CC BY
14
УДК 339.5 JEL: G24; I21; I23
М1ЖНАРОДН1 РЕЙТИНГИ ЯК ОСНОВН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ М1ЖНАРОДНОГО
ОСВ1ТНЬОГО РИНКУ ПОСЛУГ
© 2020 БУЛК1НА I. А.
УДК 339.5 JEL: G24; I21; I23
Булкiна I. А. Мiжнароднi рейтинги як основн характеристики мiжнародного ocBiTHboro ринку послуг
Рейтинги стали нев'д'емним атрибутом глобального ринку осв'тн'к послуг. Попри те, що жоден ¡з них повшстю не в'дображае реальноi кар-тини, саме рейтинги сьогодн формують со^альну реальшсть. Основним фактором ycnixy утверситету е його репута^я на национальному та м/жнародному освiтнiх ринках. У цьому процеа рейтинги вiдiграють ключову роль: потрапляючи у свiтовiй або нацональний рейтинг на про-Bidrnмщя, заклад вищоi освти (ЗВО)значно пiдвищyе свою приваблив'кть не тшьки для аб'тур'кнт'в, але також для роботодав^в, швестор'в i держави, яка може забезпечити його додатковими субсид'ями. Вид'шено основн групи рейтингiв, що в сучасних умовах формують враження про заклад вищоiосвти та визначають його мще серед аналогiчних заклад'в у свт. Зазначено особливостi кожного з вид'шених рейтингiв, проана-л'зовано топ кожного. Головна вiдмiннiсть мiжнародних рейтингiв полягае, перш за все, у превалюванн о^нки науково-досл'1дно'1 д'яльностi над о^нками освтньо1 i сощально'1 мюй ушверситет'ю. Це пояснюе позицИ в них укранських ЗВО, адже втчизнянi заклади освти все ж таки ор'кнто-ван на навчальний процес. Через таке органiзацi¡, що 1х формують, позицонують украИнсьш ЗВО як таю, що знаходяться поза ринком освтн'к послуг. Проанал'вовано участь укранських ЗВО у кожному з вид'шених мiжнародних рейтингiв. Визначено, що до мiжнародних академ'мних рей-тингiв входять лише класичнi та техшчн'1 украИнсьш ушверситети. Аналогiчна ситуа^я характерна i для науково':' складово1 освтньо1 д'тльност'!. Водночас, за результатами проведеного анал'ву iнтернет-рейтингiв, якi на сьогодн набирають все бшьшо'1 популярност'> серед аб'тур'кнт'в, украИнсьш ЗВО не надають належноiуваги ролi та можливостям штернет-середовища, що ставить 1х на деклька щабл'в нижче пор'вняно з 1х свтовими конкурентами.
Ключов'! слова: заклад вищоiосвти, мiжнародний рейтинг,осв'>тн'1 послуги. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-266-273 Рис.: 1. Ббл.: 25.
Булшна 1рина АнатолИвна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри м'жнародного б'внесу та економiчного анал'ву, Хармвський нацональ-
ний економiчний утверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна)
E-mail: yartym.ia@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6555-6400
УДК 339.5 JEL: G24; I21; I23
Булкина И. А. Международные рейтинги как основные характеристики международного образовательного рынка услуг
Рейтингистали неотъемлемым атрибутом глобального рынка образовательных услуг. Несмотря на то, что ни один из них полностью не отражает реальной картины, именно рейтинги сегодня формируют социальную реальность. Основным фактором успеха университета является его репутация на национальном и международном образовательных рынках. В этом процессе рейтинги играют ключевую роль: попадая в мировой или национальный рейтинг на ведущие места, заведение высшего образования (ЗВО) значительно повышает свою привлекательность не только для абитуриентов, но и для работодателей, инвесторов и государства, которое может обеспечить его дополнительными субсидиями. Выделены основные группы рейтингов, которые в современных условиях формируют впечатление о заведении высшего образования и определяют его место среди аналогичных заведений в мире. Указаны особенности каждого из выделенных рейтингов, проанализирован топ каждого. Главное отличие международных рейтингов заключается, прежде всего, в превалировании оценки научно-исследовательской деятельности над оценками образовательной и социальной миссий университетов. Это объясняет позиции в них украинских ЗВО, ведь отечественные учебные заведения все же ориентированы на учебный процесс. Из-за этого организации, которые их формируют, позиционируют украинские ЗВО как находящиеся вне рынка образовательных услуг. Проанализировано участие украинских ЗВО в каждом из выделенных международных рейтингов. Определено, что в международные академические рейтинги входят только классические и технические украинские университеты. Аналогичная ситуация характерна и для научной составляющей образовательной деятельности. В то же время, по результатам проведенного анализа интернет-рейтингов, которые сегодня набирают все большую популярность среди абитуриентов, украинские ЗВО не придают должного внимания роли и возможностям интернет-среды, что ставит их на несколько ступеней ниже по сравнению с их мировыми конкурентами. Ключевые слова: заведение высшего образования, международный рейтинг, образовательные услуги. Рис.: 1. Библ.: 25.
