CC BY
8
УДК 330.332
до ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО П1ДХ0ДУ до ОЦЖКИ 1НВЕСТИЦ1ЙН0Т
ПРИВАБЛИВОСП рег1он1в УКРА1НИ
® 2017 ЗАБАРНА Е. М.
УДК 330.332
Забарна Е. М.
До питання формування методичного пщходу до оцiнки iнвестицiйноi' привабливостi perioHiB Укра'ни
Метою cmammi е подальший розвиток наукових nidxodiB до формування методичних nidxodiB до оценки ¡нвестицшно/ привабливост'! регюн/в Укра-¡ни. Досл'джено змкт економiчно'¡ категорП «iнновацiйно-iнвестицiйний клмат». Систематизовано фактори формування та о^нки iнновацiйно-мвестицтого кл'мату, до яких в'днесено економiчнi, полтико-правовi, науково-техн'мш, природн та со^альн^ якi в'дрзняються за ступенем мо-б'шьностi / шертност'и Зазначено, що практично будь-як законодавч зусилля уряду щодо формування сприятливого тновацшночнвестицшного кл'мату можуть бути блокован владою на мщях, а зусилля на мсцевому р'вт щодо створення пльгового господарського механзму можуть ком-пенсувати деяк недол'жи загальноекономiчного регулювання центрального уряду. Проведено анал'в обсяав прямих шоземних нвестицш за перод з 2010 року Запропоновано методичний тдяд щодо о^нювати iнвестицiйно¡привабливостi регшшв Украни, враховуючи узагальнен показники: р'>-вень загальноекономiчного розвитку; р'вень розвитку нвестицшно}' шфраструктури регону; демограф'мну характеристику регону; р'юень розвитку ринкових в'дносин i ^мер^йно'}структури регону; р'вень кримЫогенних, екологiчниx та ншихризиш Кожний синтезований показник визначають за сукупн'ктю аналтичнихпоказниюв, що входятьдо його складу. Клькснезначеннякожного синтезованого показника отримують тдсумовуванням рангових значень (у системi рег'ттв), що входять до складу аналтичних показниюв. Iнвестицiйним забезпеченням регулювання розвитку регону мае стати iнвестицiйний паспорт. Запропоновано схему складання мвестицюного паспорту з урахуванням системи iнформацiйниx даних. Ключовi слова: iнновацiйно-iнвестицiйний клмат, фактори, методичний тдюд, ^вести^йна приваблив'кть регону, iнвестицiйний регон, швести-цйний паспорт. Рис.: 3. Ббл.: 7.
Забарна Елеонора Миколавна - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувач кафедри економiчниx систем та управлння iнновацiйним розвитком, Одеський нацональний пол'техн'нний ушверситет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: eleonoraz@ukr.net
УДК 330.332
Забарная Э. Н. К вопросу формирования методического подхода
к оценке инвестиционной привлекательности регионов Украины
Целью статьи является дальнейшее развитие научных основ формирования методических подходов к оценке инвестиционной привлекательности регионов Украины. Исследовано содержание экономической категории «инновационно-инвестиционный климат». Систематизированы факторы формирования и оценки инновационно-инвестиционного климата, к числу которых отнесены экономические, политико-правовые, научно-технические, природные и социальные, различающиеся по степени мобильности / инертности. Показано, что практически любые законодательные усилия правительства по формированию благоприятного инновационно-инвестиционного климата могут быть блокированы властью на местах, а усилия на местном уровне по созданию льотного хозяйственного механизма могут компенсировать некоторые недостатки общеэкономического регулирования правительства. Проанализированы объемы прямих иностранных инвестиций за период с 2010 года. Предложен методический поход к оценке инвестиционной привлекательности регионов Украины, учитывая обобщенные показатели: уровень общеэкономического развития; уровень развития инвестиционной инфраструктуры региона; демографическую характеристику региона; уровень криминогенных, экологических и других рисков. Каждый синтезированный показатель определяют по совокупности аналитических показателей, входящих в их состав. Количественное значение каждого синтезированного показателя получают суммированием рангових значений (в системе регионов), которые входять в состав аналитических показателей. Инвестиционным обеспечением регулирования развития региона должен стать инвестиционный паспорт. Предложена схема формирования инвестиционного паспорта с учетом системы информационных данных. Ключевые слова: инновационно-инвестиционный климат, факторы, методический поход, инвестиционная привлекательность региона, инвестиционный регион, инвестиционный паспорт.
