CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 29-35.
УДК 351.88.314.7
ВДОСКОНАЛЕННЯ М1ГРАЦ1ЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ У КОНТЕКСТ еВРОПЕЙСЬКО! ШТЕГРАЦП
Грицай I. О.
Дшпропетровський державный утверситет внутрШнк справ м. Дшпропетровськ, Украгна
У статт робиться спроба систематизацй головних нормативно-правових акти, яю регулюють м-грацiйнi вiдносини в Украш у свiтлi евроштеградшно! полижи, пропонуються шляхи удосконалення законодавства у цш сферi.
Ключов1 слова: жирант, мiграцiя, европейська iнтеграцiя, нормативно-правовi акти, систематизащя права, кодифжацш.
Постановка проблеми. Будь-яка особистють бажае кращо! долi i одним iз наслщ-юв такого прагнення е мiграцiйнi процеси, за допомогою яких людина шукае кра-щого життя для задоволення рiзних потреб, починаючи з фiзiологiчних (необхiдних для виживання) i, закшчуючи потребами у самоствердженнi (реалiзацil потенцшних можливостей). Процеси свтово! глобалiзацн, збшьшення кiлькостi мiжетнiчних, мiжнацiональних та вшськових конфлiктiв, економiчна та соцiальна незахищешсть населения у кра!нах, що розвиваються, обумовлюе необхiднiсть глибокого достд-ження такого сощального феномену, як мпращя.
Iнтеграцiя Укра!ни до Свропейського Союзу проголошена прiоритетним напря-мом внутршньо! i зовшшньо! полiтики Укра!нсько1 держави. Одшею iз умов пари-тетних вщносин з европейською спiльнотою е високш рiвень захисту прав i свобод особи, зокрема iноземних громадян та осiб без громадянства, яю перебувають на те-риторп Укра!ни за рiзних причин та обставин. Свроштеграцшш процеси е чинником, що впливае на формування сучасного праворозумшня, зумовлюе iнше ставлення до ролi права у регулюваннi мiграцiйних вщносин.
Стан досл1дження. Наукова стаття тдготовлена з урахуванням наукових розро-бок у сферi мпрацп таких провщних вiтчизняних вчених, як: Бузницький Ю., Ба-бенко А., Гарна I., Колпаков В., Кузьменко О., Малиновська О., Новш В., Олефiр В., Пирожков С., Пюкун О., Прибиткова I., Римаренко Ю., Супруновський А., Тодика Ю., Трощинський В., Чалий П., Чехович С., Шамшур О., Шаповал В., Шульга М. та ш. Питання мпрацп в Украш залишаються актуальними серед в^чизняно! науково! спiльноти, про що свiдчить захист ряду дисертацш, якi мiстять науковий анатз окре-мих аспектiв м^рацшних процесiв. В цих працях, в тому числ^ дослiджуеться й нор-мативно-правове забезпечення мiграцiйних вiдносин, проте на недостатньому рiвнi висвiтлюеться питання вдосконалення укра!нського мiграцiйного законодавства вщ-
повщно до европейських стандарт, що дiють у цш сферi, в той час як, зважаючи на eвроiнтеграцiйнi прагнення Украши, така тематика становить цiкавий й актуальний предмет наукових пошукiв.
Метою статп е аналiз мiграцiйного законодавства Украши в контекст евроштегра-цшно1 полiтики нашо1 держави, а також надання пропозицiй щодо його вдосконалення.
Виклад основного матергалу. В останш роки мiграцiйнi процеси стали глобаль-ним викликом людству у ХХ1 столiттi, а щорiчна кiлькiсть м^рашгв (вiд 2 до 4 млн. ошб) вже випереджае свiтовий прирют населення. За даними Мiжнародноï оргаш-зацiï з мiграцiï, поза межами краши свого громадянства проживае понад 125 млн. осiб, на планет налiчуеться майже мiльярд внутрiшнiх м^рашгв [1, с. 3]. Мiграцiя фiзичних осiб у вузькому розумiннi цього поняття застосовуеться як синонiм поняття «переселення», а в широкому розумшш передбачае будь-якi види перемiщень фiзич-них осiб у просторi, у тому чи^ перемiщення через державш кордони, що прийнято iменувати мiжнародною, чи зовнiшньою мiграцiею; а також перемщення через кордони адмiнiстративно-територiальних одиниць, або перемiщення в межах областей, райошв, мiст, що утворюе поняття внутрiшньоï мiграцiï.
