CC BY
9С.С. Титова. - Текст: непосредственный. // Смыслы, ценности, нормы в бытии человека, общества, государства. - Челябинск: ГБОУ ВО «ЮУрГИИ им. П.И. Чайковского» - 13 мая 2020. - С. 245-255.
21. Титова, С.С. Проект «Программа формирования готовности студентов к педагогической деятельности с применением медиа-контента и мультимедиа-технологий» / С.С. Титова // Искусствознание: теория, история, практика. - - Челябинск: - №1 (27), апрель 2020. - С. 51-58.
22. Титова, С.С. Разнообразие педагогических подходов к применению медиа-контента и мультимедиа технологий в художественном образовании / С.С. Титова. - Текст: непосредственный // Мир культуры: искусство, наука, образование : сб. науч. ст. и творч. работ.- Челябинск: ЮУрГИИ им. П.И. Чайковского, 2019. - Вып. 8. - С. 117-126.
23. Титова, С.С. Ретрансляция материала шедевров мировой музыкальной классики в образцах медиа-контента (видео-реклама, кинофильмы, мультипликационные фильмы): педагогический аспект / С.С. Титова, О.А. Фигловская. - Текст: непосредственный //
Современная наука. Актуальные проблемы теории и практики. Серия Гуманитарные науки. - 2019. - № 7 (июль). - С. 80-89.
24. Толстой, Л. Н. Крейцерова соната. - Текст: непосредственный / Л. Н. Толстой. - Санкт-Петербург : КАРО, 2016. - 160 с.
25. Тургенев, И.С. Дворянское гнездо. - Текст: непосредственный / И.С. Тургенев. - Новосибирск : Сибирское университетское издательство, 2010. -144 с.
26. Чехов А. П. Моя жизнь: (Рассказ провинциала) . - Текст: непосредственный // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. - Москва : Наука, 1974-1982. Т. 9. [Рассказы. Повести], 1894-1897. - М.: Наука, 1977. - С. 192 - 280.
27. Шак, Т. Ф. Музыка в структуре медиатек-ста. На материале художественного и анимационного кино : учебное пособие. - Текст: непосредственный / Т. Ф. Шак. — 4-е, стер. — Санкт-Петербург : Планета музыки, 2020. — 384 с.
THE PLACE OF MUSEUM PEDAGOGY IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF APPLICANTS FOR
HIGHER EDUCATION
Chervonyi P.
candidate ofpedagogical sciences, chair ofpedagogic and psychology, Kharkiv National University of Internal Affairs
МГСЦЕ МУЗЕЙНО1 ПЕДАГОГШИ У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕО ЗДОБУВАЧЮ ВИЩО1 ОСВГСИ
Червоний П.
кандидат педагоггчних наук, старший викладач кафедри педагогжи та психологи Харювський нацгональний утверситет внутргшнгх справ
Abstract
The article is devoted to the education of students, by means of museum pedagogy. The place of museum pedagogy in the educational process is revealed on the example of the activity of the museum of the school №100 named after A. Makarenko located in Kharkiv and the museum named after A. Makarenko in Kuryazh of the village of Podvirky. It is noted that museums are an important means of educating not only students. They contribute to the building of the spiritual unity of generations, the development of creative abilities among students and national consciousness specialists. The specifics of museums operating in educational institutions, their content, as well as the algorithm of creating museums by their own of teaching staff and analyzed the means of museum pedagogy in the education of students are highlighted.
The modern museum positions itself as an effective base for communication, cultural and educational environment and a source of cultural and educational process, which performs the following tasks: expanding the field of education; development of creative personality, formation of national ideology; preservation of traditions, return to spiritual values. With the help of museum communication, historical memory is formed, the development of such positive qualities as patriotism, respect for the past, interest in the history of our people, country, homeland, profession, school is carried out.
The method of an outstanding teacher is relevant today. It expands the worldview of raising children, inspires reflection on learning and the formation of pedagogical skills among higher education seekers and creates a creative approach and search for new methods of raising children and youth in rapid socio-historical and information processes.
