CC BY
423. Закалюжная, Н.В. Правовое положение работника в дистанционном правоотношении» / Н.В. Закалюжная // Вестник Брянского государственного университета. - 2015. - № 1. - С. 185-190.
4. Избиенова, Т.А., Чупракова, А.О. Дистанционные трудовые отношения как форма нетипичной трудовой занятости / Т.А. Избиенова, А.О. Чупракова // Марийский юридический вестник. - 2017. -№ 1 (20). - С. 101-103.
5. Раджабова, З.К., Юсупова, П.М. Дистанционная занятость как форма эффективного использования трудовых ресурсов / З.К. Раджабова, П.М. Юсупова // Современные тенденции развития науки и технологий. - 2017. - № 2-9. - С. 61-65.
6. Трудовой Кодекс Российской Федерации от 30 декабря 2001 года № 197-ФЗ [Электронный ресурс] // Код доступа: https://rg.ru/2001/12m/trud-dok.html (Дата обращения: 30.08.2021)
7. Хусяинов, Т.М. Риски утраты права на отдых сотрудника в условиях цифровой экономики: право отключиться / Т.М. Хусяинов // Юридическая техника. -2019. - № 13. -С. 787-788.
8. Цивка, М.Л. Актуальные проблемы правового регулирования труда дистанционных работников / М.Л. Цивка // Новые юридические исследования. - 2020. - С. 56-60.
МГЖНАРОДШ СТАНДАРТИ ОРГАШЗАЦП ДИСТАНЦIЙНОÏ ЗАЙНЯТОСТ1
Сайченко Я.В.
астрантка кафедри цившьно-правових дисциплт, господарського та трудового права Харювського нацюнального педагогiчного yHiверситету iMeHi Г. С. Сковороди Укра'та, м. Харюв
INTERNATIONAL STANDARDS OF THE ORGANIZATION REMOTE EMPLOYMENT
Saichenko Ya.
graduate student of the Department of Civil Law Disciplines,
economic and labor law Kharkiv National Pedagogical G.S. Skovoroda University,
Ukraine, Kharkiv
Анотащя
Стаття присвячена дослвдженню дистанцшно1 зайнятосп з огляду на мiжнароднi та европейсьш стандарти. Зроблено висновок, що розробка нацюнального законодавства про дистанцшну зайня-псть мае враховувати положення Конвенци МОП «Про надомну працю» ввд 1996 р. № 177, Рекоме-ндаци МОП «Щодо надомно1 пращ» ввд 1996 р. № 184. Внесено пропозищю на законодавчому рiвнi iмплементувати положення £вропейсько1 рамково1 угоди щодо дистанцшно1 роботи з урахуванням особливостей нащонально1 системи законодавства.
Abstract
The article is devoted to the study of remote employment in the light of international and European standards. It is concluded that the development of national legislation on telework should take into account the provisions of the ILO Convention "On Home Work" of 1996 № 177, the ILO Recommendations "On Home Work" of 1996 № 184. A proposal has been made to implement the provisions of the European Framework agreements on remote work taking into account the peculiarities of the national system of legislation
Ключов1 слова: зайняпсть, дистанцшна робота, телеробота, мiжнародно -правовi стандарти, пращвник, роботодавець.
Keywords: employment, remote work, telework, international legal standards, employee, employer.
Сьогодш в укранському суспiльствi вщбува-еться велика шльшсть трансформацшних процеав, яш тягнуть за собою змши в економiчнiй, сощаль-нш та правовш сферах. Щдписання Угоди про Асо-щащю з £С запустили реформацшний процес, який нацшений на вироблення та впровадження в практику нового правового мислення та моделей пове-дшки, яш забезпечують тдготовку Украши до пов-ноправного входження у Свропейську спшьноту. Для цього нагальною е гармонiзацiя впчизняного права з загальносвiтовими правовими приписами.
Ефективно дiючий механiзм нацiональноi iмплеме-нтацii мiжнародних трудових стандартiв е основою для впровадження мiжнародних стандарпв у зако-нодавство Украни, яшсним показником дiевостi якого виступае поширенють реалiзацii' iмплементо-ваних норм у практичнш дiяльностi якнайефектив-нiша система захисту прав i свобод людини. У свою чергу, вiдсутнiсть практики застосування мiжнаро-дних трудових стандарпв е показником низькоi' ефективностi юнуючого механiзму нацiональноi iмплементацii мiжнародних норм [79, с. 16].