Результатами свгтових мiграцiйних процесiв е скупчення значно1' кiлькостi м> грантiв в крашах сучасного свiту, ускладнення гуманiтарного стану, недостатнш рiвень правового захисту м^рашгв, погiршення стану захисту прав та свобод м> грантiв у крашах-рецишентах зокрема, та стану захисту прав людини взагалi. Для Украши, що входить до числа краш, що утворилися з едино1' в минулому держави - Союзу РСР, питання мiграцiï населення е особливо актуальними. Розвиток мiждер-жавних вiдносин як з ближшм, так i з далеким зарубiжжям, конфлiкти на етшчнш, полiтичнiй та економiчнiй основi, рiзкий перехiд до полiтики вiдкритих дверей при одночасному зниженш прикордонного та iммiграцiйного контролю - цi та iншi чин-ники зробили украшську територiю досить вiльною для вЧ'зду рiзних категорiй iммi-грантiв, у тому чи^ нелегальних. Сьогоднi ця ситуащя е ще актуальнiшою, оскшьки Украша стала транзитною цiллю значно1' кiлькостi мiгрантiв для проникнення до европейських краш i в результат - розширення Свропейського Союзу на схщ, ця си-туащя певною мiрою постiйно загострюеться та потребуе оптимального виршення.
Розроблена на Гельсшкському самiтi GC «Спшьна стратепя щодо Украши» стала базою для прийняття урядом Украши ряду ршень i комплексно!' Програми штеграци до Свропейського Союзу. Програма як фундаментальний полгтичний i правовий документ вщображае перспективи розвитку Украши в европейському напряму. Вона стала новим етапом на шляху европейськоï штеграци, новим перюдом, на якому по-чався перехiд вiд розроблення концептуальних положень штеграци до активноï iм-плементацiï та повсякденноï роботи з реалiзацiï Стратегiï iнтеграцiï 1998 р., зокрема курсу на набуття Украшою асоцiйованого статусу щодо GC, а згодом - членства в €С. У цьому ракурсi питання м^аци, вдосконалення мiграцiйного законодавства Украши стають вкрай актуальними.
Необидно зазначити, що м^ращя - це складний сощальний процес, який вклю-чае як мшмум двi сторони - це держава-джерело м^раци i держава перебування м^ранпв, у бiльшостi випадкiв бере участь i держава, через яку проходять м^рацшш потоки. Як i м^ащя в цшому, незаконна м^ращя обумовлена рядом чинникiв, серед
яких таю зарубiжнi дослщники, як Вейсбродт Д., Манц Р., Лучаш Г. та вичизняш -Чехович С., Шульга М., Романюк М., називають економiчнi, полiтичнi, демографiчнi, етнiчнi, екологiчнi, вiйськовi тощо.
Останнiм часом вiдбуваeться поступова трансформацiя характеру м^раци: з реф-лекторно1, викликано1 конкретною ситуацieю, вшськовим або мiжнацiональним кон-флiктом, вона перетворюсться на еволюцiйну, обумовлену довгостроковими i ком-плексними чинниками. Серед них можна видшити, наприклад, економiчнi чинники, вiдсутнiсть перспектив працевлаштування, дискримшацшний характер законодавства щодо до окремих категорiй осiб та ш. Усi цi чинники Супруновський А. подшяе на двi великi групи: це «виштовхукта» (наприклад, екологiчнi катастрофи, пол^ичш мотиви) та «притягаючi» чинники (наприклад, кращi економiчнi перспективи або полггичний захист у мiсцях переселення) [2, с. 125].
