CC BY
56
УДК 658.3:330.341
Невшська Г.Б., здобувач*® Лье1еський нацюнальний аграрный утеерситет, м. Дубляни, Украта
КАДРОВА СКЛАДОВА ГАЛЬМУВАННЯ 1ННОВАЦ1Й
Розкрито економгчну природу тноеацшного розеитку. Наголошено на тому, що серед осноених деструктиених фактор1е тноеацшного розеитку е е1дсутшсть фахгеще у сфер1 тноеацшного менеджменту та проеайдингу. Зроблено акцент на тому, що для запроеадження знань у господарську дгяльтсть чисельтсть пращениюе з еищою осетою мае станоеити е1д 60 до 70 % у загальтй чисельност1 працюючих. Зроблено пор1еняльний анал1з та еиокремлено осноений ресурс та особлиеост1 фгзичног, розумоеог та тноеацтног пращ. Видтено як позитиет, так i негатиеш насл\дки тноеацшного розеитку, акцентоеано на еиршальному значенш у тдготоещ тноеацтних кадрiе системи заходiе подолання бiдностi.
Ключовi слова: тноеацтш кадри, тноеацтна полтика, рiзноеиди пращ, майноее розшаруеання, подолання бiдностi, позитиеи та негатиеи тноеацт.
УДК 658.3: 330.341
Невшська Г.Б., здобувач Льеiеський нацюнальний аграрний утеерситет, м. Дубляни, Украта
КАДРОВАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ТОРМОЖЕНИЕ ИННОВАЦИЙ
Раскрыта экономическая природа инноеационного разеития. Отмечено, что среди осноеных деструктиеных факторое инноеационного разеития яеляется отсутстеие специалистое е области инноеационного менеджмента и проеайдинга. Сделан акцент на том, что для енедрения знаний е хозяйстеенной деятельности численность работникое с еысшим образоеанием должно состаелять от 60 до 70% е общей численности работающих. Сделан сраенительный анализ и еыделены осноеной ресурс и особенности физической, умстеенной и инноеационной работы. Выделены как положительные, так и отрицательные последстеия инноеационного разеития, акцентироеано на решающем значении е подготоеке инноеационных кадрое системы мер преодоления бедности.
Ключевые слова: инноеационные кадры, инноеационная политика, разноеидности труда, имущестеенное расслоение, преодоления бедности, позитиеы и негатиеы инноеаций.
УДК 658.3: 330.341
Nevinska G.B.
Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine
STAFF AS A COMPONENT OF BRAKING OF INNOVATIONS
The author highlights the economic nature of innovation development. It is emphasized on that the lack of specialists in the field of innovation management and
*Науковий KepibHm - к.е.н., доцент Корчинський 1.О. © Невшська Г.Б., 2014
163
providing is the one of the main destructive factors of innovation development. It is made the accent on that the number of university graduates must be from 60% till 70% of the total number of employees for introduction of knowledge in business activity. It is done a comparative analysis, singled out the main resource and features of physical, mental and innovative works. It is distinguished both positive and negative consequences of innovation development, emphasized on the crucial importance of innovative staff training of the system ofpoverty overcoming.
Key words: innovative staff, innovation policy, types of work, property stratification, poverty overcoming, positive and negative of innovations.
Постановка проблеми. У перюд реформування Укра!на ввшшла з такими проблемами, успадкованими вщ СРСР, як:
- переобтяжешсть економжи еколого-небезпечними ресурсомюткими базовими галузями й вщповщна висока енергомктккть, яка обертаеться значною енергоресурсною залежшстю вщ шших кра!н;
- значна питома вага галузей, що виробляють промiжний продукт;
- надмiрно розвинутий ВПК;
- недорозвинуткть сощально! сфери та галузей, яю визначають
НТП;
- технолопчна вщсталють юнцевих виробництв та неспроможшсть задоволення повною мiрою внутршнш споживчий попит;
- недорозвинута шфраструктура: транспортна, енергетична, шформацшна, комунальна, соцiальна [2, с. 38].
