CC BY
1
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 341.41/.46
Ростислав Бундз
Нацюнальний ушверситет "Львiвськa полтехшка",
кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримшального права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та iннoвaцшнoi осв^и rostyslav.o.bundz@lpnu.ua ORCID : 0000-0002-3651-4068
М1ЖНАРОДНЕ СП1ВРОБ1ТНИЦТВО УКРА1НИ У СФЕР1 ЗАПОБ1ГАННЯ ТА ПРОТИДП КОРУПЦИ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.317
© Бундз Р., 2022
Виокремлено найактуальшшу сощальну проблему УкраТни, як i багатьох краТн CBiTy - запоб1гання та протидiя корупци у Bcix сферах функцiонування влади на тш ствпращ з м1'жнародними оргашзащями.
У масовш cвiдомоcтi формуеться думка, що корупцiйнi злочини не завдають значноТ шкоди cуcпiльcтву, тому певнi верстви населення обирають не правов^ а корупцшш шляхи вирiшення повсякденних проблем. Чесний чиновник часто не влаштовуе ш населення загалом, ш п1дприемц1в як його найактивнiшу частину.
Ключовi слова: запобiгання та протцщя корупци, мiжнародне cпiвробiтництво, бо-ротьба з корупщею, корупцiйнi правопорушення, антикорупцшна полiтика.
Постановка проблеми. Через важливють наближення aнтикoрупцiйнoгo законодавства до европейських стaндaртiв, за рeкoмeндaцiями мiжнaрoднoi спшьноти Украшою було прийнято ряд законодавчих aктiв, якi були нaпрaвлeнi на протидда корупци. Цими законами було створено i абсолютно нoвi для держави aнтикoрупцiйнi органи, аналоги яких вже успiшнo працюють у Сврот, а також була розроблена антикорупцшна стратепя та внесено змши до вже iснуючиx кoдeксiв. На сьогодш проблема корупци в Укра1ш е нагальною, адже держава, за даними глобально! оргашзаци проти корупци Transparency International, перебувае на 130 мющ iз 180 краш у списку найкорумпо-вaнiшиx краш св^у, поряд iз африканськими крашами, такими як Гaмбiя, 1ран, Сьерра-Леон. Таю показники свщчать про нeдiевiсть нацюнального aнтикoрупцiйнoгo законодавства, вiдсутнiсть ч^ко! антикорупцшно! стратеги та нeeфeктивнiсть дiяльнoстi антикорупцшних oргaнiв. Тож проблема корупци та ll зaпoбiгaння потребуе детального вивчення, оскшьки вона е загрозою для нацю-нально! безпеки, подальшого розвитку демократичного суспiльствa, кoнституцiйнoгo устрою та загалом правово! держави.
Аналiз доcлiдження проблеми. Тeoрeтичнi аспекти проблеми та oкрeмi зaгaльнi питання aнтикoрупцiйнol пoлiтики в Укрaiнi були представлеш в низцi праць таких aвтoрiв, як: Л. М. Аркуша, О. О. Дудоров, З. А. Загиней, В. С. Лукомський, С. В. Невмержицький, О. В. Терещук, С. А. Шал-
гунова. Серед вАтчизняних науковщв помАтний внесок у вирiшення зазначених питань, KpiM згада-них вище учених, зробили Л. В. Багрш-Шахматов, М. I. Бажанов, Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, Л. Брич, В. М. Гаращук, П. Т. Гега, В. О. Глушков, В. В. Голша, I. М. Даньшин, О. Г. Кальман, М. I. Мельник, В. О. Навроцький, С. Г. Омельченко, А. I. Редька, О. Я. Светлов, I. К. Туркевич, М. I. Хавронюк, Ю. Чернега, В. I. Шакун, Н. М. Ярмиш та rnmi. Попри вагомий доробок означених авторiв у дослiджуванiй сферi, поза 1хньою увагою залишилося багато актуальних питань щодо спiвпрацi Украши у сферi запобiгання та протидп корупцп з мiжнародними органiзацiями.
Мета статт - аналiз стану корупцп в Укра1ш, вивчення мiжнародного спiвробiтництва у сфе-рi протидп та запобiгання корупцп та аналiз антикорупцшно1 полiтики ряду держав.
