CC BY
114
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.3
також запровадження диференцiйованих тарифiв для населення та кому-нально-побутового сектора за зонами доби (часом споживання електро-енергй). Адже на сьогоднi погодинний облш електроенерги у ще! групи споживачiв по сутi вiдсутнiй на вщмшу вiд США та кра!н Захщно! Свро-пи, де шчний тариф удвiчi нижчий за денний. Доцшьно переглянути практику впровадження штучно низьких тарифiв для населення, нато-мiсть увiвши адресну грошову допомогу для малозабезпечених. Як показуе св^овий досвiд, кардинальнi змiни у дiяльностi енергетич-но! галузi нерiдко супроводжуються серйозними кризовими явищами, зумов-леними i недобросовiсною конкуренщею, i недосконалим регулюванням дiяль-ностi енергетичних бiрж та ринкiв (прикладом може бути енергетична криза у Кашфорнй взимку 2000-2001 рр.[2]). Зважаючи на це, при реформуванш енер-гетики в Укра!ш слiд прагнути до виваженого, наукового, еволюцшного пос-тупу у подальшому розвитку галузi, максимально збер^аючи всi позитивнi надбання попереднiх роюв. Обов'язково треба враховувати сощально-еконо-мiчну ситуацiю у державi, динамiку макроекономiчних показникiв, технiчне оснащення всього енергетичного господарства i, насамперед, готовнiсть укра-!нського споживача бути рацiональним, ощадливим та платоспроможним при споживаннi такого ушкального ресурсу як електрична енерпя.
Лiтература
1. Коновал П. Дерегулювання - революцшний процес в енергетищ або 6 урокiв доктора Коряюна., Енергетика та ринок, № 2(27), 2003.
2. Федоренко Г.М., Федоренко М.Г., Кучерява 1.М. Енергетична криза в Кашфорнй (США): розвиток, причини, уроки., Новини енергетики, № 6, 2001.
3. Краус М. Розвиток конкурентоздатних ринюв елекгроенерги., Енергетика та ринок, № 2(15),2000.
4. Turgoose B. Recent development world-wide in power exchanges. Power Economics, Wilmington Publishing Co., July/August 1998.
5. Федоренко Г.М., Кенсицький О.Г. Ефективш елементи нацюнально! енергетично! стратегп США., Новини енергетики, № 8, 2001._
УДК 314.74 + 314 (477) Асист С. С. Гринкевич, канд. екон. наук;
студ. 1.Р. Груй - Львiвська КА
М1ЖНАРОДНА М1ГРАЦ1Я РОБОЧОÏ СИЛИ ТА ÏÏ РОЗВИТОК В
YKPAÏHI
Розглянуто основш причини, позитивнi та негативш наслiдки мiжнapодноï Mirpa-цл робочо'1' сили, визначено мету мiждеpжaвного пеpемiщення трудового потенцiaлу. Здiйснено aнaлiз стану i особливостей мiжmpодноï Mirpa^ï робочо'1' сили в yKparni.
Ключов1 слова: мiжнapоднa мiгpaцiя, трудовий потенцш, тpудовa мiгpaцiя.
Assist. S.S. Grynkevych; stud. I.R. Gruy - Commercial Academy of L'viv International migration of labour power and its development in Ukraine
Main causes, positive and negative results of international migration of labour power are considered, purpose of international transference of labour potential is fixed in the article. Analysis of state and peculiarities of international migration of labour power in Ukraine is carried out.
Keywords: international migration, labour potential, labour migration.
5. Тнформацшш технологи галузi
259
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Одшею зi складових частин свiтового господарства е мiжнародний ри-нок працi, поява якого стае можливою тiльки тод1, коли починае дiяти меха-шзм стихiйного регулювання попиту i пропозици шоземно1 робочо! сили.
Економiчний та сощальний розвиток людства на початку ХХ1 ст., вщ-буваеться в умовах поглиблення глобал1зацшних процесiв. Ц тенденци е ти-ми загальними економiчними аспектами, якi породжують мiжнародну м1гра-цiю робочо! сили.
Окр1м загальних економiчних аспектiв трудово! м1грацп, iснують спе-цифiчнi, обумовленi трансформацшними процесами, що вiдбуваються в укра-1нськш економiцi. Затяжна економiчна криза супроводжуеться подальшим вивiльненням працiвникiв i зростанням диспропорци мiж пропозицiею робо-чо! сили i попитом на не!. Сучасний стан зайнятост працездатного населення характеризуеться тенденщею зниження 11 рiвня. Так, за останнi 10 роюв за-гальна чисельнiсть зайнятих у галузях економiки зменшилась майже на 25 %, тобто майже кожен четвертий пращвник за порiвняно короткий термш зали-шив сферу суспшьного виробництва.
