CC BY
23
ВИПУСК 1(196)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 6-12
УДК [504:327.82]:339.92
JEL classification: E 610, F200, F420, Q280
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/1
А. Бохан, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-6279-4374 КиТвський нацюнальний торговельно-економiчний унiверситет, КиТв
СТРАТЕГ1ЧНА Й ЕКОНОМ1ЧНА МОДАЛЬН1СТЬ ЕКОЛОПЧНО1 ДИПЛОМАТП
Розглянуто актуальн питания екологiчноl дипломатп як прогресивного напряму в мiжнароднuх економ/'чних eid-носинах. Досл/'джено специфiKy процеав iнтернацiоналiзацil в контекстi полтики ствробтництва i конструктивного дiалогy кран в екологiчнiй сферi. Визначено концепт стратегiчноl модальностi екологiчноl дипломатп щодо удо-сконалення ринкових вiдносин в нтересах стратегй збалансованого розвитку i глобально)' взаемодп.
Ключовi слова: екологiчна дuпломатiя, партнерство, мiжнароднi економ/'чн/' в/'дносини, глобалiзацiя.
Постановка проблеми. Сучасне економмчне бла-гополуччя людства та його прогрес виммрюеться у параметрах глобалiзацiйних резонанав i еколопчних застережень. Утворюеться арх^ектошка св^овоТ еко-номки з потен^алом ресурсноТ диверсифкаци, виро-бничоТ модернiзацiТ, iнновацiйноТ конкуренци й еколо-гiчноТ стратегiзацiТ краТн. Унаслiдок цього ринкова динамка породжуе екологiчну взаемозалежнiсть i про-блемну спорiдненiсть краТн у координатах: "глобальне - нацiональне", "унiверсальне - партикулярне". Цивь лiзацiйна, геополiтична чи опозицшна реакцiя суспть-ства у напрузi таких суперечностей е джерелом усеза-гальних зрушень, еволюцiйних перетворень i нового формату комунiкацiйних взаемодш. Ейфорiя переходу до б/'льш вищого HayKoeo-mexHi4Hoao та /нформацй-ного щабля поступу супроводжуеться змiною риторики гегемоне та iнтонаuJí пол/'тик/'в, як можуть i завуальовувати м/'жнароднi екологчнi загрози i еко-ном/'чн/' асиметрИ. У той чи шший споаб, прямо чи побiчно, але практично вс члени св^ового товариства втягненi в гонку реальних i вiртуальних "озброень" або е потенцмними жертвами рiзних конфлiктiв. Навпъ потужнi краТни вимушенi захищати штереси власного добробуту та сприяти покращенню екологiчноТ ситуацiТ як в державному, так i в транскордонному вимiрах.
Утвердження Порядку денного у сферi стiйкого розвитку на перюд до 2030 р. свiдчить про ршучють свпл-вих лiдерiв у намiрах зберегти планету для наступних поколЫь, створити достойнi умови для задоволення нагальних потреб сусптьства i плекання мiжнародноТ толерантностi. Але iз доповiдi "The Sustainable Development Goals Report 2017" видно, що темпи про-гресу в багатьох сферах жит^яльносл не е достатнь ми для виршення поставлених завдань. Наразi першо-черговим е реалiзацiя цтеспрямованих заходiв аби позбавити злиднiв 767 млн оаб, якi до цих шр живуть на 1,90 дол. США в день та забезпечити продовольчу безпеку 793 млн оаб, яким постмно загрожуе голод. Дотримання прав людини, пщтримка миру i безпеки е прiоритетом для всього людства. Генеральний Секре-тар ООН А. Гуттериш звернув увагу на те, що спйкий i всеохоплюючий розвиток - найкращий iз наявних у ро-зпорядженнi мiжнародного товариства Ыструмент упе-редження виникнення рiзних проблем. Цей порядок денний е ушверсальним i стосуеться всiх краТн; навпъ самим багатим краТнам необхщно повною мiрою забезпечити захист прав жЫок, перемогти нерiвнiсть i надати гарантiТ охорони довкiлля. Особливе значення в цих процесах выводиться полiтичному керiвництву високо-го рiвня та новим партнерським зв'язкам, а також отри-манню достовiрних i актуальних даних для оцiнки ре-зультатiв, прийняття обфунтованих рiшень i забезпе-чення врахування iнтересiв уах сторiн [1].
ДiаЛOГ культур ЦИВОЗаЦМ ЗаВЖДИ мютить npoTMpi4-чя, а форми протистоянь не обов'язково мають явний, вщкритий або загострений характер. Дуже часто вони е потаемними, виступають на перший план лише за пев-них обставин i можуть втрачати свою значущють, i3 часом нiвелюючи будь-якi пiдстави для ïx прояву чи ескалацiï. Модернють певних соцiумiв постае вщнос-ною, оскiльки включае рiзнi меxанiзми досягнення амбь тних цiлей на фон поглиблення соцiально-економiчниx диспропорцiй мiж кражами, загострення демографiчниx i мiграцiйниx дисбаланав, збiльшення природно-техногенних катаклiзмiв, вмн i тероризму. Так, грома-дянська вмна в Сирiï призвела до того, що майже 4 млн сирм^в iз 22 млн усього населення числяться бiжен-цями в сусщых кражах, а перемiщеними в межах Сирп
- 7,6 млн оаб. За кiлькiстю бiженцiв Сирiя випередила Афганiстан, перетворившись на перше iз найбiльшиx "джерел бiженцiв" у свт. Лише у 2014 р. загальн еко-номiчнi втрати qieï кражи становили близько 202,6 млрд дол. Сиршський конфлiкт призвiв до со^а-льно-гуманiтарноï та екологiчноï катастрофи, загост-ренню старих i появи нових проблем у сусщшх кражах, де опинились бiженцi (Йорданiï, Лiванi, Туреччинi). Очевидним е те, що наявн релiгiйнi, вiйськовi, збройнi, еколопчы конфлiкти послаблюють безпеку регiону Бли-зького Сходу, але i не позбавляють нових можливостей (напр., сиршськими бiженцями було створено 1112 компашй - 26 % усix Ыоземних компанiй, заснова-них у Туреччин в 2014 р.) [2].
