CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 27 (66). 2014. № 3. С. 93-99.
УДК 346.14+346.9
М1СЦЕ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В СТРУКТУР1 ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО ЗАВДАННЯ
Таликт €. А.
Сх1дноукршнський нащональний ушверситет шеш Володимира Даля, м. Луганськ, Украта
Стаття присвячена дослвдженню мгсця судового розгляду в структурi господарського процесу, а та-кож його завдань. На пiдставi аналiзу правових норм та доктринальних поглядш обгрунтовуеться вис-новок про доцiльнiсть квалiфiкацi1 судового розгляду як етапу стадй розгляду в судi першо1 шстанцй. Видiляються основнi завдання судового розгляду, якими названi з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослiдження засобiв доказування та перевiрка вiдповiдностi вимог i заперечень сторiн фактич-ним обставинам справи й правовим нормам.
Ключов1 слова: судовий розгляд, стад1я, етап, факгичш обставини, доказування.
Постановка проблеми. Чинне законодавство регулюе судовий розгляд у роздш XI Господарського процесуального кодексу Украши (дал1 - ГПК Укра1ни), який мае назву «Виршення господарських спор1в у першш шстанцп». Отже, процесуальш норми акцентують не на розгщщ справи, а на 11 виршенш. Натомють проект ГПК Укра1'ни мютить окрему главу 15, яка називаеться «Судовий розгляд», а власне питан-ня виршення справи та ухвалення процесуальних ршень регулюються вщокремле-ними главами (глава 16 «Ухвали суду» та глава 17 «Ршення господарського суду»). Щдхщ, реал1зований у проект ГПК Укра1ни вважаемо бшьш правильним та посл1-довним, оскшьки вш враховуе особливосп змюту еташв розгляду та виршення справи, та 1хш процесуально1 форми, провадячи послщовне розмежування нормативного матер1алу з огляду на системшсть, лопчшсть та зручнють викладення.
Нав1ть поб1жне ознайомлення !з змютом вщповщних норм ГПК Укра1ни дае шд-стави для висновку про фрагментарнють нормативного забезпечення судового розгляду. Одшею з тдстав цього е вщсутшсть стало!, цшсно! та детал1зовано1 концепцп судового розгляду в структур! господарського процесу. Визначення сутност вщ-пов1дно! д1яльносп, з'ясування 11 структури, встановлення сшввщношення з шшими елементами процесу мае стати основою нормативно1 регламентацп оптимально1 мо-дел1 судового розгляду.
Аналгз останшх дослгджень г публгкацШ. Однак доктрина господарського процесу вщтворюе досить суперечлив1 тдходи до пояснення судового розгляду. Не можна заперечити наявшсть грунтовних дослщжень, присвячених дп принцишв, порядку проведення судового засщання, розпорядженню диспозитивними правами, доказовш д1яльносп, фшсуванню та шшим важливим сторонам процесуально1 д1яльност1 на етат судового розгляду. Зокрема, слщ назвати грунтовш пращ С. Ф. Афанасьева,
С. Ф. Демченка, Г. В. дудшково1', А. О. Латкша, Д. М. ^итаки, Г. П. Тимченка, О. П. Чyдaeвоï та бaгaтьоx iншиx aвтоpiв. Водночас юнують i непомiченi пpоблеми, значна частина якж пеpебyвae в площинi пpоцесyaльноï фоpми судового pозглядy. Так, актуальшстю та недостaтнiстю теоpетичного обrpyнтyвaння вщзначаються тaкi питання: визначення поняття судового pозглядy; з'ясування iстотниx pис судового засщання та iншиx пpоцесyaльниx фоpм pозглядy спpaви, ïx поpiвняльний aнaлiз; пpоцесyaльнa фоpмa окpемиx сyдовиx пpоцедyp судового pозглядy тощо.
Тому меmою ща ^ammi е з'ясування мюця в стpyктypi господapського ^оцесу та завдань судового pозглядy.
