CC BY
35
УДК 343.098. 06.022
Володимир Ортинський
директор Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Украши OrtynskyyVolodymyr@gmail. сот
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ КРИМ1НАЛ1СТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В АДМ1Н1СТРАТИВНОМУ ПРОЦЕС1
© Ортинський В., 2017
Розглянуто науковi погляди стосовно методологiчних пiдходiв до створення кримiналiстичного забезпечення судовоТ дiяльностi в адмiнiстративному процесi. Визначено мету кримшалктичнот дiяльностi з встановлення фактичних даних в адм^ шстративних справах. З позици кримiналiстики подано характеристику кримша-лiстичних методик, як доц1льно застосовувати у ходi розгляду справи про адмшкт-ративне правопорушення у судовому засiданнi, та шформацшну складову динамiчного процесу доказування як системи.
Ключовi слова: справа про адмшктративне правопорушення; кримiналiстичне забезпечення; методи; судовий розгляд.
Владимир Ортынский
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К СОЗДАНИЮ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СУДЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В АДМИНИСТРАТИВНОМ ПРОЦЕССЕ
Рассматриваются научные взгляды относительно методологических подходов к созданию криминалистического обеспечения судебной деятельности в административном процессе. Определяется цель криминалистической деятельности по установлению фактических данных по административным делам. С позиции криминалистики дается характеристика криминалистических методик, которые целесообразно применять в ходе рассмотрения дела об административном правонарушении в судебном заседании, и информационной составляющей динамического процесса доказывания как системы.
Ключевые слова: дело об административном правонарушении; криминалистическое обеспечение; методы; судебное разбирательство.
Volodymyr Ortinski
director Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
Sc. D., Prof.
METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF FORENSIC SUPPORT FOR JUDICIAL ACTIVITY IN ADMINISTRATIVE PROCEEDINGS
In the article the scientific views regarding methodological approaches to the creation of forensic support for judicial activity in the administrative process. Determine the purpose of installation of forensic evidence in administrative proceedings. From the standpoint of criminology describes forensic techniques that are appropriate to use during the proceedings of an administrative offense in court and dynamic information component of the process as proof system.
Key words: a case of administrative offense; forensic software; techniques trial.
Постановка проблеми. На 0CH0Bi системно-структурного, системно-функцюнального, шформацшного та шших наукових пiдходiв склалося уявлення про кримшалютичну методолопю як складну системну категорда, що охоплюе теоретичний i практичний рiвень кримiналiстичноi дiяльностi. У зв'язку з цим кримшалютичш теорii слугують науковою базою для формування методолопчних основ застосування кримiналiстичних знань у рiзних юридичних процесах. Встановлення фактичних обставин в процес доказування - складна функцюнальна цiлеспрямована система, з притаманними ш властивостями, що визначають ii цiлiсну структуру. Видiлити щ властивостi важливо для визначення пiдходiв до створення методологiчних засад кримь налiстичного забезпечення адмiнiстративного процесу.
AHani3 дослiдження проблеми. Теоретичнi засади кримiналiстичноi методологii вiдображено у роботах В. Громова, Б. Шавера, А. Вшберга, О. Колеснiченка, I. Пантелеева, О. Васильева, I. Возгрша, В. Гавло, I. Лузина, В. Образцова, М. Яблокова. Крiм того, чимало важливих теоретичних i практичних висновюв, а також корисних рекомендацш мiститься в роботах, що стосуються кримiналiстичноi методологи, зокрема, Л. Аркуш^ А. Волобуева, В. Журавеля, В. Малярово1', О. В. Одерiя, Р. Степанюка, О. Таран, В. Тщенко, С. Чернявського, Б. Щурата та iн. Проте деяю питання досi залишаються дискусшними i потребують подальших наукових дослщжень.