Наразi агресивнi форми конкуренцiï за ресурсне за-безпечення посилюють екологiчну напругу в свт, на противагу цьому - злагодженiсть дiй рiзниx сптьнот уможливлюе мир, благополуччя i безпеку. 1стина поро-зумiння в латинському висловк "Natûra non nisi parendo vincitur" - природу перемагають лише пдкорюючись й
- осягнення закон/'в природи дозволяв поставити ïx на службу людству [3]. Саме тому мiжнароднi полiтики, дтова ел^а i громадськ рухи закликають до утвердження нового формату конструктивiзму в дiянняx i господарюваннi на засадах еколопчноТ дипломатiï.
Аналiз останжх дослщжень i nублiкацiй. Науковi дослiдження екологiчниx аспектiв у сферi дипломатич-них вщносин подано у контекстi глобального управлн ня, полiтики економiчноï безпеки, превентивно!' та еко-номiчноï дипломатп, моделей розвитку св^овоТ еконо-мки й бiзнесу в працях втизняних i зарубiжниx учених:
A. Мазарак [4], В. Вергун, К. Флюак [5], В. Цiватий [6]; С. Афонцев [7], Д. Дегтерев, Т. Зонова, Т. 1саченко [7],
B. Попов, Н. Рогожина [9], Т. Колпакова, А. ФомЫих; Л. Блаксикер [10]; Дж. Гемер [11], M. Каборол [12]. Спе-цифка прояву еколопчних детермЫан^в у свiтовому господарст^ розглядаеться ними через дуалiстичнiсть Ытеграци, дезiнтеграцiï, транснацiоналiзацiï та глобаль зацп. Констатуеться зростаюча амплiтуда полiтичниx,
© Бохан А., 2018
економiчних i соцiальних дисонансiв у свiтi, що вщо-бражае як конструктивнi, так i деструктивнi величини. Належна увага теоретигав i практикiв, експертiв та кри-тикiв мае бути зосереджена на виявленн спрямовано-стi дипломатичних зусиль в упередженн чи зменшенн екологiчноí напруги мiж краТнами як наслщок: супер-ництва за природы, територiальнi, воднi ресурси; аг-регування сил в енергетичному експансюшзм^ поль тичного нiгiлiзму й консерватизму в природокористу-ваннi. У зв'язку iз цим екологiчна дипломатiя покликана здобути статус "флагмана" у поеднанн дивiзiонiв рiзноí дипломатií: економiчноí, со^альноТ, культурноТ, превентивноТ, гуманiтарноí, продовольчоТ тощо. Реа-гування та протистояння викликам глобалiзацií пере-конуе в ютинност гасла того, що дипломатiя високого рiвня вартуе декiлькох армiй на фронтк
Методологiя. Вiдповiдно до мети та предмета дос-лiдження у статт використовуються загальнi й спе^а-льнi науковi методи. Формально-логiчний метод забез-печуе iнтерпретацiю змiсту модальности екологiчноí дипломатií у площинi розширення дискурсу можливос-тей ТТ прояву. Для виявлення сучасних тенденцм у роз-витку суспiльних iнтересiв застосовуються компарати-вiстський метод для порiвняння форм активацií дiяль-ностi краТн на вимогу екологiчноí стратегiзацií. Систе-мний аналiз сприяе виявленню жтенцш ринкових ак-торiв у розширенш напрямiв мiжнародного сшвробп--ництва i дiлового партнерства з урахування вимог еколопчноТ безпеки. Аксiологiчний метод сприяе щен-тифiкацií цiлей поведiнки сторж у розвитку дипломати-контактiв. Застосування мет^в ждукци та дедукци в дослщженш тематики пiдтверджуе, що еколопчш iм-перативи набувають домiнуючого й консолщуючого значення для рiзних соцiумiв. Методи макроекономiч-ного аналiзу поглиблюють розумiння важливостi та специфiки дипломатично!' дiяльностi за умов нових загроз глобалiзацií. Джерельну базу дослiдження ста-новлять працi вiтчизняних i зарубiжних учених у сферi мiжнародних економiчних вiдносин, тези i прогнози вщомих представникiв дипломатií у контекстi еколопч-них застережень та перспектив.
Мета статт - визначення стратегiчноí та економiч-ноТ модальностi екологiчноí дипломати в контекстi акти-вацií мiжнародних економiчних вiдносин в умовах гло-балiзацiйних викликiв i можливостей.
Результати. Мiжнародний дiалог i практичний дискурс еколопчного змiсту сконцентрований на виявлен-нi домiнантiв економiчного розвитку краТн через урiз-номанiтнення форм Тх експансiонiзму. Новi прагнення людства та способи його господарювання кардинально змжюють уявлення про природнють i безпечнiсть середовища iснування, посилюють значущiсть жфор-мацiйних технологiй i необхiднiсть масштабних реформ. Вочевидь щеолопя експанси спрямована на примноження власних сил за рахунок внутршшх i зов-нiшнiх джерел, в жшому разi - активнiсть експансюнь ста обертаеться втратою енерги чи його поразкою. Призупинити економ/'чний, науково-технчний / культурный експансонзм нереально, але скеровувати енергю експансюн/'зму в б/'льш екологчн напрями -необхдно [13]. У цьому контекст велик сподiвання
покладаються на iнтеграцiйний напрям дипломати через посилення еколопчних факторiв у стратифiкацií краТн i впровадження жновацшних технологiй.
Зазвичай дипломатичнi зусилля краТн синхрошзу-ються з модальнютю переговорного процесу, в якому презентуються iнтереси й намiри, тактика i стратегiя лiдерiв полiтичноí та дтово'Т елiти свiту. Традицiйна дипломатiя змжюе формат дiяльностi, посилюе функ-ци публiчностi, транспарентностi й демократичностi в жтерпретаци "тональностей" реакцiй краТн на поди в економiчному просторi. Наразi iснують ризики втрати-ти дипломатю атрибутiв "епохальноТ ел^арностГ' уна-слщок iнформатизацií, дiгiталiзацií та вiртуалiзацií су-спiльних вiдносин. Але прогностика рацюнальних та iррацiональних дiй ринкових суб'ектв цiлком можлива через удосконалення мережi дипломатичних контактiв i привнесення до не1 полiтики екологiчноí консолiдацií [14]. Цьому сприяе iнтернацiоналiзацiя в контурах ге-теродоксальноí економiки, що включае екологiчнi та бiологiчнi аспекти и розвитку (напр., еволюцiйна еко-номка, iндустрiальна економiка, просторова економь ка, зелена економка, бiоекономiка тощо).
