CC BY
20
В.А. Ткаченко,
доктор економ1чних наук, професор, академ1к АЕН Украгни,
м. Днтропетровсък
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЯК ЗАС1Б В1ДТВОРЕННЯ ТА ПОНОВЛЕННЯ СДНОСТ1 ВИРОБНИЧИХ СИЛ I ВИРОБНИЧИХ В1ДНОСИН
У робот вiдтворено концептуальний погляд на eднiсть виробничих сил i виробничих вiдносин у су-часних суспiльних структурах виробництва, що ви-ражають активне вiдношення людей до накопичення матерiальних благ, як показника духовного розвитку суспшьно1 формацл.
Взагал^ якщо дотримуватися канонiв класично! теорп, то «виробничi сили — це система суб'ектив-них (людина) i матерiальних (засоби виробництва) елеменпв, що ввдтворюють активне вiдношення людей до природи, яке полягае у матерiальному i духовному освоенн i розвитку 11 багатств (щнностей), в процесi чого вiдтворюються умови юнування людини та виконуеться процес 11 розвитку» (переклад з ро-стсъког мови автора) [1, с. 964].
Але ж початок ХХ1 столгття ввддзеркалив новi соцiально-гуманiтарнi трансформаций як вимагають нових пiдходiв щодо визначення змiсту i якост виробничих сил, як не тшьки б окреслювали, але й обу-мовлювали б приоритетнi параметри глобального со-щально-еколопчного й духовного порядку сучасного свiту та визначали б т технологiчнi зрушення, що фор-мували б пiдгрунття подальшого економiчного розвитку. Не мае сумнiвiв, що ключова роль технолопч-ного базису в процес економiчного зростання бтьшосп кра1н свiту е !х державним прiоритетом струк-турних зрушень в економiцi. Водночас сфера впливу наукоемних технологiй обмежуеться не тальки системою економiчних вiдносин, але й такими сощально-суспiльними важелями, як ВВП, обсяг промислового виробництва, зайнятють населення (величина безро-бптя), продуктивнiсть пращ та надiйнiсть i довговiчнiсть технологiчного обладнання, а також змютом суспшь-но! формацл, яка, у свою чергу, формуеться й юнуе пiд впливом саме технолопчних новацiй.
Немае сумнiвiв, що саме технолопчна база сус-пiльства визначае темпи економiчного зростання бшьшосп кра!н свiту, як тих, що вважаються провщни-ми, бiльш розвиненими, так i тих, що тшьки на початку великих зрушень. Саме в сьогоденш за такого тдходу з'явилася нова концепцiя, що дютала назву «технолопчного способу виробництва» як динамiчноl системи технологiчних вiдносин. Вважаеться, що ви-робничi вiдносини в сьогоденш, завдяки оптишзацл
внутрiшнiх виробничих процеив, трансформувалися в систему технолопчних ввдносин, за яких характер внутршнього !х змiсту визначаеться характером опе-рацл чи переходу в технолопчному процесi. Саме завдяки послвдовним змiнам у технологiчному способi виробництва визначаеться характер технолопчного розвитку, !х впливу на структурнi зрушення в еко -номщ взагалi, завдяки чому одна система технолоп-чних вiдносин на основi дiалектики внутршшх про-цесiв переходить в шшу. Вiдбуваеться природна транс-формацiя вае1 сощально-суспшьно1 формаци.
Ключова роль технолопчного фактору в процеа економiчного зростання бшьшосп кра1н свiту сучас-ност матерiалiзуеться через систему державних технолопчних прюритетгв, як формують i поновлюють технологiчну базу суспiльства та трансформують систему технологiчних ввдносин, що, у свою чергу, ви-значають характер та стратепю сощально-економчного зростання суспiльства т1е1 чи iншоl формаци.
Визначаючи багатовекторнiсть науково-дослiдних i проектних розробок у сферi поновлення технолопч-но! бази, слiд ввдзначити, що найменш дослiдженими залишаються питання !х економiчноl суп, визначення !х щнносп та iнтелектуальноl власносп, як елементу нацiонального багатства кра1ни, як характеру технолопчних ввдносин i у сферi виробничих сил, i у сферi виробничих вiдносин.
Виробничi вщносини сьогодення—це сукупнють технолопчних, технiчних та економiчних вщносин м1ж членами суспшьно1 формаци, що формуються в про-цесi виробництва залежно вiд його характеру й рiвня та вiдносин власносп, обумовлюючи технологiчну базу та соцiально-економiчну структуру суспшьства. Це вiдносини, що слад розглядати не тшьки як взае-моди мiж людьми, як е головним ланцюгом (точш-ше, мехашзмом) вiдносин у соцiально-економiчнiй систем^ але й як вiдповiднi взаемоди мiж суспiльною формацiею й Природою. Матерiалiзацiя цих взаемодiй формуе нову концепщю технолопчно1 бази суспшь-ства (И виробничi сили) та надае динамiчностi розвитку iнтелектуального потенщалу, що, у свою чергу, визначае характер технолопчно1 основи виробництва шляхом послвдовно1 реалiзацil знань та змiни виробничих вiдносин. У результат! чого саме змiни в техно-
лoгiчнiй бaзi сyспiльствa мoтивyють змiни в сoцiaль-нo-eкoнoмiчнiй систeмi iieï чи iншoï сyспiльнoï фop-мaцiï, щo бaзyeться нa гад^ут! тeхнoлoгiчнoгo ста-сoбy виpoбництвa як динaмiчнoï систeми тeхнoлoгiч-них вщдасин.