Анотащя
Статтю присвячено вихованню здобувачiв вищо! освгти засобами музейно! педагопки. Розкрито мюце музейно! педагопки на прикладi дiяльностi шильного музею сото! школи iM. А. С. Макаренка Micra Хар-кова та музею iм. А. С. Макаренка в Куряжi с. Подвiрки. Ввдзначено, що музе! е важливим засобам вихо-вання не пльки учшв, вони сприяють формуванню в здобувачiв вищо! освгга та фахiвцiв нацюнально! сввдомосп, духовно! едносп поколшь, розвитку творчих здiбноcтей. Висвилено специфшу музе!в, що фу-нкцюнують в освишх закладах, !х змютовного наповнення, а також дослщжено алгоритм створення музе!в
власними силами педагопчного колективу та проаналiзовано засоби музейно! педагопки у вихованш здо-6yBa4i вищо! освгга.
Сучасний музей показуе, що вш е ефективною базою для спшкування, культурно-освiтнiм середови-щем, джерелом культурно-освггаього процесу, що виконуе так1 завдання, як: розширення сфери освiти; розвиток творчо! особистостi, формування нащонально! щеологп; збереження традицiй, повернення до духовних цiнностей. За допомогою музейно! комушкацп формуеться iсторична пам'ять, здiйснюеться розвиток таких позитивних якостей таких, як: патрютизм, повага до минулого, iнтерес до юторп нашого народу, кра!ни, рвдного краю, професп, навчального закладу.
Методика видатного педагога актуальна i нинi, розширюе свггогляд виховання дiтей, надихае до роз-дyмiв щодо навчання та формування педагопчних yмiнь у здобyвачiв вищо! освгга, створюються умови творчого шдходу та пошук нових методiв виховання дней та юнацтва в умовах стршких сусшльно-юто-ричних та шформацшних процесiв.
Keywords: A. Makarenko, museum, education, minor, pedagogy, homeless.
Ключовi слова: А. С. Макаренко, музей, виховання, неповнолггаш, педагопка, безпритульний.
Постановка проблеми. Ниш активно за допомогою музейно! педагопки здшснюеться виховна робота здобувачiв вищо! освгги на першому кура, тому що продовжуеться переосмислюватися !х про-фесiйний вибiр. Засобом виховно! роботи ми об-рали дiяльнiсть школьного музею сото! школи iм. А. С. Макаренка мюта Харкова та музею iм. А. С. Макаренка в Куряжi с. Подвiрки. Музе! е важли-вим засобам виховання не тшьки учнiв, вони спри-яють формуванню в здобувачiв вищо! освiти та фа-хiвцiв нацiонально!' свiдомостi, духовно! едносп поколiнь, розвитку творчих здiбностей.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Дь яльнiсть музе!в при навчальних закладах стали предметом дослвдження укра!нських та росiйських учених Н. Ганнусенко, Г. Ельк1н, I. Медведева, З. Огризко, питанням реалiзацi! виховного потенщалу музе!в займалися Ю. Клочко, М. Нагорський, I. Пантелiйчук та ш.
Мета статтi - висвилити специфiку музе!в, що функцiонують в освгтшх закладах, !х змютов-ного наповнення, а також дослщити алгоритм ство-рення музе!в власними силами педагопчного колективу та проаналiзувати значення засобiв музейно! педагогiки у вихованш здобувачiв вищо! освiти.
Виклад основного матерiалу. Завдання музейно! педагопки випливае iз вимог сьогодення, за-стосування iсторично!' та культурно! спадщини в системi виховно! роботи. Музе! е скарбницями над-бання нашого народу за його юторш, за допомогою музейно! комунiкацi! формуеться вторична пам'ять, здiйснюеться розвиток таких позитивних якостей таких, як: патрютизм, повага до минулого, штерес до юторп нашого народу, кра!ни, ршного краю, професi!, навчального закладу.