Слiд враховувати, що мiграцiйна полiтика в Укра!ш сьогоднi проводиться в до-сить вузькому коридорi можливостей, обумовленому низкою обмежень, серед яких основш - це економiчнi обмеження, якi значно звужують «соцiальну» складову м> грацшно! полiтики, а також обмеження, що випливають з iнтересiв забезпечення нащонально! безпеки держави. Крiм цього, до невиршених проблем слiд вiднести неоднозначшсть деяких норм законодавчо! бази у сферi регулювання процесiв м> граци, що також е значним чинником зростання напруженостi в суспiльствi, робить негативний вплив на стан ринку пращ, мiжнацiональнi та мiжконфесiйнi вщносини, збiльшуе ступiнь кримiналiзацil суспiльства, створюе пряму загрозу нацiональнiй безпецi держави. Все це вимагае вироблення адекватного законодавства, спрямова-ного на подолання негативних наслщюв мiграцiйних процесiв. Розробка такого законодавства переслщуе ще одну дуже важливу мету, яка полягае у створенш умов для безперешкодно! реалiзацil прав мiгрантiв, встановленш вiдповiдностi !х европейсь-ким стандартам i взятим Украшою на себе зобов'язань в цш сферi, що випливають з ддачих на 11 територи мiжнародних актiв.
Сучасне м^рацшне законодавство можна вважати сформованим - м^рацшш про-цеси в Укра!ш регулюе Конституцiя Укра!ни, низка м^ацшних законiв, серед яких важливе мюце посiдають Закони Украши «Про iммiграцiю», «Про правовий статус iноземцiв та ошб без громадянства в Укра!ш», «Про бiженцiв та осiб, яю потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про свободу пересування та вшьний вибiр мiсця проживання в Укра!ш», «Про громадянство» та iншi нормативно-правовi акти. Однак дiюче мiграцiйне законодавство, на жаль, не дозволяе забезпечити належний рiвень правово! захищеностi та реалiзацil конституцiйних прав та свобод м^рантв в Укра1ш, беручи до уваги наявнють велико1 кiлькостi прогалин та колiзiй в законодав-ств^ що у поеднаннi з неоднозначною правозастосовчою практикою призводить до непоодиноких випадюв порушення прав мiгрантiв. Така ситуащя чiтко свiдчить про необх1дшсть реформування дiючого мiграцiйного законодавства з метою приведення його норм у вщповщнють до загально1 концепци захисту прав та свобод людини.
Основними напрямами реформування м^рацшного законодавства слщ визначи-ти приведення норм м^рацшного законодавства у вiдповiднiсть до мiжнародних та европейських стандартiв захисту прав людини, зокрема приведення ддачого законодавства у вщповщнють до мiжнародних угод та договорiв, що ратифшоваш Укра1-
ною у встановленому законом порядку, а також визначення та усунення внутршшх протирiч, прогалин та колiзiй у законодавств^ усунення розрiзненостi нормативного регулювання шляхом приведення у вiдповiднiсть один до одного закошв Укра!ни, що встановлюють правовий статус рiзних категорiй мiгрантiв, та кодифшащю мiграцiй-ного законодавства.
Щодо приведення ддачого мiграцiйного законодавства Укра!ни у вщповщшсть до европейських та мiжиародних стандарта захисту прав людини, Укра!ною ратифшо-вано цiлу низку мiжиародних угод, яю спрямовано на захист прав та свобод людини, та особливих категорш мiгрантiв, таких як бiженцi, трудовi мiгранти та iн. Зокрема в 1997 р. ратифшовано Свропейську Конвенцiю про захист прав людини та основ-них свобод 1950 р., у 2002 р. Укра!на приедналася до Конвенцн про статус бiженцiв та Протоколу щодо статусу бiженцiв 1951 р., у 2007 р. ратифшовано Свропейську Конвенцiю про правовий статус трудящих-мпранта, ратифiковано низку документа Мiжнародноl оргашзацн працi. Крiм того, Укра!на е учасницею таких мiжнарод-них документiв, як Конвенщя щодо статусу апатридiв та Конвенщя про скорочен-ня безгромадянства. Приеднання до таких мiжнародних угод в тому чи^ зумовило прийняття Закону Укра!ни «Про бiженцiв та ошб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту» у новш редакцн, внесення змiн до Законiв «Про iммiграцiю», «Про правовий статус iноземцiв та ошб без громадянства». Мiжнароднi угоди, на-правленi на захист прав та свобод людини, окремих категорш м^анта, ратифшоваш Укра!ною, суттево впливають на стан законодавства Укра!ни у вщповщнш сферi, та, незважаючи на первинну гармошзащю, потребують подальшого вдосконалення та приведення у вщповщшсть до встановлених ними стандарта захисту прав людини.