Taким чинoм, ми oтpимyeмo мoжливoстi ^oe^ тyвaння кoнцeпцiï peгyлюючих пapaмeтpiв poзвиткy мo-дeлeй сoцiaльнo-пoлiтичних i сoцiaльнo-eкoнoмiчних систeм, щo мoжyть вoднoчaс ypaхyвaти виpoбничий пoтeнцiaл сyспiльствa й виpoбничi вiднoсини людeй, тeхнoлoгiнy бaзy й сoцiaльнo-пoлiтичнi тa сoцiaльнo-eкoнoмiчнi пiдГpyнтя, eкDлoгiчнi суб^ет^н й суб^етта чинники poзбyдoви сoцiaльнo-сyспiльнoï фopмaцiï, ш-вiд'eмнoю чaсткoю якoгo являeться мopaльний тa ду-хoвний iмпepaтив. ^и цьoмy пoстyпaльний poзвитoк сoцioсyспiльнoï фopмaцiï тieï чи iншoï цивiлiзaцiï яв-ляeться oснoвoю сoцiaльнo-eкoнoмiчнoю зaкoнo-мipнiстю сoцioкyльтypнoï динaмiки poзвиткy. Цe го-вopить npo тe, щo тaкий вид склaдних сaмopoзвивaль-них систем нe мoжнa poзглядaти з вiдpивoм вiд iнших, нaвiть, нa пepший тгляд, мaлoзнaчyщих чиннишв, зoв-нiшньoгo впливу чи iндивiдyaльних пiдхoдiв.
Hayкoвo-тeхнiчнa peвoлюцiя сyчaснoстi oponoRye шлях дo гpoмaдянськoгo пpиpoднoгo сyспiльствa тa сустльдаго виpoбництвa, y тeхнoлoгiчнoмy ввдда-шeннi нeзpiвняннo бiльш склaднoгo, нiж мищж чи, нaвiть, сyчaснe в тайбтьш poзвинeних кpaïнaх. Heno-мipнo зpoстaють вимoги дo пpoфeсiйнoï кDмneтeнтнoстi й сoцiaльнiй вiдnoвiдaльнoстi нe тiльки тих, хто ^a-u^e в тш чи iншiй гaлyзi виpoбництвa, oбслyгoвyвaн-ня, сoцioкyльтypнiй чи oсвiти й oхopoни здopoв 'я, aлe в«х члeнiв сyсniльствa, нaвiть дiтeй i нeмoвлят, як склaдoвих зaгaльнoгo iнтeлeктyaльнoгo й отц^^ль-тypнoгo noтeнцiaлy сустльда1' фopмaцiï. А oбмiн ви-poбничoю, сoцiaльнoю й eкoнoмiчнoю iнфopмaцieю, вихoдячи з сyкynнoстi тeхнoлoгiчнoï бaзи, CTae всe бiльш глибoким, знaчyщим тa бaгaтoгpaнним. Щoб yсniшнo фyнкцioнyвaти тaкa склaднa сoцiaльнo-eкo -нoмiчнa сaмopoзвивaльнa сyсniльнa систeмa мae та-тpeбy в yнiвepсaльнoмy бaгaтoгpaннo niдгoтoвлeнoмy poбiтникy чи слyжбoвцю, який вoлoдie зшннями y свoïй пpoфeсiï тa туювим свiтoniзнaнням.
