CC BY
4POLITICAL SCIENCES
СУЧАСНИИ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОПТИМ1ЗАЦП АНТИКОРУПЩИНОï ПОЛ1ТИКИ
УКРАШИ
Воронежский К.В.
Нацюнальний тститут стратеггчних досл1джень, аспгрант в1ддту розвитку полтично'1 системи
CURRENT SITUATION AND PROSPECTS OF OPTIMIZATION OF ANTI CORRUPTION POLICY
IN UKRAINE
Voronezhskiy K.
The National Institute for Strategic Studies PhD student of political system development
АНОТАЦ1Я
У стати проанатазовано сучасний стан державно!' антикорупцшно1 полггаки у сферi протидп корупцп, особливосп ïï реалiзацiï та проблеми виконання заходiв. Видiлено сукупшсть загальних напрямiв антико-рупцiйноï полггаки, як1 не залежать ввд специфiки краши. Висвiтлено, що серед цих напрямiв прiоритетне значения мають ri, що передбачають запобiгання корупцiï. Дослвджено стан формування та реалiзацiï ан-тикорупцiйноï полiтики в Украïнi, ïï напрями та шляхи здiйснення. Розглянуто актуальнi питання подаль-шоï реатзацп антикорупцiйних заходiв та розвитку законодавства, запропоновано шляхи ïx вирiшения.
ABSTRACT
The article analyzes the current situation of the state anti-corruption policy as regards anti-corruption, peculiarities of its implementation and problems of implementation of measures. The set of general directions of anticorruption policy, which do not depend on the specifics of the country, are highlighted. Revealed that among these areas, priority is given to those that prevent corruption. The state of formation and implementation of anti-corruption policy in Ukraine, its directions and ways of implementation are investigated. Topical issues of further implementation of anti-corruption measures and development of legislation are considered, ways of their solution are suggested.
Ключовi слова: корупщя, антикорупцшна политика держави, антикорупцшна реформа, антикоруп-цшне законодавство Украши, правова держава.
Keywords: corruption, anti-corruption policy of the state, anti-corruption reform, anti-corruption legislation of Ukraine, rule of law state.
Постановка науково'1 проблеми. В умовах ре-алiзацiï поливки реформ у рiзниx сферах: адмшстративнш, регуляторнш, вшськовш, право-охороннш та медичнш прюритетним завданням для держави стае подолання корупцп.
Однак розробка та реалiзацiя аитикорупцiйноï' полпики не е для Украши новим завданням. Протя-гом уах рошв незалежиостi у нашiй державi тривае процес пошуку шляxiв ïï реалiзацiï, що супровод-жуеться ухваленням аитикорупцiйниx законiв, ро-зробкою вщповвдних концепцiй та стратегiй, а та-кож прийняттям державних програм щодо ïx виконання. Високий рiвень корупцiï в украшському суспiльствi й сьогодш зумовлюе потребу систематичного вивчення.
Аналiз останнiх дослiджень. Результата аналiзу наукових праць i публшацш iз питань за-побiгания та протидп корупцп зарубiжниx i вичиз-няних фаxiвцiв, зокрема Д. I. Амшова, О. Ю. Бусол, С. В. Васильева, В. I. Гладких, В. О. Глушкова., А. I. Долговой А. П. Закалюка, В. Л. Захарова, М. I. Камлика, В. В. Лунеева, О. Д. Маркеева, М. I. Мельника, £. В. Невмержицького, О. Я. Прохоренко, К. С. Соловйова, £. Д. Скулиша, В. А. Тимошенка, М. I. Трепака, М. I. Хавронюка та ш., дозволили дшти висновку щодо грунтовного дослiджения ними
ввдповщно! проблеми та !хнього суттевого внеску в И студiювання.
Водночас чимало питань, якг стосуються су-часного стану поширення корупцii в Укрш'ш та проблем, що виникають в антикорупцiйнiй дГяльносй, продовжують залишатися дискусiйними та потре-бують вадповщ
Формулювання мети та завдань статть Метою статтi е визначення особливостей реалiзацii державноi' антикорупцiйноi полiтики в сучаснiй УкраМ та за результатами вщповщного аналiзу - и найголовнiших прiоритетiв i завдань на пере-хiдному етапi розвитку украшського суспiльства -вiд авторитаризму до демократа.
