CC BY
26
ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економ1чш науки. - Запор1жжя : Вид-во ЗНУ. - 2008. - № 1. - С. 40-44.
7. Камшський А.Б. Експертна модель кредитного скорингу позичальника банку / А.Б. Камшський // Банювська справа : наук.-практ. журнал. - 2006. - № 1. - С. 75-81.
8. Где занять наличными без страховок: обзор рынка потребительского кредитования на 16 сентября 2013 года. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.prostobank.ua/potrebit elskie_kredity/stati/.
9. Камшський А.Б. Скорингов1 технологи в кредитному ризик-менеджмент1 / А.Б. Камшський, К.К. Писанець // Б1знес-1нформ : м1жнар. наук. економ. журнал. - Харкв : Вид-во ХНЕУ. - 2012. - № 4. - С. 197-201.
Каминский А.Б. Концептуальные подходы к использованию скоринга в кредитной деятельности банка
Представлены концептуальные подходы к использованию скоринга на разных этапах взаимодействия банка с заёмщиком. Показана специфика подходов на этапах: привлечения клиентов, аппликации, кредитных отношений, взыскания задолженности. Обоснованы преимущества использования скорингов на каждом из этапов.
Ключевые слова: кредитный скоринг, потребительское кредитование, риск-менеджмент банка.
Kaminsky A.B. Conceptual approaches for usage of scoring in credit activity of bank
The conceptual approaches of scoring using on the different stages of interaction between bank and borrower are presented. The specificity is shown on the stages: client's attraction, application, credit relations, and collection of debt. Advantages of the use of scorings are grounded on each of the stages.
Keywords: credit scoring, consumer lending, risk-management in bank.
УДК 330.342:303.725.2 Доц. Я.В. Кульчицький, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ШСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ ЕКОЛОПЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Розкрито шституцшш засади еколопзацп сучасних екожишчних систем з позицш постiндустpiaльноí парадигми та eK0H0MÍ4H0'í KOMnaparnBÍwn^ в умовах посилення гло-бaлiзaцií. Виявлено змют еколопчно'1 парадигми eKOHOMÍ4HOí Teopií та обгрунтовано не-обхщшсть виокремлення сощально-еколопчнпх вщносин у системi економiчних вщно-син сусшльства. Пpоaнaлiзовaно концепцвд сталого розвитку та особливост еколого-економiчних шструменпв у розвинених крашах.
Ключовi слова: економiчнi системи, шституцшш засади еколопзацп економiчних систем, постiндустpiaльнa парадигма, екологiчнa парадигма економiчноí теорп, постш-дустpiaльне (iнфоpмaцiйне) суспiльство, глобaлiзaцiя, економiчнa компаративютика, стали^ розвиток, еколопзащя економiчних систем.
Вступ. Обгрунтування теоретико-методологiчних засад поршняльного ана-лiзу сучасних eKOHOMÍ4Hnx систем об'ективно передбачае виявлення прюритетних домiнант 1х трансформаций якими у ХХ1 ст. е, на наш погляд, екологiзацiя та гло-балiзацiя. Саме цi процеси здiйснюють нинi вирiшальний вплив на функцюнуван-ня i трансформацию кнуючих чи становления нових економiчних систем. Будучи шдльно взаемопов'язаними мiж собою, вони зумовлюють ключовi параметри еко-номiчних систем, 1х елементну структуру, визначають важливiшi функцл. I хоча актуальшсть проблеми екологiзацií економiки не тдлягае сумнiву, проте бшь-шкть iснуючих наукових дослiджень мають або виключно економiчний, прагма-
тичний ухил, або природоохоронну спрямованiсть у чистому вигляд! Звiдси вип-ливае необхщнкть комплексного пiдходу до ще! складно!' й важливо! теоретично!' i практично! проблеми на основi диалогу економiчноí та iнших наук.
Метою роботи е обгрунтування теоретико-методологiчних засад досль дження i з'ясування змiсту еколопзащ! сучасних економiчних систем у контекста економiчноí компаративiстики, що мае важливе значення для методологií еконо-мiчноí теорií, а також практики державного регулювання взаемодií економiчноí та еколопчно! систем та забезпечення сталого розвитку як розвинених, так i транзи-тивних, перехвдних економiчних систем в умовах посилення глобалiзацií.
Методами нашого дослiдження е насамперед дiалектичний, кторичний, логiчний, аналiз i синтез, системний, синергетичний, поршняльний, сценарний аналiз та ш.
