CC BY
392
Petryshyn N.Y., Bala O.I. The technologies of strategic planning in the management system of machine-building enterprises
The categorical mechanism of strategic planning technologies main definitions is specified; the classification of strategic planning technologies is developed; the main factors which determine their choice are grounded; the list of the main principles of strategic planning technologies formation and realization is formed; the peculiarities of research of existent strategic planning technologies on enterprises are considered; the unified sequence of strategic planning technologies stages is proposed; the criteria of strategies efficiency accessibility evaluation are formed.
Keywords: strategic planning, technology, strategy, machine-building enterprise.
УДК[351:368] (477) Доц. В.Й. Плиса, канд. екон. наук;
доц. З.П. Плиса, канд. екон. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОГО
РИНКУ В УКРА1Н1
Розглянуто модель державного регулювання страхового ринку в Укрш'ш. З'ясо-вано змют, форми та особливосп державного регулювання страхового ринку Укра-ши в умовах глобалiзацii св^ово! фшансово! системи. Доведено, що забезпечити становлення страхового ринку, уникнувши хаосу та стихшних руйшвних процеав, що вщкидають економшу краши далеко назад, може тшьки держава. Розглянуто ета-пи формування мiждержавноi моделi регулювання у сферi страхування в крашах Свропейського Союзу.
Ключов1 слова: державне регулювання, страхування, страховий ринок.
Сучасна роль держави в розвитку сощально-економ1чних процеЫв формувалася вторично. На окремих юторичних етапах у р1зних крашах вплив держави визначався певними полггико-економ1чними та сощальними умовами { чинниками, серед яких видшяють: "яюсть апарату державного уп-равлшня; менталггет населення; стушнь вщкритосл економжи; р1вень еконо-м1чного та техшчного розвитку" [1]. З одного боку, держава перехщного пе-рюду повинна зберегти за собою { виконувати певш сощальш функци, а з ш-шого - "мае задовольнятися виключно регулюванням тих функцш, як не мо-жуть виконувати суб'екти ринку" [2].
Зазвичай, економ1чну роль держави розглядають з двох позицш. З одного боку, вона повинна сформувати систему правил { закошв, що зумовлю-ють дисциплшоване використання економ1чних ресурЫв з метою виршення проблем забезпечення умов ефективного функцюнування ринкового мехашз-му. З шшого боку, уряд повинен виршувати глобальш питання, так як сти-мулювання економ1чного зростання, забезпечення стабшьносл та керування структурою нацюнального продукту.
Проблеми формування моделей державного регулювання нацюналь-но! економжи розглядали у сво!х працях Л. Абалкш, Н. Блага, В. Геець, Дж. Пкс, Б. Данилишин, Дж. Кейнс, Б. Кульчицький, В. Марцин, А. Маршал, I. Михасюк, Дж. С. Мшь, М. Туган-Барановський, В. Федоренко, Л. Швайка, М. Янюв та ш.
Вагомий внесок у достдження теоретико-методолопчних засад й окремих аспектов державного регулювання страхово! дяльносп зробили таю вчет, як В. Ба-
зилевич, О. Барановський, В. Берг, А. Вагнер, Н. Внукова, К. Воблий, Дж. Глаубер, М. Жилкша, М. Клапюв, С. Маккi, А. Манес, М. Мранда, М. Мних, П. Мюллер, В. Нордхаус, Л. Орланюк-Малицька, С. Осадець, К. Пфайффер, В. Райхер, Л. Рейтман, М. Ротшильд, П. Самуельсон, Дж. Опглщ, К. Турбша, Т. Федорова, М. Фурман, У. Хаасен, Р. Холт, В. Шахов, С. Юрш, С. Янова та низка шших.