Виклад основного матерiалу й обгрунту-вання отриманих результа^в досл1дження.
Протидiя корупцii в нашi днi - це актуальна проблема для сучасного сустльства, а також одне з найб№ш витратних, в плаш ресурсiв (як матерiаль-них, так i людських), напрямшв державно! полггики.
Сучасна юридична лiтература насичена працями, в яких розкриваються рГзш питання пра-вово! полиики. Автори дослвджують и поняття,
ознаки, сутнiсть i змют, особливостi, види та зако-номiрностi розвитку. Особлива увага придiляeться i окремим проявам правово! полiтики.
Наприклад, мова йде про антикорупцiйну поливку. Вченi аналiзують И поняття, структуру, особливосп. Разом з тим деяка область правово! характеристики, присвячена антикорупцшнш полiтицi, до сих шр залишаеться недостатньо до-слвдженою. Зокрема, потребують уточнення пи-тання дефшщп антикорупцшно! полiтики, И цiлi, сутшсть i змiст. Для того щоб найбiльш правильно визначити поняття антикорупцшно! полiтики, необхiдно спочатку звернутися до сутносп правово! полiтики в цшому i встановити дiалектичну взаемозв'язок мгж ними.
Iсторiя корупцi! як сощального явища налiчуе не одне тисячолитя: досить згадати, що одне з перших згадок про хабарництво як окремому жорстоко карати вигляд злочину мiститься в одному з най-давнiших законодавчих пам'ятник1в - Законах Ха-мураппi.
Глибок1 соцiально-економiчнi та юторичш ко-ренi корупцi!, властиво! практично всiм кра!нам свiту, не можуть однак служити виправданням процветания цього явища i тим бшьше приводом для вiдмови ввд боротьби з даним соцiальним злом. У той же час !х необхвдно враховувати для усввдом-лення складностi i масштабностi проблеми, немож-ливостi !! вирiшення у ввдносно коротка термiни силами яко!-небудь однiе! державно! структури. Успiшна протидiя корупцi! можливо лише в умовах консолвдацп держави i громадянського суспшьства, залучення всiх наявних у них ресурав. Корупцiя за своею природою явище тiньовий, так що оцшити !! реальнi масштаби в рамках держави досить складно. Офщшш даш представляють собою лише вершину айсберга, i це також слiд враховувати при розробщ як довгострокових плашв i концепцiй про-тидi! корупцп, так i конкретних заходiв, здатних вплинути на стан справ у цш сферi. Крiм того, ко-рупцiя здатна активно вбудовуватися в змiнюються умови, пропонувати новi схеми поводження за-конiв, розкладаючи тим самим всю державну систему.
Термш «корупщя» набув широкого вжитку в укра!нському суспiльствi в серединi 1990-х рр. Вiдтодi змiст корупцi! визначаеться ввд ототож-нення з хабарництвом до трактування !! як абсолютно нового небезпечного явища [1, с. 101]. Вико-ристаш тд час науково! дискусi! пiдходи умовно можна об'еднати в дек1лька основних концепцш.
Юридичний словник Г. Блека пропонуе визна-чати корупцш як дiяння посадово! особи, яка незаконно i неправомiрно використовуе свое становище або статус для отримання будь-яко! переваги в цшях, протилежних обов'язкам i правам iнших осiб [2].
Д. Бейлi пов'язуе корупцш насамперед iз хабарництвом, що охоплюе неправомiрне викори-стання влади для отримання особисто! вигоди i не обов'язково мае фшансове вираження: в деяких кра!нах (Республiка Корея) з позицш традицiйно!
полиично! культури та важливостi пiдтримки icro-рично сформованих неформальних cоцiальних зв'язшв «оплата» неправомiрного використання службового становища часто розглядаеться обома сторонами як «швестищя в майбутне» [3, с. 721724].