Поглиблюються негативнi тенденци в розвитку трудового потенцiалу, як проявляються у звуженнi демограф1чно1 бази його вщтворення через зниження народжуваност^ збiльшення смертностi, скорочення тривалост життя тощо. За оцiнками украшських фахiвцiв основнi тенденци несприятливо1 де-мограф1чно1 ситуаци зберiгатимуться до 2010 року i становитимуть загрозу подальшого формування трудового потенцiалу Украши.
Мiжнародна мiграцiя робочо1 сили грунтуеться на можливостях, умовах i прагненнi працездатного економiчно активного населення працювати у будь-якому регiонi, крашах св1тового спiвтовариства з метою задоволення сво1х життевих потреб.
Основними причинами, яю зумовлюють мiжнародну мiграцiю робочо1 сили е наступш:
• иезадовшьт економ1чт умови життя працездатного населення в крашах емкраци (иизький р1вень зароб1тно1 плати, безробггтя, иизький життевий рь веиь, зубожшия 1 т.д.);
• стабшьний порiвияио високий р1вень зарплати в основних 1мм1грац1йних центрах (США, Захвдна Свропа);
• порiвияио вищий техиiчиий рiвеиь умов працi в крашах iммiграцil;
• соцiальиi умови для бшьш повио1 реалiзацil свогх можливостей у крашах iммiграцil;
• природт катаклiзми в крашах ем^ацн i вищий рiвеиь охороии навко-лишиього середовища в крашах iммiграцil;
• полiтичиi, релiгiйиi, вiйськовi, иацюиальт, культуриi причиии.
Мета м1ждержавного перемщення трудового потенщалу - прагнення до полшшення матер1ального стану - залишаеться незмшною, як правило, в тривалш юторичнш перспектив^ Щодо форм м1грацшних процес1в, то вони змшюються залежно вщ багатьох обставин. Найзагальшшими е постшна { тимчасова форми м1грацп. Сучасна м1гращя набула тимчасового характеру: м1гранти здебшьшого мають нам1р по закшченш певного строку повернутися на батьювщину. Таким чином, ютотною рисою сучасно1 м1жнародно1 трудо-
260
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.3
во! мшрацп е ротацшний характер. Дослщники ще! проблеми в1дм1чають, що ротащя бувае прискореною i уповшьненою. У прискорену (до 3 роюв) пот-рапляе вся завербована i ретельно вщбрана шоземна робоча сила, уповшьне-на-тривае довше i охоплюе пращвниюв, вщбраних уже в процес виробниц-тва. На !хню частку, як правило, припадае не бшьше як 30 % уЫе! чисельнос-т пращвниюв-мшранлв. [4, с. 139]
Для Укра!ни, шсля проголошення 11 незалежност^ характерш як пос-тшна, так { тимчасова форми м1ждержавно! мшрацп, серед яких переважае остання форма.
У 2004 рощ м1ждержавна мшращя в Укра!ш мала такий вигляд: при-було - 38567 оЫб, вибуло - 46182 оЫб.
Найбшьше прибуло у Донецьку область (5525 оЫб), найменше - у За-карпатську область (218 оЫб). Найбшьше вибуло з Донецько! област (6384 особи), найменше - з Тернопшьсько! област (544 особи). [1, с. 377]
Ниш Укра!на на европейському ринку пращ переважно виступае як держава-експортер робочо! сили, хоча вщм1чаеться тенденщя до зростання числа шоземних громадян, яю працюють в Укра!ш. Як стверджують окрем1 науковщ, чисельшсть останшх приблизно в 10 раз1в менша, шж укра!нщв, яю працюють за кордоном.
Засоби { методи реал1зацп м^рацшно! пол1тики захщних кра!н ввропи змшюються залежно вщ ситуаци на ринку пращ. Так, в умовах дефщиту трудового потенщалу у захщних европейських крашах уряди цих держав ужива-ли заход1в до заохочення 1мм1граци, в тому числ1 й нелегально!.
1ммшрацшна пол1тика захщних европейських держав не завжди дае бажаш результати в обмеженш мшрацшних потоюв, осюльки нелегальна мш-ращя стае випдною сферою б1знесу для шфраструктурних шдроздшв ринку пращ, яю шод1 використовують дипломатичш представництва для одержан-ня шенгенських в1з з метою в'!зду в кра!ни вС. Так, тшьки за останш 5 роюв у посольств Шмеччини в Укра!ш серед уЫе! юлькосл оформлених в1з для укра!нських громадян частка в1з, оформлених нечесним шляхом, становила 70 %. Такою нелегальною д1яльшстю переважно займаються сшвроб^ники туристичних бюро та шших служб.
У цшому можна говорити про те, що розвиток в Укра!ш м1жнародно! м^раци робочо! сили, яка призводить до значного вщпливу трудового потенщалу, несприятливо впливае на розвиток трудового потенщалу нашо! кра!ни.
