CC BY
195
УДК 7.075: 339.54
Прняк K.M., к.е.н., ст. викладач © Лъв\всъкий нацюналъний ушверситет
еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
М1ЖНАРОДНИЙ ЕТИКЕТ В ДШОВОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Розкрито суттстъ мгжнародного етикету: оргатзащя dinoeux KonmaKmie; дтова субординащя; рекомендацИ щодо формування зовтшнъого облгку дтово! людини.
Описано складовi тдприемницъко! етики та кулътури ведения дыових nepesoeopie м1ж потенцшними партнерами. Подано роль дтових nepezoeopie ргзних крагн з встановлення контакт1в, обговорення npoexmie маибутшх угод, сумгсних diu, виршення питанъ, ят становлятъ взаемнии ттерес для сторт.
Ключов1 слова: мгжнароднии, етикет, середовище, тдприемство, поведтка, б1знес.
Постановка проблеми. В м1жнародному етикеп ¿снуе багато шструмент1в координацп д1яльносп людей залучених в дшове спшкування, але особливу цшшсть набувають так1 моральш якосп як чесшсть, вв1чливкть, тактовшсть, коректшсть, точшсть i порядшсть. 1спанський фшософ-моралкт XVH ст. Бальтасар ГраЫан писав: "Грубкть шкодить усьому, нав1ть справедливому i розумному, люб'язшсть усе скрашуе: позолотить "ш", пщсолодить ктину, пщрум'янить нав1ть стар1сть. У Bcix правилах важливо "як...". Американський пщприемець К. Редолл писав, що в 6i3Heci необхщно звертати увагу на сумлшшсть людини або И вщповщальшсть.
Дотримання правил та норм м1жнародного етикету - це один з необхщних елемент1в професюнал1зму, вплив яких не потребуе додаткових зусиль, але суттево пщвищуе ¿мщж пщприемства у дшовому середовищг Без дотримання цих норм та правил неможлив1 пол1тичш, економ1чш, культурш вщносини, бо не можна юнувати не поважаючи одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Етикет м1жнародного характеру повинен регламентувати права, традици, звича! й умовност1, яких дотримуються дшов1 партнери у спшкуванш. Однак кожна краша мае cboi особливост1, тому для шоземного партнера важливим е ознайомлення з протоколом держави перебування. Знания основних традицш та особливостей культури кра1н, з партнерами яких будете мати певш дшов1 стосунки, сприяе розвитку ефективних дшових контакт1в та укладанню взаемовигщних дшових угод. Адже правила м1жнародного етикету вироблеш стор1ччями i направлен! зокрема на запоб1гання конфл1кт1в i полшшення вщносин м1ж людьми, грунтуються на принципах вв1чливост1 та поваги до всього, що символ1зуе державу.
© Прняк K.M., 2013
38
Анашз останшх дослщжень i публжацш. Великий тлумачний словник сучасио! украшсько! мови, подае таке визиачеиня етикету: «Установлен! нор ми поведшки i правила вв1чливост1 в якому-небудь товариствЬ). Слово «етикет» французького походження i мае два значения: «ярлик» або «церемошал» (тобто правила поведшки). Свого часу Джон Д. Рокфеллер сказав наступне: «Умшня поводитися з людьми - що товар, який можна купити точно так само, як ми купуемо цукор i каву ... I я заплачу за таке вмшня бшьше, шж за що-небудь шше на свт» [6]. Конфуцш писав, у людини е три шляхи, щоб робити розумш вчинки: перший, найблагородшший - роздуми, другий, найпростший -копшвання, третш, найбшьш пркий - досвщ [1]. Иоганн Гете писав, якщо хочете знати як себе поводити то пощкавтесь у вв1чливих жшок [9].
М1жнародний б1знес-етикет - поняття досить мютке i не обмежуеться питаниями дшово1 субординацп i переговорним процесом. Основними складовими е: правила прив1тання; правила звертання; правила представления; оргашзащя дшових контакт1в (переговор1в, зустр1чей, прийом1в, дшового листування); дшова субординация; рекомендаци щодо формування зовшшнього облшу дшово! людини.
