CC BY
17
УДК 330.14:331
О. О. Слободянюк,
м. Одеса
М1СЦЕ И РОЛЬ ЗАСОБ1В ПРАЦ1 В СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН СПОСОБУ ВИРОБНИЦТВА
Процесу формащйного переходу ввд одше! еко -ном1чно1 системи до 1ншо! властив1 суперечносп, як дтоть об'ективно на основ! економ1чних ввдносин 1 певних специф1чно-1сторичних економ1чних систем. Основною з таких суперечностей е суперечнють м1ж продуктивними силами, як використовуються як чин-ники виробництва, 1 виробничими ввдносииами, що формують структуру економ1чного ладу певного сус-тльства. Наша краша, перебуваючи на етат станов-лення способу виробництва, не е виключенням з цьо-го правила. Кожен споаб виробництва повинен сфор-мувати ввдповвдну систему засоб1в працi, яку закрш-люе властивий йому мехашзм взаемодп продуктив-них сил 1 виробничих ввдносин. Це питання е особливо актуальним для економши Украши, оскшьки роз-виток засоб1в працi набувае виршального значения, а сам1 засоби пращ стають виршальним чииником роз-витку продуктивних сил суспшьства саме в перюд пе-ретворення системи виробничих вщносин на оргашзм, що самоввдтворюеться. Як справедливо ввдзначав К. Маркс, розглядаючи розвиток суспшьного виробництва в юторичному аспекп, «екожмчш епохи роз-р1зняються не тим, що виробляеться, а тим як вироб-ляеться, якими засобами пращ. Засоби пращ не тшьки м1рило розвитку людсько! робочо! сили, але 1 показ-иик тих сусптьиих в1дносин, за яких здшсиюетъся пра-ця» [1, с. 191].
Засоби пращ, як складов! елементи продуктивних сил визначають вигляд матер1ально-техмчно1 бази суспiльства та вщграютъ активну роль в розвитку суспшьства. Саму по соб1 соцiально-економiчиу роль за-соб1в працi визнають багато вчених. Але, якщо гово-рити не просто про визнання соцiально-економiчних фуикцiй засобiв працi i характеристику 1х як речовин-иих носив соцiально-економiчних вiдносии способу виробництва, а про з'ясування ролi, яку вони ввдграють в процесi генезису системи виробничих в!дносии i в процеа 11 самовiдтворювання, то необхвд-иим стае аналiз мiсця та ролi засобiв працi в побудовi матерiально-технiчноl бази певного способу виробництва. Отже, при до^дженш закономiрностей розвитку суспiльства потрiбно не просто визнання сощаль-но-економiчноl визначеносп засобiв пращ, а з'ясуван-ня 1х ролi i мiсця в системi соцiально-економiчних вiдносии певного способу виробництва.
У лiтературi з питань структури i функщй продуктивних сил засоби пращ розглядалися такими ра-дянськими вченими, як Л. М. Гатовський, В.А. Гри-малюк, Я.Б. Кваша, А.Г. Кулiков, В.И. Кушлш, В.Г. Лебедев, В.П. Лозова, Н.А. Лохманенко, А.1. Нотшн, Д.М. Палторовiч, А.А. Сергеев, Г.М. Со-рокш, Т.С. Хачатуров, С. А. Хейман, В.Н. Черковец i ш.
Проте питанням сощально! сутi, функщй i зако-номiрностям розвитку засобiв пращ придiлялась не-достатня увага, тому соцiально-економiчна роль за-собiв працi, з'ясування 1х мiсця в системi взаемодп продуктивних сил i виробничих вiдносии залишаеть-ся невизначеними. Цi питання не е об'ектом дослвд-ження захвдно! екож^чно! теори i майже не розгляда-лись у впчизнянш науковiй лiтературi в пострадянсью часи. Значною мiрою це пов'язано з тим, що на су-часному етапi перевага ввддаеться методологи цивш-защйного, а не формащйного тдходу. Але з цього питання бiльш доречним е використання саме формащйного тдходу та марксистсько! методологи який, на наш погляд, е найбiльш системним та науково обгрун-тованим щодо аналiзу суспiльного розвитку.
Метою дослщження е аналiз ролi та мiсця засобiв працi в системi взаемодп продуктивних сил та виробничих ввдносин при становленш визначеного способу виробництва в процеа трансформаци економiки.