Головним аргументом на користь державного регулювання страхового ринку в розвинених крашах е необхщшсть оперативного виршення проблем, передуЫм у випадках, коли д1яльшсть учасниюв цього ринку не забезпе-чуе формування належного та ефективного мехашзму захисту вщ ризиюв. Розумне поеднання ринкових 1 державних регулятор1в дае змогу реал1зувати цш розвитку страхового ринку Украши, недостатнш розвиток якого гальмуе швестицшш процеси, стримуе структурну перебудову вггчизняно! економши, що унеможливлюе шдвищення 11 конкурентоспроможносп.
Особливост моделей страхового регулювання, що використовуються у р1зних кра1нах, виникли не одразу, а внаслщок тривало! еволюци, в багатьо-х випадках протягом кшькох стор1ч. Спочатку щ модел1 формували як зас1б контролю за платоспроможшстю страховиюв та запоб1гання випадюв неви-конання ними сво!х зобов'язань. Основними засобами досягнення цшей були обмежувальш та контрольш заходи. Обмежувально-контрольна модель сьогодш реформуеться у напрямку "розумно! л1берал1заци", яка допоможе, з одного боку, знизити вартють страхових послуг завдяки шдвищенню гнуч-кост страховиюв, а з шшого, залишити у руках державних оргашв оптималь-ну кшьюсть шструменпв для недопущення ринкових провал1в.
Сьогодш неправом1рно ототожнюють поняття "державне регулювання страхового ринку", "державне регулювання страхово! д1яльност1", "державне регулювання страхових оргашзацш" { "державний страховий нагляд". Перше з них найширше, оскшьки воно стосуеться всього страхового ринку як едино! системи, вЫх його суб'ект1в { процеЫв взаемодп м1ж ними. Друге - поняття вужче, стосуеться тшьки тих процешв у д1яльносл суб'еклв страхового ринку, як безпосередньо пов'язаш з проведенням страхових операцш. "Регулювання страхових оргашзацш" стосуеться, з одного боку, тшьки страховиюв, що здшснюють свою д1яльшсть на шдстав1 лщензп, але, з шшого боку, не тшьки страхових операцш, що проводяться ними, але й швестицшно! д1яль-носл, д1яльност1 як емггента власних цшних папер1в тощо. "Державний страховий нагляд" охоплюе регулювання { контроль д1яльност1 суб'ект1в страхового ринку, здшснюють його виключно органи страхового нагляду (на прак-тищ { регулювання, { контроль страхування частково здшснюють без його участ - податков1 органи, НБУ тощо). Кр1м того, в це поняття не входить застосування економ1чних регулятор1в (наприклад, податкових).
Специфжа страхового ринку впливае на змют { форми його державного регулювання. Суть державного регулювання страхового ринку визначимо як систему економ1чних й адмшютративно-правових вщносин, яю виникають м1ж учасниками страхового ринку та державою у процес цшеспрямованого державного впливу на страховий ринок.
Зм1ст державного регулювання страхового ринку становить система метод1в, форм й шструменпв регулювання, за допомогою яких державш ор-
210
Збiрник науково-технiчних праць
гани впливають на Bei граш функцiонування страхового ринку. Змют державного регулювання змшюеться з часом, залежить вщ типу державного устрою, обрано! моделi економiчноï полiтики тощо.
Держава виступае у цих вiдносинах в особi рiзних законодавчих i ви-конавчих оргашв влади, серед яких чшьне мюце належить органу нагляду за страховою дiяльнiстю. Цiлеспрямована регулятивна дiя держави на дiяль-нiсть страхових оргашзацш i страхових посередниюв, страхувальниюв (фак-тичних i потенцiйних), а також шших суб,ектiв страхового ринку здшснюеться прямими (адмiнiстративними) i непрямими (економiчними) методами. Таким чином, державне регулювання страхового ринку - це система економiчних i адмшстративно-правових вщносин, що виникають мiж його суб'ектами та державою внаслiдок цiлеспрямованоï дiï держави на страховий ринок за допомогою адмшютративно-правових й економiчних регуляторiв.
Регулювання у страхуваннi, як i в економщ загалом, може бути й не державним, оскшьки ддать шститути саморегулювання.