У зв'язку iз цим вiдбуваеться ускладнення завдань дипломатичного сприяння й урегулювання мiжнародних вiдносин у форматi трiади: "пол^ика - економiка - еко-лопя". Спiльнi проблеми людства, що пов'язан зi змь ною шмату на планету частотою природних i техноген-них лих, екологiчних каташзм, скеровують представни-кiв дипломатií в новi площини дiяльностi й мобтьностг Екологчна дипломатiя розвинених краíн е наступаль-на i комбiнаторна пщ час реалiзацií таких завдань як:
1) формування, лобювання i захист кражами наць ональних економiчних, комерцмних, торговельних, по-лiтичних, культурних жтереав, що мають екологiчний змiст представлення;
2) зацкавлення контрагентiв у збтьшены еколопч-них позицiй у мiжнародних угодах i контрактах;
3) привнесення еколопчних аспекпв у право зовнь шнiх вiдносин, мiжнародне публiчне право i т. п.;
4) оновлення рiвня представництва делегацiй (екс-пертв, аналiтикiв, фахiвцiв) на мiжнародних форумах, конгресах i переговорах щодо еколопзаци зовншньо-економiчноí дiяльностi;
5) удосконалення механiзмiв медiацií через урегулювання полп"ичних i торговельно-економiчних конфль ктв, спрямованих на захист довкiлля та покращення рiвня екологiчноí безпеки;
6) виявлення специфки екологiчних iнтересiв краж i "подвшних стандартв" у мiжнароднiй торгiвлi;
7) проведення вiдповiдноí ратифкаци мiжнародних угод та íх жкорпораци в систему нацiонального еколоп-чного законодавства тощо.
Доцтьно стверджувати, що еколопчна дипломатiя спроможна задавати модальнють (вiд лат. modalis -споаб) реалiзацií гiпотетичних, реалiстичних, прагмати-чних i прогностичних намiрiв суб'ектiв у налагодженн чи iнтенсифiкацií мiжнародноí контактност як iз позицiй аутсайдера, так жсайдера. Це обумовлюеться активню-тю краж у свтогосподарських процесах та еколопзаци мiжнародних вiдносин через "акт" (вщ лат. actus - дiя) i "пакт" (вiд лат. pactum - угода) модальности (рис. 1).
Сектори дипломати в сприянН розвитку екологчних нцатив кран
■ Медмна диплома™ ■ 1нтеграцмна диплома™ ■ Превентивна диплома™
■ Мережева диплома™ ■ Консолщуюча дипломатiя ■ Кризова диплома™
■ Мобтьна диплома™ ■ Новативна диплома™ ■ Безпекова диплома™
Дieвiсть краТн у розв'язаннi екологiчних конфлк™
1
Акт
дiалог;
переговори;
медiацiя;
конвенцiя;
комунiкацiя;
експансiя;
конвергенцiя
Удосконалення MexaHÎ3MÎB i моделей дипломатiï в контекст еколого-економiчних взаeмодiй
Сфери застосування
полiтична;
економiчна;
енергетична;
клiматична;
публiчна;
культурна;
со^альна;
вiйськова
Спроможнiсть краïн до угод еколопчного спрямування
1
Пакт модальной
глобалiзацiя;
Ытегра^я;
регiоналiзацiя;
корпоратизацiя;
коопера^я;
iнформатизацiя;
iнкультурацiя
Багаторiвнева дипломатiя в диверсифкацп напрямiв еколого-економiчноï дiяльностi кран
И
М1жнародн i передумови для формування нового рвня екопогЫно)' збапансованост '1 соцуму
Рис. 1. Компоненти модальност в розвитку екологiчноï дипломати
Джерело: авторська розробка.
Дипломатична взаемодiя на рiзних рiвнях сприяе розширенню кола Ытереав краТн у примноженнi суспь льних благ, яга включають: "природы" (блага доступы практичного для кожного: атмосферы, земельна енер-гетичнi, воднi ресурси); "со^альнГ (блага, створенi людською працею: теоретичн й практичнi знання, мiж-народне право, захист прав людини, охорона здоров'я); "полiтичнi" (блага як результат полiтичноТ дiяльностi: мiжнародна безпека; посередництво у врегулюванн рiзних конфлктв, фiнансова й економiчна стабiльнiсть, лiбералiзацiя торгiвлi); "iнфраструктурнi" (блага як результат об'еднання зусиль i стандартизацп в Тх ство-реннi у краТнах: iнформацiйна, комунiкацiйна, транспор-тна, аеронав^ацмна, космiчна мережi); "екологiчнi" (блага, пов'язан з якiстю довкiлля: захист, охорона та вщновлення природних ресурав) [15]. Концепт стра-тегчноI модальност/ екологчно! дипломати може бути означений у широкому спектрi розумЫня як:
- "ствердження" (про аксюматичну дiю та прояв еколопчних закоыв у свiтi, iнтернацiоналiзацiю еколопчних проблем, неможливють i невигщнють iндивiдуалiзацií краТнами екологiчних благ за рахунок агресивного ресурсного й економiчного експансюшзму щодо iнших краТн);
- "стимулювання" (розвитку конкурентного та Ыве-стицiйного середовища екологiзацií мiжнародноТ еконо-мiки та бiзнесу на засадах Ыкультуризацп);
- "необхiднiсть" (диверсифкацп мiжнародного еколо-го-економiчного спiвробiтництва, оновлення форм страте-гiчного та дтового партнерства в екологiчнiй сферi);
- "необхщнють" (об'еднання мiжнародних зусиль у розв'язанн глобальних екологiчних проблем i3 викорис-танням науково-технiчного потенцiалу рiзних кра'н свiту);
- "зобов'язання" (сучасних поколЫь перед прийде-шнiми у забезпеченн можливостей для ïx розвитку, збе-реженнi природно-генетичноï та культурно! спадщини);
- "наказ" (до утвердження шновацмного стилю по-лiтики еколопчного конструктивiзму краТн задля удосконалення меxанiзмiв функцiонування мiжнародноï сис-теми еколого-економiчноï безпеки).