Музейний проспр вимагае спецiально! методики виховно! роботи. 1снуе такий метод як «зану-рення» в юторичну епоху, який забезпечуе ввдвщу-вачу символiчний доступ у простiр шшо! культури, i при цьому дае йому змогу не лише вiзуально вад-чути епоху, а й задiяти майже всi органи вщчуття. Метод моделювання, який дозволяе груш ввдвщу-вачiв провести музейне дослщження за допомогою уявно! побудови ситуацш, подiй, явищ, iсторичних процесiв, «залучити до роботи» свою пам'ять та уяву. До власне музейно -педагопчних методiв належать також: рольове «прожиття» iсторичних та
культурних подш, iнформацiйний, продуктивний, репродуктивний, дослвдницький, реконструкций порiвняльних аналогiй, асоцiативний, порiвняль-ного аналiзу, випереджувального заохочення. Роз-поввдь i бесiду як словеснi методи можна викорис-товувати пiд час вивчення iсторi! експонату, характеристики юторично! епохи; методи iлюстрацi! й демонстрацп - для безпосереднього показу експо-зицi!; проблемно-пошуковий - для розкриття пев-но! вде! експозици та особливостей !! втiлення, ви-явлення власного враження ввд побаченого [1].
Сота школа ш. А. С. Макаренка мiста Харкова, де був створений шкшьний музей тюно пов'я-зана з трудовою дiяльнiстю комунарiв, вихованцiв А.С. Макаренка. У 30-х роках ХХ ст. поруч iз старою територiею комуни iм. Фелiкса Дзержинського i заводу «Комунар» почалося будiвництво школи № 100, в якому вони брали активну участь. Першими учнями цiе! школи стали дни комунарiв [2, с. 284].
1з метою увiчнення пам'ял видатного радянсь-кого письменника-педагога А. С. Макаренка, який довгий час жив i працював у м. Харкав, виконавчий комггет Харк1всько! мiсько!' Ради депутатiв трудящих виршив у 1955 рощ присво!ти середнiй школi № 100 м. Харкова у Кагановичському райош iм'я А. С. Макаренка [3].
У 1987 рощ за шщативою вчителя укра!нсько! мови та лггератури Костiно!' Нiнель Михайлiвни ор-гашзовано шк1льний музей, де до цього була галерея робгт Г. В. Камишанського, який теж був кому-наром. Найактившшу участь у збиранш, пвдготов-леннi матерiалiв, створенш експозицi! брали вчителi, працiвники заводiв «ФЕД» та «Комунар». Офiцiйно шкшьний музей iм. А. С. Макаренка був ввдкритий 13 березня 1987 року. Про це сввдчить урочистий лист про вщкриття музею ввд 5 березня 1987 року № 240 ввд директора Кременчуцького пе-дагогiчно-меморiального музею iм. А. С. Макаренка П. Г. Лисенка [4]. 7 липня 1988 року музею, присвяченому пам'яп А. С. Макаренко було присвоено звання «Шкшьний музей А. С. Макаренка».
Мета дiяльностi шильного музею А.С. Макаренка полягае у вивченш та популяризацп педаго-гiчно!' спадщини великого педагога i письменника, залученш молодi, здобувачiв вищо! освiти до вихо-
вання, шанобливого ставлення до юторп та куль-тури укра!нського народу, його найкращих пред-ставник1в, сприяння розвитку творчих здiбностей учнiв, майбутшх педагогiв та фахiвцiв, керiвникiв та педагопв iнших шшл.
Завдання музею полягае в професiйному, моральному, патрютичному вихованнi молодi, у щд-вищеннi !х загальноосвiтнього i культурного рiвня та оргашзаци повноцiнного культурного дозвшля [5, с. 165].
