CC BY
19
(iндексу шфляци). Тому, при створеннi моделей необхщно враховувати фактор порiвняльних цiн (фактори Х13 та Х14). Це порiвняння може бути iз цiнами 1996 р. - року введення в об^ гривнi, або iз цiнами останнього звiтного фь нансового року. Розрахунок iндексу цш проводиться на базi даних про змши цiн, отриманих шляхом щомюячно! реестраци цiн i тарифiв, як на споживчо-му ринку, так i в iнвестицiйному капiталi.
Таким чином, процес моделювання здшснюеться за двома альтерна-тивними сценарiями:
• и 1 • • ' ФФФ . и
• сценарш 1 - вс1 варт1сн1 та пох1дн1 в1д варисних показники приимаються та визначаються, виходячи 1з дшчих цш;
• у л • • • ффф Ф у
• сценарш 2 - вс1 варист та похвдт в1д варисних показники приимаються та визначаються у пор1вняльних цшах з врахуванням щдекшв шфляци.
Отриманi результати моделювання порiвнюються та аналiзуються. Прог-нози розробляються у двох варiантах - в дшчих цiнах та в порiвняльних цшах.
Врахування кожного фактора (Х1, Х2, Х3, ..., Хп) проводиться тшьки внаслiдок обгрунтування його необхiдностi для побудови модел^ що ба-зуеться на економiчнiИ теори, наукових дослщженнях та фактичному станi природно-заповiдного фонду краши.
Загалом, економетричне моделювання фшансового забезпечення дь яльностi об,ектiв природно-заповщного фонду Укра!ни дасть змогу розроби-ти новi механiзми щодо удосконалення системи фiнансування заповiдних те-риторш, новi моделi органiзацiИно-економiчного механiзму розподшу коштiв мiж заповiдними об'ектами держави та новi можливостi залучення шоземних iнвестицiИ у сферу заповщно! справи.
Лггература
1. Козловський С.О., Геник О.В. Особливосп економ1чного забезпечення функцюну-вання природно-заповщних об'екпв Украши// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.1. - С. 150-155.
2. Козловський С.О., Геник О.В. Джерела фшансування природно-заповщних терито-рш захщного репону Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Заповщна справа в Галичиш, на По-дшля та Волиш. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.8. - С. 109-118.
3. Про еколопчну мережу: Закон Украши вщ 24 червня 2004 р. № 1864-1У// Вщомосп Верховно! Ради Укра1ни. - 2005, № 45.
4. Овак В.К., Солодкий В.Д. Заповщна справа: Навч. пос. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 2008 с.
5. Якимчук А.Ю. Економ1чне стимулювання розвитку природно-заповщного фонду (на приклад1 твшчного регюну Укра1ни): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Льв1в, 2006. - 22 с.
УДК336.025 Ст. викладач О.Р. 3oxidm -RbeiecbKa
державна фтансова академш
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ ЯК Ф1НАНСОВА СКЛАДОВА ОРГАН1В М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Розглянуто незабезпечешсть мiсцевих бюджетiв власними дохiдними джерела-ми. Запропоновано шляхи для змщнення дохiдноï бази мiсцевих бюджетiв.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Senior teacher O.R. Zahidna - L'viv state financial academy The local budgets as a financial component of the local authorities
Considered without means of local budgets own profitable sources. Ways are offered for strengthening of profitable base of local budgets.
Фшансовим шдгрунтям оргашв мюцевого самоврядування е Mic^Bi бюджета. Тому !м належить особливе мicце в бюджетнiй c^TeMi нашо! держави.
Актуальнicть дано! теми полягае у грунтовшшому науковому осмис-лeннi та практичному вирiшeннi питань власних доходiв мicцeвих бюджeтiв з позицш органiзацiйно-cтруктурних аcпeктiв з метою забезпечення повнова-жень органiв мюцевого самоврядування вагомими джерелами фiнанcування.
Мicцeвi бюджети - це фонди фшансових рecурciв, призначeнi для ре-ашзаци завдань i функцiй, що покладаються на органи мicцeвого самоврядування [2]. Вони вщграють важливу роль у вирiшeннi як загальнодержавних, так i рeгiональних eкономiчних та сощальних питань: розвитку шфраструк-тури, фшансування агропромислового комплексу, житлового будiвництва, фiнанcування видаткiв на утримання сощально - культурно! сфери.