Тому дослвдження шновацшних форм зай-нятосп, однieю з яких е дистанцiйна, не буде по-вним без вивчення мiжнародного досвщу регла-ментаци цих питань. Осшльки процес реформ, що тривае в Укра!ш вимагае розробки та налагодження нових моделей ефективно! взаемодп мiж пращвни-ками та роботодавцями. Беззаперечним е те, що сфера зайнятосп тюно пов'язана з попитом та про-позицiею, як1 наявнi в ринкових умовах, що скла-лися в кра!ш. Питання про «стандартшсть» зайня-тостi сьогоднi сто!ть досить гостро. £ чимало да-них, яш свiдчать про те, що стандартна форма зайнятосл стае все менш поширеною, i це змiнюе уявлення про не!. Але справа цим не обмежуеться, i сьогодш е чимало думок про те, що час стандартно! зайнятосп пройшов i вона повинна перестати вважатися основною, тому що не вщповвдае сучас-ним соцiально-економiчним реалiям. Прихильники тако! точки зору говорять про те, що сучасний бiз-нес потребуе максимально! гнучкостi, а стандартна зайняпсть перетворилася на свого роду «баласт», який заважае динашчному розвитку економiки. Безстрокова зайнятiсть, стабшьшсть трудових фун-кцiй й iншi елементи стандартно! зайнятостi зава-жають бiзнесу пристосовуватися до мiнливо! рин-ково! кон'юнктури.
Отже, ураховуючи, що дистанцшна робота як одна iз iнновацiйних форм зайнятостi е новим викликом часу, який був лише прискорений па-ндемiею, обрана для дослiдження проблематика е надзвичайно актуальною.
Окремi питання правового регулювання дис-танцшноИ роботи працiвникiв були предметом до-^дження таких науковцiв як Н. Б. Болотша, Н. М. Вапнярчук, В. С. Венеджтов, Л. П. Гаращенко, В. В. Жернаков, С. А. 1ванов, М. I. 1ншин, I. Я. Кисе-льов, В. П. Кохан, А. М. Куршний, В. В. Лазор, Л. I. Лазор, А. М. Лушшков, В. М. Лушшкова, Р. З. Ш-вшиць, В. I. Прокопенко, В. Д. Перевалов, П. Д. Пи-липенко, М. А. Шабанова, О. М. Ярошенко та ш. Проте, не применшуючи значення наукових дороб-к1в зазначених науковцiв питання щодо правового регулювання дистанцшно'1 зайнятостi працiвникiв i сьогоднi е досить актуальними.
Розглянемо коротко мiжнародно-правовi доку-менти з розглядувано! проблематики й виокремимо найхарактернiшi особливостi, що становлять ште-рес для розвитку нацiонально! нормативно-право-во! бази в дослiджуванiй цариш.
Основними застосовними мiжнародними та ев-ропейськими документами, що конкретно стосу-ються дистанцшно! роботи, е Конвенщя МОП про надомну працю 1996 р. (№ 177) (нажаль, Укра!на !! так i не ратиф^вала) та Рекомендацiя МОП щодо надомно! пращ 1996 р. (№ 184), яю застосовувалися до надомних пращвнишв, та як1 можуть надати пе-внi вказiвки щодо вирiшення деяких проблемних питань у сферi дистанцшно! роботи, а також Рам-кова угода про дистанцшну роботу, укладена 16 ли-пня 2002 р. европейськими м1жгалузевими сощаль-ними партнерами (и№СЕ/иАРМЕ та iн.).
Так, зпдно положень Конвенцiя МОП № 177 категор1я «надомна праця» означае роботу, яку
особа виконуе: (а) за мюцем !! проживання або в ш-ших примiщеннях за !! вибором, але не у виробни-чих примiщеннях роботодавця; (б) за винагороду; (в) з метою виробництва товарiв або послуг, згiдно з указiвками роботодавця. Трудовий договiр з надомниками укладаеться, як правило, у письмовш фо-рмi. В ньому мають бути найбiльш повно викладеш як основнi, так i додатковi умови, що визначають взаемш обов'язки сторiн. Прийняття на роботу надомника оформляеться наказом (розпорядженням) роботодавця. Отже, це своервдний вид трудового договору про виконання роботи вдома, особистою працею, з матерiалiв i з використанням знарядь i за-собiв працi, видiлених тдприемством або придба-них за рахунок його коштiв. Враховуючи зазначене, до власних шструменпв i механiзмiв можна ввдне-сти комп'ютери, принтер, модем та офюш меблi, як1 е власнютю працiвника, з яким укладено трудовий договiр про надомну працю. Разом з тим, це питання мае бути виршено при укладенш трудового договору про надомну працю. Оплата пращ надомников провадиться за вщрядними розщнками за фа-ктично виконанi роботи або вироблену продукц1ю, що ввдповщае встановленим вимогам до !! якосп. За погодженням сторiн надомнику можуть ввдшкодо-вуватись витрати, пов'язанi iз виконанням для пiд-приемства роботи вдома (електроенерпя, вода тощо).