UDC 330.332
Zabarna E. M. On the Issue of Forming a Methodical Approach to Assessing the Investment Attractiveness of Regions of Ukraine
The aim of the article is to further develop the scientific principles of formation of methodological approaches to assessing the investment attractiveness of regions of Ukraine. The content of the economic category "innovation and investment climate" is investigated. There systematized factors of formation and evaluation of the innovation and investment climate, including economic, political, legal, scientific and technical, natural and social ones, which differ in the level of their mobility / inertia. It is shown that practically any legislative efforts of the government to create a favorable innovation and investment climate can be blocked by the authorities locally, while efforts to form an economic mechanism at this level can compensate certain shortcomings in the whole state economic regulation. The volume of direct foreign investments for the period starting from 2010 is analyzed. There proposed a methodological approach to assessing the investment attractiveness of regions of Ukraine with consideration for generalized indicators: level of general economic development; level of investment infrastructure development in the region; demographic characteristics of the region; level of criminogenic, environmental and other risks. Each synthesized indicator is determined by the aggregate of the analytical indicators included in their composition. The quantitative value of each synthesized indicator is obtained by summing the rank values (in the system of regions) that are part of the analytical indicators. An investment passport should provide investment support for regulating the development of a region. There proposed a scheme for formation of an investment passport taking into account the information data system.
Keywords: innovation and investment climate, factors, methodological approach, investment attractiveness of a region, investment region, investment passport. Fig.: 3. Bibl.: 7.
Рис.: 3. Библ.: 7.
Забарная Элеонора Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономических систем и управления инновационным развитием, Одесский национальный политехнический университет (пр. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина) E-mail: eleonoraz@ukr.net
Zabarna Eknora M. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Systems and Management of Innovation Development, Odessa National Polytechnic University (1 Shevchenka Ave., Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: eleonoraz@ukr.net
Вступ. Кимат стосовно економiчних категорш - це поняття, яке включае ризик i потенщал. Шд «шновацшно-швестицшним юиматом» у реальнш економщ розумшть сукупшсть полiтичних, соцiально-економiчних, фшансо-вих, науково-технiчних, дослiдницьких, оргашзацшно-правових, iнституцiйних i географiчних факторiв, що притаманнi той чи шшш краМ, якi приваблюють (сти-мулюють) або вiдштовхують iнвесторiв [1]. Ранжуван-ня краш свггово! спiльноти за шдексом шновацшно-iнвестицiйного клiмату або зворотним до нього показни-ка - шдексу ризику - служить узагальнюючим показни-ком швестищйно: привабливост краши, «барометром» для iноземних iнвесторiв, а також показником конкурен-тоспроможност нащонально1 економiки. На цiй основi визначають також i ранжування регюшв краМ. Назрiлу потребу пiдвищення швестицшно! привабливостi як кра-'1ни в щлому, так i и регюшв шдтверджуе Указ Президента Украши в^ 29.08.2016 № 365/2016, яким затверджено по-ложення про Нацiональну швестицшну раду, основними завданнями яко! е: розроблення пропозицш щодо стиму-лювання та розвитку ^вести^йно: дiяльностi в УкраМ, формування привабливого iнвестицiйного iмiджу Укра-'1ни, у тому чи^ з урахуванням найкращо1 мiжнародноl практики; сприяння формуванню основних напрямiв державно1 полiтики щодо полiпшення iнвестицiйного юимату в УкраМ; напрацювання пропозицiй щодо стра-тегiчних напрямiв розвитку швестицшного потенцiалу Украши, стимулювання iноземних i нацiональних швес-тицiй у розвиток економжи держави; вивчення iнiцiатив i потенцiйних пропозицiй щодо iнвестицiйних проекпв, а також практики взаемоди суб'екпв швестицшно: дь яльностi з державними органами; аналiз та узагальнення проблем, як перешкоджають iнвестуванню в економжу Украши, пiдготовка пропозицiй щодо шляхiв '1х виршен-ня, зокрема, щодо заходш зi сприяння захисту прав швес-торiв; участь в опрацюванш проектiв актiв законодавства з питань швестицшно1 дiяльностi [2].