Зокрема Г. Кессем сформував п'ять акс1ом ведения б1знесу, найперша з яких стосуеться питания етики б1знесу. BiH сказав: чистий б1знес переживе менш чистий, i чесшсть отримае бшьший доход, шж шахрайство. Тому жодна компашя не змогла б за допомогою шахрайства та неетично! поведшки протриматися довгий час. Одше! спритност1 для ведения б1знесу недостатньо. М. Романов зауважив "шлях до ycnixy лежить через знания норм i правил спшкування людей у р1зних ситуащях. Ц1 правила допоможуть пщтримувати дшов1 стосунки р1зних кра1н" [5, с. 7].
Культура дшового етикету та спшкування е об'ектом дослщження сучасних вчених, зокрема: Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Завальницько! Н.Б., Осипова В.М., Сайтарли I.A., Чугаенко Ю.О. та ш
Мета статтт Метою стата е висв1тлення особливостей м1жнародного етикету в дшовому середовищ1 i на основ! набутих дослщжень проанал1зувати та з'ясувати основш риси дшових етичних норм в 6i3Heci.
Виклад основного матер1алу дослщження. Важливим аспектом формування репутацп та ¿мщжу пщприемства е налагодження позитивних емоцшних контакта з шоземними партнерами. Наприклад, чи Mir би кнувати б1знес, якщо б yci знали заздалегщь, що догов1р не буде виконаний, i один партнер, позичивши rpomi в шшого на дшов1 швестици, не мае жодного нам1ру i'x повертати. За таких обставин звичайно б1знес д1яти не може, бо лише на принципах Mopani та етики повинно триматися виконання догов1рних зобов'язань.
Анал1з свщчить, що в Укра1ш багато вигщних зовшшньоеконом1чних проекпв залишилися нереал1зованими через помилки у вибор1 виду м1жнародного б1знесу, недооцшку р1зномаштних форм регулювання зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 в кра1ш, неч1ткий розподш функцюнальних обов'язюв м1ж пращвниками та ш Одшею з найсуттевших причин провалу цих
39
проекта е вщсутшсть у наших менеджер1в знань та вмшь про те, як встановлювати контакта, враховувати нацюнальш та психолопчш особливост1 шоземних партнер1в, дотримуватися ефективно! тактики ведения переговор1в, шдивщуально! бесщи, презентаци тощо [4, с. 54]. Також дослщження вчених показали [1], що кер1вники шдприемств стали бшьш цишчно, шж 15 роюв тому, ставитися до етики поведшки кер1вництва в цшому. Те, що робить I як поводиться господар, - основний фактор впливу на поведшку пщлеглого. Пщлегл1 тдсвщомо наслщують його поведшку нав1ть пщ час переговор1в ¿з дшовими партнерами шших держав. Таким чином, поводячись етично, кер1вник може пом1тно впливати на етику поведшки сво!х пщлеглих.
У пщприемницькш д1яльност1 зустр1чаються випадки бшьшого чи меншого вщхилення вщ суспшьних норм, що, власне, I е неетичною поведшкою. Причинами неетично! д1яльност1 можуть бути: конкурентна боротьба; бажання мати велию прибутки; невмше стимулювання кер1вниюв за етичну поведшку; зменшення значения етики в суспшьствц бажання досягти мети та виконати мюш оргашзаци будь-якою цшою; неетична поведшка партнер1в (сум1жниюв, засновниюв, постачальниюв тощо); виникнення конфлжтних, стресових та шших под1бних явищ в оргашзаци; невдалий шдб1р та невмше застосування стил1в кер1вництва в оргашзаци; занадто складна система розробки та прийняття ршень в оргашзаци [3, с. 17].
