CC BY
30
УДК 339.13 Доц. Т. В. Футало1, канд. екон. наук;
асист. М.Ф. Барна2 -ЛьвiвськаКА
КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ НА СПОЖИВЧОМУ РИНКУ УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
Розглядаеться поняття конкурентного ринкового середовища на споживчому ринку Украши, проблеми його розвитку та перспективи, наведено результати аналiзу конкурентного середовища на в1тчизняному споживчому ринку Украши.
Doc. T.V. Futalo - Commercial Academy of Lviv
Competitive environment at the Ukrainian consumer market:
problems and perspectives
The conception ones of the consumer market of Ukrainian, its problems of development and perspectives are examined. The results of analyses of competitive environment at native consumer market of Ukraine are cited.
За останш роки в економщ Украши спостер^аються позитивш зру-шення, як проявляються у зростанш ВВП, пом1рних темпах шфляци, збшь-шенш швестицш i кредитних вкладень практично в уЫх галузях. Зростання економ1чно! активностi суб'екпв господарювання неминуче призводить до посилення конкуренци. Однак, пряме констатування факту конкуренци без кiлькiсних та яюсних ii оцiнок не дае змоги, на нашу думку, реально ощнити стан конкурентних вщносин в економщ Укра1'ни.
Актуальнiсть дослiдження пов'язана з тим, що сама проблема ощню-вання i формування конкурентного середовища не знайшла достатнього вь дображення в працях в^чизняних вчених. Мета - дослщження проблематики конкуренци в економщ Укра1'ни, аналiз конкурентного середовища на вгт-чизняному споживчому ринку.
Як i всяке фундаментальне поняття, термш мконкуренцiям мае безлiч тлумачень. Ключове значення конкуренци для функщонування ринково!' еко-номiки була узагальнена ще в XVIII ст. А. См^ом в його знаменитому прин-ципi "невидимо! руки". Вiн звернув увагу на рiзницю мiж суб'ективними мотивами бiзнесменiв та об'ективними результатами 1'х дiяльностi. А. Смгт доводив, що конкуренцiя, врiвноважуючи норми прибутку, встановлюе оптималь-не розподшення працi i капiталу [5]. Таке розумшня конкуренци було по-в'язане передуЫм iз визначенням ii як ефективного засобу цiнового регулю-вання. А. Смiтом було теоретично обгрунтоване положення про конкуренцiю як суперництво, що шдвищуе цiни за умови зниження пропозици та знижуе -за умови надлишку пропозици. Ним також було визначено умови ефектив-ност конкуренцii (наявнiсть велико!' кшькосл продавцiв, повна iнформацiя про них, мобшьшсть ресурсiв) та доведено, що конкуренщя, прирiвнюючи норми прибутку, сприяе оптимальному розподшу капiталу i працi мiж галузя-ми. Було теоретично розроблено модель досконало! конкуренци та доведено, що вона найкраще задовольняе потреби.
1 кафедра комерцшно! д1яльносл i тдприемництва Льв1всько1 комерцшно! академи
2 кафедра експертизи товар1в та послуг Льв1всько!' комерцшно!' академи
Д. Ржардо завершив формування моделi досконало! конкуренци на ос-новi ще! цiнового регулювання [5]. Ним вивчалася така модель у довготермь новш перспективi, що дало змогу абстрагуватися вщ деталей, пов'язаних iз державним регулюванням, монопольною владою, географiчними особливос-тями ринку. Д. Рiкардо розробив концептуальш засади спещально! теори мiжнародноl торгiвлi, яку вiн вiдокремлював вщ умов внутрiшнього ринку. Основним висновком теори було положення про те, що рух товарiв мiж кра-!нами регулюеться перевагами у порiвняльних витратах.
Подальший внесок у теорда конкуренци належить Дж. С. Мшлю, який розробив рiвняння мiжнародного попиту, видшив неконкуруючi групи на ринку, дав класифшащю цшово! еластичностi попиту, а також розглянув проблему економи на масштабах альтернативних витрат [7].
Формуванню сучасного уявлення про вплив досконало! конкуренци на щнову систему сприяла i неокласична школа, розквгт яко! припадае на Х1Х столiття. А. Маршалл найбiльш повно та послщовно обгрунтував меха-шзм автоматичного встановлення рiвноваги на ринку за допомогою доскона-ло! конкуренци i створив основи теори монополютично! конкуренци. Вiн ро-зумiв монополютичну конкуренцiю як окремий випадок необмежено! конкуренци, закономiрностi цiноутворення яко! залишаються домiнуючими [9].