Виклад основного мamерiaлy до^дження. Тpaдицiйно в наущ судовий розгляд квaлiфiкyeться як стaдiя пpоцесy [3, с. 159]. Зважаючи на значення та обсяг судового pозглядy, тaкi твеpдження не викликають сyмнiвy. Однак вважаемо, що мiсце судового pозглядy в стpyктypi господapського пpоцесy мае визначатися бшьш зважено, з ypaxyвaнням сшввщношення з iншими складовими частинами. Так, самостшшсть тaкиx частин пpоцесy, як поpyшення спpaви (пpовaдження), пiдготовкa с^ави до pозглядy не отpимye однозначно!' ощнки.
Спpaведливим видаеться твеpдження А. О. Латкша ^о те, що шдготовка спpaви до судового pозглядy в сyдi пеpшоï iнстaнцiï та пеpегляд спpaви в сyдi кaсaцiйноï iнстaнцiï - це поняття piзного piвня узагальнення [8, с. 59]. Конструктивна пози-цiя pеaлiзовaнa о^емими aвтоpaми на пiдстaвi iдеï пpaвозaстосyвaльниx циклiв. Нaпpиклaд, Г. О. Жилш у вiдношеннi до кaсaцiйного ^овадження ствеpджye, що pозгляд (поpяд iз поpyшенням та пiдготовкою) е самостшною стaдieю пpовaдження (кypсив - С. Т.) [б, с. 5]. У втизнянш наущ ця позищя послщовно висвiтленa Г. П. Тимченком. Такий гадил вважаемо бiльш об'ективним.
Однак iз мотивiв, виклaдениx вище, на нашу думку, означену щею слщ довести до послiдовноï та логiчноï стpyктypи пpоцесy. З ypaxyвaнням необxiдностi одностай-ного тлумачення пpоцесyaльниx теpмiнiв, системноï взaeмодiï склaдовиx частин, балансу та пpопоpцiйностi виокpемлення стpyктypниx елеменпв, вважаемо, що судовий pозгляд мае визнаватися вiдокpемленим етапом стадп господapського ^оце-су. У такому випадку нами дослiджyeться pозгляд с^ави в сyдi пеpшоï iнстaнцiï, однак цей висновок стосуеться й стадш пеpеглядy. Тому ми пpиeднyeмося до позицп А. О. Лaткiнa в тому, що pозгляд спpaви в сyдi пеpшоï iнстaнцiï (судовий pозгляд) -це етап стaдiï ^овадження в сyдi пеpшоï iнстaнцiï (йдеться пpо apбiтpaжне судочин-ство) [8, с. 60]. Цей етап наявний в будь-якш стади, однак саме судовий pозгляд в сyдi пеpшоï iнстaнцiï володie пiдвищеним значенням, виконуе важливе пpоцесyaльне навантаження, е базовою моделлю для iншиx стaдiй.
Безсумгавна взаемна зaлежнiсть та взаемна обумовлегасть судового pозглядy та виpiшення с^ави свiдчить пpо нaявнiсть тiсниx зв'язюв мiж цими етапами та ïx^ об'еднання в цiлiсне yтвоpення - стадда господapського пpоцесy. Утiм зв'язки ана-логiчного xapaктеpy пpитaмaннi й взаемоди з iншими етапами: поpyшення спpaви та пiдготовки до pозглядy.
Окpеслюючи меж етапу судового pозглядy, вважаемо, що вiн мае бути вщдшений вiд виpiшення спpaви, що послщовно мае знайти вiдобpaження в ноpмaтивномy pе-гyлювaннi та доктpинaльниx положенняx. Таке твеpдження rpyнтyeться на поpядкy
взаемоди етатв лопчно! послiдовностi у вирiшеннi спору як будь-якого завдання, що передбачае спочатку дослщження (розгляд), а потiм власне виршення.
