CC BY
23
nia are not sufficiently active and cannot play the positive role for the development of Armenia's economy, as in the export structure the cheap raw material products prevail, which frequently reduce the competitive ability of identical native production on the domestic market. Consequently, the economic relations with south neighbour must be oriented in great extent for deepening the energetic cooperation and improvement of the transport system. Particularly, the implementation of the existing construction projects in the transport area, and the organization of others are suggested. This creates prospects for relations not only in the economic area, but in the social-cultural area either, and also the most important is the fact that it will open possibilities for more active interrelations with other countries of the region.
Key words: Armenia, Iran, cooperation, development, exports, imports, balance, trade, transport, energy.
УДК338.45:615:330.366(477) Доц. 1.Б. Дутчак, канд. екон. наук -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ 1НСТИТУТ1В У РЕГУЛЮВАНН1 ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ В УКРАШ1
Розглянуто роль державних шституйв у регулюванш фармацевтичного ринку, визначено функцн, як щ шститути виконують для потреб господарського i сощального розвитку, а також запропоновано схему мехашзму державного регулювання фармацевтичного ринку в Украш. Мюце державного сектора в змшанш економшд визначаеться через функцн державного регулювання економжи. Державне регулювання фармацевтичного ринку гарантуе реалiзацiю соцiально-економiчних прав людини при розподш медикаменпв, вирiвнюе структуры та регюнальш диспропорцн у забезпеченш медикаментами та гарантуе дотримання вимог щодо якост лшарських засобiв.
Ключовi слова: фармацевтичний ринок, державне регулювання, шституцшне се-редовище, iнституцiйнi чинники, механiзм державного регулювання.
Роль та мкце iнституцiйного середовища на еташ переходу до ринкових вiдносин в економщ кра'ни становлять окрему гшку дослiдження. Iнституцiйне середовище в економщ загалом, так i на фармацевтичному ринку, вимагае ува-ги до себе не тшьки як результат чи передумова економiчних змiн, але як оче-видний вихiдний генератор процеав економiчного розвитку та еволюцшного вiдновлення у суспiльствi й економщ. Формування iнституцiйних засад соць ально-ринково! економiки потребуе подальшого вивчення процесш формування iнститутiв та 1хнього значения для розвитку фармацевтичного ринку зокрема.
Мета дослщження - визначення функцш державного регулювання та формування схеми мехашзму державного регулювання фармацевтичного ринку. У процес наукового пошуку теоретичш та правовi засади державного регулювання фармацевтичного ринку дослвджено iз застосуванням методов аналiзу та синтезу. Метод моделювання застосовано при побудовi схеми механiзму державного регулювання.
Вiтчизнянi дослвдники I. Малий, З. Ватаманюк, Н. Нижник, В. Олуйко, С. Панчишин, А. Сохецька дедалi бiльше схильш вважати iнституцiйнi чинники головними детермшантами функцiонування економiки [1, 2, 4, 5]. До шститу-цiйних чиннитв належать правовi, полiтичнi, економiчнi "правила гри" оргаш-зованi та створеш людьми, а також соцiокультурнi чинники, яю класифжують-ся як неформальш чи неорганiзованi i передаються з поколшня в поколiния.
Пiд шститутами розумдать i соцiально визнанi нормативно-цшнкш сис-теми (установки, норми), i формалiзованi структури, якi 1х реалiзують (синтез "iнститути-органiзацií") [2, с. 22]. Ввдповщно до тако1 позицií, ринок як такий е суспiльним (сощальним) iнститутом, який заснований на принципах приватно1 власностi i конкуренцií. Водночас, iнститутами фармацевтичного ринку е не тшьки такi його характеристики чи складники, як приватна власнкть, конкуренция та iншi, але i його "iнфраструктурнi" функцiональнi елементи, таю як: торговельно-посередницьт нефiнансовi корпорацл (державш, приватнi, пiд шо-земним контролем); фiнансовi установи; некомерцiйнi органiзацií та державш заклади, що належать до сектору загального державного управлiння.
Роль державних iнститутiв у регулюваннi фармацевтичного ринку виз-начаеться функциями, ят цi iнститути виконують для потреб господарського i соцiального розвитку. Вичизняш вченi З. Ватаманюк, С. Панчишин, А. Сохець-ка, видiляють три головш функцií iнституту, незалежно ввд сфери його дяль-ностi [2, с. 23]. Перша функщя шституту - це таке регулювання поведшки еко-номiчних суб'ектш, щоб вони не створювали однi одним ктотних втрат, або щоб цi втрати були вiдшкодованi. Друга функция шституту - мiнiмiзацiя зусиль, якi економiчнi агенти витрачають на те, щоб знайти один одного i домовитися мiж собою. Нарештi, третя функщя шституту - оргашзащя процесу передаван-ня iнформацií чи навчання.
