CC BY
20
Отже, треба повернути сшьському господарству втрачене. Для цього потрiбно вишукати джерела фшансування як виробничо!, так i сощально! сфер на селi. Це можливо зробити лише внаслщок удосконалення мiжгалузе-вих вiдносин. Держава мае забезпечити рiвнi економiчнi умови для роботи рiзних галузей, враховуючи особливостi 1хньо! дiяльностi, насамперед, через цiновий механiзм i цiльову дотацiю.
Надзвичайно актуальним е питання реального дотримання законодав-чо встановлено! норми щодо забезпечення рiвних прав i можливостей станов-лення, розвитку й подальшо! дiяльностi всiх форм господарювання та недо-пущення 1х протиставлення.
Таким чином, тшьки комплексне вирiшення проблем оргашзацп ви-робництва на пiдприемствах рiзних форм власностi та господарювання й удосконалення економiчного механiзму 1хнього розвитку дасть змогу шдви-щити ефектившсть виробництва сшьськогосподарсько! продукцп в Укра!ш.
Лiтература
1. Акчур1на Ю.М. Ефективнють функцюнування особистих селянських господарств в ринкових умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.07.02 "Економша сшьського господарства 1 АПК" / Ю.М. Акчурша. - Харюв, 2006. - 21 с.
2. Галанець В.Г. Особист господарства населення / Галанець В.Г., Стаав О.Ф. - Льв1в, 2005. - 161 с.
3. Коваль Н.В. Перспективи розвитку особистих селянських господарств / Н.В. Коваль // Економка АПК. - 2007. - № 9. - С. 21-24.
4. Саблук П.Т. Економ1чний мехашзм АПК у ринковш систем! господарювання // Економка АПК. - 2007. - № 2. - С. 3-10.
5. Статистичний зб1рник УкраТни " Сшьське господарство Льв1вщини " за 2007 р. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 472_с._
УДК 351.824.5:339.13:338.45:615](477) Асист. I.Б. Дутчак, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ В1ДТВОРЕННЯ ПОВНОЦ1ННО1 КОНКУРЕНЦ11 НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ
РИНКУ УКРА1НИ
Запропоновано трактувати фармацевтичний ринок як регульовану систему, з одночасною наявшстю саморегуляцп через адаптащю його учасниюв до ринкового середовища. Державне регулювання фармацевтичного ринку розглянуто як елемент економiчноi безпеки, що належить до чинниюв зовнiшнього впливу i гарантуе захист передумов вiдтворення повнощнно}.' конкуренцп на фармацевтичному ринку Укра-ши.
Ключов1 слова: фармацевтичний ринок, конкуренщя, державне регулювання, лiкарськi засоби (ЛЗ), фармацевтичнi пiдприемства.
Assist. I.B. Dytchak - Lviv NU named after Ivan Franko
The state regulation and competitive business environment reproduction on pharmaceutical market of Ukraine
In the article the pharmaceutical market is determined as a regulative system with self regulation activity of its participants in competitive business environment. State regu-
lation is described as an element of national security which belongs to the external influence factors and guarantees competitive business environment satisfy of pharmaceutical market in Ukraine.
Keywords: pharmaceutical market, competitive business environment, state regulation, medicine, pharmaceutical enterprises.
З об'ективних причин фармацевтичний сектор свггово! економжи вва-жаеться найстшюшим до кризових явищ, адже люди не схильш економити на здоров'!, кшьюсть населення у свт невпинно зростае, а отже, зростае й потреба у споживанш продукцп фармацевтично! галузь Однак економiчнi катак-лiзми торкнулися фармацевтичного сектора економiки Укра1ни. Зважаючи на це, науковцi та фахiвцi фармацевтичного ринку мають потребу визначити но-вi прiоритети державного регулювання фармаци, змiцнення економiчноl без-пеки галузi та збереження передумов вщтворення повноцшно! конкуренци на фармацевтичному ринку Украши.