Дж. Най визначае корупцш як поведiнку дер-жавних чиновников, спрямовану на ухиляння вiд дотримання встановлених державою норм i правил з метою досягнення ними приватно! (амейно!, гру-пово!) матерiально! або статусно! вигоди [4, с. 414]. Ввдповщно до данного тдходу юнуе точка зору, що пiд корупщею розумiетьcя cукупнicть уciх посадо-вих злочишв, передбачених кримiнальним законо-давством: розкрадання, хабарництво, зловживання службовим становищем тощо [5, с. 30].
У чому ж виражаеться дiалектичний взаемозв'язок антикорупцшно! полпики i полiтики правово!? На думку учених, перша з-за складного характеру нормативно! бази (норм рТзних галузей) займае головне положення в поллищ правово!, ро-звиваючись вщповвдно до приватних видами правово! политики: кримшально!', адмiнicтративно!, фшансово!, митно!, податково! [6]. Важко не пого-дитися з запропонованим судженням.
Дшсно антикорупцiйна полiтика е дуже i дуже важливим напрямком полпики правово!. Саме ввд ефективноcтi реалiзацi!' антикорупцiйно! полиики багато в чому залежить i ефективнicть реалiзацi!' ш-ших видТв правово! полпики. ПодТбну точку зору подТляють i шш1 дослвдники. Розвиваючи цю думку, шш1 автори вважають, що з точки зору системного тдходу антикорупцшну политику можна позначити як дТяльшсть держави, яка кон-центруеться в рамках оргашзацп ефективно! си-стеми боротьби з корупщею. Вона не здатна сфор-муватися i розвиватися знизу, осшльки передбачае наявнicть полиично! вол i рiшення[7, с. 109].
Безсумшвно, автори мають рацш, кажучи про те, що антикорупцшна полпика формуеться зверху. Однак не варто применшувати значення шститупв громадянського сустльства як суб'еклв антикорупцшно! полпики, так як саме вони найчастше виступають в якосп гаранпв об'ективного реагу-вання на факти корупцшного прояв [7, с. 110].
1ншими словами, антикорупцшна полпика мае калька варТанпв розумшня рТзними авторами. В. Астанин зазначае, що пвд антикорупцшно! правово! политикою розумТе сукупшсть законодавчих, еко-номТчних, полпичних, шформацшних, оргашзацш-них заходТв, спрямованих на державне регулю-вання у сферТ протиди корупцп. В даному визна-ченш зроблений акцент на коло питань державного регулювання, що виражаються в здшсненш сукуп-носп антикорупцшних заходТв [8].
Виходячи Тз зазначеного, запропонуемо ав-торське визначення антикорупцшно! полиики. На наш погляд, вона являе собою оперативну, послвдовну, регулярну, науково обгрунтовану ком-плексну дТяльшсть оргашв держави, мТсцевого са-моврядування, !х посадових оаб, шститупв громадянського суспшьства, спрямовану на мшмТзащю та усунення корупцшних проявТв у вах сферах
життедТяльносп суспшьства i тим самим забезпе-чення прав i свобод людини i громадянина, фор-мування правово! державносп i досягнення людсь-кого вишру.
Безсумшвно, пропоноване визначення е дис-кусшним, не претендуе на ушверсальшсть, але воно дозволяе запропонувати юридичну кон-струкцш антикорупцшно! полпики. Отже, юри-дичне конструювання правових явищ виконуе важ-ливТ теоретичш i практичш функци. На наш погляд, юридичну конструкцш антикорупцшно! полпики слТд представляти комплексно: не ильки з позицп функцюнальних почав, але i з позици шструмен-тального тдходу.
Виходячи з цих методолопчних передумов, грунтуючись на наявних наукових розробках, структура юридично! конструкцп антикорупцшно! полпики, на наш погляд, включае наступш еле-менти: поняття антикорупцшно! полпики; цш, за-вдання, принципи, функци антикорупцшно! полпики; суб'екти антикорупцшно! полпики; об'екти антикорупцшно! полпики; змТст антикорупцшно! политики.
Недосконалють антикорупцшного законодав-ства, безсистемшсть, необгрунтовашсть та непро-думашсть його деяких положень звичайно спричи-нюють неефективну антикорупцшну полпику, але не вважаються головною проблемою.