Метою статт е дослiдження методолопчних пiдходiв до створення кримiналiстичного забезпечення судово1' дiяльностi в адмiнiстративному процесс
Виклад основного матерiалу. Р. Степанюк у дослщженш "Проблеми розвитку кримь налiстичноi методики в умовах реформування кримшально1' юстицii Украши" зазначае, що сьогодш актуальними напрямами розвитку кримшалютично1' методики е удосконалення теоретичних засад цього роздшу науки, а також формування сучасних науково обгрунтованих рекомендацш [1, c. 236]. Такий шдхщ актуальний у контекстi забезпечення законносп в адмiнiстративному процесi, де простежуеться стала тенденщя передавання повноважень у розглядi адмiнiстративних справ вiд оргашв управлiння, надiлених адмiнiстративно-юрисдикцiйними повноваженнями, до суду.
Процес встановлення фактичних обставин як функцюнально-системна категорiя повинен характеризуватись: метою, тобто спрямованютю на отримання конкретного результату; програмою майбутшх дш, що визначае порядок реалiзацii змюту; пiдставами для адмiнiстративного прова-дження; динамшою просування до досягнення мети з використанням потрiбних для досягнення результату засобiв; контрольним механiзмом порiвняння одержуваних промiжних даних з очшуваними. Завдяки останнiй властивостi система функцюнуе за принципом синергетики, що суттево впливае на методологiю застосування кримшалютичних методiв у юридичному процесi.
Мета кримшалютично! дiяльностi з встановлення фактичних даних - з'ясування наявностi або вщсутносп фактiв, вiдомостi про яю мають доказове значення, слугують основою юридично! квалiфiкацп правовiдносин, що розглядаються судом, та винесення рiшення по суп справи. Метою доказування на стадп судового розгляду, що зб^аеться iз загальною метою доказування у адмшютративному процесi, е правильне i своечасне встановлення фактичних обставин справи. Мета кримшалютично! дiяльностi з встановлення фактичних даних оргашчно входить у доказовий процес. Порядок здшснення доказування передбачаеться законом у виглядi процесуальних дш, засобiв, якi дозволено використовувати.
За визначенням О. Басая та С. Белшово!: "Доказами у конкретнш адмiнiстративнiй справi е будь-якi фактичш данi (iнформацiя), якi добуваються або встановлюються судом тд час розгляду справи за допомогою джерел i засобiв доказiв, про наявнiсть або вщсутнють обставин, що обгрунтовують вимоги i заперечення осiб, якi беруть участь у справу та занесет до документа або техтчних засобiв, якi фiксують адмiнiстративний процес у конкретнш справу що мають значення для правильного виршення справи i доведенi в судовому засiданнi як докази у цш справГ' [2, с. 11].
У практичну реалiзацiю цих дш входять технiчнi, тактичш та методичнi ди, спрямованi на встановлення значущих фактiв. Водночас вказаш ди не передбаченi законом. Початком дш зi встановлення фактичних даних е виникнення проблемно! ситуацп, розв'язання яко! вимагае звернення до кримшалютично! дiяльностi.
Встановлення фактичних даних у процес доказування - динамiчна дiяльнiсть у часi, яка розрiзняеться за ступенем досягнення результату, тобто шформативносп, що накопичуеться тд час роботи з об'ектами вiдомостей, значущих для справи. Вщмшнють за рiвнем доведеносп пов'язана з властивiстю динамiчного процесу доказування як системи, що накопичуе доказову шформащю в напрямi кшцево! мети - встановлення фактичних обставин у справа Побудова цiлiсно! картини фактичних обставин у процес доказування е штеграцшною.
Головний факт встановлюеться системою доказових факпв i перевiряеться загальною системою доказiв, зiбраних у справа Iерархiчнiсть встановлення фактичних даних означае розрiзнення одержувано! iнформацi! залежно вщ ступеня спiльностi предмета встановлення. Чим предмет об'емшший та ближчий до його кшцево! мети - отримання комплексу ведомостей про фактичну картину обставин, яка може бути покладена в основу юридично! квалiфiкацi! стрних вщносин та ухвалення судового ршення, тим вищий рiвень оргашзацп процесу доказування та застосування кримшалютичних засобiв. I навпаки, чим предмет встановлення фактичних обставин менший за обсягом i вiддаленiший вiд кшцево! мети доказування, тим нижчий стутнь спшьносп результату та бiльше виражений його приватний характер.