З початку ХХ ст. сутшсть поглядiв на конкуренцiю почала змiнюватися, насамперед тд впливом того факту, що класичш теори пояснювали И з точки зору прояву у щновш форм^ залишаючи поза увагою нецiновi фактори. Роботи Дж. Робiнсона та Е. Чемберлша завершили дискуси про характер щноутворення в умовах монополй i про виникнення нецiнових форм конкуренци [10].
У цей же перюд з'являеться класична робота Е. Хекшера та Б. Олiна, в якш трансформуеться розумiння сутностi конкуренци: вщ теори порiвняльних витрат до теори порiвняльних переваг. На !х думку, кра!на експортуе товари, у виготовленнi яких найефективнiше використанi надлишковi фактори вироб-ництва, та iмпортуе товари з дефiцитними факторами виробництва [11]. На-рештi, найбiльш сучасне розумшня конкуренци, що побудовано на поняттях конкурентних сил, конкурентно! стратеги та конкурентних переваг, пов'язане з появою робгт таких вчених, як М. Портер, I. Ансофф, А. Томпсон. Вони роз-глядали нецiновi фактори конкуренци та робили спробу класифжувати !х [13].
На початку 80-х роюв домiнував погляд на те, що поняття "конкурен-щя" важливе тiльки для фiрм, продукщя яких виходить на зовнiшнi ринки. З набуттям незалежност в Укрш'ш почали здiйснюватися першi суттевi кроки iз стимулювання конкуренци, з прийняттям Законiв "Про обмеження монопо-лiзму та недопущення недобросовюно! конкуренци у тдприемницькш дiяль-ностi", "Про економiчну конкуренцiю" [1, 2].
Вiтчизнянi вчеш стверджують, що конкуренцiя - це боротьба мiж ви-робниками, торговцями за бшьш вигiднi умови виробництва i торгiвлi товарами, зумовлена суспшьним подiлом працi та вщокремлешстю виробникiв [12]. С. Скибiнський розглядае поняття конкуренци тшьки стосовно дiяль-ностi пiдприемств - суб,ектiв господарювання. Це визначення е дуже вузьке для розумшня. На наш погляд, конкуренщя повинна розглядатися в бшьш широкому контекст^
• товарна конкуренция;
• конкуренцiя товар1в та послуг;
• конкуренцiя самих послуг;
• конкуренщя внробнишв;
• конкуренщя виробнишв та торговельних тдприемств;
• конкуренця торговельних тдприемств;
• конкуренцш м1ж торговельними тдприемствами та споживачами;
• конкуренця торговельних тдприемств та споживач1в;
• конкуренцiя м1ж споживачами;
• конкуренцш товарних ринюв;
• м1жгалузева та внутршньогалузева конкуренция;
• конкуренця кра'н.
Розглянемо детальнiше кожний з видiв конкуренцii.
Дiйсно, людськ потреби породжують окремi iнтереси в економiчних вiдносинах. З одного боку, природш потреби породжують попит на товари, що задовольняють цi потреби. З шшого, щоб отримати товари, 1'х треба зро-бити або обмшяти на iншi, тобто продавати певний товар, запропонувавши його до обмшу на ринку. Таким чином, т самi люди, з одного боку, е покуп-цями, з шшого - продавцями, створюючи попит i пропозицiю на товарному ринку. Порушення цього правила е св^енням непотрiбностi на певний момент тих чи шших товарiв, яких запропоновано понад необхщну кiлькiсть. У структурi виробництва випуск товарiв споживчого попиту мае значну питому вагу. Номенклатура предме^в споживання е набагато ширшою, шж вироб-ництво товарiв для органiзацii виробництва. До ще! рiзноманiтностi товарiв можна додати i надзвичайну рiзноманiтнiсть iнтересiв та смаюв споживачiв (скiльки людей, стiльки й штереЫв). Для кожного виду товару е свш се-редньостатистичний рiвень коливання попиту i пропозицii. Для продоволь-чих товарiв iстотне значення мае сезоншсть виробництва сiльськогосподарсь-ко!' продукцii, а на товари повсякденного попиту (наприклад, одяг) iстотно впливае сезоншсть споживчого попиту. Товарна конкуренщя, в першу чергу, пов'язана зi споживчими параметрами товарiв. Параметри, що характеризуют конкурентноздатнiсть, прийнято подшяти на техшчш (параметри приз-начення, ергономiчнi, нормативнi, естетичнi й ш.), eKOHOMi4Hi (весь комплекс економiчних показниюв конкурентоспроможностi даного товару, пов'язаний з його реашзащею, виробництвом, експлуатацiею, характеризуемся виключно цi-ною споживання. Теорiя маркетингу iнодi доповнюе цi характеристики групою оргашзацшних характеристик, до яко!' вiдносять систему знижок, умови плате-жiв та постачання, комплектнiсть поставок, термши та умови гарантii тощо.
