CC BY
16
За джерелами формування o6iroBi кошти подiляють на: власш та при-рiвнянi до власних; залучеш та iншi. Власш o6iroBi кошти - це кошти, що пос-тiйно перебувають у розпорядженш шдприемства i сформованi за рахунок власних ресурЫв (прибуток i ш.). У процесi руху власш обiговi кошти можуть замiщатися коштами, що е частиною власних, авансованих на оплату пращ, але тимчасово вшьними (у зв'язку з одноразовютю виплати заробiтноï плати). Цi кошти називаються прирiвняними до власних, або стшкими пасивами. Класифiкацiя обiгових кош^в мае важливе значення, оскiльки дае змогу шд-приемству визначити оптимальний склад i структуру, потребу та джерела формування обiгових кош^в. Вiд цього значною мiрою залежить фiнансовий стан пiдприемства [2, с. 36-42].
Склад об^ових коштiв - це сукупшсть окремих елементiв об^ових виробничих фондiв i фондiв об^у. Склад обiгових коштiв у рiзних галузях господарства може мати певш особливостi. Так, у виробничiй сферi основнi статтi обiгових коштiв - це сировина, основш матерiали, незавершене вироб-ництво, готова продукцiя. В окремих галузях промисловост е статл обiгових коштiв, що характернi лише для них. Наприклад, у металургшнш промисло-востi в обiгових коштах враховуеться змшне обладнання, а у добувних галузях до витрат майбутшх перiодiв включають витрати на гiрничопiдготовчi роботи [6, с. 461-471].
Структура об^ових коштiв - це питома вага вартост окремих статей об^ових виробничих фондiв i фондiв обiгу в загальнiй сумi об^ових коштiв. Структура обiгових коштiв мае значш перепади в окремих галузях господарства. Вона залежить вщ складу i структури витрат на виробництво, умов поставок матерiальних цшностей, умов реалiзацiï продукцiï (виконаних робгг, наданих послуг), здiйснення розрахунюв.
Л1тература
1. Никитенко О. Формування процесу ефективного управлшня фшансами тдприемств в умовах ринку // Торпвля i ринок Украïни. - 2008. - Вип. 14. - Т. 2. - С. 237-241
2. Воробйов Ю.М. Формування власного фшансового катталу тдприемств // Фшанси Украши. - 2008. - № 6. - С. 36-42
3. Иванов. В. Система управлення фшансовими ресурсами ПФК / В. Иванов, Е. Степанова // Бизнес-информ. - 2008. - № 3-4. - С. 111-114
4. Пойда К.П. Фшансов1 ресурси пщприемства / К.П. Пойда, Н.Н. Носик, С.С. Грабар-чук // Фшанси Украши. - 2008. - № 1. - С. 96-106
5. Хачатурян С.В. Сутнють фшансових ресурав та ïx класифшащя // Фшанси Украши. - 2008. - № 4. - С. 77-81
6. Шубш О. Стратепчне управлшня як основна частина системи менеджменту управлшня // Журнал европейсько'1' економши. - 2008. - Т. 5. - № 4. - С. 467-471.
УДК 338.246 Доц. О.Й. Жабинець, канд. екон. наук - Львiвський ДУ
внутршнЬх справ МВС Украти
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У КОН-ТЕКСТ1 ГЛОБАЛ1ЗАЦП СВ1ТОВОГО СТРАХОВОГО ПРОСТОРУ
Проаналiзовано основнi моделi державного регулювання страхово! дiяльностi, процеси штернащон^заци страхового бiзнесу на европейському та свiтовому рiвнях,
а також проблеми, яю виникають у ходi глобалiзацii мiжнародних страхових ринкiв щодо ушфшацп форм та методiв державного регулювання страхово1 дiяльностi.
Ключов1 слова: державне регулювання страхово1 дiяльностi, глобалiзацiя свь тового страхового простору, ушфшащя регулювання страхово1 дiяльностi, "пруден-цшне" та мiнтегрованем регулювання страхово1 дiяльностi.
Assoc. prof. O. Y. Zhabynets - Lviv state university of internal
affairs of MVS of Ukraine
State regulation of insurance activities in context of world insurance space globalization
The article covers main models of state regulation of insurance activities, internalization of insurance business at European and world levels, as well as problems of unification of methods and forms of state regulation of insurance activities within the process of globalization of world insurance space.