У даному випадку диплома™ мае сприяти прийнят-тю екологiчниx рiшень, програм i стратепй. Складнiсть нових завдань очевидна, осктьки дипломатична аналь тика перебувае пщ натиском масивних iнформацiйниx потокiв, транснацюнальних бiзнес-iнтересiв та iдеологiй "гiбридниx вмн" з негативними екологiчними ефектами. Доволi iлюзорним за цього е розмежування мiж: миром i вiйною, внутршшми й зовнiшнiми загрозами нацюналь-нш безпецi, дозволеними та неприйнятними формами конкуренци, захисниками i критиками мiжнародного права, економiчним прагматизмом i еколопчним оптимь змом. Одвiчнiсть рiзниx шляxiв пошуку суспiльного консенсусу пщтверджуеться самою ^енезою дипломати. Новий свп" намагаються пояснити усталеними поняття-ми ("цивоза^я", "демократiя", "суверенiтет"), але поза увагою е те, що кожний iз них сформувався i наповнив-ся певним змiстом в умовах, принципово вщмЫних вiд теперiшнix. Не слщ уважати, що демократичнi цЫност та принципи оргашзацп суспiльного життя, за якими живе менша частина людства, автоматично буде
сприйнята BciMa iншими. Але наполегливе упроваджен-ня демократичних цшностей у непридатнi для цього культури, може викликати незадоволення, нерозумiння i протилежну реакцю. Зростання взаeмозалежностi, так i усвщомлення того, що шхто не може ухилитися вiд участ в подоланнi спiльних проблем, у т. ч. еколопчних - лише загострюе суперечност про пайову участь i мiру вiдповiдальностi сторiн за попршення ситуаци [16].
Так, за результатами заходiв двосторонньоТ' та бага-тосторонньоТ' дипломатп, Конференцiя ООН iз питань клiмату в Парижi (2015) мала устх i сприяла новому витку мiжнародного порозумiння та досягненню компромiсу мiж головними учасниками глобального проекту. Укла-дений Паризький догс^р мае замiнити пiсля 2020 р. Кют-ський протокол - донедавна едина мiжнародна угода, що зобов'язувала краТни скорочувати викиди парникових газiв. Затверджена на клiматичному самт програма майбутнiх спiльних дiй краТн е фактом застосування еко-лопчноТ' дипломатп. Уряди проголосили про настання "новоТ ери" можливостей i глобального ствробпшицтва у вирiшеннi проблем змши клiмату, яка належить до най-складнiших, якi колись поставали перед людством. Цим вони зробили внесок у досягнення мети позбавити при-йдешн поколiння вiд збiльшення амплпуди лих [17].
Розвиток суспiльного й наукового дiалогу вщбува-еться на фон рiзноï модальностi екологiчноï дипломатп, що свщчить не лише про апробацю нових мехашз-мiв у реалiзацiï проекту покращення шмату, але й про взаемозалежнють штереав краТн у мiжнароднiй торгiвлi. Характеризуючи ситуацiю, делегат Францп Л. Тубiана (L. Tubiana, 2015) справедливо зауважила: "Зм/'на клi-мату - це про екосистеми. Переговори з проблеми зм/'ни кл/'мату - це про егосистеми" [18]. Орипналь-нють даноТ' квштесенцп полягае у тому, що диплома™ постае як своерщний "п'ятий елемент" (стихiя) поряд з водою, землею, повп"рям i вогнем. Осюльки спостер^а-еться протистояння еколопчних та економiчних штере-сiв. Угода е вигщною для близько 1 млн компанш i ор-гашзацп у свiтi, якi пов'язують свш бiзнес з iнновацiйним та еколопчними технологiями. Разом з цим юнуе багато компанiй, що виступають проти цього договору та зви-нувачують учасникiв переговорiв у змовi ("шматгейт"). Зокрема, позицiя керiвництва США щодо виходу iз Па-ризькоТ' угоди базуеться на прагненн запобiгти економь чним ризикам на свiтовому енергетичному ринку, що можуть коштувати Америк трильйони доларiв i мтьйо-ыв робочих мiсць. Одночасно iз цим, впливовi предста-вник бiзнесу й потужн компани-прихильники "зелено!' енергп" ("Google", "Facebook", "Tesla Motors", "Apple", "SpaceX") уже створили Американський клiматичний альянс й надалi продовжують реалiзовувати прибутковi еколого-економiчнi проекти.
Бiльшiсть експертiв наполягають на збiльшеннi екологiчних iнiцiатив, осюльки нехтування ними може вплинути на експорт або обмежити доступ контраген-тiв на свтовий ринок енергоресурсiв. Свiтовий банк, аналiзуючи "клiматичнi метаморфози", констатуе мож-ливiсть виникнення до 2050 р. ризикв активiв у зага-льнш вартостi 158 трлн дол. Ринковi тренди також свiдчать i про зменшення обсягiв вугiльноï генераци у свт - банки, фiнансовi оргашзацш скорочують фшан-совi вкладення у цю галузь. Наприклад, банк Францп "BNP Paribas SA" припинив фшансування проектiв нафтогазовоТ' розвiдки й видобутку сланцевоТ' нафти, геологорозвiдувальних i збутових операцш. До 2020 р. банк плануе надати близько 15 млрд евро на фшансування проек^в для вщновлювальних джерел енерги, 100 млн евро - для стартатв у сферi збереження еле-ктроенерги та енергоефективностi [19].
За прогнозами обсяг декарбошзацп iнвестицiй до 2020 р. може сягнути рiвня 500 млрд дол. Показовим е також досвщ Нiмеччини, що активно реалiзуе Стратегiю "Energiewende", метою якоТ е масштабний перехiд до вiдновлювальноí енергетики в економщ^ поступе згор-тання ядерноТ енергетики, зменшення використання викопного палива та залучення для цього шоземних швестицш. Водночас мiж полiтиками немае одностай-ностi щодо найдосконалшоТ енергетичноТ стратегií. Проте нiмецькi полiтичнi парти пiдтримують еколого-енергнетичнi трансформаци в економiцi як вияв загаль-нонацiональноí громадськоТ позицií. У зв'язку iз цим такi вiдомi компанп, як "EON", "RWE", "Vattenfall", "EnBW", захищаючи своТ бiзнес-iнтереси, усе ж вимушено та публiчно оголосили про припинення буфвництва атом-них станцш. Промисловий гiгант "Siemens" взяв курс на шновацшш проекти вiтро- i гiдроенергií, цифровi техно-логií, електрифка^ю та автоматизацiю у форматi "Industry 4.0". На думку вченого Дж. Рiфкiна (J. Rifkin,
2014), ¿вропа й Нiмеччина могли б вщкрити для людства нову епоху, осктьки нi в однiй краТн свiту немае таких унiкальних умов для створення "енергетичного iнтернету", як у ФРН [20].
