CC BY
11POLITICAL SCIENCES
АНТИКОРУПЦ1ЙН1 1НСТИТУТИ УКРА1НИ: РИЗИКИ, ФУНКЦ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ ТА СТРАТЕГ1ЧН1 РАМКИ
Олексенко В. О.
Нацюнальний тститут стратеггчних дослгджень при Президентовi Украши, астрант Кшв, Украша
UKRAINIAN ANTI-CORRUPTION INSTITUTIONS: RISKS, FUNCTIONAL ASPECTS AND STRATEGIC FRAMEWORK
Oleksenko V.O.
The National Institute for Strategic Studies (Analytical and Prognostic Support for the President of Ukraine),
Ph.D student Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена проблемам становления, розширення i модершзаци системи державних антикору-пцшних iнститутiв Украши та шституцюнальнш оптимiзацiï ïï елементiв. У рамках проведеного досль дження розглянуто типологiю сучасних державних антикорупцiйних систем та ïx характерних особливос-тей, заруб1жний досвiд у питаннях рацiоналiзацiï функцiональноï дiяльностi антикорупцiйниx органiв. Здшснено огляд наявних нацiональниx антикорупцiйниx оргашв, ïx функцiональниx обов'язк1в та меж по-вноважень. Проаналiзовано проблеми iмплементацiï спецiального антикорупцiйного законодавства,визна-чення шдсудносп корупцiйниx злочинiв, створення антикорупцiйного суду та запропоновано альтернати-внi шляхи ïx виршення. Визначено ризики, пов'язаш 3i створенням ново1' державно1' системи правоохо-ронних i правозахисних шститупв, нормативно-праовi прорахунки та органiзацiйнi недолши забезпечення ïx функцiонування.
За результатами здшсненого аналiзу сформульованi стратегiчнi рамки модершзаци антикорупцiйноï' системи та законодавства Украïни, створення нових iнститутiв антикорупцшного спрямування та ïx дiяль-носп у забезпеченнi нацiональноï' безпеки держави.
ABSTRACT
The article discloses problematics of Ukrainian state anti-corruptional system of institutions' formation, extension and modernization and a the common institutional optimization of its elements. Within the framework of the carried research, the typology of modern state anti-corruption systems, their distinctive features, as well as foreign experience given in the field of anti-corruption institutions activities' functional rationalization is considered. A review of national anti-corruption institutions, their functional features and the boundaries of authority is given. The problems within special anti-corruption legislation impementing, corruptional crimes overal legal competence and the process of anti-corruption court creation are analyzed, the alternative solutions of solving are provided. The risks associated with the new regulatory system creation, legislative gaps and organizational lacks of ensuring the systems' functioning are also determined.
According to results of analysis, the strategic framework for anti-corruption system and legislation of Ukraine modernization, new anti-corruption oriented institutes' creation and their further activities in the context of national security ensuring are formulated.
Ключовi слова: нацюнальна безпека; антикорупцшш шститути; антикорупцшна система Украши; Нацюнальне антикорупцшне бюро Украши; Нацюнальне агентство з питань з питань запобтання коруп-ци; антикорупцшний суд.
Keywords: national security; anti-corruption institutions; Ukrainian anti-corruption system; National Anticorruption Bureau of Ukraine; National Agency on Corruption Prevention; anti-corruption court.
Постановка проблеми. Сучасний формат ю-нуючоï в Укрш'ш корупцп мае власну специфжу: при фактичнш наявносп вах шших форм та про-явiв, дом^ючим виступае кризовий варiант корупцп, спричинений, в першу чергу, кризою сучас-ного украшського суспшьства. Швелюючи будь-яш полтгичш, правовi та економiчнi реформи, корупщя
була i залишаеться прямою загрозою для нацюна-льно! безпеки Украши.
