CC BY
36
А.1. Землянкт, к.е.н., 1.Ю. Шдоричева
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ П1ДХ1Д ДО ШТЕГРАЦП НАУКИ, ВИЩО1 ОСВ1ТИ I
ВИРОБНИЦТВА
Узагальнено погляди вчених на можлив1 варганти i сценарИ ттеграцИ науки, oceimu i виробництва. Обтрунтовано концептуальний nidxid до взаемодп наукових оргатзацт, вищих навчальних закладiв i виробництва на основi взаемовигiдного конструктивного партнерства. Взаемозв 'язок партнерiв по iнтеграцii запропоновано втшювати у формi програмно-проектного науково-освтньо-виробничого комплексу на договiрних засадах.
Обобщены взгляды ученых на возможные варианты и сценарии интеграции науки, образования и производства. Обоснован концептуальный подход к взаимодействию научных организаций, высших учебных заведений и производства на основе взаимовыгодного конструктивного партнерства. Взаимосвязь партнеров по интеграции предложено воплощать в форме программно-проектного научно-образовательно-производственного комплекса на договорных началах.
The article generalizes scientists' views on possible variants and scenarios of science, education and production integration. A conceptual approach to cooperation between the scientific organizations, higher educational establishments and production on the basis of mutually beneficial partnership was substantiated. Integration of partners is offered to be in the form of a program-project scientific-educational-production complex on contract terms.
© A.I. Землянкш, 1.Ю. Шдоричева, 2009
Розбудова сучасного суспшьства сьогодш, як школи, по-требуе високого р1вня розвитку науки й осв1ти. Наука, генеруючи нов1 вде!, техшчш й технолопчш розробки, та осв1та, готуючи осв1чених спещалюив, виступають рушшною силою держави, забезпечують !! незалежшсть i нащональну безпеку, створюють необхщш передумови для економiчного зростання економжи. Але щ можливост набувають практично! значущост лише у процесi виробництва, тшьки в тiсному контактi з пщприемствами реального сектору економiки вони перетворюються на результат. На жаль, укра!нська наука й освiта слабо пов'язаш з виробництвом. У виробництва немае реальних стимулiв для впровадження нових технiки i технологiй, перебудови виробництва для випуску вщновлено! конкурентоспроможно! продукци (насамперед, через недосконалiсть законодавчо! та нормативно-правово! бази, слабкiсть державно! пщтримки науково-технологiчного й iнновацiйного розвитку, бюрократичш перешкоди). Вiдсутнiсть попиту на науковi знання призводить до незатребуваност фундаментальних i прикладних дослiджень, непотрiбними стають висококвалiфiкованi працiвники з високотехнолопчних галузей економiки. Тому останнiм часом обговорення проблем взаемодi! науки й осв^и з виробництвом, пошуку конкретних взаемоприйнятних форм i механiзмiв !х спiвробiтництва набувае широкого резонансу i важливостi.
Мета статтi полягае у розробщ й обrрунтуваннi концептуального пщходу до iнтеграцi! наукових органiзацiй, вищих навчальних закладiв (ВНЗ) i виробничого комплексу на основi взаемовигiдного конструктивного партнерства у формi програмно-проектного науково-освтньо-виробничого комплексу (НОВК). Для виршення такого завдання необхiдно охарактеризувати методолопчну основу iнтеграцiйних процесiв науки, осв^и i виробництва, яка визначаеться, у першу чергу, системним науковим тдходом. Системний пiдхiд розглядаемо як стратепчний, пiдключаючи до нього iншi науковi пiдходи, завдяки яким можна ефективно виршити проблеми даного дослiдження.
У системному пiдходi об'ектом дослiдження виступае система, едине цiле, сукупнiсть елеменив, взаемозв'язаних i взаемодiючих мiж собою, яка характеризуеться наявшстю нових штегративних (емерджентних) якостей, якi не можна звести до суми якостей частин, що !! утворюють. Будь-яка система е частиною системи бiльш високого рiвня, з якою вона мае рiзноманiтнi зв'язки, i в той же час складаеться з елеменив, як теж е системами. Система складаеться iз зовнiшнього оточення, що включае вхщ (ресурси, якi передаються системi i впливають на не!) i вихiд (кiнцевий продукт системи), !! зв'язок iз зовнiшнiм середовищем i зворотний зв'язок (це характерно виключно для вiдкритих систем); i внутрiшньо! структури як
сукупност взаемозалежних елементiв, якi забезпечують перетворення вхiдних ресурав на вихiднi результати та досягнення цiлей системи. yci елементи системи дiють у межах свого функцюнального призначення.