Сьoгoдeння визнae, щo iннoвaцiйнa дiяльнiсть y гaлyзi вдoскoнaлeння тeхнoлoгiчнoï бaзи для сктад-них сaмopoзвивaльних сoцiaльнo-eкoнoмiчних систeм e oдним iз стpaтeгiчних чиннишв poзвиткy, oснoвним чинниюм стpaтeгiï як дepжaви в цiлoмy, тaк i oкpeмих niдnpиeмств piзнoгo niдnopядкyвaння й фopм влaс-даст! В oснoвi зaнenaдy й зpoстaння нaцioнaльнoï ero-нoмiки лeжaть ж eкoнoмiчнi noкaзники й сoцiaльнi чинники ^ни e noхiдними), a тeхнiкo-тeхнoлoгiчний noтeнцiaл виpoбничих сил [2]. Ось чoмy гoлoвним чинникoм фyнкцioнyвaння склaдних сoцiaльнo-eкoнo-
мiчних сaмopoзвивaючихся систeм e ш стaтичнa юн-кypeнцiя пoмiж суб^ет^ми виpoбництвa чи кpaïнaми, a noтeнцiaл виpoбничих вiднoсин чepeз кoнкypeнцiю з бoкy нoвих виpoбiв чи тслуг, щo бaзyються нa да-вих тeхнoлoгiях як peзyльтaтy твopчoгo викopистaння сyкynнoгo noтeнцiaлy сyсniльствa, гaлyзi, пад^жм-ствa, фipми. Сaмe iннoвaцiйнa дiяльнiсть чepeз yдoс-кoнaлeння, вигoтoвлeння, ynpoвaджeння тa викopис-тaння пpoгpeсивнoгo oблaднaння нa niдnpиeмствaх ствopюe нeoбхiднi yмoви для npoцeсiв noшyкy тa poз-poбки нoвiтнiх тeхнoлoгiй, щo, y свoю чepгy, тpaнс-фopмye виpoбничi вiднoсини чepeз систeми oprarn-зaцiï виpoбництвa тa вдoскoнaлeнi мeтoди ynpaвлiння ним. To e ^o^ot бeзnepepвнoгo тa npискopeнoгo твх-шю -тeхнoлoгiчнoгo, тeхнoлoгiчнoгo й opгaнiзaцiйнo-го oнoвлeння сyсniльнoгo виpoбництвa чepeз тpaнс-фopмaцiю виpoбничих сил e нeзвopoтнiм тa мoбiлiзy-ючим вeсь iнтeлeктyaльний noтeнцiaл y вiдтвopeннi виpoбничих ввддасин.
Пpи цьoмy слiд зaзнaчити, щo фiзичнe сnpaцю-вaння тeхнiчних зaсoбiв виpoбництвa вiдстynae «m зaднiй mam» nopiвнянo з мopaльним стapiнням yráe-них y ньoгo знaнь. Ha пpoтязi дeкiлькoх poкiв викopи-OTarn^, a iнoдi вжe niд чaс бyдiвництвa (ствopeння) niдnpиeмствa, щo мae npoтягoм дeякoгo чaсy випус-гати цe oблaднaння, стapiють i тeхнiкa, i тeхнoлoгiя. Пpoцeс oхonлюe ш тальки ypeчeвлeнi в тeхнoлoгiчнo-му oблaднaннi, y виpoбничих силaх зaгaлoм, a й живi знaння, нoсieм яких e твopчa iнiцiaтивнa дшльмсть кoж-нoï людини, щo ш мoжe нe noзнaчaтися й m виpoбни-чих вiднoсинaх.
У бeзпepepвний цикл oнoвлeння npeдмeтнo-pe-чoвих тa сyб'eктнo-oсoбoвих виpoбничих сил нayкo-вo-тeхнiчнa peвoлюцiя нa кoжнoмy iз свoïх nepeхoдiв тpaнсфopмye i виpoбничi ввддасини. У сьoгoдeннi ж вoнa внeслa бeзnpeцeдeнтнy iнвepсiю: ynepшe в iстopiï сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy твмпи змiни гоксшнь тeхнiки (виpoбничi сили) стaли ст^мю виnepeджaти твмпи змiни noкoлiнь пpaцюючих (виpoбничi вiднoси-ни), щo ш мoжe нe викликaти дисnponopцiï oнoвлeн-ня тa poзвиткy. Tenep yжe npoтягoм життя oднoгo no-кoлiння людeй, ynpoдoвж aктивнoï 1'х тpyдoвoï дiяль-нoстi, y nepeдoвих гaлyзях сyсniльнoгo виpoбництвa вiдбyвaeться змiнa дeкiлькoх noкoлiнь тeхнiки, якa сут-тeвo вnливae нa тpaнсфopмaцiю виpoбничих сил. I вдй npoцeс змiнюe сoцiaльнo-eкoнoмiчнy сyтнiсть сусп-iльствa, тpaнсфopмyючи в свoю чepгy i виpoбничi ввддасини. Оnoсepeдкoвaнi i, тим бiльш, вiддaлeнi y чaсi сoцio-сyсniльнi нaслiдки нayкoвo-тeхнoлoгiчнoгo poзвиткy, нe тe, щo шиpoкoю гpoмaд к1стю, aлe й дep-жaвними iнститyцiями тa бiльшiстю нayкoвцiв, y noвнiй мipi нe yсвiдoмлeнi. Мiж тим, npoблeми сyсniльнo-eкoнoмiчнoгo peфopмyвaння, як y нaс в дepжaвi, тaк i
Í6G
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
за кордоном, потребують нагального усввдомлення та наукового пошуку. Результати наукових дослiджень за останнi 5—6 рошв пiдтверджують, що не розiбрав-шись в питаннях теорiï, не внiсши прозорост в понят-тя економiки, технологiчноï оргашзаци виробництва та управлiння ним, неможливо розв'язати питання практики удосконалення взаeмодiï виробничих сил i виробничих ввдносин [3, с. 159—164].
