CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 2. С. 103-106.
УДК 343.123.12 (44).
М1ЖЕТН1ЧН1 СУПЕРЕЧНОСТ1 - ЧИННИК МШНАЦЮНАЛЬНИХ
КОНФЛ1КТ1В
Халтев Р. А.
Нащональний утверситет державног податковог служби Украти
Розглядаються питання мiжетнiчних суперечностей як один з чинникш мiжетнiчних конфль
ктiв.
Ключовi слова: мiжнацiональнi в1дносини, злочиннiсть на мiжнацiональному грунт!, матерь альний збиток, мпранти, б1женщ, соцiально незахищенi групи, полiтичне позбавлення.
Загострення м1жнац1ональних вщносин у ряд1 кра!н СНД тривад1 i тяжю на-слщки м1жнац1ональних i шших озброених конфлшпв, актив1зац1я сепаратистських устремлшь з опорою на нацюналютичш, релшйш, i часто агресивш настро! вщнос-но ос1б некоршно! нацюнальносп у ряд1 суб'екпв кра!н СНД, роблять надзвичайно актуальною проблему боротьби ¡з здочиннiстю в умовах м1жнац1ональних i озброених конфл1кт1в.
Здочиннiсть на мiжнацiонадьному грунтi останнiм часом набувае масового характеру i завдае шкоди життя i здоров'ю громадян, !х вдасностi, правам i свободам, мiжнацiональним вiдносинам, основам конституцiйного ладу, громадського порядку i безпеки, дiяльностi державних органiв i об'ектiв життезабезпечення i iн.
Ще Еврiпiд в 431 р. до н.е. сказав: «муки немае, важче, шж батьювщина позбу-тися». В нашi дт ця проблема залишаеться актуальною. Поки юнують вiйни, пересль дування, дискримшащя i нетерпимiсть, iснують i бiженцi. Вимушенi покидати рiднi мiсця з побоювання за свое життя i свободу бiженцi часто кидають все, будинок, майно, сiм'ю i батьювщину - ради неясного майбутнього в чужш кра!ш.
1х тяжке положення - одна з найбiдьших трагедш нашого часу, а !х доля по-в'язана з проблемами полгтичних прав i прав людини, що повинне турбувати кожну розсудливу людину. Згiдно Уставу УВКБ (надання допомоги бiженцям у всьому свiтi -завдання Управдiння Верховного комiсара ООН у справах бiженцiв, яке було створено Генеральною Асамблеею ООН i приступило до роботи в 1951 р.) бiженцями вважа-ються особи, яю покинули свою крашу через щлком обгрунтованi побоювання стати жертвами перестдування за ознакою раси, вiросповiдання, громадянства, полiтичних пе-реконань або принадежностi до певно! сощально! групи i яю не можуть або не бажають повернутися в не1.
Прямi матерiальнi втрати в зонах мiжнацiональних i iнших озброених конфлш-™ в пост СРСР складало близько 15 млрд. дол.
103
Найбшьш значний збиток в колиштх союзних республiках зафiксований в Грузи, Азербайджан^ Таджикистанi i Росп (Чечня).
В результатi озброених конфлiктiв на мiжнацiональному грунтi на територп ко-лишнього СРСР виникли значт потоки вимушених мiгрантiв - бiженцiв, вимушених переселенцiв i перемiщених оаб. За деякими даними, чисельнiсть вимушених мгрантш iз зон озброених конфлдапв складае близько 2,2 млн. чоловш. Переважна !х частина ско-нцентрована в державах Закавказзi: у Азербайджан - близько 920 тис. чоловш, у Вiр-менп - 380 тис., в Грузи бшьш - 300 тис.