Певнi аргументи для розмежування етапiв розгляду й вирiшення мютяться в нау-ковiй лiтературi. Так, А. О. Латкш зауважуе, що в процес (йдеться про арб^ражний процес) спостерiгаеться значна кiлькiсна перевага операцш зi збору шформаци на противагу незначнш кiлькостi операци з анатзу шформаци та прийняття ршення -усього два пiд етапу (судовi дебати та винесення ршення). Погодимося iз цим част-ково. На нашу думку, щеться про значну кiлькiсну противагу тiльки у формальнш регламентации оскiльки змютовна логiчна дiяльнiсть з аналiзу шформаци та прийняття рiшення вiдповiдае фактичнш дiяльностi зi збору шформаци, однак процесуальною формою значною мiрою не регламентуеться.
Зберiгае актуальнiсть твердження С. В. Васьковського про те, що суд здшснюе сво! процесуальнi права та обов'язки двома способами: або висловлюючи судження, або вчиняючи т чи iншi фактичнi ди. У першому випадку дiяльнiсть суду лопчна: вiн будуе судження, тобто робить лопчш висновки з норм об'ективного права та фактич-них обставин. У другому випадку його дiяльнiсть фактична [4, с. 182].
Також вчеш говорять про те, що поняття «розгляд» е процесуальним, а «виршен-ня» мае матерiально-правовий шдтекст [8, с. 86].
Г. П. Тимченко проводить розмежування мiж розглядом та виршенням справи з допомогою кiлькох характерних ознак (динамiка й статика, а також специфша дiяль-ностi щодо застосування норм права) [10, с. 175].
Крiм того, за своею сутшстю дiяльнiсть iз приводу розгляду справи та з приводу И виршення якiсно рiзниться. Якщо на етапi розгляду переважае фактична дiяльнiсть, спрямована на отримання шформаци, то на етат виршення основне мiсце займае логiчна дiяльнiсть з обробки наявно1 шформаци, сшвставлення з правовими нормами та формування кiнцевих висновкiв щодо сшрних питань. Рiзняться суб'екти розгляду й виршення: на етапi розгляду наявна взаемодiя суду, осiб, що беруть участь у справ^ та шших суб'ектiв процесу; етап виршення охоплюе виключно дiяльнiсть суду.
Тому ми вважаемо, що судовий розгляд та виршення справи складають два вщо-кремленi етапи стади розгляду справи в сущ першо1 шстанци. У свою чергу сутшсш особливостi кожного виду дiяльностi вимагають вiдображення в процесуальнш фор-мi судового розгляду й виршення справи. Визначення мюця судового розгляду як окремого етапу стади господарського процесу е основою розбудови концепци проце-суально1 форми судового розгляду з огляду на щентифшащю в системi процесуаль-но! дiйсностi.
У науцi йдеться про центральне, основне значення судового розгляду, повну ре-алiзацiю прав учасниюв та принципiв судочинства. Розгляд i розв'язання справи в судовому засщанш е основною, центральною стадiею господарського процесу. II значення полягае насамперед у тому, що саме тд час розгляду справи в судовому засщанш здшснюеться реалiзацiя основного завдання господарського суду - за-хист прав i законних штерешв органiзацiй i громадян-пiдприемцiв, що охороняються [9, с. 270]. Автори одного з фундаментальних пiдручникiв iз господарського процесу стверджують, що судовий розгляд - одна з найважливших стадш господарсько-
го процесу, у ход1 яко1 здшснюеться розгляд { виршення справи по суп, тобто пе-рев1ряеться законнють та обгрунтовашсть вимог позивача та заперечень вщповщача, а також трепх ос1б на шдстав1 дослщжених у судовому засщанш наданих сторонами та трепми особами, а також витребуваних судом доказ1в [11, с. 205].
Пщтримуючи справедливють наукових висновюв, звернемося до витоюв такого становища, яю, на нашу думку, обумовлеш функщональним призначенням судового розгляду.
Бшьшють автор1в не акцентуе на функщональному призначенш, цшьових установках, завданнях судового розгляду. На тл1 розгорнуто1 та широко мотивовано1 дискусп про завдання стади тдготовки справи до розгляду це уявляеться дещо див-ним. Однак деяю автори надають вщповщну характеристику судового розгляду. Так, С. В. Васильев говорить про цшьову установку на своечасний розгляд { виршення спору по суп на стади судового розгляду [3, с. 159]. Д. М. Притика вказуе на здшс-нення реал1зацп основного завдання господарського суду - захисту прав { законних штерешв оргашзацш { громадян-шдприемщв, що охороняються [9, с. 263].