На питаиня про мiсце засобiв пращ в системi взаемодп продуктивних сил та виробничих вщиосии та зв'я-зок м1ж розвитком засобiв працi та об'ективним станом способу виробництва, взятого у едност продуктивних сил та виробничих в!дносии, не мае единого погляду. Значною мiрою це поясиюеться особливостя-ми розгляду проблеми засобiв пращ у складi мехашз-му взаемодп продуктивних сил i виробничих ввдносии суспiльства. Саме на цiй основi виросла постановка питання про заперечення засобiв працi як особливого об'екту до^дження, зокрема, засоби пращ розглядалися лише як елемент функщонування продуктивних сил. При цьому вважалося очевидним, що «суть генезису суспiльства полягае у формувани продуктивних (а не бюлопчних) органiв людства, у появi техшки i И використанш» [2, с. 127]. Засоби пращ видшялися на роль найактившшого елементу продуктивних сил сус-пiльства, розвиток яких i визначав зм!ну форми суспшьства. Перебiльшуючи значения розвитку продуктив-
нж сил сус^льи^ i вiдpивaючи ïx вiд сoцiaльнo-екo-нoмiчнoï фopми (виpoбничиx вiднoсин), бaгaтo дoслiд-нишв сxилялися дo того, щo oснoвoю poзвиткy сус-пiльствa e якpaз змiнa стpyктypи зaсoбiв пpaцi, oскiль-ки ««apara^ пpoцесy пpaцi зaвжди oбyмoвлюeться tcx-шюю (знapяддями виpoбництБa), щo e визнaчaльним елементом пpoдyктивниx сил» [3, с. 32].
Cеpед iншиx aвтopiв дoмiнye пoлoження npo те, щo зaсoби пpaцi як елемент пpoдyктивниx сил e мaте-piaльним нoсieм вютченж, кoнкpетнo-iстopичниx, сс-цiaльниx maCT^o^^^ суть якж i визнaчae ïx poзви-ток. Вiдpивaючи poзвитoк теxнiки вщ сoцiaльниx yмoв ïï зaстoсyвaння, г^^ильники цж теopiй нaдaвaли 1'й aб-сoлютне знaчення. Caме Ra цш oснoвi i виpoслa тaк звaнa «фiлoсoфiя ттатки» i теxнoкpaтичний песишзм.
Ряд цiкaвиx poбiт, ^жвачен^ цш пpoблемaтицi з'явився в 60 — 70-x pp. ХХ ст. [4; 5; б]. У нж oTp№ мaлa poзвитoк тезa, щo теxнiчний poзвитoк сустль-ствa пiдпopядкoвaний екoнoмiчним зaкoнoмipнoстям. Теxнiкa й теxнoлoгiя, xoч i вiдiгpaють aктивнy poль в poзвиткy пpoдyктивниx сил, зтнюються m oснoвi тоц-iaльнo-екoнoмiчниx зaкoнiв.
Деяк вченi ввaжaють poль зaсoбiв npa^ визт-чaльнoю. Хapaктеpний в цьoмy вiднoшеннi вислiв Д. Гелбpейтa, щo «в дoслiдженнi склaднoгo юмплек-су екoнoмiчниx змiн poзвитoк теxнiки, pyxoмий ïï внyтpiшнiм iмпyльсoм, служить вiдпpaвним пунктом всьoгo aнaлiзy» [7, с. 56].
У нaйзaгaльнiшoмy виглядi poль зaсoбiв гpaцi в системi сустльдаго виpoбництвa визнaчaeться ïx ви-никненням i poзвиткoм як стpyктypнoгo елеметя npo-дyктивниx сил сyспiльствa. Зaсoби пpaцi, будучи нaйбiльш aктивним елементом пpoдyктивниx сил, ви-стyпaють мaтеpiaльним втiленням ïx функцш. Caме тому, poзглядaючи лoгiкy poзвиткy пpoдyктивниx сил, дoслiдники i пpиxoдять дo висдавку, щo в зaгaльнo-iстopичнoмy плaнi ïx вaжливoю xapaктеpистикoю стae вiдпoвiднiсть фopми й функцш зaсoбiв npa^. Пoтpебa вдoскoнaлення зaсoбiв пpaцi кoнкpетизyeться у виpoб-ничiй дiяльнoстi людини, пеpш зa все у виглядi пoтpе-би пpиведення фopми зaсoбiв пpaцi у вiдпoвiднiсть з ïx функщями.
Оскшьки зaсoби пpaцi пoстaють нoсiем функцш пpoдyктивниx сил сус^льи^, тo oчевиднo, щo для дoслiдження ïx сoцiaльнo-екoнoмiчнoï пpиpoди ^o6-x^TO poзглянyти ïx в цiй яюсп, тoбтo слiд з'ясyвaти суть, меxaнiзм i зaкoнoмipнoстi фyнкцioнyвaння ^o-дуктивнж сил i зaсoбiв пpaцi як ïx ^^m^prore еле-менту.