Становлення штегровано1 системи «наука - освiта - виробництво» обумовлено розвитком усiх компонент цього формування. Таку систему можна охарактеризувати, з одного боку, як складову частину економiки, частину загальних економiчних вiдносин, а з шшого - як системоутворюючу основу всього соцiально-економiчного розвитку, структуроутворюючий компонент нащонально! шновацшно1 системи. Системний характер зв'язку науки, освiти i виробництва пояснюеться тим, що незважаючи на суперечшсть i рiзноспрямованiсть цiлей функцiонування кожного з учасниюв, вони можуть бути реалiзованi лише через !х взаемодш i спiвробiтництво.
Система «наука - осв^а - виробництво» являе собою едшсть, що складаеться iз трьох взаемопов'язаних пiдсистем дiяльностi, для кожно! з яких двi iншi виступають умовами розвитку. Тому цю систему можна розглядати як iз позици науки, так i виробництва чи осв^и. Вiдповiдно до соцiально-економiчних умов i рiвня розвитку суспiльства змшюеться i стан системи. Кожному такому стану будуть вщповщати певнi зв'язки мiж елементами системи, у яких i знаходить втiлення та чи шша органiзацiйна форма штеграци. Ц зв'язки доцiльно визначати по детермшаци одних елементiв iншими: наука - виробництво, де наука забезпечуе розвиток виробництва; виробництво - наука, де юнуе зворотна детермшащя, а отже, виробництво формуе напрями розвитку науки; так само можна проаналiзувати зв'язки виробництво - осв^а, освiта - виробництво, наука - осв^а, осв^а - наука.
Системне представлення штеграцшного процесу визначае необхiднiсть узгодження сутдрядних елементiв цього процесу по вщношенню один до одного. Основою розвитку системи «наука - осв^а - виробництво» е розвиток виробництва. В умовах швидких науково-технiчних i технологiчних змiн у дослiджуванiй системi взаемовiдносини мiж наукою i виробництвом е визначальними. Вони об'ективно висувають потребу в певнiй освiтi, яку вже не можна орiентувати тшьки на вимоги науки чи виробництва, треба виходити з потреб науки i виробництва у !х системнш едностi. Посилення зв'язку наука - виробництво зумовлюе важливiсть зростання потенщалу ВНЗ в iнтеграцiйному процесi, i це е показником штенсифшаци розвитку вищо! освiти.
Аналiз науково! л^ератури дозволяе виокремити двi основнi групи поглядiв на можливi варiанти i сценари штеграци науки, освiти i виробництва. Так, дослiдники першо! групи, найбшьш численно1 (1.С. Бик, А.М. Бузш, Ю.В. Левицький, В.Л. Макаров, З.С. Сазонова [15]), розглядають питання штеграци або з позици вищо1 освiти та ll ролi в суспiльствi, або закладають у модель штеграци центральну роль ушверситету. Ясно, що представники цього пщходу беруть за базу досвiд зарубiжних кра1н, у яких унiверситети ввдграли iсторичну роль i тому займають провщне мiсце в захiднiй економщ. Проте у вiтчизняних умовах !х роль явно переоцiнюеться. Звичайно, не можна не погодитися з необхщшстю надання класичним унiверситетам статусу дослщницького, але такими можуть бути лише окремi з них. Решта ВНЗ потребуе наукового фундаменту викладацько1 роботи, сформувати який самостшно !м навряд чи пщ силу.
Друга точка зору (викладена у роботах О.1. Амошi, Г.В. Моiсеева [6], О.Г. Голiченко [7], Л.М. Гохберга, Г.А. Ютово1, T.G. Кузнецово1 [8]) кардинально вiдрiзняеться вiд першо1 i бачить виключно еволюцiйний шлях штеграци, беручи за основу шторичш традици та враховуючи потреби сучасноси. 1ншими словами, учет пропонують всебiчний пiдхiд до розвитку як ушверситеив, так i наукових органiзацiй у !х спшьнш дiяльностi без втрати ними свое1 юридично1 та фшансово1 самостiйностi за умови активное' участi у процесах штеграци пщприемств реального сектору економжи. Не виключаеться вченими i можлившть створення у кра1ш iнтеграцiйних структур нового типу (дослщницьких унiверситетiв, кластерiв, центрiв передових дослiджень тощо), але ш як самоцiлi розвитку штеграци, а як елементу побудови ефективного мехашзму взаемоди науки, освiти i виробництва. Саме цей пiдхiд i е найбiльш виправданим.