Необхiднiсть державного регулювання, спричинена наявшстю таких "провалiв ринку" в страхуваннi, як: "неприйняття на страхування ризикiв, за-хист яких суспшьно необхiдний, але комерцшно невигiдний; прiоритет ште-ресiв страховика, а не страхувальника; недостатнiй розвиток елемент1в ш-фраструктури, в послугах я^ зацiкавленi не окремi страховики, а ринок загалом; некерована тарифна пол^ика страхових компанш; монополiзм (що до-сягае ще бшьших масштабiв порiвняно з товарними ринками, оскшьки в страхуванш сильна тяга до концентраци i централiзацiï кашталу, в т.ч. до його зрощення з фiнансово-банкiвськими структурами); некерований рух ш-вестицiйних потокiв (виключно на користь страховика, а не його кшенлв i держави) i ш" [3].
Держава, визначаючи шдходи до регулювання страхового ринку, повинна знайти "оптимальний баланс мiж свободою ринкових вщносин i захис-том штереЫв страхувальникiв i застрахованих оЫб"[4]. Чим лiберальнiшою стае система державного регулювання, тим вагомшими е впливи юридичних та оргашзацшних механiзмiв, спроможних забезпечити стабшьшсть страхового ринку.
Регулятивна функщя держави в галузi страхування може проявлятися у рiзних формах: прийняття законодавчих актiв, що регламентують страхування; встановлення видiв обов'язкового страхування; проведення податковоï полггики; встановлення пiльг страховим органiзацiям для стимулювання ix дiяльностi; створення особливого правового меxанiзму, який забезпечуе нагляд за функщонуванням страхових оргашзацш.
До системи заxодiв державного регулювання входять: реестращя страхових оргашзацш; лщензування дiяльностi страхових органiзацiй; нагляд за дiяльнiстю страxовикiв та ïx об'еднань. Важливе мiсце в системi регулювання страхового ринку будь-якоï краши займають органи страхового нагляду, яю мають статус державного органу виконавчоï влади.
Державний нагляд за страховою дiяльнiстю в Украïнi здiйснюють з метою дотримання вимог законодавства Украши про страхування, ефектив-
ного розвитку страхових послуг, запоб1гання неплатоспроможносл страхови-юв { захисту штереЫв страхувальниюв.
В Украш1 страховий нагляд розвиваеться з 1993 р., коли було утворе-но Ком1тет у справах нагляду за страховою д1яльшстю "Укрстрахнагляд". У 1999 р. в ход1 адмшютративно! реформи його функцп були передаш Мшю-терству фшанЫв Украши. Це вщомство не придшило надежно! уваги страхо-вш систем^ внаслщок чого вщсутш ч1тко визначеш концептуальш основи державно! пол1тики стосовно страхування. Не виршеш питання сощально-економ1чних прюритет1в страхування; не визначено балансу м1ж сощальним страхуванням { страхуванням на цившьно-правових основах; залишаеться не-виршеним питання модел1 державного регулювання страхового ринку; поль тика держави стосовно страхування непослщовна, окрем1 заходи декларують-ся без попереднього фшансово-економ1чного обгрунтування тощо.
Знаменним вважають 2003 р., коли на ринку фшансових послуг з'явився новий контрольний орган - Державна комшя з регулювання ринюв фшансових послуг Украши. Його стратепчними завданнями е: розроблення та впровадження стратеги розвитку страхово! справи; встановлення единих вимог { стандарт1в надання страхових послуг; гармошзащя страхового зако-нодавства з европейськими стандартами; ведення статистично! та бухгал-терсько! звгтноси вщповщно до м1жнародних стандарт1в; виршення методо-лопчних питань, зокрема уточнення критерив { процедур оцшки страхових компанш, проб1рок { мониторингу д1яльностц посилення вимог до кашталь зацп з метою шдвищити платоспроможшсть страховиюв; розроблення нор-мативних акт1в, що регулюють перестрахування, посередницьку д1яльшсть на страховому ринку, мехашзм формування резерв1в.