Виходячи з параметрiв, можна ощнити конкурентноздатшсть аналогiв товарiв. Орiентуючись на певний еталон виробу, можна розробити систему нормування рiвня показникiв конкурентноздатнос^ виробiв. Проте, як пока-зуе практика, орiентування на еталоннi показники може призвести до хибних ощнок якос^ товару. Так, фiрма IBM свого часу орiентувалася на створення i серiйне виготовлення потужних ЕОМ, що вважалися основою розвитку об-числювально!' технiки, внаслiдок чого вона якийсь час упустила ринок персо-нальних комп,ютерiв.
Отже, товарна конкуренщя залежить вiд виду товару (продовольчi та непродовольчi), вщ його корисностi (якiсть, ефект вщ використання), вiд витрат споживача в процес задоволення його потреб за допомогою даного виро-бу, вщ витрат на виробниче споживання, техшчне обслуговування, ремонт, а також вщ способу просування даного товару на ринок, умов поставки та пла-тежiв, каналiв збуту.
Конкуренщя самих виробниюв полягае у фактичному виробництвi продукцп i потенцiйних потужностей виробничих площ, обсягiв продажу, чистого доходу на одного зайнятого, кшькост конкуренпв. Найважливiшим показником рiвня конкурентоспроможност пiдприемств е частка ринку. Во-на може обчислюватися у масштабах регюну, нащонально! економiки, свгго-вих масштабах. Кожна оргашзащя залежно вщ розмiрiв претензiй у бiзнесi сама обирае його порiвняльний рiвень.
Звичайно, при визначенш конкурентоспроможностi виробника (шд-приемства) необхiдно оцiнювати елементи зовшшнього середовища шдпри-емства, якi безпосередньо впливають не тшьки на не!, але й на галузi виробництва, i е чинниками динамiки росту нащонально! економiки. Конкуренцiя мiж пiдприемствами проявляеться через:
• обмеження кола покупщв;
• обмеження можливостей ринкового просування товар1в;
• обмеження ресуршв;
• географ1чну межу ринку.
Особливост конкурентного оточення визначають стушнь розвитку ринку i складнiсть роботи на ньому. Через призму взаемовщносин мiж шд-приемствами найчастiше проявляються змши, якi вiдбуваються на ринку, тому що саме суперництво е основною рушшною силою ринкових процеЫв. Ощнка стану конкурентного середовища полягае в аналiзi ключових характеристик визначених вище факторiв i складаеться з ряду взаемопов'язаних процедур.
Характеристика державно1 пол1тики в галуз1 торпвл1 регулювання конкуренщ1
При ощнщ державно! полiтики, яка регулюе конкуренщю, необхiдно видiлити такi елементи:
• антимонопольна пол1тика, яка визначае засоби 1 методи контролю 1 обмеження шнуючих природних та державних монополш; умови квал1ф1каци дом1ну-ючого положення на ринку 1 вщповщт санкцп держави; меж1 державного втручання у зовтшню та внутршню торпвлю; спрощення умов оргатзаци б1знесу в торпвлц
• фшансова полггика стимулювання конкуренци, яка включае: регулювання обсяпв та умов надання кредитив, депозиты ставки, систему оподаткування, динам1ку 1 розм1ри доход1в суб'ектгв ринку, норми рентабельной! 1 реал1заци товар1в та послуг;
• регулювання експорту та 1мпорту продукцп на основ1 лщензування 1 квоту-вання, зм1ни митно! полггики;
• сощальний захист споживач1в за допомогою законодавчо закршлених прав споживач1в.
Оц1нка можливост1 появи нових конкурент1в
Поява нових конкуренпв приводить до перерозподiлу (зменшенню) часток ринку, як ранiше належали шдприемствам галузi. Це тягне за собою загострення конкуренци i, як наслщок - зменшення цiн i зниження рента-бельностi. Реальнiсть тако!' загрози залежить вiд рiвня "вхщного бар'еру" i ре-акцii ддачих пiдприемств на появу нових конкуренлв.