Що стосуеться пропозицш, якi висуваються останнiми роками, стосовно розвитку нових форм штеграци в Укра1ш, то вони не випадков1 Проблема оргашзацшних перетворень дiяльностi учасниюв штеграци назрша давно i е актуальною не тшьки для Украши, але i для
всього св^ового господарства. Сучасний етап св^ового розвитку, KpiM усього iншого, характеризуемся глобалiзацieю та iнформатизацieю. Вiдповiдно змь нився стан у суспiльствi оргашзацш, якi одержують, розповсюджують i використовують знання - основний iнструмент розвитку ново1 економiки. Науковi органiзацiï, ушверситети i наукоемнi виробництва у ïx взаемодiï стали розглядатися як основш суб'екти глобального ринку, якi забезпечують iнновацiйний розвиток суспiльства. Це неминуче призвело до пошуку нових, адекватних моделей iнтеграцiï, здатних вiдповiдати характеру виробничих, органiзацiйниx i соцiальниx процеав, формату iнституцiйниx вiдносин у науковш, освiтнiй сферах i виробництвi. Ураховуючи складнiсть i новизну проблеми, приймаючи за основу дослiдження iнтеграцiйниx процеав учениx-представникiв другоï групи поглядiв, пропонуемо концептуальнi положення до iнтеграцiï науки, вищох' освiти i виробництва.
Сутшсть концептуального пiдxоду полягае в активiзацiï пiдтримки рiзноманiття дiючиx форм штеграци та формування нових перспективних варiантiв органiзацiйного оформлення iнтеграцiйноï взаемоди мiж наукою, вищою освiтою i виробництвом шляхом здiйснення комплексу заxодiв (нормативно-правових, фiнансовиx, економiчниx, органiзацiйниx), що дозволить перейти вщ стиxiйного стану штеграцшних процесiв до планованого, зберегти в^чизняш традицiï та врахувати зарубiжнi штегроваш моделi органiзацiï науково-освiтньоï сфери з виробництвом. Уточнимо, що концепщя передбачае поступову реалiзацiю заxодiв, спрямованих не на суцшьну iнтеграцiю, а на подолання iснуючоï роз'еднаностi, формування стшких взаемозв'язкiв (здатних зберiгати свiй стан при зовшшшх впливах) мiж науковими оргашзащями, ВНЗ i виробничими тдприемствами.
Необxiднiсть використання багатоварiантниx форм штеграци пояснюеться пошуком найрацiональнiшиx зв'язкiв мiж учасниками iнтеграцiï в кожному конкретному випадку. До того ж кожна оргашзащя, що iнтегруеться, е свого роду ушкальною, i застосовувати одне лекало штеграци на значне число суб'екив навряд чи буде виправданим. В основу штеграцшних ршень потрiбно закладати цiлий комплекс умов, серед яких: мета спiльноï дiяльностi; очжувана регулярнiсть спiвробiтництва; стартовий потенцiал сторш, включаючи адекватнiсть рiвня пiдготовки випускниюв вимогам ринку працi, визнання науковим колом i громадськютю досягнень наукових шкiл, упровадження наукових досягнень в економ^; рiвень розвитку територи, у межах якоï передбачаеться здiйснювати штегращю.
Основними цыями ¡нтеграцИ' на державному р\вн\ е збереження вiтчизняного науково-теxнiчного i кадрового потенцiалiв; посилення зв'язку науки й освiти з галузями економiки, iз ринком; забезпечення конкурентоспроможностi нацiонального виробництва. Перераxованi цЫ будуть досягатися за умови гармошзацп штереЫв уах учасникiв iнтеграцiï завдяки пщвищенню якостi й ефективностi наукових дослщжень i пiдготовки кадрiв, створенню можливостей комерцiйного використання новоï техшки i теxнологiй у виробничому комплекс при об'еднаннi кадрових, iнтелектуальниx, фшансових, iнформацiйниx i матерiально-теxнiчниx ресурав. Гармонiзацiя iнтересiв може бути встановлена шляхом виокремлення прюритеив розвитку взаемодшчих сторiн i визначення на цш основi точок зiткнення i розузгодження для формування стратегiï спiльниx дш.
