CC BY
44
Виходячи з цього, сьогодш найбiльш зацiкавленими у проведенш еко-логiчного аудиту е шоземт iнвестори та caMi тдприемства (для отримання шоземного фiнaнcувaння).
Таким чином, заходи, як вживають на державному piBHi у поеднaннi з тенденщями на ринку, пiдвищення рiвня cвiдомоcтi i культури господарю-вання сучасних керiвникiв призведуть до того, що украшсью пiдприемcтвa широко застосовуватимуть принципи еколопчного аудиту, який е важливою складовою забезпечення сталого розвитку не тшьки пiдприемcтв, але всього свггового cпiвтовaриcтвa.
Лiтература
1. Про еколопчний аудит: Закон Укра1ни вщ 24 червня 2004 р, № 1862 - IV. - Уря-довий кур'ер. - 2004, № 150;
2. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента: теория и практика: ИПРиЭЭИ НАН Украины, 2000. - 280 с.;
3. Еколопчний аудит: Поабник з еколопчного менеджменту i еколопчного аудиту / Шевчук В.Я., Саталкш Ю.М., Навроцький В.М. та ш. - К.: Символ-Т, 1997. - 221 с.;
4. Максим1в Л.1. Мехашзм формування системи екологiчного аудиту в Укра!ш // Ре-гiонaльнa економiкa. - 2004. - №2. - С. 174-181
5. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием: Монография. - Донецк, 2002. - 310 с.;
6. Серов Г.П. Экологический аудит: Концептуальные и организационно-правовые основы. - М.: Экзамен, 2000. - 760 с.
7. Сидорчук В.Л. Развитие экологического аудита в сфере природопользования и охраны окружающей среды: теория, методы и практика. - М.: НИА-Природа, РЭФИА, 2002. - 458 с.
8. Стандарты экологического менеджмента для предприятий. Пилотные предприятия// http:// www.iso14000ukraine.org.ua/index.php?lang=ru&page=4
УДК 634.064 Асист. С.Г. Шевченко - НЛТУ Украти
ЧИННИКИ МАКРО- I М1КРОСЕРЕДОВИЩА ТА IX ВПЛИВ НА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ МЕБЛЕВИХ
П1ДПРИСМСТВ
Розглядаеться взаeмодiя чинниюв ринкового середовища, що визначають умо-ви розвитку маркетинговое' дiяльностi та ефективнють меблевих пiдприемств, а та-кож дослщжуються можливостi застосування методiв математичного моделювання для 1х оцiнки.
Assist. S.G. Shevchenko-NUFWTof Ukraine
Factors of macro- and microenvironments and their influence on the increase of efficiency domestic furnitures enterprises
In clause interaction of factors of the market environment which define conditions of development of marketing activity and efficiency of the furniture enterprises is considered. Also opportunities of use of methods of mathematical modelling for their estimation are investigated.
Постановка проблеми
Жорстк умови функцюнування меблевих шдприемств, до яких зму-шуе ринковий мехашзм та шструменти регуляторно! пол1тики держави, став-лять шдвищеш вимоги щодо забезпечення !х конкурентоздатност в евро-
пейському економiчному просторi. 1стотне зростання пропозицп iмпортно! меблево! продукци, яка поступае в Укра!ну iз 72 кра!н свiту, актуалiзуе проблему покращення якостi виготовлювано! продукци, вибору оптимальних щ-нових стратегiй, що посилюе динамiку фiнансових результатiв маркетингово! дiяльностi [1, с. 7]. У системi маркетингового та фiнансового менеджменту назрши складнi задачi зi сегментаци ринку меблево! продукци, 11 позищюван-ня, утримання стiйких позицiй суб,ектiв господарювання з метою забезпечен-ня комерцшного успiху i економiчно! стабiльностi на тривалу перспективу. М1рою пристосування шдприемства до умов конкуренци е рiвень його стра-тегiчного потенцiалу та здатшсть управлiння змiнами вiдповiдно до постав-лених цiлей - соцiально-економiчних, фiнансових, маркетингових тощо. Вщ-повщно до прийнято! постанови КМ У вщ 28.07.03 №1174 " Про схвалення Державно! програми розвитку промисловост на 2003-20011 роки" Мшютер-ством промислово! полiтики Укра!ни розробили Державну програму розвитку деревообробно! та меблево! промисловост^ яка орiентована на тдвищення ефективностi та забезпечення конкурентоспроможност галузi в умовах поси-лення процеЫв евроiнтеграцi!.
Формулювання ц1лей статт
Загалом рiвень ефективностi пiдприемства виступае як синерпчний ефект вiд реалiзацi! управлiнських рiшень у системi маркетингу та впровад-ження комплексу заходiв органiзацiйно-технiчного характеру в рiзних видах i сферах дiяльностi пiдприемства (виробничо-господарськш, фiнансовiй, шно-вацiйно-iнвестицiйнiй). Висока позитивна динамжа цього показника дае змо-гу максимально додавати вартiсть для кшенпв за мiнiмальних витрат. У цш науковiй роботi розглядаються фактори макросередовища та !х взаемодiя з чинниками внутршнього характеру, якi визначають динамжу ефективностi господарюючих суб,ектiв - меблевих шдприемств, що функцiонують в конкурентному ринковому середовишд.