Вiдповiдно до Рекомендащя МОП №2 184 надомник повинен бути ознайомлений з умовами пращ в письмовому вигляд^ Держава повинна реестру-вати шдприемщв, як1 наймають надомних працiв-нишв i самих працiвникiв. Iнспектор пращ або iншi офiцiйнi особи повинш мати право в1дв1дувати при-мщення, в яких трудяться надомники, не порушу-ючи право на недоторканшсть мiсця !х проживання. Зазначена Рекомендащя установлюе: а) бiльш ши-року сферу використання надомно! працi; б) права пращвника на вибiр зони для надомно! пращ за межами примщень роботодавця; в) можливосп об'е-днання надомников в профспшку; г) права надомников вимагати створення сво!х власних органiв уп-равлiння надомною працею i брати участь в !х роботi; д) права виступати суб'ектом колективних трудових спорiв.
Слiд також назвати й Конвенщю МОП 1981 р. №154 про колективш переговори, виходячи iз при-писiв яко! залучення сощальних партнерiв може сприяти розробцi i запровадженню механiзму дис-танцiйно! роботи, а саме шляхом: проведения кон-сультацш щодо правового регулювання дистанцшно! роботи; шформування членiв оргашзацш та со-цiальних партнерiв про переваги дистанцшно! роботи та внесення пропозици щодо надання допо-моги в переходi на дистанцiйний режим; обм^ до-свiдом, надання тдтримки i поширення iнформацi! щодо запровадження режиму дистанцiйно! роботи; в1дсл1дковування якосп забезпечення безпеки на робочому мюцц якщо представники профспiлок ви-явили, що робочi мiсця не вщповщають безпецi та гiгiенi працi, вони повинш вжити заходiв в1дпо-ввдно до Конвенцi! 1981 р. №155 про безпеку та гь пену працi; здiйснення заходiв з охорони пращ при
поверненш на робочi мюця i проходження нав-чання.
На рiвнi ж бвропейського Союзу 16 липня 2002 р. було укладено Рамкову угоду щодо дистан-цiйноi роботи, яка е першою незалежною угодою, що була укладена европейськими сощальними партнерами i що служить орiентиром у виробничих вь дносинах у £С. Gвропейськi соцiальнi партнери та 1'хш членсьш оргашзаци на нащональному рiвнi вперше звернулися до безпосереднього виршення проблеми, пов'язано1' з новими формами оргашзаци працi, шляхом визначення комплексу принципiв i правил, а також прийняття зобов'язань щодо 1'х-нього своечасного впровадження у державах-учас-ницях бвропейського Союзу та крашах бвропейсь-кого економiчного простору.
Рамкова угода встановлюе загальну структуру нормативiв щодо дистанцшно1' роботи, спрямована на сприяння розвитку тако1' ново1' форми роботи та одночасний захист як пращвнишв, так i штересш роботодавцiв. Соцiальнi партнери намагалися гара-нтувати, що поширення дистанцшно1' роботи не призведе до виникнення нового статусу зайнятосп. Хоча в Угодi шдкреслюеться, що дистанцiйнi пращвники користуються такими ж засобами правового захисту, що i пращвники, як1 постiйно працю-ють у примщенш роботодавця, у нiй також визна-чаються аспекти, характернi для дистанцшно1' роботи та як1 вимагають адаптацп або особливо1' уваги, наприклад так1 як умови працевлаштування, захист даних, приватшсть, обладнання, охорона здоров'я та безпека, оргашзащя працi, навчання та колективнi права.
Дистанцiйна робота в Угодi визначаеться як форма оргашзаци та/або виконання роботи з вико-ристанням iнформацiйних технологiй у контекст трудового договору/вiдносин, коли робота, яка також може виконуватися у примщенш роботодавця, проводиться поза його межами на постшнш основа Дистанцшний працiвник же визначаеться як особа, що виконуе дистанцiйну роботу вщповщно до визначення, наведеного вище.