Булкина Ирина Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский
национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: yartym.ia@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6555-6400
UDC 339.5 JEL: G24; I21; I23
Bulkina I. A. International Ratings as the Main Characteristics of the International Educational Services Market
Ratings have become an integral attribute of the global market for educational services. Despite the fact that none of them fully reflects the real picture, it is the ratings that today form the social reality. The main factor of the university's success is its reputation in the national and international educational markets. In this process, ratings play a key role: getting into the world or national rating for the leading places, the higher education institution (HEI) significantly increases its attractiveness not only for applicants, but also for employers, investors and the State, which can provide it with additional subsidies. The main rating groups, which in today's conditions form the impression of higher education institution and determine its place among similar institutions in the world, are allocated. The features of each of the allocated ratings are specified, the top of each rating is analyzed. The main difference between international ratings is, first of all, in the preponderation of the valuation of research activities over the valuation of educational and social missions of universities. This explains the position of the Ukrainian HEI in them, because the national educational institutions are still focused on the educational process. Because of this, the organizations that form ratings are positioning the Ukrainian HEI as those being outside the market of educational services. The participation of Ukrainian HEI in each of the allocated international ratings is analyzed. It is defined that the international academic ratings include only classical and technical universities of Ukraine. The same situation is typical for the scientific component of educational activities. At the same time, according to the results of the carried out analysis of Internet ratings, which are now gaining popularity among entrants, Ukrainian HEI do not give due attention to the role and capabilities of the Internet environment, which puts them a few steps lower compared to their global competitors. Keywords: higher education institution, international rating, educational services. Fig.: 1. Bibl.: 25.
Bulkina Iryna A. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National
University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: yartym.ia@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6555-6400
При розвитку глобалiзацiйних процеав зрос-тае роль фактора знань, який у сучасних умовах стае товаром. На сьогодш конкурен-тоспроможшсть економши держави визначаеться не обсягом природних i промислових ресурав, а, перш за все, штелектуальним потенщалом i здатшстю гене-рувати новi знання. Завдяки шдвищенню конкуренци розвиток ринку освишх послуг мае фундаментальне значення для нащонально! економши. За умов по-стшного зростання попиту на освига послуги, що надаються освпшми установами, фшансового вижи-вання навчальних закладiв впчизняна освиа пере-творилася на бiзнес також. Боротьба за користувачiв освишми послугами призвела до жорстко! конкуренци у системi вищо! освiти, що неминуче зросте через демографiчний спад, який призведе до зменшення шлькост абiтурiентiв.
Для освишх закладiв дшсно з'являеться необ-х^шсть у активних до^дженнях ринку освiти, ощ-нюванш свое! позицй на цьому ринку, «просуванш» як освигао! установи, так i и навчального товару. Сл^д, зауважити, що маркетинговi служби здебкь-шого в^дсутш у вичизняних закладiв вищо! освiти (далi - ЗВО), i саме тому навчальш заклади практично не ведуть маркетинговi до^дження ринку освiти са-мостшно, а беруть участь у спонтанному задоволенш зростаючим споживчим попитом. Виходячи з цього необх^дно звернути увагу на мiжнароднi рейтинги, як дають можлившть зробити аналiз рiзних аспекпв дiяльностi ЗВО i найбкьш чпко та повно охарактери-зувати мiжнародний освинш ринок послуг.
Досл^дженню мiжнародних рейтинпв ЗВО при-свячено пращ Татаршова I. 6., Черевко О. В., Дубш-
ського O. Г. Дрешпака В. М., Кочетково! О. П., Вавь лшо! Н. I., Чаркшо! О. О., Киричка А. П та iH. [1-7]. Однак у них зроблено акцент на окремих аспектах рейтингування ЗВО, в той час як за сучасних умов активного розвитку ринку освинк послуг i посилення конкуренци в цш сферi постае необхГдшсть у комплексному aнaлiзi особливостей мiжнaродних рейтинпв i можливостей !х використання для шдвищення конкурентоспроможносп ЗВО на ринку освггшх послуг.
Метою роботи е aнaлiз основних мiжнaродних рейтинпв зaклaдiв вищо! освiти та мкця в них укра-!нських ЗВО.
Рейтинги ЗВО сьогодш стали звичайним яви-щем у бГльшосп кра!н з розвиненими системами державного вищо! освiти, а останш роки вони складають-ся i в кра!нах, що розвиваються. Iсторiя мiжнaродних рейтинпв освигах установ нaлiчуе понад 150 роив. Одшею з перших вГдомих спроб скласти рейтинг за-клaдiв вищо! освiти е 200-сторiнковa робота «Вища полиехшчна навчання в Нiмеччинi, ШвейцарГ!, Фран-ци, Бельги та Англи», опублшована в 1863 роцГ. I! автор Karel Koristka порiвнюе 13 техшчних ГнститутГв з Цюрiхa, Штутгарта, Дрездена, Карлсруе, Мюнхена, Ганноверу, Парижа, Льежа, Гента, Лондона [24].
Наприкшщ XIX ст. «естафету» ранжируван-ня навчальних зaклaдiв пГдхопили США: в 1870 рощ мШстерство освГти ще! кра!ни склало свГй перший рейтинг ГнститутГв, розбивши !х на 4 групи.
У 1900 рощ у Великш БританГ! вийшла робота А. МаклГна «Де ми можемо знайти кращих людей».
Вш дослГджував такГ характеристики, як мшце наро-дження, сГм'я, нацГональнГсть, а також привГв список унГверситетГв, вГдсортованих за кГлькГстю видатних випускникГв. У наступш кГлька рокГв цей же критерш використовувався i в рейтингах шших авторГв, на-приклад, у Х. Еллка, який був прихильником теорГ! про спадковий характер шдивкуальних властивос-тей особистостГ, згрупував у 1904 рощ ушверситети по числу «генив», якГ !х закГнчили (подГбш критерГ! були вГдображенням науково! дискусГ! про те, що е прюритетом у становленнГ особистостГ - природа чи оточення).
3 початком Першо! свГтово! вГйни i подальшого
подГлу европейських кра'ш на ворожГ табори,
а також тдготовки до ново! свГтово! вГйни скла-дання вишГвських рейтинпв у бврош перестало бути актуальним, в той час як у США цей напрямок про-довжував розвиватися. Так, у 1911 рощ в США, на за-мовлення Американсько! ушверситетсько! асощаци, К. Бебкок ранжирував 344 ЗВО на 4 групи за показни-ком отримання студентами ступеня бакалавра [25].