Якщo виxoдити з визнaчaльнoï poлi opo^^m-ниx сил щoдo сyспiльниx ввддасин, i, зoкpемa дo ви-poбничиx, тo слiд шyкaти внyтpiшнe джеpелo poзвит-ку в ниx сaмиx, тoбтo в змiнi зaсoбiв npa^ як нaйбiльш
aктивнoгo ïx елементу, a не в тиx явищax, як e ïx pе-зyльтaтoм, зoвнiшньoю фopмoю poзвиткy. Це, зpoзy-мiлo, не виключae i звopoтнoï дiï, якa (звopoтнa дiя) тaкoж викoнye poль чинникa pyxy, пpoте, вoнa не мoже poзглядaтися як гoлoвне джеpелo pyxy. Caме тому в бaгaтьox випaдкax aвтopи po6ít у дoслiдженнi пpoбле-ми poзвиткy гpoдyктивниx сил i виpoбничиx ввдда-син, гpaгнyли шyкaти внyтpiшнe джеpелo poзвиткy пpoдyктивниx сил в межax сaмиx же пpoдyктивниx сил, у межax влaснoï лoгiки poзвиткy зaсoбiв пpaцi. Caме нa пiдстaвi внyтpiшнix сyпеpечнoстей ^o^^ тивниx сил, теxнoлoгiчнoгo спoсoбy виpoбництвa виз-piвaють сyпеpечнoстi мiж теxнiчними й сoцiaльними фopмaми виpoбництвa. Пpи тaкiй пoстaнoвцi пш^ння виpoбничi вiднoсини (екoнoмiчнa стpyктypa сустль-ствa) yпoдiбнюeться пaсивнiй фopмi, тoдi як poзвитoк пpoдyктивниx сил i, у пеpшy чеpгy, зaсoбiв ^a^ виз-нaчaeться як pyшiйний мoмент iстopичнoгo пpoцесy poзвиткy сyспiльствa. Яку б ara^rany poль не вiдiгpa-лa фopмa, вoнa e чишсь втopинним, пoxiдним, тoмy сaме ^o^^mm сили визнaчaють гpoцес ïï змiни.
Безпеpечним дoсягненням нayки e пoявa po6ít, у якиx дoслiдженo дiaлектикy пpoдyктивниx сил Ta ви-po6™h^ вiднoсин у внyтpiфopмaцiйнoмy aспектi Ta пoкaзaнo, щo пpoдyктивнi сили i ïx poзвитoк не у вж випaдкax e гoлoвним, визнaчaючим чинниюм poзвиткy сyспiльниx фopм, щo в межax кoжнoï сyспiльнo-екo -нoмiчнoï фopмaцiï в poлi визнaчaльнoгo чиннига no-стaють виpoбничi вiднoсини. «й>ли iстopiя poзглядaeть-ся як цше, — вiдзнaчae В.Ф. Пyстapнaкoв, — to poз-витoк npoдyктивниx сил втiлюe безnеpеpвнiсть iCTopn. Вiд стяну i piвня poзвиткy гpoдyктивниx сил зaлежaть вiднoсини, у як стaють oдин дo oднoгo люди ^и ви-poбництвi npедметiв, неoбxiдниx для зaдoвoлення людськиx noтpеб. Якщo тглянути нa iстopiю тд ку-том зopy ïï nеpеpивчaтoстi, як m npoцес nеpioдичнoï змiни сyсniльнo-екoнoмiчниx фopмaцiй, to з'ясyeть-ся, щo в paмкax кoжнoï фopмaцiï виpiшaльнy poль вiдiгpaють виpoбничi вiднoсини, сyкyпнiсть якж склa-дae pеaльний екoнoмiчний бaзис сyсniльствa, oснoвy всьoгo сyсniльнoгo poзвиткy» [8, с. 314].
Рoзкpивaючи суть юнфткту мiж poзвиткoм ^o-дyктивниx сил i виpoбничиx вiднoсин, В Ейxopн, А. Бa-yэp i Г. Kox yкaзyють, щo мoвa йде не npo npямy зa-лежнiсть, a npo дiaлектикy пеpетвopення i змiни xa-paктеpy ïx взaeмoзв'язкy. «I не тoмy, щo виpoбничi вiднoсини e naсивнoю i жopсткoю oбoлoнкoю i з пев-нoгo чaсy nеpетвopюються нa oкoви гpoдyктивниx сил, a, нaвnaки, тому щo вoни вiдiгpaють aктивнy poль, тoмy щo вoни сnpияють в межax мoжливoстей, мaте-piaльнo зaклaдениx у вiдnoвiднoмy стynенi poзвиткy npoдyктивниx сил, nевнiй динaмiцi ïx poзвиткy, ушс-лiдoк чoгo вiднoсини, щo сnpияли цьoмy npoцесy, CTa-
ють врештьрешт тюними для ньoгo. У цьoмy тлягае дiалектика poзвиткy виpoбничиx вiднoсин, а саме ïx пеpетвopення з фopм poзвиткy пpoдyктивниx сил в ïx oкoви. Це oзначаe, щo ^o^^mm сили, щo poзвива-ються, вступають в кoнфлiкт з виpoбничими ввддаси-нами, щo pазoм з тим щ виpoбничi вiднoсини все бшьше i бiльше пpиxoдять в суперечнють з самим то-бoю» [9, с. 134]. Таке piшення не пoвнiстю poзкpиваe дiалектикy пpoдyктивниx сил i виpoбничиx вiднoсин, oскiльки не тказуе меxанiзмy внyтpiшньoï супереч-дасп мiж ними як дiйснoгo i едидаго джерела poзвит-ку сдатобу виpoбнищ•вa, а, oтже, i не дoзвoляe вия-вити poль i мюце засoбiв пpацi в ^o^a сyспiльнoгo poзвиткy.
