CC BY
1914
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш1Ш(ШШМ~ЛШ®Ма1>#Ш®2)),2©2©
роботодавщв. Аналiзуючи HayKOBi розвiдки ба-чимо, що системний шдхвд дае чгтке обгрунтування ycix систем сучасно! освгга, вiдобрaжaе методоло-гiчнi аспекти та принципи реaлiзaцi! стрaтегiй !! мо-дершзацп.
Висновки i перспективи. Проведений aнaлiз застосування пiдxодiв до розвитку методично! ком-петентностi виклaдaчiв дае розумшня того, що означене поняття мае неабиякий влив на профе-сiйнy дiяльнiсть. Узагальнюючи вище викладене, вважаемо, що теоретико-методичними засадами ро-звитку методично! компетентностi виклaдaчiв гу-мaнiтaрниx дисциплiн е компетентнiсний, шнова-цiйний, дiяльнiсний та системний тдходи, реaлiзa-цiя яких сприяе визначенню структурних i процесуальних особливостей розвитку методично! компетентности забезпечуе вибiр форм, методiв i зaсобiв оргaнiзaцi! освпнього процесу у педагопч-них коледжах, закладах фахово! передвищо! освiти, орiентовaниx на формування методично! компетен-тносп мaйбyтнix yчителiв.
1нтенсивне поширення означених пiдxодiв розвитку методично! компетентносп виклaдaчiв гу-мaнiтaрниx дисциплiн у закладах фахово! передвищо! освгга, зокрема в педагопчних коледжах потре-буе подальшого дослiдження.
Список лггератури
1. Атанов, Г.А. Деятельностный подход в обучении: учебно-методическое пособие. Донецк: ЕАИ-пресс, 2001. 157 с.
2. Бусел В.Т. (Ред.) Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод. i допов.) 5-те вид. Ки!в. Iрпiнь: Перун, 2005. 1728 с.
3. Bertalanffy L. General Systems Theory. A. Critical Review General Systems. 1962.
4. Бех Ю. В. Фшософсьш проблеми сучасного yпрaвлiння складними системами: ще!, принципи i моделi: моногрaфiя. Ки!в. Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2012.
5. Болотов В. А. Сериков В. В. Компетент-шсна модель: вiд вде! до освггаьо! парадигми. Педа-гогiкa, 2003. № 10. С. 7-13.
6. Велика психолопчна енциклопедiя. URL: http://enc.com.ua/velika-psixologichna-enciklopediya/dets-disk/101206-diyalnisnijpidxidupsixologii.html
7. Глузман О.В. Базовi KOMneTeHTHOCTi: сутнють та значения в життевому ycnixy особи-CTOCTi. Пeдагогiка i психологiя, 2000. №2. С. 51-61.
8. Дичшвська I. М. Основи педагопчно! шно-вагики: навч. посiб. PiBHe. Зeлeнт. 2001. 222 с.
9. Юрик М. Нова укра!нська школа: ор-гашза^ yчнiв початкових класiв закладiв загаль-но! середньо! освiти: навчально-методичний поаб-ник. Львiв. Свiт, 2019. 136 с.
10. Лутай В. С. Фiлософiя сучасно! освiти. Навч. поаб. Ки!в. Центр «Мапстр-S» Творчо! стлки вчитeлiв Укра!ни, 1996. 256 с.
11. Руднщька К.В. Сyтнiсть понять «компе-тeнтнiсний шдхвд», «компетентшсть», «компетен-щя», «профeсiйнa компетентшсть» у свил сучасно! парадигми. Наук. вюник Ужгородського ушвер-ситету. Сeрiя: «Педагопка. Соцiaльнa робота», 2016. Випуск 1 (38). С. 241-244.
12. Сорочан Т. Характеристика професю-нaлiзмy управлшсько! дiяльностi кeрiвникiв шкiл на засадах компетентшсного пiдходy. Шлях, 2005. №3. С.9-12.
13. Султанова Л.Ю. Теоретичш i мeтодичнi засади пол^льтурно! освiти майбутнього викладача вищого педагопчного навчального закладу. Дис. на здоб. наук. ступ. докт. пед. наук. Ки!в, 2018. 507 с.