Ринок, як базовий сощальний iнститут, покликаний забезпечувати зв'язки мiж автономними економiчними суб'ектами, стимулювати íх через мехашзм конкуренции а в макроекономiчному планi - шдтримувати динамiзм i вiдносну зба-лансованiсть вiдтворювального процесу. Ус iнфраструктурнi iнститути ринково1 економжи дають в одному напрямi - створення такого макроекономiчного сере-довища для дiяльностi суб'ектш господарювання, яке забезпечуе досить повне й ощадливе задоволення потреб сусшльства. У моделi адмiнiстративно-командноí економiки держава виконуе функци ринку i вирiшуе те саме завдання [6].
Становления фармацевтичного ринку в УкраЫ розпочалося у складних макроекономiчних умовах ринково1 трансформацií вичизняно1 комацдно1 еко-номiчноí системи, успадковано1 вiд колишнього Радянського Союзу. Народно-господарський план у радянськiй економщ визначав суспiльнi потреби та зк-тавляв 1х з ресурсами через мехашзм суворо регульованих взаемодiй економiч-них суб'ектiв. Директивно-планова економiка з властивими 1й елементами, а саме: розгалужена роздрiбна мережа державних аптек, доволi потужний, але зно-шений хiмiко-фармацевтичний комплекс, повна ввдсутнкть приватного шд-приемництва у цьому секторi, державна монополiя у сферi виробництва ль карських засобiв, - виступила своерiдним плацдармом для побудови нащональ-ного фармацевтичного ринку.
На початку 1990-х ротв нагромадження змiн в iнституцiйних вимогах спричинило суперечностi мiж вимогами, що склалися внаслiдок попереднього досвiду, i вимогами як результат обставин, що змiнились. Адже суперечнiсть мiж формально за^пленими вимогами i реальним набором обмежень дяль-ностi економiчних суб'ектш сприяе створенню стимулiв до утворення та вибору iнших моделей економiчноí поведiнки, що вiдповiдають таким реальним шсти-
туцшним обмеженням. Зокрема, визнано такими, що втратили чиннiсть, низку наказiв МОЗ УРСР, та введено в дда пакет законодавчих актiв, якi визначають засади формування фармацií в УкраЫ: ЗУ "Про лiкарськi засоби" вщ 19.11.1992 р., ЗУ "Основи законодавства Украши про охорону здоров'я" вiд 19.11.1992 р. i т. ш.
Для фармацевтичного ринку характерними е високi бар'ери входження на ринок виробникiв i продавцiв лжарських засобiв, що закрiпленi в лщен-зiйних умовах, конкуренцiя, наявнiсть окремих сегментiв з абсолютно неелас-тичним попитом, обмежена самостiйнiсть споживачiв у прийнятп рiшення що-до вибору потрiбного лiкарського засобу (необхiдна попередня консультацiя з лiкарем чи фармацевтом). Нершнкть, пов'язана з ринковою оргашзащею еконо-мiки, спричиняе наявнiсть неплатоспроможного попиту. Також очевидним е той факт, що пересчний споживач не володiе спецiальними знаннями, методиками та обладнанням для перевiрки безпеки та якосп лiкарського засобу, який хоче вживати, а тому змушений повнiстю довiряти системi контролю якосп i безпеки лiкарських засобiв, яка формуеться в краíнi державою. За таких умов очевидною стае необхщнкть державного регулювання, що пояснюе вагому роль державних iнститутiв на фармацевтичному ринку. Так, було утворено Дер-жавний департамент з контролю за якктю, безпекою та виробництвом лжарсь-ких засобiв i виробiв медичного призначення (Постанова КМУ вiд 30.09.2000 р.). Адже вщповвдно до основноí доктрини iнституцiоналiзму, держава мае адекватно впливати на норми i правила поведанки економiчних суб'ектiв, тобто скеровувати еволюцда чи вiдбiр шститутш, оскiльки еволюцiя суспiльних вiдносин не завжди сприяе виборовi варiантiв, адекватних конкрет-нiй стадц та рiвневi розвитку економiки.