Державна комшя з регулювання ринюв фшансових послуг Украши забезпечуе проведення державно! политики у сфер1 страхування, у свош дь яльност керуеться Конститущею Украши, законами Украши, актами Президента Украши, Кабшету М1шстр1в Украши, узагальнюе практику застосуван-ня законодавства з питань, що належать до його компетенци, розробляе про-позици щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить на розгляд Президентов1 Украши та Кабшету М1шстр1в Украши. У межах сво!х повноважень Державна комшя з регулювання ринюв фшансових послуг Украши оргашзовуе виконання аклв законодавства { систематично кон-тролюе !хню реал1зацш.
1нтенсивна глобал1защя свгтового страхового простору настшливо ви-магае вщ нацюнальних страхових ринюв адаптаци до нового режиму м1жна-родно! торпвл1 страховими послугами, який визначаеться процесами л1бера-л1заци системи страхового нагляду й дерегулювання страхових ринюв. Сьогодш важливим завданням е оцшка причин, форм { тенденцш глобал1заци страхового середовища, що допоможе оптимально сформувати стратегда ш-теграци страхового ринку Украши у св1товий страховий проспр, тобто: виз-начення базових довгострокових цшей та ор1ентир1в, виб1р основних дш та забезпечення необхщних ресурЫв для досягнення таких цшей.
Глобальна економжа, як { нацюнальна економша окремо! краши, з одного боку, е системою, здатною до саморегулювання, а з шшого - шддаеться активному державному регулюванню. Якщо рашше державне регулювання
212
Збiрник науково-техшчних праць
було винятково атрибутом нащонально! економ1чно! системи, то зараз варто говорити про виникнення м1ждержавного регулювання, яке здшснюють за участю м1ждержавних економ1чних оргашзацш.
Найяскравше { послщовно м1жнародна штегращя державного регулювання економ1чних процеЫв виявилася в кра!нах Свропейського Союзу (СС). Тут сформувався, що не мае аналопв в свт, мехашзм регулювання гос-подарського життя, заснований на наднащональному втручанш в сощально-економ1чш процеси. Оскшьки економ1чне життя цих кра!н будуеться тепер в рамках единого внутршнього ринку, для них особливо важливо, по-перше, проведення едино! полггики у сфер! регулювання економ1чно! д1яльност1, { по-друге, приведення до одномаштност (утфшаци) нащональних систем регулювання, гармошзаци законодавств { ухвалення единих стандарт регулювання. Розглянемо етапи формування м1ждержавно! модел1 регулювання у сфер! страхування в СС (див. табл.).
Наддержавш мехашзми регулювання формуються не тшьки в СС, але { у всьому свт, оскшьки глобал1защя страхового ринку - процес загальносвь товий. Противагою европейському центру штеграци на сьогодш можуть бути тшьки США. Системи державного регулювання страхових ринюв США (як единого нащонального ринку, що складаеться з ринюв окремих штат1в) { СС (як единого европейського ринку, що складаеться з нащональних ринюв окремих кра!н) поступово набувають дедал1 бшьшо! схожосл, зокрема в сфер! регулювання фшансово! стшкост! та платоспроможност страховиюв. Кр1м того, сам! щ регульоваш страхов! системи дедал1 частше штегруються м1ж собою, йде взаемопроникнення б1знесу, обмш страховими { перестрахуваль-ними послугами, шформацшний обмш { т.п. Останшм часом вагомого зна-чення набувае м1жнародна взаемод1я на р!вш оргашв страхового нагляду.