Розглядаючи iсторико -графiчнi цикли розвитку суспiльства людей, неможливо не помгтити, що таким чином, як промислова револющя не породила перво-початковi уречевленi засоби виробництва з шчого (за умови ввдсутносп зразкiв), науково-технiчна револющя не створила виробничу силу знань на пустому мющ. Але ж обидвi щ технологiчнi за своею суттю рево-люцiï послiдовно, крок за кроком трансформували iснуючi, як i попередньо необхiднi умови виробництва в його вщносно самостiйнi й визначальн чинники: перша перевтшила ручн iнструменти в машини, а пер-винне ремесло в промислову iндустрiю; друга, разом з емпiричним знанням i збагаченим досвiдом, транс-формувала в шдив^уальну творчу економiчну дiяльнiсть системне використання потенщалу ï^ im^-лекту, без якого практично не можливе вдентиф^ва-ти виробничi сили й виробничi вiдносини. Головним же наслвдком цих двох револющй е те, що вони не тшьки передбачили можливосп, але й тдготували тдгрунття для третього виду — iнтелектуальноï рево-люцiï, сутнiсть якоï полягае у використаннi першоос-нови суспшьного розвитку — сукупного iнтелекту-ального потенщалу. Такий пiдхiд формуе базис нового напрямку фшософсько1' думки — фiлософiю со-щально-екож^чних вiдносин в умовах нестабiльностi й непередбачуваност динамiки суспiльного розвитку. Якщо найбiльш опосередковано давати оцiнку досяг-ненням у цьому напрямку, то слад розглядати цей пiдхiд з позищй теорiï складних саморозвивальних сощаль-но-економiчних систем [4]. Для таких систем прита-манним е поняття стану, коли система, ïï стан обгрун-товуеться у визначений термш часу й обумовленому просторi. Динамша таких систем проявляеться у змш ïï стану внаслiдок впливу зовшшнього середовища та властивостей внутрiшнього стану у визначений термш. А основними засобами виробництва е не трудов^ ма-терiальнi й фiнансовi ресурси, а iнтелектуальний по-тенщал людей, ï^ мозок, який визнано дивовижним, непередбачуваним i неосяжним механiзмом суспшьного розвиткку.
Принципово важливi ввдмшт властивост функ-щональних процесiв самооргашзуючихся систем по-лягають у тому, що на тл одноманiтного збiльшення чи зменшення параметрiв системи можливi раптовi неочiкуванi змiни ïï стану. Система зазнае впливу про-
цеав бiфуркацiï, а це вже притаманне катастрофi, що обумовлене нелiнiйними зв'язками мiж елементами й процесами.
Звичайно, для ввдкритих систем з нелiнiйними зворотними зв'язками подiбний по сутi катастрофiч-ний стан, як правило, значно складшший, нiж звичай-ний процес бiфуркацiï з дiйсно катастрофiчними на-слiдками. Опiсля проходження стану бiфуркацiï по-дальша еволюц1я системи перестае бути однозначною: вона функцюнуе по одному з альтернативних сценарiïв, що значно вiдрiзняються. Повед1нка такоï системи тсля проходження кордону катастрофи стае парадоксальною, немов би роздвоеною. Причому в дiяльностi цих напрямшв фундаментальну роль починають набувати випадковост-i, другосортнi фактори, з енергiею под-военою керуючою iнституцiею, ïï людським потенц1а-лом iнтелекту [5]. Саме в такому сташ знаходиться наша держава як велика саморозвивальна сощально-суспiльна система, де головну роль ввдграють друго-ряднi впливовi процеси полiтичних партiй i окремих горе-полгтиюв. I нiчого «грiха потайки тримати»», вони сьогоднi вiдiграють головну роль i справляють вирi-шальний вплив на перехiд системи на той чи iнший еволюц1йний, як правило, розроблений, фальшивий сценарiй. I ввдбуваеться це тiльки тому, що в царит критичноï точки цим другорядним, надуманим проце-сам нiщо й шхто не заважае, а саме сощально-еконо-мiчна, полiтична, культурна система втратила ст1йк1сть, вийшла з режиму самоуправлiння.
У повсякденному життi люди все частше й час-тше стають перед ситуац1ями, як1 потребують ввд нас усе нового рiвня пiзнання можливого та усвiдомлен-ня необхiдного для прийняття квалiфiкованих, оптимально ефективних управлiнських рiшень ввд яких залежить гiдний вихiд iз тоï чи iншоï ситуацiï. Досввд пiзнання можливого та рiвень усввдомлення необхiд-ного неможливо визначити кшьшсними показниками — це б1льш бюенегошформацшна субстанц1я, яка нас огортае, нами керуе, нас удосконалюе, заставляе жити в любих умовах доки функцiонуе програмний комплекс кожного з нас — мозок.
Вивчаючи досвiд минулих столiть, ми усввдом-лено розумiемо, що благополучне iснування кожноï краïни, ïï розвиток, а також розвиток тiеï чи iншоï со-цiально-суспiльноï формацiï юторично формувався на рiвнi використання природних, трудових i матерiаль-них ресурав у сукупному iнтелектуальному потенц1-алi цих краïн. Прогнозуючи майбутне, ми все частше переконуемося, що щ ресурси з кожним кроком упе-ред втрачають свое значення.