У сучасному розвиненому суспшьств^ де з одного боку неухильно зростае кшьюсть товарiв, покупщв i продавцiв, а з шшого - розвиваються за-соби зв'язку, кутвля-продаж може здiйснюватися за допомогою телефону, 1нтернету, поштою та шшими сучасними засобами зв'язку. Для обмшу не потрiбний безпосереднiй контакт суб'екпв ринкових вiдносин, а отже, мюце для 1хньо1 зустрiчi. Виходячи з цього, можна зробити висновок: ринок - за-безпечуе обмш, який здшснюеться за законами товарного виробництва та об^у. Проте, коли мова йде про ринок як сферу обмшу, слщ мати на уваз^ що це не просто сфера обмшу (вш може вiдбуватися i у неринковiй формi -наприклад, бартеру), а така сфера, в якш обмiн товарiв здiйснюеться за сус-пiльною оцiнкою, що позначаеться на щт.
Таким чином, фармацевтичний ринок - це, також, мехашзм координа-цп дiяльностi його учасниюв через систему цiн на лжи. Ринок сприяе вирь шенню трьох основних економiчних завдань: що, як i для кого виробляти [5], це шюструе рис. 1.
Рис. 1. Зв 'язок Mim виробництвом i споживанням у межах фармацевтичного ринку
Фармацевтичний ринок забезпечуе зв'язок мiж виробником i спожива-чем, пропорцiйнiсть процесу вщтворення, його цiлiснiсть (рис. 1). Вщбу-ваеться це завдяки досягненню рiвноваги мiж попитом i пропозищею ЛЗ. На ринку кшьюсть лтв, яку хочуть купити покупщ, мае вщповщати кiлькостi лiкiв, яку хочуть продати продавщ. У такому випадку цши встановлюються на рiвнi попиту i пропозици, що приводить до рiвноваги [3].
Фармацевтичний ринок надае споживачевi право вiльного вибору на сегментах з вщносно еластичним попитом того чи шшого ЛЗ у межах дохо-дiв населення i рiвня цiн, що склалися. Це мае забезпечити: по-перше, неза-лежнiсть економiчного суб'екта вiд владних структур та !хтх чиновникiв; подруге, вшьний вибiр товару; по-трете, диктат на ринку споживача, а не ви-робника. Фармацевтичний ринок е складним утворенням, що з одного боку, являе собою сферу обмшу, сукупшсть процеЫв кушвльпродажу, якi здшсню-ють збалансування за рахунок цiн, а з шшого боку - забезпечуе зв'язок мiж виробництвом i споживанням лiкiв, безперервнiсть процесу вiдтворення, його цшсшсть.
Для того, щоб розвивалась ринкова економiка, функцiонував реальний фармацевтичний ринок, який виконував би притаманш йому функци (регуля-тивна, стимулювальна, розподiльча та iнтегрувальна), мають бути вщтвореш передумови повнощнно! конкуренци, випробуваш свiтовою практикою. До них належать [5]:
• наявтсть суб'екпв ринкових ввдносин, як1, будучи економ1чно 1 юридично незалежними, можуть вступати у р1вноправт партнерськ ввдносини з приводу кутвльпродажу. Досягти цього можна створенням р1зноматтних власни-юв - щдивщуальних, приватних, акщонерних, державних, кооперативних, змшаних;
• кшьшсть продавцов 1 покупщв на ринку повинна бути наспльки великою, щоб тхто з них не мав змоги впливати на щну, ствпраця покупщв 1 продавцов поза ринковим мехатзмом неприпустима;
• товари повинт бути досить однорщними, так щоб вони дшсно могли купу-ватися в р1зних кшькостях;
• конкуренция, яка надае ус1м суб'ектам господарювання можлившть в1льно! тдприемницько!' д1яльност1 (свободи вибору покупщв, постачальнишв, контрагентов), примушуе щдприемщв використовувати найпередовшу техтку 1 технологш, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва, тдвищенню ефективност економ1ки;
• реальна шформащя про ринок 1 його суб'екти. Покупщ товар1в повинт мати надшну шформащю про поди на ринку. Вони повинт знати, де найнижч1 щ-ни, щоб припинити ствпрацю з продавцями, як намагаються продавати за невиправдано високими щнами.