Keywords: state regulation of insurance activities, globalization of world insurance space, unification of insurance activities regulation, prudential and integrated regulation of insurance activities.
Вступ. Проблема державного регулювання страховоi д1яльност1 не нова у теори та практищ в1тчизняного страхування. Проте, з огляду на процеси штеграци та глобашзаци свггового страхового простору, вона набирае ново' форми та змюту, особливо щодо впровадження м1жнародного досвщу та ви-користання в Укршт прогресивних форм та метод1в державного регулювання страховоi д1яльност1.
Досягнення ще1" мети вимагае глибокого та всеб1чного анашзу резерв1в та можливостей нацюнального страхування для найбшьш безболюного та ра-цюнального впровадження заруб1жних регуляторних технологш.
Постановка проблеми. Як твердять закордонш експерти, глобальний страховий ринок почав формуватися приблизно швстор1ччя тому. Його суть полягае в переплетенш фшансових вщносин, внаслщок яких нацюнальш стра-хов1 ринки впливають один на одного та на свгговий страховий ринок зага-лом. При цьому видшяють два р1вня штеграци страхового ринку: на р1вш Свь тово' Оргашзаци Торпвл^ де функцюнуе глобальний страховий ринок, який об'еднуе вс держави свггу, та на р1вн1 Свропейського Сшвтовариства (дал1 -GC), до того ж аналопчно вщбуваеться глобал1защя його регулювання.
З огляду на це, виникае об'ективна необхщшсть анал1зу та оцшки особливостей та проблем ушфшаци державного регулювання страхово!" дь яльност у взаемозв'язку з1 зазначеними вище процесами глобал1заци евро-пейського та св1тового страхового простору.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. За основу беруться досль дження заруб1жних та в1тчизняних науковщв i практиюв (Н. внуково", М. Жилкiноi, К. Турбшо1', О. Лубенсько1' та ш.), а також iнформацiя Мiжна-родно1' Асоцiацii Органiв Страхового Нагляду (IAIS).
Бiльшiсть публiкацiй вiтчизняних та зарубiжних науковцiв та практи-кiв, як з'являються сьогоднi в Украiнi, висвгглюють зарубiжний досвiд державного регулювання страховоi дiяльностi [1] та [5], водночас перестраховоi [3, 4]. У них досить чггко сформульовано теоретичш аспекти, що стосуються
пiдходiв до державного регулювання страхово! дiяльностi в розвинених державах свпу. Водночас практично вщсуттм е аспект ан^зу змiни полiтики державного регулювання страхово! дiяльностi в контекстi процесiв глоб^за-ци, що iнтенсивно вiдбуваються сьогодш в межах европейського та свггового страхового простору.
Мета дослвдження. Метою нашого дослщження е аналiз причин та наслщюв процесiв глобалiзащl европейського та свгтового страхового простору та !х впливу на сферу державного регулювання страхово! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. У свiтовiй практицi використовують два основних шдходи до державного регулювання страхово! дiяльностi, ко-жен з яких реашзовуеться в рамках одте! зi систем права - "континенталь-но!" та "англо-американсько!". Система "континентального" права ("романо-германська" або "кодифжована"), яка iснуе в Нiмеччинi, Франци, 1талп, 1спа-ни, Япони та шших державах, полягае у жорсткш законодавчiй регламентаци дiяльностi суб,ектiв страхового ринку та систематичному контролi за дотри-манням законодавства при проведенш страхових операцiй. Слiд зауважити, що саме цю модель державного регулювання страхово! дiяльностi почала розвивати Укра!на на початку 90-х рокiв.