Наявнi досл^ження щодо формування, монiторингу, прогнозування швестицшного ^мату в УкраШ та прива-бливостi в цьому напрямку регюнах потребують загально-визнаних теоретичних i методичних розробок. Цi поло-ження i визначають актуальнiсть щё публжаци.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. 1нновацшно-iнвестицiйний клiмат на макроекономiчному рiвнi включае до себе показники полiтичного, економiчного, штелек-туального та сощального середовища для iнвестицiй. На мiкрорiвнi iнновацiйно-iнвестицiйний клiмат проявляе себе через тристоронш вiдносини iнвестора, оргашзаци-новатора i '1х вiдносини з конкретними державними органами, господарськими суб'ектами-постачальниками, по-купцями, банками, а також профспкками та трудовими
колективами. Якщо йдеться про мiжнародне сшвробггни-цтво в iнновацiйно-iнвестицiйнiй сфер^ то на мжрорш-нi в^буваеться конкретизацiя узагальнено1 оцiнки шно-вацшно-швестицшного клiмату пiд час реальних еконо-мiчних, юридичних, культурних контактiв шоземно1 фiр-ми з новим для на середовищем. Дослiдженням проблем формування сприятливого швестицшного ^мату присвя-чено досл^ження таких науковцш, як Бланк I. А., Герасим-чук З. В., 1щук С. О., Кононець 6. В., Братушка Е. В. [3-6]. Систематизащя наявних наробок дозволяе визначити, що шновацшно-швестицшний клiмат формуеться тд впли-вом велико1 илькосп факторш, якi з деяким ступенем узагальнення можна подкити на таи групи:
■ економiчнi: загальш тенденцп економiчного розвитку (зростання, спад, стагнащя тощо); податки та тарифи; яисть i вартiсть робочо1 сили; характеристики банивсько1 системи й шших складових iнфраструктури економжи; динамiка експортно-iмпортних операцiй, валютного курсу, шфляцш-них процесш, ряд шших параметров;
■ полiтико-правовi: нащональне законодавство й ш-новацiйно-iнвестицiйна полiтика держави взага-лi, правовi тенденцп i ршень розвитку в^пов^но1 шфраструктури; механiзми та масштаби державного впливу на розвиток економжи;
■ науково-техшчш: ршень технiчного оснащення виробництва, стану виробничого потенщалу та рь вень продукцЦ, що випускають, стан наукових до-слiджень i ршень розробок;
■ природш: географiчне положення, природш умо-ви та ресурси;
■ соцiальнi: вжова структура населення; суспкьна психологiя; суспкьш традици тощо.
Перерахованi фактори вiдрiзняють за ступенем свое1 мобiльностi (шертносп).
Метою статтi е подальший розвиток наукових засад до формування методичних пiдходiв до ощнки швестицш-но'1 привабливостi регiонiв Украши.
Виклад основного матерiалу. Макро- i мiкрорiвнi розумшня iнновацiйно-iнвестицiйного клiмату сприй-маються як одне цке, тому що практично будь-яи зако-нодавчi зусилля уряду щодо формування сприятливого шновацшно-швестицшного ^мату можуть бути блоко-ванi владою на мюцях, а зусилля на мюцевому рiвнi щодо створення шльгового господарського механiзму можуть компенсувати деяи недолiки загальноекономiчного регу-лювання центрального уряду.
За даними Держстату, у 2016 рощ в економшу Укра1-ни шоземними швесторами вкладено 4405,8 млн дол. США прямих швестицш (акщонерного капiталу) проти 3763,7 млн дол. США у 2015 рощ (рис. 1).
2010
2011
2012
2013
2014 2015 2016
Вкладено у звггному пер^ ЕЗ На початок перюду
Рис. 1. Обсяг прямих шоземних iнвестицiй, млрд дол. США
31.12.2016
Перiод
Обсяг залучених iз початку швестування прямих iноземних iнвестицiй (акщонерного катталу) в еконо-мiку Украши на 31.12.2016 року становив 37 655,5 млн дол. США [2].
В щлому держава формуе економiчне середовище, швестицшний ^мат, здатний зробити привабливим шно-вацшний процес для власника катталу (рис. 2).
У фаховш лiтературi наведено методичний шдпд до визначення швестищйно: привабливостi регюнш, що про-понуе 1нститут реформ [7]. Розрахунок стандартизованих
значень (балiв) кожного з показниив по регюнах здшсню-еться за формулами:
■ вiдхилення для позитивних чинниив:
■ для негативних чинниив:
^=х,с - х9
де 1Г) - вдоилення показника вiд середнього значення; Х^ - '1-й показник '¡-го регюну; Х^ - середне значення показника.