В останнш чверт ХХ ст. у складання рейтинпв освпшх установ стало додаватися все бкьше кра!н i органГзацГй. НайбГльш активно воно продовжилося у Великш БританГ!, де в 1971 рощ був опублкований рейтинг компани Times Higher Education, що стала сьогодш «законодавцем мод» в галузГ глобальних рей-тингГв. У травш 2013 року групою IREG були розгля-нутГ i схвалеш першГ рейтинги (в !х числГ - QS World University Rankings, QS World University Rankings: Asia and QS World University Rankings: Latin America, Perspektywy University Ranking).
Осккьки мГжнародш рейтинги так чи шакше враховують б1льшГсть показникГв, !х можна розгляда-ти як якийсь консолГдований (агрегований) вимГрю-вач мГжнародно! спроможностГ унГверситету.
Серед безлГчГ мГжнародних рейтингГв е три основнГ, на як орГентуються свГтове академГчне сшв-товариство i досить велика ккьшсть роботодавцГв у всьому свГтГ. Серед них: Times Higher Education World Universities Rankings (THE), QS World University Rankings, Academic Ranking of World Universities (ARWU).
Так, свГтовий рейтинг британсько! консалтинго-во! компани Quacquarelli Symonds (QS) [9] - один Гз трьох основних i найстарших, вГн публГкуеться що-рГчно з 2004 року (до 2009 року рейтинги QS публку-валися у сшвпращ з THE як Times Higher Education -QS World University Rankings). При цьому ккьюсть ощнюваних унГверситетГв щорГчно зб1льшуеться: з ккькох сотень на самому початку до тисяч на цей час. Ранжуються тГльки ri навчальнГ заклади, якГ про-водять багаторГвневу подготовку студентГв (науково-дослГднГ центри, де проходять стажування асшранти, до рейтингу QS не потрапляють) i як не спещал1зу-
ються на якомусь одному напрямку дГяльноси. Виня-ток становлять Каролшський Гнститут у СтокгольмГ (який е одним Гз найбкьших медичних унГверситетГв бвропи), Вища комерцГйна школа в ПарижГ (яка вважаеться одшею з кращих бГзнес-шкк бвропи та свГту) i Комерцшний унГверситет Гм. Лу!джГ БокконГ в Мкаш (приватний навчальний заклад, що випускае фахГвщв у галузГ економжи, юриспруденцй та управ-лГнських наук i визнаний однГею з провГдних свГтових шкГл дГлового адмГнГстрування).
Рейтинг QS використовуе експертш данГ, зГбраш вГд десяткГв тисяч вчених i рекрутерГв. ВГн також використовуе чисельш оцГнки (науковГ статтГ, цитуван-ня тощо), якГ легко верифшуються. Для пГдрахунку цитування спочатку використовувався 10-рГчний пе-рГод, потГм - 5-рГчний. До 2007 року використовува-лася наукова база Web of Knowledge Essential Science Indicators (ESI) компани Thomson Reuters, а попм -Scopus.
Звертае на себе увагу, що переважна бкьшкть у Топ-100 вишГв, за версГею QS, - англомовш, перш за все американсьш i британськГ. Водночас неангло-мовш вишГ практично не досягають «вершин» цього рейтингу (кращий з них - Швейцарський федераль-ний технолопчний Гнститут у 2020 рощ - на 6 мкщ, Кембриджський унГверситет - на 7 мкщ). Серед азГй-ських вишГв найбГльш високо оцГнюються показники Наньянгського Технолоичного УнГверситету та Нащ-онального унГверситету СГнгапуру (у 2020 рощ вони займають 11 мшце рейтингу). УнГверситет Цшхуа (Китай) зайняв 16 мшце, що на одну позицш вище, нГж у попередньому рощ. Серед укра!нських ЗВО до рейтингу увшшли 6, серед яких переважно кла-сичнГ та техшчш унГверситети. Позицй' укра!нських ЗВО порГвняно з лГдерами рейтингу QS наведеш на рис. 1 [9].
КрГм загального рейтингу кращих унГверситетГв свГту QS World University Rankings, компашя Quacquarelli Symonds складае вузькоспещалГзоваш рейтинги, в тому числГ за галузями знань (навчання) i по регюнах. У них застосовуеться частина загальних ГндикаторГв, але з рГзними вагами. На додаток до ш-дикатора цитування використовуеться Гндекс ХГрша.
Починаючи з 2009 року QS веде ряд регюналь-них рейтингГв, серед яких найбГльш повно укра!н-сьш ЗВО охоплюе саме QS EECA [11], який охоплюе i кра!ни СхГдно! бвропи i Центрально! Ази, куди вГд-носяться кра!ни колишнього СРСР i Варшавського договору (з 2014 р). З 350 унГверситетГв, яю входять у рейтинг QS EECA-2020 року, 20 е украшськими, що на 2 бкьше порГвняно з 2019 р. i на 4 - з 2018 р. [11].
Л ругий з трьох основних i найстарших гло-/ % бальних академГчних рейтингГв - це СвГтовий Г \ рейтинг унГверситетГв Times Higher Education (THE) [8]. ПодГбно QS рейтинг THE використовуе
Навчальш установи
№ 1 Massachusetts Institute of Technology № 2 Stanford University № 3 Harvard University № 4 University of Oxford № 5 California Institute of Technology (Caltech) № 6 Swiss Federal Institute of Technology Zurich № 7 University of Cambridge № 11 Nanyang Technological University, Singapore (NTU...
№ 11 National University of Singapore (NUS) № 16 Tsinghua University (China) № 491 V. N. Karazin Kharkiv Shevchenko National University № 541-550 Taras Shevchenko National University of Kyiv № 651-700 The National Technical University «Kharkiv... № 701-750 The National Technical University of Ukraine «Igor...