На нашу думку, етикет - наб1р моральних принцишв I цшностей, що керуеться поведшкою людини чи групи людей I визначае позитивш та негативш оцшки 1х думок I дш. Внутршнш кодекс закошв, що визначае, як можна поводитися, а як не можна, як1 р1шення можна приймати, а яю ш, де проходить межа м1ж добром I злом. Етика пов'язана з внутршшми цшностями, а вони, у свою чергу, е частиною корпоративно! культури I впливають на прийнят1 ршення, визначають !х сощальну припустимкть у рамках зовшшнього середовища. Етична проблема виникае в тому випадку, коли ди окремо! людини чи оргашзаци можуть завдати шкоди чи, навпаки, принести користь шшим.
Складовою пщприемницько! етики е культура ведения дшових переговор1в м1ж потенцшними партнерами. Дшов1 переговори проводяться з метою встановлення контакта, обговорення проекта майбутшх угод, сумюних дш, виршення питань, яю становлять взаемний штерес для сторш.
Оргашзащя дшових переговор1в вимагае ретельно! пщготовки, вивчення можливостей потенцшного партнера, вмшня спшкуватися в будь-якому культурному середовищ1, знания нацюнальних традицш, звичок, правил етикету. Оволодшня мистецтвом ведения переговор1в е основою для встановлення щирих I мщних вщносин м1ж б1знесменами.
Сучасний етикет успадковуе звича! практично вЫх народ1в, в 1х основ! лежать правила поведшки, як1 е загальними, оскшьки вони дотримуються пред ставниками не тшьки якогось даного суспшьства, але I представниками р1зномаштних сощально-пол1тичних систем, що ¿снують у сучасному свт. Народи кожно! краши вносять в етикет сво! корективи I доповнення,
40
обумовлеш суспшьним устроем краши, специфжою И кторично! будови, нацюнальними традищями i звичаями.
Незнания нацюнальних особливостей дшового етикету може негативно вплинути на партнер1в, призвести до серйозних непорозумшь, зашкодити взаемодп як на стади переговорного процесу, так i при реал1заци тих чи шших сумкних проекта. Отже, зупинимося на нацюнальних особливостях культури дшового спшкування бшьш детально.
Американська культура дшового спшкування належить до монохромно!, неформально-крарх1чно1, пом1рно-експресивно! б1знес-культури, оркнтовано! на угоду. Американщ досить прагматичш, im притаманна впевненкть у власних силах, жорстккть. Вони наполеглив1 в досягненш мети, тому одразу ж теля знайомства з потенцшним партнером i встановлення дружньо! атмосфери намагаються перейти до справи [7, с. 217].
Американський стиль ведения переговор1в проявляеться в прагненш обговорити не тшьки загальш пщходи, але й детал1, пов'язаш з реал1защею домовленостей. Американцям ¿мпонуе не дуже офщшна атмосфера, вщкриткть, приязнь. Але вони нерщко проявляють егоцентризм, так як вважають, що при веденш справ i'xHi партнери повинш керуватися тими ж правилами, що i вони. Тому партнери по переговорам часто вважають американщв занадто напористими, агресивними. Американський стиль ведения переговор1в характеризуеться достатшм професюнал1змом. Рщко в американськш делегаци можна зустр1ти людину, некомпетентну в питаниях, по яким ведуться переговори (вщповщно, американщв лякае некомпетентшеть партнера). Члени делегаци на переговорах вщносно самостшш при прийнягп ршень. Американщ досить наполегливо намагаються реал1зувати cboi цш на переговорах, люблять торгуватися. Як правило, не терплять довгих зволжань в веденш переговор1в. Вони наполегливо й енергшно вщетоюють свою точку зору пщ час переговор1в, не бажаючи втратити елементи вигоди. Проте американщ ращоналкти, йдуть на компромк, коли кращого вар1анта немае. Уклавши угоду, вони чесно дотримуються И виконання й вимагають того ж ввд партнера. Якщо ж партнер починае хитрувати, не виконуе хоча б один i3 пункт1в контракту, американський б1знесмен дк безжалкно й негайно доводить справу до суду. В партнер! американський б1знесмен насамперед щнуе професшнкть i компетентшеть [3, с. 128].