Властивим для фармацевтичного ринку е те, що зловживання тягнуть за собою не тшьки адмiнiстративну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть, але й гостро засуджуються громадськiстю, - розщнюються iнститутом суспiльноí думки як аморальш вчинки проти здоров'я окремо взятого громадянина, на мiсцi якого може опинитися кожен. Такий стан справ спричинився до того, що на фарма-цевтичному ринку спостерiгаеться переливання неформальних iнститутiв у формальнi та закршлення конкретних соцiально визнаних нормативно-цшшс-них систем у формi структур-органiзацiй, ят íх реагоовують з одночасною фш-сацiею 1хшх повноважень i функцш у законодавчо-нормативних актах держави. Зокрема, за Наказами МОЗ Украши було створено Державну шспекцда з контролю якосп лiкарських засоб1в, та Центральну лабораторiю з аналiзу якосп лi-карських засобiв, постановами КМУ за^плено низку вимог щодо створення, реестрацií, впровадження у виробництво лжарських засоб1в, а також врегульо-вано нормативно-правовими актами порядок оптовоí i роздрiбноí реалiзацií, цi-ноутворення та оподаткування операцiй з лiкарськими засобами i виробами ме-дичного призначення.
Вiдповiдно, для забезпечення належного дотримання вимог даючого нормативного забезпечення в державi функцюнуе низка державних iнститутiв у виглядi державних установ, некомерцiйних органiзацiй, державних фшансових i нефiнансових корпорацiй, ят належать до державного сектора економжи.
Критерieм розмежування державного i приватного ceKTopiB економжи е домшу-юча форма власносп чи характер управлiння конкретною шституцшною оди-ницею. Що ж стосуеться урядових одиниць, то !х вiдносять тiльки до сектора загального державного управлшня (СЗДУ) [3].
Поеднуючи системний, функцюнальний та цшьовий пiдходи до визна-чення СЗДУ, вважаемо, що СЗДУ - це не тшьки державш установи та неринко-вi некомерцiйнi органiзацií, даяльнкть яких безпосередньо забезпечують дер-жавнi органи управлшня, а це також юридичш особи (корпорацп, квазжорпора-цií, ринковi некомерцшш органiзацií), якi перебувають у повнш або частковiй власностi держави та функцюнують, щоб отримати прибуток або сощальний ефект i розв'язати загальнонацюнальш або регiональнi соцiально-економiчнi проблеми, тобто своею даяльнктю сприяють проведенню державно!' полиики (а тому е частиною СЗДУ). Мкце державного сектора в зшшашй економiцi визна-чаеться через функцл державного регулювання економiки i державного пiд-приемництва.
Унiверсальний пiдхiд до класифшацп iнституцiйних секторiв економiки Украши (К1СЕ), i державного сектору зокрема, запропонований вiтчизняними фахнвцями. Наказ Державного комитету статистики Украши вiд 18.04.2005 р. № 96 "Про затвердження Класифжацп iнституцiйних секторiв економiки Украши" iз змiнами i доповненнями, внесеними Наказом вiд 01.09.2005 р. № 249, та вщ 12.07.2007 № 214, набув чинносп з 01.06.2005 р. [3]. Структура К1СЕ Украши ввдповдае принципам класифiкацií МВФ у Системi Урядово! Фiнансовоí Статистики (Goverrnment Financial Statistics System) [2, c. 221]. Система К1СЕ Грун-туеться на концепцií iнституцiйноí одинищ - економiчного суб'екта, що право-чинний мати активи, права власносп, приймати зобов'язання та участь в еконо-мiчнiй дiяльностi, укладати договори ввд свого iменi з iншими суб'ектами, мае набiр рахунк1в i баланс. Згiдно iз Системою К1СЕ розрiзняють чотири рiзнови-ди шституцшних одиниць [3]:
1) корпорацп - юридичш особи, яы CTBopeHi з метою ринкового виробництва TOBapiB та послуг i е джерелом прибутку чи шшо! фшансово! вигоди для сво1х власниыв;
2) квазторпорацп - уштарш пiдприемства (створенi одним засновником), яы не включенi до корпорацш, але функцiонують подiбно до корпорацш;
3) некомерцшт оргатзацп - суб'екти господарювання, створенi державними органами, приватними особами чи корпоращями для досягнення суспшьно-корисних i економiчних цшей (освiтнi, культурнi, управлiнськi послуги, послуги охорони здоров'я) без мети одержання прибутку чи шшо!' фшансо-во! вигоди для iнституцiйних одиниць, якi ix заснували, контролюють чи фшансують;
4) органи державного управлшня - шституцшш одиницi, що здiйснюють фун-кцп законодавчо'!, виконавчо! та судово! влади стосовно iнших шститу-цшних одиниць, вiдповiдають за надання товарiв i послуг суспiльству зага-лом чи окремим домогосподарствам на неринкових засадах, здшснюють трансфертш платежi, щоб перерозподшяти доходи i пiдвищувати добробут та фшансуються головно за рахунок податыв та iнших обов'язкових плате-жiв iнших суб'ектiв економiки.