Само розвинут економiчнi системи реалiзуються через дiю загальних економiчних закошв, зокрема таких як:
- закон економи часу;
- закон тдвищення потреб;
- закон зростання продуктивност суспшьно! працi;
- закон оптимального поеднання пращ, катталу, природних ресурав;
- закон незамiнностi людини як ушкального генератора iнновацiйно-iнновативних iдей.
В той же час Укра!на, в порiвняннi з бiльшiстю держав св^у, не використовуе повною мiрою шновацшних факторiв зростання.
Нацiональна економiка повинна розвиватися на засадах синергетично! взаемоди трьох провiдних векторiв економiки:
- шформацшно-технолопчного;
- фiнансово-економiчного;
- соцiалiзацiйного.
Однак у державi до цього часу не створено умов для належного фшансування розвитку науки та освгги, стимулювання iнвестицiй у технолопчш новаци. Нинi вартiсть науково-мiстких технологш, комп'ютерного програмного забезпечення, лiцензiй, патенив тощо в нацiональному багатствi Укра!ни становить лише 0,1 %. I тут очевидним е висновок про те, що серед найбшьших компанш кра!ни чiльнi мiсця посiдають, як i ранiше, представники
164
винятково традицшних галузей, конкурентоспроможшсть яких базуеться головним чином на порiвняльних факторних перевагах, у тому чи^ на дешевизш робочо! сили [1, с. 57].
Як зазначае З. Попович, «ринковi мехашзми самi по собi не тшьки не сприяють структурнiй переорiентащ! економiки Укра!ни на iнновацiйний шлях розвитку, а тдштовхують И у зворотному напрямi - до переважання старих технолопчних укладiв».
З. Попович, як i багато iнших авторiв, гальмування iнновацiйних процесiв пов'язуе вщсутшстю в державi належно! кадрово! пол^ики.
Автор продовжуе: «розiрвати порочне коло деградаци науково-технiчного потенцiалу та падшня квалiфiкацil робочо! сили можна, лише розширивши iнвестування у вщтворення останньо! - тобто в осв^у i науку, пiдготовку кадрiв, у культурну i побутову сферу, в медичне та сощальне забезпечення» [8, с. 47].
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. Поява економiчних систем, джерелом конкурентоспроможностi яких стають не геопол^ичш, фiнансовi, енергетичнi чи трудовi ресурси, а плоди науки, осв^ньо-наукових та iнтелектуальних знань, змiнила прюритети, коли пiдприемцям буде вигiднiше не наймати додатково людей для роботи за мiзерну платню на старих верстатах i машинах, а купувати нове - дороге, але бшьш продуктивне обладнання, що вимагатиме вищо! квалiфiкацil персоналу, проте пiдвищить продуктившсть працi [8, с. 47].
Формування шновацшно! системи вiдбуваеться на нащональному рiвнi, хоча сам процес формування шновацшного продукту пiддаеться глобалiзацiйним впливам, яю мають як позитивнi, так негативш наслiдки.
В Укра!ш е великий науковий потенщал, проводяться серйозш науковi дослiдження, однак утворився великий розрив мiж завершеними науковими розробками та впровадженнями. Це пояснюеться тим, що процес впровадження (освоення) закшчених наукових розробок часто вимагае у 3-4 рази бшьше кошив, шж сама розробка. Як справедливо вказуе М. Шарко, «вiтчизняна наука до початку радикальних економiчних перетворень вiдрiзнялася трьома специфiчними характеристиками: значними масштабами, централiзованим управлiнням i майже повним державним фшансуванням.
Основнi детермiнанти ще! моделi ще продовжують дiяти, тому шститущональна структура втизняно! науки залишаеться арха!чною та не вiдповiдае вимогам ринку» [9, с 29].
1нновацшш процеси не залишилися поза увагою науково! громадськостi. Цiй тематицi присвячеш численнi науковi розвiдки таких укра!нських авторiв, як: О. Бородiна, В. Будкш, О. Васюренко, В. Гусев, М. Збуржинська, О. Коваленко, М. Макаров, С. Мочерний, I. ПаЫчник, М. Пашута, Е. Савицький, Н. Оренко, В. Терегобчук, О. Тивончук, В. Чеботарьова, М. Шарко, В. Юрчишин.