Шмецькш дшовш культур! властив1 там риси, як прагнення до порядку, дисциплшованкть, пунктуальшеть, економнкть. Головна вщмшнкть шмецько! манери вести справи - стутнь офщшностг Bei зустр1ч1 призначаються завчасно. Досить несхвально сприймаються раптов1 пропозици, змши. Дуже високо щниться професюнал1зм. Разом з тим шмщ достатньо комушкабельш, люблять повеселитися, розважитися.
Для шмщв бшыл в1рогщно вступати в ri переговори, в яких вони з достатньою очевиднктю бачать можливост1 знаходження ршення. Звичайно шмщ дуже старанно вщетоюють свою позицш, в процес1 переговор1в люблять обговорювати питания послщовно, один за одним. Вони люблять наводити
41
факти I приклади, небайдуж! до цифр, схем, д1аграм. Пщ час иереговор1в з ними потр1бно бути лопчним в аргументаци I точним в викладенш факт1в. Цшять чесшсть I прямоту. При укладанш угод шмщ будуть настоювати на жорсткому виконанш прийнятих зобов'язань, а також виплат1 високих штраф1в в раз1 1х невиконання.
Англшщ характеризуються дшовитктю, шануванням власност1, традицш, вв1чливктю. В спшкуванш вони дуже стримаш1 педантичш, що шод1 сприймаеться як замкнут!сть. В бесщах цшуються вмшня слухати, в дшових вщносинах - пунктуальшсть. В Англи пануе правило «дотримання формальностей». Звернення на «ти» до англшця абсолютно недопустимо, так як I звернення до будь-кого на ¿м'я без спещального дозволу. Британщ дуже строго додержуються процедури знайомства. Потискання руки прийнято тшьки при першш зустр1чг Говорити з англшцем про справи теля закшчення робочого дня вважаеться неправильною звичкою, нав1ть якщо ви випиваете чи вечеряете з1 сво!м дшовим партнером.
На вщмшу вщ шмщв англшщ менше часу придшяють питаниям пщготовки до переговор1в. Вони пщходять прагматично, вважаючи, що в залежност1 вщ позици партнера на самих переговорах I може бути знайдено найкраще ршення. При цьому вони досить гнучю I охоче вщповщають на ¿шщативу протилежно! сторони. Англшщ вмшть терпляче вислухати стврозмовника, що, однак, не завжди означае згоду. Грубою вважаеться поведшка, коли занадто багато говорять, тобто, як вважають англшщ, силою нав'язують себе шшим. За традищею англ1ець стриманий в судженнях, уникае категоричних тверджень, старанно обходить в розмов1 будь-як1 особист! моменти, тобто все те, що було б розщнено як втручання в приватне життя. У них високо розвинуте почуття справедливости, тому при веденш справ вони ведуть чесну гру. У б1знес-вщносинах британщ зневажають хитркть, пщступшсть, щнують чесну взаемодш, ретельно дотримуються вс1х формальностей, вдало уникають гострих кут1в, схильш до компромюу, непрямихвисловлень [7, с. 203].
Французи, батьювщина яких вважаеться законодавицею в дшовому протокол! I етищ, дуже галантш, вишукаш, прагнуть дотримуватися етикету, при цьому в поведшщ розковаш I вщкрит1 для сшврозмовниюв. Вони дуже щнують штелект, вмшня пояснювати, точно формулювати умови контракпв I угод. Почуття задоволення у француз1в викликае штерес до 1х культури I мови. В дшових вщносинах цшуються особист! зв'язки. Багато важливих ршень приймаються на дшових прийомах (снщанках, общах, коктейлях).