Для виконання своíх функций СЗДУ у змДшашй економiцi може вдава-тись до комбшування таких методов [2, с. 226]: пряме державне управлшня шд-приемствами ДСЕ; непряме державне регулювання дiяльностi державних кор-порацш; управлiння своею часткою (контрольним пакетом) у статутному каш-талi державно-приватних корпорацiй; регулювання приватних корпорацiй за допомогою правових важелДв фiскальноí i монетарноí полiтики.
Державне регулювання дiяльностi суб'ектiв господарювання - це вплив держави на дiяльнiсть тдприемницьких структур iз метою сприяння та забезпе-чення iнституцiйно виправданих умов !х функцiонування. Об'ективна потреба регулювання шдприемництва сьогоднi в УкраЫ обумовлена щлями економДч-ноí полiтики держави, зокрема такими: поступовим переходом до ринковоí еко-номiки; створенням сприятливих умов для вiльноí творчоí пращ, реалДзацп шд-приемницькоí iнiцiативи; пiдпорядкуванням сусшльного виробництва потребам та iнтересам людей; шдвищенням престижу пiдприемництва; забезпеченням ви-сокоí ефективностi дДяльностД пiдприемницьких структур.
Фармацевтичний ринок не мае природженого iмунiтету проти монополДз-му, шфляцц та спадДв дiловоí активностi. Якщо держава залишаеться байдужою, цД процеси починають прогресувати, завдаючи чималих економiчних Д соцДаль-них збиткДв. Суб'ект господарювання фармацевтичного ринку також не може са-мостДйно вирДшувати складнД регюнальш проблеми, що виникають шд впливом Дсторичних, нащональних, демографДчних та Днших неринкових чинникДв. Для íх вирДшення потрДбне втручання держави, ц вДдповДдна регДональна полДтика.
Отже, без втручання держави Д без державного регулювання фармацевтичний ринок не зможе зробити виробництво економДчно безпечним, гаранту-вати реалДзащю сощально-економДчних прав людини при розподш медикамен-тДв, вирДвняти структурнД та регюнальш диспропорцп у забезпеченнД медикаментами та дотриманш вимог щодо якДсних показникДв лДкарських засобДв, якД перебувають в обДгу на територп держави.
Для здшснення ефективного державного регулювання на фармацевтич-ному ринку необхДдш вДдповДдш мехашзми. Схему мехашзму державного регулювання фармацевтичного ринку показано на рис.
Мехашзм державного регулювання фармацевтичного ринку - це система заходДв, розроблених державою, якД використовують для досягнення цДлей державного регулювання з урахуванням вимог ринку та штересДв його суб'ектДв, за допомогою шституцшно-оргашзацшного, шформацшно-аналДтичного та нормативно-правового забезпечення. До цiеí системи входять мехашзми стимулю-вання, шдтримки, сприяння, контролю; методи та шструменти реалДзацп державного регулювання; державш шститущйш одинищ.
Таким чином, державне регулювання фармацевтичного ринку в УкраЫ здшснюеться за допомогою системи норм та заходДв, якД регламентують пове-дДнку суб'ектДв пiдприемницькоí дДяльностД, як використовуючи адмшстративш методи впливу (закони, укази, накази, постанови, шструкцп, положения тощо), так Д через систему економДчних методДв та регуляторДв (податки, цДни, бан-кДвськД проценти, шльги, санкцц та ш.).