Натомють, у Швейцарп вiдбувся референдум iз питань обмеження термУв експлуатацп трьох старих АЕС у краТн до 2017 р., 2024 i 2029 р. вщповщно. За результатами голосування, Ы^ативи Партп зелених не знайш-ли пiдтримки у 54,2 % громадян. Разом три АЕС забез-печують 40 % потреб в електроенергп краТни, тому могла б виникнути iмпортна енергозалежнiсть вщ сусiднiх краТн i пов'язанi з цим додаткове навантаження на транспорт-ну мережу, фшансування буфвництва шфраструктури та виникнення прецеденту компенсацiйних виплат швесто-рам, якi експлуатують атомы станцп, на суму 6 млрд дол. Було прийнято стратепчне ршення про вiдмову вiд атомноТ енерги до 2050 р. iз поступовим технолопчним переходом на вiдновлювальнi джерела енерги [21]. Бе-ручи до уваги трапчний колапс на украТнсьш аЕс "Чор-нобиль" i японсьш АЕС "Фукусiма-1", нiмецькi екологи-дипломати закликають Бельгiю, Францiю, Чехiю, Швей-царiю до виведення з експлуатацп застарiлих атомних електростанцiй. Правомiрною е теза С. Апекаевич (Но-белiвський лауреат за книгу "Чорнобильська молитва",
2015): "Необхдно переглянути ¡снуюче уявлення про те, що природу можна п/'дкорити за допомогою науко-вих технологи. Прийшло усвдомлення того, що на Земл/' людям не треба бути завойовниками. Можливо, ця авар1я е попередженням: людству потр/'бна нова фшософ1я сп1в1снування ¡з природою" [22].
Порух до активаци еколопчноТ дипломатп закладе-ний у царин мiжнародноí солщарност та зацкавленост краТн у впровадженн нових механiзмiв економiчного розвитку з урахуванням специфки Тх енергетичного потен^алу. Оскiльки не всi краТни можуть дозволити a^i масштабне й еколопчно-безпечне впровадження альтернативних джерел енерги. Вщмова бiдних краТн вiд нафти, газу та вуплля може викликати нову хвилю соцiальних протестiв, бщносд злиденностi, голоду, конфлiктiв, вiйн, мiграцiТ тощо. За складних умов свпл-господарювання, краТни й надалi вщчувають потребу в природних, сировинних, енергетичних, водних та шших ресурсах. Це спонукае краТн-лiдерiв до прояву гегемони у високолiквiдних секторах економiки й масштабного освоення перспективних репошв св^у.
Так, розвиток судноплавства в акватори Пiвнiчного морського шляху впливае на транзитний потен^ал краТн Азiатсько-Тихоокеанського регiону та посилюе Тх ш-терес до високотехнологiчноí конкурентноТ розвщки. Крiм того, ресурсна претензiйнiсть акторiв у цьому регi-
OHi зумовлюе hobî форми млжнародних вiдносин i дип-ломатп мiж арктичними та неарктичними кражами. На-приклад, Францiя сприяе представництву сво'х компа-нiй у дiяльностi Арктичноï економiчноï ради, Арктичного бiзнес-форуму, Арктично''' дiловоï ради, Арктичному нафтогазову симпозiумi. Наразi французькi компанiï реалiзують проекти на територiï Канади ("Areva" - проект i3 видобутку урану в Нунавутi; "Ponant" - оргашза^я полярних круïзiв); Норвегiï ("Techni" - проекти з пщвод-ного Ыжиырингу; "GDFSuez" - енергетика; "Bourbon Offshore Norway" - послуги судноплавства для офшорного нафтового буржня; "CMACGM" - комерцмне тран-спортування вантажiв). Ця кра'на пiдтримуе багатоць льовий пiдхiд у захистi морських арктичних екосистем i розглядае Арктику як птотну зону для розвитку зелених технолопй; долучаеться до розробки Полярного кодексу, сприяе розвитку еколопчно орiентованих морських кру'зних маршрутв тощо. Згiдно з Нацiональною про-
грамою Францií, дипломатичнi зусилля ^еТ' краТни в Арктиц направленi на рiзнi сфери дiяльностi (наука, економка, екологiя, полiтика, оборона), сприймаючи цей регiон як зону нацiональних i глобальних iнтересiв, налагодження контактiв з Ышими потенцiйними спожи-вачами арктичних ресурав (Китай, Пiвд. Корея) [23].
Доцтьно зазначити, що у рейтингу еколопчност розвитку краТн свпу за пiдсумками 2016 р., лщирук^ позицií посiдають краТни, якi е постiйними членамами АрктичноТ Ради (Фiнляндiя, lсландiя, Швецiя, Данiя). КраТни-спостерiгачi в Арктичнiй Радi (lспанiя, Франтя, Великоб-ританiя, Сiнгапур, lталiя, Нмеччина, Нiдерланди) також мають презентацiйнi мюця в цьому рейтингу (табл. 1). Це дае пщстави стверджувати, що взаемодiя цих краТн й надалi пiдтримуватиметься силами екологiчноí диплома-тп, яка покликана вiдкривати новi горизонти стратепчного партнерства i мiжнародного ствробпжицтва.
Таблиця 1. Рейтинг екологiчностi розвитку кра'Гн CBiTy / Environmental Performance Index, 2016
Рейтинг КраГна 1ндекс Рейтинг КраГна 1ндекс Рейтинг Кража 1ндекс
1 0 ФЫлянФя 90.68 21 Гре^я 85.81 41 Бельпя 80.15
2 0 lсландiя 90.51 22 Латвiя 85.71 42 Коста-Рка 80.03
3 0 Швефя 90.43 23 Литва 85.49 43 Аргентина 79.84
4 0 Даыя 89.21 24 Словаччина 85.42 44 УкраТна 79.69
6 Словенiя 88.98 26 0 Канада 85.06
6 О 1спажя 88.91 26 0 США 84.72 49 1зраТль 78.14
7 Португалiя 88.63 27 Чехiя 84.67 66 Молдова 76.69
8 Естонiя 88.59 28 Угорщина 84.60 67 Колумбiя 75.93
9 Мальта 88.48 29 О lталiя 84.48 60 Тайвань 74.88
10 О Францiя 88.20 30 О Ымеччина 84.26 67 Мексика 73.59
11 Нова Зеланфя 88.00 31 Азербайджан 83.78 80 О ^вд. Корея 70,61
12 О Велика Британiя 87.38 32 0 Роая 83.52 87 Катар 69.94
13 Австралiя 87.22 33 Болгарiя 83.40 92 ОАЕ 69.35
14 О Сшгапур 87.04 34 Румужя 83.24 99 Туреччина 67.68
16 Хорватiя 86.98 36 Бторусь 82.30 104 бгипет 66.45
16 Швейцарiя 86.93 36 О Нщерланди 82.03 107 lндонезiя 65.55
17 0 Норвегiя 86.64 37 Вiрменiя 81.60 109 О Китай 65.10
18 Австрiя 86.64 38 О Польща 81.26 111 Грузiя 64.96
19 lрландiя 86.60 39 О Япоыя 80.59 123 Кеыя 62.49
20 Люксембург 86.58 40 Юпр 80.24 141 О ^я 53.58
© крани - nocmiüHi члени Арктично!' Ради О краНи - спостерiгачi в Арктичнiй Padi
Джерело: Country Rankings Environmental Performance Index, 2016 Report. - URL: www.epi.yale.edu.