Рис. 2. Схема формування шновацшно-швестицшного ^мату регiону
Виходячи з цього,
Уу = (Zß - min Xß) / (max Z..- min Z) де У у - стандартизоване значення (бал) показника X ¡;
max / min Zß. - максимальне (мiнiмальне) значення вiдхилення.
Загальний рейтинг регюну обчислюють як середньо-зважену величину часткових рейтингов по групах:
R = X Rki ■ fk,
k
де R - загальний рейтинг j-го регiону; Rki - частковий рейтинг j-го регюну; fk - значущгсть k-l групи показникiв, при цьому
fk е[0;1], X fk =1-
Значущiсть кожно'1 групи визначають на основi результатов експертно'1 оцiнки менеджерами компанш, що мають представництва в уах регiонaх Укра'ни.
Нами пропонуеться оцшювати iнвестицiйну прива-бливiсть регiонiв Укра'ни за такими узагальненими показ-никами.
1. Рiвень зaгaльноекономiчного розвитку.
2. Рiвень розвитку швестицшно! iнфрaструктури регюну.
3. Демогрaфiчнa характеристика регiону.
4. Ршень розвитку ринкових вiдносин i комерцшно! структури регiону.
5. Рiвень кримiногенних, екологiчних та iнших ризи-кш (рис. 3).
Кожний синтезований показник визначають за су-купшстю aнaлiтичних покaзникiв, що входять до його складу. Юльисне значення кожного синтезованого показника отримують тдсумовуванням рангових значень (у системi регюшв), що входять до складу анамтичних покaзникiв.
Отже, рiвень зaгaльноекономiчного розвитку регюну (Блок 1), вивчаючи потенцшну потребу в обсягах швесту-
Рис. 3. Основы показники оцiнки iнвестицiйного piBHq perioHy
вання, можливiсть формування швестицшних ресурсш за рахунок власних джерел, сукупну емнiсть регiонaльного ринку. Для цього доцкьним буде використати таи аналь тичнi показники:
■ частка регюну у валовому внутршньому продукт та виробленому нaцiонaльному доходу
■ обсяг вироблено'1 промислово'1 продукци та аль-ськогосподарсько'1 на душу населення;
■ рiвень зaбезпеченостi регюну основними продуктами харчування (обсяг виробництва в^пов^них видш альськогосподарсько! продукци на душу на-селення);
■ середнш рiвень заробггно! плати в регюш;
■ обсяг i динaмiкa каттальних вкладень у регiонi у розрахунку на одного жителя;
■ ильисть компaнiй i пiдприемств уск форм влас-ностi у регюш;
■ частка збиткових тдприемств у загальнш иль-костi функцiонуючих компанш i пiдприемств.
Оцiнюючи рiвень розвитку швестицшно! шфра-структури регiону (Блок 2), необх^но вивчити можливостi швидко'1 реамзацп iнвестицiйних проектш за такими по-казниками:
■ ильисть тдрядних будшельних компaнiй уск форм влaсностi;
■ обсяги мюцевого виробництва основних видш бу-дiвельних мaтерiaлiв;
■ виробництво енергетичних ресурав (у перерахун-ку на електроенерпю) на душу населення);
■ протяжшсть зaлiзничних шляхiв сполучення у розрахунку на 100 км2 територп;
■ протяжшсть автомобкьних шляхiв iз твердим по-криттям на 100 км2 територп.
Оцiнюючи демогрaфiчну характеристику регiону (Блок 3), необх^но вивчити потенцiйний обсяг попиту населення на споживчi товари та послуги, а також можливють залучення квамфшовано! робочо'1 сили у виробництва, що швестуються. З цiею метою необх^но проaнaлiзувaти тaкi показники:
■ частка населення регюну в загальнш чисельност жителiв краши;
■ спiввiдношення мкьких i скьських жителш в регюш;
■ частка населення зайнятого у сустльному вироб-ництвi на тдприемствах уск форм влaсностi;
■ ршень квамфжаци робiтникiв, зайнятих у суспкь-ному виробництвi.