Залежно вщ цього у встановленш фактичних даних визначаються два рiвнi: загальний, що охоплюе весь комплекс доказових факпв, i приватний, що стосуеться окремих факпв, якi входять у цей комплекс, i потребуе вчинення окремих кримшалютичних дш доказового значення. Контролювальна спрямованють розглянутих дiй - властивють, що вiдображае динамiку !х розвитку та постшне коригування.
Процес встановлення фактичних обставин як гносеолопчна шформацшна модель будуеться так, що вчиненню кожно! дi! передуе уявлення очшуваного результату та готовнiсть дiяти далi згiдно з ним. Як зазначае О. Малихш, розглядаючи "гносеолопчне визначення сутносп моделi та процесу моделювання", повнi моделi реалiзують максимально можливу кшькють властивостей та елементiв об'екта прототипу, необхщних у контекстi цього дослщження [3, с. 29].
Ця властивiсть знаходить вiдображення у стадшнш органiзацi! процесу, у плануваннi та методичносп його вчинення та у вщсутносп догматичних схем, мобiльному контролi за дiями i процесом загалом та можливютю у ходi дш коригувати та використовувати рiзноманiтнi засоби.
Видшеш й коротко розглянутi властивосл процесу встановлення фактичних обставин як складно! функцюнально! системи можуть стати базою для визначення основних спещальних пiдходiв, на яких мае будуватися кримшалютичне забезпечення доказування в адмь нiстративних справах.
У цьому випадку йдеться про пщходи, на яких мае вщбуватися об'еднання правово! дiяльностi з кримiналiстичною у вiдповiдному процесс
З погляду загально! системи методолоичних положень кримшалютики найпер-спективнiшими е тдходи, якi розвиваються у теори та методологи: шформацшний, iнтеграцiйний, прогностичний, методичний.
Застосування зазначених пiдходiв для судочинства у межах законносп випливае iз сшввщ-ношення правово! та кримшашстично! дiяльностi в доказуваннi, е властивютю допустимостi доказiв у процесi. Розвиток цього напряму - прерогатива науки процесуального адмiнiстративного права.
Принцип законносп загальноприйнятий, загальновiдомий i не потребуе спещального аналiзу, дiйсний стосовно адаптаци та розроблення кримiналiстичних засобiв щодо використання у судочинствi. Жодний кримшалютичний засiб не може бути застосований, якщо вiн не вiдповiдае законодавчим приписам чи правозастосовнш практицi.
З ретроспективно! природи фактичних обставин, яю тдлягають встановленню, i динамiчностi процесу доказування випливае необхщнють звернення до ситуацшного пiдходу. Його суть в цьому випадку полягае у вимозi вщповщносп застосовуваних кримiналiстичних засобiв i рекомендацiй тим судовим ситуацiям, у межах яких виникае необхщшсть !х застосування.
Принцип ситуацiйностi - це вiдображення основно! закономiрностi пiзнання, що полягае в тому, що метод завжди мае бути адекватним об'екту. Цей шдхщ е одним з основних i в розробленнi засобiв кримiналiстичного забезпечення доказування в адмшстративному процесi. Саме судовi ситуаци зумовлюють напрям розроблення та застосування методичного забезпечення доказування в адмшстративному процесс У кримiналiстицi ситуацiя дослiджуеться як важлива методолопчна категорiя. У юридичнш лiтературi з кримiналiстики та процесуального права е положення, що розкривають змют, значення i мiсце рiзних ситуацiй у кримiналiстичнiй дiяльностi [4].
Основне розумшня судово! ситуаци, iстотне в цьому контекстi, характеризуеться певним станом доказово! бази на рiзних стадiях судового розгляду. Такими властивостями е: дво!ста органiзацiя, зумовлена об'ективною i суб'ективною природою ситуаци як системи, динамiчний характер, И функщональна мобiльнiсть; превентивне значення для здшснення судових дiй.
Дво!ста природа судово! ситуаци в доведенш полягае в тому, що в нш обов'язково мютяться два компоненти: об'ективний, у виглядi реальних доказових факпв чи фактичних обставин явищ, подш, вiдносин, що потребують судового розгляду; суб'ективний, який полягае в одержанш ведомостей про факти або фактичш обставини, що мають юридичне значення.