Актуальна державна полггика протидii корупцп е неадекватною сучасному Г! формату, зводячись перманентних манiпуляцiй змiнами у законодавствi пiд виглядом вдосконалення та невпорядкованш модернiзацii iнституцiй кримiнальноi' юстици, у той час як конкретна практика та багаторiчний досвiд
вказуе на неефектившсть такого роду дш. В результат^ iгнорування закономiрностей юнування кору-пцп та специфiки Н формату призводить лише до безсистемного створення та реформування шститу-цш протиди корупцп.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Корупцiя, як i тшьова дiяльнiсть, у тiй чи шшш мiрi де-факто iснуe у вах полiтичних системах без ви-ключень. У теорп, такий недолiк е ввдносно друго-рядним та ютотно не впливае на загальний рiвень ефективностi державного управлiння, проте в умо-вах тотально! тгтзацд економiчних процесiв та по-лiтичного лобшвання корупцiя може виступати структуроутворюючим елементом системи державного управлшня. Як наслiдок - делегiтимiзацiя державно! влади та iнституцiональний тдрив держав-ностi.
У той самий час, iснування корупцi! делепти-мiзуе владу лише в довгостроковiй перспектив^ а у короткостроковiй - техшчно, пiдтримуе систему, закрiплючи iснуючий полггичний порядок.
Внутрiшнi наслiдки е руйшвними i небезпеч-ними, в першу чергу, для сощально! сфери, погли-блюючи соцiальну нерiвнiсть та зб№шуючи на-пругу в суспiльствi, фактично роздiляючи його життя на офщшне та неофiцiйне: один полюс базу-еться на правових та моральних засадах, iнший - на використанш протиправних засобiв у власних ште-ресах. Оцiнюючи з цiе! позици стан справ в Укра!ш, сшввщношення полюсiв свiдчить про надзвичайно небезпечну ситуацш, що склалася в нашш державi.
Державна полiтика нацiонально! безпеки Ук-ра!ни формуеться i реалiзуеться в умовах швелю-вання рiзницi м1ж внутрiшнiми та зовнiшнiми аспектами безпеки - зростае вага несилових складових !! забезпечення. Низка проблемних питань, як1 пос-тають перед Укра!ною сьогоднi, стали наслщком не лише минуло! невиважено! загально! зовнiшньо! полiтики, але й внутршньо! антикорупцiйно! полi-тики держави.
Сучасна наукова думка позищонуе чотири ос-новнi типи корупцп:
- хабарництво, пов'язане з функцюнуванням чорного ринку полiтичних, сощальних та економь чних послуг - протизаконш операцi!, ухилення ввд вщповвдальносп, фальсифiкацiя документiв тощо;
- патронажна система - концентрацiя засобiв реалiзацi! незаконних угод у колi обмежено! шлько-стi осiб або оргашзацш: суб'екти, що контролюють патронажнi системи, прагнуть до монополiзацi! влади на рiвнi встановлення повного контролю за дiяльнiстю легiтимного уряду;
- непотизм (у побутовш лексицi - так зване «кумiвство») - бонуси при укладанш угод, призна-чення наближенних осiб на ключовi посади в сис-темi управлiння, можливiсть тльгового придбання або спрощення процесу приватизици власностi, доступу до твердих валют тощо;
- кризова корупщя - дiяльнiсть масштабно! ш-лькосл представник1в великого бiзнесу в умовах ризику та сустльно-полггачно! нестабiльностi, за
яких предметом придбання-продажу стають pi-шення офiцiйних оргашв, яш можуть спричинити cyTTGBi пoлiтичнi зрушення або змiни у деpжaвi.
Наявшсть ycix чотирьох типiв в Укра!'ш е сввд-ченням того, що формат укра!нсько! кopyпцii е сис-темним: укра!нський сyспiльнo-пoлiтичний пpoстip недостатньо захищений системою пoлiтичних ш-ститупв та правозахисних i правоохоронних орга-нiв, що дозволяе бiльшoстi суб'екттв, що мають до-стaтнi можливюп чинити кopyпцiйнi дii, викорис-товувати !х для виживання, а прившейованш меншoстi - збагачуватись. За таких умов, полггачна кopyпцiя фактично е сегментом ринку полгтичних послуг.