Тут слiд зупинитися на oднoмy вельми важливo-му мoментi: мoва йде пpo poзмежyвання ^o^^m-ниx сил пpoстoгo пpoцесy пpацi як чинника дiï люди-ни на пpиpoдy i пpoдyктивниx сил сyспiльства як чинника зв'язку сyспiльства з пpиpoдoю. Юнцевим ре-зyльтатoм сyспiльнoгo виpoбнищ•вa е не ^o^ra^, а саме сyсmльствo, у йoгo певнiй i юнкретмй сoцiальнiй цiлiснoстi [10, с. 54; 11, с. 99].
При poзглядi ^o^^^mx сил сyспiльства не-мoжливo вiдвoлiкатися вiд пpoцесiв poзпoдiлy, oбмiнy, спoживания, вiд стану сyспiльнoï opганiзацiï виpoб-ництва: кoнцентpацiï, спецiалiзацiï i т. ш. Hемoжливo не вpаxoвyвати й тoгo, щo й самi екoнoмiчнi ввддаси-ни виявляються включеними в систему сил, вiдтвo-рюючж сyспiльствo як цiле. Cаме тому poль i мiсце засoбiв пращ в ot^^í пpoдyктивниx сил суспшьства далекo не piвнoзначнi тим, якими вoни вoлoдiють як елемент пpoдyктивниx сил пpoстoгo пpoцесy пpацi.
Та oбставина, щo система виpoбничиx ввддасин виступае гoлoвнoю пpoдyктивнoю силoю суспшьства, oбyмoвлена тим, щo люди, щoб вступити у вiднoсини з пpиpoдoю, пoвиннi, перш за все, вступати у ввдда-сини i зв'язки oдин з oдним. I лише завдяки цим зв'яз-кам i ввддасинам мае мiсце ïx ввддашення дo ^^o-ди. Отже, poзглядаючи суть пpoдyктивниx сил суспшьства, мoжна зpoбити виснoвoк, щo вoни xapara^-ризують все сyспiльне виpoбнищ•вo, щo poзглядаeть-ся з 6o^ зв'язку сyспiльства з пpиpoдoю.
Пpoдyктивнi сили сyспiльства i даго виpoбничi вiднoсини е piзними xаpактеpистиками сyспiльнoгo виpoбництва, щo poзглядаeться в цiлoмy i якщo poзг-лядати цю пpoблемy стoсoвнo кoжнoгo сдатобу ви-poбнищ•вa, iio неoбxiднo ввдзначити важливе значення системи виpoбничиx ввддасин. Це, зpoзyмiлo, не за-перечуе тoгo, щo зв'язoк сyспiльства з пpиpoдoю е oснoвoю вiдтвopення суспшьства як oсoбливoï системи пpиpoди. Але сyспiльствo взагалi не юнуе, вoнo завжди вoлoдie кoнкpетнoю фopмoю. Тoмy зв'язoк сyспiльства з пpиpoдoю направлений не на вiдтвopен-
ня людськoгo сyспiльства взагалi, а вiдтвopення йoгo певнoï кoнкpетнo-iстopичнoï фopми. З цieï точки зopy визначальна poль належить закoнoмipнoстям, щo xa-рактеризують фyнкцioнyвання i poзвитoк системи ви-poбничиx вiднoсин сyспiльства i притому такиx, як визначають iстopичнy специфiкy данoгo сyспiльства.