Ршень розвитку ринкових в^носин i комерцшно! структури регюну (Блок 4) вивчае ставлення мюцевих органов самоврядування до розвитку ринкових форм i ство-
рення в^пов^ного пiдприeмницького клiмату через таку систему показниив:
■ частка приватизованих тдприемств у загальнш ккькост комунально'1 власностi;
■ частка тдприемств недержавних форм власнос-т у загальнiй кiлькостi виробничих тдприемств регюну;
■ кiлькiсть спiльних тдприемств i3 зарубiжними партнерами (юридичними та фiзичними партнерами-нерезидентами);
■ ккьисть банкiвських установ (у тому чи^ фiлiй) на територп регiону.
Ршень кримшогенних, екологiчних та iнших ризиив (Блок 5) надае iнформацiю щодо ступеня безпеки швести-цiйноï (а попм виробничо'1) дiяльностi в регюш на основi таких показниив:
■ рiвень економiчноï злочинностi (за головними видами i в щлому) в розрахунку на 100 тис. жителiв;
■ частка тдприемств зi шидливими викидами, що перевищують гранично допустимi норми, в загальнш кiлькостi промислових пiдприемств;
■ середнш радiацiйний фон у мiстах регюну;
■ частка незавершених будiвельних об'екпв у за-гальнiй кiлькостi розпочатих будiвництвом об'ектав за останнi три роки.
На основi кiлькiсноï ощнки розглянутих синтезо-ваних показникiв (отримано'1 за сумою кньо'1 рангово'1 значущосп) визначають iнтегральний показник оцiнки швестицшно'1 привабливостi регiонiв. При цьому необх^-но врахувати, що окремi показники мають рiзне значення у прийнятт iнвестицiйних рiшень. Експериментально (з урахуванням позицш iнвестицiйних менеджерiв i фахiв-цiв в iнвестицiйнiй i виробничш сферах) нами було визна-чено таку значущiсть кожного показника в сукупнш оцiнцi iнвестицiйноï привабливост регiонiв:
■ рiвень загальноекономiчного розвитку - 35 %;
■ рiвень розвитку швестицшно'1 iнфраструктури -15 %;
■ демографiчна характеристика - 15 %;
■ рiвень розвитку ринкових в^носин i комерцiйноï iнфраструктури - 25 %;
■ рiвень ризик1в рiзного роду - 25 %.
Таким чином, штегральний показник оцiнки швести-цiйноï привабливостi регiонiв краши при прийнятт швес-тицiйних рiшень розраховують як суму добуткiв рангового значення кожного показника на його значущкть (у в^-ростках).
На основi отриманих результатов всi регiони краши за рiвнем iнвестицiйноï привабливостi (тобто ефективнос-тi здiйснення iнвестицiй) пропонуеться подкити на кiлька груп, зокрема:
■ регiони прюритетно'1 iнвестицiйноï привабливос-тi - ефектившсть у регiонi на 35-40 % вища, шж по краïнi в цкому;
■ регiони досить високо'1 iнвестицiйноï привабли-востi - ефектившсть на 15-20 % вища, нОж по кра-ïнi в щлому;
■ регюни середньо'1 iнвестицiйноï привабливос-тi - ефективнiсть на 20-30 % нижча, шж по краМ в цкому.
При використаннi наведеного показника ощнки ш-вестицiйноï привабливост регiонiв краши слiд урахувати, що вш дае достатньо узагальнену характеристику швес-тицiй у регiонi баз достатнього кньо'1 галузево'1 структу-ри. В той же час навггь у групах регюнш приоритетно'1 або високо'1 iнвестицiйноï привабливостi окремi напрями ш-вестування можуть не дати високо'1 вiддачi на вкладений каттал, тодi як у групах регюшв iз середньою швестицш-ною привабливктю за окремими напрямами iнвестування може бути досягнута висока ефектившсть. У зв'язку з цим по кожнш грут регюн1в рекомендацп можуть бути дифе-ренцiйованi за галузевими напрямами швестування. Зазна-чимо, що результати ощнювання за наведеним механiзмом не перешкоджатимуть приватному iнвестуванню об'ектав у регюнах iз низькою iнвестицiйною привабливютю. Вони лише попереджують, що швестицшш рiшення в таких реп-онах мають прийматися ткьки пiсля ретельного ощнювання бiзнес-планiв щодо 1хньо'1 ефективностi.