КраТни арктичного репону дедалi все частше висту-пають У^аторами млжнародних екочнновацмних проек-TiB. Зокрема, Норвегiя забезпечена екологiчно чистою гщроелектроенерпею, але мае проблеми в експортно-орieнтованiй нафтогазовм галузi, що е потужним джере-лом вик^фв СО2. Саме тому ця кратна упродовж 20-ти рогав удосконалюе мехашзми впровадження комерцiйних проектiв, пов'язаних i3 уловлюванням i збереженням вуг-лекислого газу. Було створено компанп "Statoil" (1996), "Gassnova SF" (2005) та пщписано угоди i3 "Statoil", "Royal Dutch Shell", "Total" (2017) щодо буфвництва пер-шого у свт мiжнародного шельфового сховища вуглеце-вого газу. Реалiзацiя подiбних проектiв у свт супрово-джуеться не лише досягненням со^ально-еколопчних ефектiв, отриманням додаткових можливостей видобутку нафти на базi нового рiвня технiко-економiчного та Ыженерночнфраструктурного забезпечення, але й пев-ною опозицмнютю деяких полiтикiв, дослщнигав, науков-цiв, представникiв мiжнародних оргаызацм (напр., "Greeenpeace"), якi мають певн екологiчнi застереження.
Наявнi причинно-наслiдковi еколопчш зв'язки мiж краТнами у простгр та часi свiдчать про складний характер здiйснення економiчних трансформацй що вима-гае досягнення сусптьного консенсусу.
На фонi свiтогосподарських процеав, екологiчна та енергетична дипломатiя УкраТни перебувае на етапi ста-новлення, хоча природно, юторично, ментально й культурно мае своТ ознаки щентифкацп. Проблеми еколопч-ного характеру в нацюнальному господарському комплекс не лише успадкованi, але й катастрофiчно примноже-нi в останне 20^ччя внаслiдок нерацiонального приро-докористування й ресурсоспоживання, а також марнот-ратносп, необачностi та зухвалостi сусптьства перед нищiвною силою рiзних стихм природи. "Кап/'тал/'зац'я" вдбулась / продовжуе набувати несподваних оберт1в, але "девальваця" вдчуття миру, економ1чного благо-получчя та екологчноI безпеки в держав/ вдбуваеться паралельно. Це дае вс пщстави для того, аби украТнська система дипломатп була модершзована вщповщно до нових сусптьних запитiв i потреб, орiентованою й моти-вованою до упровадження в практику мiжнародних вщ-носин щей покращення еколопчного iмiджу краТни. Державна полп"ика у цiй сферi мае сприяти мiжнароднiй Ыте-грацп шляхом упровадження бiзнес-проектiв еколопчно-го спрямування, а також Тх фжансово-ресурсного та ор-ганiзацiйно-технiчного забезпечення.
Висновки та дискуЫя. У сучасних вимiрах глобаль зацií, цiльовi екологiчнi настанови краТн мають широкий
дiапазон представлення з огляду полiтики Тхнього вклю-чення в практику мiжнародноТ економки природокорис-тування й ресурсного збереження. Виявлення традицй них та Ыновацшних компонентiв у стратегiчнiй та еконо-мiчнiй модальностi екологiчноТ дипломатп мае важливе значення для суспiльства з огляду перспектив i благопо-луччя. Дiевiсть ринкових акторiв у простгр мiжнародноТ взаемодiТ на засадах еколопчно-свщомого рiвня впливае на оновлення полп"ичних i соцiально-комунiкативних тех-нологiй. Подальшi науковi розвiдки iз цiеТ проблематики можуть стосуватися питань: включення еколопчних еле-ментiв у систему багатосторонньоТ дипломатiТ, форму-вання iнтерактивного простору взаемодп суб'ектiв еколо-гiчноТ дипломатп, гармошзацп еко-iнтенцiй представникiв офiцiйноТ та неофщшноТ дипломатiТ, формування мiжна-родноТ екологiчноТ культури в контекстi медшноТ дипло-матiТ, удосконалення моделей еколопчноТ дипломатiТ у сферi стратегiчного партнерства тощо.
Список використаних джерел:
1. The Sustainable Development Goals Report 2017, United Nations, New York, 2017. p. 2
2. С1ПР1 2015: Щорiчник: Озброення, роззброення та мпжнародна безпека: пер. з англ. / редкол. укр. вид.: Л. Шанпна. - К.: Заповгг, 2016.
- С. 35-44.
3. Бабичев Н. Т. Словарь латинских крылатых слов / Н. Т. Бабичев, Я. М. Боровский / под ред. Я. М. Боровского. - М., 1982.
- С. 477.
4. Економлча безпека УкраТни в умовах глобалiзацiйних викпиюв: моногр. / за заг. ред. А. А. Мазараю. - К.: КиТв. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 718 с.
5. Флюсак К. бвропейсью орiентири диверсифкацп економлчноТ дипломатп УкраТни // Economic Annals-XXI. - 2015. - № 5-6. - С. 11-14.
6. ^ватий В. Г. Еколопчна диплома™ в питаннях Чорнобильсь-коТ катастрофи: Ыституцюнальний i мiжнародно-полiтичний контекст // Наук. вiсн. Дипломатично!' академп УкраТни. - 2016. - Вип. 23. - Ч. II. Серiя "Полiтичнi науки". - С. 128-134.