У спещальних дослщженнях називаються таю специф1чш завдання стади судового розгляду справи:
а) в1рне встановлення фактичних обставин справи;
б) точне застосування норм чинного законодавства;
в) винесення законного й обгрунтованого ршення;
г) усунення судових помилок, допущених на попередшх стащях [12, с. 7];
1нш1 автори говорять про своечасш й справедлив1 розгляд { виршення справи в порядку, передбаченому процесуальним кодексом, а також забезпечення судом умов для максимально повно1 реал1зацп учасниками справи сво1х процесуальних прав та обов'язюв [10, с. 174].
Своерщний тдхщ обгрунтовуеться Г. О. Жилшим, який вважае, що неухильне до-тримання встановленого законом порядку послщовного здшснення необхщних процесуальних дш передбачае реал1защю загальних для усього судочинства завдань та цшей вже в сущ першо1 шстанцп шд час виршення справи по суп, що означае повний збп ¡з ними загальних завдань I цшей стади судового розгляду [6, с. 12]. Водночас вчений зазначае, що сама ставдя складаеться ¡з кшькох вщносно самоспйних етатв процесуально1 д1яльносп, що послщовно здшснюеться судом та шшими суб'ектами процесу. Кожен ¡з них призначений для реал1зацп специф1чних процесуальних цшей, як е окремими пром1жиими у вщношенш до загальних завдань { цшей названо1 стади [6, с. 56].
Заслуговують на увагу дослщження судового розгляду в шших галузевих процесуальних науках. Так, певш результати щодо завдань судового розгляду висв1тлеш наукою кримшального процесуального права. В одному з шдручниюв йдеться про те, що основним завданням судового розгляду е правильне (законне, обгрунтоване, справедливе) виршення справи по суп [2, с. 415]. В шшш пращ зазначаеться, що завдання судового розгляду в сущ першо1 шстанцп збпаються ¡з завданнями право-суддя та полягають у виршенш справи по суп шляхом дослщження обставин ще1 справи, в1рно1 квал1ф1кацп ц1е1 справи та винесення законного, обгрунтованого й справедливого ршення в справ1 [7, с. 260].
Огляд наукових позицш говорить про недоцшьшсть виокремлення мети (цш) судового розгляду, як i iнших етапiв стади. Адже конструювання певних характеристик, що визначають спрямованють процесуальноI дiяльностi, мае вщбуватися з урахуванням системностi процесуальних вщносин, мiсця й ролi окремоI частини процесу. Ототожнення цшей (мети) судового розгляду iз цiлями (метою) господарсь-кого судочинства не е конструктивним шляхом з огляду на швелювання специфiчних якостей судового розгляду, змшування цiлого та його частини. Ус стади (етапи) без-посередньо спрямоваш на реалiзацiю цiлей господарського судочинства, в шшому випадку !х юнування е невиправданим. Не е правильним шлях з'ясування завдань кожно! окремо^' частини судового розгляду. Недосконалiсть позици з'являеться ще в момент шдмши поняття «судовий розгляд» поняттям «судове засщання», адже вони не е тотожними, а !х подiл на частини ютотно вiдрiзняеться.
Справедливим вважаемо зауваження О. П. ЧудаевоI про те, що «виокремлеш таким чином завдання не дозволяють виявити сутнюну специфiку стади судового розгляду» [12, с. 13]. Доречно звернути увагу на те, що С. Л. Дегтярев, дослщжуючи завдання цившьного судочинства та судово! влади, пропонуе власну класифшащю, у якш не виокремлюе завдань окремих стадш (етапiв) процесу [5, с. 65-67]. Тому сут-нiсть судового розгляду (як i iнших етапiв стади), на нашу думку, варто пояснювати через специф^ його функцiонального призначення в загальнiй системi елементiв процесу. Ус елементи спрямованi на реалiзацiю цiлей i завдань господарського процесу, але кожна iз складових частин - у своерiдний спошб. Роль, що виконуеться вiдповiдним процесуальним етапом, вiдображае його функцiональне призначення. Отже, замють iдеальних орiентирiв (цiлi та мета) ми пропонуемо спиратися на iнструментальнi характеристики дiяльностi, для яких притаманна категорiя «завдання».