14. Фвдософський енц-ний словник. За редакц. B.I. Шинкарука. Ки!в. Абрис, 2002. 742 с. URL: https ://shron1 .chtyvo. org.ua/Shynkaruk_Volody myrMlosofskyi_entsyklopedychnyi_slovnyk.pdf
15. Цюняк О.П. Деяш аспекти формування професшно! готовностi мaйбyтнiх мапс^в почат-ково! освiти до шновацшно! дiяльностi в закладах вищо! освгга. Прська школа укра!нських Карпат, 2018. № 18. С. 137-143.
16. Шабанова, Ю.О. Системний пвдхвд у вищш школi: пiдрyч. для студ. мaгiстрaтyри. Донецьк: НГУ. 2014.
УДК 37.036
Тупченко В.В. Кандидат педагоггчних наук, доцент, Укра'тська iнженерно-педагоггчна академ1я, Харюв DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3082-14-16 ВИХОВАННЯ ХУДОЖНЬО1-ЕСТЕТИЧНО1 КУЛЬТУРИ У ЗДОБУВАЧ1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ
1НЖЕНЕРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Tupchenko V.V.
Candidate of pedagogical sciences, associated professor, Ukrainian Engineering-Pedagogics Academy, Kharkiv
ART AND AESTHETIC EDUCATION OF ENGINEERING APPLICANTS FOR HIHGER
EDUCATION
АнотацЫ
У cmammi визначено сутнкть художньо-естетично'1 культури та ii ролi в cucmeMi художньо-есте-тичного виховання здобувачiв вищо'1' oceimu тженерного профшю. Доводиться важливкть виховання ху-дожньо-естетично '1' культури у перюд навчання у закладi вищо '1' освти, ii здаттсть розвивати художньо-
<<Ш[1ШЗДиМ"^©иГМ&1>>#Ш§2)),2©2© / PEDAGOGICAL SCIENCES_1_5_
естетичнi смаки, художньо-образне мислення, творчг зд1бност1 здобувачгв вищо'1 oceimu, а такожрозви-вати художньо-естетичнi ттереси. Аналiзуeться особливкть художньо-естетичного впливу на вихо-вання духовно-творчо'1 особистостi в процеа пiдготовки майбуттх фахiвцiв тженерного профшю.
Abstract
The article deals with defining of the art and aesthetic concept essence and its role in art and aesthetic education system of engineering applicants for higher education. The importance of art and aesthetic culture education during the period of training in a higher education establishment, its ability to develop art and aesthetic tastes, art and imaginative thinking, creative abilities of applicants for higher education and their art and aesthetic interests as well are proved in the article. The feature of art and aesthetic impact on spiritual and creative personality education in the process of engineering specialists to be training is analyzed.
Ключовi слова: культура, художньо-естетична культура, виховання, безперервний розвиток, мисте-цтво, соцюкультурне середовище.
Keywords: culture, art and aesthetic culture, education, continuous development, art, sociocultural space.
У сучасному свт дуже с^мко вщбуваються змши у сощальнш, економiчнiй та полггичнш сферах. У цих змшах генеруються новi вимоги до освгга та виховання всебiчно розвинено!, духовно багато! особистосп. У сучасному сусшльста вини-кла потреба у талановитш, активнш, творчш особистосп, яка здiбна безперервно розвиватися, вдоско-налюватися, поглиблювати сво! знання, творчо ви-ршувати проблеми i виконувати завдання, особистосп, яка готова до творчо! та конкурентно! реальности Досягти ще! мети можливо за допомо-гою системи художньо-естетичного виховання.
Актуальнють дано! статл визначаеться проти-рiччям, яке виникло м1ж потребами суспiльства у висококвалiфiкованих фахiвцях, як1 здатнi оргаш-зувати свою роботу та повсякденне життя на основi художньо! культури та недостатньою розробкою процесу виховання художньо-естетично! культури здобувачiв вищо! освгга в закладах освiти шженер-ного профшю.
Отже, недостатня розробка проблеми та !! практична значущiсть визначили тему статп: виховання художньо-естетично! культури у здобувачiв вищо! освгга iнженерного профiлю.
Мета дано! статл - визначити сутнiсть системи художньо-естетичного виховання здобувачiв вищо! освiти та проаналiзувати пiдходи до вирiшення дано! проблеми.