Анал1з останн1х досл1джень 1 результат1в
Основш чинники макросередовища функцiонування пiдприемства, за М. Портером, групуються таким чином. Перший чинник визначений ступе-нем концентраци фiрм всерединi сектора. На фiрму впливае конкурентна бо-ротьба однаковою мiрою у сферi цiн, якостi, способiв просування i рекламу-вання продуктiв, ефективностi каналiв дистрибуцi!, а також впровадження на ринок нових або удосконалених виробiв.
Другий чинник пов'язаний iз загрозою появи у секторi субституту головного продукту фiрми. Товари-субститути (взаемозамшники) можуть спри-чинити iстотне зниження попиту, а, отже, також призвести нав^ь до драматичного зниження значення валового доходу фiрми.
Тре^м чинником, який може серйозно загрозити фiрмi, е спроба або факт приеднання до сектора нових фiрм. Ця загроза е тим бшьша, чим менши-ми е бар'ери входження до сектора. Типовий бар'ер може становити рiвень не-обхщного капiталу, керiвних кадрiв i спещалю^в, а також володiння вщповщ-ною технолопею та ключовими компетенцiями. Фiрма може старатися проти-
дiяти можливим спробам приеднання ново! фiрми через застосування полгги-ки ротацi! директорiв, зниження цiн i збiльшення масштабу виробництва.
Четвертим чинником е сила впливу постачальниюв сировини, компонента i замiнних частин. Постачальники iз сильними ринковими позицiями можуть призводити до зниження прибутковост фiрми через диктування ви-щих цiн, бшьш коротких термiнiв платежiв, зниження якост i недотримання графiкiв транспортування.
П'ятим чинником е купiвельна сила споживачiв продуктiв фiрми. Продуктом фiрми може бути компонент, призначений для шших пiдприемств, або готовий вирiб, призначений для споживача через дистрибуцшну мережу. Споживачi можуть вимагати зниження узгоджених щн або видовження тер-мiнiв заборгованостi, пiдвищено! якостi або бшьш швидких термiнiв поставок, а також можуть вести непрозору спекулятивну гру на товарних i валют-них ринках.
Як свщчить статистика, за останш роки спостерiгаеться позитивна ди-намiка розвитку меблiв в Укра!ш щодо обсягу, асортименту i якост виробiв. У 2004 р. виготовлено меблево! продукци на суму 285324,5 тис. дол. США, що перевищило обсяг виробництва за 2003 р. на 30,1 %, а обсяг експорту зрю на 33,5 %. Таких високих темшв зростання у меблевому виробнищш вдалося досягти завдяки розвитку базових шдгалузей, зокрема, плитного виробництва. Поряд з тим, за 2003-04 рр. зрю обсяг iмпорту на 29,2 % i в 2004 р. частка iмпорту на внутршньому ринку меблiв становила 32,2 % вщ загального його об'ему [2, с. 7-8]. В умовах загострення конкуренци все складшше забезпечу-вати зростання прибутку на основi лише цiнового ефекту. Важливе значення мае вибiр: органiзацiйно! форми шдприемницько! дiяльностi з метою своечасного використання вшх шансiв для комерцшного устху пiдприемств рiзних форм власност^ що формуються чинниками полiтико-правового сере-довища; оптимального ассортименту продукцi! для внутршнього i закордонного ринюв; рацiонального спiввiдношення "цша-яюсть" для рiзних цiльових груп споживачiв; чинникiв сегментаци меблевого ринку з врахуванням рин-кових потреб i наявних потужностей пiдприемств.
Зауважимо, що в 2003 р. розподш виробництва деревини та виробiв з дерева за формами власност характеризувався такими даними: на державну припадало 0,5 % вщ загально! кiлькостi пiдприемств по дослщжуваному ви-робництву; на комунальну - 1,1 %, на приватну - 35,5 %, на колективну -62 %, а з не!: на АТ- 5,1 %, а на мiжнароднi оргашзаци та юридичш особи ш-ших держав - 0,9 % [1, с.319].
Стан стратепчного потенцiалу пiдприемства залежить вщ якостi ште-ракцiй мiж силами конкурентного оточення та технолопчним i оргашза-цiйним рiвнями фiрми. У великих фiрмах можна видiлити три головш рiвнi управлiння, якi утворюють вертикальну структуру. З точки зору динамжи уп-равлiння, доцiльним е виявлення спшьних сфер мiж окремим рiвнями в сис-темi менеджменту. Операцшний (найнижчий) рiвень пов'язаний iз викорис-танням технологiчного процесу для розвитку вщповщного стратегiчного по-тенщалу. До найбiльш важливих функцiй тактичного рiвня управлiння нале-
жить таке використання стратепчного потенцiалу, щоб отримати найкращу результативнiсть виробничо-господарсько! та фшансово-швестицшно! дiяль-ностi шдприемства. До найважливших функцiй стратегiчного рiвня нале-жить реалiзацiя цiлей топ-менеджменту при вщповщному 1х ресурсному за-безпеченш. При цьому вибiр рацiонального варiанту часто е обтяженим суб'ективною орiентацiею керiвництва i не завжди е оптимальним з точки зо-ру довгострокових iнтересiв фiрми.