Згаданi умови повноцшно! конкуренци на фармацевтичному ринку Украши виконуються достатньою мiрою, про що свщчать статистичнi данi та iнформацiя перюдичних видань [7]. Щодо наступних умов, то вони вимага-ють бшьш ретельного розгляду, а саме:
А • • __••• и *
• вшьне щноутворення, як елемент конкуренци та головнии мехатзм кон-трольно-регулятивно!' функцл ринку сприяе поеднанню штерешв суб'екпв економ1чного життя, стимулюючи 1х ращонально використовувати елементи
виробництва. Натомшть, держава здшснюе регулювання цш на лшарськ за-соби та вироби медичного призначення, потреба якого пояснюеться шнуван-ням абсолютно нееластичного попиту на окремих сегментах фармацевтично-го ринку;
• екивалентний обмш товар1в. Ринок за своею природою не визнае економ1ч-но! допомоги 1 пшьг. Ц1е! умови на фармацевтичному ринку не дотримують через те, що суспшьство схильне допомагати слабшим сво!м членам. Якщо на будь-якому 1ншому товарному ринку юнування неплатоспроможного по-питу вважаеться нормальним явищем, то з точки зору морально-етичних сус-тльних ценностей шнування хворих, неспроможних придбати потр1бт для л1кування життево важлив1 медикаменти розщнюеться сустльством на загал як негативне аморальне явище;
• можлившть вшьно 1 швидко утверджуватися на ринку для нових тд-приемств. Натомють, створення та д1яльтсть кожного нового тдприемства на фармацевтичному ринку потребуе отримання лщензи та дотримання стан-дартизованих вимог до провадження д1яльност1, що своею чергою потребуе значних катталовкладень та може розщнюватись як юнування значних бар'ер1в для входження на ринок;
• вщсуттсть переваг великомасштабного виробництва, яке дае змогу виготов-ляти дешевш1 товари. Це штовхае до банкрутства мал1 п1дприемства, що веде до монополп чи ол1гополп. Натом1сть, статистичн1 дан1 про темпи консолвда-цИ п1дприемств на св1товому фармацевтичному ринку [7] та тенденци консо-л1дац1йних процес1в в Украш дають п1дстави стверджувати про шнування переваг великомасштабного виробництва у фармаци, яка характеризуеться високою науком1стк1стю.
Таким чином, фармацевтичний ринок можна трактувати як регульова-ну систему, з одночасною наявшстю саморегуляцп через адаптащю його учасниюв до ринкового середовища.
Фармацевтичний ринок Укра!ни е об'ективною категорiею. Проте суспшьство, зокрема держава, можуть створити сприятливi умови для його вщ-творення. Сдшсть економiчних i юридичних передумов е середовищем, в якому вщтворюються ринковi вiдносини.
Сутнiсть i роль фармацевтичного ринку в економiцi держави найбiльш повно розкриваеться у його функщях, що традицiйно об'еднуються у регуля-тивну, стимулювальну, розподшьчу та iнтеграцiйну функцil [5, с. 148-149]. В той час як ретельшший аналiз дае змогу нам в межах таких функцш видшити дещо вужчi, конкретнiшi функцil фармацевтичного ринку, головними з яких, на наш погляд, е:
• оргатзащя процесу доведення фармацевтичного товару до споживача;
• розпод1л фармацевтичного товару м1ж споживачами, зважаючи на сощальне розшарування сусп1льства за доходами;
• забезпечення умов для шнування конкуренцИ м1ж виробниками л1карських засоб1в 1 вироб1в медичного призначення та мш торговельними фармацев-тичними тдприемствами (аптечними закладами);
• забезпечення взаемозв'язку м1ж пропозиц1ею та попитом на лшарськ! засоби 1 вироби медичного призначення та !х виробництвом 1 споживанням у терито-р1альних межах держави;
• формування ринкових цш на окрем1 види фармацевтичного товару;
• формування умов для м1тм1зацп фшансових 1 комерц1йних ризик1в суб'екпв фармацевтичного ринку;
• стимуляц1я до оптим1зування трансакц1иних 1 лопстичних витрат та до ращ-онального використання чиннишв виробництва для одержання кращих кш-цевих результатов через застосування нов1ттх досягнень техтки, науки, сти-мулювання пращ, управлшня, оргатзаци;
• стимуляция зовтшньоеконом1чно! д1яльност1, пов'язано! з експортом-1мпор-том лшарських засоб1в, вироб1в медичного призначення 1 сировини для них, технологш, обладнання для !хнього виготовлення та обку (збер1гання, тран-спортування, утишзаци, контролю якост1).