При проведенш переговор1в французи стараються уникати офщшних обговорень питань «один на один», прагнуть зберегти свою незалежшсть. В той же час 1хня поведшка може змшюватися в протилежну сторону, в залежност1 вщ того, з ким вони обговорюють проблему. Французи велику увагу придшяють попередшм угодам. Люблять досконало вивчити вЫ аспекти I наслщки запропонованих пропозицш, тому переговори з ними проходять в значно бшьш повшьному темт. Будь-яю спроби прискорити переговори
42
можуть лише завдати шкоди справа При обговоренш питань, аргументащя фраицуз1в традицшно ор1еитуеться на лопчш докази. Вони досить жорстко ведуть переговори як правило, не мають «запасно!» позици. Французью партнери можуть перебивати сшврозмовника, щоб висловити критичш зауваження чи контраргументи, але вони не схильш до торгу. Контракта, яю укладають французи, гранично коректш, точш у формулюваннях \ не допускають р1зного тлумачення [3, с. 230-231]. Навщмшу вщ американщв вони менш вшьш I самостшш при прийнята кшцевого ршення. Пщписаш угоди -досить конкретш I не припускають р1зних вар1ант1в. Французи негативно вщносяться до компромгав I в якост1 офщшно! мови переговор1в надають перевагу французькш мовг
Японська дшова культура визначаеться в першу чергу колектив1змом, який заснований на традицшнш общиннш свщомост1, ототожнення пращвниками себе з ф1рмою. Колективний характер пращ багато в нагадуе стиль прийняття управлшських ршень «знизу-наверх». Колектив1зм проявляеться в однаковому робочому одяз1 рядових ствроб1тник1в I управлшщв, в сумшному проведенш дозвшля. Майже вс1 ф1рми мають моральш кодекси, I хоча вони не е формальними атрибутами, 1х вимоги добросовюно виконуються. Японщ уникають суперечностей I конфлжив, прагнуть до компромюв. Конфлжти виршуються за допомогою переговор1в з метою знаходження згоди. В дшовш етищ дуже щнуються працьовиткть, стараншсть. Японщ вщр1зняються пунктуальшстю I майже школи не зашзнюються на зустр1чг Характерною рисою японщв е чутливють до громадсько! думки, точшсть I обов'язковють.
Пщ час переговор1в японщ придшяють розвитку особистих взаемовщносин з партнерами. Японщ часто демонструють увагу, слухаючи сшврозмовника. Часто така поведшка штерпретуеться як вияв згоди ¿з викладеною точкою зору. Насправд1 вони лише спонукають сшврозмовника продовжувати. Прагнення японщв не використовувати слово «ш» I вживати слово «так» в значенш, що вас слухають, людину яка про це не знае може ввести в оману. Знайомий з японським етикетом шоземець побачить вщмову в словах «це важко», в посиланш на погане самопочуття I т.п., а згоду - в словах «Я розумш». Мехашзм прийняття ршень у японщв передбачае досить довготривалий процес погодження I утвердження тих чи шших положень. Тершння вважаеться в Япони одшею з головних рис характеру, тому обговорення дшових питань часто починаеться з другорядних деталей, I йде дуже повшьно. Японщ надзвичайно делшатно I досить вщповщально вщносяться до прийнятих зобов'язань. Для усшшного шдписання угоди доцшьно справити приемне враження на японщв з першо! зустр1ч1, уникати суперечок на релтйно-фшософську тематику, проявляти штерес до ктори та культуриЯпонп [3, с. 152-154].
Китайщ звичайно ч1тко розмежовують окрем1 етапи переговорного процесу: початкове уточнения позицш, 1х обговорення, заключний етап. На початковому еташ велику увагу придшяють зовшшньому вигляду партнер1в,
43
манер1 1х поведшки. На основ! цих даних робляться спроби визначити статус кожного ¿з учасниюв. В подальшому в значнш м1р1 йде ор1ентащя на людей з бшьш високим статусом, як офщшним так I не офщшним. Кшцев1 р1шення приймаються китайською стороною, як правило, не за столом переговор1в, а вдома. Китайщ роблять поступки, як правило, пщ юнець переговор1в, теля того як ощнять можливост1 шшо! сторони. Велике значения китайська сторона надае виконанню досягнутих угод.