Отже, забезпечити становлення страхового ринку, уникнувши хаосу та стихшних руйшвних процеЫв, що вщкидають економжу кра!ни далеко назад, може тшьки держава. Саме вона, володдачи ч1ткою стратепею { програ-мою реформування та використовуючи весь арсенал юнуючих в и розпоря-дженш засоб1в, здатна у найкоротш! термши { з найменшими втратами ство-рити умови для становлення цившзованого страхового ринку й забезпечити формування модел1 оптимального поеднання мехашзм1в ринкового саморегу-лювання з широким використанням державних метод1в регулювання еконо-мжи за !х оргашчного переплетення та доповнення один одного. Водночас -немае шдход1в до формування методики прогнозування розвитку страхового ринку в систем! державного управлшня нащональною економшою; недос-татньо обгрунтована роль страхування у забезпеченш безпеки нащонально! економ1чно! системи; вщсутня ефективна антимонопольна (конкурентна) по-л1тика та необгрунтовано мехашзм !! реал!зацп на страховому ринку Укра!ни.
Модель державного регулювання страхового ринку повинна забезпечити як збереження критичних параметр1в страхового ринку, так { вщповщ-шсть запланованих регулюючих заход1в умовам збереження ключових критичних параметр1в нащонально! страхово! системи. З огляду на це, сьогодш важливо перейти вщ виршення тактичних задач та антикризових дш до формування стратегш розвитку на майбутне.
Табл. Етапи формування м ¡ждержа в но)' м о дел г р егул ювання у сфер1 страхування в €С
Етап
Перюд
Змют
с и
а Е г-оо
СГ1 ■
ГП [—
Зняття обмежень на д1яльшсть фь л1ал1в 1 доч1ршх
оргашзацШ стра-
ховиюв з краУн
ее
Перша Директива СС страхування 73/239/СЕЕ (24 линия 1973 р.) стосуеться регулювання вид1в страхування ¡нших, шж страхування життя. Зпдно з шею Директивою, страхов! оргашзацп краТн-члешв СС змогли укладати договори страхування за видами, ¡ншими, шж страхування життя у вЫх ¡нших краУнах Союзу, в яких вони маютъ доч!рш оргашзацп, фшали або в!ддшяння. Директива значно спрощувала порядок л1цензування цих оргашзацш 1 фш1ал1в. Для в1тчизняних страховиюв 1 компашй ¡нших краУн-члешв Союзу зр!внювалися умови функцюнування.
5 березня 1979 р. було затверджено Директиву з1 страхування життя, ироте зпдно з нею, режим роботи за межами своё! краУни був жорстк1шим, шж з\ загального страхування.
с ей г-
<и
о. а.
т о
I
г-оо О
Перехщний до ужфжованого регулювання
У 1987 р. було шдписано Догов1р (Угода) про Сдину Свропу, в1дпов1дно до якого Свропейський Союз почав вживати заход1в щодо створення до 1992 р. единого европейського ринку з широкого перелжу товар1в (пос-луг), що потрапили в сферу ушф1кованого регулювання. У зв'язку з цим вступила в д1ю ще одна Директива, процес ухвалення яко! почався ще в 1975 р. й тривав 12 рок1в - до моменту остаточного оформления в чер-вш 1987 р. Директива визначила мехажзм проведения операцш з'\ загального страхування компашями краУн-члешв Союзу на територп будь-якоТ краУни СС без отримання вщповщного дозволу в мюцевих органах наг-ляду. Тобто фактично ухвалення щеУ Директиви означало взаемне визнання вЫма краТнами Союзу систем лщензування страховоУ д1яльностк Кр:м того, Директива мютила вимогу ¡нформувати органи страхового нагл яду про д1яльшсть доч1ршх орган ¡зацш 1 фшш в краУнах, що не входять до СС (части на з обмежень на д1яльшсть за межами СС була знята).