Той факт, що норма прибутку шдприемства на одних галузевих ринках вища, шж на шших, наштовхнула вчених на думку про наявшсть еконо-мiчних та шших перешкод для входу нових тдприемств. Щ перешкоди отри-мали назву "вхщних бар,ерiв". Цей термiн запропонував вчений Д. Бейн, який видшив два рiзних типи фiрм, яю тимчасово знаходяться на галузевому ринку: фiрми - "snatchers" та фiрми - "stickers" [1]. Вщповщно до цiеi класифжа-цii розрiзняють:
1. Ринки з легким входом, на якому юнуе конкуренцiя близька до доско-
нало!'. Це характеризуеться такими рисами:
■ продукщя ф1рм щентична, а тому покупцям байдуже, продукщю яко! ф1рми 1м купувати Покупець не бажае платити конкретнш ф1рм1 щну бшьшу, шж вш платить ii конкурентам. Тобто рiзниця в цiнах - едина причина, за яко! покупець може надати перевагу певному продавцю.
■ ш покупцi, ni продавцi не можуть впливати на поточну ринкову щну товару. А тому ршення будь-яко! фiрми знизити або тдвищити обсяг виробництва не впливае пом^но на цiну товару.
■ вс види ресурсiв повнiстю мобiльнi. Не юнуе суттевих обмежень, щодо свобо-ди фiрм входити в ринок, або виходити з нього. Ресурси досить легко перемь щуються з одного виду дiяльностi в шший. У зв'язку з появою нових можли-востей зайнятосп i велико! зароб^но! плати робiтники бажають i мають мож-ливiсть пере'жджати з одного регюну в iнший.
■ ва рiшення приймаються в умовах визначеносп. Фiрми точно знають функци доходiв та витрат. 1м також вiдомi цiни всiх ресурсiв i рiзнi технологii, якi можуть бути використаш для виробництва продукци. Споживачi проiнформованi про цiни вах фiрм. Ринкова цiна на продукщю, яка превалюе, встановлюеться шляхом взаемоди ринкового попиту i ринково! пропозици [4].
2. Ринки, де е певш трудношд, але шдприемства можуть вийти на них;
3. Ринки на яю важко вийти;
4. Ринки блоковаш.
Сам автор дано! класифжаци, а також iншi науковщ, прийшли до вис-новку про те, що ринюв першого та четвертого тишв "у чистому виглядГ' не iснуе [5]. Вони юнують тiльки як теоретична абстракщя. Тому головними об'ектами аналiзу будуть два типи ринюв.
Аналiзуючи конкурентне середовище шдприемства нами були врахо-ваш два типи вхiдних бар,ерiв: стратегiчний, який формуеться як наслщок по-ведiнки пiдприемства, та нестратепчний, який пов'язаний з фундаментальни-ми умовами функцюнування галузi, серед яких можна видшити такi рiзно-видносп, як адмiнiстративнi, соцiально-економiчнi.
Адмiнiстративнi бар'ери виникають внаслiдок прийняття законодав-чих та нормативно - орiентуючих аклв по обмеженню на введення окремих видiв дiяльностi (!х лiцензування та видача дозволiв на певний вид бiзнесу, розподiл квот мiж фiрмами, сертифiкацiя обладнання та продукцii, рiзнома-
ттш регламенти ввозу та вивозу ресурЫв), якi потребують вiд господарсько-го суб'екту фiнансових витрат та часу.
KpiM адмiнiстративних бар'ерiв кожна держава законодавчо ставить органiзацiйно-економiчного характеру бар'ери, якi проявляються у функщ-онуванш галузевих ринкiв на яких проводять ту чи шшу промислову, струк-турно-iнвестицiйну, податкову, митну та шшу економiчну полiтику.
З розвитком товарно-грошових вiдносин мають мiсце нестратегiчнi бар'ери соцiально-економiчного характеру. Це насамперед мютюсть галузевих ринкiв, яка пов'язана з вщповщними параметрами пропозици та попиту (платоспроможного). Головш фактори, як впливають на висоту вхiдного бар'еру, - стушнь товарно! насиченостi галузевого ринку, наявнiсть кушвель-но! спроможност населення, а також мiра активност iноземних конкурентiв. Вiдомо, що при рiвних умовах iмпортноi штервенци на даному товарному ринку вхщ в^чизняних пiдприемцiв значно ускладнюеться.
Наступним е бар'ер соцiально-економiчного характеру, який пов'яза-ний зi станом ринково! шфраструктури. Звичайно, при надiйнiй системi взаеморозрахунюв, вiдпрацьованих механiзмах надання страхових послуг, розгалуженш мережi складського господарства, рштчному функцiонуваннi транспортних комунiкацiй набагато легше фiрмi ввiйти на обраний ринок. Висоту бар'еру тут можна ощнити як частку витрат фiрми на оплату послуг шститу^в ринково! шфраструктури в роздрiбнiй цiнi li продукци або як вщ-ношення цих витрат на виробничi затрати.