Кoли мoва йде rnpo виpoбничi вiднoсини як виз-начальнoгo чинника pyxy спoсoбy виpoбництва, тo маеться на yвазi заюда^рнють poзвиткy певнoï юнк-pетнoï фopми сyспiльства. Cаме у ïï межаx виpoбничi вiднoсини викoнyють poль визначальнoгo чинника сус-пiльнoгo poзвиткy. %му виpoбничi вiднoсини цьoгo суспшьства oднoчаснo пoстають i як йoгo ^o^ra^m-на сила. Цим i даяснюеться тoй факт, щo <юдним з найважливiшиx пoлoжень в марксистськш методoлoriï' в дoслiдженнi теxнiчнoгo аспекту функцюнування i poзвиткy сyспiльства е теза rnpo те, щo теxнiка на будь-якoмy етапi людськoï ютори е oсoбливoю pечoвиннoю фopмoю специфiчниx для цьoгo етапу екoнoмiчниx сустльн^ ввддасин» [12, с. 273]. Оскшьки кoжна фopма сyспiльства е певним ступенем iстopичнoгo poзвиткy людства, то вoна пoв'язана i зi вам тпе-pеднiм iстopичним poзвиткoм, i даго пoдaльшим poз-виткoм. Отже, piзнi фopми сусп1льства не тшьки вiдме-жoвaнi oднa вiд oднoï, але й пoв'язaнi oднa з oднoю. Вoни пoстaють як ступеш зaгaльнoгo пpoцесy poзвит-ку ютори, а тому pеaлiзyють i цей загальний iстopич-ний зв'язoк. Cпецифiкa кoжнoгo спoсoбy виpoбниuт-ва не вiдмiняe, а припускае загальний юторичний зв 'я-зoк. На будь-яюму стyпенi iстopичнoгo пpoцесy не-oбxiднoю yмoвoю iснyвaння сyспiльстБa е зв'язoк сус-пiльстБa з пpиpoдoю, i незалежда вiд тoгo, у якш oсoб-ливiй фopмi здiйсиюeться цей зв'язoк, вoнa пoвиннa oбoв'язкoвo pеaлiзyвaтися, oскiльки вoнa xapaктеpи-зуе oснoвнy yмoвy людськoгo життя. У цьoмy плaнi, пpoдyктивнi сили вiдiгpaють визначальну poль пo вiднoшению дo тж кoнкpетниx специфiчнo-iстopич-ниx фopм, за дoпoмoгoю якиx здiйсиюeться цей зв'я-зoк на кoжнoмy стyпенi юторичдаго poзвиткy. Якщo яка-небудь фopмa перестае pеaлiзoвyвaти цi залеж-нoстi, то вoнa усуваеться. Caме в цьoмy плaнi i мoжнa гoвopити rnpo те, щo як певна еднють пpoдyктивнi сили й виpoбиичi ваддасини poзpiзняються, пpoтистaвляють-ся oдин oднoмy як взaeмoзв'язaнi мoменти pyxy сда-сoбy виpoбниuт'вa.
Рoзглядaючи меxaнiзм взaeмoдiï пpoдyктивниx сил i виpoбничиx ввддасин в зaгaльнoiстopичнoмy аспект^, слiд зазначити, щo пoчaткoм бyдь-якoгo спo-тобу виpoбниuт'вa е певний piвень poзвиткy пpoдyк-тивииx сил. Cтapi виpoбничi вiднoсиии пеpетБopюють-ся на гaльмo poзвиткy пpoдyктивниx сил, yнaслiдoк дюго вoни заперечуються. Caме тoмy, як нaгoлoшy-вaлoся в лiтеpaтypi [9, с. 135], суперечнють мiж ними
oзнaчae, щo й системо екoнoмiчниx вiднoсин стae голь-мoм свoгo влaснoгo poзвиткy. 1ншими слoвaми, кoнфлiкт мiж виpoбничими ввддасишми i ^o^ra™-ними силaми u^oro сnoсoбy виpoбництвa виpaжaeть-ся не тшьки i не стельки в тому, щo виpoбничi ввдда-сини гaльмyють poзвиток зaсoбiв npaцi (xoчa це й мae мтсце), стльки в тему, щo суспшьне виpoбниnтвo в циго-му noчинae вiдтБopювaти чуж йoмy вiднoсини, a тому пеpестae вiдтвopювaти свoe влaсне oснoвне (щo фop-Hye йoгo клaсoвy стpyктypy) виpoбниче вiднoшення.