Тeндeнцiя, що склалася в Укра!нi, суперечить стабшьност зростання ролi мicцeвих бюджeтiв в eкономiчному й cоцiальному розвитку кра!ни i не вiдповiдае потребам змщнення мicцeвого самоврядування. 1гноруеться бю-джетна автономiя рeгiонально! влади, та юнуе значна залeжнicть дохщно! частини регюнальних i мicцeвих бюджeтiв вiд центру.
Починаючи з 2002 р. за мюцевими бюджетами закрiплeно дохiднi джерела, що забезпечують !х систематичне надходження виключно в грошо-вш формi. Позитивною рисою Бюджетного кодексу, який прийнято у 2001 р., е ч^ке розмежування дохщних джерел мiж ланками бюджетно! системи. Статт 63-69 кодексу визначають склад доходiв мicцeвих бюджeтiв. Це зак-ршлеш за мicцeвим бюджетом податки i збори, що враховуються при визна-чeннi обcягiв мiжбюджeтних транcфeртiв, i доходи, якi не враховуються при визначенш таких транcфeртiв.
Бюджетним кодексом Укра!ни передбачено принцип розподiлу дохо-дiв, якi спрямовуються до оргашв мюцевого самоврядування на фiнанcування делегованих державою та власних повноважень. Тому забезпечешсть бю-джeтно-фiнанcовими ресурсами оргашв мюцевого самоврядування на вико-нання власних повноважень, е одшею iз важливих умов cтабiльного розвитку тeриторiальних громад.
На cьогоднi у cфeрi формування мicцeвих бюджeтiв треба виршити такi принциповi питання, як:
• недостатнш р1вень власно! дохщно! бази мюцевих бюджет1в;
• неефективна система розподшу загальнодержавних податшв;
• надмрна централ1защя кошт1в на державному р1вт, тобто грош1 збираються у
Державному бюджет!, а пот1м "згори" надаються територ1альним громадам;
• низький р1вень виконавчо! дисципл1ни.
Проблеми вдосконалення дохщно! бази мiсцевого самоврядування в Укршш висвiтленi у працях таких економюОв, як О. Василик, О. Кириленко, В. Кравченко, В. Федосов.
Ст. 91 Бюджетного кодексу Украши передбачено 14 основних напрямiв використання кошОв видатюв мiсцевих бюджеОв, тобто видаткiв, що не враховуються при визначенш мiжбюджетних трансферов. На 1х виконання ст. 69 Бюджетного кодексу передбачае перелiк доходiв (власних доходiв), якi у структурi мiсцевих бюджетiв становлять дуже малий вiдсоток, всього 10-13 %, що призводить до ютотного недофiнансування комунального господарства те-риторiальних громад, послаблення матерiальноl бази пiдприемств комунально! власносО, а також до погiршення якосО соцiальних послуг населенню.
Основним джерелом формування мюцевих бюджетiв мають бути власш доходи, а не надходження з центру у виглядi дотацш i субвенцiй. А-дже мiсцевi органи влади не мають реальних самостiйних мiсцевих бюджетiв через вщсутшсть вщповщно! дохщно! бази. Сьогоднi в мюцевих бюджетах склалася парадоксальна ситуащя - чим бiльше орган мюцевого самоврядування працюе над збшьшенням надходжень до бюджету, тим бшьше коштiв вилучаеться з мiсцевого бюджету до Державного або зменшуеться обсяг трансферов. Також виконання самоврядних повноважень мае здшснюватись за рахунок власних доходiв мiсцевих бюджетiв. Найпроблемнiшими галузя-ми у сферi цих повноважень е позашюльна освiта та житлово-комунальне господарство.
Мiсцевi бюджети повиннi нарощувати обсяги власних надходжень i забезпечувати виконання покладено! на них функци - стабiльного фшансу-вання бюджетних заходiв.