Отже, змют судово! ситуаци складаеться з двох рiвнiв: нижнього - конфлштш поди та вщносини, яю призвели до суду, i верхнього - тих ведомостей про щ подi!, якi сторони i суд отримують i дослiджують для того, щоб сформувати доказову базу для прийняття рiшення.
Обидва елементи тюно пов'язанi мiж собою i окремо не юнують. Зв'язок мiж ними може коливатися в широких межах, що вщображають рiзнi ступенi ймовiрностi. У мiру доказування у судовому провадженш у справi ця динамша виявляеться в змiстi судових ситуацш, якi в процесi доказування зазнають змш
Звертаючись до доказування в адмшютративному процесi, де немае попереднього слщства, можливо говорити про ситуащю стосовно досудового перiоду збирання доказово! шформаци до подавання у суд матерiалiв. Така ситуацiя виникае у момент, коли майбутня сторона процесу звертаеться за юридичною допомогою i починае збирання потенцшних джерел доказово! шформаци, нерщко вдаючись до кримшалютичних засобiв (наприклад, огляду документiв, консультаци фахiвця тощо).
Ситуацiя цього перюду не е судовою, вона може стати такою тсля прийняття до провадження адмшстративно! справи. Досудова ситуащя може набути статусу початково! судово! ситуаци. У цьому випадку судову ситуащю утворюють факти i вщомосп про них, що мають правове значення, зiбранi й подаш до суду. Далi ситуацiя розвиваеться вщповщно до приписiв процесуального законодавства.
Протягом усього процесу доказування судова ситуащя в едносп !! об'ективно! та суб'ективно! сторш визначае застосування кримiналiстичних засобiв. Для встановлення факпв i вiдносин, що мають доказове значення, та перевiрки ведомостей про них може використовуватися техшко-тактичний арсенал засобiв, прийомiв, способiв i методiв, розроблених кримiналiстикою для роботи з вщповщними видами доказово! шформаци та !х комплексами.
Судова ситуащя, що вщображае стан справи на певному етат судочинства, е безпосередньою основою для визначення подальших судових дш, планування !х, вибору тактичних i методичних засобiв для застосування. Судова ситуащя - це конкретш вихщш данi на певнш стадi! розгляду справи, що використовуються для прийняття рiшень. Як вщправна позицiя для здiйснення подальших дш вона наявна на вшх етапах доказового процесу.
Iнформацiйний шдхщ у кримiналiстицi - доволi широке поняття. Вiн необхiдний пiд час виявлення джерел фактично! iнформацi!, !! дослiдження i оцiнювання. Пошук i дослiдження об'ектiв - носi!в шформацп про фактичнi данi неможливi без знання шформативних властивостей i ознак цих об'екпв, а також ефективних методiв !х дослiдження та оцшювання.
Вся кримiналiстична дiяльнiсть зi встановлення фактичних даних побудована на вико-ристаннi iнформацiйного пiдходу: центральне мюце в теорi! та методологi! кримшалютики займають вчення про ознаки, про кримшалютичну iдентифiкацiю. Незважаючи на те, що шфор-мацiйний пiдхiд у кримшалютищ був наявний завжди як необхщна гносеологiчна категорiя, сучасних рис вш набув з моменту застосування математичних методiв i комп'ютерних технологш. Цей напрям виразно проявився у сферi створення реестрацiйних кримiналiстичних облтв.
Iнформативнiсть об'ектiв носi!в iнформацi! тд час встановлення фактичних обставин в адмшютративному процесi - це наявнють, обсяг, кiлькiсть вiдомостей. Носiями шформацп е широке коло об'екпв матерiального свiту. Це - предмети, природш явища, люди, !хнi вiдносини, дп тощо.
У законi носi! або джерела шформацп пов'язаш з процесуальними засобами доказування (огляд речових доказiв, опитування свщюв тощо). Пiд час застосування кримшалютичних засобiв для встановлення фактичних обставин слщ розрiзняти шформативнють доказову i кримiналiстичну (гносеологiчну), незважаючи на те, що в обох випадках може йтися про т самi фактичш обставини.