Шшльний музей у 2008 роцi у 125 рiччя ввд дня народження А. С. Макаренко ввдввдали 532 особи, проведено 25 оглядових екскурсш для учнiв свое! школи, чотири для iнших шкiл, оглядовi екскурсп для дошк1льних закладiв, чотирнадцять екскурсш вжторин, п'ять навчальних екскурсiй, чотири - для директорiв шк1л м. Харкова та Харшвсько! областi, шють екскурсiй для студентiв Харк1вського нащо-нального унiверситету iм. В. Н. Каразша, Харшвсь-кого нацiонального педагопчного унiверситету iм. Г. С. Сковороди, Харшвського гумаштарно-пе-дагогiчного унiверситету а також для курсантiв Харшвського нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ. На базi музею проводилися Макаренковськ1 читання, музейнi уроки
Одна з особливостей музею полягае в тому, що екскурсп проводять кращi учнi. Починаючи з п'ятого класу вони ведуть екскурсп до одинадця-того класу. По кожному ввддалу музею учш з гордь стю та натхненням розповвдають про перiоди життя та творчосп видатного педагога. Старшокласники передають естафету екскурсоводiв учням молод-ших класiв. Учнi краще засвоюють i сприймають iнформацiю ввд ровесников про рвдний край, про ви-хованщв А. С. Макаренка, як1 захищали у роки Велико! вггчизняно! вшни та ввдбудовували рвдне мь сто. Сво! вiдгуки та подяки залишають гостi школи та музею у книзi для вiдвiдувачiв - керiвники навчальних закладiв, оргашзацш, студенти, курсантiв та учнi. Ввдгук з подякою залишили i вихованщ А. С. Макаренка, а саме; Г. В. Слуцька, В. I. Шибаева, Т. Ю. Коменська, В. Ф. Левченко у 1989 та 1994 роках; у 2007 рощ I. Д. Токарев та Антон Васильев-Макаренко [2, с. 284].
Музей А. С. Макаренка в Курязьшй виправнш трудовш колонн також мае свою юторш. Вш виник завдяки пращвникам колони. Керiвник та пращв-ники колонi! намагалися сприяти перевихованню неповнолiтнiх правопорушник1в за допомогою музею, на прикладi дiяльностi Макаренка показати !м можливють повернутися в суспiльство, змiнитися, стати на шлях виправлення та бути корисними. Пращвники колонi! були переконанi, що саме музей стане мюцем перевиховання.
Проаналiзувавши документи, л1тературу та пе-рiодичнi видання, можна визначити, що iсторiя створення та дiяльнiсть музею А. С. Макаренка в Куряж1 мае чотири етапи.
Перший етап - створення та дiяльнiсть музею (1958 - 1988). Другий - будiвництво та розквгт му-зейно! дiяльностi (1987 - 1996). Третш етап можна
назвати «Занепад» (1996 - 2012). Останнш - ввдно-влення музею та сучасна дiяльнiсть (2012 - доте-пер). Зупинимось на цих перiодах [6, с. 48].
Перший етап розпочався з вде! створення шм-нати-музею А. С. Макаренка. В середиш 50-х рошв начальник Курязько! виправно! трудово! колонi! для неповнолiтнiх £. Д. Матковський запропонував створити музей iменi А. С. Макаренка. Працiвники колони з радютю пiдтримали цю щею. Було виб-рано мiсце для експозицп музею - Петро-Павлiв-ська церква, де в колонi! iм. М. Горького розташо-вувався тихий клуб. Вщдш дитячих колонiй в Киевi не став заперечувати створенню музею [7, с. 161].
Оргашзаторами музею були начальник Курязько! ВТК £. Д. Матковський, заступник начальника з виховно! роботи П. Н. Розенберг i методист колони Ф. Н. Муратов.
До 70^ччя великого письменника i педагога 13 березня 1958 року вщкрито музей в Куряж1 iм. А. С. Макаренка. Музей оглянуло понад 100 тис. вь двiдувачiв, серед яких були викладачi й студенти, фах1вщ iнших колонiй, вихованцi колони рiзних по-колiнь [8, с. 109-110].
У 1961 рощ в журналi «Прапор» вийшло невеличке повщомлення про ввдкриття музею А. С. Макаренка в сел1 Куряж тд Харковом. Повщомля-лося, що в одному iз будиншв колонi! ввдкрито музей його пам'яп [9].
К1мната-музей А. С. Макаренка до 1988 року знаходилася на територи Курязько! виправно! трудово! колони для неповнолишх, яка була закрита для вiдвiдувачiв, о^м офiцiйних делегацiй та гостей колони. Завщував комнатою методист Ф. Н. Муратов. Фотодокумента та записи в книзi вщвщува-чiв сввдчать, що серед почесних гостей, як проводили зустрiчi з неповнолишми засудженими, були актори, яш знiмалися в художньому фiльмi «Педа-гогiчна поема», народнi артисти СРСР £вген Павлович Леонов, Володимир Натанович Винокур, мати Героя Радянського Союзу Зо! Космодем'янсь-ко! - Любов Тимофi!вна Космодем'янська, космо-навти В'ячеслав Дмитрович Зудов i Володимир Во-лодимирович Васютiн, мiнiстри МВС СРСР Сергш Никифорович Круглов, Микола Анисимович Що-локов.