В крашах з розвинутою ринковою економжою аналiзу рiвня вхiдних та вихщних бар'ерiв як важливих iндикаторiв динамжи галузевих ринкiв при-дiляеться особлива увага. Одним iз iндикаторiв е норма входу оргашзацш на галузевий ринок, яка розраховуеться у виглядi вiдношення числа органiзацiй, котрi ввшшли за рiк на ринок (Мв) до загального числа фiрм (Мв+д), котрi ю-нували в галузi до кiнця року, тобто Мв: Мв+д (табл. 1).
Табл. 1. Ктьшсть створених та лiквiдованих o6'eHmie СДРПОУ
у 3axidHOMy регюш в 2002-2003 рр.
Назва Всього об'екив станом на 01.01.2002 З них л1кыдо-вано про-тягом року Питома вага до загаль-но! кшь-кост1, % Всього об'екив станом на 1 с1ч. 2003 З них створено про-тягом року Питома вага до загаль-но! кшь-кост1, %
Украша 889330 15018 1,7 935578 60195 6,4
Волинська 14018 279 2,0 14547 766 5,3
Закарпатська 16253 395 2,4 16728 956 5,7
1вано-Франк1вська 20567 607 3,0 20855 882 4,2
Льв1вська 47419 448 0,8 49470 2331 4,7
Ивненська 14589 261 1,8 15129 791 5,2
Тернопшьська 17218 175 1,0 17786 653 3,7
Чертвецька 11741 200 1.7 12012 587 4,9
Розрахований нами показник, за наведеною вище формулою дав змогу зробити наступний висновок, що загалом по областях Захщного регюну Украши найвищим показником характеризувалася !вано-Франювська,
Львiвська та Тернопшьська областi (вiдповiдно - 4 %, 4 %, 3 %). 1ншим шдикатором вважаеться норма проникнення нових оргашзацш на дiючий ринок, яка розраховуеться як вщношення об'ему випуску (продажу) (Ов) органiзацiй, котрi увiйшли на ринок до загального об'ему випуску (Ов+д) продукци галузi (новими та дiючими органiзацiями). Ще один показник вiдображае час досягнення оргашзащями, котрi входять на ринок розмiрiв вже iснуючих на даному ринку оргашзацш.
Що стосуеться показниюв рiвня вихiдних бар'ерiв, то найбшьш роз-повсюджений з них - норма виходу, розрахована як вщношення фiрм, котрi вийшли з ринку (Мф) до загального числа фiрм, котрi дiють на ринку (Мд). Як показали численш емпiричнi дослщження, в цiлому iснуе стiйка залеж-нiсть мiж рiвнями вхiдних та вихщних бар'ерiв.
Галузь торгiвля мае сво! особливостi вхiдних та вихщних бар'ерiв, котрi формують конкурентне середовище. Для не! характерний високий сту-пiнь бар'еру вхiдного (чим вищий бар'ер, тим краще). Висота бар'еру в сферi обмiну характеризуеться наступними чинниками.
Боротьба посилюеться, коли число конкуруючих фiрм збiльшуеться i коли 1'х можливо порiвняти з погляду розмiрiв i можливостей. Число фiрм е важливим чинником, оскiльки бшьше число пiдприемств пiдвищуе вiрогiд-шсть нових стратегiчних iнiцiатив. При цьому зменшуеться вплив будь-яких окремих фiрм на всi iншi. Якщо фiрми-суперники можливо порiвняти за роз-мiрами i можливостями, вони можуть конкурувати на приблизно рiвних шд-ставах. Якщо ж конкуренщя стае для якихось фiрм важчою, то це свщчить про появу фiрм - лiдерiв, а також про стушнь контролю ринку з 1'х боку.
Конкурентна боротьба посилюеться тод^ коли попит на продукт росте поволь На ринку, який швидко розширюеться суперництво послаблюеться тим, що тут вЫм вистачае мiсця. Правда, щоб йти в ногу з ринком, що розви-ваеться, фiрми звичайно використовують всi сво!' фiнансовi i управлiнськi ре-сурси, надаючи набагато менше уваги переманюванню клiентiв вщ суперни-кiв. Коли зростання ринку сповшьнюеться, пiдприемства починають бороть-бу за ринкову частку. Це стимулюе появу нових стратепчних щей, маневрiв i заходiв, скерованих на переманювання кшентури конкурентiв.