Проявом шформативносп е ознаки, що вiдображають властивосп об'ектiв носi!в iнформацi!. Кримiналiстичнi шформативш ознаки - це вираження властивостей носив шформацп, яю об'ективно !м притаманнi. Вони виявляються кримiналiстичними засобами та слугують базою для визначення шформативних ознак у доказуванш.
Гносеолопчна сутнють !х зв'язку - вщображення закономiрно! властивостi процесу доказування. Весь процес доказування - це перетворення об'ективно одержаних ведомостей про факти на доказову шформащю, тобто доведет факти, на комплекс яких можна будувати юридичну квалiфiкацiю вщносин.
У теори доказiв визначено критери, що дають пiдстави вважати вщомосп про факти дока-зами. Такими властивостями е: належнють, допустимiсть, достовiрнiсть, значущiсть, достатнiсть.
В адмiнiстративному процес законодавчо закрiплено властивостi: належнiсть, допустимють, достовiрнiсть вiдносно кожного доказу, а достатнють i взаемний зв'язок - щодо !х сукупностi. Серед цих властивостей основне гносеолопчне навантаження на властивосп достовiрностi, що безпосередньо пов'язана з кримшалютичними iнформативними властивостями й ознаками, яю свiдчать про правильнють встановлення фактiв.
Достовiрними можуть бути визнаш такi вiдомостi про фактичш обставини, яю вiдповiдають дiйсностi. З огляду на це, в розробленш та застосуванш кримiналiстичних засобiв i рекомендацiй великого значення набувае створення ефективних методiв дiяльностi та критерив визначення надiйностi результатiв, одержаних за !х допомогою.
Вiдповiдно до закону i теорi! доказiв критерiем оцшювання доказiв е внутрiшне переконання суду. Внутршне переконання - категорiя психолопчна, оскiльки в !! основi стан впевненосп суб'екта в тому, що отримаш ним вiдомостi про факти вщповщають дiйсностi, тобто достовiрнi. Ця впевненiсть повинна основуватись на об'ективних, доволi переконливих даних.
У кримшалютищ шформацшний пiдхiд покладено в основу створення теорш iдентифiкацi! та дiагностики, а на !х базi - розроблення численних ефективних методiв i методик, що дають змогу отримувати надшш результати пiд час дослщження рiзних об'ектiв. Сьогоднi кримiналiстика мае достатньо ощнювальних критерi!в визначення шформативносп ознак та !х комплексiв тд час дослiдження об'ектiв, що входять до складу фактичних даних. Знання цих критерпв i врахування !х в оцiнюваннi доказiв сприяе формуванню внутршнього переконання на об'ективнiй основа Цi критерi! рiзнi й залежать вщ природи дослiджуваного об'екта, ношя доказово! iнформацi!, i
наукового рiвня шформативних властивостей та ознак критерив, якi розробляються на яюсно-описовому та кiлькiсному рiвнях.
Наслщком реалiзацi! та розвитку iнформацiйного тдходу в кримiналiстицi та теорi! судово! експертизи стало розроблення кiлькiсних методiв i методик дослiдження об'ектiв, що дозволяють подавати шформативнють ознак i !х комплексiв у кiлькiсному вираженш.
Застосування положень теорi! ймовiрностi, теорп розпiзнавання образiв i математично! статистики для створення кшьюсних методiв дослщження кримiналiстичних об'ектiв дали змогу, оцшюючи результати дослiдження, побачити i оцшити ступiнь ефективностi й надiйностi засто-сованих методiв. Встановлення фактiв за допомогою кшьюсних методiв отримуе тдтвердження у виглядi появи кiлькiсного критерш iнформативностi ознак, !х комплексiв i отриманих результатiв дослiдження. Найповнiше напрям шформацшного пiдходу розвинено у теори судово! експертизи, завдяки чому суд мае змогу, оцшюючи достовiрнiсть результата дослщжень обiзнаних осiб, спиратися на об'ективш кiлькiснi показники.