CTyniHb розроблення проблеми та огляд лггератури. На наш погляд, еколопзащя сучасних економiчних систем е характерною ознакою формування ш-формацшного (постiндустрiального) сусшльства. Вiдповiдно теоретичне досль дження сучасних економiчних систем кр!зь призму посилення íх екологiзацií, з урахуванням епохального переходу вiд людини економiчноí (homo economicus) до людини творчо! (homo creator) [15, с. 258-286; 16, с. 109-119], неодмшно повинно спиратися на постiндустрiальну парадигму. Саме постiндустрiальна парадигма е, на наше переконання, тим "ключем", який дае змогу розкрити змкт сучасних еко-номiчних систем, здшснити !х поршняльний аналiз та виявити стратегiчний вектор системно! трансформащ! в умовах посилення еколопзацц та глобалiзацi!.
Екологiзацiя сучасних економiчних систем зумовлюе необхiднiсть перегляду, переосмислення фундаментальних методологiчних постулатш, положень еко-номiчно! теорi!. Економiчна теорiя протягом свое! тисячолггньо! еволюцi! пройшла багато етатв розвитку. При цьому, зрозумшо, видозмшювався предмет !! науково-го аналiзу, методологiя, теоретичнi парадигми, концепти, що зумовлювало вщпо-вiднi змiни економiчного дискурсу, коригувало стратегiю фундаментальних досль джень. Але завжди пщрунтям наукових концепций, висновшв, рекомендацiй були реальш економiчнi процеси, сусшльна економiчна практика, яка виступае единим i визначальним критерiем iстинностi теорi!. Минуле ХХ ст. знаменувало собою но-вий злет економiчно! науки, !! активний даалог з багатьма iншими науками: вщ со-цiальних до природничих [1-7, 8, 10, 11, 13, 15-17]. Практичними причинами таких тенденцш у методологi! економiчно! теорi! стали насамперед актуальш проблеми взаемин людини i довкiлля, екологi!. Внаслiдок цих негативних тенденцiй як у на-цiональних, так i у свтовш економiках, в економiчнiй теорi! почала утверджувати-ся екологiчна парадигма, що передбачае розгляд, дослiдження усiх економiчних i соцiальних процесш крiзь призму збереження довюлля, умов iснування i розвитку людсько! особистост! [3-7; 8, с. 54-65]. Як аргументовано зазначають у цьому контекст! сучасш польсью дослщники Б. Федор, С. Чая, А. Грачик, З. Якубчук, еколо-пчна парадигма економiчно! теорп виростае насамперед з критики можливостей традищйного неокласичного оптимiзацiйного аналiзу до виртення проблеми дег-радацi! i охорони довкшля, а також забезпечення вщповщно! його якосп i доступ-носп природних засобш для майбутшх поколшь. Ця критика спираеться на так! аргументи, як: по-перше, багатовишршсть явищ, що перебувають на "стику" еко-ном!чно! системи i довкшля, по-друге, взаемозалежнкть м!ж економ!чною систе-
мою з одного боку, i природними системами ^зична, бiологiчна, метеорологiчна та ш.) - з iншого [17, с. 22].
З наведених мiркувань випливае висновок, що системне вивчення проблем деградацц й охорони довшлля, системне дослвдження процесу екологiзацií еконо-мши може бути концептуально здайснене лише на основi диалогу економiчноí та ш-ших наук при належнш увазi до розкриття внуIрiшнiх мехашзмш економiчноí та екологiчноí дiяльностi як одшчного двигуна, рушiйноí сили сощально-еконошчно-го прогресу. При цьому деяш дослiдники простежують взаемозв'язок мiж еколоп-зацiею економiчноí теорií та гумашзащею економiки i сусшльства. З цього приводу А. Чухно слушно пвдкреслюе, що "... екологiзацiя економiчноí науки та еконошч-но1 полiтики, створення гармонiйноí еколого-економiчноí народногосподарсько!' системи е необхвдною умовою гуманiзацií економiки i сусшльства загалом, створення економiчних та екологiчних умов високо1 якосп життя" [15, с. 100]. На пере-конання ученого, економiчна теорiя повинна прийняти постiндустрiальну парадигму як перспективу. Причому, "... перехвд на нову парадигму - це не лише розроб-лення ново1 системи iдей та уявлень, але i формування яккно нового типу мислен-ня, глибоке оновлення методологи та понятiйного апарату науки" [15, с. 218].