Окреме фармацевтичне шдприемство здiйснюе свою дiяльнiсть пiд
впливом чинникiв мiкро- та макросередовища, зображених на рис. 2.
Рис. 2. Основт чинники ринкового середовища фармацевтичного шдприемства
Мжросередовище утворюють сили, як безпосередньо стосуються самого шдприемства та його можливостей щодо обслуговування споживачiв: постачальники, маркетинговi посередники, клiенти, конкуренти та контактш аудитори. Вплив таких сил, яю становлять безпосередне оточення шд-приемства, доцшьно прогнозувати та враховувати. Важливо також у певний спосiб впливати на суб'екти мiкросередовища, регулюючи сво! вiдносини з партнерами на ринку. Тому чинники мжросередовища треба вважати вщнос-но контрольованими.
Пiд контролем адшшстраци шдприемства перебувае мжросередови-ще самого шдприемства. Шд час розроблення маркетингових плашв пред-ставники служби маркетингу мають ураховувати штереси функцiональних пiдроздiлiв у межах шдприемства, зокрема вищо! ланки керiвництва, фшан-сово! служби, служби внутршнього аудиту, матерiально-технiчного забезпе-чення, виробництва та облжу.
Спiвпраця з постачальниками та маркетинговими посередниками (торговельними посередниками; фiрмами-спецiалiстами з питань оргашзаци руху товарiв; агентствами, якi надають маркетинговi послуги; кредитно-фь нансовими установами) [4] налагоджуеться на взаемовипдних умовах та рег-ламентуеться чинним правовим полем, а також вимогами шституцшного се-редовища. Фармацевтичне пiдприемство мае ретельно вивчати потреби та тюно сшвпрацювати 3i сво1ми споживачами-клiентами, адже максимальне за-доволення потреб цшьово1 групи споживачiв - кiнцева мета торговельного фармацевтичного шдприемства.
Фармацевтичне тдприемство може дiяти на клiентурних ринках таких тишв [2] :
• споживчий ринок - окрем1 особи чи с1м% що купують товари для задоволен-ня особистих потреб;
• ринок виробниюв - тдприемства-споживач1, що купують фармацевтичт товари для виробництва шшо1 продукцл чи надання медичних послуг;
• ринок посередниюв - торговельт фармацевтичт тдприемства оптово! та роздр1бно1 ланки (аптечт заклади), як купують фармацевтичт товари для подальшого перепродажу з метою отримання прибутку;
• ринок державних установ - шституцшт одинищ сектора загального державного управлшня, як купують фармацевтичт товари для подальшого вико-ристання у сфер1 державних медичних послуг або для надання цих товар1в тим, хто 1х потребуе.
У географiчному аспект пiдприемство може працювати як на внут-рiшньому, так i на зовшшньому ринках краши. Орiентацiя на той чи шший тип ринку потребуе урахування особливостей роботи на кожному з них.
Конкуренщя е невщ'емним елементом фармацевтичного ринку. Конку-рентне оточення не можна зводити лише до мiжфiрмовоï конкуренци. 1снуе багато шших видiв конкуренцiï. А саме: бажання-конкуренти; товарно-родовi конкуренти (наприклад, схуднення можна досягнути немедикаментозно i за допомогою лiкарських засобiв); товарно-видовi конкуренти (для лiкування ар-терiальноï гiпертензiï застосовують лiкарськi засоби, що належать до чотир-надцяти фармаколопчних груп); марки-конкуренти - рiзноманiтнi марки одного й того самого товару, що його виготовляють шдприемства-конкуренти.