Тому, загальний аналТз системи запобтання корупцп в Укра!ш дозволяе дшти висновку, що наразТ органи влади не демонструють рТшучосп до побудови стшко! та ефективно! системи за-побтання корупцп. Носп полггачно! волТ виявля-ються незащкавленими та неготовими реалТзо-вувати антикорупцшш реформи на практищ. Вщ-сутшсть належно! уваги з боку керТвництва держави на такий стан справ лише тдтверджуе, що антикорупщя, насправд, не е прюритетом !х порядку денного.
За роки незалежносп Укра!ни ухвалено чи-мало нормативних акттв антикорупцшного спря-мування. Загальна !х к1льк1сть нараховуе понад 100 закотв Укра!ни, указТв i розпоряджень Президента Укра!ни, постанов Верховно! Ради Укра!ни, Кабшету МТшстрТв, галузевих нормативних акпв. Однак уа вони приймалися в рТзний час, рТзними органами, в деяких випадках - безсистемно, без на-лежного наукового обгрунтування, внаслТдок чого i виникають колТзп та протирТччя в !х застосуванш [9].
КрТм того , Тз прийняттям низки антикорупцш-них закошв у жовтш 2014 року в Укра!ш здшснено найбшьш масштабне та системне реформування антикорупцшного законодавства. Змши законо-давчого поля стосувалися врегулювання ключових секторТв антикорупцшно! дТяльносп в державТ
- формування та монпоринг державно! антикорупцшно! полпики,
- превентивна антикорупцшна дТяльшсть,
- переслТдування за корупцш.
КрТм того, 28 квпня 2018 року Уряд Укра!ни схвалив «Державну програму щодо реалТзаци засад
державно! антикорупцiйно! полiтики в Укра!'ш (Ан-тикорупцiйно! стратегi!) на 2018 - 2020 роки».
В сучаснш перюд при створеннi ново! антикорупцшно! моделi Укра!ни було використано ушвер-сальних пiдхiд щодо поеднання в межах однiе! установи превентивно! i регресивно! функцiй та створено спецiалiзованi iнституцi!, як1 поеднують калька превентивних функцiй. Таким чином, в Укра!'ш створено достатнi законодавчi передумови для розбудови ефективного державного мехашзму запобiгання та протидi! корупцi! [10].
Вивчення антикорупцiйного законодавства за-руб1жних кра!н е актуальне з огляду на проголо-шення курсу розвитку Укра!ни в напрямi европей-сько! iнтеграцi!. ДослГдження зарубiжного досвГду дае тдстави стверджувати, що для формування устшно! антикорупцiйно! полiтики в системi державного управлiння iснуе потреба виокремити таю основш елементи . Доцшьно видiлити дев'ять напрямiв удосконалення державно! антикорупцшно! полпики нашо! кра!ни.
Перший напрям пов'язаний iз наявнiстю в кра!нi сильно! политично! волi щодо реалiзацi! за-ходiв антикорупцiйно! полiтики. Свiтовий за-побтання та протидi! корупцi! показуе, що ефек-тивнiсть будь-яких антикорупцiйних механiзмiв за-лежить передусiм в1д полггачно! волi керiвникiв держави - бажання та намiрiв очистити вiд коруп-цiйних проявiв державну службу.
Другий напрям передбачае формування на по-чатковому етапi довiри до дш влади з боку сустль-ства. Це дае можливють отримати достатнш часо-вий пром1жок для реалiзацi! поставлених дов-гострокових цiлей, проте вимагае прийняття та реалiзацiю полггаки повно! нетерпимостi до корупцп, а також демонстрацiю швидкий i наочних пром1жних результатiв.
Взагалi, на даному етапi державна антикорупцшна полiтика повинна реалiзовуватися за схемою сильно! полггачно! волi, яка вплюеться в стратегш антикорупцiйно! протидп, прагматизм Г швидк1сть, що обов'язково мае привести до швидкого досяг-нення результапв, яш, у свою чергу, сприятимуть змщненню полггачно! волГ щодо протидп корупцп.