Iнтеграцiйний шдхщ дае змогу дослiдити органiзацiйну структуру процесу встановлення фактичних обставин як системи, що ютотно в гносеолопчному i практичному планi для визначення необхщних засобiв i методiв досягнення результату.
Встановлення фактичних обставин тд час розгляду адмшстративних справ вщбуваеться на двох рiвнях: частковому та загальному. Частковий рiвень характеризуе встановлення окремих факпв, вiн е первинним.
Розрiзнення рiвнiв органiзацi! встановлення фактичних даних за ступенем спшьносп мае значення для розроблення та застосування актуальних кримшалютичних засобiв на кожному з них. Стосовно часткового рiвня основне мюце займуть розробленi кримшалютикою технiчнi, тактичнi та методичнi засоби, що вщповщають предмету та забезпечують ефективнють проведення необхiдних судових дш До них, наприклад, належать: техшко-тактичш прийоми огляду документiв i речових доказiв, тактичнi прийоми опитування свщюв, органiзацiя експерименту тощо.
Загальний рiвень потребуе використання кримiналiстичних знань про планування судового розгляду загалом, висунення та перевiрки версш, побудови уявних моделей подш, що перевiряються.
З iмовiрнiсною та iнтеграцiйною природою розглянутого процесу тюно пов'язана необ-хщшсть прогностичного пiдходу, змiст якого передбачае вивчення того аспекту мехашзму доказування, який за допомогою моделювання випереджуе отримання результату.
Розвиток судово! ситуаци вiдображае рiвень доведеносп та напрям його змiн. Як засоби застосовуються лопчш операцi!: висунення та перевiрка версiй (гiпотез, припущень); шформацшне моделювання; закономiрностi формування внутршнього переконання.
В адмiнiстративному процесi судова ситуащя завжди конфлiктна, в !! основi - спiр мiж суб'ектами доказування. Кожна зi сторiн подае свое бачення предмета доказування i свою версш правово! квалiфiкацi! стрних вiдносин. Однак навiть якщо сторона повнютю переконана у сво!й правой, !! думку не можна вважати доведеним фактом без перевiрки в судь Вихiднi данi, якi прийняв суд, отримавши матерiали адмiнiстративно! справи i розглядаючи !! надалi, слугують основою для висунення судово! верси, до розгляду справи в процесс Поки не дослщжено всi докази, як правило, немае тдстав для повно! переконаностi у правильностi юридично! квалiфiкацi! конкретно! справи. У суду з'являються тдстави для формування свое!, власно! версi!, яка мае вторинний характер, формуеться на основi знання версш сторш i !х перевiрки.
Версiя суду може збiгатися або не збиатися з версiею одше! або обох сторiн: вона самостшна, але обов'язково передбачае необхiднiсть перевiрки версiй сторiн. Кримiналiстичнi версi! розмежовують за предметом на обвинувальш й виправдувальш.
У теорi! кримiналiстики залежно вщ обсягу (кола встановлюваних обставин, що тдлягають доведенню) версi! розподшяють на загальнi та окремi. Загальш версi! стосуються цiлiсно! системи фактичних обставин у конкретнш справi, що визначають юридичну квалiфiкацiю аналiзованих правовщносин; окремi версi! висуваються вiдносно окремих фактичних обставин, що входять у загальну картину фактичних обставин. Вщношення щодо подшу версiй у такому разi характе-ризуються вiдношенням мiж цiлим i частиною, системою та елементом. Цей розподш версiй цшком може використовуватися в адмiнiстративному процесс
Про загальш судовi версi! (припущення, з рiзним ступенем iмовiрностi) логiчно говорити щодо кшцево! картини фактичних обставин, що забезпечують юридичну ква-лiфiкацiю спiрних вiдносин.
Змiст окремих версш становлять припущення, що стосуються окремих фактичних обставин (факпв), також тдлягають перевiрцi. Логiчною основою для формування версп слугують операцi!: аналiз судово! ситуацi! щодо фактичних обставин у справi загалом або окремого факту (робоча шформацшна модель); визначення шформацшно! уявно! моделi ситуацi!, необхiдно! для визнання сукупносп або окремих факпв достовiрними, тобто вiдповiдними дiйсностi (прогнозована шформацшна модель); порiвняння першо! моделi з другою i встановлення вщповщностей i (або) розбiжностей i !х оцiнка, на основi яко! будуеться робоча iнформацiйна модель, що тдлягае перевiрцi, тобто версiя.