№ 701-751 Sumy State University № 751-800 Lviv Polytechnic National University
Рис. 1. Позици пров^них ушверсителв свггу i Украши за рейтингом QS [9]
експертш даш, 3i6paHi в1д десятйв тисяч експерпв, однак ïx внесок у шдсумковий рейтинг становить лише третину. А iншi двi третини - npo3opi (верифь коваш) чисельш оцшки: науковi статй, цитування, колабораци' та рiзного роду спiввiдношення. Як i у ви-падку з QS, список складений переважно пров^дними класичними i техшчними унiверситетами, представ-ники iншиx типiв закладiв вищо'1 освiти (сощально-економiчнi та медичш) тут також поодинокi.
Академiчний рейтинг THE так само, як i рейтинг QS, не дуже прихильний до украшських ЗВО. THE World University Rankings 2020 [8] хоча i вклю-чае 1397 ушверситетш, з них лише 6 вишiв Украши переважно класичнi: НУ «Львiвська полiтеxнiка», ЛНУ iменi 1вана Франка, НТУ «ХП1», СНУ, КНУ iменi Тараса Шевченка та ХНУ iменi В. Н. Каразiна. Порiвняно з 2019 р. позици' украшських вишiв по-кращилися як за юльйстю (+ 2), так i яйстю (якщо у 2019 р. максимальна позищя в рейтингу становила 1001+, то у 2020 р. НУ «Львiвська полпехшка» посiв 801-1000 мшце).
Cлiд акцентувати увагу на Регюнальному рейтингу THE для краш з економiкою, що розви-ваеться (THE Emerging Economies University Rankings [12]), який охоплюе 533 навчальних закла-ди i орiентований переважно на оцiнку реальних по-казникiв дiяльностi унiверситетiв. За перюд 20142020 рр. жоден украшський унiверситет не входив до рейтингу, в той час як ушверситети Прибалтики i РосИ входять в 50 i 10 кращих в^дпов^дно.
Останнiй з трьох основних глобальних акаде-мiчниx рейтингiв, Академiчний рейтинг ушверси-тетiв свiту (Academic Ranking of World Universities -
ARWU) [10], розроблений, щоб зрозумгти масштаб вгдставання китайських yнiверситетiв вiд свгтових лiдерiв. Рейтинг пyблiкyeться з 2003 року. На вгдмгну вiд гнших рейтингiв, методологiя ARWU, що вико-ристовуе експертнi данi (50 % для QS i 33 % для THE), полягае в тому, що ARWU використовуе виключно прозорi (верифiкованi) чисельнi оцiнки, причому таи, що фокусуються на найвищих оцгнках акаде-мiчного визнання: нобелiвськi i фiлдсовськi преми, пyблiкацГi в двох самих топових наукових журналах (Nature i Science). Третя принципова вгдмшшсть ARWU вгд рейтинггв QS i THE - це повна вгдсутнгсть реггональних рейтингiв, ильки глобальнг рейтинги. бдиний виняток - це рейтинг китайських вишгв. Чет-верта вгдмгнна риса ARWU - гстотно iнша «нарiзка» на предмети, покладенг в основу глобальних пред-метних рейтинпв. Кглькгсть предметних рейтингiв вище, нгж у ранiше розглянутих QS i THE, причому з 50 предметних рейтинпв 20 припадае на гнженер-нг науки (6 для QS i 5 для THE). П'ятою фундаментальною вгдмшшстю ARWU вгд шших глобальних рейтинпв е те, що гумангтарнг науки i мистецтво не е напрямками для ранжирування унгверситетгв, на вгдмгну вгд природних, гнженерних, медичних, соцг-альних наук i наук про життя.
Академiчний рейтинг ARWU незрiвнянно кри-тичнгше до украшських ЗВО, нгж розглянутг ранiше QS i THE, в ARWU-2019 [10] немае жодного ЗВО з Украши. Це свгдчить про те, що Китай не розглядае укра'шськг навчальнг заклади як можливих конкурен-тгв на ринку освгтнгх послуг у сучасних умовах.
Ще одним академгчним рейтингом на цей момент можна назвати Московський мгжнародний рейтинг «Три мгси унгверситету» (MosIUR) [13], який
оцшюе ^K)40Bi класичнi Mien yHiBepcMTeTiB: ocBiTy, HayKOBi дослiдження та взаемозв'язок ушверситету з мiсцевою громадою. Вихiдними даними для рейтингу виступають однаково вимiрювaнi кiлькiснi показники, а застосування даних, побудованих на основi репутащйних опитувань, виключаеться. Рейтинг видаеться другий рiк (включаючи експеримен-тальний рейтинг у 2017 р), на цей момент до нього входить 1200 вишiв, 3 з яких - украшсью [13]. На цей момент MosIUR не мае предметних рейтинпв.
Aнaлiзyючи сьогодш ринок освишх послуг, крiм aкaдемiчних, доцiльно придкяти увагу i наукометричним рейтингам, осккьки одним iз завдань сучасного ЗВО е розвиток науки як одного з двигушв сучасно'1 освiти.