Будь-яке шдприемство е частиною ланцюга створення додано! вартос-тi для клiентiв, тому воно повинно бути взаемопов'язаним з штересами як постачальникiв, так i покупцiв i вимагае постiйного перегляду функцш i ви-конуваних задач: реоргашзаци iснуючих кризових бiзнес-систем i процесiв з метою мiнiмiзацil числа виконуваних функцш через 1х передачу партнерам, зниження тривалост циклу i зменшення витрат з одночасним шдвищенням гнучкостi виробничо! системи i якост продукту.
У нових умовах XXI ст. ютотно зросла значущiсть прав власност та виконання контрактних зобов'язань, спрямованих на реалiзацiю цiлей еконо-мiчного розвитку. Добре вiдрегульованi й гарантоваш права власностi, а та-кож юридично захищенi й виконуваш контрактнi зобов'язання мiж учасника-ми трансакцш е основою ринково! економши. Якщо юридична система кра-1ни не забезпечуе захисту iндивiдуальних прав на володшня основними факторами (земля, праця, каттал), тодi права власност й контракти за трансакщ-ями стають предметом нападiв з боку чиновниюв та полiтикiв. Як наслщок, автоматично пiдвищуеться вартiсть трансакцш, а економiчна активнiсть ви-являеться малоефективною i навiть високоризикованою при нестабшьнш фь нансово-полiтичнiй ситуаци в крашь Для прикладу, яскравим вщображенням iнфляцiйних процесiв в Укра!ш е змша облжово! ставки НБУ. Вздовж 20002003 рр. вона змшювалась таким чином: 29,6 %; 20,2 %; 9,2 %; 8,1 % [1; с.66]. Це негативно позначилося на фшансових результатах вiд операцшно! дiяль-ностi з виробництва деревини i виробiв з дерева, як е значно нижчими, нiж для промисловостг у 2003 р. збитковють операцшно! дiяльностi становила 1,3 % (для промисловост - рентабельнiсть - 2,6 %), а в 2003 р. - рентабель-нiсть становила лише 3,2 % [1; с. 62]. У подiбному середовишд не виникае стимулу для швестування кашталу в процес розширеного вiдтворення, а единою прийнятною сферою активност е спекулятивна дiяльнiсть, де вкладеш кошти можна без побоювань i легко перенести в iншу швестицшну програму. У таких умовах реалiзацiя великомасштабних програм i проектiв можлива лише тд гаранти держави (наприклад, шляхом створення СП за участю дер-жави, на яку бiзнес перекладае ризики) та в разi суворого регулювання iмпор-ту. Економiчна дiяльнiсть неминуче перемiшуеться в тшьову сферу, стае маломасштабною, а корупщя чиновникiв -загальноприйнятою практикою.
Виклад основного матер1алу
Оцiнка економiчноl i суспшьно! ефективностi кожно! фiрми залежить вiд економiчноl i суспшьно-пол^ично! системи, в якш ця фiрма функщонуе. Поняття "витрат використаних засобiвм набирае цшком вiдмiнне значення за-лежно вiд того, чи пiдприемство бере на себе (частково або повнютю) вщповь
дальнiсть за зовтшт ефекти (externalities, spill-over cost), а також чи несе вит-рати, пов'язаш Ï3 вилученням цих ефектiв. У кожнш краш уряди диферен-цiйовaно шдходять до виpiшення питання про те, якою мipою витрати, пов'яза-m Ï3 забрудненням природного середовища, попршенням здоров'я пращвни-юв, покращенням умов пращ, Ï3 дослiдженнями та шновацшним розвитком, пiдготовкою пpaцiвникiв, - мають покриватися самим тдприемством [6].
Рентабельшсть шдприемства е результатом вибору альтернативних pi-шень, здiйснених суспшьством, в рамках якого дiе шдприемство. Вибори сто-суються суспiльних обмежень i зобов'язань, що накладаються на конкуренты пiдпpиемствa, якi часто проводять маркетингову дiяльнiсть у piзних крашах, адже пiдпpиемство, яке дiе рентабельно у даному суспшьному оточеннi, не буде економiчно продуктивним в правових рамках iншоï держави.