Як обгрунтовано зазначае Ю. Туниця, мiж традищйною ринковою економь кою та екологiчними вимогами iснують глибош суперечностi. Тому головною проблемою сучасно1 економiчноí науки повинно стати формування ново1 еколо-пчно1 економiки: "Наука повинна зробити все можливе для адаптацií ринково1 мо-делi економiки до вимог екологiчноí економiки, бiльше того, в реальному жигп повинна вiдбутися трансформация ринковоí економiки в екологiчну" [13, с. 21]. Дослвдник вважае, що економiчна наука на початку третього тисячолтя повинна змiнити або, принаймнi, ктотно уточнити свою парадигму, осквдьки "предмет кла-сичноí i неокласичноí економжи стае ширшим i складнiшим у зв'язку з розширен-ням поняття третього фактора виробництва "природш ресурси" до поняття "при-родне довквдля" (environment)" [13, с. 26-27].
Туниця Ю. слушно наголошуе, що сучасш зарубiжнi пiдручники з еконо-мiчноí теорц (зокрема авторства К. Макконнела i С. Брю) недостатньо враховують екологiчний 1мператив, бо необхiдно дослвджувати поведанку людей у процесi виробництва, розподвду i споживання матерiальних благ та послуг не просто в умовах обмежених ресурсш, а уже в нових умовах - умовах посилення екологiчноí кризи глобального, регюнального i локального характеру. На думку вченого, йдеться про ктотш змiни предмету економiки або ж формування поруч з класич-ною i неокласичною економiчною теоркю новоí еколого-економiчноí теорц чи екологiчноí економiки, яка е, з одного боку, продуктом розвитку економiчноí думки в кторичшй ретроспективi i спираеться на досягнення новiтньоí економiчноí теорц, а з iншого - результатом спостережень та аналiзу розвитку сучасного свiту, його природи i сусшльства, результатом аналiзу цшком нових еколопчних проблем [13, с. 26-29]. Загалом Ю. Туниця пвдкреслюе: "З одного боку, екологiчна еко-номiка е складовою частиною економiчноí теорц, з iншого - вона вимагае докорш-ноí змiни сугаосп й змiсту економiчних наук щодо вiдображення ними еколопч-ного 1мперативу..." [13, с. 83].
До реч^ аналiз сучасноí лiтератури свiдчить про те, що рiзнi дослiдники де-що по-рiзному сприймають i тлумачать термш "екологiчна економiка" та по^зно-
му вбaчaють мiсце цього нayкового нaпpямy в системi нayк [1, с. 249-250]. Якщо Ю. Туниця, як ми зaзнaчaли вище, пiдкpесдюe нaявнiсть дiaлектичного взaeмозв'язкy мiж економiчною теоpieю тa екодогiчною економiкою, то деяш aвто-pи сxильнi вживaти теpмiн " екодогiчнa економiкa" безвiдносно до економiчноï те-оpiï, лише для озтачення гaлyзi знaння, що у бшьш пpиклaдномy aспектi вивчae особдивостi взaeмодiï економiчноï системи з пpиpодними системши [10]. У цьому контекстi там видaeться нaйбiльш констpyктивною точкa зоpy Ю. Тунищ. Спpaв-дi, яким би не був жвaвим долог економiчноï тa iншиx нayк, aле оновденa й 36ara-ченa сyчaсними концептaми тa постiндyстpiaльною пapaдигмою економiчнa теоpiя e сaме тим теоpетико-метододогiчним фyндaментом, piчищем, у pyсдi якого виок-pемлюeться екодогiчнa економiкa як вiдобpaження об'ективного пpоцесy yтвеp-дження екодогiчного iмпеpaтивy сaме в економiчнiй теоpiï. Шдсумовуючи pоздy-ми ^о екодогiчний iмпеpaтив у новiй економiчнiй теоpiï, Ю. Туниця apгyментовa-но шголошуе, що "... повиннa вiдбyвaтися екодогiзaцiя економiчноï теоpiï тa ш-шик економiчниx дисциплiн i, водночaс, економiзaцiя екодогй' тa iншиx пpиpодни-чик дисциплiн" [13, с. 84].
Зaзнaченi вище подьськi економiсти Б. Фeдоp, С. Чгя, А. Гpaчик, З. Якуб-чук сдушно пiдкpеслюють, що економiчнa теоpiя e нaсaмпеpед нayкою пpо опти-мaльне викоpистaння обмежениx i тaкиx, що мгють aльтеpнaтивне зaстосyвaння, чиннишв виpобництвa. Пiзнaвaльнi, як i yтилiтapнi, функцй' економiчноï теоpiï у цapинi екодогiчно-економiчноï пpоблемaтики полягaють у цьому контекст! у ство-pеннi пеpедyмов економiчноï paцiонaлiзaцiï господapювaння i подггаки оxоpони довкшля. Тaкa paцiонaлiзaцiя, нaгодошyють yченi, вiдбyвaeться зaвжди у кон^ет-ниx сyспiльниx чи нaвiть моpaльно-етичниx yмовax, коли йдеться ^о систему цiнностей, ноpми поведiнки [17, с. 23]. Сyчaснa екодогiчнa етикa повиннa зaкликa-ти до гyмaнного стaвдення дюдини до живиx ктот, бо щннктю e кожне життя, a пpaвa пpиpоди вiдiгpaють визнaчaльнy pодь у конститyювaннi дюдського i позa-дюдського життя [17, с. 28].