Оцiнка iнвестицiйноï привабливостi регюн1в краши вiдкривае новi можливостi для регюнально'1 диверсифжа-Ц11 вiтчизняних i зарубiжних iнвесторiв, пiдвищуе гарантiю ефективност iнвестицiйноï дiяльностi. У кiнцевому тд-сумку це сприятиме пiдвищенню ефективност швестицш-но'1 дiяльностi в крашь
Отже проведений автором аналiз дозволяе зробити таи висновки. Серед негативних рис швестицшного ^мату в УкраШ можна видкити:
■ недосконалють нормативно-правово'1 бази;
■ вiдсутнiсть конкурентоспроможних оргашзацш-них форм iнвестицiйноï дiяльностi (фшансово-про-мисловi групи, транснацiональнi компанп тощо), слабкiсть банювсько1 сфери та фондового ринку, неврегульовашсть корпоративних в^носин;
■ недостатня iнвестицiйна привабливiсть терито-рiй;
■ розрив мiж валовим заощадженням i валовим на-громадженням, що спричиняе нестачу швестицш-них ресурав для виконання державою швестицш-но'1 функцп;
■ нестача шновацшно-активних суб'ект1в господа-рювання та прикладних шновацшних проектав вiдповiдного рiвня;
■ висока частка тшьового сектора економжи.
Серед необх^них правових заходiв основними можна вважати забезпечення стабкьного правового поля в ш-вестицшнш сферi, забезпечення надiйного захисту прав швестор1в, створення рiвних умов господарювання для вах iнвесторiв. Слiд також передбачити стимулювання заощаджень громадян i збкьшення 1хньо'1 iнвестицiйноï складово'1, посилення ролi в цьому таких шституцшних ш-весторiв, як пенсiйнi та страховi фонди. Необхiдно подола-ти розрив мiж величиною заощаджень i часткою швестицш в основний каттал.
В процеа прийняття рiшення щодо здшснення ш-вестицiй, окрiм загально'1 iнформацiï про iнвестицiйнi про-екти, необх^на детальна iнформацiя про тдприемства -об'екти iнвестування та про швестицшний регюн. 1нвести-цiйний регюн - поняття, яке доа ш е загально визначеним, але використовуеться у практищ дослiджень, пов'язаних iз перед проектним обгрунтуванням iнвестицiй. В цьому до-
смдженш пiд «iнвестицiйним регюном» нами розумiеться адмiнiстративна одиниця або група адмшютративних оди-ниць (райони, обласп). Iнвестицiйний регiон може вклю-чати в себе частини шших адмшктративних одиниць iз такими ознаками:
■ розташування на вiдповiднiй територп тдпри-емств, що пов'язаш з економiчним комплексом базово'1 територп адмiнiстративно (якщо тд-приемства входять в одне i те саме виробниче об'еднання, холдингову або акцiонерну компашю) або единим технологiчним ланцюжком;
■ единий природний комплекс (наприклад одне родовище корисних копалин, одна скьськогоспо-дарська зона тощо);
■ загальна схема постачання; один район збуту; по-рiвняльний ршень економiчних i техшчних пара-метрiв (наприклад, низька заробггна плата при досить високiй квалiфiкацiï робочо'1 сили, висока технiчна оснащешсть).
Вважаемо, що iнвестицiйнi регiони можуть формува-тися виходячи iз рiзних задумш, але завжди з урахуванням цiлей, що поставленi iнвестором перед досл^ником.
Висновки. Iнвестицiйним забезпеченням регулю-вання розвитку регiону мае стати реально дшчий швести-цiйний паспорт. Нами пропонуеться така схема складання швестицшного паспорту з урахуванням системи шформа-цшних даних.
1. Загальш в^омост про регiон, коротка економшо-географiчна довiдка. Подаються найзагальнiшi даш: чисельнiсть населення, площа територп, основш населенi пункти, вiдомостi про економiч-ну спецiалiзацiю регiону, ршень розвитку порiв-няно з iншими регюнами, природний потенцiал, геополiтичне положення тощо.
2. Адмшютративна структура регiону, основш дер-жавнi органи, адмiнiстративна карта, як правило, йдеться про базовий регюн).
3. Транспортно-географiчне положення i територь альна органiзацiя господарства - економiчна карта територп.
4. Грунти, клiматичнi умови й еколопчна ситуацiя -типи Грунтiв i репональна спецiалiзацiя альсько-господарського виробництва. Для еколопчно не-сприятливих регюнш необх^но навести шформа-цiю про заходи щодо покращення ситуацп.