Для того щоб одержати шновацшний продукт, подолати розрив ланцюжка «фундаментальна наука - осв^а - прикладш дослiдження - виробництво» науковим i осв^шм органiзацiям треба знайти партнерiв, здатних забезпечити виробництво й упровадження наукових розробок. У зв'язку iз цим виникае потреба у такш структур^ яка б мiстила науковий пошук i кадрове забезпечення наукових дослщжень, створення теxнiки i технологш на основi цього наукового пошуку, ïx виробництво й упровадження. Для виршення такого завдання логiчним було б заснування «жорстко1» iнтегрованоï структури пiд державним наглядом. Проте у довготривалш перспективi такi формування мають обмежену ефективнiсть, тому що умови зовшшнього середовища посилюють роль ушкальних конкурентних переваг пiдприемств i оргашзацш, нарощувати якi в рамках «жорстких» структур буде вельми складно з огляду ïx на вщмшност (втрату юридичноï самостiйностi; часткову або повну втрату виробничо-господарськоï та фiнансовоï самостшност органiзацiй, що iнтегруються; вертикальний характер органiзацiйноï побудови; досягнення загальних стратепчних цiлей у збиток iндивiдуальним штересам окремих органiзацiй тощо). У такш ситуаци затребуваними стають тiснi взаемовщносини мiж учасниками iнтеграцiйного процесу на засадi узгодження й
шеднання iнтepeсiв i дiй oдин oднoгo. Сaмe тoмy взaeмoдiя нayкoвих yстaнoв, ВНЗ i пiдпpиeмств peaльнoгo œ^opy eкoнoмiки мае вiдбyвaтися на oснoвi взaeмoвигiднoгo кoнстpyктивнoгo пapтнepствa. Суть шго пoлягae y фopмyвaннi piвнoпpaвнoгo, iнiцiaтивнoгo спiвpoбiтництвa мiж сaмoстiйними opгaнiзaцiями для сильтого викopистaння peсypсiв iз мeтoю дoсягнeння спiльнoï вигoди та iндивiдyaльних цiлeй.
Пapтнepськi вiднoсини у сфepi iнтeгpaцiï науки, вищoï oсвiти i виpoбництвa мають poзвивaтися на oснoвi таких фaктopiв:
1) зaцiкaвлeнiсть взaeмoдiючих opгaнiзaцiй у пoшyкy взaeмoпpийнятних спoсoбiв i фopм спiльнoï opгaнiзaцiï нayкoвo-дoслiднoï, oсвiтньoï та виpoбничoï дiяльнoстi;
2) взаемна пiдтpимкa i кoopдинaцiя дiяльнoстi piзних за фyнкцioнaльними хapaктepистикaми i пpизнaчeнням yчaсникiв;
3) eднiсть цiннoстeй, пoклaдeних в oснoвy ди iнтeгpaтивних мeхaнiзмiв пapтнepствa;
4) дoбpoвiльнiсть пpийняття учасниками зoбoв'язaнь для oдepжaння заплашваних peзyльтaтiв спiльнoï дiяльнoстi;
5) вишкий piвeнь дoвipи та стiйкi iнфopмaцiйнi кoнтaкти мiж взaeмoдiючими стopoнaми. Взaeмoвигiднe пapтнepствo мoжe бути peaлiзoвaнo в piзнoмaнiтних фopмaх iз piзнoю
кшькктю yчaсникiв i piзними за масштабами дiяльнoстi завданнями. Дo таких фopм слiд вiднeсти фyнкцioнaльнi yгoди бeз yтвopeння нoвoï opгaнiзaцiï (нaпpиклaд, iз peaлiзaцiï пpoeктiв НДДКР i poзвиткy виpoбництвa) та yгoди зi ствopeнням oкpeмих iнтeгpaцiйних стpyктyp - тeхнoлoгiчних пapкiв, клaстepiв, кooпepaтивних нayкoвo-пpoмислoвих цeнтpiв, нayкoвo-oсвiтньo-виpoбничих кoмплeксiв, цeнтpiв пepeдoвих дoслiджeнь та iнших.