Об^ктивш змши, що вiдбyвaються ниш у pозвинениx економiчниx систе-мax, повинш, та пеpеконaння yчениx, бути вiдобpaженi у теоpетичномy вио^ем-денш соцiaльно-екодогiчниx ввдносин у систем! економiчниx вщносин сyспiльствa [2, с. 105-121; 7; 8, с. 54-58]. ^и цьому ми подiляeмо пiдxiд Я. Кудьчицького, що шд соцiaльно-екодогiчними вiдносинaми потpiбно pозyмiти вщносини, як! об'eктивно склaдaються м!ж сyб'eктaми економ!чно!' системи сyспiльствa, екодого-економ!чно!' даяльносп у пpоцесi свщомого пеpетвоpення пpиpодного свиу нa основ! вадповадно!' економ!чно!' тa еколопчно!' кyдьтypи [2, с. 105-121; 7].
Зaзнaчений пiдxiд, спpaвдi, дaв би змогу не тшьки зосеpедити yвaгy вче-ниx-теоpетикiв нa pозкpиттi змкту й мкця соцiaльно-екодогiчниx в!дносин у по-няттeвомy aпapaтi економiчноï теоpiï, гле й нaдaти потужного поштовxy всеб!чно-му вивченню особдивостей фyнкцiонyвaння циx вщносин у сyчaсниx pозвинениx економiчниx системax з метою ïx мaксимaльного вpaxyвaння в економ!чнш тa еко-допчнш подггащ кpaïн з пеpеxiдними економ!чними системaми у пpоцесi ïx тpaн-сфоpмaцiï в yмовax посилення екодогiзaцiï тa гдобaлiзaцiï.
Ствеpджyючи нaгaльнiсть зaсвоeння сусшльною свщомктю екоцен-тpистськоï системи щнностей тa нaстaнов, фaxiвцi з необxiднiстю доxодять вис-новку пpо усввдомлення вaждивостi екодогiчноï кyдьтypи у пpоцесi стaновдення i
трансформаци економДчних систем [2; 5; 8, с. 64-65]. У шдТрунтя формування су-часно! еколопчно! культури мають бути покладен насамперед орДентовашсть на екологДчну доцiльнiсть i безпеку, вщсутнкть протиставлення людини i природи, сприйняття природних об'eктiв як повноправних партнерiв у взаемодо з людиною.
Дослiдження нащональних економiчних систем крiзь призму екологДчних проблем неминуче тдводить нас до усвДдомлення планетарного масштабу вирДшен-ня !х негативних наслiдкiв. Як слушно тдкреслюе С. Соколенко, на рубежi третьо-го тисячолiття виникла необхщшсть нового бачення свiтовим спiвтовариством глобально! екололчно! ситуаци. 1ншими словами, настала епоха "ново! вщповщальнос-■ri" всix держав за безпеку земно! цившзацл [12, с. 443-444]. Планетарний масштаб дослiдження економДчних систем з позицш екологiчного Гмперативу започаткувало поняття "сталого розвитку", що з'явилося у 80-х роках ХХ ст. у процесД даяльносп комiсiï ООН тд кер1вництвом прем'ер-мiнiстра Норвегiï Г.Х. Брунтланд (так звана "Брунтландська доповiдь"). Сталий розвиток - це такий розвиток, що задовольняе потреби сьогодення, не ставлячи шд загрозу здатнiсть майбутшх поколiнь задоволь-няти сво! власш потреби [10, с. 203]. Свгтовий самiт "Ранета Земля", що вДдбувся як конференция ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро у 1992 р., розробив i схвалив представниками 179 держав свиу документ з промовис-тою назвою "Порядок денний на ХХ1 столгття" ("AGENDA-21"). У цьому документ! передбачено свого роду програму дай, за допомогою яких можна досягнути сталого розвитку з еконошчно!, социально! та еколопчно! точок зору. Програма тдкреслила мiжнародне визнання того, що захист довк1лля та природних ресурсов мае бути ш-тегрованим з соцiально-економiчними компонентами, включаючи проблематику бщносп та слаборозвиненост! Форум у Рiо-де-Жанейро показав необхщшсть вирД-шення сощальних, еколопчних й економДчних проблем у взаемозв'язку власне з ог-ляду на перспективу сталого розвитку. Програма "Порядок денний на ХХ1 столггтя" вДдображае глобальний консенсус i взяття на найвищому р1вт податичних зо-бов'язань щодо сшвпращ з питань розвитку та питань довкДлля. При цьому не запе-речуеться штенсивний економДчний розвиток, а стверджуеться, що сталий розвиток - це спосДб подолання бщносп i боротьби проти руйнування природного життевого довкшля [10, с. 203-222; 13, с. 202-203; 14, с. 522-523].