Звертаючись до специфши судового розгляду насамперед слщ вiдзначити дiяль-нють щодо встановлення фактичних обставин справи. Вiрним е висловлене в наущ твердження про те, що для судового розгляду характерною е дiяльнiсть iз дослщжен-ня засобiв доказування [12, с. 14]. Однак вважаемо, що таке завдання, як встановлення обставин справи (факпв), виршуеться на етат вирiшення справи, адже тшьки судовим рiшенням факти вщносяться до встановлених. З iншого боку, процесуальна дiяльнiсть щодо обставин справи мае мюце i на попередшх етапах, i пiд час перегляду прийнятих рiшень. На це спрямоване уточнення позовних вимог, встановлення предмета доказування, достатносп й вщносносп доказiв, перевiрка рiшення з огляду на вщповщшсть фактичним обставинам справи тощо. Доказова дiяльнiсть суду та ошб, якi беруть участь у справ^ не обмежуеться етапом судового розгляду, хоча й представлена на цш стади в найбiльш концентрованому виглядь Для етапу розгляду в судi першоI iнстанцiI характерним е спошб дiяльностi зi з'ясування обставин справи - дослщження засобiв доказування.
1нша ситуацiя мае мюце шд час перевiрки судових ршень. Апеляцiйна, касацiй-на та iншi стад^ перегляду також проходять етап розгляду справи, однак його зм> стовне наповнення iстотно вiдрiзняеться. Так, касацшний перегляд, перегляд справи Верховним Судом Украши взагалi не передбачають дiяльностi з дослiдження доказiв i встановленню фактичних обставин справи. Апеляцшному перегляду й перегляду
у зв'язку з нововиявленими обставинами притаманна обмежена доказова д1яльнють. Однак на будь-якш стади тд час розгляду справи здшснюеться перев1рка вщповщ-носп позицш сторш фактичним обставинам справи й правовим нормам. Отже, судо-вий розгляд як етап будь-яко1 стади господарського процесу мае сво1м функщональ-ним призначенням перев1рку вщповщност вимог { заперечень сторш фактичним обставинам справи й правовим нормам.
Водночас специфша стади розгляду в сущ першо1 шстанци значною м1рою вщо-бражаеться на функцюнальному призначенш 11 основного етапу. Адже саме в сущ першо1 шстанци вщбуваеться встановлення фактичних обставин справи, вщповщно, ус етапи ще1 стади спрямоваш на виконання вщпов1дно1 мети. Тому важливе значен-ня для характеристики функщонального призначення етапу судового розгляду у сущ першо1 шстанцп мае спрямованють процесуально1 д1яльносп на з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослщження засоб1в доказування.
Висновки. Таким чином, завдання, у яких вщображаеться функщональне призначення етапу судового розгляду справи в сущ першо1 шстанцп, представляються нам такими:
- з'ясування фактичних обставин справи шляхом досл1дження засоб1в доказування;
- перев1рка вщповщносп вимог { заперечень сторш фактичним обставинам справи й правовим нормам.
На нашу думку, саме зазначеш завдання достатньо щентиф1кують функщональне призначення судового розгляду як складово1 стади розгляду справи в сущ першо1 ш-станцп, визначають його яюсну своер1дн1сть. 1нш1 завдання, запропонован1 в науц1, ми не вважаемо такими, що заслуговують на виокремлення з огляду на 1х охоплення двома зазначеними пунктами або реашзащю на наступному еташ (вир1шення справи).
Список лiтератури:
1. Арбитражный процесс / под ред. М. К. Треушникова. - М., 2003. - 497 с.
