону. На основ! вивчення iснуючих пiдxодiв до трактування, оцнки, анал'ву та моделювання складових нвестицшного жмату регону запропоновано власний шдюд до проведення оцнки нвестицшного потен^алу i3 застосуванням можливостей економетричного моделювання. Для проведення кшьшсноi оцнки величини нвестицшного потен^алу регюну рекомендовано розглядати так складов'> компоненти, котр в свош сукуп-ност'> и визначають: промисловий, сльськогосподарський, ф'шансовий, соцюльний iспоживчий потен^али. Запропоновано шдюд до визначення пито-моi ваги окремих складових нвестицшного потен^алу регону в Птегральному показнику. Проведено модельн розрахунки, на основ'1 яких визначено компоненти нвестицшного потен^алурегюну, як мають визначальний вплив на формування Птегрального показника. Ключов слова:нвестицшний потенцал, регон, оценка, економетрична модель, ваговий коеф^ент. Табл.: 1. Ббл.: 9.
ПЛько Андрй Дмитрович - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економiчноf юбернетики, Прикарпатський нацональний ушверси-тет iм. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, iвано-Франкiвськ, 76018, УкраНа) E-mail: andriypilko@i.ua
Грабовецька Ганна Дмитрiвна -головний спе^алст в'Шлу бухгалтерського облку та звтност'!, Печенжинська селищна рада об'еднаноi терито-р'шльноi громади (вул. Незалежност'!, 15, Печенжин, Коломийський район, iвано-Франкiвська область, 78274, Украна) E-mail: anjagmail@ukr.net
УДК 330.322:519.876.2 Пилько А. Д., Грабовецкая Г. Д. Модель оценки инвестиционного потенциала региона
В публикации предоставлены результаты исследования существующих теоретических и научно-методических подходов к проведению оценивания инвестиционного потенциала региона. На основании изучения существующих подходов к трактовке, оценке, анализу и моделированию составляющих инвестиционного климата региона предложен собственный поход к проведению оценки инвестиционного потенциала с использованием возможностей эконометрического моделирования. Для проведения количественной оценки величины инвестиционного потенциала предложено рассматривать следующие составляющие компоненты, которые в своей совокупности ее определяют: промышленный, сельскохозяйственный, финансовый, социальный и потребительский потенциалы. Предложен подход к определению удельного веса отдельных составляющих инвестиционного потенциала региона в интегральном показателе. Ключевые слова: инвестиционный потенциал, регион, оценка, эконо-метрическая модель, весовой коэффициент. Табл.: 1. Библ.: 9.
Пилько Андрей Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической кибернетики, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: andriypilko@i.ua
Грабовецкая Ганна Дмитриевна - главный специалист отдела бухгалтерского учета и отчетности, Печенижинский поселковый совет объединенной территориальной общины (ул. Независимости, 15, Печенижин, Коломыйский район, Ивано-Франковская область, 78274, Украина)
E-mail: anjagmail@ukr.net
UDC 330.322:519.876.21 Pilko A. D., Hrabovetska H. D. A Model for Assessing the Investment Potential of a Region
The publication provides the results of a study of existing theoretical and scientific and methodological approaches to assessing the investment potential of a region. Based on the study of existing approaches to interpretation, assessment, analysis and modeling of the components of the investment climate in the region, there presented the authors' approach to assessment of investment potential using the opportunities of econometric modeling. To quantify the value of investment potential, it is proposed to consider its constituent components, including industrial, agricultural, financial, social, and consumer potential, which in their totality determine it. There presented an approach to determining the proportion of individual components of investment potential of a region in the integral indicator. Keywords: investment potential, region, assessment, econometric model, weighting coefficient. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Pilko Andriy D. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Cybernetics, Precar-pathian National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: andriypilko@i.ua
Hrabovetska Hanna D. - Chief Specialist of the Department of Accounting and Reporting, Pechenizhynsky Village Council of the United Territorial Community (15 Nezalezhnosti Str., Pechenizhyn, Kolomyia district, Ivano-Frankivsk region, 78274, Ukraine) E-mail: anjagmail@ukr.net
Вступ. Дослiдження проблем швестування економь ки завжди було в центрi уваги економiчноí науки. Це зумов-лено тим, що швестици торкаються глибинних основ гос-подарсько1 дiяльностi та управлiння розвитком територь альних систем регiонiв, визначаючи процеси економiчного зростання, зростання соцiальних стандарпв i збереження довкiлля. В сучасних умовах вони е найважливiшим меха-нiзмом забезпечення умов виходу з системно'' кризи, котра зачепила практично ва без винятку сфери життя сустль-ства.