Станом на момент прийняття Закону Укра!ни «Про зaпoбiгaння корупцп» у 2014 рощ, встановле-ний Transparency International 1ндекс сприйняття кopyпцii' CPI Укра!ни, становив 26 бaлiв 3i 100 мо-жливих: у всесвiтньoмy рейтингу Укра!на посвдала 142 мiсце 3i 175 пoзицiй. Для пopiвняння, у 2012 рощ шдекс також становив 26 бaлiв, у 2013 - 25. За тдсумками 2015 та 2016 роюв, iндекс зpiс до ввдмь ток 27 та 29 бaлiв вiдпoвiднo. Таким чином, з впро-вадженням aнтикopyпцiйнoгo законодавства та створенням перших aнтикopyпцiйних iнститyтiв ситуащя покращилась на 3 iндексних бали, що, з одного боку, е показником руху вперед, а з шшого - руху досить незначного i абсолютно недостат-нього [2].
Украш були надаш вiдпoвiднi рекомендацп ввд GRECO (Групи держав проти кopyпцii), ОЕСР (Оpгaнiзaцii' екoнoмiчнo!' сшвпращ та розвитку) та експеpтiв СС щодо створення aнтикopyпцiйних ш-ститупв, дiяльнiсть котрих е також вимогою статей 5 та 6 Конвенцп ООН проти кopyпцii та стал 20 Кримшально!' кoнвенцii про боротьбу з корупщею, paтифiкoвaних Укра!ною. Законом Укра!ни вiд 14 жовтня 2014 року було ухвалено стpaтегiчний документ - Антикорупцшну стратегш на 2014 - 2017 роки, яка наголошувала на створенш спецiaльнo уповноважених оргашв з питань зaпoбiгaння корупци та здшснення координацп, мониторингу та методичного забезпечення оргашв виконавчо! влади пiд час розробки aнтикopyпцiйних програм.
Державна система протиди кopyпцi!' станом на сьoгoднi мае критичну к1льк1сть невиpiшених питань, ключoвi з котрих:
- кримшальна вiдпoвiдaльнiсть за незаконне збагачення;
- формування системи aнтикopyпцiйних оргашв та oптимiзaцiя !х фyнкцioнaльних повноважень;
- визначення пiдслiднoстi кopyпцiйних злочи-
нiв;
- порядок пiдзвiтнoстi антикорупцшних орга-нiв та стyпiнь залежносп aнтикopyпцiйнoi системи ввд вищо! державно! влади [4].
Саме на цих проблемних питаннях варто зосе-редити увагу з огляду на те, що мова йде про абсолютно нoвi для aнтикopyпцiйнoi дiяльнoстi шсти-тути та вiдпoвiднi ризики застосовування нових антикорупцшних зaсoбiв, яш можуть, за невдалих обставин та неправильного щльового застосування, як мшмум виявитись неефективними, як максимум
- призвести до негативних наслщшв. 1ншими словами, виключити сценарiй розвитку подш, за якого виникне необхвдшсть створення антикорупцiйноï системи для нагляду та контролю за антикорупцiй-ною системою.
Починаючи з 2014 року, в Украш створю-ються та починають дiяти новi державнi органи антикорупцшного спрямування:
- НАБУ («Нацюнальне антикорупцшне бюро Украши);
- НАЗК («Нацюнальне агентство з питань за-побтання корупцп»);
- САП («Спецiалiзована антикорупцшна прокуратура»);
- АРМА («Нацюнальне агентство Украши з питань виявлення, розшуку та управлшня активами, одержаними вiд корупцiйних та шших злочи-нiв»);
- Нацiональна рада з питань антикорупцшно1 полiтики як консультативно-дорадчий орган при Президентовi Украши;
- наразi створюеться ДБР («Державне бюро розслвдувань», мае повноцiнню запрацювати у 2018);
- проводиться шдготовка до створення спеща-лiзованого антикорупцшного суду (точш термiни завершення реформи, iнiцiйованоï у 2016 роцi, та створення суду наразi невiдомi).