Процес штеграцп ринюв страхування життя вщбувався повтьшше, шж для ¡нших вщцв страхування. У страху ванш "не життя" ¡нтеграшя йшла випереджальними темпами внаслщок того, що в нш були зашкав-леш насамперед найбшыш европейсью страховики, що спешал1зуються на майнових та ¡нших ризикових видах страхування, яким був необх^ний доступ по прямому страхуванню на суадш з нацюнальним ринки. 1нин Директиви СС з1 страхування торкаються конкретних питань д1яльност1 страховоУ оргашзацп (стан-дар™ обл1ку 1 звтюеп, швестицшно'У д1яльност1, орган ¡защУ страхового аудиту 1 т.п.). Велика частина щеУ групи директив мае не приму совий, а рекомендацшний характер, 1 органи влади кожноУ краУни сам1 визначають порядок Ухнього застосування у внутршньонацюнальнш систем! регулювання. Кр1м того, кожна кра'ша мае право вщкласти [[а певний термш введения якоУ-небудь нор ми. Проте ¡снуе загальна тен-деншя до ушфжащТ всього страхового законодавства, враховуючи регулювання приватних питань функщ-онування страхового ринку._
с та н
<и
сп
О.
Функцюнування единого европейського страхового ринку з ушфжованим регулювання м
Усередиш СС вшкрит1 меж1 для взаемного надання страхових послуг без юридичного оформления комер-щйноУ присутносп [[а територп даноУ краУни (реестрацп фЫал1в або доч1ршх оргашзацш). В наел ¡док цього посилилося зближення нацюнальних систем регулювання страхових риншв.
З метою вдосконалення моделi державного регулювання страхового ринку в економiчнiй системi Укра!ни треба: сформувати низку теоретико-ме-тодолопчних пiдходiв до прогнозування розвитку страхового ринку в системi державного управлшня нацiональною економiкою; обгрунтувати роль страхування у забезпеченш безпеки нащонально! економiчноi системи; обгрунтувати антимонопольну (конкурентну) поллику та механiзм ii реалiзацii на страховому ринку Украши; вивчити досвiд функцiонування моделi наддер-жавного регулювання страхування в СС.
Лггература
1. Танци В. Роль государства в экономике: эволюция концепции // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 10. - С. 53.
2. Економпка УкраТни: стратегия i пол1тика довгострокового розвитку / за ред. акад. НАН Украши Гееця В.М. - К. : 1н-т економ. прогнозування: Фешкс, 2003. - 1008 с.
3. Жилкина М.С. Государственное регулирование страхового рынка в Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание учен. степени кандидата экономических наук. Специальность 08.00.10 - Финансы, денежное обращение и кредит. - М., 2000. - 20 с.
4. Павлов Д. Государственное регулирование страхования как фактор поддержания стабильности социальных отношений // Страховое дело. - 2007. - № 12. - С. 33.
Плыса В.И., Плыса З.П. Модель государственного регулирования страхового рынка в Украине
Рассмотрена модель государственного регулирования страхового рынка в Украине. Выяснены содержание, формы и особенности государственного регулирования страхового рынка Украины в условиях глобализации мировой финансовой системы. Доказано, что обеспечить становление страхового рынка, избежав хаоса и стихийных разрушительных процессов, откидывающих экономику страны далеко назад, может только государство. Рассмотрены этапы формирования межгосударственной модели регулирования в сфере страхования в странах Европейского Союза.
Ключевые слова: государственное регулирование, страхование, страховой рынок.
Plysa V.Yo., PlysaZ.P. The model of state regulation of insurance market in Ukraine
The model of the state regulation of insurance market in economic system of Ukraine is considered in the article. The considered contents, forms and features of the state regulation of insurance market of Ukraine in the conditions of globalization of the world financial system. The stages of forming a model of interstate insurance regulation in the European Union consider.
Keywords: State Regulation, insurance, insurance market.
УДК65.014.1+658.15 Доц. О.М. Рудницька, канд. екон. наук;
студ. С.М. Пкаль - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В Ф1НАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК 1НСТРУМЕНТУ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ
шдприемствОм
Розглянуто сутшсть, значення та системи забезпечення фшансового менеджменту як ефективного шструменту управлшня малими i середшми тдприемства-ми. Встановлено, що запровадження шновацш у дiяльнiсть тдприемств, розвиток ринкових вщносин зумовлюють змiну змюту i характеру роботи пращвниюв. Тому ефектившсть фшансового менеджменту загальною мiрою залежить вщ професшного рiвня фшансового менеджера.