Очевидним е той факт, що швестор, приймаючи рь шення про iнвестування в реальш чи фiнансовi активи тд-приемств, котрi здiйснюють свою фiнансово-господарську дiяльнiсть в тому чи iншому регюш, бере до уваги значення показниив соцiального й економiчного розвитку регюну чи територiальноl системи, в яких розташовуеться об'ект iнвестування чи на територи яких буде здiйснюватись ре-алiзацiя продукци вiдповiдного об'екта швестування. Зро-зумiло, що показники розвитку регюну чи окремо'1 терито-рiальноl системи. як безпосередньо, так i опосередковано, залежатимуть вiд множини чинниив, ключовими з яких будуть обсяги як внутршнк, так i зовншшх iнвестицiй, а також ефективнiсть створення швестицшного клiмату та використання швестицшного потенщалу регiону.
Отже, на цьому етат розвитку економiки надзви-чайно актуальними та затребуваними будуть досл^ження, присвяченi розробцi прикладних методик оцшки швести-цiйного потенцiалу регiону й ефективност його викорис-тання.
Постановка завдання. Метою щё публжаци е ви-свiтлення результатiв проведених дослiджень, спрямова-них на аналiз наявних пiдходiв до трактування та оцшю-вання швестицшного потенщалу регюну, а також розробка рекомендацш щодо формування науково-методичного тдходу до розробки моделi оцшювання iнвестицiйного потенцiалу регiону. Для досягнення поставлено'' мети було виршено таи завдання:
■ проаналiзовано основнi тдходи до трактування поняття «iнвестицiйний потенщал регiону»;
■ проведено огляд методик оцшювання та моделю-вання швестицшного потенщалу регюну;
■ на основi вивчення наявних методик оцшювання швестицшного потенщалу запропоновано власний тдид до виршення ще! задачi iз застосуванням можливостей економетричного моделювання.
Об'ектом дошдження е процеси формування та ощ-нювання швестицшного потенщалу регюну.
Предметом дошдження е теоретичш основи, нау-ково-методичш засади, економiко-математичнi методи та моделi проведення ильисно! оцiнки швестицшного потенщалу в розрiзi основних його складових.
Для досягнення поставлено: мети в робот вико-ристано сукупшсть методiв економiчного аналiзу, а також методи збору, аналiзу та поршняння шформаци, кореляцiйно-регресiйний аналiз, методи економетрично-го моделювання.
Результати. В сучаснш науковiй лiтературi досить часто поняття «швестицшний потенцiал» вживаеться по-ряд iз такими поняттями, як «швестицшний кммат», «ш-вестицiйна активнiсть», «швестицшна привабливiсть»,
«iнвестицiйне середовище». Зважаючи на те, що ва перель чеш поняття е певною мiрою сушжними та взаемообумов-леними, кожне з них характеризуе швестицшну складову сощального й економiчного розвитку в певному вузькому ракурсь
В. В. Гомольська розглядае швестицшний кммат регiону як комплексну характеристику, що складаеться iз 3 ключових тдсистем: iнвестицiйного потенщалу, швестицшного ризику, законодавчих умов [1]. Проаналiзувавши численш пiдходи до трактування поняття «швестицшний ^мат», наведет в т.ч. i в працях [2; 3; 7-9], можна зробити висновок, що це узагальнююча характеристика сукупносп внутршшх i зовнiшнiх чинниив, що визначають доцкь-нiсть i привабливiсть iнвестування у вiдповiднi об'екти економши та соцiальноl сфери [7].
На сьогодш не iснуе единого визнаного тдходу до трактування поняття «швестицшний пртенщал». В науко-вих публжащях сформовано низку пiдходiв до визначення сутносп цього поняття. Зокрема, в пращ [7] проведено аналiз наявних напрацювань у цьому напрямь
В пращ [4] поняття «швестицшний потенщал» ви-значаеться як ккьистю накопичених в економщ iнвести-цшних ресурсiв, що за певних умов можуть трансформу-ватися в швестици, так i сукупнiстю умов, необх^них для залучення цих ресурсiв у процес швестування, що i е ви-значальним фактором рiвня використання швестицшного потенщалу.