Всього за 1988 - 1996 рр., за офщшними даними, вимушено покинули мiсця постшного мешкання в зонах озброених конфлжпв близько 3,1 млн. чоловiк. А реально !х чисельнiсть була бшьше 4 млн. чоловiк. Частина з них вже повернулася в сво! будинки: до Таджикистану повернулося близько 700 тис. чоловш, цей процес продовжуеться в основному з Афгашстану, до Молдави - близько 105 тис., в Напрний Карабах - близько 50 тис., в Грузи, включаючи Абхазiю i Швденну Осет1ю, процес повернення бгженщв вщбуваетъся вельми поволi, як i в зон осетино-iнгушського конфлiкту i в Чечт. Питання про повернення турок-месхетинцев в мiсця свого мешкання далеке вщ остаточного ршення. Вигнаних з узбекистану турок-месхетинцев прийняла Рооя, але вони продовжують наполягати на надант 1м !х вiдвiчних земель в Месхети (Грузiя). У цьому правi !м було вiдмовлено. З 1991 р. по-чалася !х часткова емiграцiя до Туреччини.
Масовi перемiщення людей, що бiгли вщ тягот вiйни i етнiчних чищень, кардинально змiнили етнiчний склад ряду територш колишнiх радянських республш. В результатi втечi близько 200 тис. азербайджанщв з Вiрменil до Азербайджану чисе-льнiсть азербайджансько! общини Вiрменil скоротилася до 8 тис. чоловш. Аналопч-на ситуацiя спостер^аеться i в Азербайджанi, який покинули близько 300 тис. вiр-мен. Переважна частина грузинського населення, що прожило в Абхазп, унаслiдок етшчних чищень, що практикувалися абхазькими властями, бми у внутрiшнi райони Грузи; декшька десяткiв тисяч грузин прибули з Ивденно! Осети.
Вимушенi м^анти формують достатньо складну соцiально - психолопчну обстановку, а в районах !х масово1 притоки. У певних умовах бiженцi можуть з^рати виключно дестабiлiзуючу роль в державах, що надали !м притулок, шсшруючи спа-лахи соцiальних вибух1в.
Вимушеш мпраци породжують безлiч проблем. Для держав, яю покидають бiженцi (часто найбшьш квалiфiкованi кадри, що грають ключову роль в промисло-восп, науцi, медицинi, освiтi i шших сферах зайнятостi), все бiльш значущою стае проблема деградаци цiлих галузей.
З ще бiльшими проблемами стикаються держави-притулки, для яких виму-шеш мiгранти - це величезнi, невщповщт з можливостями кра1ни, витрати на !х прийом i облаштування, серйозш внутрiшньополiтичнi проблеми.
Не можна недооцшювати всю тяжкiсть економiчного тягаря, який несуть приймаючi кра1ни по облаштуванню бiженцiв, вимушених переселенцiв i перемще-них осiб. Особливо це помгтно в державах Закавказзi, де вимушеш м^анти складають 5-12 % населення. Ситуацда загострюе i те, що економiчна ситуацiя в цих республшах дозволяе вирiшити такi ключовi проблеми, як трудова зайнятють, забезпечення жит-лом, соцiальне забезпечення вимушених переселенщв.
Наприклад, в Азербайджанi понад 210 тис. чоловш туляться в наметах, збiр-них будиночках, залiзничних вагонах i землянках.
104
Халтев Р. А.
Разом з тим попршуеться етдемюлопчна обстановка в мюцях масово! концент-ращ! мiгрантiв - через вщсуттсть належних умов життя, нетдготовленосп сфери медич-ного обслуговування.
У особливо складних умовах знаходяться соцiадьно незахищеш групи: старе-знi, iнвалiди, дти.
Загострення житлово! проблеми, ситуащ! на ринку пращ, попршення ешдемюло-пчно! обстановки в мiсцях масово! концентращ! вимушених бiженцiв нагнiтають на-пружешсть мiж ними i мiсцевим населенням. У таких випадках легко виникають тер-тя i конфлiкти, особливо при значнш етнокультурно! дистанцл.
Феномен суспшьно! свiдомостi нинi такий, що багато мiсцевих жителiв бачать в бiженцях i переселенцях винуватцiв свого соцiадьно-економiчного положення, що погiршуеться, конкурента на ринках житла i пращ, де самi зазнають чимадi трудно-щi. У деяких мiсцях, де сконцентрована переважна бiльшiсть вимушених бiженцiв, цiни на житлi зросли, школи працюють у три змiни, в лшарш - не потрапити i т.д. Негативне вiдношення до бiженцiв i переселенцiв у мiсцевого населення значною м> рою пов'язане також з тим, що мпранти практично не зайнят у сферi виробництва, часто поповнюють ряди злочинцiв.