Якщo пapтнepствo плануеться на дoвгoтpивaлий пepioд, тo вoнo е стpaтeгiчним. Стpaтeгiчнe пapтнepствo (альянс) - oднa iз сучасних фopм кooпepaцiï юpидичнo нeзaлeжних opгaнiзaцiй, у paмкaх якoï вoни oб'eднyють свoï кoнкypeнтнi пepeвaги, poзпoдiляють pизики для дoсягнeння спiльнoï вигoди. Пiд стpaтeгiчним пapтнepствoм нayкoвoï yстaнoви, ВНЗ i виpoбничoгo пiдпpиeмствa poзyмieться:
poзвитoк дoвгoтpивaлих дoгoвipних вiднoсин, зaснoвaних на peaлiзaцiï yгoд, пpoeктiв i пpoгpaм у ту^вт, oсвiтнiй i виpoбничiй сфepaх;
кaдpoвa, фiнaнсoвa, peсypснa пiдтpимкa спiльнoï дiяльнoстi;
пpoвeдeння нayкoвих дoслiджeнь, poзpoбкa i виpoбництвo iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï; мoдepнiзaцiя дiючoгo oблaднaння i виpoбничих тeхнoлoгiй; ствopeння пpинципoвo нoвих тeхнoлoгiчних систeм i тeхнiки виpoбництвa;
peaлiзaцiя спшьних oсвiтнiх пpoгpaм, зaснoвaних на баланс глибoких тeopeтичних, спeцiaльних знань i висoкopoзвинyтих пpaктичних нaвичoк фaхiвцiв;
цiльoвa пiдгoтoвкa кaдpiв пiд спeцiaльнi вимoги пiдпpиeмствa щoдo ïx кoмпeтeнцiï та oсoбистиx якoстeй iз фiнaнсyвaнням ^и нeoбxiднoстi дoдaткoвиx пpoгpaм навчання;
наявшсть кoлeгiaльниx aнaлiтичниx i дopaдчиx opгaнiв, якi кoopдинyють взaeмoдiю стopiн за гoлoвними нaпpямaми спiвpoбiтництвa;
ствopeння piзнoмaнiтниx нayкoвo-oсвiтньo-виpoбничиx стpyктyp.
Даний пepeлiк xapaктepистик стpaтeгiчнoгo пapтнepствa нe е вичepпним. У кoжнoмy випадку вiн мае фopмyвaтися виxoдячи з iнтepeсiв CToprn, yтвopюючи таким чинoм кoмплeкснy пpoгpaмy взaeмoдiï, яка мoжe кopигyвaтися ^и змiнi зoвнiшнix yмoв дiяльнoстi.
Тpибiчний альянс (наука - oсвiтa - виpoбництвo) poзглядaeмo як пoчaткoвий стутнь poзвиткy пapтнepськиx вiднoсин, який у пoдaльшoмy мoжe бути тpaнсфopмoвaний у мepeжнy мoдeль взaeмoдiï зi значшю кiлькiстю yчaсникiв yсix pyшiйниx сил iннoвaцiйнoгo пpoцeсy -opгaнiв дepжaвнoï влади, НДТ, кoнстpyктopськиx i пpoeктниx opгaнiзaцiй, ВНЗ, дepжaвниx i ^матних пiдпpиeмств peaльнoгo сeктopy eкoнoмiки. Ц дoзвoлить peaлiзyвaти пoвний iннoвaцiйний цикл - вщ oдepжaння нayкoвoï ^eï дo ïï впpoвaджeння i peaлiзaцiï на pинкy - й пoдoлaти бap'epи взaeмoдiï науки, вищoï oсвiти i виpoбництвa.
Взaeмoзв'язoк пapтнepiв з iнтeгpaцiï мoжe бути втiлeний татож у фopмi aсoцiaцiï -дoбpoвiльнoгo дoгoвipнoгo oб'eднaння пiдпpиeмств i opгaнiзaцiй peкoмeндaцiйнoгo xapaктepy, якe ствopюeться з мeтoю кooпepaцiï ïx дiяльнoстi (нayкoвoï, виpoбничoï, гoспoдapськoï тoщo), дoсягнeння спiльнoï та iндивiдyaльниx цiлeй пpи збepeжeннi зaснoвникaми свoeï юpидичнoï,
виpoбничo-гoспoдapськoï та фiнaнсoвoï сaмoстiйнoстi. В у^аш^тому зaкoнoдaвствi пepeдбaчeнa мoжливiсть oб'eднaння пщ^иемств в aсoцiaцiï [9], aлe вщсутня юpидичнa oснoвa для oфopмлeння пapтнepських вiднoсин у виглядi aльянсiв. Для випpaвлeння тaкoï пpoгaлини пoтpiбнo втести вiдпoвiднi змiни дo Гoспoдapськoгo кoдeксy Укpaïни стoсoвнo yзaкoнeння стpaтeгiчних альянав як oднieï з фopм взaeмoдiï пiдпpиeмств i opгaнiзaцiй piзних гaлyзeй i сфep eкoнoмiки.