Окрем1 науковщ стверджують, що м1жнародна мшращя робочо! сили для Укра!ни ниш мае переважно негативш наслщки: масовий вщплив продуктивно! робочо! сили, особливо вчених { спещалю^в, негативно впливае на трудовий потенщал кра!ни та !! регюни, знижуеться штелектуальний потенщ-ал кра!ни (водночас нащональна економша втрачае наймобшьшшу ^ зазви-чай, найконкурентоспроможнiшу частину трудового потенщалу, осюльки з метою працевлаштування за кордон ви!жджають, в основному, молод! люди з досить високим р!внем освгги, внаслiдок чого вщбуваеться змша структури трудових ресурЫв); емiграцiя, зазвичай, супроводжуеться вимушеним розри-вом, хоч не рщко й не остаточним, шмейних зв'язюв, !х послабления.
5. 1нформацшш технологи галузi
261
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Хоча не заперечуючи окремих негативних acneKTiB мiжнародноï Mir-рацп P06040Ï сили, вона все ж таки на даному еташ мае бшьше позитивних результата, оcкiльки:
• хоч це явище е сощальним лихом, але воно долае ще бшьше лихо - високий ршень безробптя, який далеко перейшов меж природного ршня безробптя в репот;
• значну частину зарплати ем1гранти переказують або перевозять на батьшв-щину, що поповнюе валютний фонд крaïни та забезпечуе достатнш прожит-ковий р1вень для ïхнiх с1мей (якщо ввд 1 млн. емлрантш за мшяць надшде 200 дол. вiд кожного, то в цшому це становитиме 200 млн. дол. та 1,2 млрд. дол. за 6 мкяцш, тобто ця сума б^ша вiд одноразового кредиту для Украши вiд мiжнaродних фiнaнcових оргaнiзaцiй);
• грошовi перекази пращвниками-м^антами iнозeмноï валюти в Украшу сприяють розширенню торгiвлi товарами, в тому числ1 й вiтчизняного вироб-ництва. Частина eмiгрaнтiв пicля повернення з-за кордону вкладае зaроблeнi кошти в оргaнiзaцiю бiзнecу, виробництва, що певною мiрою сприяе форму-ванню ринкових вiдноcин.
Кр1м цього, частина ем^ранпв отримуе за кордоном осв1ту, профе-сшну шдготовку, досвщ роботи, що також е позитивним моментом для кра-ши- донора робочоï сили.
Отже, м1жнародна м^ращя робочоï сили е складним i масштабним явищем, яке викликае неоднозначш результати: лжвщуючи дефщит робочоï сили в деяких галузях i регюнах, вона загострюе конкуренцда на ринку правд; даючи можливють отримання надприбутюв, створюе додатковий тиск на сощальну сферу крaïн-рeципiентiв (крaïн, в як спрямоваш потоки робочоï сили). Ем^ращя, з одного боку, вщкривае можливост для взаемозбагачення культур, а з шшого - створюе проблему збереження нaцiонaльноï самобут-ност як iммiгрaнтiв, так i мicцeвого населення. У крашах-донорах робочоï сили трудова ем^ращя сприяе вирiшeнню проблеми бeзробiття i, водночас, призводить до втрати яюсно кращо нaцiонaльноï робочоï сили.
Лггература
1. Статистичний щор1чник Укрaïни за 2004 р1к// Держкомстат Укрaïни. - К.: Вид-во "Консультант", 2005. - С. 377.
2. М1жнародна економша: Пщручник/ А.П. Рум'янцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ш.; За ред. А.П. Рум'янцева. - К.: Знання-Прес, 2003. - 447 с. - (Вища осв1та ХХ1 сгашття).
3. Ссшова Н.1. Економша пращ та сощально-трудов1 вщносини: Навч. поабник. - К.: Кондор, 2004. - 432 с.: ш., табл. - Б1блюгр.: 40 назв.
4. Ткач В.Ю. Свропейський ринок пращ в систем! мiжнaродноï шграци трудових ре-сурс1в// Економка АПК. - 2005, № 2. - С. 138-143.
5. Заклетка О., Юрченко В. Трудова ем1гращя як умова розвитку м1жнародного ринку пращ// Вюник КНТЕУ. - 2002, № 4. - С. 9-20._
УДК 330.322 (075) Acnip. Р.1. Лепак1 - НУ "nwiecbm полтехмка "
СУЧАСН1 1НСТРУМЕНТИ АКТИВIЗАЦIÏ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО
КРЕДИТУВАННЯ
Розглядаеться оргашзащя консорщумного кредитування та проектного фшан-сування як перспективних напрям1в шновацшного партнерства тдприемств i банюв.
1 Наук. кeрiвник: проф. В.1. Алексеев, д-р екон. наук - НУ "Львiвcькa полiтeхнiкa"
262
Зб1рмик' науково-технiчних праць