У сво!х дослiдженнях бшьшкть авторiв подають iз власних позицш змiстове трактування категори «шноващя», висв^люють галузевi особливостi
165
Hay^em вicнuк ЛНУВМБТ Шет С.З. fжuцькoгo
Tom 1б № 3 (60) 4acmuna 5, 2014
iннoвaцiйних пpoцесiв, чинники, як стpимують iннoвaцiйний poзвитoк, недoлiки в упpaвлiннi тa того фiнaнсувaннi. Пpoте в бiльшoстi публ^цш iннoвaцiï poзглядaють пеpевaжнo з технoкpaтичнoгo бoку (нoвий виpiб, нoвa технoлoгiя) i недoстaтньo, нa нaш гогляд, увaги пpидiляють сoцiaльнoму aспекту iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, зoкpемa фopмувaнню висoкoквaлiфiкoвaних кaдpiв, здaтних втiлювaти в життя iннoвaцiйнi iдеï.
MeTa CTaTTi. В npo^ci дoслiдження буде aкцентoвaнo сoцiaльнo-екoнoмiчне знaчення iннoвaцiйнoгo poзвитку, виoкpемленo нaявнiсть кaдpoвoгo пoтенцiaлу для зaбезпечення iннoвaцiйних пpoцесiв. Для пiдкpеслення oсoбливoстi iннoвaцiйнoï пpaцi буде зpoбленo пopiвняльний aнaлiз з ïï iншими piзнoвиднoстями. Буде висв^лето виpiшaльний вектop пiдгoтoвки кaдpiв для iннoвaцiйнoгo сеpедoвищa.
Виклaд основного MaTepiany. Пiд чaс oцiнки poзвитку iннoвaцiйних пpoцесiв в Укpaïнi вaжкo зpoбити oднoзнaчний виснoвoк. Дoступнi джеpелa iнфopмaцiï дaють пiдстaву для oцiнки poзвитку iннoвaцiйнoï
дiяльнoстi. 3a дaними Стaтистичнoгo щopiчникa Укpaïни 3a 2012 prn oбсяги нaукoвих тa нaукoвo-дoслiдних poбiт, викoнaних влaсними силaми opгaнiзaцiй (пiдпpиeмств) мaли oстaннiми poкaми пoзитивну тенденцiю, й у 2012 po^ пpoти 2000 poку в зaгaльнoму oбсязi зpoсли i3 1978,4 дo 11252,7 млн. гpн.
Ми ввaжaeмo, щo спoстеpiгaeться i пoзитивнa стpуктуpнa динaмiкa в oбсягaх тау^вих тa нaукoвo-технiчних poбiт. Якщo у 2000 p. nrnoMa вaгa фундaментaльних дoслiджень у зaгaльнoму oбсязi дoслiджень стaнoвилa 13,5 %, тo вже у 2012 p. - 23,3 %, тoдi як пш-oMa вaгa пpиклaдних дoслiджень 3a вiдпoвiдний ^p^ скopoтилaся i3 22,1 дo 18,3 %.
Зaгaльний oбсяг нaукoвих тa нaукoвo-дoслiдних poбiт 3a 2000-2012 pp. 3pic у 5,7 paзи, фундaментaльних - у 9,8 paзи, пpиклaдних - у 4,7 paзи [9, с. 311].
Вoднoчaс для певтого зaнепoкoeння дaють пiдстaву тенденцiï кiлькoстi нaукoвих пpaцiвникiв нaукoвих opгaнiзaцiй. У 2012 p. ïx кiлькiсть пopiвнянo з 1990 p. стaнoвилa лише 26,3 %. ^зитивним фaктoм тpебa визнaти те, щo oстaннiми poкaми дещo пoлiпшилaся вiкoвa стpуктуpa тау^вих кaдpiв. Сеpед дoктopiв нaук пш-oMa вaгa у вiцi дo 40 po^ iз 2,3 % у 2000 p. зpoслa дo 5,2 % у 2012 p., сеpед кaндидaтiв - вiдпoвiднo iз 18,9 % зpoслa дo 36,3 %.