Актуальшсть концептуальних положень документов "Рю-92" однозначно тдтверджеш такими свДтовими самгтами з проблем сталого розвитку - "Рю+5" (Нью-Йорк, 1997 р.), "Рю+10" (Йоганнесбург, 2002 р.), "Рю+20" (РДо-де-Жанейро, 2012 р.). Незважаючи на це, вважае Ю. Туниця, поки що не видно серйозних змДн на краще. Тому потрДбен сильний додатковий Гмпульс, яким може стати усвДдом-лення свгтовою сшльнотою Дде! створення Еколопчно! Конституцл ЗемлД (ЕКЗ; англ. - "World Environmental Constitution") та необхадносп якомога швидшого ïï опрацювання i схвалення [13, с. 203]. Як слушно зазначае вчений, ЕКЗ повинна мати статус Основного Закону виживання цивiлiзапiï i сталого розвитку, який, не загрожуючи суверенитету жодно! кра!ни, ïï полгтичному ладу, вДросповданню гро-мадян, нацюнальним штересам, водночас забезпечував би кожнДй держав! зокрема i свДтовому сшвтовариству загалом екологДчну та економДчну безпеку, а окремДй людинД - нормальнД для ïï життя природш умови як ниш, так i в майбутньому [13, с. 195-196]. 1нституцшне забезпечення ЕКЗ передбачае створення оргатв контролю за дотриманням визнаних норм економДчно! дощльност! нащональних i мДжна-
pодниx в^об^чт стpyктyp. Тaкими оpгaнaми могли б CTara: PaAa екологiчноï безпеки, Свiтовa екологiчнa оpгaнiзaцiя, Мiжнapоднa екологiчнa полiцiя, Шжш-pодний екологiчний суд, Мiжнapодний екологiчний бaнк aбо Глобaльний еколо-гiчний фонд, a тaкож iншi взaeмопов'язaш в едину систему, пiдпоpядковaнy eдинiй метi iнститyцiï, що зaбезпечyють дiяльнiсть, спpямовaнy нa пiдтpимкy пpинципiв стaлого pозвиткy [13, с. 209]. ЕКЗ не повинта бути суто пpиpодооxоpонним пpaво-вим aктом: "3a свош пpизнaченням - це соцiо-економiко-еколого-пpaвовий документ довгостpоковоï до, який повинен бути спpямовaним нa збеpеження едино!' екологiчноï системи Землi i всix фоpм життя нa плaнетi тa стaлий соцiaльно-еконо-мiчний pозвиток. Якщо людство xоче вижити i pозвивaтися як бiосоцiaльнa систе-мa у глобaльнiй екологiчнiй системi, то зaкони господapювaння у всix ^arnax свь ту (економiчнi зaкони) повинш вiдповiдaти зaконaм пpиpоди, не сyпеpечити цим зaконaм, a yзгоджyвaтися з ними" [13, с. 212].
Як зaзнaчaють П. Леоненко i О. Чеpепнiнa, yкpaïнськi вченi зaпpопонyвaли оцшювaти piвень стaлого pозвиткy зa допомогою вщповщного iцдексy 1ср, який pозpaxовyeться як сyмa iцдексiв для тpьоx вимipiв: економiчного (/екв), еколопчно-го (1ев) тa соцiaльного (1св) з вщповщними вaговими коефiцieцтaми. Своею чеpгою, кожен з циx iндексiв обчислюють, зaстосовyючи вiдомi в мiжнapодниx оцiнкax ш-декси конкypентоспpоможностi, економiчноï свободи, якостi тa безпеки життя, людського pозвиткy тa iн. Тaким чином, щдекс стaлого pозвиткy (1ср) виpaxовyють зa фоpмyлою
1ср = 0,43. !екв + 0,37. 1ев + 0,33. 1св, у якш викоpистaнi мaсштaбyючi коефiцieцти для зaбезпечення однaковоï вaги еко-номiчного, екологiчного тa соцiaльного вимipiв в iцдексi стaлого pозвиткy [9, с. 366].