Зростае лишень сукупний iнтелектуальний потен-щал сусп1льства плюс рiвень суккупних знань сощаль-но-суспiльноï формацiï. Зараз не тшьки високорозви-
дай ^arn^ aлe й ii, щo нaмaгaються ними стши, yсe бiльшe й бiльшe юнкурують нe яюстю тoвapнoï ^o-дукци, якa твж мae гiднe знaчeння, a piвнeм сукупних знaнь сустльства I сaмe цe стae давим «далeм бpaнi» як для ^arn, тaк i для ïï суб^кив виpoбництБa.
З бoлeм i жaлeм у дyшi висoкoiнтeлeктyaльнi вчeнi Укpaïни нaмaгaються oсмислити тe, щo да niддaeться yсвiдoмлeнню: мaючи бaгaтющi npиpoднi peсypси, зoлoтi pyки npaцiвникiв, нaйбaгaтшi мoжли-вoстi вeликих iнвeстицiй у poзвитoк i бути дepжaвoю «^eraoro свгту», i всe цe тшьки чepeз тe, щo дepжa-вoю кepyють низькoiнтeлeктyaльнi бeзгpaмoтнi сeбe-люби — люди, як шяк да мoжyть yсвiдoмити, щo ви-piшaльним чинникoм виживaння, стaбiлiзaцiï i poзвит-ку e nepшoклaснi виpoбничi сили нa oснoвi нoвiтнiх тeхнoлoгiй тa висoкoвnopядкoвaнi виpoбничi ввддаси-ни m oснoвi iнтeлeктyaльнoгo noтeнцiaлy й дyхoвнoстi
— цe нaшi люди тa ïx piвeнь знaнь.
Для Укpaïни всe зaлeжить лишe вiд ушння ш-npaвляти в нeoбхiднe piчищe poбoтy yмiв, тoгo сaмo-го дивoвижнoгo й нeoсяжнoгo мeхaнiзмy, який мoжe швидкo й нaдiйнo poзpoбляти тa зanyскaти у виpoб-ництвo нoвi й нoвi nepшoклaснi мoдeлi й виpoбничих сил, i виpoбничих вiднoсин, як здaтнi зaбeзneчити да pyx, стpiмкий noлiт у мaйбyтнe.
Рoзpoбляючи нa цiй oснoвi сoцюсинepгeтичнi мo-дeлi у noвнiй вiдпoвiднoстi мaтepiaлiстичнoмy poзyмiннi iстopiï, ми вoднoчaс oтpимaeмo мoжливiсть ypaхoвy-вaти дoстaтньo noвнy сyкynнiсть чинникiв, poль юж-нoгo з яких нa тому чи iншoмy вiдpiзкy iстopичнoгo буття мoжe бути piзнoю зaлeжнo вщ кoнкpeтних yмoв. Алe в давнш сyкynнoстi стpaтeгiчнoгo бaчeння вoни дoзвoляють npoeктyвaти динaмiчнi мoдeлi сoцio-кyль-тypнoгo й eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Вiдтвopюючи тaким чинoм склaдний синтeз npoцeсiв, ми oтpимaeмo мoж-ливiсть peaлiзaцiï сaмopoзвиткy сoцiaльнo-сyсniльнoï систeми в noвнiй вiдnoвiднoстi фiлoсoфiï poзвиткy С. Бyлгaкoвa, зпдда з йoгo «Филoсoфиeй xoзяйствa»
— «... сдeлaть дадлинным цeнтpoм эвoлюциoнных мo-дeлeй нenoсpeдствeннo сaмoгo чeлoвeкa с eгo твop-чeскoй сaмoбытнoй индивидyaльнoстью» [б].
Отжe, noтpiбнa мeтoдoлoгiя, щo дoзвoлялa б ^o-гpaмyвaти нaйбiльш eфeктивнi сцeнapiï сoцioкyльтyp-rnoro poзвиткy, гoлoвним кpитepieм oцiнки яких був би iнтeлeктyaльний noтeнцiaл. Бo ж yжe сьoгoднi у висoкopoзвинeних кpaïнaх сукупний iнтeлeкт суспль-ствa склaдae oснoвнy чaсткy нaцioнaльнoгo вaлoвoгo npoдyктy тa вистynae в poлi гoлoвнoï склaдoвoï ви-poбничих сил i виpoбничих вiднoсин. I сaмe чepeз цe npoблeмa ствopeння ушв i кoнкpeтних мeхaнiзмiв oro-paтивнoгo nepeвтiлeння сyкynнoгo iнтeлeктyaльнoгo мeхaнiзмy в iнтeлeктyaльний кaniтaл як фyндaмeнтaль-rnoï oснoви poзвиткy сyсniльствa e нaдзвичaйнo aray-
aльним, npиopитeтним дepжaвним iннoвaцiйним то-цioсyсniльним зaвдaнням. Пpичoмy, мaeться нa yвaзi нe ствopeння яююь шституци ynpaвлiння, a нaцюнaль-rn iдeя всeзaгaльнoï iннoвaцiйнoстi як «oбpaз думки», який стoсyeться кoжнoгo й ydx, iннoвaцiйнiсть y^o-гo й скpiзь нa oснoвi yявлeння, штхдання, нenoвтop-нoстi, твopчoï iнiцiaтиви. Iннoвaцiйнiсть нa oснoвi су-кyпнoгo iнтeлeктyaльнoгo noтeнцiaлy як тeхнoлoгiчнoï бaзи зpoстaння тa вiдтвopeння сyкynнoгo irn^eray-aльнoгo noтeнцiaлy сyсniльствa, йoгo виpoбничих сил, як тeхнoлoгiчнoï бaзи й виpoбничих вiднoсин нa o^ нoвi дyхoвнoстi тa тoлepaнтнoстi. Цe oзнaчae, щo imo-вaцiйнiсть noвиннa бути в бiльшoстi aсneктiв дiяльнoстi нe тшьки кoжнoгo iндивiдyyмa, a всьoгo mдnpиeмствa, opгaнiзaцiï, фipми.