Процесс створення, функцюнування та розши-рення повноважень антикорупцiйних iнститутiв ускладнюеться конфлжтами приватних iнтересiв як певноï частини полггачних сил, так i вищого керiв-ництва дшчих правоохоронних та правозахисних органiв, зацiкавлених у збереженш власних пози-цiй. Проявами такого роду «ускладнень» стали заборони для НАБУ на використання таких шструме-нтiв, як прослуховування та провокування держс-лужбовцiв на отримання хабара, а ввдкритий конкурс на ^да посади де-факто унеможливлюе роботу агенпв пвд прикриттям.
Досить оч^ваними е також спроби полiтич-них сил встановити контроль над новоствореними шститутами: наприклад, у визначеному законодав-ством порядку, керiвникiв НАБУ та ДБР призначае Президент Украши.
Звертаючись до свггово1 практики, не iснуе едино1 стандартноï або домiнуючоï моделi антико-рупцiйноï системи держави: iнституцiï створю-ються виходячи з дшчо1' правово1' системи та спе-цифiки сусшльно-полггачного простору з ураху-ванням ввдповщносп мiжнародним стандартам.
Матерiали доповiдi ОЕСР «Спецiалiзованi ш-ституцй' з боротьби проти корупцiï: огляд моделей» класифжують три наявнi у свiтi моделi антикоруп-цiйних органiв:
1) багатоцiльовi спецiалiзованi органи, яким одночасно надаються превентивнi i правоохороннi функцiï та широке коло повноважень, що виходить за меж1 традицшного кримiнального розслщу-вання: аналiтична дiяльнiсть, розробка загально1' антикорупцiйноï полiтики, консультування i техш-чна допомога, контроль дотримання етичних норм,
професiйна подготовка та HayKOBi дослвдження. Модель «Незалежно1 KOMicii' проти корупцп» Гонконгу та «Бюро з розслвдування випадшв корупцп» Сшга-
пуру.
2) спецiaльнi пiдроздiли в стрyктyрi полщп або прокуратури з окремими оперативними та превен-тивними функщями - поширена модель у державах Захвдно! Свропи: Нaцiонaльне yпрaвлiння з розсль дування i кримiнaльного переслщування злочинiв у сферi економiки та навколишнього середовища (Норвегiя), Центральне управлшня боротьби з ко-рyпцieю (Бельпя), Спецiaльнa прокурорська служба з припинення економiчних злочинiв, пов'яза-них з корупщею (Iспaнiя), Упрaвлiння з припинення корупцп та оргашзовано! злочинносп (Хорвaтiя).
3) Спецiaлiзовaнi превентивш органи, не надь ленi функцюнальними правоохоронними повнова-женнями, але здатш виконувати спецiaльнi контро-льнi функцп, маючи доступ до конфщенщйно1 ш-формацп, оцiнювaти корyпцiйнi ризики i конфлiкт iнтересiв у держaвнiй та приватнш сферах. Модель Франци та США - Центральна служба iз запобь гання корупцп та Управлшня з урядово! етики вщ-поввдно [3].
За поданою вище класифжащею, НАБУ ввдно-ситься до першо1 - багатоцшьовох моделi, як держа-вний правоохоронний орган з функцюнальними обов'язками попередження, виявлення, припи-нення, розслвдування та розкриття корупцшних злочинiв та правопорушень, вiднесених до його ш-дслiдностi, а також запобтання рецидивiв та вчи-нення нових.
За фyнкцiонaльним спрямуванням, САП мо-жна вiднести до друго1 категори: ключовi функцп -шдтримка державного обвинувачення, наглядова та представницька у справах про корyпцiйнi або пов'язаш з корупщею злочини та правопорушення.
До третъо1, превентивно1 моделi, варто вщне-сти НАЗК, як центральний орган виконавчо1 влади зi спецiaльним статусом, мета дiяльностi якого - за-безпечення формування та реатзацд державно1 ан-тикорупцшно1 полiтики [5].