7. Афонцев С. Мировая экономика в поисках новой модели роста // Мировая экономика и международные отношения. - 2014. - № 2. -С. 3-12.
8. Исаченко Т. Экономическая дипломатия в условиях политического кризиса // Вестник СПбГУ. 2015. - Вып. 3. Сер. 5. - С. 46-64.
9. Рогожина Н. Глобальна экологическая безопасность: позиция развивающихся стран // Мировая экономика и международные отношения. - 2013. - № 2. - С. 3-11.
10. Blaxekjer L. О. New Practices and Narratives of Environmental Diplomacy, 2016. - Режим доступу: http://www.e-ir.inf.
11. Cabirol M. Fabius veut "une diplomatie ecomomique" forte. La Tribune. 19-07-2012. - Режим доступу: hhtp://www. latribune.fr.
12. Каррон де ла Каррьер Г. Экономическая дипломатия. Дипломат и рынок / пер. с фр. - М.: РОССПЭН, 2003. - 296 с.
13. Шапталов Б. Н. Теория и практика экспансионизма: Опыт сильных держав. - М.: Книжный дом "ЛИБРОКОМ", 2009. - С. 320-322.
14. Bokhan А. Consolidating diplomacy in ecologization of competitive relations. Herald KNTEU. 2016. Vol. 6. - P. 5-16.
15. Медведев С. Концепция глобальных общественных благ: возможности и ограничения / С. Медведев, И. Томашов // Мировая экономика и международные отношения. - 2010. - № 2. - С. 38-47.
16. Чумаков А. Н. Метафизика глобализации. Культурно-цивилизационный контекст: моногр. - М.: "Канон+", 2006. - С. 474-475.
17. Генсек ООН Паш П Мун. Епоха нових можливостей. - Режим доступу: http://dt.ua/POLITICS/ 194484_.html/18.12.2015.
18. Парижская конференция по климату: успех или провал. - Режим доступу: www.ng.ru/ng_energiya/12.01.2016.
19. Франция. Финансы, банки. № 2345783. - Режим доступу: http://polpred.com/11.10.2017.
20. Рифкин Дж. Третья промышленная революция: Как горизонтальные взаимодействия меняют энергетику, экономику и мир в целом / пер. с англ. - М: Альпина нон-фикше, 2014. - 410 с.
21. Швейцария. Электроэнергетика. № 1994627. - Режим доступу: polpred.ram/new.
22. Нобелевский лауреат Светлана Алексиевич рассказывает об аварии на Чернобыльской АЭС. - Режим доступу: inosmi.ru/social/ 13.04.2016.
23. Новая роль Франции в Арктике № 1926743. - Режим доступу: http://polpred.com/07.09.2016.
Received: 23/02/2017 1st Revision: 20/09/17 Accepted: 13/11/2017
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project: Стаття вщображае результати дослщження автора в рамках науково-дослщноТ роботи, що виконувалась упродовж 2015-2017 рр. у КиТвському нацюнальному торговельно-економiчному ушверситет за запитом МЫстерства освгги i науки УкраТни ("Стратепчне партнерство у вимiрi економiчноТ безпеки УкраТни", номер державноТ реестрацп 0116U000785).
А. Бохан, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, Украина
СТРАТЕГИЧЕСКАЯ И ЭКОНОМИЧЕСКАЯ МОДАЛЬНОСТЬ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
Рассмотрены актуальные вопросы развития экологической дипломатии как перспективного направления в международных экономических отношениях. Исследована специфика процессов интернационализации в контексте политики сотрудничества и конструктивного диалога стран в экологической сфере. Определен концепт модальности экологической дипломатии с учетом рыночных отношений в интересах стратегий устойчивого развития и глобального взаимодействия.
Ключевые слова: экологическая дипломатия, партнерство, международные экономические отношения, глобализация.
А. Bokhan, PhD in Economics, Associate Professor
Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine
STRATEGIC AND ECONOMIC MODALITY OF ENVIRONMENTAL DIPLOMACY
Modern development of humanity and its well-being is measured by the parameters of progressive achievements, global resonance and ecological warnings. XXI century, forming a new architecture of the world economy, which requires countries to resource diversification, market innovation and modification of the concept of leadership in combinatorial forms of competition and confrontation, consolidation and partnership. The dialogue of civilizations always contains contradictions and demonstrates the relative stability of communities in terms of ecological risk. International politicians are calling for the approval of constructivism economic activities on the basis of environmental diplomacy. Purpose. Determination of activation modality stratagem environmental diplomacy in the context of consolidating the areas of international economic relations, globalization challenges and opportunities. Result. New aspirations of humankind radically change the idea of naturalness and safety of its habitat, increase the importance of information and technological attributes of activity, cause the reactionary nature of the scale of the economic confrontation. Pause economic and technological expansionism unrealistic, but to channel the energy in a more environmental expansionism direction is necessary. Great hopes are placed on the active forms of diplomacy based on multi-level mobility of its subjects and ecological factors strengthen countries stratification. Traditionally, diplomacy is synchronized with the negotiation process, which are presented to the interests and intentions, tactics and strategy of the leaders of the political and business elite of the world. The development of environmental analysis diplomacy takes place under the pressure of massive information flows, multinational business interests and ideology of the hybrid wars. Environmental diplomacy is able to set the modality (way) hypothetical implementation, realistic, pragmatic and forward-looking intentions of subjects in order to establish international economic contact, the rotation from the position of outsider or insider on the world market. This is facilitated by various stratagems countries that represent the spectrum of their inclusion in the global economic processes through the act (action) and the pact (agreement) modality. Conclusion. Environmental diplomacy is a dynamic and attacking character to update the development of the format in international economic relations. Ukrainian diplomatic service needs to be reformed and modernized, as well as focused and motivated to introduce in the international practice of promises for environmental image.
Keywords: environmental diplomacy, partnership, international economic relations, globalization.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. The Sustainable Development Goals Report 2017, United Nations, New York, 2017. p. 2.
2. SIPRI 2015: Annals: Armament, disassembly and international security: trans. engl. / Stockholm International Institute for Peace Ressearch, Ukrainian Center for Economic and Political Studies named after O. Razumkov; editor. ukr. L. Shangin. - K.: Zapovit, 2016. pp. 35-44 (in Ukr.)
3. Babichev, N., Borovskiy,Y., 1982. Dictionary of Latin winged words / Under. edited by J. M. Borowski, M., p. 477 (in Rus.)