У дуже складному положенш знаходяться особи, перемщеш, а межах кра!-ни. Що сподiваються на швидке повернення в сво! будинки, налаштованi на тимча-сове пристосування до умов, що змшилися, а не на штегращю в нове середовище щ особи чинять сильний тиск владнш структури, а останнi не в змозi прискорити процес !х повернення на постшне мiсце проживання. Особливо для Грузи i Азербайджану проблема перемщених осiб - одне з першочергових завдань, без ршення яко! важко уявити дiеву полгтичну стабiлiзацiю цих держав.
Складне положення складаеться i в Росп, де зареестровано близько 420 тис. бiженцiв i вимушених переселенцiв, прибулих з нових незалежних держав, охопле-них етнологiчними i регiональними конфлiктами, а також близько 120 тис. внутрш-шх перемiщених осiб iз зон Осетино-шгушського i Чеченського конфлiктiв (не ра-хуючи декiлька сотiв тисяч чоловш, що перемiстилися в межах Чечш).
Питання мiжнацiональних вiдносин i конфлiктiв в деяких республiках коли-шнього СРСР, стоять вельми гостро. Нерщко цi вiдносини виходять за рамки правового поля i набувають характеру озброеного протистояння, що вабить вельми тяжю наслiдки, тобто масовi людськi жертви, економiчний збиток i т.д. Загострення мiж-нащональних вiдносин, утворення все нових вогнищ напруженосп i конфлiктiв, ла-виноподiбне зростання злочинностi на мiжнацiонадьному групп поставили перед ОВС ряд принципово нових складних завдань, нетрадицiйних для них напрямiв дiя-льностi, що пом^но розширили круг, по попередженню загострення мiжнацiональ-них вiдносин.
Разом з тим слщ зазначити, що, на жаль, самi вичерпнi заходи надзвичайного характеру можуть лише на деякий час присшти зiткнення i iншi протиправнi дil, але не здатш погасити вогонь мiжнацiонадьних конфлш^в. Вiдомо, що основну роль в ршенш мiжпацiонадьних i мiжетнiчних конфлш^в грають полiтичнi рiшення орга-шв державно! влади. Саме шляхом дiалогу, компромiсiв i полiтичного рiшення ор-ганiв державно! влади з урахуванням законних iнтересiв учасникiв конфлiкту можуть i повиннi бути дозволеш мiжнацiонадьнi конфлiкти.
105
Список використано!" л^ератури:
1. Мукомель В. Н. Демографические последствия этнических и региональных конфликтов в СНГ. 1994 г., С.66.
2. Внутренние вооружённые конфликты. Материалы научной конференции стран СНГ. М.
1993 г.
3. Лунеев В. А. Преступность XX века. М. 1997 г., С.115.
4. Проблемы управления в сфере межнациональных отношений. Саратов. 1998 г., С.38.
5. Здравомыслов А. Г. Международные конфликты в постсоветском пространстве. М. 1997
г.
6. Арсентев В. А. Этнические конфликты: история и современность. М. 1996 г., С.45.
Халшев Р. А. М1жетшчш суперечност - чинник мiжнацiональних конфлiктiв / Р.А. Халiев
// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 2. 2012. - С. 103-106.
Розглядаються питання мiжетнiчних суперечностей як один з чинниюв мiжетнiчних конфлжтгв. Ключовi слова: мiжнацiональнi вщносини, злочиншсть на тжнацюнальному грунт!, матерiаль-ний збиток, мпранти, бiженцi, сощально незахищеш групи, полггичне позбавлення.
Khalilev R. A. Mizhetnichni contradictions are a factor of international conflicts / R.A. Khaliev //
Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 2. 2012. - Р. 103-106.
Examined question of мiжетнiчних contradictions as one of factors of мiжетнiчних conflicts. Keywords: мiжнацiональнi relations, criminality on мiжнацiональному soil, financial loss, мпранти, refugees, socially unscreened groups, political deprivation.
106