Ми вбaчaeмo пoзитивну тенденцiю i в джеpелax фiнaнсувaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. Якщo у 2007 p. зa paxунoк iнoземниx деpжaв iннoвaцiйнi пpoцес фiнaнсувaлися нa 3 %, то вже у 2012 p. - та 8,7 % [9, с. 315].
Огляд тау^вих джеpел з iннoвaцiйнoï пpoблемaтики дae змoгу сфopмулювaти певнi зaкoнoмipнoстi й oснoвнi тенденци iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, якi звoдяться дo тaкoгo:
- пoсилення зaлежнoстi виpoбництвa тoвapiв i пoслуг вiд тау^вих знaнь i теxнoлoгiй;
- збшьшення кiлькoстi виpoбникiв нoвиx знaнь;
- зpoстaння зaлежнoстi iннoвaцiйнoï динaмiки вщ успiшнoï взaeмoдiï мiж нaукoвими устaнoвaми тa пiдпpиeмницьким сектopoм;
166
- розвиток взаемоди й ствроб^ництва мiж фiрмами;
- поширення нових технологш, що передбачае, ^м купiвлi нового обладнання, органiзацiйнi змiни в системi менеджменту.
В Укра!ш iнновацiйна дiяльнiсть здшснюеться на основi закону «Про шновацшну дiяльнiсть» вiд 4 липня 2002 р. № 40-ГУ. У зазначеному закош шноваци трактуються як: «1нноваци - новостворенi (застосованi) i (або) вдосконалеш конкурентоздатнi технологи, продукцiя або послуги, а також оргашзацшно техшчш рiшення виробничого, адмiнiстративного, комерцiйного або шшого характеру, що iстотно полшшують структуру та якiсть виробництва i (або) сощально! сфери».
Сьогоднi в розвинених кра!нах свiту використання досягнень науково-технiчного прогресу забезпечуе майже 30 % приросту реального нащонального доходу. В той же час понад 70 % приросту ВВП забезпечуе праця [7, с. 455456].
Структура джерел формування реального нащонального доходу тдтверджуе архiважливiсть людських ресурЫв. М. Дергаусов, посилаючись на П. Самуельсона, пише: «Як правило, таорування (маеться на увазi проблема тдготовки ефективно! робочо! сили) загальносв^ових тенденцiй здатне викликати втрату конкурентоспроможност з усiма негативними сощально-економiчними наслiдками з цього. I особливо це справедливо у вщношенш до людських ресурЫв. За вiдомим висловом П. Самуельсона, багато факторiв виробництва можна купити на мiжнародних ринках, але праця вирощуеться тiльки вдома» [3, с. 28-29].
Сам процес формування людського катталу, за П. Самуельсоном, е досить тривалим, i починаеться вiн у дитячих дошкшьних закладах, пiдприемство ж перебувае на його завершальнш стадil. На думку цього ж автора, у системi початково!, середньо! та вищо! осв^и давно назрiла необхiднiсть змiнити тип навчання з шформацшно-репродуктивного на активно-творчий; потрiбнi новi пiдручники, якi б передбачали сценарil майбутньо! практично! дiяльностi людини у суспiльствi i на виробництвi [3, с. 29].
Не можна не погодитись з В. Зимовцем, який пише, що «недоощнка людського катталу несумюна з довгостроковим економiчним розвитком» [4, с. 11].
Недостатньо розвинута в Укра!ш шновацшна дiяльнiсть в значнiй мiрi пояснюеться саме недоощнкою людського капiталу. Л. Федулова та М. Пашута також до стримуючих факторiв шновацшно! моделi економiчного розвитку вiдносять недосконалiсть системи осв^и, нестачу квалiфiкованих кадрiв.
Окреслюючи основш риси iнновацiйно! дiяльностi, вони пишуть: «1нновацшна дiяльнiсть у сучасних умовах формування економжи знань являе собою систему взаемопов'язаних стадш загального iнновацiйного циклу розвитку виробництва, який починаеться iз здобуття населенням кра!ни певно! суми знань у системi освiти i закiнчуеться використанням матерiалiзованих iнновацiйних результатiв iнтелектуального розвитку суспмьства у секторах
167
економпки (тдкреслено автором)» [11, с. 39]. Продовжуючи виокремлення гальм1вних фактор1в шновацшного розвитку, згадуваш автори до таких вщносять «нестачу квал1ф1кованих кадр1в у сфер1 управлшня шновацшними проектами» [11, с. 42].