Конкуренцiя набувае гострого i непередбачуваного характеру при збшьшенш вiдмiнностей мiж фiрмами в значенш 1'х стратегiй, кадрового складу, загальних прiоритетiв, ресурсiв. Подiбнi вiдмiнностi збшьшують вь рогiднiсть того, що окремi фiрми поводитимуться непередбачувано i прийма-тимуть маркетинговi стратеги, якi призведуть до ринкових невизначеностей. Наявшсть таких "чужаюв" (звичайно це, дiйсно, новi фiрми на ринку) ство-рюе часом абсолютно новi умови ринково!' ситуацп. Сукупнiсть об'ектiв ринку i 'х вiдносин, що складаються в ходi конкурентно'' боротьби i визначають iнтенсивнiсть конкуренци, е дуже важливим з практично'' точки зору напряму маркетингових дослщжень.
Шдприемства повинш не тшьки реагувати на змши структури галузi i намагатися самим змшити и на свою користь, але i бути конкурентними в межах галузь
Питання конкурентоспроможност нащональних галузей було цен-тральним у М. Портера, який вважав, що вони не набувають тако! якост без виникнення та змщнення низки пiдтримуючих та супутшх галузей, якi утво-рюють систему, визначену в його теорй як кластер [6]. Чинники виникнення кластерiв пов'язаш з нацiональними економiчними перевагами та проявом !! систематичного характеру. Одна з конкурентоспроможних галузей допомагае створенню шшо! у процес взаемошдтримуючих вiдносин. Сама !! наявшсть е важливим фактором появи у кра!ш конкурентоспроможно! галузi постачаль-ника. Конкуренти в галузях, якi мають мiжнародний успiх, навiть цiлi класте-ри, часто розташовуються в одному мют чи районi. Географiчна концентра-цiя - фактор, здатний ютотно пiдсилити конкурентнi переваги, сприяе зрос-танню ефективностi та спещалiзацп виробництва. Джерелом виникнення конкурентоспроможно! галузi е результат дй механiзмiв створення спещаль зованих виробничих факторiв. Витоки !х можна знайти у спорiднених та шд-тримуючих галузях. У !х якостi може виступати попит, оскшьки вiн е найпер-шим iз стимулiв виникнення мiсцевих пiдприемств.
Найбшьш конкурентоспроможними галузями втизняно! економiки виявилися виробництво недорогоцшних металiв i виробiв з них, хiмiчна i пов'язаш з нею галузi промисловостi та транспорты послуги, особливо пос-луги трубопровщного транспорту (табл. 2).
Табл. 2. Структура основных складових експорту Украти у 1996-2002 рр., %
Назва Роки*
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002
Експорт товар1в: 100 98,8 87,8 80,4 101,2 112,9 124,7
з них недорогоцшт метали та вироби з них 100 124 112 102,3 135,8 141,1 149,6
продукщя х1м1чно! та пов'язаних з нею галузей промисловоси 100 89,8 76,4 64,7 92,1 88,3 83,4
Експорт послуг: 100,0 99,8 80,5 76,1 73,5 74,7 85,4
з них транспортних 100,0 98,0 79,1 75,6 71,8 72,8 83,3
ПримШка: * - розраховано за даними Дежкомстату Укра!ни.
Так, у 1997 р. проти 1996 р. обсяги експорту недорогоцшних металiв та виробiв з них зросли майже на чверть (на 24 %), продукщя хiмiчно! та пов'язаних з нею галузей промисловост - протягом 1997-1999 рр. втрачала сво! позицй i вщносно (!! частка в загальному експортi впала з 8,7 % в 1996 р. до 7,1 % у 1999 р.).
Джерелами створення конкурентоспроможност е таю види дiяльнос-т^ до яких входять:
• визначення характеру впливу споживач1в продукци на ттенсившсть конку-ренцп. Висока стутнь оргатзаци споживач1в: наявтсть сп1лок споживач1в, спец1ально! преси, закон1в про права споживач1в тощо. Ц1 умови, як1 посилю-ють позицш споживача 1 загострюють конкуренцию на товарному ринку, не е абсолютними. Споживач1 ведуть боротьбу за зм1ну обставин, як1 породжу-ють щ умови;
• вплив постачалъниюв продукци на ттенсившстъ конкуренци. Постачальни-ки впливають на конкурентну боротьбу в галузi, головним чином, за допомо-гою двох засобiв - цiни i якостi товарiв i послуг;
• оцтка загрози з боку moeapie - замтнитв. Так! товари можуть бути важливим фактором, який впливае на штенсивтсть конкуренци. Щодо товар!в -замшнишв на ринку шнуе правило цшово! привабливост!: якщо цша на один з товар!в зростае, зб!льшуеться попит на шший, що е його замшником. У результат! покупщ переор!ентовуються на виробнишв, як! пропонують бшьш дешеву продукщю.