Дiя Рамково1' угоди поширюеться на пращвни-к1в, як1 виконують дистанцiйну роботу на постiйнiй основа Щодо добровiльностi дистанцiйноi роботи Рамкова угода встановлюе наступне: (1) дистан-цiйна робота е добровiльною як для пращвника, так i для роботодавця, яких вона стосуеться. Вона може бути передбачена у початковш посадовш iнструкцii працiвника, або бути запроваджена пiзнiше, на умо-вах добровшьно1' домовленостi; (2) в обох випадках роботодавець надае дистанцiйним пращвникам ввд-повiдну письмову iнформацiю зпдно з Директивами 91/533/6ЕС (Рада бвропи, 1991) та 2019/1152 (бвропейський Парламент i Рада Свропи, 2019), зо-крема, данi про застосоваш колективнi договори, опис роботи, яку потрiбно виконувати, а також до-даткову письмову iнформацiю, що конкретно пот-рiбна вiдповiдно до специф^ дистанцiйноi роботи, зокрема: а) оргашзацшний пiдроздiл шдпри-емства, до якого приписуеться дистанцiйний працiвник; Ь) безпосереднiй керiвник дистанцш-ного пращвника чи iншi особи, до яких вш може
звертатися з питаннями професiйного чи особис-того характеру; с) домовленосп щодо звiтностi; (3) у випадках, коли початкова посадова шструкщя не передбачае роботи у вщдаленому режимi: а) якщо пропозищю щодо роботи у вщдаленому режимi ви-сувае роботодавець, працiвник може таку пропози-цiю прийняти або ввдхилити; Ь) якщо працiвник ви-словлюе бажання перейти на дистанцшну роботу, роботодавець може прийняти або вщхилити такий запит; с) переход до дистанцiйноi роботи як такий не впливае на статус дистанцшного пращвника, оскшьки це змiнюе лише споаб виконання роботи; d) сама по собi вiдмова працiвника ввд переходу до дистанцiйноi роботи не може бути причиною при-пинення трудових в1дносин або змiни умов працевлаштування такого пращвника.
Рамкова угода також передбачае, що по вщно-шенню до умов працевлаштування дистанцшш пращвники користуються такими ж правами, гара-нтованими чинним законодавством i колективними договорами, що й пращвники вщповвдних катего-рiй, яш працюють у примiщеннях роботодавцiв; при цьому вона передбачае, що можуть бути необ-хвдними додатковi колективнi та/або iндивiдуальнi договори, в яких будуть врахованi особливосп ди-станцiйноi роботи.
Дана Угода також вирiшуе питання, пов'язанi з захистом даних та приватносп пращвника. Так, роботодавець несе ввдповщальшсть за (1) вжиття вiдповiдних заходiв, зокрема, щодо програмного забезпечення, спрямованих на забезпечення захи-сту даних, яю використовуються та обробляються дистанцiйним пращвником для професiйних цiлей; (2) шформування дистанцiйних працiвникiв про все застосовне законодавство та правила компанii щодо захисту даних, зокрема: будь-яю обмеження щодо використання 1Т-обладнання чи засобiв, таких як 1нтернет; санкци у разi 1'х недотримання; (3) дотримання приватностi дистанцiйних працiвникiв у випадках, i коли встановлюеться будь-яка система мониторингу, вона повинна бути спiввимiрною з цi-лями та запроваджена вщповвдно до Директиви 90/270 щодо роботи з екранними пристроями (Рада бвропи, 1990 р.).
Як загальне правило, ввдповщальшсть за на-дання, встановлення та обслуговування облад-нання, необхвдного для дистанцiйноi роботи на постшнш основi покладаеться на роботодавця. Роботодавець також несе ввдповщальшсть за безпеку та здоров'я на робоп дистанцiйних працiвникiв в1дпо-ввдно до Директиви 89/391/6ЕС (Рада бвропи, 1989 р.) та ввдповвдних похвдних директив, нацiональ-ного законодавства та колективних договорiв.