Фармацевтичне тдприемство не може нехтувати жодним видом конкуренци i доцшьно постшно фжсувати змши у конкурентному середовишд.
Шдприемство функцюнуе на ринку в оточеннi контактних аудиторш рiзних типiв, котрi можуть як сприяти, так i перешкоджати дiяльностi тд-приемства на ринку. До них належать [2] : фiнансовi кола, яю мають вплив на здатшсть пiдприемства забезпечувати себе кашталом; контактнi аудиторiï за-собiв iнформацiï, якi допомагають привертати увагу громадськост та спожи-вачiв шдприемства до його дiяльностi; контактнi аудитори державних шсти-туцiйних одиниць, яю впливають на дiяльнiсть пiдприемства через державне регулювання шдприемницько1" дiяльностi, у такий споЫб координуючи мар-кетинговi рiшення фiрм; громадськi органiзацiï, що належать до небажаних контактних аудиторш, уваги яких тдприемство намагаеться не привертати, проте змушене з ними рахуватися; мiсцевi контактш аудитори та широка гро-мадсьюсть хоча й не ддать вiдносно пiдприемства так оргашзовано, як це мо-
жуть робити громадсью оргашзаци, проте будь-яке тдприемство защкавлене у формуванш свого позитивного iмiджу серед широкого загалу; внутршш контактнi аудиторiï, якi складаються з власних робггниюв пiдприемства, ад-мшперсоналу, членiв ради директорiв, iншого персоналу, також потребують уваги до себе. Позитивне ставлення передаеться вщ одте!' контактно!" аудито-р^* до шшо1', що допомагае створити сприятливу атмосферу для дiяльностi пiдприемства на ринку.
Таким чином, елементи мжросередовища формують оточення шдприемства, яке, своею чергою, функцюнуе у межах значного за обсягом i впливом макросередовища. Фармацевтична фiрма повинна ретельно просте-жувати вс змши, яю вщбуваються у макросередовищi, та пристосовувати свою дiяльнiсть до цих змiн зважаючи на те, що: економiчне середовище заз-нае впливу державного регулювання; чинники макросередовища не шдляга-ють контролю з боку шдприемства [1], а потрапляють шд вплив шституцшного середовища.
Анашзуючи вплив макросередовища, можна видшити Ым груп чинни-кiв, якi впливають на управлшня дiяльнiстю фармацевтичного пiдприемства: демографiчнi та iсторико-географiчнi, економiчнi та фiнансовi, нормативно-правовi, природнi та екологiчнi, науково-шновацшш та матерiально-технiчнi, полiтичнi чинники i чинники суспшьного розвитку, соцiальнi та культурно-освiтнi чинники.
Зважаючи на економiчну ситуацiю у державi нормативно-правовi чинники впливу на фармацевтичний ринок Украши набувають якiсно нового значення: державне регулювання фармацевтичноï галузi мае здiйснюватись iз метою змщнення економiчноï безпеки, тобто повинно запоб^ти поглинанню транснацiональними корпорацiями галузей економжи нерозвинутих краш [6].
Станом на початок 2009 р. виникають запитання щодо характеру i причин окремих дестабшзацшних процеЫв на фармацевтичному ринку Украши. Кризовi явища в галузях нацiональноï економiки беззастережно пояс-нюють свiтовою економiчною кризою. Однак, в окремих галузях економжи нашоï держави простежуеться зв'язок мiж нормотворчою дiяльнiстю та еко-номiчними негараздами. За матерiалами дослiджень з економiчноï безпеки, процес руйнування товарного ринку мае три стади. Спершу за допомогою за-собiв масовоï iнформацiï вiдбуваеться дискредитацiя галузi, по-друге, за допомогою адмшютративного ресурсу проводиться лшвщащя системи управлшня галуззю, по-трете, створюються неконкурентоспроможнi умови для подальшого юнування ринку i галузi економiки загалом, а шсля цього на спо-рожнший ринок цiеï галузi приходять новi економiчнi гравцi.