До гальм1вних фактор1в посилення шновацшно! активност в1тчизняних тдприемств брак квал1ф1кованих кадр1в вщносить I Н. Гражевська. Вона пише «Практика тдтверджуе, що посиленню шновацшно! активност в1тчизняних тдприемств заважають вщсутшсть достатнього обсягу власних кошт1в, подорожчання кредита, юнуюча система стимул1в, брак квал1ф1кованих кадр1в, шфраструктурш проблеми, незадовшьний захист штелектуально! власност тощо» [1, с. 61].
Про негативш тенденци у пщготовщ висококвал1ф1кованих кадр1в, здатних забезпечити шновацшний розвиток економжи кра!ни пише I М. Шарко. «Р1зке скорочення державного замовлення, пише вш, зумовило попршення яккних характеристик наукових кадр1в, перехщ квал1ф1кованих I пор1вняно молодих фах1вщв до сфери б1знесу, ем1гращю вчених та шженер1в у розвинут1 кра!ни. Вщтак, набувае актуальност завдання збереження наукових кадр1в, що повинно бути державним прюритетом» [14, с. 30].
Серед стримуючих фактор1в шновацшного розвитку Н. Гражевська видшяе I такий, як малоефективна кнуюча система стимул1в. Вважаемо за необхщне розробити таку систему стимул1в, яка б передбачала бшьш високе матер1альне стимулювання шновацшно! д1яльност персоналу, зважаючи на особливий характер цього виду пращ. В основ! тако! диференщаци пращ повинна бути вщмшшсть окремих И вид1в (рис. 1).
З метою забезпечення бшьш об'ективно! системи стимулювання шноватор1в важливо !х розмежовувати за р1зними формами пращ та само! шновацшно! творчост (рис. 1).
Результати експертно! ощнки складност та важливост окремих вид1в пращ - ф1зично!, розумово! та штелектуально! - в кшькюному стввщношенш описуються як 1,0:1,5:2,0. Очевидно таке стввщношення повинно бути базовим при розробщ системи матер1ального стимулювання шновацшно! д1яльност1. Велик спод1вання на прискорення шновацшного розвитку покладене на фактор приватизаци тдприемств, однак вони не оправдались. Н. Мова та В. Хаустов ще на початку третього тисячол1ття (2001 р.) вщм1чали, що «стримують розвиток шновацшно! д1яльност1 вщсуттсть фшансування кошт1в у замовниюв, висою кредитш ставки. Анал1з показуе, що роздержавлення тдприемств не полшшуе стан справ: недержавт тдприемства вщмовляються впроваджувати дорог прогресивш технологи та обладнання, вщдаючи перевагу негайнш вигодЬ [10, с. 30].
Проблемш питання шновацшного розвитку надзвичайно аргументовано висв1тлюе 1.Л. Федун, зокрема вказуючи, як I багато шших автор1в, на «вщсуттсть фах!вщв у сфер! шновацшного менеджменту й провайдингу» [12, с. 82]. С.В. Кальченко наводить яюсний кадровий шдикатор, необхщний для шновацшного розвитку. Вш зазначае, що «для запровадження знань у
168
господарську дiяльнiсть чисельшсть пращвниюв iз вищою освггою мае становити вiд 60 % до 70 % у загальному обсязi. Однак ниш дише 15 % дорослого населення мае завершену вищу осв^у, а чисельшсть науковщв за роки незалежност скоротилася в два рази» [5, с. 55].
Рис. 1. Деякч особливосп прац1 персоналу шдприемства
Джерело: розроблено автором на основ1 джерела [13, с. 60].