Aктyaлiзaцiя екологiчниx пpоблем нa поpозi тpетього тисячолiття xapaкте-pизyeться зpостaнням юлькосп iнстpyментiв екологiчноï полiтики, якi викоpисто-вуються у сyчaсниx економiчниx системax для економ1чного зaxистy довкiлля. У цьому контекстi констpyктивним видaeться тдод I. Синякевичa, котpий обфунто-вуе пpинципи фоpмyвaнця системи iнстpyмецтiв екологiчноï полiтики: тpaнсфоp-мyвaнця зовнiшнix негaтивниx екологiчниx ефектiв у внyтpiшнi; iцтегpaцiï обов'язковиx iнстpyмецтiв екологiчноï полiтики з добpовiльними; iцтегpaцiï iнстpyментiв екологiчноï политики з iнстpyментaми iншжx полiтик; пpiоpитетностi iнстpyментiв екологiчноï полiтики, що зaбезпечyють нaцiонaльнy екологiчнy без-пеку; paнжиpyвaння iнстpyментiв екологiчноï полiтики; тpaнсфоpмyвaнця iнстpy-ментiв економiчноï полiтики в iнстpyменти екологiчноï полiтики [11].
Польський дослщник Г. Шойге нaзивae тpи ^упи знapядь полiтики yпpaв-лiнця довкшлям: 1) пpaвовi; 2) економiчнi; 3) еколопчш пpопaгaцдa тa екологiчнa освта [18, с. 135]. Кpiм того, вш виддляе тaкi типи економiчниx iнстpyментiв оxо-pони довк1лля, як: 1) плaтежi; 2) субсидй^ 3) ^ara пpи пpодaжy товapiв, що тсля вжитку можуть зм1нитися m шкiдливi вiдxоди; 4) ствоpенця pинкy дозволiв нa зaбpyднення (який дае у Польщi з 200S p.); S) фiнaнсовi стимули iснyючого opa^-вого pегyлювaння [18, С. 13S-137].
У pозвинениx економiчниx системax способши pеaлiзaцiï еколого-еконо-мiчниx iнстpyмецтiв е ïx вiдповiднi фоpми, сеpед rnnx знaчного пошиpення нaбy-ли тaкi: 1) подaтковi iнстpyмецти; 2) митa; 3) плaти, плaтежi; 4) штpaфи; S) субси-
д11; 6) дотацц; 7) гранти; 8) кредитш шструменти; 9) виплати; 10) прискорена амортизация; 11) ц1нов1 шструменти. Так, зокрема, у промислово розвинених кра-1нах свиу спостертаемо тенденцию зростання рол1 еколопчних податкiв та 1х сти-мулювального впливу на розвиток економжи. Частка еколопчних податкiв зага-лом вщ оподаткування юридичних 1 ф1зичних оаб становить: у США - 3,2 %, Дани - 3,4 %, Австрц - 4,4 %, Канада - 4,5 %, Швейцарп - 4,7 %, Нiмеччинi - 4,9 %, Францц - 5,4 %, Нiдерландах - 5,5 %, Грецií - 6,1 %, Новiй Зеландií - 6,1 %, Япо-нИ - 6,5 %, Фiнляндií - 7,3 %, 1спанИ - 7,5 %, Великобританл - 8,2 %, Iталií -9,0 %, Норвегií - 10,8 %, Португалií - 11,5 %, 1рландо - 11,9 % [10, с. 115].
У цьому контекстi заслуговуе на увагу точка зору А. Чухна, котрий зазна-чае, що е безлiч прикладав у захщних крашах, де активно й ефективно використо-вуються природоохоронш технологií на основi чiтких ринкових принципов. Вод-ночас, пiдкреслюе учений, " подолання екологiчноí небезпеки перетворилося на ре-альну тенденцию, що склалася не пiд впливом мiфiчних всесвiтнiх екологiчних по-датюв, а внаслвдок небаченого прогресу технологiй, який зробив ресурсо- та енер-гоощадливi методи виробництва економiчно вигiдними" [15, с. 100].