Другий перiод охоплюе 1987 - 1996 роки. До 100^ччя Макаренка, ввдповвдно до Постанови ЦК КП Укра!ни та Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 8 квiтня 1986 року № 123 розпочали створювати музе!. Великий обсяг робгт, а саме завдання з будiвництва, капитального ремонту, реставрацi!, благоустрою та обладнання об'ектiв, пов'язаних iз тдготовкою i святкуванням ювiлею А. С. Макаренка, було за-тверджено Постановою ЦК КП Укра!ни та Радою Мiнiстрiв УРСР у Полтавськш та Сумськ1й областях. Так, поставлено завдання в селi Ковал1вщ Пол-тавсько! обласп зробити капiтальний ремонт i рес-тавращю примiщень колишньо! трудово! колони iменi М. Горького, створити експозицп музею-за-поввдника А. С. Макаренка, змшити бюст А. С. Макаренка; у шел Кременчук - спорудити пам'ятник-бюст А. С. Макаренку, реставрувати меморiальний будинок, в якому жив А. С. Макаренко, створити
експозици музею, встановити паркову скульптуру «Макаренко i дни» на територп музею, розширити експозицi! музею Макаренка.
Потурбувалися гiдно зустрiти 100-рiчний ювь лей i в Харк1вськ1й обласп, на мiстi комуни в Ку-ряж1. Iнiцiативу начальника Курязько! ВТК Управ-лiння внутрiшнiх справ у Харшвськш областi Шд-горного 1горя Львовича щодо будiвництва будинку-музею А. С. Макаренка тдтримали Мшс-терство внутршшх справ СРСР та УРСР, ЦК КП Укра!ни, партiйна оргашзащя Харк1вського облас-ного виконавчого комггету [10].
Урочисто ввдкрили музей 18 серпня 1988 року. Як зазначае газета «Леншська змiна», в Харковi вь дбулася Всесоюзна конференцiя сшвробгтнишв ви-ховно-трудових колонiй для неповнолгтшх право-порушникiв. Учасники конференцi! ввдвщали Куря-зьку колонiю. Взяли участь у вщкритп музею Г! засновника А. С. Макаренка [11].
Також в урочистому вiдкриттi брали участь ви-хованцi А. С. Макаренка, серед яких були Н. К. Ко-лодезнiкова, I. В. Коломшцев, Г. С. Слуцька. Першим директором музею став методист Курязько! ВТК Ф. Н. Муратов.
У музейних залах зiбрано понад двi тисячi екс-понатiв - це численш фотографп тих рок1в, ксеро-копi! документiв, рукописiв та лиспв Макаренка, перший фотоапарат марки «ФЕД» та електросвер-лилка, виробленi в комуш iменi Ф. Е. Дзержинсь-кого.
Третш етап дiяльностi музею - занепад. На початку 90-х рошв в Укра!'ш нараховувалось близько 6 тисяч музе!в, найбiльша частина з яких взносилась до категорп музе!в науки i техшки, що дiяли на шдприемствах та оргашзащях. Але, на жаль, в 90-п роки в умовах переходу до ринково! економiки музе! часто повторювали долю сво!х тдприемств: переходили до нових власнишв, приватизувалися або просто лiквiдувалися. Така ж доля стткала i музей А. С. Макаренка. У 1996 рощ було припинено фь нансування музею i установа занепала. Аналiз повь домлень у засобах масово! iнформацi! свiдчить про скрутний стан музею, занепад та небайдужють гро-мадськостi до долi музею.
Про скрутш часи для музею йдеться у статтi В. Романовського «О бедном музее замолвите слово ...», де вш писав, що перше десятирiччя лггерату-рно-меморiальний музей вiдмiчае не на кращому рь вш - коли вiн дiяв, не було безпритульних дiтей i неповнолгтшх правопорушник1в серед них [12].
Однак Указ Президента Укра!ни Л. Д. Кучми ввд 22 березня 2000 року «Про невщкладш заходи щодо розвитку музе!в Укра!ни» призупинив процес руйнування музейно! справи.