За "англо-американською" системою права (системою "загального" або "прецедентного" права, яка дiе в США, Великобритании Австрали, Канадi та iнших державах, закон не е найвищим та единим джерелом права; поряд iз законом важливого значення набув судовий прецедент, а законодавством визна-чено найбшьш загальш умови та правовi межi економiчноl дiяльностi без !х деталiзованоl регламентаци. У рамках ще! правово! системи будуеться лiбе-ральна модель регулювання страхування, в якш основну увагу прид^ють контролю за фшансовим станом страхових компанiй на пiдставi !х звiтностi, але вiдсутнi жорстка регламентащя, затвердження страхових тарифiв тощо. Лiберальна модель може бути децентралiзована та централiзована залежно вiд державного устрою [4, с. 28]. Децентралiзована модель державного регулювання, яка характерна для США, вщповщае принципам економiчного федера-лiзму. Кожен штат мае свою власну автономну страхову систему ^ вщповщ-но, власний наглядовий орган, який встановлюе нормативи страхово! дiяль-ностi в штат та контролюе звiтнiсть страховикiв, як функцiонують на його територи. Единого органу з нагляду за страховою дiяльнiстю в США не юнуе. Вимоги до страховиюв не е утфшоваш, внаслiдок чого в рiзних штатах страховики можуть працювати в принципово рiзних правових умовах. Централiзо-вана модель, яку використовують у Великобритании характеризуеться еднiстю системи регулювання. Британських страховиюв контролюють единим органом з нагляду за страховою дiяльнiстю, вони ж шдпорядковаш загальним правилам та нормативам. У британськш моделi механiзм державного регулювання доповнюеться саморегулюванням, тобто в рамках ще! моделi деяк регулю-вальнi функци держави передано саморегулювальним органiзацiям. Операци зi страхування, як i в континентальнiй модел^ пiдлягають лiцензуванню, од-нак нагляд за страховиками з боку державних оргашв порiвняно слабкий та полягае, зазвичай, у здшсненш контролю за !х фiнансовим станом.
Слiд зауважити, що саме британська модель регулювання страхово1 дiяльностi була прийнята за основу при створенш унiфiкованоï системи регулювання на рiвнi Свропейського Спiвтовариства. Серед основних ознак гло-балiзацiï страхового ринку видiляють наступш: пришвидшення концентраци страхового капiталу, а також активний процес купiвлi акцш та злиття страхо-викiв рiзних держав свiту; iнтернацiоналiзацiя та географiчний перерозподiл ризикiв каналами мiжнародного ринку перестрахування; iнтернацiоналiзацiя фiнансових операцiй страховиюв.
Глобалiзацiя регулювання страховоï дiяльностi на вщмшу вiд глобаль зацiï регулювання економши загалом характеризуемся деякими особливостя-ми, зокрема:
• 1нтернац1онал1зац1я страхування та тюний зв'язок з фшансовою та шформа-щйною сферами забезпечують значно вишд темпи процешв глобал1заци по-р1вняно з 1ншими галузями економ1ки;
• "зарегульоватсть" страхово1 д1яльност1 (на национальному р1вн1), з одного боку, - ускладнюе процеси штеграци, оскшьки виникають трудношд в нап-рямку утфшаци та визначент единих законодавчих стандартов, а з шшого -сприяе, оскшьки кероватсть страхового б1знесу допомагае оперативности впровадження тих чи шших нововведень, водночас на м1ждержавному р1вн1.
Дослiдження процесiв, що вщбуваються на европейському ринку страхування, дають змогу стверджувати, що на сьогодш цей ринок характеризуеться дуже високим рiвнем розвитку страхування i е ушкальним прикладом штегрованого страхового простору, в якому страховi компанiï можуть реалiзовувати сво1' страховi продукти у всiх европейських державах за принципом едино1' лщензи, а споживачi можуть вибирати ri страховi продукти, якi найбшьшою мiрою вiдповiдають 1'х потребам [3, с. 10].
Iнтернацiоналiзацiя страхового бiзнесу в Свропейському Сшвтовари-ствi, безперечно, вимагала унiфiкацiï його регулювання. Саме держави СС, котрi першими ввшшли до глобального страхового ринку, випередили вЫх iнших на шляху iнтернацiоналiзацiï його регулювання.
На европейському рiвнi мiждержавна система регулювання страхово1' дiяльностi поеднуе державне регулювання та саморегулювання, яке здшсню-еться мiжнародними об'еднаннями страховикiв, зокрема, Свропейським комь тетом зi страхування - СКС (Comité Europeen des Assurances, CEA). СКС - це консультацшний та координацшний центр з розвитку страхування у Сврош, а також представницький центр - для захисту штереЫв европейського страхового ринку у св^овому масштаб^
Слiд зауважити, що державне регулювання страхово1' дiяльностi в СС базуеться на ухваленш та виконанш Директив, якi видаються окремо зi страхування життя та загального (ризикового) страхування. На думку европейських експер^в, мiждержавна система регулювання в Свропейському Ствтова-риствi формувалась тричi:
1-ий етап (1973-1987 рр.) - зняття обмежень на дiяльнiсть фшй та до-чiрнiх оргашзацш страховикiв з держав-членiв СС. На цьому еташ було ухва-лено Першу Директиву СС зi страхування 73/239/ЕЕС (24 липня 1973 р.), яка стосувалася регулювання ризикового страхування. Вщповщно до цiеï Дирек-
тиви страховики держав-члешв вС могли укладати договори з видiв ризико-вого страхування в ycix тих iнших членах-державах Сшвтовариства, де вони мали сво1 дочiрнi органiзацiï, фiлiï чи вщдшення. Директива значно спрощу-вала порядок ïx лiцензування та вирiвнювала умови функцiонування з нащ-ональними страховиками.