Виклад основного матерiалу. Украша, вiдповiдно до укладених нею мiжнародних договорiв, здiйснюе спiвробiтництво у сферi запобiгання i протидп корупцп з шоземними державами, мАжна-родними оргашзащями, якi здiйснюють заходи щодо запоб^ання i протидп корупцп.
Мiжнародна правова допомога та iншi види мiжнародного спiвробiтництва у справах про ко-рупцiйнi правопорушення здiйснюються компетентними органами вщповщно до законодавства та мiжнародних договорiв Украши, згоду на обов'язковють яких надано ВРУ.
Основнi питання мiжнародного спiвробiтництва у сферi запоб^ання i протидп корупцп
врегульованi такими актами:
- Конвенщя ООН проти корупцп (глава IV "МАжнародне сшвроб^ництво");
- Кримiнальна конвенщя PG про боротьбу з корупщею (глава IV "Мiжнародне сшвробггниптво");
- Додатковий протокол до Кримшально! конвенцп PG про боротьбу з корупщею (ETS 191);
- Цившьна конвенщя Р€ про боротьбу з корупщею (глава II "Мiжнародне ствробАтництво та контроль за виконанням");
- Свропейська конвенцiя про видачу правопорушникiв вщ 13.12.1957 р., ратифiкована Украшою 16 ачня 1998 р.;
- Додатковий протокол до Свропейсько! конвенцп про видачу правопорушниюв вщ 15.10.1975 р., ратифшований Укра1ною 16 ачня 1998 р.;
- Другий додатковий протокол до Свропейсько1 конвенцп про видачу правопорушниюв вщ 17.03.1978 р., ратифшований Укра1ною 16 ачня 1998 р.;
- Свропейська конвенщя про взаемну допомогу у кримшальних справах вщ 20 квАтня 1959 р. Ратифшована Укра1ною 16 ачня 1998 р.;
- Свропейська конвенщя про передачу засуджених ошб вщ 21.03.1983 р. Украша приедналась до Конвенцп' 22 вересня 1995 р.;
- Додатковий протокол до Свропейсько'' Конвенцп про передачу засуджених ошб вщ 18.12.1997 р., ратифшований Украшою 3 квггня 2003 р.;
- Конвенщя СНД про правову допомогу i правовА вщносини у цившьних, шмейних i кримшальних справах вщ 22.01.1993 р. (Мшська конвенщя), ратифшована Украшою 10 листопада 1994 р. (роздш IV);
- Протокол до Конвенцп про правову допомогу i правовА вщносини у цившьних, шмейних i кримшальних справах вщ 29.03.1997 р., ратифшований Укра1ною 3 березня 1998 р.;
- Конвенщя СНД про правову допомогу i правовА вщносини у цившьних, шмейних i крим> нальних справах вщ 07.10.2002 р. (Кишишвська конвенщя). Укра1ною не ратифшована;
- Угода про створення групи держав по боротьбА з корупщею (GRECO) [1].
Згщно зА статями 13-14 Цившьно1 конвенцп' про боротьбу з корупщею, передбачають, що сторони тд контролем ГРЕКО здшснюють ефективне сшвроб1тництво у питаннях, яю стосуються цившьного провадження у справах про корупщю, особливо вручення докумештв, збирання доказАв
М!жиародие ствробгтиицтво Украгни у сферг запобггання та протидИ корупцИ
в шших крашах, юрисдикци, визнання та виконання ршень судових органiв шоземних краш i су-дових витрат, зпдно iз положеннями вiдповiдних мiжнародних документiв про мiжнародне сшвро-б^ництво у цивiльних i комерцiйних справах, сторонами яких вони е, а також вщповщно до 1хнього внутршнього законодавства.
Якщо мiжнародними договорами Украши, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою Украши, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбачеш законодавством про запобiгання i протидда корупци, застосовуються правиламiжнародних договорiв.
Положення ч. 1 ст. 31 Закону Украши "Про засади запобшання i протиди корупци" (далi - Закон) щлком вiдповiдае ст. 9 Конституци Украши i ст. 19 Закону "Про мiжнароднi договори Украши", зпдно з якою якщо мiжнародним договором Украши, який набув чинност в установленому порядку, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбачеш у вщповщному законi Украши, то застосовуються правила мiжнародного договору [1].