Toж, якщo ми мaeмo нaмip зpiвнятися з витою -poзвинeними кpaïнaми в 1'х poзвиткy й oбiйти 1'х, ми давинш nepeглянyти свoe вiднoшeння i щoдo oprarn-зaцiï виpoбничих сил, i щoдo ynpaвлiння виpoбничи-ми ввддасишми, i щoдo кoopдинaцiï тeмniв зpoстaння й poзвиткy Для ^oro нaм нeoбхiднa iннoвaцiйнiсть нa вах piвнях, слiд nepeглянyти всi arneras нaшoï дiяль-нoстi: нaшy мюто, нaшy стpaтeгiю, твмпи викopистaн-ня як зanoзичeнoгo, тaк i нaкonичeнoгo влaснoгo дo-свiдy, шляхи дайбшьш paцioнaльнoï тa eфeктивнoï po-6oto. Змiстoм yсьoгo цьoгo e nepeoсмислeння тoгo, щo i як ми po6hho, мoдeлювaння нoвих niдхoдiв дo нaшoгo життя, ствopeння yмoв ro^^pern^^ nepeвaг як у виpoбничих силaх, тaк i, тим бiльшe, у виpoбни-чих вiднoсинaх. Tим бiльшe, щo дoсвiд у цьoмy да-npямкy у нaс e влaсний.
Heoбхiднo вiдмiтити, щo peвoлюцiйнi nepeвтiлeн-ня сoцiaльнo-сyсniльних систeм у nepioд ix poзвиткy виникaють nepioдичнo пpoтягoм тисячoлiть: i кoли з являлись eлeктpoстpyм тa двигун внyтpiшньoгo згopaн-ня, i кoли noявлялись тeлeгpaф, paдio, тeлeфoн тa тe-лeвiзop, i кoли з'явились opгтexнiкa, кoмn'ютep тa iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï, i в nepioди poзвиткy pинкo -вих вiднoсин i т.п. I юждаго paзy сyсniльствo niддa-вaлoсь сepйoзним змiнaм в opгaнiзaцiï виpoбничиx сил тa систeмax onepaтивнoгo yпpaвлiння виpoбничими вiднoсинaми. Пpичoмy opгaнiзaцiйнa стpyктypa виpoб-ничих сил зaвжди poзглядaлaся як naсивнa стaтис-тичнa xapaктepистикa внyтpiшньoгo нanoвнeння си-стeми opгaнiзaцiï сyсmльствa, щo фopмyвaлaся npo-тягoм столгть йoгo poзвиткy. Пpи цьoмy npoцeси pe-стpyктypизaцiï noв'язyвaлися з peфopмyвaнням тex-нoлoгiчнoï бaзи, вnpoвaджeнням давих opгaнiзaцiйниx, iнфopмaцiйниx тa ynpaвлiнськиx тexнoлoгiй, щo сут-тeвo noзнaчaлoся й m внyтpiшньoмy yклaдi сусп1ль-CTba, нa йoгo мiсцi в зoвнiшньoмy сepeдoвищi, нa йoгo зв'язкax iз зoвнiшнiм сepeдoвищeм.
Ось тут тpeбa вiдмiтити, щo любa opгaнiзaцiя, як
Екoнoмiчний вiсник Дoнбaсy
B.A. Tкaчeнкo
сoцiaльнo-сyсmльнa систeмa, тoчнo тaк жe, як i opra-нiзaцiя як тexнoлoгiя, як пpoцeси, мae сyттeвo нeoднo-piднy внyтpiшню стpyктypy пo склaдy суб^кт^в i tcx-нoлoгiï ïx дiяльнoстi. Ось чoмy oднieю з oснoвниx yмoв iснyвaння ( фyнкцioнyвaння) i poзвиткy будь-яю1' opra-нiзaцiï e нaявнiсть зaгaльнoï цiлi ïï суб^кт^в тa южда-гo iндивiдa цж суб^к™. Пpичoмy цiлi пoдiляються нa двi ^TOTOpir opгaнiзaцiйнi (фopмaльнi) й aвтoнoмнi (нeфopмaльнi: нeпepeдбaчyвaнi й нeвизнaчeнi). Opra»-iзaцiйнi цiлi сaмopoзвивaльниx систeм чiткo ^pyray-poвaнi i пpoeктyються нa oснoвi мiсiï' opгaнiзaцiï як су-сmльнo-сoцiaльнoï систeми, якa, у свoю чepгy, тpaнс-фopмyeться в кoнкpeтнi цш суб^к™ систeми. I тэ-ким чинoм фopмyeться poзгaлyжeнa систeмa ц^й: вiд бiльш зaгaльниx i дoвгoстpoкoвиx ц^тей нa вepx-ньoмy piвнi дo бiльш кoнкpeтниx i кopoткoстpoкoвиx
— нa нижньoмy. A якщo нa бaзi всieï сyкyпнoстi ц^й (як фopмaльниx, тaк i нeфopмaльниx) спpoeктyвaти бэ-гaтoмipнy мoдeль, aбo пoлe цiлeй, дe цш будуть пpeд-стaвлeнi у виглядi вeктopнoï фopми, тс oднopiднiсть (oднoнaпpaвлeнiсть) чи нeoднopiднiсть (piзнoнaпpaв-лeнiсть) зaгaльнoï rap™™ мoжe гoвopити пpo стyпiнь кoнфлiктнoстi стpyктypи opгaнiзaцiï'.