4. Economic security of Ukraine in conditions of globalization challenges: monograph / for zag. edited by A. A. Mazaraki. - K.: Kyiv National University of Trade and Economics, 2010. p. 718 (in Ukr.)
5. Flissak, C., 2015. European milestones for Ukraine's economic diplomacy diversification Ukraine. Economic Annals-XXI, 5-6, 1114. (in Ukr.)
6. Tsivatyi, V., 2016. Environmental Diplomacy on the Chernobyl disaster: Institutional and International Political Cooperation Context. Scientific Bulletin of Diplomatic Academy of Ukraine. 23,II, ser. "Political science", 128-134 (in Ukr.)
7. Afontsev, S., 2014. the Global economy in search of new growth models. World economy and international relations. 2, 3-12. (in Rus.)
8. Isachenko, T., 2015. Economic diplomacy in the conditions of political crisis. Vestnik St. Petersburg University. 3, 46-64. (in Rus.)
9. Rogozhina, N., 2013. Global environmental security: the position of the developing countries. World economy and international relations, 2, 3-11. (in Rus.)
10. Blaxekjer, L. O., 2016. New Practices and Narratives of Environmental Diplomacy. Available at: http://www.e-ir.inf.
11. Cabirol M., 2012. Fabius veut "une diplomatie ecomomique" forte. La Tribune. Available at: hhtp://www. latribune.fr/19.07.2012.
12. Carrier G. Economic diplomacy. The diplomat and the market / trans. with FR. - M.: Rosspen, 2003. - 296 p. (in Rus.)
13. Shatalov, B., 2009. Theory and practice of expansionism: Experience of strong powers - M.: Book House "Librokom". - p. 320-322. (in Rus.)
14. Bokhan, A., 2016. Consolidating diplomacy in ecologization of competitive relations // Herald KNTEU. - Vol. 6. - pp. 5-16.
15. Medvedev S., Tomaszow, I., 2010. Concept of global public goods: possibilities and limitations // World economy and international relations, 2, 38-47 (in Rus.)
16. Chumakov, A., 2006. Metaphysics of globalization. Cultural-civilization context: monograph. - M.: "Kanon+", pp. 474-475. (in Rus.)
17. Gensek OON Pan Gi Mun. 2015. Era of new opportunities. Available at: http://dt.ua/POLITICS/ 194484_.html/18.12.2015.
18. Paris climate conference: success or failure. Available at: www.ng.ru/ng_energiya/12.01.2016.
19. France. Finance. Banks. № 2345783. - Available at: http://polpred.com/11.10.2017.
20. Rifkin, J., 2014. The third industrial revolution: How horizontal interactions change the energy, economics and the world / ed. from english. - M.: Al'pina non-fixe. - 410 p. (in Rus.)
21. Switzerland. The electric power industry, 1994627. Available at: polpred.som/new.
22. Nobel laureate S. Alexievich tells about the accident at the Chernobyl nuclear power plant. Available at: inosmi.ru/social/13.04.2016 (in Rus.)
23. The new role of France in the Arctic. № 1926743. Available at: http://polpred.com/07.09.2016.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 1(196): 12-19
УДК 330.111.62:33.012.332
JEL classification: P26, H 82, L 33
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/196-1/2
В. Брановицький, канд. екон. наук, асист.
ORCID iD 0000-0002-4339-2214 КиТвський нацюнальний економiчний ужверситет iменi Вадима Гетьмана, КиТв
ПОЛ1ТИКА ВЛАСНОСТ1
До^джуеться полтика власност i в УкраМ. Зроблено огляд поточноi ситуацп на державних пдприемствах та )х ефективность Проведено оцнку iнстuтyцiйнuх змн, продиктованих новим законом про приватизацю державного майна. Наведено заходи для тдвищення ефектuвностi управлння державною власнстю. Розглянуто позитивн аспе-кти активноi приватизаци та коло основних ризикв приватизацйного процесу.
Ключовi слова: полтика власностi; приватизаци; економiчна полтика; державна власнсть.
Постановка проблеми. Майбутня реформа держа-вноТ власност^ на стади незавершеност процесу роз-державлення, вимагае прийняття новоТ парадигми поль тики власност (ownership policy). Очищення держави вщ тягаря непрацюючого та негенеруючого прибутку власност е безальтернативним шляхом запуску меха-ызму економiчних перетворень. Правильно поставлен запитання для визначення цтей реформи е запорукою ТТ устху. Основы питаннями, як потребують вщповщи
• Для чого УкраТна володiе державними пщприем-ствами?
• Як результати приватизаци хоче отримати держава?
• Яким чином держава мае реалiзовувати своТ права власника?
• Як краще реформувати вщносини власност заради вщокремлення функцм управлЫня та регулятора ринку?
• Яга необхщш заходи для пщвищення ефективно-CTi управлшня державною власнютю?
Анашз останшх дослщжень i публ1кацш. Окрегм аспекта процесу приватизаци та вщносин власност розгля-
З поганими законами i хорошими посадовцями цлком можна правити краТною. Але якщо посадовц поган, не допоможуть i найкраиц закони Отто фон Бсмарк
даються в роботах В. Гейця [1], О. Беляева [2],
0. Барановського [3], Я. Жал™ [4], В. Мандибури [5],
1. Малого [6, 7], О. Пасхавера [8], А. Чухна [9], В. Якубенка [10, 11] та багатьох Ыших учених-економюлв. Аналiз про-цеав приватизаци знаходить вщображення у працях зару-бiжних авторiв, зокрема таких, як: Л. Бельцерович [12], В. Колодко [13], Дж. Спгглц [14], В. Олсон [15], Д. Вудруф (Woodruff, David M.) [16], М. Фрщман [17].
Мета статтг Розглянути приватизацю як мехаызм економiчних перетворень та першочерп^ заходи для успшноТ реформи державно!' власностк
Методолопя дослщження. Методолопя досль дження пол^ики власносл в УкраТы в цш статт основана на шдуктивному й дедуктивному метод наукового тзнання та на принципах дiалектичного, структурно-функцюнального та емтричного пiдходiв, синтезу й аналiзу науковоТ абстракци i формалiзацiï, що власне й буде використано в роботк
Виклад основного матерiалу. Ситуа^я на державних пщприемствах (ДП) вщповщно до офщшних даних Мастерства економiчного розвитку й торгiвлi УкраТни
© Брановицький В., 2018