Рис. Схема механизму державного регулювання фармацевтичного ринку
Державне регулювання мае сво'1 функцп, шструменти (методи) та вщпо-вщш органи. Зокрема, головнi функцп державного регулювання фармацевтичного ринку таю: 1) тдтримка пропорцшност виробництва та споживання, ан-тициклiчне регулювання; 2) тдтримка та розвиток конкуренцп, антимонополь-нi заходи; 3) перерозподiл доходiв та соцiальний захист пiдприемцiв i спожива-чiв фармацевтичних товарiв. До шструменлв, або методiв державного регулювання тдприемництва, належать: податково-бюджетна система (фюкальна); щ-нове регулювання; кредитно-грошове регулювання; зовнiшньоекономiчне регулювання (митн збори, лщензи, квоти).
Отже, керуючись перелiком функцiй iнституцiйних одиниць, визначен-ням сектору загального державного управлшня (СЗДУ) та елементiв шфрас-труктури фармацевтичного ринку, вбачаемо такий взаемозв'язок: iнституцiйнi одиницi фармацевтичного ринку, що належать до сектору загального державного управлшня, виступають, водночас, елементами шфраструктури цього ринку.
Лiтература
1. Державне управлшня в УкраМ: науков1, правов1, кадров1 та оргатзащйт засади : навч. пособ. / за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка", 2002. - С. 277-278.
2. 1нституцшт засади формування економ1чно1 системи УкраГни: теорш 1 практика / за ред. З. Ватаманюка. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2005. - С. 22.
3. Класифкацк шституцшних секторк економ1ки УкраГни, затверджена Наказом Державного комггету статистики Украгни 18.04.2005 р., № 96 к змшами 1 доп. вщ 12.07.2007 р., № 214.
4. Малий 1.Й. Iнститудiональнi чинники державного управления економжою / Стратегш eK0H0Mi4H0r0 розвитку Украши : наук. зб. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2002. - Вип. 6. - С. 103-109.
5. Норт Д. 1нституцц, шституцшна змша та функщонування економiки. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 198 с.
6. Оргашзацшно-екожмчний мехашзм розвитку регюну: тршсформацшш процеси та лх шституцшне забезпечення : моногpaфiя / кол. авт.; за ред. д-р екон. наук, проф. А.Ф. Мельник. -Тернопшь : Вид-во "Економiчнa думка", 2003. - С. 478.
Дутчак И.Б. Место и роль государственных институтов в регулировании фармацевтического рынка в Украине
Рассмотрены роль и место государственных институтов в регулировании фармацевтического рынка, определены функции, которые эти институты выполняют для нужд хозяйственного и социального развития, а также предложена схема механизма государственного регулирования фармацевтического ринка в Украине. Место государственного сектора в смешанной экономике определяется через функции государственного регулирования экономики. Государственное регулирование фармацевтического рынка гарантирует реализацию социально-экономических прав человека при распределении медикаментов, выравнивает структурные и региональные диспропорции в обеспечении медикаментами и гарантирует удовлетворение требований к качеству медицинских средств.
Ключевые слова: фармацевтический рынок, государственное регулирование, институциональные условия, институциональные факторы, механизм государственного регулирования.
Dutchak I.B. The Place and Role of State Institutions in the Regulation of the Pharmaceutical Market in Ukraine
The role of public institutions in the regulation of the pharmaceutical market is examined, the functions that these institutions perform for the needs of economic and social development, as well as the proposed scheme of the mechanism of State regulation of the pharmaceutical market in Ukraine, are defined. The place of public sector in the mixed economy is identified through the function of State regulation of the economy. State regulation of the pharmaceutical market is supposed to guarantee the realization of socioeconomic rights in the distribution of medicines, aligns the structural and regional imbalances in providing medicines and compliance requirements on the quality of medicines.
Key words: pharmaceutical market, government regulation, institutional environment, institutional factors, the mechanism of State regulation.
УДК330.46 Астр. М.О. Жук; проф. В.В. Здрок, канд. техн. наук -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
АНАЛ1З СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦ1Й СИСТЕМИ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАШИ НА МАКРОЕКОНОМ1ЧНОМУ Р1ВН1
За допомогою системного тдходу розглянуто структуру та функци системи домо-господарств Украши на макроекож^чному рiвнi, проведено аналiз взаемоди й елемен-■пв та навколишнього середовища. Здшснено класифшащю властивостей системи домо-господарств Украши, представлено визначення системи домогосподарств краши в контекст юбернетичного дослщження. Результати дослщження можна використати як те-оретичну основу для практичного покращення ефективност управлшня у системi домогосподарств Украши на макроекономiчному р]вш.
Ключовi слова: домогосподарство, система домогосподарств, системний аналiз, макроекономiчний р]вень.