Кpiм того, необгрунтоваш стpaтегiчнi вибори промислових шд-приемств, в тому числi i меблевих, i ïx aдмiнiстpaтивнi прорахунки можуть бути нaслiдком недооцiнки вiдносноï ефективностi трьох piзниx pинкiв:
• меблевого ринку та послуг, як пропонуються тдприемством;
• ринку каттал1в, який служить або мае служити тдприемству для фшансу-вання економ1чного зростання;
• ринку постачальнишв послуг i технологш, а також ринку людських засоб1в, до якого звертаеться шдприемство, щоб зад1яти у виробництво потр1бний йому квал1ф1кований i спещал1зований персонал.
Цi три ринки не завжди е ефективними i повшстю визначеними вшь-ною конкуpенцiею - грою пpопозицiï i попиту.
У лiбеpaльнiй моделi ринкового господарства, яка практикуеться у найбшьш повнiй фоpмi (хоч не в досконалий споЫб) у Сполучених Штатах i Канад^ уряди значну увагу пpидiляють шдвищенню ефективностi цих трьох pинкiв з метою максимального задоволення потреб споживaчiв, пробудження шновацшнос^ пiдпpиемцiв i приведення до оптимального розподшу еконо-мiчниx зaсобiв. Для цього використовуються шструменти контролю за вiль-ною конкуренщею.
В умовах, в яких лiбеpaльне суспiльство неспроможне вилучити усi перешкоди, якi порушують функцiонувaння даних ринюв, або в яких пiд-приемствам вдаеться piзними шляхами уникнути ïx дисциплiнуючоï дiï, мож-на ствердити, що економiчнa ефективнiсть пiдпpиемствa вщображае недоско-нaлостi pинкiв тiею самою мipою, в якiй може бути результатом економiчно-го внеску даного шдприемства на товарному ринку.
На вщмшу вiд лiбеpaльноï моделi ринкового господарства, неомеркан-тилiстичнa модель, яка донедавна pеaлiзувaлaсь Японiею або ще нинi Пiвден-ною Кореею, Тайванем i Сшгапуром та в шших крашах, грунтуеться на якiсно шшш концепцiï економiчного упpaвлiння, i, вщповщно, на методицi оцiнки економiчноï ефективносп фipм. Згiдно з цими моделями, ринки споживчих продукпв та послуг зазвичай шддаються сильнiй конкуpенцiï, часто дуже гос-тpiй, тодi як ринки товapiв обладнання iнфpaстpуктуpи досить часто е моно-польними або "кapтелiзовaними". Тому в piзний спошб, менш або бiльш вiд-крито, залежно вiд моделей економiчного управлшня, держава намагаеться вi-дiгpaвaти бшьш директивну роль, шдтримуючи i винагороджуючи шдпри-
емства, якi скеровують сво'' д^' згщно з цiлями влади. Тому за таких обставин Mipa eKOHOMi4HOÏ ефективност фiрми мае абсолютно iнше значення.
Таким чином, стратепя пiдприемства набирае особливого значення за-лежно вщ суспiльно-полiтичних, правових i економiчних обмежень, в яких функщонуе пiдприемство, а при загостренш мiжнародноï конкуренцiï ютотно змiнюються моделi поведiнки основних гравщв бiзнесу, якi здебiльшого займають високий рiвень економiчноï влади i мають фiнансову пiдтримку урядових структур у процес експорту свое'' продукцiï. На меблевому ринку, як свщчить статистика, за 11 мюящв 2004 р. оборот зовшшньо'' торгiвлi товарами деревообробно'' промисловостi досяг 774 млн.дол. i зрю за 2003-04 рр. на 30 %. З виробництва меблiв сальдо зовшшньоторговельного обороту е по-зитивним i становить 18 млн. дол. США [3; с.6]
Необхщшсть пристосування до ринково'' ситуаци виникае, коли появля-ються вдаилення вiд рiвноваги на споживчому та шоземному ринках, тодi мiж надлишками пропозицiй на споживчому ринку i надлишками експорту на шо-земному ринку виступае вiд,емний зворотнiй зв'язок, бо надлишки пропозицiй впливають позитивно на надлишки експорту, а надлишки експорту - вщ'емну на надлишки пропозицш. Протилежне спiввiдношення вiд,емного зворотного зв'язку виникае мiж надлишками пропозицш i надлишками iмпорту.
З сказаного вище можна зробити важливий висновок: ефекти пристосування на одному ринку викликають вщповщш ефекти на шшому ринку, що проходять у зворотному напрямку через вiдхилення вщ рiвноваги. Головною передумовою досягнення рiвноваги е стабiльнiсть, завдяки якiй шдприемство як система здатне контролювати всшяю вiдхилення i правильно реагувати на порушення, що виникають у ринковому середовишд завдяки обгрунтованш маркетинговiй стратеги i тактищ розвитку пiдприемства. Кожне управлшське рiшення мае становити орiентир для основних тактичних дiй, пов'язаних з розвитком стратегiчного потенцiалу i змщненням результативностi проведе-них дш. Менеджерам потрiбна методологiя, що дае змогу змшити стратегiю пiдприемства та його управлшсью здiбностi, розвивати ключовi компетенцiï вiдповiдно до запитiв майбутнього середовища i загальних цiлей розвитку. Цш мають бути: реалiстичними (досяжними); високоеластичними (забезпе-чувати можливiсть здшснення частих маневрiв вiдповiдно до ринково'' кон'юнктури); вимiрними (для забезпечення вщповщного контролю); некон-флiктними в час 'х здiйснення (для унеможливлення появи суперечностей мiж коротко- i середньостроковими цшями). Для досягнення визначених щ-лей потрiбнi грунтовш фiнансовi, маркетингов^ технологiчнi методи аналь тичних дослщжень, а також методичний iнструментарiй стосовно ращональ-ностi чи ефективностi кадрово'' полiтики.