Главою II Конвенцп ООН протиди корупци (далi - Конвенцiя-1) окремо видшено заходи що-до запобшання корупци (у ст. 6 визначено органи, яю здiйснюють запобiгання), а главою 111 (статп 30, 36 та ш.) - заходи з розслщування, переслiдування i систему оргашв, якi займаються боротьбою з корупщею. 1ншими словами, запобiгання та боротьба (протцщя) як завдання розмежованi i под> ленi мiж рiзними державними органами. У зазначеному закош ж такий шдхщ не дiе, а тому на Президента Украши, Верховну Раду Украши, Кабшет Мшс^в Украши, а також громадськiсть покла-дено невластивий для них обов'язок здшснювати протидiю корупци.
На вщмшу вiд ст. 368-2 КК Украши, де незаконне збагачення означае одержання будь-якою службовою особою неправомiрноl вигоди, незалежно вiд И джерела, або передачу нею тако! вигоди близьким родичам, у ст. 20 Конвенцп-1 пропонуеться визнавати злочином незаконне збагачення, для якого властивi такi ознаки: а) збагачення виявляеться у значному збшьшенш активiв; б) воно стосуеться тiльки державно1 посадово1 особи; в) воно перевищуе И законнi доходи; г) це переви-щення державна посадова особа не може ращонально обгрунтувати.
Згiдно зi ст. 12 Кримшально1 конвенци РС про боротьбу з корупщею (дат - Конвенщя-2), зловживання впливом караеться, якщо воно стосуеться впливу на прийняття ршень тшьки на-цiональними державними посадовими особами, членами нацiональних представницьких оргашв, шоземних державних посадових осiб та члешв iноземних представницьких органiв, посадових осiб мiжнародних органiзацiй i члешв мiжнародних парламентських асамблей, суддiв i посадових осiб мiжнародних судiв [2].
Конвенщя ООН проти корупци (статп 15-25) вимагае вiд кожно1 держави-учасницi вжити таких законодавчих та iнших заходiв, якi можуть бути необхщними для визнання кримшально кара-ними таких дiянь:
- шдкуп нацiональних державних посадових ошб;
- пiдкуп iноземних державних посадових ошб i посадових осiб мiжурядових органiзацiй;
- розкрадання, неправомiрне привласнення або iнше нецiльове використання майна державною посадовою особою;
- зловживання впливом;
- зловживання службовим становищем;
- незаконне збагачення;
- шдкуп у приватному секторц
- розкрадання майна в приватному секторц
- вщмивання доходiв, здобутих злочинним шляхом;
- приховування;
- перешкоджання здiйсненню правосуддя.
Кримшальна конвенщя Р€ про боротьбу з корупщею (статп 2-14) вимагае вiд кожно! сторони вживати таких законодавчих та iнших заходiв, якi можуть бути необхщними для встановлення у своему нацiональному законодавстта кримшально! вiдповiдальностi за такi дiяння:
- дача хабара нацiональним державним посадовим особам;
- одержання хабара нащональними державними посадовими особами;
- хабарництво члешв нацiональних представницьких оргашв;
- хабарництво iноземних державних посадових осiб;
- хабарництво членiв шоземних представницьких органiв;
- дача хабара у приватному секторц
- одержання хабара у приватному секторц
- хабарництво посадових ошб мiжнародних оргашзацш;
- хабарництво членiв мiжнародних парламентських асамблей;
- хабарництво суддiв i посадових осiб мiжнародних судiв;
- зловживання впливом;
- вiдмивання доходiв, отриманих вiд злочинiв, пов'язаних iз корупцiею;
- фiнансовi злочини [2].
У цьому контекстi сумнiвною видаеться можливiсть передбаченого антикорупцiйного механiзму в частиш складання посадовими особами оргашв мшщп, Служби безпеки Укра!ни, оргашв державно! податково! служби, оргашв управлшня Вшськово! служби правопорядку у Збройних силах Укра!ни, прокурорами або уповноваженими ними особами з числа пращвниюв прокуратури прото-колiв про адмшютративш правопорушення стосовно таких суб'екпв корупцiйних правопорушень, як Прем'ер-мiнiстр та iншi члени Уряду Укра!ни, Голова Верховно! Ради Укра!ни i народш депута-ти Укра!ни, Голова Служби безпеки Укра!ни, Голова державно! податково! служби Укра!ни, Гене-ральний прокурор Укра!ни та деякi iншi [3].