5. Полiтична ситуацiя, нацiональний склад населення, рiвень соцiального напруження, основш рель гiйнi конфеси та 1х мiсцевi особливостi. Полiтич-на ситуащя мае особливо важливе значення для iнвесторiв як чинник, що визначае стабкьшсть. У будь-якому разi потрiбний детальний опис ситуацп, навггь якщо вона оцiнюеться як несприят-лива, осккьки вiдсутнiсть достовiрноï шформацп викликае сумнш у iнвесторiв. Нащональний склад населення також е чинником, що впливае на ста-бiльнiсть. Багатонацiональнiсть сприймаеться як чинник стабкьносп (наприклад, Одеський регь он). Для багатонацiональних регiонiв необх^но наводити вiдомостi про нацiональну структуру та м1жнацюнальш вiдносини. Те саме стосуеться
i релшйних конфесiй. З шшого боку, окремi держави виявляють штерес до близьких за мовою, культурою i релшею нацюнальностей, що компактно проживають в окремих регюнах Украши.
6. Природш ресурси та сировинна база, трудовi ре-сурси, карта родовищ корисних копалин - це один iз головних об'ектш iнтересу, що його виявляють шоземш iнвестори. Тут бажано показати можли-востi комплексного використання сировини на мкцях.
7. Населення регюну, трудовi ресурси, квалiфiкацiя робочо'1 сили, продуктивнiсть працi, рiвень за-робiтноï плати, зайнятiсть, структура доходш i витрат населення, система шдготовки кадр1в. Важливим показником не ткьки цього роздiлу, але i всього швестицшного паспорта е наявшсть квалiфiкованоï робочо'1 сили у спiввiдношеннi з оплатою пращ. При сприятливш ситуацп до-ц1льно подати показник у розгорнутому виглядi (з под1лом за галузями та регiонами i з в^пов^ни-ми коментарiями). В шшому випадку слiд подати iнформацiю про можливють оперативно'1 пiдго-товки робггникш вiдповiдноï квалiфiкацiï (наяв-нiсть навчальних заклад1в i наукових органiзацiй, програм шдготовки та перешдготовки робiтникiв i спещалюпв).
8. Економiка регiону. Загальна характеристика. Циф-
ровi данi за галузями матерiального виробництва подаються у виглядi таблиць iз вид1ленням ш-формацй по пiдприемствах i зведених даних по об'еднаннях, адмшктративних одиницях, швес-тицiйних регiонах.
Детальнi даш про пров^ш пiдприемства - потенцш-нi об'екти iнвестування. Подаеться шформащя як по пiд-приемствах у щлому, так i за основними видами продукци (обсяг випуску, цша, собiвартiсть з под1лом за калькуля-цiйними статтями витрат, трудомiсткостi тощо). Для тдприемств, що простоюють, доцкьно навести даш за минуй перюди. Доц1льно також навести даш про фшансовий стан пiдприемств, даш про зовнiшньоторговi операцй (осно-вш статтi та масштаби експорту й iмпорту), стан технiчноï бази галузей i тдприемств (оцшка технологiй, що застосо-вуються, оцiнка якостi та фiзичного зносу основних фон-дш, р1вень задоволення потреб пiдприемств у техшщ).
9. Виробнича iнфраструктура - транспорт, зв'язок,
енергопостачання, газопостачання з картосхемами в^пов^них мереж.
10. Сощальна iнфраструктура. Показники розвитку,
стан комунального господарства мiст, основш статп витрат на соцiальнi потреби.
11. 1нвестицшна iнфраструктура - в^омосп про банки, бiржi, страховi компанп.
12. Стан iнвестицiйного законодавства - в^омосп щодо дiючих нормативно-законодавчих актш.
13. Зведений фiнансовий баланс. Подаеться фшансовий баланс базово'1 адмшютративно'1 одиницi. Баланс може бути доповнений даними по тд-приемствах iз сумiжних адмiнiстративних одиниць, що входять до одного адмшстративного регюну.
14. Потенцiйнi iнвестицiйнi проекти. Альтернативш
варiанти проектш, попередня оцшка ефектив-носп каттальних вказаних вкладень. Осиль-ки потенцiйнi проекти можуть не мати 6i3^c-планiв i оцiнок ефективностi за певними методиками, сид скористатися методами передпро-ектного обгрунтування iнвестицiй i3 зазначен-ням використаних методик i методiв.