2. Вандышев В. В. Уголовный процесс. Общая и Особенная части : [учебник для юридических вузов и факультетов] / В. В. Вандышев. - М. : Контракт, 2010. - 720 с.
3. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : [учебное пособие] / С. В. Васильев. -X. : Эспада, 2002. - 368 с.
4. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е.В. Васьковский ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. - М. : Зерцало, 2003. - 566 с.
5. Дегтярев С. Л. Реализация судебной власти в гражданском судопроизводстве : теоретико-прикладные проблемы / С. Л. Дегтярев. - М. : Волтерс Клувер, 2007. - 376 с.
6. Жилин Г. А. Подготовка гражданских дел к рассмотрению в суде кассационной инстанции : авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Г. А. Жилин ; СЮИ. - Екатеринбург, 1991. - 16 с.
7. Качалов В. И. Уголовно-процессуальное право : [учебное пособие для студентов и преподавателей юридических вузов и факультетов] / В. И. Качалов, О. В. Качалова. - М. : МГИУ, 2007. - 388 с.
8. Латкин А. А. Процессуальная форма разрешения дел в арбитражном суде первой инстанции : дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 / А. А. Латкин ; Самарский государственный университет. -Самара, 2003. - 192 с.
9. Притика Д. М. Органiзацiйно-правовi засади становлення i д!яльносл господарських суд1в Укра1ни : дис. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.10 / Д. М. Притика ; Нацюнальна юридична академiя Укра1ни !м. Ярослава Мудрого. - X., 2003. - 466 с.
10. Тимченко Г. П. Принципи цившьного та адмшстративного судочинства в Укра1ш: проблеми теорп i практики : дис. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.03, 12.00.07 / Г. П. Тимченко ; 1н-т держави i права ш. В. М. Корецького. - К., 2012. - 422 с.
11. Господарське процесуальне право : [тдручник] / О. П. Подцерковний, О. О. Кваснщька, Т. В. Степанова та iH. - X. : Одгссей, 2011. - 400 с.
12. Чудаева О. П. Реализация задач гражданского судопроизводства в стадии судебного разбирательства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 / О. П. Чудаева ; Московский государственный университет. - М., 2009. - 29 с.
Талыкин Е. А. Место судебного рассмотрения в структуре хозяйственного процесса и его задания / Е. А. Талыкин // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т. 27 (66). - № 3. - С. 93-99.
Статья посвящена исследованию места судебного рассмотрения в структуре хозяйственного процесса, а также его задач. На основании анализа правовых норм и доктринальных подходов обосновывается вывод о целесообразности квалификации судебного рассмотрения в качестве этапа стадии рассмотрения в суде первой инстанции. Выделяются основные задачи судебного рассмотрения, которыми названы выяснение фактических обстоятельств дела путем исследования средств доказывания и проверка соответствия требований и возражений сторон фактическим обстоятельствам дела и правовым нормам.
Ключевые слова: судебное рассмотрение, стадия, этап, фактические обстоятельства, доказывание.
PLACE OF JUDICIAL REVIEW IN STRUCTURE OF ECONOMIC PROCESS AND ITS TASK
Talykin E. A
East-Ukrainian National University named after Volodymir Dal', Lugansk, Ukraine
Article is devoted to research of a place of judicial review in structure of economic process and also its tasks. On the basis of the analysis of rules of law and doctrinal approaches the conclusion about expediency of qualification of judicial review as a stage of a stage of consideration locates in court of the first instance. The main objectives of judicial review which are called clarification of the actual facts of the case by research of evidentiary facts and check of compliance of requirements and objections of the parties to the actual facts of the case and rules of law are allocated.
Objectives, which reflect the functionality stage trial at first instance, appear to us as follows: ascertain the facts of the case by examining of evidence; verify the compliance requirements and objections factual circumstances and legal requirements.
In our opinion, these tasks sufficiently identify functionality as part of the trial stage of the proceedings at first instance, determine its qualitative features. Other tasks proposed in science, does not appear to us as being worthy of isolation, because of their coverage of the two specified points or implementation of the next phase (solution of the case).
Key words: judicial review, stage, actual circumstances, proof.