Висновки. Ми подшяемо думку, що дослiдження сучасних економiчних систем повинно бути шдльно пов'язане з аналiзом процесiв екологiзацií та генези постiндустрiального сусшльства. Екологiзацiю потрiбно розглядати як новий контекст до^дження i поргвняльного аналiзу економiчних систем. При цьому роз-криття змiсту процесу екологiзацií е насамперед можливiстю по-новому пiдiйти до дослщження сучасних економiчних систем, адже одними з найважливтих для оцiнки просування економiчноí системи до ново1 якосп життя суспiльства е пара-метри, показники, що характеризують мiру виртення саме екологiчних проблем. Крш того, як ми зазначали вище, подолання еколопчно1 кризи потребуе нинi об'еднання зусиль рiзних краш, всього свггового сшвтовариства. Водночас досль дження " екологiчного" профшю тiеí чи шшо1 конкретно! економiчноí системи не-минуче приводить нас до необхвдносп врахування глобального аспекту функщ-онування системи в контекста й "участi" в забрудненш довкшля у планетарному масш^ чи, наприклад, вивезенш "брудних" технологш у вiдсталi краíни, коли йдеться про розвинеш економiчнi системи.
Отже, подальший розвиток економiчноí теорií та розроблення теоретико-методологiчних засад дослщження i поргвняння сучасних економiчних систем потребують комплексного, взаемопов'язаного бачення проблем еколопзацц i тран-сформацií економiчних систем крiзь призму глобалiзацií процеав шститущональ зацií представниками рiзних галузей наукового знання. 1ншими словами, йдеться про необхвднкть об'еднання зусиль на "стиках" наук про людину i суспiльство.
Проведене дослiдження вельми актуальних проблем екологiзацií сучасних економiчних систем в умовах посилення глобалiзацiйних процессе на зламi тися-чолiть свдаить про необхiднiсть особливоí уваги до них фахшщв з економiчноí теорц. Екологiчна парадигма економiчноí теорií, яка конкретизована у постщдус-трiальнiй екологiзацiйно-глобалiзацiйнiй парадигмi поршняльного аналiзу сучасних економiчних систем, котра поступово переростае у нову модифжовану постш-дустрiальну парадигму, дае змогу виявити спрямовашсть сучасних економiчних систем на формування iнформацiйного суспiльства та екологiчно збалансованоí ("зеленоí") економiки як передумови його сталого розвитку. Саме економiчна те-орiя як фундаментальна наука, " наука наук", яка спираеться на тисячолггню тради-
щю, численш нащональш, регюнальш школи та застосовуе панорамний фшо-софський тзнавальний шструментарш, здатна об'еднати сьогодш зусилля учених р1зних галузей знания з метою формування м1ждисципл1нарного сучасного шдхо-ду до анал1зу еколого-економ1чних суперечностей та обфунтування адекватних теоретичних концепцш 1х подолання на практищ з метою забезпечення гумашзацц розвитку економ1чних систем i створення об'ективних передумов для епохального планетарного переходу людства до шформащйного, "знанневого" суспiльства та формування ноосферно-космiчноl цившзацц [1-5].
Лiтература
1. Кульчицький Я.В. Сучасш економчш системи в умовах еколопзащ! та гаобшпзацп (теоретико-методологiчнi засади порiвняння) : монографш / Я.В. Кульчицький. - Львш : Вид-во "Лiга-Прес", 2011. - 687 с.
2. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспiльних вщносин у контекст трансформаци сучасних еколого-екошмчних систем : монографiя / Я.В. Кульчицький.
- Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 144 с.
3. Кульчицький Я.В. Методологш аналiзу еколого-економiчних систем у контекстi цившзащйно! парадигми / Я.В. Кульчицький // Науковий вюннк НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.1. - С. 209-215.
4. Кульчицький Я.В. Еколопчна парадигма розвитку економчно! теори у контекст посилення еколопзащ! економши / Я.В. Кульчицький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ У^аши. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 220-225.
5. Кульчицький Я.В. Еколопчний iмператив поршняно сучасних економiчних систем / Я.В. Кульчицький // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.1. - С. 200-202.
6. Кульчицький Я.В. Фшософш еколопчно! безпеки у контекстi системного п1дходу до вивчення надiональних економж / Я.В. Кульчицький // Вюник Львiвського нацюнального унiверситету ¡м. 1вана Франка. - Сер.: Економiчна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. -2005. - Вип. 34. - С. 358-361.
7. Кульчицький Я.В. Проблеми становлення сощально-еколопчних суспшьних вщносин: методологiчний аспект / Я.В. Кульчицький // Вюник Львшського национального унiверситету iм. 1вана Франка. - Сер.: Екожмчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2004. - Вип. 33. -С. 23-27.
8. Кульчицький Я.В. Поршняння економiчних систем (проблеми методологи) : монографiя / Я.В. Кульчицький, Б.В. Кульчицький. - Львш : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2007. - 318 с.
9. Леоненко П.М. Сучасш економчш системи : навч. пойбн. / П.М. Леоненко, О.1. Черепнша. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 429 с. - (Вища освiта ХХ1 столiття).