Таким чином, конкуренщя шдприемств галуз! "торпвля" по сут зво-диться до створення сприятливих умов вщносно п'яти розглянутих вище еле-менлв конкурентного середовища як! визначають р!вень конкуренци. Саме р!вень активност конкурентного середовища е визначальним моментом у по-будов! маркетингово!" полпики шдприемства, у вибор! засоб!в i метод!в ве-дення конкурентно! боротьби.
Одшею з найбшьш важливих характеристик активност конкурентного середовища е стутнь протиди конкуренпв у боротьб! за споживач!в i нов! ринков! н!ш! або штенсившсть конкуренци. Видшяють три агрегованих фактори, як! визначають !нтенсивн!сть конкуренци, а саме: характер розподшу ринкових часток м!ж конкурентами, темпи зростання ринку та рентабельн!сть ринку.
Для ощнки характеру розпод!лу ринкових часток м!ж конкурентами зазвичай користуються показником, який вщображае ступ!нь концентраци виробництва галузь Такий показник дае змогу ощнити стушнь монопол!заци ринку i е величиною, зворотною до штенсивност конкуренц!!. Для розрахун-ку використовуеться так званий чотиричастковий показник концентраци (CR4 - Concentration Ratio).
CR4 = OP1+OP2+OP3+OP4 : OP, де: OPi - обсяг реал!зовано! продукци i-го п!дприемства (у певн!й валют!); ОР -загальний обсяг реал!заци продукци завданого асортименту (у валют!); N - за-гальна юльюсть п!дприемств, як! реал!зують максимальн! обсяги продукци у за-гальн!й юлькосп реал!заци продукци на даному ринку.
Так, з 1968 по 1984 рр. цей показник використовуеться департаментом США для ощнки ступеня концентраци товарних ринюв. У випадку, якщо CR4 перевищуе 0,75 (75 %) запроваджувалися обмеження на злиття (погли-нання) шдприемств, тому що даний ринок розглядався як об'ект монопольно!" практики [6].
Прискорене зростання ринку, нав!ть при р!вних потужностях конкуренпв, може усунути багато як! протир!ччя м!ж шдприемствами за рахунок задоволеност! !х темпами розвитку. Наприклад, висок! темпи на ринках, як! швидко розвиваються i як! забезпечують зростаючим попитом i пропозищею товар!в, в!дсувають на заднш план проблеми конкуренци. Це вщбуваеться, головним чином, через те, що зб!льшення ринкових часток п!дприемств в!д-буваеться не за рахунок конкуренпв, а за рахунок збшьшення к!лькост! спо-живач!в або обсяпв (кратност!) покупок вже !снуючими споживачами. У цш ситуаци !нтенсивн!сть конкуренци падае.
Але прискорене зростання не може бути нескшченним. З багатьох об'ективних i суб'ективних причин будь-який ринок TOBapiB переживае стан стагнаци, застою, або невеликого позицшного зростання, коли збшьшення об-сягу продаж пiдприемства може вщбуватися, головним чином, за рахунок пе-реманювання споживачiв у конкурента та (або) погiршення позици конкурента. У такш ситуаци актившсть конкурентно! боротьби значно зростае. Цей факт необхщно враховувати в комплексны оцiнцi iнтенсивностi конкуренци. Головна складнють такого розрахунку полягае в неоднозначност визначення граничних значень темпiв зростання, за межами яких штенсившсть конкуренци мiнiмальна (зона значень темшв зростання бiльших за 100 %), або набли-жаеться до максимуму (значення темшв зростання менше за 100 %). Практика бiзнесу св^ить про те, що бiльшiсть ситуацш, якi описують динамiку кон-кретних товарiв, можна обмежити двома граничними значеннями рiчних тем-пiв зростання обсяпв реалiзацiï: 70 % i 140 %. В цьому дiапазонi ринкових си-туацiй можуть бути розподшеш значення показника iнтенсивностi конкуренции який враховуе темпи зростання обсягу продаж на даному ринку.
1ншим важливим економiчним фактором, який визначае штенсившсть конкуренци е коефщент рентабельностi даного ринку (Рр), який визначаеться вщношенням сукупного прибутку, що отримано пiдприемствами на даному ринку (П), до загального обсягу продаж (Ор):
Рр = П/Ор.
Встановлено, що ринок з високою рентабельшстю характеризуеться перевищенням попиту над пропозищею. Ця обставина дае змогу реалiзувати цiлi, якi стоять перед шдприемствами, вiдносно безконфлiктними прийомами й методами i як не зачiпають штереси конкурентiв. 1з зменшенням прибутко-вост бiзнесу ситуацiя змiнюеться на протилежну.