У зв'язку з yсiм вищeвислoвлeним, дoцiльним ввaжaeмo викopистaння пpoгpaмнo-пpoeктнoï мoдeлi ime^a^, пpи якiй oб'eднaння взaeмoдiючих CToprn здiйснюeться на пapтнepських засадах для витонання кoнкpeтних пpoeктiв i пpoгpaм на зaмoвлeння дepжaви i виpoбництвa. Рeaлiзaцiя тaкoï мoдeлi пoтpeбye poзpoбки й aпpoбaцiï дoгoвiрнuх i aco^amueHux фoрм cmeopeHrn НОВК, який би гоеднував тимчaсoвi кoлeктиви нayкoвцiв, oсвiтян i пpeдстaвникiв виpoбництвa з дoпoвнeнням ïx стopoннiми учасниками на дoгoвipних засадах для здiйснeння фyнкцiй, шв'язаних з iннoвaцiйнoю дiяльнiстю у сфepi науки, нayкoeмнoгo виpoбництвa, тpaнсфepy тexнoлoгiй, захисту пpaв на oб'eкти iнтeлeктyaльнoï влaснoстi тoщo -фiнaнсoвo-кpeдитнi, мapкeтингoвi, iнжинipингoвi, кoнсaлтингoвi кoмпaнiï, цeнтpи стaндapтизaцiï та сepтифiкaцiï пpoдyкцiï та шшь Для peaлiзaцiï висoкoвитpaтниx (висoкopизикoвиx) пpoeктiв (нaпpиклaд, з oсвoeння нoвoï тexнoлoгiï для пepexoдy на виpoбництвo oнoвлeнoï кoнкypeнтoспpoмoжнoï пpoдyкцiï) нeoбxiднo пpивepтaти iнвeстицiйнo-iннoвaцiйнi кoмпaнiï, у яких пpaцюють вишто-
квaлiфiкoвaнi iннoвaцiйнi мeнeджepи i маеться вeнчypний фiнaнсoвий кaпiтaл.
Спiвpoбiтництвo в paмкax зaпpoпoнoвaнoï пpoгpaмнo-пpoeктнoï мoдeлi ime^a^!' е дoцiльним i мoжливим у тому випадку, кoли зaбeзпeчeнa peaлiзaцiя ïï (мoдeлi) oснoвниx nрuнцuniв:
^инцип взaeмнoï зaцiкaвлeнoстi - кoжeн з учасниюв бачить мoжливiсть дoсягнeння свoïx iндивiдyaльниx цiлeй тiльки пpи с^иянш iншoгo учасника;
пpинцип зaбeзпeчeння дoдaткoвoгo eфeктy - взaeмoдiючi стopoни здатш oтpимaти загальний eфeкт, вeличинa ятого бiльшa, нiж сума eфeктiв oкpeмиx стopiн, щo дiють нeзaлeжнo oднa вiд oднoï;
пpинцип yзгoджeння ^татних i дepжaвниx iнтepeсiв - peзyльтaти взaeмoдiï визнаються вaгoмими, якщo у npo^d спiльнoï дiяльнoстi дoсягaються цЫ дepжaви й oкpeмиx yчaсникiв;
^инцип дoбpoвiльнoстi й piвнoстi iнтepeсiв - жoдeн з yчaсникiв нe OTprae зaлyчeнню дo спiвpoбiтництвa iншиx учасниюв npo™ ïx вoлi, бeз ypaxyвaння iнтepeсiв;
пpинцип дeмoкpaтiï - у paмкax iнтeгpoвaнoï стpyктypи зaбeзпeчyються ^ава всix yчaсникiв, мoжливiсть пpoявити шщативу й oбrpyнтyвaти свoю пoзицiю.