Четвертий етап «Ввдновлення музею та су-часна дiяльнiсть (2012 - дотепер)» розпочався в 2012 рощ й дiе до сьогоднi. Восени 2012 року поча-лися роботи з його реконструкций Начальник Курязько! ВТК Дмитро Холод заявив, що Державна пе-нiтенцiарна служба УкраТни взяла до уваги про-хання управлiння ДПтС Укра!ни в Харшвськш областi ввдносно вiдновлення юторичного над-бання» [13].
Музей iм. А. С. Макаренка в Куряж1 с. Подвь рки дотепер одна iз найкращих музейних експози-цш гуманiтарного профiлю за предметно-просторо-вим ршенням та iнформативним наповненням, пов'язаним iз педагогiчною дiяльнiстю А. С. Макаренка. Це макети, настшш розписи, портретш зама-льовки безпритульнишв, створенi поколiнням чу-дових рисувальнишв, майстрiв Харк1всько! школи мистецтв у будiвлi, побудованiй як асоцiативна па-ралель до повiстi А. С. Макаренка «Прапори на ба-штах». Предметно-просторове рiшення, органiчне розмiщення експоналв, дозволяють сприймати цей музей як документ епохи та як об'ект, створений в дуй часу [14].
Архггектурно-художне виршення зовнiш-нього вигляду i внутрiшньо! композицi! музейного будинку ввдображае епоху, в як1й формувалася пе-дагогiчна практика А. С. Макаренка. Завдання з його спорудження, обладнання експозицiйних i фо-ндових примiщень вирiшував великий колектив фа-хiвцiв: архiтектори, iнженери, мистецтвознавцi, ди-зайнери. Художне оформления експозицiй буди-нку-музею здiйснювала художник-декоратор Глушич Галина Василiвна, яка запропонувала архi-текторам в1добразити в будiвлi повiсть «Прапори на баштах». Музей спроектовано функщонально, забезпечено найкращий огляд експозицiй, немае перетину потоков вiдвiдувачiв, створенi оптимальш умови для науково! та масово -освггаьо! роботи. Ве-лике значення в архiтектурно-художньому оформ-леннi музею та експозицшних залiв мае викорис-тання нових будiвельних i декоративних матерiа-лiв. Застосовано поеднання кам'яно! та цегляно! кладки, бетону, скла, металу. У центрi музею розмь щена гвинтова драбина на оглядовий майданчик, виконаний у формi башти, над ним майорить прапор [15, с. 308.]
Художне оформлення експозицшного залу пiдпорядковане принципу едностi змюту й форми. Колiр стiн, стел^ пiдлоги, оформлення експозицiй-них вузлiв i окремих експонатiв - усе це ввдображае к1нець Х1Х i 20-30-тi роки ХХ ст., виконано в стилi соцреалiзму та авангарду, тобто стши з червоно! це-гли, лозунги, етапи дiяльностi оформлеш на чор-ному та червоному фонах.
Виконана багатогранна експозицiйна робота музею, яка складалася з таких етатв: наукова пiд-готовка експозицш, складання планiв, добiр i виго-товлення експонатiв, пiдготовка пояснювальних матерiалiв, оформлення i монтаж експозицiй, вщк-риття експозицiй, фiксацiя i подальше вдоскона-лення.
Уй плакати, композицi!, портрети та констру-кцi! виготовлялися майстрами художнього фонду. Портрети вихованцiв Макаренка вщтвореш за фо-тографiями i написанi художниками 1нституту. Так, портрет А. С. Макаренка написав А. Капшук, О. М. Горького - К. А. Таньпетер, шший портрет Макаре-нка написав художник Н. Р. Капельников.
При створенш iнтер'ерiв був використаний ав-торський шдхвд, тому нинi музей Макаренка су-часнi музеезнавцi називають музеем iз харизмою. Дотепер це одна iз найкращих музейних експозицiй
гуманитарного профшю за предметно-просторовим ршенням та шформативним наповненням, пов'яза-ним iз педагогiчною дiяльнiстю А. С. Макаренка [14].