В робоп [5, с. 101] швестицшний потенщал - це здатшсть досягти бажаного результату через реалiзацiю та управлшня швестицшними можливостями, що мiстяться в швестицшних ресурсах, що, своею чергою, створюе спри-ятливий iнвестицiйний клiмат, який забезпечуе швестицшну привабливють регюнш i держави зокрема.
Узагальнюючи та розвиваючи ¡де1, викладенi в працi [7], можна стверджувати, що для досягнення адекватного розумшня сутi завдань формування сприятливого швестицшного середовища та забезпечення швестицшно1 скла-дово'1 безпеки розвитку регiону та його територiальних систем змiст поняття «швестицшний потенщал» повинен розкриватися в системi критерив i показникiв, якi умож-ливлюють проведення системного аналiзу ретроспективи, поточного стану, динамки та тенденцш розвитку швестицшних процейв на регюнальному рiвнi.
Розвиваючи iдеl, викладеш в працях [7; 8], тд iнвес-тицiйним потенцiалом регiону будемо розумiти сукупнi можливостi соцiо-еколого-економiчноl системи регюну, яи склались iсторично, забезпечувати розвиток його iн-вестицiйного иимату в ц1лях i масштабах, визначених еко-номiчною полiтикою регiону.
I. В. Олександренко [6] стверджуе, що «оцшка iнвес-тицiйного потенцiалу регюшв Укра1ни дае пiдстави стверджувати, що швестор (чи то внутршнш, чи зовншнш), вкла-даючи кошти у регiон, керуеться не лише суб'ективними, а й об'ективними факторами» [6, с. 91]. 1накше кажучи, як показуе досв^, прикладш методики оцшки швестицшного потенщалу регюну повинш Грунтуватись не на експертних оцшках, а на кiлькiсному обГрунтуваннi отриманих ощнок iнвестицiйного потенцiалу, що Грунтуються на проведено-му аналiзi ккьисних показникiв iз застосуванням сучасних економшо-математичних методiв i моделей.
Переважна бкьшкть методик оцшки швестицшного потенщалу регюну передбачае проведення розрахунку де-якого узагальнюючого або штегрального показника, який характеризуе швестицшний потенщал регюну в1дпов1дно до врахованих у його структур! чинниив.
Для формування набору ильисних показниив, яи здатш в свош сукупност сформувати адекватне уявлення про швестицшний потенщал регюну, необх1дним е проведення системного анал1зу задач1 формування такого набору. Зважаючи на значущкть швестищйно'1 складово'1 в ре-гюнальному сощо-еколого-економ1чному розвитку, при формуванш набору показникш, яи характеризують швес-тицшну привабливкть регюну, необх1дним е проведення розширення анал1зовано'1 проблеми до проблематики, то розгляд питання ощнки швестицшного потенщалу регюну у взаемозв'язку та взаемообумовленост з шшими характеристиками регюнально'1 соцю-еколого-економ1чно'1 системи - швестицшним кл1матом, швестицшною привабливк-тю, швестицшною актившстю, виробничим i споживчим потенщалом, потенщалом шфраструктурного розвитку тощо. Саме такий шдх1д до формування системи показниив, котр1 визначають швестицшний потенщал регюну, повинен стати основою для поршняння р1вня забезпечення швестищйно'1 безпеки в окремих регюнах i кра'М в цкому, а також базою для формулювання цкей державного регу-лювання швестицшно'1 д1яльност1 та прийняття управлш-ських ршень щодо вибору шструменпв швестищйно'1 по-л1тики стосовно недопущення скорочення потенщалу розвитку територ1альних систем регюшв Украши [7, с. 148].
Анал1з численних результатов проведених досль джень, присвячених питанням формування швестицшного потенщалу регюшв i к територ1альних систем, а також проведений мониторинг наявно'1 статистично'1 бази в роз-р1з1 регюшв Украши дозволили запропонувати самостшно розроблену схему проведення ощнки швестицшного потенщалу регюну. Керуючись м1ркуваннями, котр1 стосу-ються моделювання швестицшного потенщалу [9], нами рекомендовано розглядати таи складов! компоненти, ко-тр1 у свош сукупност визначають швестицшний потенщал регюну: промисловий, альськогосподарський, фшансовий, сощальний i споживчий потенщали.