Антикорyпцiйною та судовою реформами сфо-рмульовано iдею створення Вищого Антикорупцшного Суду, як кшцевш ланки державно1 антикоруп-цшно1 системи. У той час, як НАБУ фактично здш-снюе слiдство та провадження по кримiнaльним та адмшютративним справам, пов'язаним з корyпцiею - досудове слдство, - звинувачення в сyдi предста-вляе виключно прокуратура (ввдповвдно до ст. 121 Конституцп Украши), а судочинство здiйснюеться судами загально1 юрисдикцп, що встигли себе пов-нiстю дискредитувати. За оцшками Transparency International, в УкраМ суди належать до перелiкy найб№ш корумпованих державних iнститyцiй. 1н-шими словами, на концевому етaпi боротьби з корупщею, залежний i керований суд не виконуе поста-вленi перед ним завдання, а навпаки, перетворю-еться на шструмент для корyпцiонерiв.
Впровадження в Украшськш системi правосу-ддя спецiaлiзовaних антикорупцшних сyдiв чи ок-ремих судав е однiею з рекомендaцiй Оргашзацп
Економiчного Сшвробиництва i Розвитку (ОЕСР) у контекст здiйсненого аналiзу антикорупцiйних реформ Укра!ни. Водночас, створення спецiалiзо-ваного антикорупцшного суду методом прозоро! i справедливо! процедури ввдбору, що передбачае за-лучення спецiалiстiв з м1жнародним досвщом, е од-нiею з вимог надання Укра!ш чергового траншу фь нансово! допомоги вiд МФВ на здшснення реформ.
Однiею з ключових проблем створення ново! iнституцi! постае встановлення ново! судово! спець алiзацi!, що передбачае започаткування всього лан-цюжка судово! iерархi! - суди першо! iнстанцi!, апе-ляцiйнi суди, касацшна iнстанцiя, а також наявшсть спецiального процесуального закону.
В УкраЫ дiе двi судовi спецiалiзацi! - адмшь стративна i господарська. Адмшстративш суди ке-руються Кодексом адмшстративного судочинства, господарсьш - Господарським процесуальним кодексом i профiльним законом, що регулюе порядок санацi! та банкрутства юридичних осiб. Загальнi суди керуються Цив№ним процесуальним кодексом при розглядi цивiльних справ, а кримшальш справи всiх категорiй розглядаються за правилами Кримiнального процесуального кодексу ввдпо-вiдно.
Водночас, вищих спецiалiзованих судiв - три. Рiч у пм, що до створення Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цившьних i кримiнальних справ була диспропорщя: в системi спецiалiзованих судiв було, по суп, чотири iнстанцi!, Верховний суд — четверта, тодi як в цившьних i кримiнальних справах !х було тiльки три — тсля апеляцi! вiдразу йшов Верховний суд.
Отже, для функцiонування нового вищого суду необхшний спецiальний процесуальний закон для розгляду справ у Вищому антикорупцшному судi, у той час як справи, що перебувають у провадженш Нацiонального антикорупцiйного бюро - кримшальш справи, шдслщшсть яких визначена частиною 5 статп 216 Кримшального процесуального Кодексу Укра!ни - розглядаються в судi виключно за правилами Кримшально процесуального кодексу Укра!ни [1].
1дея створення спецiалiзованих антикорупцш-них судiв протягом багатьох рошв реалiзовувалась у рiзних формах багатьма державами свiту. Напри-клад, шдгрунтям створення Словацького спещаль зованого суду стали побоювання щодо можливостi шантажу чи тдкупу суддiв у судах загально! юрис-дикцi! злочинними оргашзащями, причиною для Iндонезi! - значний рiвень впливу полiтично! влади, фшансових- та бiзнес-груп на суди загально! юрис-дикцi!.