На тдстаы подання Мiнiстерства iнвестицiй i будiвництва Укра!ни та Спiлки архiтекторiв Укра-!ни присуджена Державна премiя Укра!ни керiвни-ковi будiвництва, начальнику Курязько! ВТК Уп-равл1ння внутрiшнiх справ у Харшвськш областi Подгорному 1горю Львовичу та груш архiтекторiв [16].
Також на територи Курязько! ВТК знаходяться так1 скульптурнi групи, як «Горький i Макаренко» та «Макаренко i його вихованцi».
Автором скульптурно! групи «Горький i Макаренко» був скульптор К. М. Присталов, а архитектором А. Шаулiс. Вщкрита скульптурна група була 3 вересня 1987 року. Ця робота виконана iз бронзи й ввдливалась у ливарному цеху колонi! за участю пращвнишв i вихованцiв Курязько! ВТК.
Скульптурно-меморiальна група «Макаренко i його вихованщ» виконана на Харк1вськ1й скульпту-рнiй фабрицi iз гранiту. Автором був Савченко Вь ктор Миколайович, архитектором - Антропов Ана-толш Олексiйович. Скульптурно-меморiальна група установлена на майдаш iм. А. С. Макаренка перед будiвлею адмiнiстративного корпусу колони. Вщкрита 18 серпня 1988 року. Про це говорить пе-релш i опис скульптур i меморiальних дощок, вста-новлених у Курязькш ВТК iм. А. С. Макаренка 1987 року [17].
Основною формою роботи музею е екскурая. Однак дiяльнiсть музею стала корисною не тшьки для неповнолiтнiх правопорушник1в, а й для населения, а особливо тих фах1вщв, яш виховували та навчали школярiв, юнацтво i молодь, дослвднишв творчого та життевого шляху А. С. Макаренка.
Ввдповщно до вiддiлiв, екскурсiя продовжу-еться з розповщ про дитячi та юнацьш роки, першу педагогiчну дiяльнiсть А. С. Макаренка до нав-чання в Полтавському учительському шститутг На стендах розмiщенi копi! документа та фотографi! сiм'! А. С. Макаренка. Наступний роздiл назива-еться «Народний учитель», вiн розповiдае про початок роботи з безпритульними в колони iм. О. М. Горького. Роздш «Курязький перiод» розповшае про пере!зд колонi! iм. М. Горького до Куряжу. Наступний роздш присвячений створенню i дiяльностi комуни iм. Ф. Дзержинського, перюду педагогiчно! та л1тературно-творчо! дiяльностi.
Серед експонапв знаходяться прапор дитячо! трудово! колонi! iм. М. Горького 1927 року, який надав у 1988 рощ один iз виховаицiв А. С. Макаренка - К. Белковський, портрет Макаренка, який написав Г. В. Камишанський, окуляри А. С. Макаре-нка, косоворотка (вишита сорочка). Галина Костян-тишвна Калабалша передала до музею тсля смертi Семена Калабалiна башлик Макаренка, яким Макаренко зiгрiвав Семена, коли забрав його iз Полтав-сько! тюрми. 13 березня 2013 року гостем музею був внучатий племiнник, письменник, режисер Антон Васильев-Макаренко, який подарував чорниль-ницю А. С. Макаренка.
Також у музе! знаходиться меморiальна дошка про присвоения iменi А. С. Макаренка Курязькш виховно-трудовш колонi!' згiдно з постановою Ради мшстрГв УРСР в;д 24.02.1989 року № 60 [15, с. 310].
Щороку музей ввдвщуе бГльше 3000 оciб, серед яких учш шк1л, студенти педагогiчних та шших за-кладiв вищо! оcвiти, курсанти закладiв вищо! оcвiти МВС Укра!ни, педагоги, мешканцi Харшвсько!', Полтавсько! та Сумсько! областей, мiжиароднi делегаций представники рiзних органiзацiй, як1 пра-цюють з адитивною поведiнкою дней та молодi, представники Мiжнародно! Макареншвсько! асощ-аци.