Екoнoмiчний кpитepiй дoцiльнoстi iнтeгpaцiï у фopмi пpoгpaмнo-пpoeктнoгo НОВК мoжнa визначити татою зaлeжнiстю:
К
0
Y Вс > В * + В
i=1
Y Вс < В * + В
дe К - кpитepiй дoцiльнoстi ime^an^, виpaжeний чepeз бyлeвy змiннy;
п
Y В c - сукупш витpaти на peaлiзaцiю пpoгpaми (пpoeктy) oкpeмo дiючиx пiдпpиeмств
i=1
i opгaнiзaцiй;
i=1, n - юльюсть пiдпpиeмств i opгaнiзaцiï, якi iнтeгpyються в НОВК; В* - сукупш витpaти на peaлiзaцiю пpoгpaми (пpoeктy) НОВК;
Вo - opгaнiзaцiйнi витpaти на ствopeння кoмплeксy (витpaти на зв'язoк, на вiдpяджeння, тpaнспopтнi витpaти тoщo).
1
Процеси штеграци будуть доцшьними, якщо булева змшна приймае значення «1». У протилежному випадку економiчна основа до створення iнтегрованого комплексу вiдсутня.
Переваги оргашзаци взаемоди науки, вищо! осв^и i ви-робництва на основi партнерських вiдносин обумовлюються, з одного боку, досягненням iндивiдуальних цiлей кожним з учасниюв, а з шшого - обсягом додаткового ефекту, який вони отримують у результатi взаемного доповнення активiв i компетенцiй.
Додатковий ефект проявляе себе у новш якост iнтелектуальних продуктiв, якi створюються у кожнiй iз пiдсистем системи «наука - осв^а - виробництво» i формуе триединий простiр, у цен^ якого - ринок; примножуе потенцiал творчого розвитку всiх учасниюв спшьно! дiяльностi, демонструючи результативну модель досягнення конкурентоспроможност нацiонального виробника. У цьому просторi всi сторони настшьки взаемозв'язанi, що виключення якоьнебудь iз них неминуче призведе до зниження потенцiалу тих, що залишилися. У единому комплекс кожен з учасниюв своею дiяльнiстю стимулюе розвиток шших учасникiв. Так, потреба у змш технiки i технологи виробництва, продиктована ринком, стимулюе науковий пошук. У подальшому для освоення нового виробництва, його обслуговування потрiбен персонал бшьш високо! квалiфiкацil, нiж ранiше. Отже, активiзуеться навчальний процес. У свою чергу, представник виробництва високо! квалiфiкацil, який бачить недолiки юнуючо! техшки i технологи, можливостi !х удосконалення, iнiцiюе проведення наукових дослiджень, подаючи заявку на наукову розробку. У результат коло замикаеться.
Послiдовнiсть еташв при реалiзацil проекту (програми) можна розглянути на рисунку. При цьому усшшшсть розвитку проектiв (програм) штеграцшних процесiв буде досягатися за умови дотримання таких умов:
наявнiсть бiзнес-плану i технiко-економiчного обгрунтування проекту; наявшсть правових умов здiйснення проекту (договорiв, лiцензiй, контрактiв тощо); забезпечення реалiзацil проекту достатнiми коштами; функцiонування шфраструктурних компонентiв проекту;
участь у проект достатньо! кiлькостi квалiфiкованих i тдготовлених у певнiй сферi фахiвцiв;
наявшсть професшного керiвництва проектом, що володiе досвiдом i знаннями з менеджменту шновацшних проектiв;
пiдтримка проектiв органами державно! влади, у тому чи^ податковими та шшими пiльгами.
Отже, можна зробити висновок, що реалiзацiя принципу партнерства у формi програмно- i проектно-орiентованого науково-освiтньо-виробничого комплексу дозволить створити систему безперервного шновацшного ланцюга - вщ фундаментальних i прикладних дослiджень до передачi науково! розробки на ринок, а також розвинути втизняний виробничий комплекс. Виникае можлившть частих безперервних контактiв iз
Держав)
Замбвленга на реалшщн> проекту (прогршн)
Виробнщгво
Угща шж шевдпючими сторонами шщо виконанш цюеиу (программ)
Ущценна договору (нж оргаизашямн-партнерами; виб1р форин йога реашзацц
Дсншр сшльво( дальносп у виглял простота товариства 6е1¡творения юрлалчио! особиз об'иийиняи вшив учаснинв
Розробга прогреми I плат Ш ¡здетаязащао ло законах, ресурса* 1терм!нм виконанля: визначення крлтсрив ефеешваосг!