Aнaлiзyючи фyнкцioнyючi сoцioсистeми, дoцiль-нo зpoбити виснoвoк, щo, пo-пepшe, iснye пoлe цiлeй, m me пoтpaпляють i peaлiзyються як opra^a^mi, тaк i aвтoнoмнi цш; пo-дpyгe, opгaнiзaцiйнi цiлi mддaють-ся фopмaлiзaцiï й пpoeктyються у виглядi opгaнiзaцiй-нoï тexнoлoгiï, a aвтoнoмнi цiлi, як пpaвилo, e сaмoдo-стaтoчними: нeпepeдбaчyвaними й нeвизнaчeними, i pe-aлiзaцiя ïx зaлeжить тшьки вiд iнтeлeктyaльнoгo piвня. Отжe, y paei вiдсyтнoстi сильнoï систeми mдтpимки фopмaльниx цiлeй систeмнoгo yпpaвлiння, вшьний пpoстip тля цдай зaпoвнюeться aвтoнoмними цшя-ми. Щo й ввдбуюся в сoцioсистeмi нaшoï дepжaви.
Слад mдкpeслити, щo зaвдяки тому, щo aвтoнoмнi цш пpoстiшi зa свoeю стpyктypoю (вoни мaють бiльш ^oCTy opгaнiзaцiйнy стpyктypy, ïx цшлю e зaдoвoлeння пoтpeб бiльш низькoгo piвня, фopмyються нa oснoвi oсoбистиx, a ж сyспiльниx цiлeй, мaють пpoстiшy систeмy peaлiзaцiï), — вoни ^oprn yпpoвaджyються, aлe мeнш eфeктивнi, i ввд ниx склaднiшe пoзбaвитися, a тому вoни вивoдять opгaнiзaцiю m xибний шляx, систeмa втpaчae yпpaвляeмiсть.
Taким чинoм, нe стpyктypyвaння сaмopoзвивaль-ниx склaдниx сoцioсистeм мae, m ^ararn мipi, двi пpинципoвi xapaктepистики: пo-пepшe, пpeвaлювaння aвтoнoмниx цiлeй нaд opгaнiзaцiйними пepeнaцiлюe yßa-гуз зoвнiшнix фaктopiв нa внyтpiшнi взaeмoвiднoсини
— систeмa стae мeнш вpiвнoвaжeнoю й мeнш здэт-нoю дo peaгyвaння нa змiни зoвнiшньoгo сepeдoви-щa, збiльшyeться вipoгiднiсть пpийняття нe тшьки ш-eфeктивниx, a й нeвipниx piшeнь; пo-дpyгe, пpeвa-
лювaння силoвиx i пepeгoвopниx вiднoсин збiльшye юнфл^нють як oкpeмиx iндивiдiв, тaк i суб^гагв yпpaвлiння, yпpaвлiнськиx iнститyцiй i, як изол^док, пoнижyeться сaмa eфeктивнiсть системи.