Висновки i пропозицп. Отже, педагогiчна спадщина А. С. Макаренка також продовжуе свое життя завдяки музею А. С. Макаренка в с. Подвь рки, та шкшьному музею сото! школи iм. А. С. Макаренка мюта Харкова. Здiйcнюетьcя виховання дi-тей за методикою видатного педагога, розширю-еться !х cвiтогляд, вшановуеться пам'ять визнаного вам свггом педагога, надаеться шформащя для ро-здумiв щодо навчання та формування педагогiчних умiнь у здобувачiв вищо! оcвiти, створюються умови творчого тдходу та пошук нових методiв ви-ховання дiтей та юнацтва в умовах cтрiмких суст-льно-icторичних та iнформацiйних процеciв. Пов-ноцiнне виховання здобувачiв вищо! освгга немож-ливе без залучення заcобiв музейно! педагогiки, що сприяе вихованню i розвитку естетичного став-лення до дiйcноcтi, почуттiв, суджень, переживань та iнших елементiв cвiдомоcтi особистостг
СПИСОК ЛIТЕР АТУРИ:
1. Левкас Ф.Л., Дудар О.В. Елементи музейно! педагопки у cиcтемi патрiотичного виховання [Електронний ресурс] http ://ffre.ru/merrnaj gej gernaqas.html
2. Червоний П. Д. Шкшьний музей А. С. Макаренка : матерiали II Мгжнародно! наук.-практ. конф. / П. Д. Червоний, О. М. Павленко // [„Творча спадщина А. С. Макаренка в контексп шновацш-ного розвитку освгга XXI столптя"] (Суми, 15-16 березня 2018 р.). - Суми : СумДПУ iменi А. С. Макаренка, 2018. - 284 с.
3. Арх1вна виписка МГського державного ар-хГву м. Харк1в вГд 10 жовтня 1997 року № 33 Гз протоколу № 17 вгд 01 червня 1955 року.
4. Лист педагопчно-меморГального музею Гм. А. С. Макаренко у м. Кременчук вгд 5 березня 1987 року № 240.
5. Червоний П. Д. Особливосп тдготовки до виховно! роботи засобами музейно! педагопки на прикладГ дГяльносл музею Гм. А. С. Макаренка. Scientific and pedagogic internship «Innovative methods of organization of the educational process in the field of pedagogy and psychology in Ukraine and EU countries» : Internship proceedings, Oktober 21 -November 29, 2019. Lublin. 165 pages.
6. Червоний П. Д. кторГя музею А. С. Макаренко в КуряжГ Modern educational space: the transformation of national models in terms of
integration: Conference Proceedings, October 25, 2019. Leipzig: Baltija Publishing. 48 pages.
7. Муратов Ф. Н. История Куряжа от монас-тиря до колонии. - Х. : Мачулин, 2006. - 208 с.
8. Музей А. С. Макаренка в Куряжi // Педаго-пчна Харшвщина : доввдник. - Х., 1997. - С. 109110.
9. Ушманов, Л. Пам'ятг [про ввдкриття музею в селi Куряж^ // Прапор. - 1961. - № 10. - С. 100.
10. Лист ввд 19 листопада 1986 року № 4/4041 до шституту «Укрмюькбудпроект».
11. Знайти правильний шлях : [в Харк. вихо-вно-трудовiй колонй' вiдкрито музей А. С. Макаренка] // Лен. змша. - 1988. - 27 серп.
12. Романовский В. О бедном музее замолвите слово ... [10-летие Лит.-мемор. музея А. С. Макаренко] Веч. Харков. - 1998. - 18 авг.
13. В Куряже вспомнили о Макаренко. URL: http://robinzon.tv/news/6496 (дата звернення 07.10.2019).
14. Н. Вольпе. Семья, род, нация. Из серии выставок в рамках проекта «Харьковские династии».
15. Червоний П. Д. Iсторiя музею iменi А. С. Макаренка в Куряж Психолопчш та педагопчш проблеми професшно! освгги та патрютичного ви-ховання персоналу системи МВС Укра!ни. Харшв, 2020 С. 307-311.
16. Виписка з указу президента Укра!ни ввд 28 грудня 1992 року № 637/92.
17. Лист директора ХСФ В. Г. Шепиль начальнику Курязько! ВТК iм. А. С. Макаренко Щдгор-ному Л.1. вад 17.06.1991 р. № 90.