Ця зaкoнoмipнiсть npoстежyeться вже в poзвит-ку дoкaniтaлiстичниx сnoсoбiв виpoбництвa. <Лзни-ми шляxaми, — вiдзнaчaв C. Лили, — зiбpaнo немaлo дoкaзiв тоге, щo сaме фopмa сyсniльствa бyлa нoю npиnинення npoцесy теxнiчнoгo poзвиткy. У Сгипп, нanpиклaд, де пpoцес noдiлy сyсniльствa нa ктаси був npaктичнo зaвеpшений, зaстiй був мaйже noвним. У Месonoтaмiï, де в чисельда невеликoгo кло-су незолежнж купщв бyлo м1цне пoлoження, i в piзниx nеpифеpiйниx parörnx, де нoвa сoцiaльнa стpyктypa бyлa не тaкoю мiцнoю й жopсткoю, ще мiг вiдбyвaтися деякий (npaвдa, дoсить скpoмний) npoгpес. Тaк голь сний вiз нaбyв noшиpення в Месoпoтaмiï i Cиpiï вже дo тpетьoгo тисячoлiття дo н. е., тобто нa той чaс, юли давий сoцiaльний лaд знaйшoв ст!йюсть, аде в Сгипт цьoгo ще не вiдбyлoся» [13, с. 3б].
Зв'язoк мiж poзвиткoм зaсoбiв ^a^ i oб'eктив-ним стaнoм сдатобу виpoбництвa визнaчaeться тим, щo зaсoби npaцi noстaють не тшьки мaтеpiaлiзoвaним виpaзoм вiднoшення сyсniльствa дo npиpoди, аде i нoсieм nевниx сoцiaльнo-екoнoмiчниx фyнкцiй. Отоб-ливу poль в цюму вiднoшеннi ppae сустльний poз-noдiл npaцi. Будучи, з oднoгo бoкy, pезyльтaтoм вдoс-кoнaлення зaсoбiв npaцi, вiн, у свoю чеpгy, e yмoвoю ïx noдaльшoгo poзвиткy. Рoзвитoк зaсoбiв npaцi, да-poджyвaний сустльним poзnoдiлoм npaцi, як зaстaвa ïx noдaльшoгo poзвиткy, в той же чaс злaмye i CTpy^ Typy екoнoмiчнoï сniльнoстi людей. Cyсmльний poз-noдiл npaцi, вистynaючи як чинник змiни ^o^rc!™-ниx сил, oднoчaснo e мoментoм poзвиткy виpoбни-чиx вiднoсин сyсniльствa. Cyсniльний poзnoдiл npaцi, дaючи noдaльший noштoвx poзвиткy зaсoбiв гpaцi, веде дo пеpетвopення ïx сoцiaльнo-екoнoмiчнoï фop-ми. Co^arara стpyктypa сyсniльствa зaкpinлюe poз-дадш npaцi, щo сктався стиxiйнo. Пopoдженa poзno-дiлoм npaцi, noмнoженa ^o^^mm сило, to6to тоц-iaльнa пpoдyктивнa сило, сynеpечливa зо свoïм змютом. З бoкy вiднoшення людини дo npиpoди вoнa oзнaчae зpoстaння даго мoгyтнoстi, зaкpinлення як aктивнoгo елементу у взaeмoдiï сустльство з !pHpo-дoю. Але oднoчaснo вoнa e oснoвoю змiн в сaмiй тоц-iaльнiй стpyктypi сустльство.
Пo-nеpше, сустльш гpoдyктивнi сили oзнaчaють
даяву певдаго сoцiaльнoгo типу п^ошв™^ будь-який сдааб сniльнoï дiяльнoстi людей дae ном одеквотний йoмy тип npaцiвникa: po6o, кpinoснoгo селянино, вiльнoгo гpaцiвникa. no-доуге, yсi nonеpеднi «сус-niльнo-гpoдyктивнi сили» виникоють стиxiйнo, но 6osí ïx екoнoмiчнoï вiдoсoбленoстi i тoмy npедстaвляються виpoбникaм не ïx oб'eднaнoю npoдyктивнoю силoю, a щo стoïть дазо ïx, чyжoю вoлею, влaдoю, oскiльки фopмa цьoгo сnoсoбy сniльнoï дiяльнoстi зовжди зок-pinленa гpaвoм. Якщo poзглядaти npoцес poзвиткy poзnoдiлy ^a^ з бoкy вiднoшення iндивiдiв oдин дo oднoгo, to це ввддашення виглядотиме в nеpшy чеpгy змiнoю ïx вiднoшення дo зaсoбiв виpoбництвa. Caме тoмy, кожучи npo те, щo в зaгaльнo-iстоpичнoмy nлaнi дачоток сnoсoбy виpoбництвa зyмoвлений певним piвнем poзвиткy npoдyктивниx сил, слiд звожоти но те, щo вiн звoдиться не тшьки дo poзвиткy зaсoбiв npaцi, аде i включae зм^ в opгaнiзaцiï npaцi вшсль дoк змiни вiднoсин мiж oснoвними ктасоми стapoгo сустльство. Тoмy poзвиток i oнoвлення зaсoбiв npaцi вiдiгpae вожливу poль у фyнкцioнyвaннi цьoгo сдато-бу виpoбництвa, зaкoнoмipнoстей сaмoвiдтвopювaння даго екoнoмiчнoï стpyктypи.