Для виршення мети дослiдження були викори-станi методи, традицiйнi для юторико-педагопчних дослвджень, зокрема: порiвняльно-iсторичнi i сис-темно-структурнi - з метою визначення ступеня на-уково! розробки проблеми; конкретно-пошуковi -аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення та систе-матизащя наукових фактiв для вивчення чиннишв та етапiв виховання художньо-естетично! культури; вивчення науково! лiтератури для узагальнення досввду органiзацi! системи художньо-есте-тичного виховання здобувачiв вищо! освгга iнжене-рного профiлю.
Культура i художньо-естетичне виховання фо-рмують i ввдображають систему цiнностей, вбира-ючи в себе все найнеобхвдшше для виховання творчо мислячо! особистостi. У процесi виховання ввд-буваеться прилучення iндивiдiв до цшностей, переведення !х у внутрiшнiй духовний змiст. На цiй основi формуеться i розвиваеться здатнiсть людини до естетичного сприйняття i переживания, !! есте-тичний смак i уявлення про вдеал [2].
Виховання художньо-естетично! культури - це не лльки формування потреби особистостi в спш-куваннi з мистецтвом i його естетичнiй оцiнцi, але й розвиток i реалiзацiя художньо-творчих здiбнос-тей, перенесення !х в професшну дiяльнiсть лю-дини.
Художньо-естетичну культуру здобувачiв вищо! освiти у рiзнi часи розглядали Б. Шляхов, В. Шульгин, естетичне виховання у техшчному за-кладi освiти - В. Бугайов, естетичну освiту як умову духовного розвитку здобувачiв освгга - Н. Бутенко, художню самодiяльну творчiсть як засiб естетичного виховання майбутшх спецiалiстiв - З. Гштерс. На думку Г. Падалки, «у професiйнiй дiяльностi безпосередньо вщдзеркалюеться система вдивщу-ального естетичного ставлення фах1вця до дшсно-сл» [4, с. 56]. Н. Крилова розглядае оргашчний зв'я-зок естетичного виховання з культурою майбут-нього спецiалiста та його професшною пiдготовкою. Вона розкривае естетичний потенцiал культури майбутнього спещалюта, який розгляда-еться у чотирьох вимiрах: як джерело i початок, як зв'язки i вiдношення, як засоби i способи, як мож-ливостi i внутрiшнi ресурси [3].
Зокрема, А. Богуш визначае художньо-естетичне середовище як художньо-естетичний стиль на-вчального закладу, педагогiчний стиль викладаць-кого колективу i колективу вихованщв, а педагоп-чну культуру освггаього закладу як змiстовий аспект художньо-естетичного розвитку й морально-духовного виховання людини [1].
Система художньо-естетичного виховання -це розвиток почуття прекрасного, тднесеного, це те, як людина пiзнае свiт та демонструе свое ввдно-шення до оточуючого середовища. Головним компонентом системи художньо-естетичного виховання е мистецтво, яке мае великий потенщал для виховання всебiчно розвинено!, високоморально!, iнтелiгентно! людини.
Мета художньо-естетичного виховання - фор-мування особистостi, яка мае здатнють адекватно оцiнювати проблеми, мобiльно реагувати на рiзнi ситуацi!, як1 мають моральнi i людськ1 прiоритети в сучасному сусшльств^ Завдання художньо-естети-чного виховання - розвиток художньо-естетичних почутпв, iнтересiв, смак1в, розвиток естетичного ввдношення до мистецтва, виховання толерантности почуття вiдповiдальностi, емпатi! по ввдно-
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<Ш1Ш(ШШМ~ЛШ®Ма1>#Ш®2)),2©2©
16.
шенню до шших людей. Змiст художньо-естетич-ного виховання - формування особистосп, яка здь бна гармонiйно вибудовувати сво! вiдносини з членами колективу, з оточуючим соцiумом.
Серед факторiв, якi зумовлюють стан худож-ньо-естетичного виховання у закладах освгга, на-ступнi: художньо-естетична освiта i естетична ш-формованiсть; iнтерес до мистецтва i здатнiсть його оцшювати з точки зору загальнолюдського щеалу; художньо-естетичне середовище; художньо-есте-тичне ставлення до виконання сво!х обов'язк1в; участь здобувачiв вищо! освiти у рiзних художньо-ес-тетичних заходах. Методи, засоби i форми дуже рь знi, вони, як правило, залежать вiд об'ему i якостi шформацп, оргашзацп, дiяльностi, вiкового крите-рш.