Аналопчна Директива зi страхування життя була прийнята значно шз-шше (у 1979 р.), однак вщповщно до неï режим функцiонування страховиюв, що займалися страхуванням життя, за межами своеï держави був бшьш жорстким порiвняно зi страховиками загального страхування.
2 етап (1987-1994 рр.) - перехщний до унiфiкованого регулювання. У 1987 р. було шдписано Угоду про вдину ввропу, вщповщно до якоï ввро-пейське Сшвтовариство розпочало роботу щодо створення единого европейського ринку з широким спектром страхових послуг, яю тдпадали тд сферу унiфiкованого регулювання.
Власне через це почала дiяти ще одна Директива, процес ухвалення я^ почався ще в 1975 р. i тривав 12 роюв - до моменту юнцевого оформлен-ня в червш 1987 р. Зазначена Директива давала змогу проведення операцш з ризикового страхування страховими компашями держав-членiв Союзу на територи будь-якоï держави вС без отримання вiдповiдного дозволу в мiсцевиx органах нагляду. Прийняття зазначеноï Директиви фактично означало взаемне визнання ушма членами Союзу систем лщензування страxовоï дiяльностi. Крiм того, Директива мiстила вимогу шформувати органи страхового нагляду про дiяльнiсть дочiрнix органiзацiй та фшш в державах, що не входили до вС (дещо шзшше частину з обмежень на дiяльнiсть за межами вС було знято).
Необхщно зазначити, що процес iнтеграцiï ринюв страхування життя проходив повiльнiше, шж у загальному страxуваннi. Це було пов'язано з тим, що найбшьшим европейським страховикам, якi займалися саме ризиковим страхуванням, доступ на сушдш з нащональним ринки був вкрай необхщним.
Iншi Директиви вС зi страхування стосувалися дiяльностi страxовоï компани, а саме: стандартiв облiку та звгтност^ iнвестицiйноï дiяльностi, ор-гашзаци страхового аудиту тощо. Необxiдно зазначити, що бшьша частина цiеï групи Директив не е обов'язковими до виконання, а мають рекоменда-цшний характер: ïx застосування на внутршньому ринку кожноï держави за-лежить виключно вщ рiшення регулювального органу.
3 етап - з 1994 р. - функщонування единого европейського страхового ринку з ушфжованим регулюванням. У межах вС було вщкрито кордони для взаемного надання страхових послуг без юридичного оформлення комер-цiйноï присутност на територи тiеï чи iншоï держави-члена вС. Внаслщок цього вiдбуваеться швидке зближення нацiональниx систем регулювання страxовоï дiяльностi.
Процес iнтеграцiï в вС сприяв тому, що у державах, де протягом три-валого часу використовувалась континентальна модель регулювання, почали проявлятися риси, яю е характерними для лiберальноï моделi. У Франци, нап-риклад, у 1986 р. було скасовано встановлеш державою межi коливання страхових тарифiв, а на початку 90-х роюв вщ контролю за тарифами вiдмови-лись (одними з останшх) Нiмеччина та Iталiя.
Унiфiкацiя вимог у Директивах СС не означае, що треба лжвщувати нацiональнi системи регулювання страхового ринку. Навпаки, за нащональ-ними регуляторами залишено виключне право нагляду за функцiонуванням вггчизняних та iноземних страховикiв, контроль за ïx фiнансовим станом то-що. Крiм цього, Директиви СС - це лише шструмент прямого регулювання, а непряме (економiчне) повнiстю здшснюеться в рамках нацiональниx систем (наприклад, оподаткування страxовоï дiяльностi). Тобто, вибiр моделi державного регулювання, його форм та методiв залежить вщ особливостей конкретного страхового ринку, специфши його економiчного розвитку та нащ-ональних традицiй.