10. Мельник Л.Г. Основи стшкого розвитку : навч. пойбн. [для студ. ВНЗ] / Л.Г. Мельник. -Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2006. - 383 с.
11. Синякевич I. Концепцш щодо формування системи шструментпв нащонально! еколопчно! политики / I. Синякевич // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2002.
- № 7. - С. 70-73.
12. Соколенко С.1. Глобал1зацш i економша Украши / С.1. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 1999. - 568 с.
13. Туниця Ю.Ю. Екоекономша i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
14. Фшпенко А.С. Глобальш форми економiчного розвитку: iсторiя i сучасн1сть / А.С. Фшпенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
15. Чухно А.А. Постщдустр1альна економша: теорш, практика та !х значення для Украши / А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Логос", 2003. - 631 с.
16. Чухно А.А. Сучасш екожмчш теорй : шдручник / А.А. Чухно, П.1. Юхименко, П.М. Леоненко / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 878 с.
17. Fiedor B. [red.] Podstawy ekonomii srodowiska i zasoböw naturalnych / B. Fiedor, S. Czaja, A. Graczyk, Z. Jakubczyk. - Warszawa : Wyd-wo C.H. Beck, 2002. - 484 s.
18. Szoege H. Zarys problemöw ekonomiki srodowiska / Henryk Manteuffel Szoege. - Warszawa : Wyd-wo SGGW, 2005. - 220 s.
Кульчицкий Я.В. Институциональные основы экологизации экономических систем в условиях усиления глобализации
Раскрыты институциональные основы экологизации современных экономических систем из позиций постиндустриальной парадигмы и экономической компаративистики в условиях усиления глобализации. Выявлено содержание экологической парадигмы экономической теории и обоснована необходимость выделения социально-экологических отношений в системе экономических отношений общества. Проанализирована концепция устойчивого развития и особенности эколого-экономических инструментов в развитых странах.
Ключевые слова: экономические системы, институциональные основы экологизации экономических систем, постиндустриальная парадигма, экологическая парадигма экономической теории, постиндустриальное (информационное) общество, глобализация, экономическая компаративистика, устойчивое развитие, экологизация экономических систем.
Kul'chyts'kyj Ya.V. Institutional bases of the ecologization of economic systems in the conditions of strengthening of globalization
Institutonal bases are explored of the ecologization of modern economic systems from positions of post-industrial paradigm and comparisons of economic systems in the conditions of strengthening of globalization. The maintenance is exposed of ecological paradigm of economics and substantiate necessity of selection of social-ecological relations in the system of economic relations of society. Conception is analysed of steady development and feature of ecological-economic instruments in the developed countries.
Keywords: economic systems, Institutonal bases of the ecologization of modern economic systems, post-industrial paradigm, ecological paradigm of economic theory, informative (postindustrial) society, globalization, comparisons of economic systems, steady development, eco-logization of economic systems.
УДК338.2 Проф. С.Д. Лучик, д-р екон. наук; доц. В.€. Лучик, д-р екон. наук -Подтьський державний аграрно-технгчний ушверситет
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦН ПОЛ1ТИКИ РЕПОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРА1Н1
1сторичний досвщ регюнального розвитку доводить, що повшстю позбутися peri-онально! диференщаци з одночасним динамiчним екож^чним зростанням практично неможливо. Подолання диспропорцш в eкономiчному i сощальному розвитку регюшв можливо виршувати переважно за рахунок стимулювання використання внутршшх ре-сурив самих регюшв. При цьому важливо збалансувати мету зменшення диспропорцш iз зусиллями, якi докладаються для шдтримки динамiчного eкономiчного зростання.
Ключовi слова: полиика peгiонального розвитку, проблемш peгiони, досвiд реаль зацп регюнально! полiтики, дифepeнцiацiя соцiально-eкономiчного розвитку.
Постановка проблеми. Змши в регiональнiй полиищ нашо!' держави для полiпшення ситуацл вимагають активного вивчення свггового досвщу та штенсив-ного дiалогу з актуальних проблем регiонального розвитку на мiжнародному ршш. На свiтовому piвнi концепцп полiтики pегiонального розвитку за останш 20 pокiв змiнили акцент на "регюн" як на активний елемент процесу розвитку, на вщмшу вiд концепцií pегiону виключно як одержувача державно!' допомоги. У цьому пла-ш для Украши корисним може бути досвiд pеалiзацií полиики pегiонального розвитку, насамперед, у кранах Захвдно!' бвропи, насамперед, члешв 6С.