Для активiзацi! iнновацiйно! дiяльностi, зокрема в частиш задiяння iнновацiйно! складово! персоналу, потрiбно, на нашу думку, виокремити як позитивш, так i негативш сторони цього процесу для посилення дi! перших та мiнiмiзацi! других. На особливост iнновацiйного процесу, який мае безпосередню дотичшсть до кадрового потенщалу, досить аргументовано акцентуе Л. Червшська, яка пише:
« - впровадження iнновацiй у виробництво потребуе комплексного системного тдходу (нововведення пов'язаш iз змiною обладнання, технологi!, продукци, що випускаеться, органiзацiйно! структури виробництва, системи нормування, поставлених завдань, тдготовки та використання кадрiв тощо);
- часто змша чогось одного призводить до попршення iншого, як, наприклад, впровадження автоматизованих механiзмiв i автомаив веде до зниження змiстовностi пращ;
- використання нових знань, нових технологш, особливо найменш трудозатратних, i способiв органiзацi! працi веде до зниження рiвня зайнятостi робiтникiв, що потребуе вжиття певних заходiв для забезпечення працевлаштування безробiтних, ефективна шновацшна дiяльнiсть може стати
169
Hayкoeuй eicнuк ЛНУВМБТ шет C.3. fжuцькoгo
1б № 3 (б0) 4acmuna 5, 2014
^ичи^ю виникнення екoлoгiчниx пpoблем, щo пoв'язaнo з виpoбництвoм певних пpoдуктiв xapчувaння, зaбpудненням нaвкoлишньoгo сеpедoвищa тoщo;
- впpoвaдження iннoвaцiй веде дo втpaти пoвнoвaжень oкpемими кеpiвникaми, змiни 1х poльoвиx функцiй, тoму вoни мoжуть бути не зaiнтеpесoвaними в здiйсненнi зaзнaчениx пpoцесiв;
- aвтoмaтизaцiя i меxaнiзaцiя певним чинoм спpичиняють витiснення oсoбистiснoгo фaктopa в пpийняттi упpaвлiнськиx piшень, poбить 1х бiльш oб'eктивними, непpистpaсними;
- oскiльки нaйвaжливiше в iннoвaцiйнiй твopчiй дiяльнoстi e внутpiшнi пiзнaвaльнi мoтиви, знaчнa зaxoпленiсть твopчим пpoцесoм безпoсеpеднix iннoвaтopiв зумoвлюeться тaкими негативними чинникaми, як пpaгнення дo винaгopoди, пoxвaли, бaжaння увiйти дo числa нaйсильнiшиx, пеpедoвиx, щo poбить людину нечутливoю дo iншиx пpoпoзицiй, opieнтуe ïï нa зaдoвoлення пoпиту дo пiзнaння» [13, с. 61].
Для тдготовки висoкoквaлiфiкoвaнoгo кaдpoвoгo пoтенцiaлу тa пiдвищення йoгo poлi в iннoвaцiйниx пpoцесax пoтpiбнo виpiшити oдну iз apxiвaжливиx пpoблем сучaснoстi - пoдoлaти мaйнoву неpiвнiсть суспiльствa. «^^ora неpiвнiсть спpaвляe вкpaй негaтивний вплив та мoжливoстi екoнoмiчнoгo зpoстaння. Haслiдкoм низьтого piвня життя чaстo стaють xвopoбливiсть i невисoкий piвень oсвiти, щo, безпеpечнo, знижуе екoнoмiчну aктивнiсть вщговщних гpуп нaселення, пoзнaчaeться нa сукуптому тpудoвoму пoтенцiaлi кpaïни, oтже, с^ичи^е упoвiльнення темпiв екoнoмiчнoгo зpoстaння в цiлoму. I нaвпaки, пiдвищення дoxoдiв бiдниx веpств нaселення пpивoдить дo збiльшення пoпиту нa тoвapи вiтчизнянoгo виpoбництвa, тoдi як пpедстaвники зaмoжниx веpств чaстiше opieнтуються нa iмпopт aбo взaгaлi купують знaчну чaстину oдягу, взуття, теxнiки тoщo зa кopдoнoм» [6, с. 5].
Виpiшaльнa poль пoдoлaння бiднoстi у пщготовщ висoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв для iннoвaцiйнoï дiяльнoстi oсoбливo aктуaлiзувaлися в зв'язку з стpiмким зpoстaнням плaтнoстi oсвiтнix ^слуг.