Глобалiзацiя страхового ринку вщбуваеться не тiльки в межах двох протилежних систем - "континентальной" та "англо-американськоГ, але й в межах свггового страхового простору. Науковi дослiдження дають змогу твердити, що системи державного регулювання страхових ринюв США (як единого нащонального ринку, що складаеться з ринюв окремих шта^в) та СС (як единого европейського ринку, що формуеться з нащональних ринюв окремих держав) поступово уподiбнюються, зокрема, в сферi регулювання фь нансовоï надшносл та платоспроможностi страxовикiв. Крiм того, вщбу-ваеться постiйне взаемопроникнення бiзнесу, обмiн страховими та перестра-ховими послугами, шформацшний обмiн тощо.
Слщ зауважити, що при цьому взаемодiя на рiвнi органiв страхового нагляду вщбуваеться бiльшою мiрою, нiж на рiвнi страхових компанiй. Свщ-ченням цього е створення у 1993 р. Мiжнародноï Асощаци Органiв Страхового Нагляду (IAIS), до я^' ввiйшли США, европейськi держави, РоЫя, Укра-ïна та iн. Принципи, на яких базуються нормативнi та методолопчш розроб-ки IAIS, вщповщають британськiй моделi регулювання, а принципи ïï створення та об'еднання органiв страхового нагляду - американсьюй (за зразком Нацiональноï асоцiацiï страхових комiсарiв США).
Паралельно з штегращею систем державного регулювання проходять також процеси об'еднання систем саморегулювання. На мiжнародному рiвнi об'еднуються союзи та асощаци трьох основних учасниюв страхового ринку: страховиюв, професшних страхових посередниюв та споживачiв страхових послуг [1, с. 121].
Страxовi ринки розвинених держав свлу та системи ix регулювання достатньо рiзноманiтнi. Кожна з держав на базi однiеï iз зазначених вище моделей розвивае свою ушкальну систему, властиву тшьки ш. Наприклад, скан-динавська система, яюй властиве державне регулювання сощального страхування та стимулювання розвитку взаемного страхування в рамках так звано" "шведсько" модел^' макроекономiчного регулювання, або система регулювання страхування в Голланди, яка вважаеться найбшьш лiберальною в За-хщнш Сврош.
Цiкавим е рiзновид континентальноï моделi регулювання Япони. На сьогоднi Япошя е однiею з лiдерiв свггового страхового ринку. Страхова система Япони найбшьш закрита для участ шоземних сграxовикiв та жорстко регульована, особливо, в тарифнш полiтицi. Тут дiе найжорстюший порядок
отримання лщензи та шдтримуеться режим жорсткого протекцюшзму вгтчиз-няних страxовикiв, якi до того ж практично не беруть участ в мiжнародниx об'еднаннях учасниюв страхового ринку.
У xодi глобаизаци мiжнародниx страхових ринкiв виникае низка проблем, що е характерними для багатьох держав, зокрема:
Проблема "федерашзму" страхового нагляду, яка характерна для держав з федеративним устроем. Ïï виршення е принципово рiзним для рiзниx моделей. Так, наприклад, нiмецька модель передбачае концентрацiю регуля-тивних функцiй у федеральному центр^ до того ж територiальним органам у федеральних землях вiдведено лише здшснення поточного контролю. Проти-лежною е американська модель, в якш вщбуваеться повна децентралiзацiя регулювання та вщнесення регулятивних функцiй до компетенци штатiв. Про-мiжною мiж ними е канадська модель, в якш здшснюеться рiвномiрний роз-подш функцiй мiж федеральним центром та провшщями [2, с. 8-11].
Вдосконалення страхового законодавства, динамiка степенi жорсткос-тi регулювальних функцiй. Проблема гармошзаци страхових законодавств та вирiвнювання рiвнiв нагляду послiдовно вирiшуеться лише в державах-членах вС. Залучення шших держав до цього процесу залишаеться у далекiй перспективi.
Зростання значення непрямого регулювання (особливо податкового), а також участ в регулюваннi державних органiв, що безпосередньо не займають-ся страховим наглядом (податковоï служби та податковоï мiлiцiï, органiв, що протиддать економiчнiй злочинностi, водночас i страховому шахрайству та iн.).