Однак навгть з урахуванням законодавчо! бази з питань мпрацп, що е у наявностi, можна зробити висновок, що на республшанському рiвнi вiдсутнiй системний пiдхiд до регулювання даних суспшьних вiдносин. Оновлення мiграцiйного законодавства Укра!ни направлено, зокрема, на посилення паспортно^зового режиму, впорядку-вання системи реестрацн iноземних громадян та осiб без громадянства, яю перебува-ють на територiях, прикордонних з iншими державами. Тим не менш, незважаючи на прийняття низки нормативно-правових акта, питання законодавчого забезпечення прав мпранта виршеш ще далеко не достатньо.
Слщ звернути увагу, що у м^рацшному законодавствi Укра!ни взагалi вiдсутне по-няття м^анта, як особи, яка свiдомо з власно! волi здiйснюе транскордонне перемь щення i, тим самим, отримуе новий правовий статус у приймаючий краlнi та всту-пае у правовщносини iз цiею кра!ною. Поняття мiгрант е комплексним та включае в себе найрiзноманiтнiшi категорil та рiзновиди мiгрантiв, кожному з яких притаманна своя специфiка, якi, однак, поеднуе важлива особливiсть, - це !хнш статус в краlнi-ре-цишенп. Розробка комплексного поняття мiгранта, класифшаци мiгрантiв, та законо-давче !х закрiплення, дозволять вдосконалити практику застосування мiграцiйного законодавства, а також захист та реашзащю прав та свобод м^анта в Украlнi [3].
У рамках Сшвдружносп Незалежних Держав правовим актом, який регулюе питання, пов'язаш з поняттям «мпрант», е Угода про спiвробiтництво в галузi трудово! мiграцil та сощального захисту трудящих-мiгрантiв вiд 15 кв^ня 1994 р. Проте ця Угода визначае лише одну з категорш ошб, яю входять в поняття «марант», - кате-
горда трудящих-м^антв, тобто ошб, яю тимчасово вшжджають з держави постшно-го мюця проживання для влаштування на роботу. Зпдно з визначенням Економiчного суду СНД, поняття «мiгрант» е родовим i включае в себе вс категори осiб, якi здш-снюють просторовi перемiщення, незалежно вiд причин перемщень, !х тривалостi i просторових кордонiв [4]. Разом з тим вважаемо, що використання цього визначення в текст законодавчих актiв не е можливим, оскiльки це може призвести до того, що мпрантом буде визнаватися будь-яка особа, яка здшснюе будь-яке перемщення. У той же час саме поняття мпраци юнуе тiльки у прив'язцi до причин просторових перемщень, !х тривалост i передбачае перетин особою просторових кордошв.
Напрями вдосконалення законодавства в цьому зв'язку доцшьно визначити в на-уково обгрунтованому програмному урядовому документ (наприклад, Концепци мпрацшно1 полггики), який повинен показати в тому чи^ i мiсце законодавчих ак-тiв, що стосуються прав мпрантв, у загальнiй системi укра1нського законодавства. Вважаемо, що необхщно здiйснення бшьш повно1 законодавчо1 регламентаци прав мпрантв, що на практицi дозволить забезпечити едиш пiдходи до реалiзацil мпра-цшно1 полiтики на всiй територп кра1ни, встановить загальнi принципи i стандарти законодавчого регулювання в данш областi, гарантуе органiзацiю надежного захисту переселенщв вiд дискримшацп за мотивами походження, сощального i майнового стану, стал, раси, нацiональностi, мови, ставлення до релпи, переконань i шших об-ставин, визначить вiдповiднi державш повноваження в цiй сферi. У цьому контексп було б доцшьно скористатися досвщом Роси, де дiе Федеральний закон «Про правове становище шоземних громадян у Росiйськiй Федераци», що певною мiрою дозволяе захищати економiчнi iнтереси держави, знизити приплив нелегальних трудящих-м> грантiв [5, с. 8].