Третш напрям е тотальний наступ на корупцш, що передбачае впровадження зашсть перетво-рень вжиття грунтовний заходГв антикорупцшно! полпики, оскшьки единим шансом для здобуття перемоги в боротьбГ з корупщею е одночасний Г тотальний наступ на !! прояви.
Четвертий напрям удосконалення державно! антикорупцшно! полггаки залучення нових кадрГв. Адже вадсутшсть компетентних виконавщв у сферГ державного управлшня часто стае критичною ва-дою, перешкоджае ефективну функцГонуванню антикорупцшно! модели
П'ятий напрям удосконалення державно! антикорупцшно! поливки - обмеження ролГ держави, який реалГзуеться в заходах приватизацй' та подат-ковГй реформГ. ПрозорГсть Г вадкрипсть приватиза-цГйного процесу об'ектГв державно! власносп розглядаються як джерело надходження до держав-
ного бюджету додаткових кошив, що можуть аку-мулюватися в рГзних фондах для подальшого вико-ристання.
Шостий напрям удосконалення державно! антикорупцшно!' полиики мае передбачатися прий-няття нестандартних рiшень, насамперед це може стосуватися звГльнення шд заставу з-пгд варти оаб, засуджених за корупцшш злочини. Даних крок мае бути бшьш випдним, нгж утримування таких оаб у в'язнищ за кошти державного бюджету. Проте необхщно зазначити, що механiзм звiльнення ко-рупцiонерiв шд заставу характеризуеться високим ступенем корупцшного ризику.
Сьомий напрям пов'язаний з тим, що в рамках удосконалення державноi антикорупцiйноi поливки слгд забезпечити практичне впро-вадження принципу «об'еднання та исно! взаемоди». Це означае еднiсть зусиль ключових полиичних оаб, вiдповiдальних за вжиття антико-рупцшних заходiв, та исно! взаемоди мГж ними.
Восьмий напрям, що стосуеться адаптацп мiжнародного досвщу до мiсцевих умов, передба-чае не ильки врахування усшшних зарубiжних ан-тикорупцшних практик, а й з'ясування причин невдалих антикорупцiйних кампанш.
Дев'ятий напрям удосконалення державно!' антикорупцшно!' полпики передбачае використання технолопчних досягнень, що по-перше, мае привести до зменшення кглькосп особистих контакив громадян з державними чиновниками, а по-друге, сприятиме шдвищенню стандартiв прозороси Г спрощенню виршення завдань щодо забезпечення ефективного монпорингу якоси надання адмистративних послуг. Доцшьно зазначити, що використання новпшх технологш для цшей державно!' антикорупцiйно!' полпики сприятиме тдви-щенню загально! ефективноси державного управ-лшня.
КрГм того, слГд враховувати, що технолопчний розвиток вимагае залучення бшьш талановитих Г компетентних виконавщв, що пов'язуе використання технолопчних досягнень Гз залучення нових кадрГв. Осшльки суспшьство виступае основним за-мовником подолання корупцп, його представники й активш дГячГ ш в якому разГ не повинш залиша-тися за межами моделГ державно! антикорупцшно!' полпики. Для цього в рамках !! вдосконалення необхГдно забезпечити стратепчну комушкащю, яка розглядаеться як десятий напрям вдоскона-лення державно! антикорупцшно!' полпики. У рамках антикорупцшно!' полпики слгд передбачати можливють урахування громадсько! думки й пере-важаючих настро!в у сустльстш, що по суп, мае використовуватися для коригування само! полпики. У рамках антикорупцшно! полпики слгд передбачати можливють урахування громадсько! думки й переважаючих настро!в у суспшьста, що по суй, мае використовуватися для коригування само! полпики.
KpiM того, можливоси для прийняття поса-довцями в одноосiбному порядку ршень об-межуються в умовах прозороси, вщкритосп д!яль-ностi посадових осiб, iснування единих, чiтких i зрозумiлих критерив оцiнки процесу ухвалення рiшень, наявностi розроблених альтернативних варiантiв рiшення, яю вiдкрито обговорюються та розробляються. Оптимальне рiшення мае прийма-тися виважено, економiчно обгрунтовано, а результата виконання прийнятих ршень мають бути вимiрюваними за допомогою показнишв.