Отже, державне регулювання фармацевтичного ринку слщ розглядати не лише як чинник макроекономiчного впливу, а в першу чергу як елемент економiчноï безпеки, що здатний гарантувати захист передумов вщтворення повноцiнноï конкуренцiï на фармацевтичному ринку Украши.
Лггература
1. Громовик Б.П, Гасюк Г.Д, Мороз Л.А, Чухрай Н.1. Фармацевтичний маркетинг : навч. пос1б. [зб. вправ] / за ред. Л.А. Мороз. - Льв1в, 2о0о. - 320 с.
2. Котлер Ф. Основы маркетинга : пер. с англ. В.Б. Боброва. - М. : Изд-во "Росшнтэр", 1996. - 698 с.
3. Макконел К.Р., Брю С. Л. Мжроекономша. Анал^ична економ1я: принципи, пробле-ми i полггика. - Ч. 2. / наук ред. С. Панчишина : пер. з англ. 13-го вид. - Льв1в : Вид-во "Просвета", 1999. - 650 с.
4. Маркетинг : навч.-метод. поаб. / Г.П. Ляшенко, 1.В. Минчинська, Н.Л. Сидорко; Акад. держ. податково'1 служби Укршни. - Iрпiнь, 2003. - 123 с.
5. Основи економ1чно1 теорн / / за ред. акад. НАН А. А. Чухна. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 496 с.
6. Пашков В.М. Урядова фармацевтична пол^ика, ii наслiдки та уроки // Еженедельник Аптека. - 2009. - № 1 (672). - С. 8.
7. Web access. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.apteca.ua -Заголовок з екрану. _
УДК331.56.004.14 Доц. М.М. Жибак, канд. екон. наук -
ВПНУБП Украти "Бережанський агротехмчний тститут"
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Дослщжено органiзацiйно-економiчнi передумови ефективного використання трудових ресурав сшьськогосподарського виробництва.
Ключов1 слова: ефектившсть, трyдовi ресурси, сiльськогосподарське вироб-ництво, зайнятiсть.
Assoc. prof. M.M. Zhybak - VP NUBiP of Ukraine Agrotechnical institute, Berezhany
Effectivity of using labour resources of agricultural production
Organizational and economic preconditions of effective using of labour resources of agricultural production were researched.
Keywords: effectivity, labour resources, agricultural production, employment.
Постановка проблеми та анал1з основних публжацш. Одним i3 ос-новних чинниюв сшьськогосподарського виробництва, поряд 3i землею та ка-шталом, е трyдовi ресурси. Докоршш змши в аграрному секторi економiки створили якiсно новi органiзацiйно-правовi форми господарювання, чим зроблено певш кроки на шляху до Свропейського вибору, задекларованого Украшою. Однак вс цi зусилля стануть марними без формування i економiч-но-ефективного використання трудових ресурЫв сiльськогосподарського виробництва. Проблеми, що стосуються розвитку, вщтворення та ефективного використання трудових ресурЫв аграрного сектора економiки останнiм часом широко висвгглюють в економiчнiй лггературь Значний внесок для виршен-ня ще1 проблеми зробили С.1. Бандур, Д.П. Богиня, О.Л. Богуцький, С.Й. Вов-канич, М.1. Долiшнiй, В.С. Дiесперов, С.1. Дорогунцов, О.Ю. Ермаков, С.М. Злуп-ко, С.П. Качан, М.А. Козорiз, G.M. Лiбанова, В.В Отюенко, 1.Л Петрова, П.Т. Саблук, К.У. Якуба та iншi вчеш.
Водночас цiла низка питань ще1 багатопланово1 проблеми зали-шаеться неналежно вивченою i потребуе подальшого поглибленого досль дження. Надзвичайно важливим е виршення основних економiчних i сощ-альних проблем, якi спричинили зниження ефективност використання трудових ресурЫв на селi, а саме - пошук шляхiв зменшення обсягiв безробггтя,