В Укра1ш свобода пересування, вшьний вибiр мiсця проживання в межах територп будь-яко1 держави, право залишати будь-яку кра1ну, включаючи свою власну, гарантуеться Конститущею [6]. Назване право знайшло подальше закршлення i ро-звиток у Закош Укра1ни «Про свободу пересування та вшьний вибiр мiсця проживання в Укра1ш». Разом iз тим, як видаеться, не кожна особа, яка користуеться згаданим правом, в той же час може бути визнана м^антом. Це пов'язано з тим, що пересе-ленець (м^ант), по-перше, покидае колишне мiсце проживання, а по-друге, його пере1зд супроводжуеться перетинанням кордонiв (державних або адмшютративних). Не випадково згаданий вище закон закршлюе необхiднiсть реестрацil громадян за мюцем проживання, яка в той же час не е частиною процедури переселення (мпра-ци) в тому випадку, якщо громадянин не змшюе мiсце проживання або змшюе його, не перетинаючи кордону. Сказане дозволяе зробити висновок про те, що законодавчi норми, що регулюють права мпрантв, в основнш свош масi е складовою частиною бшьше адмiнiстративного законодавства i можуть бути видшеш, в силу зазначено1 специфши питання, в самостiйний iнститут. Недосконалють термiнологil, що вико-ристовуеться Законом Украши «Про правовий статус шоземщв та осiб без громадян-ства», у поеднаннi з вiдсутнiстю визначень на законодавчому рiвнi таких понять, як «постшне проживання» та «тимчасове перебування», призводить до неможливостi визначення комплексу ошб, що належать до категори мiгранта, а тому й визначення поняття мпранта.
Видшення вщповщних законодавчих норм сконцентруе i скоординуе зусилля з питань захисту прав мiгрантiв, дозволить знайти нов^ бiльш вдалi шляхи виршен-ня iснуючих проблем. У зв'язку з цим вимагае подальшого вивчення доцшьшсть розробки закону про права м^анта. Слiд зазначити, що характерною особливютю законодавчих положень, регулюючих питання, яю розглядаються, е досить висока питома вага в ньому тдзаконних акпв. Водночас головне призначення пiдзаконних акпв - визначення повноважень органiв виконавчо! влади - повною мiрою не забез-печуеться.
У рамках вдосконалення законодавчих засад мпрацшно! полiтики необхiдно уточ-нити питання надання статусу окремим категорiям мiгрантiв, насамперед тим з них, хто вимушено покинув мюце проживання. Так, в даний час у зв'язку з посиленням боротьби з тероризмом, мiжнародною оргашзованою злочиншстю та незаконною мiграцiею висуваються пропозици про необхiднiсть звузити коло ошб, визнаних б> женцями та шукачами притулку. Управлiння Верховного Комiсара у справах бiжен-цiв ООН (УВКБ) вважае, що перегляд i посилення процедурних заходiв та заходiв безпеки, викликаних загрозою тероризму, е для держав необхщними. Такi пропозицп можуть бути реалiзованi шляхом посилення в цшому процедурних механiзмiв надання статусу бiженця та особи, яка шукае притулок. Зокрема, пропонуеться ввести до-датковi пiдстави, за якими особi може бути вiдмовлено у розгщщ клопотання по сутi.
Висновки. Мпрацшш потоки впливають на сощально-полгтичний устрiй держа-ви, нацiональну щентичшсть !! громадян, систему внутрiшньо-державних вщносин i полiтичну культуру. Укра!на залучена до свтових мiграцiйних процесiв та невре-гульованiсть мiграцiйних процесiв становлять значну небезпеку для нацiональних штереив як Укра!ни, так i вшх европейських кра!н, а тому потребують ефективного правового втручання з боку кожно! держави. I тiльки комплексне виршення зазначе-них проблем дозволить створити дшсно ефективну мiграцiйну пол^ику, яка повинна стати складовою частиною внутршньо! i зовшшньо! полiтики нашо! держави, одним з прiоритетних напрямiв дiяльностi органiв державно! влади з метою перетворення мпрацп в позитивний фактор економiчного i соцiального розвитку держави та су-спiльства.
Список лггератури:
1. Олефiр В. I. Державна мцрацшна полiтика Укра!ни (оргашзацшно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адмшстративне право i процес; фiиаи-сове право; шформацшне право» / В. I. Олефiр. - К., 2005. - 36 с.
2. Супруновський А. I. Млрацшне право в системi права Укра!ни : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полiтичиих i правових учень» / А. I. Супруновський. - О., 2011. - 195 с.
3. Мирацшна полгтика Укра!ни: стан i перспективи розвитку : аналогична доповiдь / укладач О. А. Малиновська. - К. : НIСД, 2010. - 32 с.