На вщмшу вiд Конвенцi!-1 (статп 50, 51-59, 60 та ш.) та Конвенцi!-2 (ст. 14), ш вказаний закон, нi повною мiрою iншi закони Укра!ни не передбачають можливостi таких заходiв боротьби з корупщею, як: спещальш методи розслщування (контрольованi поставки, електронне спостере-ження, таемш операцi!, перехоплення вантажiв тощо); заходи щодо повернення активiв; розробка i здiйснення пiдготовки персоналу, який несе вщповщальшсть за запобiгання корупцп та боротьбу з нею тощо.
Всупереч положенням ст. 26 Конвенщ!-1, згiдно з якою кожна держава-учасниця, зокрема, за-безпечуе застосування щодо юридичних осiб, якi притягуються до вщповщальносп вiдповiдно до цiе! статп, ефективних, домiрних i таких, що здiйснюють стримувальний вплив, кримiнальних або некримшальних санкцiй, зокрема грошових, вщповщним законом не визначено питання вщпов> дальностi (кримiнально!, цивiльно-правово! або адмшютративно!) юридичних осiб за участь у зло-чинах, що визначеш щею конвенцiею [1]. Проiгноровано також i положення ст. 18 Кримiнально! конвенцп Р€ про боротьбу з корупщею вщ 27.01.1999 р., згiдно з якою кожна сторона вживатиме таких законодавчих та шших заходiв, яю можуть бути необхiдними для забезпечення вщповщаль-ностi юридичних осiб за передбачеш цiею конвенцiею кримiнальнi злочини - дачу хабара, зловживання впливом та вщмивання доходiв, вчинеш на !хню користь будь-якою фiзичною особою, яка дiяла незалежно або як представник того чи шшого органу юридично! особи та яка обшмае керiвну посаду у цш юридичнiй особi, iз використанням:
- представницьких повноважень юридично! особи;
- повноважень приймати ршення вiд iменi юридично! особи;
- повноважень здшснювати контроль за дiяльнiстю юридично! особи, а також за залучення тако! фiзично! особи до вищезазначених злочишв у ролi спiвучасника чи шдбурювача [2].
М!жиародие ствробтництво Украши у сферi запобггання та протидп корупцИ
KpiM цих випадюв, кожна сторона мае вживати необхщних заходiв для забезпечення вщпов> дальностi юридично! особи, коли неналежний контроль з боку згадано! фiзичноi особи призвiв до вчинення в iнтересах цiеi юридично! особи зазначених кримiнальних злочинiв фiзичною особою, що !й пiдпорядковуеться.
Компетентнi органи Укра!ни можуть надавати вiдповiдним органам шоземних держав та одержувати вщ них шформащю, зокрема з обмеженим доступом, з питань запобтання i протидп' корупцп' з дотриманням вимог законодавства та мiжнародних договорiв Укра!ни, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою Укра!ни.
Надання органам iноземних держав iнформацii з питань, пов'язаних iз запобiганням i протцщею корупцп, можливе лише в раз^ якщо цi органи та вщповщний компетентний орган Укра!ни можуть установити такий режим доступу до шформацп, який унеможливлюе розкриття iнформацii для iнших цiлей чи !! розголошення у будь-який спосiб, зокрема шляхом несанкщонованого доступу [4].
З огляду на набуття для Укра!ни чинност Цивiльноi конвенцп Ради Свропи про боротьбу з корупщею, з 1 ачня 2006 р. Укра!на стала сороковим членом GRECO. Приеднавшись до GRECO, Укра!на зобов'язалась брати участь у процес взаемно! оцiнки у рамках Групи. У травш 2009 р. на пленарному засщанш GRECO затверджено зв^ щодо виконання Украшою антикорупцшних реко-мендацiй цiеi мiжнародноi органiзацii. Цi рекомендаци надано Укра!ш за результатами першого та другого рауцщв оцiнки. Зазначенi раунди ощнки були присвяченi дiяльностi спецiалiзованих оргашв, яю займаються попередженням корупцп, питанням iмунiтету посадових осiб щодо кримшаль-ного переслiдування, а також питанням виявлення, вилучення та конфюкаци доходiв та iншого майна, отриманих внаслiдок корупцii, попередження корупцii в ^CT^i держаного управлiння, вщ-повщальност юридичних осiб за корупцiйнi злочини [5].