У мiру перевiрки та пiдтвердження загальних i окремих судових версiй починають дiяти закономiрностi формування внутрiшнього переконання. Враховуючи спшьшсть мети отримання достовiрних вiдомостей про фактичнi обставини у справi про адмiнiстративне правопорушення та в адмшстративному судочинствi, закономiрний аналопчний пiдхiд до розроблення методики розгляду адмшстративних справ i вчинення окремих судових дш.
Методичний пiдхiд, який передбачае певну послщовнють i впорядкованють дiй, для отримання необхiдного результату, висвгглюеться у межах правово! регламентацп судового провадження пiд час розгляду адмшстративних справ. Не можна вщмовити в особливому методичному значеннi стадшносп доказово! дiяльностi, з якою сшввщноситься функцiональне навантаження змiстових елементiв доказування.
В основу реалiзацi! методичного тдходу покладена типiзацiя iнформацiйних процесiв та !х програмування. У кримiналiстицi вiдомi методики кримiналiстично! дiяльностi, розробленi на цш основi, зокрема створення алгоршмчних систем.
На пiдставi типiзацi! шформацшних процесiв створюються методики судового слщства. На думку В. Тiщенко, який розглядав тишзащю у кримiналiстицi, подiбнi моделi - методики повиннi забезпечити з'ясування таких питань: обставини у цш категори справ; коло обставин, яке тдлягае доказуванню; перелш процесуальних дш щодо з'ясовування зазначених обставин; послщовнють зазначених процесуальних дiй; перелш тактичних i технiчних засобiв, яю доцiльно застосувати [5].
Подiбна схема застосовуеться i до адмiнiстративного процесу.
У кримшальному процесi коло обставин, що тдлягають доказуванню, визначаеться КПК Укра!ни (подiя злочину, виннiсть особи, форма вини, мотиви; обставини, що характеризують особу обвинуваченого тощо), кримшально-правовою i кримшалютичною характеристикою певно! категори злочишв. У обох випадках (кримшальний i адмiнiстративний процес) може йтися про тишзащю шформацшних процешв за вщмшносп фактичних обставин, що тдлягають доказуванню, та вщповщно! !м юридично! квалiфiкацi!.
У кримiнальному процесi кшцеве завдання доказування у судi - встановлення наявносп (вiдсутностi) складу злочину, винних ошб i юридична квалiфiкацiя згiдно з Кримiнальним кодексом; в адмшютративному процесi - встановлення юридично! квалiфiкацi! адмiнiстративного проступку, передбачено! адмшютративним правом. В адмiнiстративному процесi немае детального перелшу обставин, що входять у предмет доказування, як у кримшальному. У КУпАП йдеться про фактичш обставини, на пiдставi яких суд встановлюе обгрунтовашсть вимог i заперечень сторiн.
Процесуальнi дi!, види яких - огляд, опитування тощо - т сам^ що i в кримiнальному процесi, проте !х перелiк i, головне, порядок застосування в рiзних видах процесу матиме певш особливостi. Це зумовлено рiзним процесуальним статусом учасникiв пiд час здшснення судових дiй.