Нами було висунуто припущення, що кожну з роз-глядуваних складових швестицшного потенщалу можна ильисно ощнити за допомогою показникш, котр1 за своею сутшстю т1ею чи шшою м1рою здатш належним чином ви-значити й описати процеси формування промислового, альськогосподарського, фшансового, сощального та спо-живчого потенщал1в.
На основ1 проведеного яисного анал1зу складових швестицшного потенщалу було сформовано множини показниив, котр1 потенщйно можуть стати основою для проведення подальших модельних розрахунив. Керуючись такими м1ркуваннями, з кожно'1 з п'яти множин було вобрано один так званий результуючий шдикатор процесш, котр1 визначають ршень в1дпов1дно промислового, с1ль-ськогосподарського, фшансового, сощального та спожив-чого потенщал1в регюну i формують цшсне уявлення про його швестицшний потенщал.
Зважаючи на той факт, що чинникш, яи визначають законом1рност1 формування результуючих показниив,
котрi уособлюють в^пов^ну складову iнвестицiйного потенщалу, е дуже велика кiлькiсть, постае задача визначення множини факторiв, котрi необхiдно включити до моделей оцшки складових швестицшного потенщалу. Очевидним е той факт, що чим бкьше факторiв включено до модели тим бкьшу практичну цiннiсть вiдповiдна модель стано-вить з точки зору аналiзу процесiв, якi вона описуе. З шшо-го боку, врахування значно1 кiлькостi факторних змiнних в моделi закономiрно призводить до попршення аналiтич-них характеристик моделей, що найчастше зумовлюеться мультиколiнеарнiстю. Для виршення задачi формування перелiку факторних змшних, котрi слiд включати до еко-нометричних моделей визначення теоретичних ощнок складових iнвестицiйного потенцiалу, нами було запропо-новано використання методу покроково1 регреси.
Таким чином, керуючись методами яисного аналiзу, а також методом покроково1 регреси, розроблено моделi визначення величини промислового, скьськогосподар-ського, фшансового, соцiального та споживчого потенща-лiв 1вано-Франювсько1 областi:
■ промисловий потенщал (К,):
у1 = f (х х2, е),
де У} - обсяг реалiзованоl промислово1 продукци, млн грн.;
хт - чисельнiсть працюючих у промисловосп, тис.
осiб;
х2 - каштальш швестици у промисловiсть, млн грн; е - випадкова неспостережувана величина;
■ скьськогосподарський потенщал (К2):
у2 = f (х т, х2, е),
де у2 - валова продукцiя скьського господарства, млн грн;
хт - чисельшсть працюючих у сiльському господар-ств^ тис. осiб;
х2 - каштальш швестици в скьське господарство, млн грн;
е - випадкова неспостережувана величина;
■ фшансовий потенщал (К3):
у3 = f (х х2, х3, е),
де у3 - фiнансовий результат пiдприемств до оподатку-вання, млн грн;
хт - кiлькiсть суб'ектш господарювання, од.; х2 - середнш розмiр реально1 заробiтноl плати, грн; х3 - прямi iнвестицil в регюн, млн дол. США; е - випадкова неспостережувана величина;
■ сощальний потенщал (К4):
у 4 = f (х т, х2, х3, е), де у4 - iнтегральна оцiнка регюнального людського роз-витку;
хт - ршень безробггтя, тис. осiб; х2 - ильисть лiкарняних лiжок на 10 000 населення; х3 - ильисть закладiв культури на 10 000 населення; е - випадкова неспостережувана величина;
■ споживчий потенщал (К4):
у5 = f (х т, е), де у5 - рiвень доход1в населення, млн грн;
х1 - чисельнiсть населення, млн ойб; е - випадкова неспостережувана величина. Оцшка параметрiв моделей проводилась за 1МНК шсля перевiрки виконання основних передумов його за-стосування. Вiдповiдно до цього було отримано таи оцше-нi модели
■ модель оцшки промислового потенщалу:
ул = 35067,75 - 412,46хл + 6,11х2,
де у1 - обсяг реалiзовано! промислово! продукци, млн грн;
х1 - чисельшсть працюючих у промисловостi, тис.