Важливо пам'ятати, що увесь той досвщ який сформуеться у здобувача освгга зараз, шде з ним у систему сусшльних вiдносин, у його майбутне життя, накопичуючи усе перспективне й шнова-цiйне. Мета тдготовки спецiалiста у закладi вищо! освгга - сформувати генерацш молод^ яка озбро-ена не тшьки здатнiстю до вирiшення на високому рiвнi завдань професшно! дiяльностi, але й мае осо-бистiснi якосл висококультурно!, високоштелтен-тно!, естетично розвинено! людини.
Для певно! частини закладiв вищо! освiти, особливо техшчного або iнженерного спрямування, виховання художньо-естетично! культури вщсту-пае на другий план в системi пiдготовки спещалю-тiв, хоча молодi люди, яш не спiлкувалися з мисте-цтвом, не ввдчували художньо-естетичного переживания вщ сприйняття природи, краси людських стосункiв, не вiдчували насолоди ввд творення ху-дожнього образу в аматорськш художиiй дiяльно-стi, навряд чи сформуються як всебiчно розвинеш iнтелiгентнi особистостi, як ной! культури.
Одшею з проввдних тенденцiй розвитку сис-теми виховання художжо-естетично! культури у закладах вищо! освгга в Укра!ш е визначення Г! змь сту на iсторико-культурних та нацюнальних тради-цiях укра!нського народу, привнесення в змiст художньо-естетичного виховання репонального нащ-онального компоненту. Художньо -естетична культура суспiльства i окремо кожно! особистостi здiйснюеться як на основi загальнолюдських куль-турних цшностей, так i на нацiональних. Таким чином реалiзуеться ввдомий у педагопщ принцип ку-
льтyровiдповiдностi виховного процесу, який вщ-буваеться в конкретному культурно-освиньому просторi i чай.
Анaлiз наукових пiдxодiв до визначення сутно-стi, змiстy, форм i методiв виховання художньо-ес-тетично! культури у здобyвaчiв вищо! освiти, аналь тичних позицiй сучасних вчених щодо практики художньо-естетичного виховання дозволяють визначити чинники, що зумовлюють специфГку ви-ховання художньо-естетично! культури у закладах вищо! освiти: рiвень художньо-естетично! теори з урахуванням досягнень свггово! естетично! науки; рiвень теорi! художньо-естетичного виховання уч-нiвсько! молодi взaгaлi i здобyвaчiв вищо! освiти зо-крема; узагальнення досвiдy новiтнix технологш художньо-естетично! освiти у закладах вищо! освгга як в Укрa!нi, так i за !! межами; характер на-вчання у закладах вищо! освгга; завдання закладу вищо! освгга як кyльтyрно-освiтнього центру; спе-цифжа здобyвaчiв вищо! освгга як сощально! групи; освггаьо-культурний проспр, в якому знахо-диться заклад вищо! освгга; певнi принципи культурно! - субкультурно! поведшки у просторГ культури взаемоди Гз здобувачами вищо! освгга; взаемо-дГя здобувачГв вищо! освгга мГж собою; художньо-естетичний аспект середовища освгга i розвитку особистосп.
Таким чином, виховання художньо-естетично! культури у здобувачГв вищо! освгга Гнженерного профшю полякае в !х особиспсному художньо-ес-тетичному розвитку, формуванню у них свггогляд-них орГентацш, потреби стлкування з творами мистецтва та духовного вдосконалення, реалГзацп та розвитку !х творчого потенщалу в процей фахово! тдготовки.
Список лггератури
1. Богуш А.М. Культуролопчна парадигма в спадщиш В.О. Сухомлинського / А.М. Богуш // Пе-дагопка i психолопя. - 2006. - № 3. - С. 5-12
2. Виховання художньо! культури студеипв педагопчних ВНЗ / Н.М. Рашидова // Духовнють особистосп: методолопя, теорГя i практика. - 2016. - № 5 (74). - С. 171-179
3. Крылова Н.Б. Эстетический потенциал культуры / Н.Б. Крылова // М.: Прометей, 1990. -144 с.
4. Падалка Г.М. Естетична культура майбут-тх вчителГв та умови и формування / Г.М. Падалка // Вища i середня педагопчна освГта. - К., 1991. -Вип. 15. - С. 56-61