Чинники, що впливають на процеси розвитку шдприемства, ще нази-вають чинниками його дшово'' стратеги на товарному ринку. Кожен окремий фактор виявляеться здебшьшого декшькома дiями, iнтенсивнiсть прояву яких залежить вщ ряду характеристик самого пiдприемства, що плануе стратегш. При цьому прояв чинника можна охарактеризувати як позитивний або нега-тивний. Вiдповiдно, i чинники можуть розглядатися як позитивш чи негативш.
У процес розроблення та обгрунтування стpaтегiï шдвищення ефективностi пiдпpиемствa менеджери повиннi дати вщповщь на тaкi питання:
• як використовувати чинники позитивноï ди у своïx штересах та посилити ïx вплив i забезпечити синергш позитивних чинниюв?
• як захиститися ввд впливу чиннишв негативного характеру?
• як характеристики визначають штенсивтсть прояву певного чинника? Вiдповiдi на зазначеш питання становлять сутнiсть управлшня змiнaми
i його вiдмiнностi вщ стpaтегiï i тактики aдaптaцiï до змш у ринковому середо-вишд. Це вимагае формування вiдповiдниx меxaнiзмiв, як уможливлюють:
а) лiквiдaцiю пpоявiв меxaнiзму дп негативних чинниюв;
б) тдсилення прояву чинниюв позитивного характеру;
в) формування необxiдноï динaмiки характеристик прояву чинниюв;
г) побудову логiчноï структури ефективних взаемозв'язюв окремих функщ-ональних елементiв, як вiдобpaжaють комбшащю чинникiв виробництва в просторово-часових межах.
Останшм часом загострюеться конкуpенцiя в сфеpi дистpибуцiï, зав-дяки якш проявляються позитивнi змiни у сфеpi зaволодiння каналами дис-трибуци. Основною з них е пошук постшних, лояльних торговельних партне-piв з високим piвнем пpофесiонaлiзму, якi спроможш змiцнювaти позицiю виробника на ринку, надавати виpобниковi необxiдну iнфоpмaцiю, а також утримувати на "розумному" piвнi тоpговельнi кошти, а iнколи нав^ь дiлити з виробником ризик впровадження на ринок нових продукпв. Взамш виробни-ки пропонують pитмiчнi поставки повного асортименту, а також "пакет послуг" у сфеpi маркетингу
Оперативне реагування шдприемства на високу динамжу pинковоï кон'юнктури, змiну меж цшьових pинкiв, ïx пpивaбливостi та забезпечення висо^' aдaптaцiï до потреб покупщв вимагае застосування сучасних прогре-сивних iнфоpмaцiйниx теxнологiй та математичних методiв моделювання.
Нижче розглядаються можливос^ застосування pегpесiйниx моделей для оцшки ефективностi використовуваних pесуpсiв.
Виpобничi витрати на один виpiб являють собою питомi витрати необ-xiдниx ресурЫв вiдповiдно до обpaноï теxнологiï. При цьому для розрахунку
норми витрат кожного k-го ресурсу (k = 1, m, де m - кшьюсть видiв pесуpсiв, необхщних для виготовлення виробу i-го найменування) на виpiб i-го виду (i = 1, n де n - кiлькiсть виpобiв у номенклатур^ a 0k використовують норма-тивш методи.
В усix методах оптимiзaцiï виробничих програм чи асортименту продукци витрати ресурЫв на одиницю продукци вважаються постiйною нормо-ваною величиною. Залежшсть мiж витратами piзниx видiв pесуpсiв i обсяга-ми продукци розглядаеться тшьки як виробнича функщя. Тодi зaлежнiсть результата виpобничоï дiяльностi (обсягiв випуску Р) вщ покaзникiв-фaктоpiв
(сумарних витрат ресурЫв Fk, k = 1,m ) можна записати таким чином:
P = f (Fi, F2, ... , Fm).
Для розроблення економжо-математичних моделей найчастше вщ-штовхуеться вiд припущення про лшшшсть ще! залежностi, що означае пос-тiйний прирiст витрат на кожну додатково виготовлену одиницю продукци. Використання лшшних функцiй дае змогу побудувати досить проел моделi, що порiвняно легко втiлюються на практицi.