ойб;
х2 - капiтальнi швестици в промисловiсть, млн грн;
■ модель оцшки скьськогосподарського потенцiалу:
у2 =-5732,39 + 57,62х 1,
де у2 - валова продукщя сiльського господарства, млн грн;
х1 - чисельшсть працюючих у скьському господар-ствi, тис. осiб;
х2 - каштальш швестици в скьське господарство, млн грн;
■ модель оцшки фшансового потенщалу:
у3 =-1305,36 + 0,06х1 + 0,63х2,
де у3 - фшансовий результат пiдприeмств до оподатку-вання, млн грн;
х1 - кiлькiсть суб'eктiв господарювання, од.;
х2 - середнiй розмiр реально! заробiтно! плати, грн;
х3 - прямi швестици в регюн, млн дол. США;
■ модель оцшки сощального потенцiалу:
у4 = 60,92 + 0,01х1 - 0,0002х2 - 0,04х3,
де у4 - iнтегральна оцiнка регiонального людського роз-витку;
х1 - ршень безробггтя, тис. осiб;
х2 - ккьисть лiкарняних лiжок на 10 000 населення;
х3 - кiлькiсть закладш культури на 10 000 населення;
■ модель оцшки споживчого потенщалу:
у5 = 430895 - 299,06х ■,,
де У5 - ревень доходiв населення, млн грн; х1 - чисельнiсть населення, млн ойб.
Величину iнвестицiйного потенцiалу регюну рекомендовано розраховувати як суму добутив величин промислового, скьськогосподарського, фшансового, сощального, споживчого потенцiалiв на в^повкш 1м ваговi коефь цieнти. Враховуючи рiзну вимiрнiсть отримано'1 ильисно! шформаци, знайденi величини складових швестицшного потенцiалу було нормовано за допомогою формули:
Уц =
Уц- yj 5; '
де y * - нормамзоване (стандартизоване) значення ш-дикатора j-'i складово! iнвестицiйного потенцiалу в i рощ;
Уц - середне значення шдикатора j-i складово! ш-вестицiйного потенщалу;
5 ц- середньоквадратичне вiдхилення j-i складово! ш-вестицiйного потенцiалу.
Ваговi коефiцiенти окремих складових швестицшно-го потенщалу визначаемо на основi попередньо розрахова-них коефiцiентiв детермiнацii вкповкних моделей оцiнки складових iнвестицiйного потенщалу:
aj=т^'
х я2
де üj - ваговий коефiцiент j-i складово! iнвестицiйного потенцiалу;
Rj - коефщент детермiнацii, розрахований на осно-вi моделi визначення теоретично! оцiнки j-i складово! ш-вестицiйного потенцiалу.
Проведет розрахунки за вищеописаною формулою дозволили визначити питому вагу кожно! зi складових ш-вестицiйного потенцiалу в загальному показнику. Таким чином, питома вага промислово! складово! складае 14,2853 %, скьськогосподарсько! - 32,9963 %, фшансово! - 18,4618 %, сощально! - 33,1275 %, споживчо! - 1,1291 % в загальнш структурi iнвестицiйного потенцiалу регiону.
В результат проведених розрахункш на основi оцiне-них моделей отримано формулу, за допомогою яко! можна визначати величину iнвестицiйного потенщалу регюну:
K = 0,142853k, + 0,329963K2 + 0,184618K3 + + 0,331275K 4 + 0,011291K 5.
Результати розрахунку показниив, котрi характе-ризують iнвестицiйний потенцiал Iвано-Франкiвсько! об-ласт та його складовi за перюд 2007-2016 роив, наведено в табл. 1:
Як можна бачити з табл. 1, протягом дослкжувано-го переюду (2007-2016 рр.) в^сл^ковуеться тенденщя до зростання iнвестицiйного потенцiалу 1вано-Франивсько! областi. При цьому мало мюце незначне скорочення по-тенцiалу в перюд 2009-2010 рр., а також призупинення зростання в перюд 2013-2015 рр. В першому випадку по-ясненням може бути вплив свиово! кризи, котрий наклав свш в^биток практично на всi сфери економши та сощаль-ну сферу. В другому випадку лопчним поясненням е фак-тичнi бойовi дц, котрi ведуться в окремих схiдних регюнах Укра!ни, а також вiдторгнення частини суверенно! терито-рп держави. Зрозумко, що вiдбулося зростання витрат на оборону, а отже, скоротилося фшансування економiчних i соцiальних програм.