Послiдовнiсть застосування кримшалютичних засобiв залежить вiд розглянуто! категорi! справ i конкретно! судово! ситуацп. Саме цю послiдовнiсть буде покладено в основу робочо! схеми доказування. Вщправш положення для аналопчного пiдходу до типiзацi! судових ситуацш в адмiнiстративному процесi мiстяться у матерiальному правi, що визначае види регульованих правовщносин, !х учасникiв, об'екти, умови виникнення. Саме в матерiальному правi передбачено пiдстави юридично! квалiфiкацi! спiрних ситуацiй, яка е кшцевою метою для прийнятих судових
ршень у конкретних справах. Кожна норма матерiального адмшютративного права для суб'екта доказування е обов'язковою шформацшною моделлю, яюй повинна вiдповiдати доказова база, що характеризуе кiнцеву судову ситуащю.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене вище, можемо зауважити, що значна рiзноманiтнiсть регульованих вщносин зумовлюе необхiднiсть iндивiдуального тдходу до розгляду кожно1' адм> нютративно1' справи. Однак настiльки ж шдивщуальними не можуть бути кримiналiстичнi рекомендаций якi е узагальненими i залежать вщ типiзацii судових ситуацiй, що виникають i складаються у ходi доказування. Натомiсть, якщо в кримшалютищ щодо кримiнальних справ можливо використовувати таю типовi поняття, як "категорiя кримiнальних справ", "кримь налiстична характеристика злочишв", якi дають пiдставу для розгортання кримшалютично1' дiяльностi в доказуванш, то в адмiнiстративному процесi тдстави для типiзацii ситуацiй та побудови типових шформацшних кримiналiстичних моделей доказування ще не розроблено. На сучасному рiвнi розробленостi кримiналiстичноi теорii така тишзащя стосовно розгляду адмiнiстративних справ можлива i продуктивна для розроблення типових моделей (методик) у разi звернення до певних судових дш i засобiв встановлення фактичних обставин у справi про адмiнiстративнi правопорушення. Отже, у кримiналiстичнiй теорii та методологи мютяться передумови, достатнi для предметного розгляду основ застосування кримшалютичних знань в адмшстративному процесi.
1. Степанюк Р. Л. Проблеми розвитку крим!нал1стичног методики в умовах реформування криминально! юстицП Украгни / Р. Л. Степанюк // В1сник Кримтолог1чно! асощацН Украгни. -2016. - № 1 (12). - С. 236-245. 2. Басай О. Докази та доказування прокурором в административному судочинств1 / О. Басай, С. Белтова // В1сник Нац. акад. прокуратури Украгни. - 2016. - № 4(46).-С. 10-16. 3. Малихт О. Гносеолог1чне визначення сутност1 модел1 та процесу моделювання / О. Малихт // Молодь i ринок. - 2016. - № 9 (140). - С. 26-29. 4. Бараняк В. М. Кримтал1стика / В. М. Бараняк, О. М. Гумт, В. Л. Ортинський, А. С. Крижановський; за заг. ред. В. Л. Ортинського. -Львiв: Вид-во Львiвсько! полтехтки, 2015. - 109 с. 5. Тщенко В. В. 1нформацШт процеси в роз^дувант злочинно! дiяльностi / В. В. Тщенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://inter. criminology. onua. edu. ua/?p=1192].
REFERENCES
1. Stepanyuk R. L. Problemy' rozvy'tku kry'minalisty'chnoyi metody'ky' v umovax reformuvannya kry 'minal"no yiyusty'ciyi Ukrayiny' [Problems of development offorensic techniques in terms of reforming the criminal justice of Ukraine]. Visny'k kry'minologichnoyi asociaciyi Ukrayiny\ 2016, Vol. 1 (12), 236245 рр. 2. Basaj O. Dokazy' ta dokazuvannya prokurorom v administratyvnomu sudochy'nstvi [Proofandevidence, bythe Prosecutorin administrative proceedings]. Visny'k NacionaFnoyi akademiyi prokuratury' Ukrayiny \ 2016, Vol. 4 (46), 10-16 р. 3. Maly'xin O. Hnoseolohichne vyznachennya sutnosti modeli ta protsesu modelyuvannya [Epistemological defining the essence of the model and modeling process]. Molod' i ry'nok, 2016, Vol. 9 (140), рр. 26-29. 4. Kry'minalisty'ka Criminalistics] / V. M. Baranyak, O. M. Gumin, V. L. Orty'ns *'ky j, A. S. Kry'zhanovs'ky j; za zag. red. V. L. Orty'ns'kogo. Lviv, Publishing house of Lviv Polytechnic 2015. 109 р. 5. Tishhenko V. V. Informatsiyni protsesy v rozsliduvanni zlochynnoyi diyal'nosti [Information processes in the investigation of criminal activity]. Available at: http://inter. criminology. onua. edu. ua/?p=1192.
Дата надходження: 19.02.2017р.