Одним iз таких рейтингом е SCImago Institutions Rankings [14], в основу якого покладено викорис-тання бази даних Scopus. SCIMago е рейтингом на-укових оргaнiзaцiй, а не ткьки ЗВО. Вiн aнaлiзyе на-yковi та нayково-дослiднi установи за композитним шдикатором, який поеднуе в œ6i три рiзних набори показнишв, заснованих на дослiдницькiй дiяльностi, iнновaцiйних заходах i громадському вплив^ який вимiрюеться через видимiсть у веб. У 2020 рощ пер-шi 5 позицiй серед 892 учаснишв посiдaють Китай-ська aкaдемiя наук (Chinese Academy of Sciences), Нащональний центр наукових дослiджень Франци (Centre National de la Recherche Scientifique), Mi-нiстерство освiти КНР (Ministry of Education of the People's Republic of China), Гарвардський ушвер-ситет (Harvard University) та Медична школа Гарварду (Harvard Medical School). Загальна ккьшсть представнишв Украши зросла з 33 у 2019 рощ до 45 у 2020 р. Серед 45 украшських установ, що входять до загального рейтингу, найвищу сходинку (519) за-ймае Нащональна aкaдемiя наук Украши, а серед ЗВО - Украшський державний ушверситет зaлiзнич-ного транспорту (737) та Прикарпатський нащональний ушверситет iм. Василя Стефаника (750). ЗВО економiчного профкю у 2017-2020 рр. не представлено [14].
Також з ще'1 точки зору слк розглядати CWTS Leiden Ranking [15], який у 2019 р. пропонуе важливу шформацш про нayковi досягнення майже 1000 великих ушверситеив у всьому свт. Лейденський рейтинг надае шформацш виключно про дослкження, що проводяться в ушверситетах. Дослiдження пред-стaвленi в публшащях, а ретельно зiбрaнi даш про цi пyблiкaцiï складають основу Лейденського рейтингу. На жаль, украшськ ЗВО не представлеш в цьому рейтингу.
Сл^д, зазначити, що наведеш нayкометричнi рейтинги базуються на плaтформi Web of Science, де шдексуються aнгломовнi стaттi. Вiдповiдно, ЗВО, де частка таких публшащй недостатньо висока, не
займають висок позицГ! в рейтингу. Стосуеться це в основному публшацш у галузГ соцГальних i гумаш-тарних наук, а також медицини.
В УкраМ також шнуе рейтинг ЗВО, який фор-муеться сайтом Освихш [16] за показниками бази даних SciVerse Scopus. Станом на квГтень 2020 р. до бази даних Scopus включено 177 закладГв вищо! освь ти Укра!ни, що на 11 навчальних закладГв бГльше, нГж у квГтнГ 2019 року. У рейтинговш таблицГ заклади вищо! освГти Укра!ни ранжованГ за шдексом ГГрша -кГлькГсним показником, що базуеться на ккькоси наукових публшацш i кГлькостГ !х цитувань. Зпдно з даними рейтингу 2020 року, найвищий шдекс ГГрша серед ушверситеив Укра!ни мають КНУ Гмеш Тараса Шевченка - 93 (89 у рейтингу 2019 року), ХНУ Гмеш В.Н. Каразша - 73 (70) та ЛНУ Гм. I. Франка -64 (60).
КрГм академГчних i наукометричних рейтинпв, у сучасних реалГях цГкавими стають рГзного роду Гнтернет-рейтинги. За таких рейтинпв судити про рГвень надаваних освпнк послуг складно, проте в умовах дГджитал-середовища кожен унГверситет, який защкавлений в абГтурГентах i сво!й репутацГ!, дотримуватиметься стратегГ! вГдкритостГ, що ви-ражатиметься у викладаннГ актуального контенту, зростанш трафГку вГдвГдувань сайту i посилально! маси на нього.
Одним Гз таких рейтинпв е Webometrics [17] -це досить щкавий мГжнародний рейтинг, що вимГрюе об'ем web-вмГсту вишу (ильшсть сторГнок i викла-дених файлГв) i затребуванГсть цього web-контенту (число зовшшнк посилань). ВГдмГнними рисами рейтингу Webometrics е сталкть методологи i висока динамГчнГсть змГн показнишв рейтингу. У той час як методологи шших класичних академГчних рейтинпв постшно змГнюються, принципи ранжирування Webometrics залишаються незмшними. ВГдповГдно, змши позицГй ЗВО в цьому рейтингу носять ктот-но бГльш показовий характер. До того ж результати його бГльш динамГчш, оскГльки на них миттево вГдо-бражаються результати дГяльноси з просування ЗВО у вГртуальному просторГ.
Webometrics дозволяе судити про нащо-нальну систему вищо! освГти не по окре-мих лГдерах, а по всГй сукупносп складо-вих !! унГверситетГв. ВГдношення числа ЗВО, якГ увь йшли до рейтингу, до загально! ккькоси ЗВО у нащ-ональнГй системГ освГти, - найважливГший показник масштабноси нацГонально! системи вищо! освГти, !"! цГлГсностГ i готовностГ до сприйняття нових освигах технологГй. Так, у 2020 р. з 629 укра!нських ЗВО [23] до рейтингу потрапили 315, а решта (49 %) виключеш з ранжирування. Тобто можна зробити висновок, що штернет-технолопями у ХХ1 ст. в Укра'М не володь ють практично половина ЗВО. Зпдно з результатами
рейтингу, найбкьш присутшм у мереж1 украшським ЗВО у 2020 р. е Сумський державний ун1верситет. Друге м1сце пос1в КНУ 1мен1 Тараса Шевченка, трете - ХНУ ¿меш В. Н. Караз1на [17].
Такого ж роду рейтингом е i U-Multirank [18] -найб1льш глобальний рейтинг ун1верситет1в. Система багатовим1рного рейтингу U-Multirank була оф1ц1йно прийнята в кшщ с1чня 2013 року в Дублш1 6С як альтернатива вже усталенш рейтингов1й систем!. Вш включае в себе больше 850 ун1верситет1в з понад 70 краш. Основною метою U-Multirank е формування об'ективного уявлення про р1зш сфе-ри д1яльност1 ЗВО. Це дозволяе аб1тур1ентам, студентам та шш1м зац1кавлен1м особам пор1внювати ушверситети за р1зними параметрами. У випуск рейтингу 2020 р. увшшло 1672 ушверситети, з яких 57 - украшських.