В дшових вщносинах з арабами необхщно пам'ятати про обов'язкове дотримання ¿сламських традицш В мкяць Рамадан мусульманину не можна шчого 1сти вщ сходу до заходу сонця. В перший мюяць мусульманського нового року не варто влаштовувати прийоми. Не варто з представниками кламського св1ту заводити мову про пол1тику, необхщно з'являтися в установлене мкце вчасно, хоча ваш партнер може затриматися. Арабам, скорш за все, важко буде мати дшов1 вщносини з представницями жшочо! статтг
Для араб1в одним з важливих елемент1в на переговорах е встановлення дов1ри м1ж партнерами. Вони надають перевагу попередньому опрацюванню деталей питань, яю будуть обговорюватися на переговорах, а також «торгу» за столом переговор1в. Завжди намагаються залишити за собою можливкть продовжити контакта, якщо на цей раз згоди досягнути не вдалосяь (при цьому вщмова вщ угоди супроводжуеться похвалами в адресу партнера I вщхилено! згоди).
Наведен! особливост1 национального етикету вщносш, але багато в чому вщповщають думщ, яка склалася в практищ м1жнародних вщносин. Необхщними елементами етики дшового спшкування е подання знаюв поваги до тих, з ким ведуться переговори.
Таким чином, дуже важливо, щоб кер1вники високого р1вня вщповщали рольовими моделями надежно! етично! поведшки, а оргашзаци мали можливкть пщвищити сво1 етичш стандарта.
Висновок. Зневажання дшового етикету в украшському б1знеЫ полягае в етичност1 або неетичност1 тих чи шших вчинюв, яю не е визначеш ш законом, ш особистим вибором, або диктуються, необхщшстю вижити в умовах невизначеност1, ризику та недобросовкно! конкуренци.
Отже, сформулюемо чотири сфери ди пщприемства: - чесна робота з шоземними партнерами; полшшення ситуаци всередиш колективу -пщвищення вщповщальност1 й мотивоци сшвроб1тниюв, зниження плинност1 кадр1в, пщвищення продуктивности професшна робота над репутащею, осюльки попршення репутаци неминуче позначиться на результатах робота пщприемства; ч1тка робота з нормативними актами й фшансами — тшьки суворе дотримання закошв держави уможливлюе створення довгострокового майбутнього для пщприемства, а також м1жнародного сшвроб1тництва.
Л1тература
1. Батюк Б.Б. Етикет зовшшньоеконом1чних вщносин. Навчальний пос!бник. - Льв1в: ЛНУВМБТ, 2012. - 109 с.
44
2. Дипломатичный i м1жнародний дшовий протокол та етикет. Навчально-методич1 матер1али // Ю.О. Чугаенко. - К.: Нацюнальна академ1я управлшня, 2012. - 82 с.
3. Економжа заруб1жних краш / за ред. Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, В. М. Осипова. - 3-те вид., перероб. i доп. - К. : Центр навч. л-ри, 2007. - 544 с.
4. Кириченко О., Кавас I., Ятченко А. Менеджмент зовшшньоеконом1чно1 д1яльностг — К., 2000.
5. Романов М. В. Справочник по этикету для бизнесменов, туристов и отправляющихся в гости за рубеж. — К., 1992.
6. Сагайдак О. П., Олшник В.М. Принцип м1жнародно1 вв1чливост1 в дипломатичному протокол!. — Л., 2011.
7. Сайтарли I. А. Культура м1жособист1сних стосунюв / I. А. Сайтарли. -К. : Академвидав, 2007. - 240 с.
8. Сштинський В.В., Завальницька Н.Б., Брух О.О. Дшовий етикет в м1жнародному 6i3Heci: Навчальний пос1бник.- Льв1в, 2008. // http://www.megos.org.ua/etyket.L5.html
Summary Girnyak K.M.
ETIQUETTE IN INTERNATIONAL BUSINESS ENVIRONMENT
The essence of international etiquette: the rules of greeting, addressing rules, rules of representation, organization of business contacts, business subordination; recommendations for the development of external accounting business person.
We describe the components of business ethics and culture of doing business negotiations between potential partners. Posted role of business meetings in different countries of networking, discussion of future agreements, joint action, issues of mutual interest to the parties.
Keywords: international, etiquette, environment, business, conduct business.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.
45