15. Перспективи розвитку регiону. Загальна характеристика, концепцiя модершзацп економжи, програма соцiально-економiчного розвитку, оцiнка перспектив регюну провiдними експер-тами тощо.
За наявностi гнучкого фiнансово-кре--дитного ме-ханiзму регулювання регiонального розвитку управлшня реалiзацieю програми можна вважати забезпеченим. Роз-робка iнвестицiйного паспорта регюну Грунтуеться на ви-користаннi економiчних методш управлiння. Вiн е единим документом, що визначае засади економiчного регулювання iнвестицiйних процесш у едност виробничого та регю-нального рiвнiв, а також вiдбивае взаемодш пiдприемств iз регiональним органом управлшня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Федулова Л. I., Забарна Е. М., Фiлиппова С. В. 1нновацш-ний розвиток пщпривмства: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. Одеса: ОНПУ; Бондаренко М. О., 2016. 700 с.
2. 1нвестицшна дiяльнiсть в УкраТн1. URL: http://www. me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=%D0%A1% D1%82%D0%B0%D0%BD%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0 %B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D 0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1 %96%D1%8F%D0% BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20 %D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0 %BD%D1%96
3. Сидор Г. В., Давидовська Г. I. 1нвестицшна привабли-вiсть репоыв. Сталий розвиток eKOHOMiKu: м'жнар. наук.-виробн.журнал. 2015. № 2 (27). С. 184-189.
4. 1щук С. О., КулУч Т. В. ОцЫювання швестицшноТ при-вабливостi регюну: методичний аспект. Регюнальна eKOHOMiKa. 2010. № 3. С. 71-78.
5. Грибшенко О. М. Економiчний розвиток УкраТни в умо-вах покращення швестицшного клiмату. Економ'чний прост'р. 2017. № 117. С. 75-86.
6. Кононець £. В., Братушка Е. С., Петренко I. П. 1нвестицшний шмат УкраТни: фактори впливу та проблеми формування. URL: http://confcontact.com/2013_03_15/8_ Kononets.htm
7. Звгг про виконання Угоди про асо^ацю та Порядку денного асо^ацп УкраТна - £С. URL: https://eu.prostir.ua/ library/270655.html
REFERENCES
Fedulova, L. I., Zabarna, E. M., and Filyppova, S. V. Innovatsi-inyi rozvytok pidpryiemstva [Innovative development of the enterprise]. Odesa: ONPU; Bondarenko M. O., 2016.
Hrybinenko, O. M. "Ekonomichnyi rozvytok Ukrainy v umo-vakh pokrashchennia investytsiinoho klimatu" [The economic development of Ukraine in terms of improving the investment climate]. Ekonomichnyi prostir, no. 117 (2017): 75-86.
Ishchuk, S. O., and Kulinich, T. V. "Otsiniuvannia investytsiinoi pryvablyvosti rehionu: metodychnyi aspekt" [Evaluation of investment attractiveness of the region: methodological aspect]. Rehion-alna ekonomika, no. 3 (2010): 71-78.
"Investytsiina diialnist v Ukraini" [Investment activity in Ukraine]. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%20%D1%9 6%D0 % BD%D0%B2 % D0%B5%D1 % 81 %D1%82 % D0%B8 % D1 %86%D1 % 96%D0%B9 % D0%BD%D0 % BE%D1%97 % 2 0 %D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE %D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA% D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96
Kononets, Ye. V., Bratushka, E. S., and Petrenko, I. P. "Inv-estytsiinyi klimat Ukrainy: faktory vplyvu ta problemy formuvannia" [Investment climate in Ukraine: influence factors and problems of formation]. http://confcontact.com/2013_03_15/8_Kononets.htm
Sydor, H. V., and Davydovska, H. I. "Investytsiina pryvablyvist rehioniv" [Investment attractiveness of regions]. Stalyi rozvytok ekonomiky, no. 2 (27) (2015): 184-189.
"Zvit pro vykonannia Uhody pro asotsiatsiiu ta Poriadku dennoho asotsiatsii Ukraina - YeS" [A report on the implementation of the Association Agreement and the Association Agenda Ukraine - EU]. https://eu.prostir.ua/library/270655.html