Пiдгрунтям державно! антикорупцiйноi' полиики мають стати показники сприйняття гро-мадськютю корупцiйних проявiв та оцшка !х сус-пiльноi' небезпеки. Стд зазначити, що ефективна протид!я корупцп в суспiльствi неможлива без забезпечення реально! прозороси та шформацшно! ввдкритоси влади. Дiяльнiсть державних структур та !х посадових осiб мае стати прозорою для грома-дян Укра!ни.
Таким чином, важливим заходом щодо удосконалення державно! антикорупцшно! полиики в рамках розвитку державно-приватного партнерства е розробка та впровадження типово! антикоруп-цшно! програми юридичних оаб, яка мае обов'яз-ково включати так! принципи та вимоги, як: си-стемнiсть цiлепокладання, абсолютна прозорють бюджетних надходжень i видатшв, обрання приватного партнера на конкурентнш основ!, конструк-тивнють. Висновки з даного дослвдження i перспек-тиви подальших розввдок у даному напрям!.
Висновки. На сьогодшшнш день в Укра!ш в основному сформована система оргашв державно! влади та громадських оргашзацш, сферою д!яль-носи яких е запобтання та боротьба з корупщею. Причиною зб!льшення кшькоси державних оргашв, що займаються боротьбою з корупщею, е як активш процеси демократизаци суспшьних ввдно-син, так i задекларований Укра!ною полиичний курс на евроштегращю. З шшого боку, щ ж фактори стимулюють створення та д!яльнють громадських об'еднань, метою яких е боротьба з корупщею.
Загалом важливо зазначити, що удосконалення антикорупцшного законодавства Укра!ни та антикорупцшно! д!яльноси державних оргашв та оргашзацш громадянського суспшьства мае сприяти позитивнш динамщ зменшення р!вня корупцп пе-редуам на м!жвщомчому р!вш, згодом - на р!вш державних оргашв та оргашв мюцевого самовряду-вання.
Лггература
1. Мельник М. I. КорупцТя: сутшсть, поняття, заходи протиди : монографТя / М. I. Мельник. К. : Атка, 2001. С. 101-304.
2.
FeaturingBlack'sLawDictionaryFreeOnlineLegalDicti onary. - 2nd еd. LawDictionary : definitionof CORRUPTION (Black'sLawDictionary). URL: http://thelawdictionary. org/corruption/#ixzz2XpFFT9vP
3. Bayley D. TheеífectsofCorruptionin a DevelopingNation / D. Bayley // TheWesternPoliticalQuarterly. 1966. Vol. 19. Р. 719732.
4. Nye J. S. CooruptionandPoliticalDevelopment : A Cost : Benefitanalysis / J. S. Nye // BureaucraticCorruptioninSub-SaharanAfrica / еd. ву V. Monday. Expo. Washington : UniversityPressofAmerica, Inc. 1979. P. 411-433.
5. Борзенков Г. Н. Уголовно-право-выемерыборьбы с коррупцией // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. 1993. № 11. С. 29-30.
6. Клюковская И. Н. Антикоррупционная поль тика как вид правовой политики // Современное право. 2004. № 3. С. 12.
7. Копачев В. П. Антикоррупционнаяполи-тика: терминологический анализ // Каспийский регион: политика, экономика, культура. 2010. № 3. С. 110.
8. Астанин В. В. Взаимодействие органов государственной власти с шститутами гражданського общества в сфере противодействия коррупции (результаты конкретно-социологического исследования) // Мониторинг правоприменения. 2014. № 4. С. 12-24.
9. Про запобтання корупци: Закон Укра!ни втд 14 жовтня 2014 року. Вщомосп Верховно! Ради Ук-ра!ни, 2014. № 49. Ст. 2056.
10. Prokhorenko A. Y. Manifestationsofcorruption - a threat to the national security of Ukraine. Scientific Bulletin NAVDU: sat. sciences. works. Kyiv, 2002. Vol. 3. Р. 61-64.