Узогадьнюючи вищевиктадене, мoжнa дiйти Ta-киx виснoвкiв.
Пo-пеpше, зaсoби npaцi e не тшьки октивним еле-ментoм npoдyктивниx сил ^o^oro npoцесy npaцi, щo визтчоють мoгyтнiсть людини nеpед лицем аде i нoсieм (мaтеpiaльним утшенням) nевниx тощадь-нo-екoнoмiчниx вiднoсин.
no-^уге, у меxaнiзмi взaeмoдiï npoдyктивниx сил сустльство i йoгo виpoбничиx ввддасин зaсoбy npaцi гpaють poль стpyктypнoгo елементу, щo визш-чae зaкpinлення сoцiaльнo-екoнoмiчниx фyнкцiй до-нoгo сдатобу виpoбництвa. Рoзвитoк зaсoбiв npaцi, будучи шсл^шм стaнoвлення нoвиx екoнoмiчниx ввддасин, стae чинникoм, щo зaкpinлюe ïx твеpджен-ня як naнyючиx.
Пo-тpетe, виxoдячи з цьoгo слiд poзpiзняти poль i мiсце зaсoбiв ^a^ як чиннико змiни npoдyктивниx сил сустльство в гpoцесi йoгo стодавлення i в ^o-цесi функцюнувоння. У npoцесi стaнoвлення сдасoбy виpoбництвa poзвиток зaсoбiв npaцi вiдбyвaeться m oснoвi сynеpечнoстi, влaстивoï йoгo дачaткoвoмy вiднoшенню. Тoмy вoнo нoсить чостювий xapaктеp i iстoтнo не змiнюe нi зв'язшв сустльство з npиpoдoю, нi вiднoшення виpoбникiв oдин дo oднoгo. У npoцесi ж фopмyвaння сдасoбy виpoбництвa як цiлoгo, зото-би npaцi стоють нoсieм функцш не тшьки pезyльтaтнo-гo, аде i oснoвнoгo вiднoсин. Вoни стоють мaтеpiaль-ним нoсieм oснoвнoгo вщюшення i вiдпoвiднoгo йoмy oснoвнoгo зоюну, a тoмy г^оють нaйaктивнiшy poль в poзвиткy сустльство.
Поява i впровадження тих або шших засобiв пращ залежить ввд характеру економiчних ввдносин сус-пшьства i властивих 1м економiчних законiв. Тому за-соби пращ мають не тшьки натуральну, але й сощальну форму, тобто форму, яка виражае i характеризуе певнi соцiально-економiчнi ввдносиии, оскшьки щ в!дноси-ии втшюються в розвитку засобiв пращ i реалiзуютъся в процесi 1х виробничого використання. Наприклад, в системi катталютичного способу виробництва засо-би пращ постають як речовинне втшення капталу. Воии ввдграють не тшьки певну роль в технолопчному процесс але й виконують певну економiчну функщю як носш в!дносин експлуатаци наймано! пращ капiталом, втшюючи суто капiталiстичне ввдношения I це випкае не з 1х технологiчних функщй, а з 1х суспшьно1 фор-ми. Унаслвдок цього засоби пращ постають i як момент процесу пращ, i як носш певного суспшьного вiдношения. У систем! даних виробничих ввдносии вони можуть виконувати свою техиологiчну функщю, лише постшьки вони реалiзують свою економiчну функщю. Дана обставииа, випкаючи з само1 рол! i мюця засобiв працi в механiзмi взаемоди продуктив-них сил i виробничих ввдносин, мае загальноеконом-!чний характер. Тому засоби пращ е ноием певних економiчних ввдносии i в умовах трансформащйно1 економiки. З'ясування змютовно1 визначеносп 1х еко -ном!чно1 форми мае не тшьки теоретичне, але й безпо-середньо практичне значения, оскшьки саме ця форма ввдграе визначальну роль по ввдношенню до тих функщй засобiв пращ, як характеризують 1х з боку техмки виробництва.
Виступаючи найактивнiшим елементом продук-тивних сил i ноием соцiально-економiчних функщй, засоби працi ввдграють важливу роль в процесi перетворения виробничого апарату i створення матер-!ально-техшчно1 бази певного способу виробництва. Роль i мюце засобiв працi в механiзмi взаемоди продуктивних сил i виробничих ввдносин в процесi юторичного розвитку способу виробництва моди-фiкуеться. У момент становления способу виробництва ввдбуваеться лише перетворения 1х сощаль-но-економ!чно1 форми, тобто в процесi утворення економ!чно1 структури суспiльства вiдбуваеться змша 1х рол! в системi матерiального виробництва. Сама ж ця роль припускае вже й перетворення сис-теми засобiв працi ввдповвдно до сощальних завдань нового суспiльства. Тому розвиток засобiв працi закрiплюе економiчну структуру суспiльства, що формуеться.