Для зручност проведення порiвняльного аналiзу iнтенсивностi конку-ренцiï на рiзних ринках (сегментах ринку) i ощнки ïx привабливостi (з точки зору конкурентноï активностi) може бути корисним оперуванням узагальне-ною характеристикою штенсивносп конкуренци. Крiм бази порiвняння вона дае змогу уточнити результати аналiзу окремих елемента конкурентного се-редовища пiдприемства i бiльш послiдовно шдшти до формування спещаль-ного анал^ичного звiту [2]. В результатi формування регюнальних товарних ринкiв визначаються ïx географiчнi межi.
Конкуренцiю краïн необxiдно розглядати з точки зору того, що за ïï товарами i послугами на свiтовиx ринках стопъ цiлеспрямовано орiентована на ïx виробництво нацiональна економiка. При цьому роль державного регулювання економiки зростае в тих крашах, де економша втратила, повнiстю або частково, здатнють до конкуренцiï в нецiновiй сфер^ з одного боку, i не можуть змагатися з провщними свгговими державами i спецiалiзованими об'еднаннями в якост i спектрi товарiв, що пропонуються - з iншого. Краши, що розвиваються, внасль док об'ективних причин не можуть досить ефективно тдтримувати всix нащ-ональних виробниюв, а вимушенi зосередити своï зусилля на окремих напрям-ках дiяльностi, доступних з точки зору розвитку економiки.
Таким чином, проблема створення конкурентного середовища для укра-шських пiдприемств залишаеться вiдкритою i потребуе подальших дослiджень.
Лггература
1. Bain G.S. Barriors to New Competition. - Cambride: Harvard University Press, 1956.
2. Азов Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - С. 32-45.
3. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. - СПБ. Питер. - 1999.
4. Томпсон А., Формби Д. Экономика фирмы/ Пер. с англ. - М.: ЗАО Изд. БИНОМ, 1998. - С. 286.
5. Антология экономической классики: МП "ЭКОНОВ", 1993. - 475 с.
6. Портер М. Международная конкуренция. - М.: Международные отношения, 1993. - С. 65.
7. Милль Д. Основы политической экономии. - М.: Прогресс, 1980, т.1. - 386 с.
8. Пезенти А. Очерки политической экономии капитализма. - М.: Прогресс, 1976. - 456 с.
9. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т. 1. Пер.с англ. - М. : Изд-кая группа "Прогресс", 1993. - 415 с.
10. Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: (Реориентация теории стоимости). Пер. с англ./ Под ред. Ю.Я. Ольсевича. - М.-Л.: Экономика, 1996. - 351 с.
11. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (История и современность): Курс лекций. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 352 с.
12. Скибшський С.В. Маркетинг: Пщручник. - Львiв, 2000, ч.1. - 584 с.
13. Точилш В.О. Розвиток секторiв i товарних ринюв Украши: НАН Украши, 1нсти-тут економiчного прогнозування. - Кш'в, 2001. - 398 с.
УДК 336:502.4 Астрант А.В. Шлапак - Львiвська
державна фтансова академiя
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ГЕОГРАФО-ЕСТЕТИЧНИХ КРИТЕРПВ НА РЕКРЕАЦ1ЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОР1Й ТА ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВЩНОГО ФОНДУ
Розроблено систему оцшки комплексного впливу географо-естетичних критерь 1'в на рекреацшне використання територш та об'екпв природно-заповщного фонду. Запропонована система коефщент!в визначае привабливють територп чи об'екту природно-заповщного фонду на основi географо-естетично'! оцшки природно-запо-вiдних ландшаф^в, наявностi на 1'х територп декоративних груп рослин, штродуко-ваних деревних i чагарникових рослин та 1'х цiнностi.
Doctorate A.V. Shlapak - Lviv state financial academy
The estimation of geographic and aesthetic factors' effect on recreational use of territories and objects of nature conservation fund
The system of estimation of geographic and aesthetic factors' effect on recreational use of territories and objects of nature conservation fund is worked out. The suggested system of coefficients determines a nature reserves territory or object attraction on the basis of geographic and aesthetic estimation of nature reserved landscapes, presence of decorative plant groups, introducted trees and bushes within their territories, and their value.
Широке застосування у межах територш та об'екпв природно-заповщного фонду (ПЗФ) цшних i високодекоративних деревних та чагарникових порщ-штродуценлв, вдало падбраних декоративних груп рослин та поеднан-ня рiзноманiтних ландшаф^в з високою географо-естетичною цшшстю без-перечно пщвищують 1'х рекреацшну привабливють, а отже й економiчну оцшку рекреацшного використання таких територш. Тому з метою порiвнян-ня економiчноi оцшки рекреацшного використання природно-заповщних те-