Т
акож проводною мшнародною дов^ко-вою та пошуковою системою вищо! освiти, в якiй представлен огляди i рейтинги б1льш 13600 офщшно визнаних унiверситетiв i коледжiв в 200 крашах, е uniRank [19]. Ii метою е надання при-близного глобального рейтингу свпових уншерсите-тiв i коледжiв на основi ix присутностi в мережi i по-пулярностi з так званого передбачуваного трафжу, довiри / авторитету i популярностi якiсниx посилань. Це дозволяе шоземним студентам i викладачам зро-зумiти, наскiльки популярний конкретний ЗВО в ш-шш краМ.
У 2020 р. лидерами «Top 200 Universities in the World» [20], по верси uniRank, стали Massachusetts Institute of Technology, Harvard University i Stanford University. До рейтингу також входили пров^дш ушверситети США, Канади, Мексики, Бразили, ПАР, Япони, Китаю, Республки Корея, 1ндонезИ, Сшгапу-ру, Гонконгу, Тайваню, Австрали, Саудiвсько! Ара-ви, 1рану, Туреччини, Роси та краш бвропи. Жоден з украшських ЗВО до рейтингу не входить. Аналопч-на ситуацiя склалася iз рейтингом uniRank «Top 200 Universities in Europe» [21]. Водночас у Топ-5 рейтингу uniRank «Universities in Ukraine» [22] входять ЗВО столищ (НТУ «КП1», КНУ iменi Тараса Шевченка, Уншерситет Грiнченка) та Львову (ЛНУ iм. I. Франка, НУ «Львiвська Полiтеxнiка»).
Такий пiдxiд дае комплексне уявлення про ЗВО, про його мережеву актившсть, про присутшсть в 1н-тернетi викладачiв, сшвробинишв, студентiв. Сайт -вiзитна картка ЗВО в мiжнародному освiтньому сшв-товариствi, вiдображення його освiтньоi та науково! дiяльностi. Web-полiтика ЗВО сприяе формуванню нових зв'язшв, неформального сшлкування мiж вче-ними i реалiзацii iнновацiйниx розробок на основi об-мiну досвiдом i творчо'1' сшвдружность Публiкацii на вишiвськиx сайтах - найпростший i дешевий шлях оперативного обмшу iнформацiею мiж ученими, ви-
кладачами, студентами. Виходячи з цього, без пере-б1льшення можна сказати, що навчальний заклад, що не волод1е 1нтернет-технолог1ями, в принцип! не може сьогодш називатися вишем, тим бкьше ун1вер-ситетом.
ВИСНОВКИ
Таким чином, глобальш рейтинги ушверсите-т1в вже щкьно вплетен1 в життя уншерситейв 1 на-ц1ональну пол1тику багатьох краш, ставши пом1тним фактором ринку осв1тн1х послуг. Головна в1дм1нн1сть розглянутих рейтинпв полягае, перш за все, в р1зно-му ступен1 врахування науково! та викладацько! дь яльносп ЗВО. В м1жнародних рейтингах «вага» науки значно превалюе, що пояснюе позици укра!нських ЗВО в таких рейтингах, осккьки в1тчизнян1 заклади осв1ти все ж таки ор1ентован1 на навчальний процес. Таким чином, м1жнародш рейтинги позицюнують укра'шськ ЗВО як таи, що в основному знаходяться поза ринком освишх послуг, а отже, не можуть роз-глядатися як потенцшш конкуренти.
Водночас вйчизняш заклади осв1ти св1домо втрачають таку можлившть просування, як штернет-середовище, що сьогодн1 беззаперечно виходить на перший план серед потенцшних аб1тур1ент1в, робо-тодавц1в 1 партнер1в. Усе це обумовлюе необхдшсть проведення подальших досл1джень з питань м1жна-родного рейтингування ЗВО з метою пошуку причин в1дставання в1тчизняних заклад1в осв1ти в1д сво!х св1тових 1 регюнальних конкурент1в, а також можли-востей посилення власних позиц1й на ринку освггшх послуг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Татарiнов I. £. Свтова практика формування рей-тингiв ушверсите^в: визначення найбiльш об'ек-тивних критерпв та iндикаторiв оцiнювання. Ук-ранський соцум. 2013. № 1 (44). С. 100-116.
2. Черевко О. В. Дiагностика економiчно! безпеки ВНЗ у мiжнародних рейтингах. Нвестицп: практика та досв1д. 2016. № 24. С. 32-36.
3. Валенкевич Л. П., Фшктьштейн О. В. Аналiз сучас-них рейтинпв вищих навчальних закладiв як ш-струменту оцшки якостi вищо! освiти. Теоря та практика державного управл1ння. 2013. № 3. (42). С. 36-42.
4. Дубшський О. Г. 1^жнародний рейтинг вишiв Webometr¡cs: як збiльшити значення фактора переваги. Науковий в\сник НЛТУ Украни. 2012. № 22.15. С. 377-384.
5. Дрешпак В. М., Старушенко Г. А. 1^жнародш рейтинги ушверсите^в як iнструмент оцiнювання державно! полтки у сферi вищо! освiти. Аспекти публчногоуправл\ння. 2017. Т. 5. № 7. С. 27-35.
6. Кочеткова О. П., ВавЫна Н. I., Чаркша О. О. Науково-освганська дiяльнiсть внз за мiжнародними показ-никами. URL: https://www.google.com/search7client =safar¡&rls=en&q=Мiжнароднi+рейтинги+унiверси
< > <
00 о
3
Ё 0 I
ш
тетiв+як+iнструмент+оцiнювання+державноT+полi тики+у+сферi+вищо!+освiти&ie=UTF-8&oe=UTF-8#
7. Киричок А. П Участь вищих навчальних закладiв у рейтингах як шструмент ефективного PR-просування. Wspotpraca europejska. 2017. No. 8 (27). S. 17-28.