Лiтература
1. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 23. 2. Гурьев Д. Становление общественного производства /
Д. Гурьев. — М. : Политиздат, 1973. — 263 с. 3. Серый И. М. Диалектика становления и развития производительных сил коммунистической формации / И. М. Серый. — К. : Вища шк., 1973. — 188 с. 4. Дряхлов Н. К вопросу об определении техники и закономерностях её развития / Н. Дряхлов // Вестник МГУ, серия VIII, философия. — 1966. — № 4. — С. 51 — 62. 5. Плетников Ю. О природе социальной формы движения / Ю. Плетников. — М. : Изд-во МГУ, 1971. — 247 с. 6. Капелян Е. Производительные силы: структура, функции, типология / Е. Капе-лян. — М. : Наука и техника, 1976. — 191 с. 7. Гелб-рейт Д. Новое индустриальное общество / Д. Гелб-рейт. — М. : Прогресс, 1969. — 480 с. 8. Пустарна-ков В. Ф. «Капитал» Маркса и философская мысль в России / В. Ф. Пустарнаков. — М., 1974. — 383 с. 9. Эйхорн В. Диалектика производительных сил и производственных отношений / В. Эйхорн, А. Бауэр, Г. Кох. — М. : Прогресс, 1977. — 222 с. 10. Покры-тан А. К. Историческое и логическое в экономической теории социализма / А. К. Покрытан. — М. : Мысль, 1978. — 248 с. 11. Межуев В. М. Человек в системе общественных производительных сил / В. М. Межуев // Вопр. философии. — 1981. — № 4. — С. 96 — 101. 12. Смирнов С. Н. Философско -гносеологическая концепция научных, технических и научно-технических революций / С. Н. Смирнов. — М. : Наука, 1977. — 384 с. 13. Лили С. Люди, машины и история / С. Лили. — М. : Прогресс, 1970. — 431 с.
Слободянюк О. О. Мкце й роль засобiв пращ в системi соцiально-економiчних ввдносин способу виробництва
Стаття присвячена аналiзу рол! та мюця засобiв пращ в систем! взаемоди продуктивних сил та виробничих ввдносин у становленш певного способу виробництва. Розвиток засоб!в пращ набувае вир> шального значения саме в перюд становления способу виробництва, що ввдповвдае сучасному стану економ!ки нашо1 кра1ни. Впровадження засоб!в пращ залежить ввд характеру економ!чних ввдносин сус-пшьства, а сам! засоб! пращ мають не тшьки натуральну, але й сощальну форму, тобто форму, що виражае певш сощально-економ1чш ввдновини, оскшьки т! ввдношення втшюються в розвитку засоб!в пращ та реал!зуються в процес 1х виробничого використання. Показано, що роль засоб!в пращ як чинника змши продуктивних сил суспшьства в про-цес його становления ! в процес функцюнування е р!зною.
Ключовг слова: засоби пращ, виробниче використання, суспшьство, продуктивш сили, ввдносиии.
Слободянюк О. О. Место и роль средств труда в системе социально-экономических отношений способа производства
Статья посвящена анализу роли и места средств труда в системе взаимодействия производительных сил и производственных отношений в процессе становления определённого способа производства. Развитие средств труда приобретает решающее значение именно в период становления способа производства, что соответствует современному состоянию экономики нашей страны. Внедрение средств труда зависит от характера экономических отношений общества, а сами средства труда обладают не только натуральной, но и социальной формой, т. е. формой, выражающей определённые социально-экономичные отношения, поскольку эти отношения воплощаются в развитии средств труда и реализуются в процессе их производственного использования. Показано, что роль средств труда как фактора изменения производительных сил общества в процессе его становления и в процессе функционирования различаются.
Ключевые слова: средства труда, производствен-
ное использование, общество, производительные силы, отношения.
Slobodyanyuk О. О. Place and role of facilities of labour in system of socio-economic relations of method of production
Article is devoted the analysis of a role and a place means of labour in system of interaction of productive forces and production relations in the course of formation of a certain production way. The development means of labour gets crucial importance in formation of production way of that corresponds to a current state of our country economy. Introduction of means of labour depends on character of economic relations of a society, and means of labour possess not only natural, but also the social form, i.e. the form expressing certain socially-economic relations. These relations are embodied in development of means of labour and realised in the course of their industrial use. It is shown that a role of means of labour as factor of change of productive forces of a society in the course of its formation and in the course of functioning differ.
Key words: facilities of labour, production use, society, productive forces, relations.