4. Решение Экономического суда СНГ от 11 сентября 1996 г. № С-1/14-96 // Режим доступу. - [Елек-тронний ресурс] : http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=15373.
5. Андриченко Л. В. О концепции развития миграционного законодательства Российской Федерации / Л. В. Андриченко, В. О. Елеонский, Т. Я. Хабриева // Журнал российского права. - 2003. - № 4. -С. 3-11.
6. Конституцш Украгни : Закон Укра!ни вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
Грицай И. О. Усовершенствование миграционного законодательства Украины в контексте европейской интеграции / И. О. Грицай // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 29-35.
В статье делается попытка систематизации главных нормативно-правовых актов, регулирующих миграционные отношения в Украине в свете евроинтеграционной политики, предлагаются пути совершенствования законодательства в этой сфере.
Ключевые слова: европейская интеграция, кодификация, мигрант, миграция, нормативно-правовые акты, систематизация права.
IMPROVE MIGRATION LEGISLATION OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF THE LEVEL OF EUROPEAN INTEGRATION
Grytsai I. О.
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs Dnipropetrovsk, Ukraine
Everyone is looking for the better life for themselves one reason for this desire is migration trends, thanks to which a person searches better standard of life for their different needs. The processes of globalization of the world, increasing of the amount of ethnic and military conflicts, economic and social vulnerability of population in countries, which require in depth study of social phenomena such as migration.
Integration of Ukraine to the European Union proclaimed by the priority of domestic and foreign policy of the Ukrainian state. Process of European integration component that affects the formation of the current legal thinking are explained another role of law in the regulation of migration relations.
The scientific article is prepared on the basis of scientific developments in the sphere of migration such domestic scientists as: Y. Buznitskiy, A. Babenko, I. Garna, V. Kolpakov, O. Kuzmenko, O. Malinovskaya, V. Novik, V Olefir, S. Pirozhkov, O. Piskun, I. Pribitkova, Y Rimarenko, Y. Suprunovskiy, Y. Todyka, V. Troshynskiy, P.Chalyi, S. Chehovich, O. Shamshur, V Shapoval, M. Shulga and others. Migration questions in Ukraine are still taking place among the native scientists, which show defense of the thesis and hold scientific analysis of the separate aspects of migration process. Regulatory and legal provision of migration relationships are studied in these works but not at the sufficient level linked to the European standards which act in this sphere.
The aim of this article is an analysis of migration legislation of Ukraine in the context of European integration of our country and also provides propositions about its improvement.
Migration flows affects the socio-political system of the state. Ukraine is involved in international migration processes and unregulated migration is a serious danger to the national interests of both Ukraine and European countries. There are require an effective legal intervention by each State.
Key words: migrant, migration, European integration, regulatory- legal acts, systematization of right.
Spysok literatury:
1. Olefir V. I. Derzhavna migracijna polityka Ukrai'ny (organizacijno-pravovyj aspekt) : avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja dokt. juryd. nauk : spec. 12.00.07 «Administratyvne pravo i proces; finansove pravo; informacijne pravo» / V. I. Olefir. - K., 2005. - 36 s.
2. Suprunovs'kyj A. I. Migracijne pravo v systemi prava Ukrai'ny : dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. juryd. nauk : spec. 12.00.01 «Teorija ta istorija derzhavy i prava; istorija politychnyh i pravovyh uchen'» / A. I. Suprunovs'kyj. - O., 2011. - 195 s.
3. Migracijna polityka Ukrai'ny: stan i perspektyvy rozvytku : analitychna dopovid' / ukladach O. A. Malynovs'ka. - K. : NISD, 2010. - 32 s.
4. Reshenie Jekonomicheskogo suda SNG ot 11 sentjabrja 1996 g. № C-1/14-96 // Rezhim dostupu. -[Elektronnij resurs] : http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=15373.
5. Andrichenko L. V. O koncepcii razvitija migracionnogo zakonodatel'stva Rossijskoj Federacii / L. V. Andrichenko, V. O. Eleonskij, T. Ja. Habrieva // Zhurnal rossijskogo prava. - 2003. - № 4. - S. 3-11.
6. Konstytucija Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 1996. - № 30. - St. 141.