Всесв^ня органiзацiя парламентарiiв проти корупцii (GOPAC - Global Organization of Parliamentarians Against Corruption) е мiжнародним альянсом законодавцiв, якi стльно працюють для боротьби з корупщею, змщненням демократii та пiдтриманням верховенства закону. GOPAC ушкальний тим, що е единою мiжнародною мережею парламентарий, орiентованих винятково на боротьбу з корупщею. Його члени представляють бшьше 50 кра!н у всiх регюнах свiту. Це дiючi, колишнi або таю, яким було вщмовлено в правi вступати на посаду, законодавщ. Модель програму-вання GOPAC використовуе Глобальш цiльовi групи для просування порядку денного, визначенi членством через регюнальну представницьку групу парламентарiiв, яю вiдстоюють кожну тему. Правлiння GOPAC i Глобальний секретарiат пiдтримують Глобальш цiльовi групи за допомогою пошбниюв, семiнарiв i нарощування потенцiалу серед парламентарий у всьому свiтi. GOPAC може шдтримати iмплементацiю законодавчих та наглядових змiн у нацiональних парламентах, з метою виявлення корупцп, просування прозорого управлшня i створення шдзв^но! широкому загалу сис-теми влади [6].
Укра!на здiйснюе заходи щодо повернення в Укра!ну кош^в та iншого майна, одержаних вна-слiдок корупцiйних правопорушень, i розпоряджаеться цими коштами та iншим майном вщповщно до законодавства та мiжнародних договорiв Укра!ни, згоду на обов'язковють яких надано Верховною Радою Укра!ни [7].
Висновки. Пщсумовуючи, слiд зазначити, що корупцiя е характерною для вшх кра!н, а школи мае системне спрямування, що означае, що корупцшш прояви стають нормою в дiяльностi органiв публiчноi влади, а не окремими винятками. Корупцiя мае значний негативний сощально-економiчний вплив. Тому мета скорочення масштабiв корупцii була включена в Цш сталого розви-тку Оргашзаци Об'еднаних Нацiй. За своею суттю, корупцiя - це надзвичайно складне явище, тим бiльше коли вона характеризуеться транснащональними i глобальними рисами. Незважаючи на штерес, що постшно зростае, до вивчення корупцii, !! розслiдування i, як наслiдок, !! розумiння все
ще страждають деякими серйозними недолшами. Як сoцiaльнe явище, корупщя схильна до сприй-няття i помилкових уявлень. Нeдoстaтнiсть фактичних даних про причини i процеси корупци шд-ривае або, принaймнi, уповшьнюе розвиток всeбiчнoгo рoзумiння корупци.
Дослщження мiжнaрoднoгo дoсвiду зaпoбiгaння та протиди корупци свщчить про те, що за сучасних умов прояви корупци стали чинниками, що створюють загрозу нацюнальнш бeзпeцi та демократичному розвитку бшьшост краш свiту, негативно впливають на всi аспекти суспiльнoгo життя. Що стосуеться перспектив подальших дослщжень у цьому нaпрямi, то вони полягають пере-дусiм у з'ясуванш можливостей iмплeмeнтaцii основних мexaнiзмiв протиди пол^ичнш корупци у крашах СС у вщповщну практику Украши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бублик Н. Р. М1жнародне сшвробгтництво у сфер1 запоб1гання та протиди корупци. URL: https://slavuta-mvk.gov.ua/archives/11713 (дата звернення: 27.05.2022).
2. Нуруллаев I. С. О. М1жнародно-правове сшвробгтництво в систем1 Ради Свропи у боротьб1 з корупщею : автореф. дис. на здобуття канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 "Мжнародне право". Харк1в, 2008. 22 с. URL: http:// dspace.nlu.edu.ua/tream/123456789/ (дата звернення: 27.05.2022).