8. The Times Higher Education World University Rankings 2020. URL: https://www.timeshighereducation.com/ world-university-rankings/2020/world-ranking#!/ page/0/length/25/sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats
9. The QS World University Rankings 2020. URL: https:// www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2020.
10. Academic Ranking of World Universities 2019. URL: http://www.shanghairanking.com/arwu2019.html
11. 1The QS EECA University Rankings 2020. URL: https:// www.topuniversities.com/university-rankings/eeca-rankings/2020
12. The Times Higher Education Emerging Economies University Rankings 2020. URL: https://www. timeshighereducation.com/world-university-rankings/2020/emerging-economies-university-rankings#!/page/0/length/25/sort_by/rank/sort_ order/asc/cols/stats
13. Московський мiжнародний рейтинг «Три Mid! ушверситету». URL: https://mosiur.org
14. SCImago Institutions Rankings. URL: https://www.sci-magoir.com/rankings.php
15. CWTS Leiden Ranking 2019. URL: https://www.leiden-ranking.com
16. Наукометричний мошторинг суб'eктiв науково-видавничот дiяльностi УкраТни за показниками бази даних SciVerse Scopus 2020. URL: https://osvita.ua
17. The Ranking Web of Universities. URL: http://www.we-bometrics.info/en
18. University and College Rankings 2020. URL: https:// www.umultirank.org
19. 2020 World University Ranking. URL: https://www.4icu. org
20. Top 200 Universities in the World uniRank. URL: https:// www.4icu.org/top-universities-world/
21. Top 200 Universities in Europe uniRank. URL: https:// www.4icu.org/top-universities-europe/
22. Top Universities in Ukraine uniRank. URL: https:// www.4icu.org/ua/
23. Державна служба статистики Укратни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
24. Der hohere polytechnische Unterricht in Deutschland, der Schweiz, in Frankreich, Belgien und England (Gotha, 1863). URL: http://books.google. ru/books/about/Der_ hohere_polytechnische_Unterricht_in.html
25. Babcock K. Ch. A classification of universities and colleges with reference to bachelor's degrees. Washington, Govt. Print. Off., 1911. URL: https://books.google. com.ua/books?id=mTHmG5CuAjEC&pg=PA47&lpg=P A47&dq=A+classification+of+universities+and+colle ges+with+reference+to+bachelor%27s+degrees.+W ashington,+1911&source=
REFERENCES
"Academic Ranking of World Universities 2019". http:// www.shanghairanking.com/arwu2019.html
Babcock, K. Ch. "A classification of universities and colleges with reference to bachelor's degrees". Washington, Govt. Print. Off., 1911. https://books.google.com.ua/b
ooks?id=mTHmG5CuAjEC&pg=PA47&lpg=PA47&dq= A+classification+of+universities+and+colleges+with +reference+to+bachelor%27s+degrees.+Washington ,+1911&source= "CWTS Leiden Ranking 2019". https://www.leidenranking. com
Cherevko, O. V. "Diahnostyka ekonomichnoi bezpeky VNZ u mizhnarodnykh reitynhakh" [Diagnosis of Economic Security of Universities in International Rankings]. Inv-estytsii:praktyka ta dosvid, no. 24 (2016): 32-36. "Der hohere polytechnische Unterricht in Deutschland, der Schweiz, in Frankreich, Belgien und England (Gotha, 1863)". http://books.google.ru/books/about/ Der_ho?here_polytechnische_Unterricht_in.html Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua
Dreshpak, V. M., and Starushenko, H. A. "Mizhnarodni re-itynhy universytetiv yak instrument otsiniuvannia der-zhavnoi polityky u sferi vyshchoi osvity" [International Rankings of Universities as a Tool for Assessing Public Policy in Higher Education]. Aspekty publichnoho up-ravlinnia, vol. 5, no. 7 (2017): 27-35. Dubinskyi, O. H. "Mizhnarodnyi reitynh vyshiv Webomet-rics: yak zbilshyty znachennia faktora perevahy" [International Ranking of Universities Webometrics: How to Increase the Value of the Advantage Factor]. Naukovyi visnykNLTU Ukrainy, no. 22.15 (2012): 377-384. Kochetkova, O. P., Vavilina, N. I., and Charkina, O. O. "Nau-kovo-osvitianska diialnist VNZ za mizhnarodnymy pokaznykamy" [Scientific and Educational Activities of Universities According to International Indicators]. https://www.google.com/search?client=safari&rls=en &q=MiwHapoflHi+peMTMHru+yHiBepcMTeTiB+fiK+iHCT pyMeHT+o^HioBaHHa+flepwaBHo'i'+nofliTUKU+y+c^ep ¡+BM^o!+ocBi™&ie=UTF-8&oe=UTF-8# Kyrychok, A. P. "Uchast vyshchykh navchalnykh zakladiv u reitynhakh yak instrument efektyvnoho PR-prosuvan-nia" [Participation of Higher Education Institutions in Rankings as a Tool for Effective PR-promotion]. Wspol-praca europejska, no. 8 (27) (2017): 17-28. "Moskovskyi mizhnarodnyi reitynh «Try misii univer-sytetu»" [Moscow International Rating "Three Missions of the University"]. https://mosiur.org "Naukometrychnyi monitorynh subiektiv naukovo-vy-davnychoi diialnosti Ukrainy za pokaznykamy bazy danykh SciVerse Scopus 2020" [Scientometric Monitoring of the Subjects of Scientific and Publishing Activity of Ukraine According to the Indicators of the SciVerse Scopus 2020 Database]. https://osvita.ua "SCImago Institutions Rankings". https://www.scimagoir.