Побудова економжо-математичних моделей, адекватних економiчнiй дшсност^ вимагае застосування бiльш складних нелшшних виробничих фун-кцiй, зокрема, кореляцшно-регресшно! залежностi у такому виглядi:
Р = а0РI1 р..., рт
(де а0, а1, а2, ат - коефщент i показники ступеня рiвняння регресп) вщобра-жае ступiнь впливу витрат кожного виду ресуршв на обсяги випуску продукци i дае змогу визначити абсолютну швидкiсть, з якою зростае випуск продукци з ростом витрат даного чинника,
йР
= а0 a1F f1-1 Ff, ..., F
fm
m
dF1
Зaлежнicть мiж обсягом збуту (можна вважати i виробництва - при ошташзаци виробничо! програми) i величиною виробничих витрат можна представляти у виглядi S-подiбноi функци, яка показуе, що зi зростанням виробництва прирют витрат на кожну одиницю продукци спочатку падае (за ра-хунок удосконалення технологи), а по^м росте (за рахунок додаткових каш-тальних вкладень).
Проте використання навль нелiнiйних виробничих функцiй при побу-довi економiко-мaтемaтичних моделей оптимiзaцii дiяльноcтi виробничо-збу-тових систем не дае змогу точно вщобразити реальш умови виробництва, ад-же з ростом обсягу виробництва i досвщу знижуються питомi витрати ресур-Ыв як у натуральному, так i у вaртicному вирaженнi. Доcлiдження дiяльноcтi промислових пiдприемcтв показали, що при подвоенш обсягу виробництва питомi витрати зменшуються в середньому на 20-30 %. При цьому зниження витрат ресурЫв у натуральному вираженш може вщбуватися за рахунок застосування бшьш прогресивних, реcурcозберiгaючих технологiй.
У 70-х роках фiрмa Boston Consulting Group (BCG) зробила великий крок вперед в aнaлiзi стратеги шдприемства, пропонуючи концепщю "криво'' досвщу". Спираючись на певш теоретичнi мiркувaння i вибрaнi емпiричнi приклади фiрмa BCG стверджувала, що витрати на виготовлення нового продукту можна тдрахувати за формулою:
Cn = Cn-,
де: Cn- середш витрати на виготовлення n-i одиницi продукци; n - загальна кiлькicть, виготовлена вiд початку операци; С1 - витрати на виробництво пер-шо1' одиницi товару; b - це коефiцiент, котрий необхщно визначити [6].
Звiдcи випливае, що кожне подвоення продукци мае призводити до зниження витрат. На фaзi вступу на ринок i фaзi розвитку ринку фiрмa мае встановити цши, нижчi за реaльнi витрати. При такш стратеги продукцiя швидко зростае, а витрати зменшуються швидше за цiни. Це дае змогу фiрмi зайняти лiдерcьку позицiю на ринку.
В економiчнiй теоpiï в остaннi десятиpiччя вчеш концентрують свою увагу на концепцп тpaнсaкцiйниx витрат.
Тpaнсaкцiйнi витрати шдприемства враховують цши, зaдaнi поста-чальниками товapiв та послуг, а також:
• витрати на пошук i ощнку постачальниюв i на детальт переговори щодо ïx-тх пропозицш;
• витрати на укладення договор1в, що мютять вимоги щодо якосп, термшу доставки, гарантш та умовт покарання за невиконання цих вимог (умов);
• судов1 витрати, пов'язат з виршенням конфлдапв;
• витрати, пов'язат з повед1нкою постачальника (вплив постачальника на тд-приемство або можливють витоку конф1денцшно1 шформацп через поста-чальнишв до конкурентов).
Перераховаш причини i пiдштовxують пiдпpиемство до адмшютра-тивноï iнтегpaцiï.
З точки зору цiеï концепцiï, iстотне значення мають таю питання:
• Чи продукта та послуги мають матер1альний характер, а виробництво е се-р1йним та легко досягнути оч1куваних результатов та якост!?
• Чи продукта та послуги пропонуються багатьма постачальниками, що е конкурентами мш собою, чи ми маемо справу з недосконалим ринком?
• Чи продукта та послуги е достатньо важливими з точки зору ефективност дiяльностi шдприемства, чи вимагають застосування технологи та досв1ду, що вщр1зняе дане шдприемство ввд шших.
Залежно вiд вiдповiдей на пеpелiченi питання пiдпpиемство вибирае мiж штегращею та "дезiнтегpaцiею", що вказуе на оптимальш межi його дi-яльносп.
Отже, тpaнсaкцiйнi витрати та витрати на складшсть структури впли-вають по^зному на прийняття piшення тдприемством щодо оптимaльноï межi фipми. Залежно вщ ефективностi ринку, оточення, в якому функцюнуе пiдпpиемство, воно мае знайти вщповщну piвновaгу помiж внутршньою дi-яльнiстю та зaкупiвлями товapiв та послуг ззовнi.
Концепцiя трансакцшних витрат дае змогу зpозумiти piзнi економiчнi вiдносини мiж повнiстю чи частково незалежними об'ектами пiдпpиемництвa.