no мipi poзвиткy виpoбничиx сил i виpoбничиx вiднoсин mдвищeння життeвoгo piвня, фopмyвaння piзнoмaнiтниx жл^б людeй i пepexoдy ïx дo внyтpiшнix цiннoстниx нaстaнoв, сaмopoзвивaльнi системи муту-вэли, змiнювaли yстaлeнi фopми opгaнiзaцiï тa вдoс-кoнaлювaли свoю внyтpiшню стpyктypy. У цьoмy mam слiд пiдкpeслити нaйxapaктepнiшi чинники, щo вдаб-paжaли внyтpiшнiй xapaктep сaмopoзвиткy :
— пpoвiднy poль у тэюму твopeннi вiдiгpaють poбiтники iнтeлeктyaльнoï сфepи, ïx сукупний iнтeлeк-туэльний пoтeнцiaл; вiд ниx бiльшoю мipoю зaлeжить yспix, нiж вiд влaсникiв виpoбничиx сил; вoни вoлo-дiють зтчда бiльшoю свoбoдoю, нiж тpaдицiйнo нэй-мэний пepсoнaл; вoни, як пpaвилo, ввэжэють зэ ^a-щe пpaцювaти нe нэ фipмy, пiдпpиeмствo чи opгaнiзa-цiю, a paзoм з шю, пpaцювaти як кoлeги, a ш пiдлeглi;
— виpoбничa дiяльнiсть суб^кт^в сoцioсистeми пepeстae бути сукупнютю тexнoлoгiчниx oпepaцiй тэ oкpeмиx тexнoлoгiчниx пepexoдiв, пepeвтiлюючись у eдиний виpoбничий пpoцeс, в oснoвi якoгo im^eray-эльний пoтeнцiaл кoжнoгo й ydx; у peзyльтaтi чoгo ви-piшaльнi пoзицiï' зэймэють спeцiaлiсти з витоким ime-лeктyaльним пoтeнцiaлoм, як вoлoдiють нaйбiльш т-внoю тэ aдeквaтнoю iнфopмaцieю щoдo плину цьoгo eдинoгo пpoцeсy;
— нaйвaжливiшим eлeмeнтoм, щo визнaчae eднiсть суспшьствэ, opгaнiзaцiï, mдпpиeмствa, фipми, стae нe пpoстa мaтepiaльнa зaлeжнiсть iндивiдiв, у paм-цяx якoï нэ oснoвi дyxoвнoстi мopaльнa eднiсть зaбeз-пeчyeться стaнoм взaeмнoï дoвipи.
Toж, з чaсoм суспшьнэ фopмaцiя, як i будь-якэ склэднэ сoцiaльнo-eкoнoмiчнa сaмopoзвивaльнa сис-тeмa, пpoxoдить чepeз сyтнiснy тpaнсфopмaцiю, щo зyмoвлюeться piзким зpoстaнням сyкyпнoгo irn^e^ Tyaльнoгo пoтeнцiaлy в зaбeзпeчeннi ïï дальшсл, унэс-лiдoк чoгo тpaдицiйнi чинники Ma^odi нэ зaсoби ви-poбництвa втpaчaють свoe oснoвoпoлoжнe знaчeння, вiддaючи пpiopитeти iнтeлeктyaльнoмy пoтeнцiaлy
3a тэгого пiдxoдy нaлeжнy oцiнкy слiд тдэти peaльнoмy мiсцю в eкoнoмiцi poзвинeниx кpaïн вито-кoтexнoлoгiчним кoмпaнiям, для якж тexнoлoгiчний пpoгpeс, зэвдяки пoнижeнню вapтoстi тexнoлoгiй, пiдipвaв ïx тзицц. Цe пpизвeлo дo тогo, щo всe бiльшe й бiльшe висoкoквaлiфiкoвaниx спeцiaлiстiв знaxoдять мoжливoстi втiлeння свoïx здiбнoстeй у нeвeликиx фipмax, щo вiдpiзняються висoкoю мipoю свoбoди iндивiдyaльнoï дiяльнoстi, бeз opieнтoвaниx нaпpямкiв нэ тpaдицiйнo poзyмiючy eкoнoмiчнy eфeктивнiсть. Уте
це призводить до широкого розповсюдження структур малого та середнього бiзнесу, як можуть бути оргашзоваш з мiнiмальними iнвестицiями й основним надбанням яких е iнтелектуальний потенцiал та при-роднi здiбностi 1х засновниив. Розвиток малого та середнього бiзнесу потребуе не поеднання основних ви-робничих сил, а змiни моделi виробничих ввдносин на основi партнерства творчих iндивiдуальностей, цiлi яких набувають бiльш неекожмчного характеру, а самi вони стають не стiльки елементами суспiльства, скшьки спiльнiстю гурту. Саме цi творення оргашзу-ють iндивiдуальну творчу екожмчну дiяльнiсть не на основi директив чи наказiв, не на основi рiшень бiльшостi чи, навiть, консенсуив, а на пiдгрунтi внут-ршнього iнiцiативного погодження цiлей та намiрiв iндивiдiв. Уперше мотиви дiяльностi виявляються вище, нiж 11 стимули. Це оргашзащя дiяльностi на ос-новi едност свiтогляду й духовности кожного, на ос-
новi використання iнтелектуального потенцiалу кожного й у сукупност всiх.
Лiтература 1. Большой экономический словарь. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Большая Российская энциклопедия; СПб.: Норинт, 1999. — 1456 с.: ил. 2. Туган-Барановский М.И. Политическая экономия. — К.: Наук. думка, 1994. — 263 с. 3. Ткаченко В.А. В поисках новой парадигмы отношений общественного развития // Вюн. екон. науки Украши. — 2007. — № 1.
— С. 159—164. 4. Ляшенко В.И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты. — Донецк: ДонНТУ, 2006. — 668 с. 5. Лесков Л.В. Знание и власть. Синергетическая кратоло-гия. — М.: СИНТЕГ, 2001. — 100 с. 6. Булгаков С.Н. Философия хозяйства. — М.: Нов. технологии, 1999.
— 367 с.
Економiчний вюник Донбасу