Найпоширенiшим способом iмплементацii Рамково1' угоди стало укладення внутршньоде-ржавних угод на нацiональному та мiжгалузе-вому рiвнях. Наприклад, у Бельги була укладена нацiональна Колективна угода № 85 ввд 9 листопада 2005 р. про телероботу, а и положення стали обов'язковими за допомогою шдписання Королiвського указу ввд 13 червня 2006 р. Такий споиб iмплементацii можливий також i для Ук-раши адже вiн е перш за все iмперативним,
тобто обов'язковим для виконання для вих ро-ботодавцiв i працiвникiв, не створюе суперечно-стей у законодавств^ тому що мае найвищу юри-дичну силу та чико регулюе трудовi правоввд-носини не утворюючи подвшного трактування закону. У порiвняннi з Рамковою угодою, Коле-ктивна угода № 85 бшьш докладно визначае змiст шдиввдуального трудового договору, ук-ладеного в письмовш формi мiж працiвниками з дистанцшними формами зайнятостi та !х робо-тодавцями, наслiдки вiдсутностi такого письмо-вого договору угоди, а також питання витрат, пов'язаних iз випадками поломок устаткування. Так, у ст. 6 Колективно! угоди № 85 передбача-еться, що шдиввдуальний трудовий договiр, ук-ладений у письмовiй формi до початку роботи, повинний мштити наступну iнформацiю: (а) час роботи та дш, в якi вона виконуеться при необ-хiдностi дш / або час, коли пращвник знахо-диться на пiдприемствi; (б) час, у перюд якого з пращвником можна зв'язатись, визначеним способом; (в) випадки компенсацi! роботодавцем пращвнику витрат, пов'язаних iз самим устатку-ванням та його поломками; (г) умови, при яких пращвник мае право виконувати роботу в офiсi роботодавця; (д) строк поввдомлення, перед звь льненням та/або термiн роботи та умови И про-довження.
Водночас недивлячись на спещальш мiжнаро-дно-правовi акти щодо дистанцшно! зайнятостi, не вс питання щодо !!' використання були врегульо-ванi. Так, на практищ досить часто виникала проблема щодо встановлення факту виникнення трудо-вих правоввдносин з використанням дистанцшно! зайнятосп. У зв'язку з цим, у 2006 рощ МОП прийняла Рекомендацш №198 «Про трудовi право-вiдносини», яка мiстить рекомендацi! для держав-членiв про те, як розробити необхвдш закони та вдо-сконалити полiтику у сферi використання гнучких форм зайнятостi, яка гарантуе працiвникам захист трудових ввдносин на практищ. Зокрема, вона пе-редбачае, що держави-члени органiзацi! повиннi передбачити можливють визначення у сво!х норма-тивно-правових актах або iншими засобами конкре-тних, наприклад в актах сощального партнерства, ознак iснування трудових правоввдносин. Тобто, Рекомендацiя №198 визначила, що для тдтвер-дження виникнення правовщносин (у тому числi й правовщносин у сферi дистанцiйно! зайнятосп) досить установлення основних факпв, що пiдтвер-джують виконання роботи й виплату винагороди працiвниковi, попри те, в який спосiб цi трудовi правовiдносини характеризуються в будь-якiй угодг Вона стала важливим iнструментом розробки полiтики, спрямовано! на регулювання трудових вь дносин, гарантiй соцiального захисту та захисту прав працiвникiв, пов'язаних з використанням дистанцшно! зайнятосп.
О^м того, враховуючи, що дистанцшна робота - це не лише певний тип трудових вщносин, о^м Рекомендаци МОП № 198 (яка конкретно стосуеться трудових вщносин), до механiзмiв за-
провадження дистанцшно! роботи також застосову-еться вся сукупшсть iнших м1жнародних i европей-ських стандартiв з питань пращ, застосовних до рь зних аспекпв трудових вiдносин (наприклад, стосо-вно робочого часу, шчно! роботи, неповно! зайнятостi, зобов'язань роботодавця щодо шфор-мування працiвникiв i забезпечення прозорих i пе-редбачуваних умов пращ, шспекцп працi, свободи об'еднання, права на оргашзацш, колективних пе-реговорiв, тристороннiх консультацiй, представни-к1в пращвнишв, рiвноправних можливостей i став-лення, профорiентацi! та навчання, гарантiй зайнятосп, заробггно! плати, соцiального забезпечення, охорони материнства тощо).