Комерцшний успix фipми неможливий без розвитку маркетингового менеджменту. Нaйвaжливiшi завдання маркетингу пов'язат з отриманням фipмою максимально корисних умов продажу продукпв, товapiв або послуг. Це досягаеться через чотири найбшьш вiдомi функцiï (яю утворюють так зва-ну "маркетингову композицiю"): полiтикa цiн, якiсть продукпв, пpомоцiйнi aкцiï i дистpибуцiйнi ди. Кpiм того, пpaцiвники маркетингу можуть, у ба-гатьох випадках, дуже корисно впливати на iншi функци у логiстичнiй систе-мi фipми. Чaстi контакти з клiентaми, а також з шститущями у сектоpi i меб-левiй гaлузi можуть бути джерелом отримання дуже цiнноï шформаци, яка стосуються piзниx аспеклв ринку: вiдповiдне pозпiзнaння у сфеpi pеaкцiï ринку на можливють впровадження нового продукту; прогнози, яю стосуються ситуaцiï у сфеpi еластичносп цiн; визначення умов поставок люових мaтеpi-aлiв, компонентiв тощо. Цшова полiтикa не може бути функщею лише маркетингу, оскiльки вона безпосередньо пов'язана з облжом витрат, який ведеться на фipмi, контролшгом, а також iз основними лопстичними опеpaцiями (скла-дуванням, пакуванням, транспортуванням) та опеpaцiйною дiяльнiстю.
Ринковий усшх отримують найчастiше тi фiрми, що динамiчно i справно впроваджують формальш i неформальнi модифiкацiï в ддачш оргаш-зацiйнiй структурi. Для прикладу, вщкрите акцiонерне товариство "Львiвська виробничо-торгiвельна меблева фiрма "Карпати" засноване вщповщно до наказу Регюнального вiддiлення фонду державного майна Укра'ни у Львiвськiй областi вiд 28 червня 1994 року №475 "Про перетворення в процес привати-заци Львiвськоï державно'' меблево'' фабрики "Карпати" у вщкрите акцюнер-не товариство. З 1 квггня 1998 року шсля подальшо'' реструктуризацiï шд-приемства були створеш пiдприемства на базi цеху повторного оброблення i складально-оздоблювального цеху (Городоцька 172) - ДП "Фабрика корпус-них меблiв"; на базi цеху набору шпону i машинно-обчислювального цеху (Городоцька 172) - ДП "Фабрика меблевих заготовок"; на базi цеху малих се-рш - ДП "Карпати - Дизайн - Стиль"
Особливютю формування виробничо'' програми цього пiдприемства в умовах ринку е орiентацiя масштабiв обсяпв виробництва i реалiзацiï, асор-тименту, якост^ цiни на параметри ринку продукци: емшсть ринку, ступiнь насиченост^ iнтенсивнiсть насичення, параметри цiеï продукци конкуруючих фiрм та ефективнiсть антимонопольно'' полггики.
Для реалiзацiï цiеï мети застосовують таю напрямки дослщжень: виз-начення потенцiйних ринкiв збуту продукци; формування i вивчення нових потреб споживача; пошук партнерiв господарсько'' дiяльностi; прийняття опе-ративних управлiнських ршень для забезпечення господарсько'' дiяльностi за рiвнями управлiння виробництвом.
Для порiвняння ефективностi рiзних фiрм доцiльно використовувати метод стратепчного бенчмаркiнгу витрат. Передушм цей метод мае станови-ти сферу оргашзаци маркетингово'' дiяльностi, яка полягае у стимулюванш появи в шдприемнищш нових способiв дiяльностi та маркетингового аналiзу, якi повиннi сприяти шдвищенню конкурентоспроможностi меблевих пiд-приемств.
Насправдi цей метод надзвичайно простий в самш сво'й основi, проте викликае певнi трудношi у практичному застосуванш. Цей метод грунтуеться на порiвняннi певних складових витрат та функцш системи даного шдприемства з шдприемствами, яким притаманна найвища ефектившсть (best-in-class). Шдприемство не обмежуеться порiвнянням з 'х безпосередшми конкурентами (хоча це також е важливим). В окремих випадках цей метод вирiз-няе шдприемство, яке вщзначаеться досить високими виробничо-господарсь-кими результатами стосовно виконання конкретно'' функци (див. рис. 1).
У процеЫ факторного аналiзу ефективностi рiзних меблевих фiрм не-обхiдно враховувати специфжу мiжнародноï конкуренцiï, тобто вщмшнос^ у звiтах про продуктивнiсть у рiзних кра'нах i витратами вщ експорту, якi несуть виробники шших кра'н. Недостатне систематичне втручання у формування валютних курЫв, змiни вiдносноï грошово'' вартостi будуть мати тен-денцiю до вщдзеркалення отримуваних економiчних вигод у перюд динамiки продуктивностi на внутрiшньому i мiжнародних ринках.