3. Досвщ заруб1жних кра1н у боротьб1 з корупщею. URL: http://uspishnaukraina.com.ua/strategy/69/ 244.html (дата звернення: 27.05.2022).
4. Зaрубiжний досввд запобтання та протиди корупци. Мiжнародний юридичний eicHUK: актуалът проблеми cучаcноcтi (теорiя та практика). 2017. Вип. 2-3 (6-7).
5. Участь Украши в м1жнародному ствробггаищга у сфер1 запоб1гання та протиди корупци : Лист Мшстерства юстици Укра1ни в1д 22.06.2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0042323-11#Text (дата звернення: 28.05.2022).
6. Global Organization of Parliamentarians Against Corruption. URL: http://gopacnetwork.org/ (дата звернення: 28.05.2022).
7. Константшов С. Ф. М1жнародний досввд щодо протиди корупци. Митна справа. № 1(73)'201. Ч. 2. С. 26-29.
REFERENCES
1. Bublyk, N. R. Mizhnarodne spivrobitnytstvo u sferi zapobihannia ta protydii koruptsii. [International cooperation in preventing and combating corruption]. URL: https://slavuta-mvk.gov.ua/archives/11713 (Accessed: 27.05.2022) [in Ukrainian].
2. Nurullaiev, I. S. O. (2008). Mizhnarodno-pravove spivrobitnytstvo v systemi Rady Yevropy u borotbi z koruptsiieiu [International legal cooperation in the Council of Europe system in the fight against corruption] : avtoref. dys. na zdobuttia kand. yuryd. nauk : spets. 12.00.11 «Mizhnarodne pravo». Kharkiv. 22 р. URL: http:// dspace.nlu.edu.ua/tream/123456789/ (Accessed: 27.05.2022). [in Ukrainian].
3. Dosvid zarubizhnykh krain u borotbi z koruptsiieiu [Experience of foreign countries in the fight against corruption]. URL: http://uspishnaukraina.com.ua/strategy/69/244.html (Accessed: 27.05.2022) [in Ukrainian].
4. Zarubizhnyi dosvid zapobihannia ta protydii koruptsii [Foreign experience in preventing and combating corruption]. (2017). Mizhnarodnyiyurydychnyi vi- snyk: aktualniproblemy suchasnosti (teoriia tapraktyka). No. 2-3 (6-7) [in Ukrainian].
5. Uchast Ukrainy v mizhnarodnomu spivrobitnytstvi u sferi zapobihannia ta protydii koruptsii. [Ukraine's participation in international cooperation in the field of preventing and combating corruption.] : Lyst Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 22.06.2011 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0042323-11#Text (Accessed: 28.05.2022) [in Ukrainian].
6. Global Organization of Parliamentarians Against Corruption. URL: http://gopacnetwork.org/ (Accessed: 28.05.2022) [in English].
7. Konstantinov, S. F. Mizhnarodnyi dosvid shchodo protydii koruptsii [International experience in combating corruption]. Mytna sprava. No. 1(73)'201. Part 2. P. 26-29 [in Ukrainian].
Дата надходження: 16.06.2022р.
Miwnapodne cniepodimn^meo YKpainu y c^epi 3ano6isaHH% ma npomudii Kopyn^i
Rostyslav Bundz
Lviv Polytechnic National University, PhD in Law,
Assistant of the Criminal Law and Procedure Department of the Educational and scientific institute of law, psychology, and innovation education rostyslav. o .bundz@lpnu.ua ORCID : 0000-0002-3651-4068
INTERNATIONAL COOPERATION IN THE FIELD OF PREVENTION AND COUNTERACTION
The article highlights the most actual social problem of Ukraine, as well as many countries around the world - preventing and counteracting corruption in all fields of government through cooperation with international organizations.
There is a widespread opinion in the collective consciousness that corruption crimes do not cause significant harm to society, so certain social sectors choose not legal but corrupt ways to solve everyday problems. An honest official often does not please either the general population or entrepreneurs as his most active part.
Key words: prevention and counteraction of corruption, international cooperation, fight against corruption, corruption offenses, anti-corruption policy.