¡шнращйвм взашолн
^
Прийинпя сгальгая ршень. положень. накал в та шита неовщнк документ ию регламентують сшльну дальшеп
Стратегмле пергееряво (альт) без уторенга саноспйко! юрлллчно[ оообл
Асошашя зушорення.ч юрщично! особи
Виконання проект!- (програии).одержанля промшннх [ осгагочнл\ результата, ошнка ефекгивносп сшвробтмцтва за зааанимн крк1ер1ями
ш Усшшна реалгащя лроекту (програми). Так
вщюндшетъ фактлчлия результатов
запланованим
Припииення егмыю! д1яльносл
Ршення про доцшлюгь продожеш сл1вроб1тлнцтва
Рисунок. Етапи реал1зацИ' проект1в (програм) у форм1 асощативног та договгрног ттеграцтног структури
приводу устшного виконання проектв (програм) мiж науковцями, викладачами, фахiвцями пiдприeмств та шшими залученими до спiвробiтництва сторонами, що забезпечить обмiн науковою i виробничою iнформацieю, буде вигiдним для вах сторiн. Усе вищезазначене сприятиме пiдвищенню якостi науки й осв^и; активностi науково-техшчно!, науково-технолопчно! та шновацшно! дiяльностi; розширенню пiдготовки компетентних у технолопчних галузях економiки кадрiв; розвитку творчо! iнiцiативи молодi, 11 участi у вирiшеннi питань, пов'язаних iз науковим пошуком, винахiдництвом i рацiоналiзаторством; ефективному використанню державних коштв; пошуку нестандартних, прогресивних рiшень стосовно взаемоди науки, вищо! освiти i виробництва, здатних додати високого динамiзму комерцiалiзацil науковим дослiдженням i розробкам.
У перспективi iнтеграцiя наукових оргашзацш, ВНЗ i виробничих пiдприемств мае бути спрямована на поступове формування i розвиток тновацтно-виробничих кластергв як основи ефективного розвитку репону, галузi та вае! економiки загалом.
Л1тература
1. Бык И.С. Развитие научного потенциала ВУЗов в условиях интеграции образования, науки и производства: автореф. дис. ... д.э.н. наук: спец. 08.00.26 «Экономика, планирование и организация управления научно-техническим прогрессом» / И.С. Бык. - Донецк, 1989. - 33 с.
2. Бузш А.М. Методолопя i практика формування шновацшно! CTpaTerii' в державних i регiональних науково-виробничих системах: автореф. дис. ... д.е.н.: спец. 08.10.01 «Розмщення продуктивних сил i регюнальна економжа» / А.М. Бузнi. - Донецьк, 1999. - 36 с.
3. Левицкий Ю.В. Интеграция образования, науки и производства в информационном обществе / Ю.В. Левицкий. - Новосибирск: Наука, 2002. - 164 с.
4. Наука и высокие технологии России на рубеже третьего тысячелетия (социально-экономические аспекты развития) / Руководители авт. кол. В.Л. Макаров, А.Е. Варшавский. -М.: Наука, 2001.-636 с.
5. Сазонова З.С. Интеграция образования, науки и производства как методологическое основание подготовки современного инженера: автореф. дис. ... д.п.н.: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / З.С. Сазонова. - Казань, 2008. - 38 с.
6. Амоша О.1. Пщгрунтя шновацшного розвитку (проблеми i перспективи взаемодп академiчно! науки й осв^и) / О.1. Амоша, А.1. Землянкш, Г.В. Мо^еев // Вшник Нацюнально! академи наук Укра!ни. - 2006. - № 10. - С. 3-16.
7. Голиченко О.Г. Высшее образование и наука: интеграция или партнерство? / О.Г. Голиченко // Экономика и математические методы. - 2005. - Т. 41, № 1. - С. 119-127.
8. Гохберг Л. Стратегия интеграционных процессов в сфере науки и образования / Л. Гохберг, Г. Китова, Т. Кузнецова // Вопросы экономики. - 2008. - № 7. - С. 112-128.
9. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 436-IV // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 2003. - № 19-20. - Ст. 144.
НадШшла до редакцП 23.12.2009 р.