Висновки. Грунтуючись на викладеному вище аналiзi м1жнародних приписiв та !х наукового ана-лiзу, дистанцiйна робота - це виконання робгт у рамках трудових ввдносин, яке регулярно здшсню-еться поза межами примщень роботодавця за допо-могою шформацшно-комушкацшних технологiй. А дистанцiйнi пращвники - це особи, що викону-ють дистанцiйну роботу в рамках трудових вщно-син, яка здшснюеться поза межами примiщень роботодавця за допомогою ЖТ. Вони мають так1 ж права й обов'язки, що й iншi працiвники, зокрема, стосовно: професшно! пiдготовки та кар'ерного зростання; тривалостi робочого часу, перiодiв вiд-починку та iнших умов пращ; безпеки i здоров'я на роботц захисту в1д дискримiнацi! в сферi зайнятостi та професiйно! д1яльностц винагороди; обов'язко-вого соцiального захисту; мшмального вiку праце-влаштування чи початку роботи; охорони материнства; вщшкодування втрат, спричинених нещас-ними випадками на робоп або професiйними захворюваннями.
Вважаемо розробка нацюнального законо-давства про дистанцшну працю мае враховувати положення Конвенцш МОП «Про надомну працю» ввд 1996 р. № 177, Рекомендаци МОП «Щодо надомно! пращ» ввд 1996 р. № 184. При цьому важливо не лише ратифшувати ввдповвдш мiжнародно-правовi документи, а й адекватно ввдобразити в трудовому законодавствi найваж-ливiшi !х положення, урахувавши ввдповщш ре-комендацi!. Йдеться передуем про забезпечення рiвностi трудових прав дистанцшних працiвни-кiв порiвняно з традицiйними працiвниками, а також захисту !х вiд дискримiнацi!. Важливо реально впровадити письмову форму трудового договору з такими пращвниками. Для них мае бути забезпечено можлившть об'еднуватися з метою захисту сво!х штереив у профспiлки та iншi органiзацi!, а також гарантоване право на участь у колективних переговорах. Також варто розробити адекватний мехашзм контролю за до-триманням трудового законодавства шд час використання дистанцшно! пращ.
Ураховуючи те, що Укра!на обрала £вро-пейський курс розвитку та прагне стати повно-цшним членом £С потрiбно на законодавчому рiвнi також iмплементувати положення £вро-пейсько! рамково! угоди щодо дистанцшно! роботи, беручи до уваги особливосп нащонально!
системи законодавства. Зокрема, iмплементу-вати основш положення рамково! угоди, яка б забезпечувала: пдш умови пращ «дистанщй-ним» працiвникам за рахунок роботодавця; со-цiальнi та правовi гаранти роботи; дотримання вимог безпеки роботи; законодавчу регламента-цiю правил, обов'язшв та умов укладання договору i3 працiвниками дистанщйно! форми зайня-тостi.
Список лiтератури
1. Collective Agreement on Telework № 85. 09.11.2005. URL: http://www.cnt-nar.be/CCT/cct-85.pdf
2. Council Directive 90/270/EEC of 29 May 1990 on the minimum safety and health requirements for work with display screen equipment. EUR-Lex. URL: https ://eur-lex.europa. eu/legal-con-tent/en/TXT/?uri=CELEX%3A52006PC0390
3. Framework Agreement on telework, between the ETUC, UNICE/UEAPME and CEEP 2002. URL: http://www.etuc.org/framework-agreement-telework
4. Гшденко В. I. Правове регулювання гну-чких форм зайнятосп : дис. ... канд. юрид. наук 120..00.05. Харыв, 2020. 269 с.
5. Дистанщйна робота: матерiал до серп онлайн-треншпв з мiжнародних i европейських
стандартiв з питань пращ. URL:
https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---
europe/---ro-geneva/---sro-
budapest/documents/genericdocument/wcms_7533 35.pdf
6. Конвенцiя МОП № 154 про сприяння ко-лективним переговорам ввд 19.06.1981 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_006#Text
7. Конвенцiя МОП № 155 про безпеку й ri-пену працi та виробниче середовище вiд 22.06.1981 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050#Text
8. Конвенцiя МОП № 177 про надомну працю вiд 20.06.1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text
9. Рекомендащя МОП № 184 щодо надомно! пращ ввд 20.06.1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text
10. Рекомендацiя МОП №198 про трудовi пра-вовiдносини ввд 31.05.2006р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_529#Text
11. Розовський Б. Г., Арсентьева О. С. Праця створила людину ... i на тисячолiтгя зупинила ii ро-звиток. Актуальнi проблеми права: теорiя i практика. 2018. №2 (36). С. 16-41.