Особливу увагу варто придшити розширенню перелiку доходiв, що не враховуються при визначенш мiжбюджетних трансферов, шляхом внесення до 1хнього складу плати за землю у зв'язку з недостатшм фiнансовим забезпе-ченням i необхiднiстю проведення на рiвнi обласного та районних бюджетiв видатюв, що вщповщно до ст. 91 Бюджетного кодексу Украши не враховуються при визначенш мiж бюджетних трансферов, зокрема видатюв на виконання регюнальних програм.
У 2006 р. найвагомшими у складi власних доходiв бюджету м. Львова стали мiсцевi податки i збори, орендна плата майнових комплекЫв, що знахо-дяться у комунальнiй власностi, плата за землю. 1хнш обсяг у доходах мюь-кого бюджету становить 177983,6 тис. грн., проте питома вага у структурi до-ходiв становить лише 19 % i не може забезпечити самодостатностi мюького бюджету у вирiшеннi проблем економiчного розвитку регiону. Мiсцевi податки i збори як власне джерело бюджету мiста Львова становлять лише 7 % вщ доходiв, що не враховуються при визначенш мiжбюджетних трансферов. Це зумовлено залежнiстю !х вiд iнфраструктурного стану територп мiсцевих громад i вщповщно! активностi малого та середнього бiзнесу. Тому доцшьно було б розширити перелiк мюцевих податкiв i зборiв, оскiльки !хш надходження у бюджетi мюта Львова забезпечуються лише комунальним податком
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
та ринковим збором. Iншi мiсцевi податки i збори себе не виправдовують i не перевищують 1 % у загальних надходженнях до бюджету. Розширення пере-лiку мае здiИснюватись за рахунок запровадження податюв iз цшьовим вико-ристанням отриманих коштiв: наприклад, збори за освiтлення вулиць, за зби-рання смiття, впорядкування парюв, зон вiдпочинку. ЗарубiжниИ досвiд пока-зуе також, що можна запроваджувати в Укршш податки на цшт папери (на емiсiю акцiИ та обл^ацш), на бiржовi операци, на грошовi капiтали, на при-рют капiталу, на осiб, якi володшть двома квартирами, на видовища, на право розмщення офiсiв у центральны частинi мiста та ш.
ЗвичаИно, Идеться не про одночасне запровадження вЫх цих податкiв. Робити це необхщно обережно, поетапно i в контекстi реформи вЫе! податко-во! системи, пiд час яко! доцiльно збалансувати спiввiдношення мiж надхо-дженнями вiд загальнодержавних i мюцевих податкiв на користь значного тдвищення частки других.
Саме мiсцевi податки i збори мають забезпечити фюкальт передумо-ви самостiИностi мiсцевих бюдже^в у частинi формування !хтх доходiв.
Одним iз додаткових джерел наповнення мюцевих бюджетiв власними доходами може стати перегляд на державному рiвнi дшчих меж ставок единого податку для суб'ектав малого шдприемництва - фiзичних осiб. Також щоб пiдвищити рiвень власних доходiв бюджету необхщне запровадження податку на нерухомють громадян, якиИ мае бути власним мюцевим податком i став би одним iз наИбiльших власних доходiв бюджету, адже Иого розмiри, порядок сплати, базу оподаткування та пшьги встановлювали би мiсцевi ор-гани влади. ЦеИ податок стягуеться в багатьох кра!нах, вiн формуе ютотну частку доходiв мiсцевих бюджетiв. Зокрема, мюта Сполучених Штатiв Америки головним джерелом сво!х бюджетiв мають податок на маИно. Так, у Нью-Йорку цеИ податок забезпечуе 40 % власних доходiв бюджету мюта. Це И не дивно, адже нерухомють е одним iз ушкальних об,ектiв, здатних забезпечити стабшьниИ та прогнозованиИ прибуток. Аргументом на користь застосу-вання в мюцевому оподаткуваннi податку на нерухомiсть е И те, що цеИ податок, як жодниИ шшиИ, вщповщае принципу вигоди. Кошти вiд цього податку використовуватимуться для фшансування послуг на мюцевому рiвнi. Для платниюв, вартiсть маИна яких збiльшуеться внаслщок оподаткування, податок на нерухомють асоцiюеться з платою за послуги, що надае мюцева влада. Чим бшьше мешканцiв братиме участь у формуванш фiнансових ресурсiв ор-гашв мiсцевого самоврядування (за рахунок сплати не лише податку на неру-хомють, з И податкiв з доходiв), тим вищим буде рiвень надання суспiльних послуг, на як вони можуть розраховувати.