З iншо! сторони, значне розгалуження системи таких спецiалiзованих судiв, як правило, супрово-джуеться аналогiчними судам загально! юрисдикцi! ризиками: загальна неефективнiсть та нерезульта-тившсть, повiльний розгляд справ та корупцшш прояви. Одним з недолiкiв утворення тако! системи судiв може стати фактичне запровадження двох па-ралельних судових систем, в умовах функцюну-вання яких однаковi категорi! справ можуть розгля-
датись судами загально! юрисдикцп або ж спещаль зованими, чи в результатi взагалi знаходитися у мiж кабiнетному «вакуумЬ». За такого перебiгу, застосу-вання до вдентичних справ рiзних процедур розгляду може поставити пвд питання законшсть прийнятих у такому порядку ршень, оск1льки про-цес не повинен змшюватись в залежностi ввд спецiалiзацi! суду. 1накше кажучи, можливють розгляду аналогiчних категорiй справ двома пара-лельними судовими системами може призвести до ршень про неконституцiйнiсть тако! оргашзацп су-доустрою.
Загалом, можна видшити дек1лька моделей спецiалiзованих антикорупцiйних судiв:
- призначення окремих спецiалiзованих суддiв у справах, пов'язаних з корупщею, що визнача-ються як спецiалiзованi антикорупцiйнi суддi у судах загально! юрисдикцп; процедура апеляцшного оскарження рiшень залишаеться незмiнною;
- суди першо! шстанцп - спецiалiзований ан-тикорупцiйний суд користуеться виключною юрис-дикцiею стосовно справ про корупцшш злочини з можливютю апеляцiйного оскарження його ршень у верховному судц
- гiбриднi суди: антикорупцiйний суд може виступати першою iнстанцiею для складних коруп-цiйних справ та апеляцшною iнстанцiею для iнших корупцшних справ, що розглядаються у судах загально! юрисдикцп; апеляцшне провадження здiйс-нюе верховний суд.
- паралельш суди - система антикорупцшних судiв включае як суди першо!, так i апеляцiйно! iн-станцп.
Що стосуеться юрисдикцi! антикорупцiйних судiв у свiтовiй практицi:
- за категорiею злочинiв - бiльшiсть розгляда-ють справи про корупцiйнi i пов'язанi з корупцiею злочини, окремi спецiалiзованi суди мають ширшу шдсудшсть, що включае й iншi тяжи злочини, таш як органiзована злочиншсть (спецiалiзованi суди Хорватi! та спещальний кримiнальний суд Болгарi!) та навиъ умиснi вбивства (спецiальний кримiналь-ний суд Словаччини);
- за тяжюстю злочишв - для бiльшостi антикорупцшних судiв пiдсуднiсть скорiше визначаеться за категорiями злочинiв, нiж ступенем тяжкостi, за винятком окремих держав (Камерун, Словаччина);
- за колом суб'екпв - шдсудшсть окремих спецiалiзованих антикорупцшних судiв об-межуеться на додачу до категорш злочинiв посадо-вим статусом обвинувачено! особи (Фшпшни).
Повертаючись безпосередньо до Укра!ни, зага-льнi засади створення антикорупцiйного суду ви-значаються Законом Укра!ни «Про судоустрш i статус суддiв» вiд 2 червня 2016 року, що передбачае створення у системi судоустрою Вищого антико-рупцiйного суду. У пояснювальнш записцi до Закону, щея обгрунтовуеться позитивним досвщом европейських держав i появою можливосп швид-кого та оперативного розгляду справи, вщнесених до його юрисдикцп.
Суд призначений здшснювати правосуддя у першш шстанци у справах, що визначеш процесу-альним законом, а також вивчати i узагальнювати судову практику у вщповщних категорiях справ. Ршення Вищого антикорупцiйного суду зможуть оскаржуватись в апеляцiйному порядку у Каса-цiйному кримiнальному судi Верховного суду Украши.
Закон також передбачае, що Вищий антикору-пцiйний суд мае бути створений у термш два-надцяти мiсяцiв з дня набрання чинностi окремим законом, який мае визначати спещальш професiйнi та квалiфiкацiйнi вимоги до суддiв. Таким чином, термши початку функцiонування Вищого антико-рупцiйного суду залежать ввд законодавчого вста-новлення порядку ввдбору суддiв та його повнова-жень зпдно Кримiнально Процесуального Кодексу УкраГни.