Рис. 1. Процес страт^чного бенчмаркшгу витрат
Внаслщок цього дана фiрма буде або не буде мати вигоду вщ конкурентно! переваги в експорт сво!х продуктiв залежно вiд того, якою мiрою прибутки вiд росту продуктивност дано! фiрми стосовно до середнього при-бутку вiд росту продуктивност в економiцi кра!ни-експортера е вищими або нижчими вiд прибутюв через зростання продукгивностi виробникiв в шших кра!нах стосовно до загального росту продуктивностi в тих кра!нах.
У 2004 р. найбiльша частка експорту укра!нсько! меблево! продукци припадала на Росшську Федерацiю (36,6 %), тому вщ змiни спiввiдношення курсу гривн до росiйського рубля iстотно буде залежати рентабельнiсть ек-спортних операцш меблевих фiрм. Проте досить незначною е частка продукци з високою питомою вагою додано! вартост^ а саме, меблiв в загальному обсязi !х виробництва в Укра!ш (лише 35 %), тодi як фанери клеено! - 60 %. Водночас рiзко зрiс iмпорт товарiв з деревини та меблiв. У структурi iмпорту меблiв в Укра!ну за 2004 р. найвипдшше становище займала Iталiя, на яку припадало 17, 4 % в загальному обсягу iмпорту [1, с. 10]. Вщповщно, вщ змь ни курсу евро стосовно до гривш буде залежати попит на iмпортну продук-цiю та рентабельнiсть шоземних компанiй.
Висновки. Ефекти пристосування меблевих тдприемств на одному ринку викликають вiдповiднi ефекти на iншому ринку, що проходять у зво-ротному напрямку через вщхилення вiд рiвноваги. Головною передумовою досягнення рiвноваги е стабшьшсть, завдяки якiй пiдприемство як система
здатне контролювати всшяю вщхилення та ефективно управляти змшами з метою шдвищення покaзникiв ефективноcтi.
Анaлiз прибуткiв i 1'х динaмiки вiддзеркaлюе економiчнi явища i оргаш-зaцiйно-технологiчнi процеси в меблевому та деревообробному виробнищш i виступае основою визначення напрямку стратепчного розвитку пiдприемcтвa.
Маркетингова cтрaтегiя шдприемства набирае особливого значення залежно вщ cуcпiльно-полiтичних, правових i економiчних обмежень, в яких функцюнуе меблеве шдприемство, а при зaгоcтреннi мiжнaродноi конкурен-ци icтотно змiнюютьcя моделi поведшки основних грaвцiв бiзнеcу, якi зде-бiльшого займають високий рiвень економiчноi влади i мають фiнaнcову шд-тримку урядових структур у процес експорту свое'' продукци.
Л1тература
1. Статистичний щор1чник Укра'ни, 2003. - К., 2004.
2. Сагаль С.З., Дуженко А.М. Анашз ринку мебл1в Укра'ни// Свгг мебл1в i деревини, № 1. - 2005. - С. 7-10.
3. Саганюк М.П. Пщсумки роботи пщприемств деревообробно'' та меблево'' промис-ловосп Укра'ни за 2004 р1к// Св1т мебл1в i деревини, № 1. - 2005. - С. 5-7.
4. Stefan Mynarski. Badania rynkowe w prsedsi^biorstwie. - Krakow. - 2001. - S. 81.
5. Stefan Mynarski. Praktyczne metody analizy danych rynkowych I marketingowych. 2000.
6. Yvan Allaire, Mihaela E. Firsirotu. Myslenie strategiczne. Wyd. Naukowe PWN, Warszawa, 2000.
УДК 336.71 Доц. 1.Й. Яремко, канд. економ. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОЦ1НКА РИНКОВО1 ВАРТОСТ1 ШДПРИСМСТВ: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ П1ДХ1Д
Розглядаються принципи аналогового методу до ощнки BapTOCTi пiдприeмств. Ана-лiзуeться методика поpiвняльного пiдходу з використанням галузевих спiввiдношень.
I. Yo. Yaremko -NU "Lvivskapolitehnica"
The Estimation of the Market Value of the Enterprises: the Comparative Approach
The principles of the analogical approach to the estimation of the value of the enterprises are being viewed. The methods of comparative approach with the use of branches correlation are being analysed.
У сучаснш економщ трансакци з придбання i об'еднання суб'екпв господарювання мають систематичний i зaкономipний характер. За свош предметом таю економiчнi ди входять у широке коло проблем вартос^ швес-тицш. Визначення економiчноl вартосп iнвестицil (пов'язана ця швестищя з придбанням облiгaцiй, aкцiй чи цшого пiдпpиeмствa (бiзнесу)) практично зав-жди е основною метою менеджменту i фiнaнсових aнaлiтикiв.
Вapтiсть як економiчне поняття стосуеться грошового зв'язку мiж товарами, доступними для придбання, з одного боку, i особами, що 1х купують i продають, з iншого. Вapтiсть не е фактом, а розрахунковою величиною цш-носп конкретних товapiв на певний момент часу вщповщно до обраного тлу-