com/rankings.php "The QS EECA University Rankings 2020". https://www. topuniversities.com/university-rankings/eeca-rankings/2020
"The QS World University Rankings 2020". https://www. topuniversities.com/university-rankings/world-uni-versity-rankings/2020 "The Times Higher Education Emerging Economies University Rankings 2020". https://www.timeshighereduca-tion.com/world-university-rankings/2020/emerging-economies-university-rankings#!/page/0/length/25/ sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats "The Times Higher Education World University Rankings 2020". https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2020/world-ranking#!/page/0/ length/25/sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats
"Top 200 Universities in Europe uniRank". https://www.4icu.
org/top-universities-europe/ "Top 200 Universities in the World uniRank". https://
www.4icu.org/top-universities-world/ "Top Universities in Ukraine uniRank". https://www.4icu. org/ua/
Tatarinov, I. Ye. "Svitova praktyka formuvannia reitynhiv universytetiv: vyznachennia naibilsh obiektyvnykh kryteriiv ta indykatoriv otsiniuvannia" [World Practice of Forming University Rankings: Determining the Most Objective Criteria and Evaluation Indicators]. Ukrain-skyi sotsium, no. 1 (44) (2013): 100-116.
The Ranking Web of Universities. http://www.webomet-rics.info/en
"University and College Rankings 2020". https://www.um-ultirank.org
Valenkevych, L. P., and Finkilshtein, O. V. "Analiz suchas-nykh reitynhiv vyshchykh navchalnykh zakladiv yak instrumentu otsinky yakosti vyshchoi osvity" [Analysis of Modern Rankings of Higher Education Institutions as a Tool for Assessing the Quality of Higher Education]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, no. 3 (2013): 42-36.
2020 World University Ranking. https://www.4icu.org
УДК 658:338.2 JEL: I23; L84; G30
КОРПОРАТИВНО-ШДПРИШНИЦЬКИй УН1ВЕРСИТЕТ У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ
РИНКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
© 2020 ДИБАЧ I. Л.
УДК 658:338.2 JEL: I23; L84; G30
Дибач I. Л. Корпоративно-пщприемницький ушверситет у контекст розвитку ринку вищоТ освгги
У cmammi розглянуто необх/дн/сть трансформацй украшських заклад'ю вищоi oceimu в контекстi розбудови економки знань i формування ринку ocBimHix послуг. Зазначено, що з огляду на проблеми, що кнують у вuщiй шкоп>, таш як нестача фнансування, зменшення попиту на втчизнят осттт послуги тощо, менеджменту вищих навчальних заклад'ю доцльно перебудовувати структуру управл'тня таким чином, щоб бути спро-можними адекватно реагувати на змну ринковоi кон'юнктури та ф'тансово незалежними. Визначено, що за цих умов закладу вищоi освти до-цльно розглядати свою роботу як пiдпрu£мнuцьку д'яльнкть, яка мае реал'вовуватися на засадах корпоративного управл'тня. Визначено мету публшаци - опрацювання науково-методичного шдходу до визначення сутност'> термна «корпоративно-тдприемницький утверситет» у контекст'! удосконалення управлшня закладом вищоiосвти в умовах загострення конкуренци на ринку осв'тн'к послуг. Запропоновано розглядати двi тостаа термна: тдприемницьку та корпоративну. В робот'> виконано анал'в пiдxодiв до з'ясування сутност'> термна «тдприемницький утверситет» i виявлено неодностайшсть науков^в у його тлумаченш. З'ясовано, що переважна б'шьшкть авторв ототожнюе пiдпрu£мнuцьку д'тльшсть ушверситет'ю !з iнновацiйною. Виявлено, що в науковш площин широко використовуеться термн «академ'мне пiдпрu£мнuцmво», у визначенн якого виявлено под'бшсть до термна «тдприемницький ушверситет». Запропоновано розглядати академiчне пiдпрu£мнuцmво як комплекс дш, який орентований на отримання прибутку, а пiдпрu£мнuцькuй утверситет визначати як освтню органiзацiю, що функцонуе на засадах академiчного пiдпрu£мнuцmва, ефектившсть яко1 забезпечу£ться вза£модкю таких елемент'ю, як освта, наука, 6!зжс та iнновацii. Визначено, що корпоративно-тдпри£мницький унверситет - це заклад вищоi освти, який викону£ комплексну д'яльнкть з формування та розвитку освтнього та пiдпрu£мнuцького потен^алу сусп'шьства на засадах корпоративного менеджменту з метою отримання прибутку та со^ального ефекту !ззабезпеченням академiчноiсвободи викладач'ю iстудент'ю.
Ключов'! слова:заклад вищоiосвти, пiдпрu£мнuцmво, пiдпрu£мнuцькuй ушверситет, академiчнепiдпрu£мнuцmво, корпоративне-тдпри£мницький утверситет.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-273-279 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 20.
Дибач 1ннаЛеон'дюна - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри економ'жи та органiзацiiвиробництва, Нацональний ушверситет
кораблебудування 'тен адмiрала Макарова (просп. Геров Украни, 9, Миколав, 54025, Украна)
E-mail: inna.leonidivna@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4237-8709
Researcher ID: http://www.researcherid.com/U-2756-2017
Scopus Author ID: 36068969200
УДК 658:338.2 JEL: I23; L84; G30
Дыбач И. Л. Корпоративно-предпринимательский университет в контексте развития рынка высшего образования
В статье рассмотрена необходимость трансформаций украинских высших учебных заведений в контексте развития экономики знаний и формирования рынка образовательных услуг. Отмечено, что, учитывая проблемы, существующие в высшей школе, а именно недостаток финансирования, уменьшение спроса на отечественные образовательные услуги и т.д., менеджменту высших учебных заведений целесообразно перестраивать структуру управления таким образом, чтобы быть в состоянии адекватно реагировать на изменение рыночной конъюнктуры