Зростання значення регулювання перестрахування та страхового посе-редництва. Розвиток страхового ринку вимагае нагляду не тшьки за страховиками, але й за шшими учасниками страхових правовiдносин, насамперед, перестраховиками, страховими брокерами та агентами.
Сшввщношення мпруденцiйногом та мiнтегрованогом регулювання страxовоï дiяльностi. Залежно вiд рiвня розвитку страхування нагляд у дер-жавi здiйснюеться або мпруденцiйном, тобто виключно за страхуванням, або "штегровано", тобто за страхуванням та шшими сферами фшансових послуг. Потреба в штегрованому регулюваннi виникла внаслiдок процеЫв об'еднання страхового бiзнесу з дiяльнiстю iншиx фiнансовиx установ (зокрема, банюв) та утворення единих фiнансовиx груп.
Висновки. Отже, незважаючи на рiзноманiтнiсть систем державного регулювання страxовоï дiяльностi, в усix розвинених державах св^у меxанiзм державного регулювання формувався вщповщно до особливостей нацюналь-ного страхового ринку, форми державного устрою та соцiально-економiчного розвитку держави. Постшний розвиток страхових ринюв вимагае певних змш в наявних на сьогодш регулювальних системах, яю повиннi вiдповiдати су-часним потребам ринку та загальноекономiчним процесам у державi загалом.
Лггература
1. Внукова Н.М. Страхування: теорiя та практика : навчально-методичний поабник / Н.М. Внукова, В.1. Успаленко, Л.В. Временко. - Х. : Бурун книга, 2004. - 371 с.
2. KomliepeM^H cтрaхoвикiв. Здобутки - e, проблеми заважають // Украша - BUSINESS. - 2005. - № 19. - С. 3.
3. Лyбeнcькa О. Види перестрахового нагляду, яю використовуються на територп GС та в iнших крашах // Страхова справа. - 2003. - № 1. - С. 12-13.
4. Miжнapoднa aco^a^R opra^ страхового нагляду - Стандарт № 8: "Здшснення нагляду за перестраховиками" / переклад I. Зискшда // Страхова справа. - 2003. - № 4. - С. 44-49.
5. Typбинa К.Е. Тенденции развития мирового рынка страхования. - М. : Анкил, 2002. - 256 с.
УДК336 Доц. Я.С. Карп 'як, канд. екон. наук; асист. В.1. Воськало -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НВЕСТУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУД1ВНИЦТВА ЗА ДОГОВОРАМИ ЧАСТКОВОÏ (ПАЙОВО^ УЧАСТ1 ТА ШВЕСТИЦШНИМИ ДОГОВОРАМИ
Розглянуто особливост оргашзацп фшансування будiвництва за договорами частково'1 (пайово1) учасп та швестицшними договорами, ризики у pa3i укладання цих договорiв для iнвесторiв та забудовниюв та оподаткування операцiй за такими договорами.
Assoc. prof. Ya.S. Karpiak; assist. V.I. Voskalo -NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Investing of housing building is by agreements of partial (ration) participation and agreements of investments
In the article the features of organization of financing of building are considered by agreements of partial (ration) participation and agreements of investments, risks at a conclusion these agreements for investors and person buildings and taxation of operations by these agreements.
Постановка проблеми та ïï зв'язок i3 важлившими науковими
та практичними завданнями
Буд1вництво житла в Укра1ш здшснюеться здебшьшого за рахунок кошт1в громадян, як бажають придбати це житло. Придбання житла на пер-винному ринку здшснюеться, в основному, не за договорами кушвльпрода-жу, а за договорами частково1 (пайово1) участ та швестицшними договорами. Таким чином, виникае значний розрив м1ж моментом оплати за буд1вниц-тво житла та моментом отримання права власност на нього, що породжуе певш ризики у недотриманш умов договор1в, виникають суперечност у визначенш дати та бази оподаткування отриманих вщ швестора кошт1в.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано
розв'язання щс*1 проблеми
Особливост придбання житла на первинному ринку висвллюють у сво1х роботах: В. Башта, який розглядае ризики пов'язаш з придбанням квартир на первинному i вторинному ринках; Н. Задерей, I. Наумець, як розгля-дають переваги i недолжи рiзних схем придбання житла на первинному ринку; В. Шмиголь, яка розглядае юридичш аспекти та мiнiмiзацiю ризикiв у разi придбання житла в новобудовах та шшь Однак багато питань залиша-ються суперечливими та нерозкритими до кшця.