Для посилення стимулювання оргашв мiсцевого самоврядування до змщнення дохщно! бази необхiдно:
• передбачати у державному бюджета кошти для розподшу мiж мюцевими бюджетами, як отримують дотацию вир1внювання та щороку нарощують свою дохвдну базу;
• спрямувати частину кошт1в ввд збшьшення надходжень до державного бюджету на сощально-економ1чний розвиток регютв, що забезпечили таке зд1йснення.
Розв'язання проблеми, пов'язано! зi збiльшенням власно! дохщно! бази мiсцевих бюджетiв, неможливе без прийняття вiдповiдних урядових рiшень, зокрема:
• низьк граничт розм1ри ставок податшв 1 збор1в, як встановлюються м1сце-вими органами (фшсований податок, вартшть торгових патенпв);
• збшьшення доход1в "другого кошика" мюцевих бюджетов за рахунок пропор-цштого розподшу мiж бюджетами р1зних р1втв податку на прибуток тд-приемств (кр1м комунально! власносп): 50 % - до державного бюджету; 50 % -до мюцевих бюджетов за мюцем розташування суб'екта господарювання.
• прискорення урядом запровадження 1 закр1плення за мюцевими бюджетами податку на нерухомють як постшгого, над1йного та стаб1льного джерела до-ход1в загального фонду.
Мiсцевi бюджети е важливим економiчним важелем регiонального розвитку. Тому важливим завданням фшансово! дiяльностi мюцевих органiв влади е задоволення суспшьних iнтересiв i потреб громади та сприяння сощ-ально-економiчному розвитку регюну.
Л1тература
1. Розпорядження КМУ вщ 23.05.2007 р. № 308-р "Про схвалення Концепци реформу -вання мюцевих бюджет1в".
2. Пас1чник Ю.В. Бюджетна система Украши та заруб1жних крахи: Навч. пос., 2-е вид.. -К.: Знання-Прес, 2003. - 256 с.
3. Усп1шне виконання дохщно!' частини бюджету дало змогу забезпечити фiиаисуваиия багатьох передбачених у мюцевих бюджетах заход1в...// Фiиаиси Украiии. - 2006, № 7. - С. 29.
4. М1сцев1 бюджети повинт нарощувати обсяги власних надходжень i забезпечувати виконання покладених на них функци стабiльиого фiиаисуваиия бюджетних заходiв// Фшан-си Украiии. - 2006, № 10. - С. 34.
5. Збалансоваш бюджети - запорука стабшьного розвитку регюну// Фшанси Украши. -2007, № 2.
6. Збшьшення дохщних джерел мюцевих бюджетсв забезпечить фiиаисову незалеж-нють оргаиiв самоврядування// Фiиаиси Украши. - 2007, № 4. - С. 36.
7. Горохов В. Проблемш питання та перспективи розвитку справляння мюцевих подат-юв i зборiв// Вiсиик податково! служби Украiии. - 2004. - С. 59-64.
8. Заець В.М. Роль платежiв за землю у формуваииi мюцевих бюджетсв// Фiиаиси Украши. - 2006, № 10. - С. 32.
УДК336.717.1: 336.71 Проф. В.В. Глущенко, д-р екон. наук;
доц. П.0.1ващенко, канд. екон. наук; доц. Н.О. Дорошенко, канд. екон. наук; астр. Ала Айхам Метри Даход - Хартвський НУ м. В.Н. Каразта
П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ШВЕСТИЦШНОГО ПОРТФЕЛЯ КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТ1
Розглянуто суть процесу моделювання, проаналiзовано поняття моделi та ш-формацшно!' ситуацп у фiиаисовому меиеджмеитi, запропоиоваио алгоритм форму-вання оптимального iивестицiйиого портфеля.
Ключов1 слова: модель, моделювання, швестицшний портфель, iиформацiйиа ситуацiя, прибуток, ризик.