З огляду на те, що головним параметром фор-мування Вищого антикорупцшного суду повинна стати незалежнiсть та неупередженють у реалiзацii покладених на нього функцюнальних обов'язк1в, порядок вщбору i призначення суддiв повинен бути максимально орiентованим на забезпечення необ-х1дних для цього умов та сприяти максимально ви-сок1й сусшльнш довiрi до процесу створення та по-дальшо! дiяльностi суду. Маючи на метi забезпечення саме такоГ моделi формування антикорупцiйного суду та збереження принципу незалежностi гшок влади, залучення будь-якоГ з них до оргашзацп процесу добору судав е неприйнят-ним.
Висновки та пропозицп. Вiдштовхуючись ввд того, що Нацюнальне антикорупцiйне бюро УкраГни володiе виключною пiдслiднiстю стосовно ви-падкiв високопосадовоГ та значноГ корупци, тдсуд-нiсть антикорупцiйного суду необх1дно визначати виходячи саме з цих положень. Найб№ш доцшь-ним вбачаеться ввднесення до юрисдикцii антикорупцшного суду лише розслiдуваних НАБУ випад-к1в високопосадовоГ корупци: Гх перелж повинен бути чiтко визначеним та сформульованим виходячи з перел^ суб'ектiв злочинiв, мiнiмальних сум отриманоГ вигоди або вартостi предмета зло-чинного посягання. Законодавча фiксацiя виключ-ного повноваження прокурорiв СпещальноГ анти-корупцшноГ прокуратури скеровувати обвинува-льш акти до антикорупцiйного суду мае стати додатковою гаранпею збереження виключноГ ком-петенцii спецiалiзованих антикорупц1йних оргашв
у таких провадженнях та виключити можливi спори про пiдсyднiсть.
У той же час, створення единого спецiaлiзовa-ного антикорупцшного суду вбачаеться недостат-ньо системним виршенням проблеми протиди корупци у довгостроковш перспективi, а скорiше пе-рехвдним мехaнiзмом до побудови та ошгашзаци системи aнтикорyпцiйних сyдiв першо1 шстанци, юрисдикцiя яких поширюватиметься на yсi без ви-нятку корyпцiйнi злочини, тдслвдт як НАБУ, так i ДБР, зводячи до мiнiмyмy конфлжг пiдслiдностi м1ж даними ведомствами та дублювання !х фyнкцiй. Для таких сyдiв Вищий aнтикорyпцiйний суд вбачаеться апеляцшною iнстaнцiею, а Антикорупцшна палата Кримiнaльного кaсaцiйного суду Верховного Суду Украши - касацшною вiдповiдно, не по-рушуючи таким чином вимог Кримшального процесуального кодексу Украши.
Литература
1. Антикорупцшний суд - ще один глухий кут судово1 реформи / Антикор. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://antikor.com.ua/articles/105966-antikoruptsiinii sud shche odin gluhii kut sudovoi i reformi
2. 1ндекс сприйняття корупци CPI 2012 - 2016 Украши / Офщйний веб-сайт «Transparency International Ukraine». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ti-ukraine.org/cpi/
3. Клеменчич Г. Спецiaлiзовaнi шституци з бо-ротьби проти корупци. Огляд моделей / Г. Клеменчич, Я. Стусек, I. Гайка [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/7/51/39972270.pdf
4. Трепак В.М. Проблемш питання протиди корyпцii на сучасному етат розвитку Украши / В.М. Трепак // Корупщя як загроза нацюнальнш безпецi Украши: попереджаемо, протидiемо, пере-слiдyемо - мaтерiaли мiжнaродноi науково-практи-чно! конференцii. - С. 128-131. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://napu.com.ua/wp-content/uploads/2016/12/verstka_korupcia.pdf
5. Jesper Johnsоn. How to monitor and evaluate anti-corruption agencies: Guidelines for agencies, donors, and evaluators / Jesper Johns0n, Harald Mathisen, Hannes Hechler, Luis de Sousa [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.u4.no/publications/how-to-monitor-and-evaluate-anti-corruption-agencies-guidelines-foragencies-donors-and-evaluators-2/