Висновки. У пpoцесi пpoведенoгo дoслiдження oбrpунтoвaнo виpiшaльне знaчення iннoвaцiйниx пpoцесiв в пoдoлaннi екoнoмiчнoгo вiдстaвaння. Пoклaдaння нaдiй нa пpискopений екoнoмiчний poзвитoк пiсля пpивaтизaцiï деpжaвниx пiдпpиeмств себе не oпpaвдaв, oскiльки пpивaтнi влaсники в умoвax пoлiтичнoï невизнaченoстi opieнтувaлись виключнo нa сiюмiнутне oдеpжaння ^ибутку, 1х не цiкaвилa пеpспективa poзвитку пiдпpиeмств.
Дo стpимуючиx фaктopiв iннoвaцiйнoгo poзвитку бaгaтo aвтopiв вiднoсить вщсуттсть квaлiфiкoвaниx кaдpiв. Пpи poзpoбцi системи стимулювaння пеpсoнaлу дo iннoвaцiйнoï дiяльнoстi неoбxiднo вpaxoвувaти oсoбливoстi piзниx видiв пpaцi. Одним iз вектopiв тдготовки ямстого кaдpoвoгo пoтенцiaлу для iннoвaцiйнoï дiяльнoстi пoвиннa бути системa зaxoдiв пoдoлaння мaйнoвoï неpiвнoстi piзниx сoцiaльниx гpуп нaселення.
170
Л1тература
1. Гражевська Н. забезпечення конкурентоспроможност нацюнально! економки в глобальному постiндустрiальному вимiрi / Н. Гражевська // Економка Укра!ни. - 2008. - № 9. - С. 54-63.
2. Завгородня О. Структурна динамка як фактор шновацшного розвитку нацюнально! економки / О. Завгородня // Економка Укра!ни. - 2004.
- № 11. - С. 34-42.
3. Дергаусов М. Людсью ресурси як шструмент реалiзацi! стратегi! пiдприемства / М. Дергаусов // Економка Укра!ни. - 2003. - № 6. - С. 26-30.
4. Зимовець В. Фшансове забезпечення шновацшного розвитку економки / В. Зимовець // Економка Укра!ни. - 2003. - № 11. - С. 9-17.
5. Кальченко С. В. Особливост кадрового забезпечення в аграрнш сферi / С. В. Кальченко // Економка АПК. - 2013. - № 8. - С. 53-56.
6. Лiбанова Е. М. Нерiвнiсть в укра!нському суспшьствк витоки та сучасшсть / Е. М. Лiбанова // Економiка Укра!ни. - 2014. - № 3. - С. 4-19.
7. Мочерний С. Економiчне зростання / С. Мочерний // Економiчна енциклопедiя. - К. : ВЦ «Академiя». - 2000. - С. 454-456.
8. Попович З. Економiчне зростання i перспективи шновацшного розвитку / З. Попович // Економка Укра!ни. - 2004. - № 12. - С. 41-47.
9. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2012 рк / За ред. О. Г. Осауленка.
- К. : Державна служба статистики Укра!ни. - 2013. - 558 с.
10. Мова Н. 1нновацшна дiяльнiсть в Укра!ш та напрями !! розвитку / Н. Мова, В. Хаустов // Економка Укра!ни. - 2001. - № 6. - С. 29-34.
11. Федулова Л. Розвиток нацюнально! 1нновацшно! системи Укра!ни / Л. Федулова, М. Пашута // Економка Укра!ни. - 2005. - № 4. - С. 35-47.
12. Федун I. Л. 1нституцшна платформа тдвищення шновацшно-швестицшно! активноси в агропромисловому виробництвi Укра!ни / I. Л. Федун // Економка АПК. - 2014. - № 3. - С. 79-86.
13. Червшська Л. Стимулювання шновацшно! дiяльностi персоналу / Л. Червшська // Економка Укра!ни. - 2011. - № 6. - С. 59-65.
14. Шарко М. Модель формування нацюнально! шновацшно! системи Укра!ни / М. Шарко // Економка Укра!ни.- 2005. - № 8. - С. 25-30.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.
171