Практично аналопчш процеси вiдбувалися в уах без винятку складових структури швестицшного потенщалу. Особливо негативно позначився вплив подш, пов'язаних з початком вшськово! агресп 2014 року на фшансовш та споживчiй складовiй iнвестицiйного потенщалу 1вано-Франкiвсько! областi. Вiдрадно зазначити, що за тдсум-ками 2016 року ва без винятку склaдовi iнвестицiйного потенцiaлу показали чiтку позитивну динамку зростання поршняно з аналопчними даними за 2014-2015 рр., особливо сощальна, фiнaнсовa та скьськогосподарська скла-довi, котрi е визначальними у формувaннi iнвестицiйного потенцiaлу !вано-Франкшсько! облaстi.
Таблиця 1
lнвестицiйний потенщал lвано-Франкiвськоïобластi в po3pi3i його основних компонентiв
Промисловий потенц1ал (K1) Смьськогосподарський потенц1ал (K2) Фшансовий потенц1ал (K3) Соц1альний потенц1ал (K4) Споживчий потенц1ал (K5) 1нвестиц1йний потенц1ал
2007 -1,865 -1,043 -1,400 -0,913 -2,187 -1,230
2008 -1,314 -1,124 -0,961 -0,784 -0,490 -0,942
2009 -0,585 -1,087 -0,471 -0,151 0,652 -0,485
2010 0,063 -0,860 -1,048 -0,939 0,662 -0,783
2011 0,106 -0,451 0,165 -0,236 1,207 -0,065
2012 0,530 0,442 0,050 -0,354 0,002 0,067
2013 0,022 0,990 0,534 -0,053 -0,184 0,418
2014 1,075 0,815 0,573 -0,023 -0,461 0,421
2015 0,805 1,151 0,616 1,124 -0,339 0,896
2016 1,164 1,166 1,943 2,228 1,138 1,702
Висновки. В умовах, яи склалися на сьогодш в практично ус1х без винятку регюнах Украши, особливо актуальною е задача тдвищення ефективност використання на-явного ресурсного потенщалу. Завдання полягае в 1денти-фшацп так званих точок зростання - сектор1в економ1чно'1, сощально'1, еколопчно'1 сфери, рекреацшного комплексу, фшансового сектора тощо, швестування i державна тд-тримка яких здатна забезпечити нарощення i виперед-жаюче зростання сукупного швестицшного потенщалу як окремо взятих регюнш i к територ1альних систем, так i держави вщлому. Як показуе практика передових розви-нутих економш i суспкьств, зростання швестицшного потенщалу та законом1рне покращення швестицшного кль мату призводять до зростання показниив як каштальних, так i шоземних швестицш в р1зш сектори економ1чного та сустльного життя регюну, покращуючи при цьому р1вень забезпечення економ1чно'1, сощально'1 та еколопчно'1 складово'1 безпеки розвитку регюну.
Науково-методичний шдх1д, окрем1 положення яко-го викладено в цш публшацп i який було апробовано на матер1алах 1вано-Франивсько'1 области потенцшно спро-можний виршити таку задачу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гомольська В. В. Oрганiзацiйно-економiчнi аспекти по-лiпшення iнвестицiйного клiмату perioHy. Регюнальна економ'!-ка. 2003. № 3. С. 62-70.
2. Зайцев В. В., Худяков Д. Н. Инвестиционный потенциал региона: методика оценки. Экономика и управление. 2013. № 1 (33). С. 19-24.
3. Литвинова В. В. Инвестиционная привлекательность и инвестиционный климат региона: к вопросу о дефинициях и оценке. Вестник финансового университета. 2014. № 1. С. 139-152.
4. Нечитайло У. П. Aналiз сучасних пiдхoдiв до визначення швестицшного потенщалу регюну. 1нвестицИ: практика та досМ. 2010. № 15. С. 25-29.
5. Нечитайло У. П. 1нвестицшний потенщал та швестицшний шмат: особливосп формування та стввщношення. Науко-вий в'сникУжгородського унверситету. Сер'я: Економ'ша. 2011. Вип. 2 (32). С. 97-103.
6. Олександренко I. В. Оцшка швестицшного потенщалу perioHiB Украши. Регюнальна економ'ка. 2009. № 3. С. 80-91.
7. Птько А. Д., Kic В. В. 1нвестицшний шмат та швестицшний потенщал регюну як об'вкти моделювання. Б'знес 1нформ. 2015. № 9. С. 146-152.
8. Птько А. Д., Kic В. В. Moдeлi аналiзу характеру взавмо-зв'язив мiж швестицшною складовою eкoнoмiчнoгo розвитку та показниками piвня життя населення у контексп забезпечення eкoнoмiчнoï безпеки регюну // Стратеги eкoнoмiчнoгo розвитку: держава, регюн, тдпривмство: колективна мoнoгpафiя: у 2 т. Т. 2/за заг. ред. K. С. Шапошникова. Херсон: ВД «Гельвети-ка», 2015. 420 с.
9. Ходус В. В. Оценка инвестиционного климата региона по методике RAP. Научно-технические ведомости СПбГПУ. 2010. № 5. С. 47-51.
REFERENCES
Homolska, V. V. "Orhanizatsiino-ekonomichni aspekty po-lipshennia investytsiinoho klimatu rehionu" [Organizational and Economic Aspects of Improving the Investment Climate of the Region]. Rehionalna ekonomika, no. 3 (2003): 62-70.
Khodus, V. V. "Otsenka investitsionnogo klimata regiona po metodike RAP" [Assessment of the investment climate in the region using the RAP methodology]. Nauchno-tekhnicheskiye vedo-mostiSPbGPU, no. 5 (2010): 47-51.
Litvinova, V. V. "Investitsionnaya privlekatelnost i investit-sionnyy klimat regiona: k voprosu o definitsiyakh i otsenke" [Investment attractiveness and investment climate of the region: to the question of definitions and evaluation]. Vestnik finansovogo universiteta, no. 1 (2014): 139-152.
Nechytailo, U. P. "Analiz suchasnykh pidkhodiv do vyznach-ennia investytsiinoho potentsialu rehionu" [An analysis of modern approaches to determining the investment potential of the region]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 15 (2010): 25-29.
Nechytailo, U. P. "Investytsiinyi potentsial ta investytsiinyi klimat: osoblyvosti formuvannia ta spivvidnoshennia" [Investment potential and investment climate: peculiarities of formation and correlation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Ekonomika, no. 2 (32) (2011): 97-103.
Oleksandrenko, I. V. "Otsinka investytsiinoho potentsialu re-hioniv Ukrainy" [Estimation of investment potential of regions of Ukraine]. Rehionalna ekonomika, no. 3 (2009): 80-91.
Pilko, A. D., and Kis, V. V. "Investytsiinyi klimat ta investytsiinyi potentsial rehionu yak obiekty modeliuvannia" [Investment climate and investment potential of the region as modeling objects]. Biznes Inform, no. 9 (2015): 146-152.
Pilko, A. D., and Kis, V. V. "Modeli analizu kharakteru vzai-emozviazkiv mizh investytsiinoiu skladovoiu ekonomichnoho roz-vytku ta pokaznykamy rivnia zhyttia naselennia u konteksti zabez-pechennia ekonomichnoi bezpeky rehionu" [Models of analysis of the nature of the relationship between the investment component
of economic development and indicators of living standards in the context of providing economic security of the region]. In Stratehii ekonomichnoho rozvytku: derzhava, rehion, pidpryiemstvo Kherson: VD «Helvetyka», 2015.
Zaytsev, V. V., and Khudyakov, D. N. "Investitsionnyy potentsial regiona: metodika otsenki" [Investment potential of the region: assessment methodology]. Ekonomika i upravleniye, no. 1 (33) (2013): 19-24.
УДК 332.1-047.64:330
УД0СК0НАЛЕННЯ ОЦ1НКИ Р1ВНЯ УПРАВЛЖНЯ РЕПОНАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ
® 2017 ТАРАДАЙ В. Н.
УДК 332.1-047.64:330
Тарадай В. Н.
Удосконалення оцшки рiвня управлшня регiональними ресурсами
Метою статт'> е визначення теоретико-методологiчниxзасад iпрактичного базису процесу формування новтньоi парадигми регональногорозви-тку, зокрема особливост'> класичних i новтих теорш регонального розвитку у аспект'> формування фактор'ю активiзацiiсо^ально-гумаштарного розвитку тдприемництва регонв. Зазначено тдвищення ролi гумантарних ценностей i со^альних чиннишв економiчного розвитку регштв у наявних парадигмах регонального розвитку, що обумовлюе необxiднiсть концентрацИ доМжень на розвитку гумантарноi i сощально! сфер у ткному ix взаемозв'язкуз економiчнимрозвитком. На основiдосл'дження та анал'вувнутр'>шн'1хiзовтшнх фактор'т економiчного розвиткурегштв визначено комплекс ключових фактор'т розвитку економки знань у регонах. Проведене дотдження регональних пiдxодiв до забезпечення регонального розвитку дало змогу зробити висновок про те, що в сучасних умовах наявн парадигми регонального розвиткумають бути удосконален з урахуванням реал'ш становлення нових економ'нних систем, що базован на людському каттал'> та знаннях, а також на введены в анал'в процеав регонального розвитку компоненти - со^ально-гумантарного простору регону.
Ключов слова:регюн, парадигма, економiчний розвиток, со^альний розвиток, теор'я розвитку. Рис.: 2. Табл.: 1. Шбл.: 12.
Тарадай Володимир Наумович - старший викладач, кафедра економ'жи та тдприемництва, Хармвський 'нститут МiжрегiональноiакадемИуправ-л'ння персоналом (вул. Бекетова, 3, Харщ 61007, Укра:на1
E-mail: taraday@list.ru _
УДК 332.1-047.64:330
Тарадай В. Н. Совершенствование оценки уровня управления региональными ресурсами
В работе усовершенствована оценка уровня управления ресурсами развития регионами Украины, основанная на использовании комплексной оценки - многомерного сравнительного анализа (а именно - метода суммы мест) и позволяющая сравнить эффективность управления ресурсами развития регионами Украины по имеющимся данным об их состоянии на основе единой системы показателей, а также сопоставить уровень управления ресурсами развития каждым регионом Украины во времени. Исследована неравномерность развития регионов страны, выявлен рост межрегиональных социально-экономических диспропорций. Определено, что, обладая принципиально разным составом и объемом природных, человеческих, финансовых ресурсов, состояние и результативность управления ресурсами развития регионами Украины значительно отличается. Предложено уровень управления ресурсами развития регионами Украины оценивать по совокупности показателей, характеризующих увеличение производительности экономики регионов, доходности местного бизнеса и уровня доходов населения, общего повышения социальных стандартов, качества жизни и бизнес-среды. Ключевые слова: региональные ресурсы, ресурсы развития региона, оценка уровня управления. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 8.
Тарадай Владимир Наумович - старший преподаватель, кафедра экономики и предпринимательства, Харьковский институт Межрегиональной академии управления персоналом (ул. Бекетова, 3, Харьков, 61007, Украина) E-mail: taraday@list.ru
UDC 332.1-047.64:330
Taraday V. N. Improving the Assessment of the Level of Regional Resources Management
The work improves the assessment of the level of managing development resources by regions of Ukraine, which is based on the use of a comprehensive assessment — multidimensional comparative analysis (namely the rank-sum test) and allows comparing the effectiveness of managing resource development in regions of Ukraine using the available data, on their status on the basis of a unified system of indicators, as well as comparing the level of managing development resources by each region of Ukraine in time. The uneven development of regions of the country is investigated, the growth of inter-regional socio-economic disproportions is revealed. It is determined that, having a fundamentally different composition and volume of natural, human, financial resources, the state and effectiveness of managing development resources by regions of Ukraine is significantly different. The level of managing development resources by regions of Ukraine is proposed to be assessed by the aggregate indicators characterizing the increase in the productivity of the regional economy, profitability of local business, and level of incomes of the population; general increase in social standards, quality of life and business environment. Keywords: regional resources, regional development resources, assessment of management level. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 8.
Taraday Vladimir N. - Senior Lecturer, Department of Economics and En-trepreneurship, Kharkov Institute of the Interregional Academy of Personnel Management (3 Beketova Str., Kharkiv, 61007, Ukraine) E-mail: taraday@list.ru
