CC BY
14
1.Ю. Шдоричева
СУЧАСН1 ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ВЗАСМОДП НАУКИ, ОСВ1ТИ I ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Наука i освiта е найважливiшими чинниками прогресу нашо! цившзацп, генераторами стiйкого економiчного зростання, опорою поглядiв сучасно! людини. Значення науки i освiти ще бiльше зростае у зв'язку iз процесами переходу шдус^ального суспiльства в iнформацiйне, постекономiчне. Разом iз цим об'ективно посилюеться як iнтеграцiя цих сфер мiж собою, так i !х взаемодiя з виробництвом. На сьогоднi сфери науки i освiти у розвинутих кра!нах складають невiд'емну частину нащонального комплексу «освгга - наука -шновацп - промисловють». Однак при формуванш тако! системи кра!нами, що знаходяться на стадп трансформацп економши, виникають серйознi проблеми i виклики. Це стосуеться й Укра!ни.
Вивченню проблематики налагодження дiевих стосункiв мiж наукою, освiтою i виробництвом у контекст сучасного етапу розвитку економши присвяченi дослiдження укра!нських i росiйських учених О. Амошi, А. Бердашкевича, В. Бетелiна, Н. Булаева, О. Ватева, Е. Велiхова, О. Голiченко, Л. Гохберга, А. Землянина, О. Катаева, Г. Китово!, В. Козлова, Г. Кочеткова, О. Кузнецово!, Ю. Левицького, Е. Ленчук, Г. Моюеева, В. Молодiна та ш. Проте, незважаючи на наявнiсть значного наукового матерiалу, що розкривае актуальш проблеми взаемодп науки i освгги мiж собою i з виробництвом, багато проблем чекають свого подальшого вирiшення, у тому чи^ формування i розвитку гнучких зв'язюв наукових i освiтнiх органiзацiй iз промисло-вими пiдприемствами. Тому, ураховуючи актуальнiсть проблеми i ступiнь !! вивченостi, доцiльно провести дослiдження тих викликiв, якi, з одного боку, перешкоджають розвитку штеграцп, а з шшого - стимулюють цi процеси в нашш державi.
створення дiевоl системи «освгга-наука-виробництво» потрiбно, у першу чергу, забезпечити виконання законодавчо встановлено! норми бюджетного
фшансування науково! та науково-техшчно! дiяльностi на рiвнi не менше 1,7% ВВП, оскшьки фактично витрати Державного бюджету на науку не перевищують 0,5% ВВП на рш (табл. 1). Станом на 2007 р. у загальному обсязi витрат на науку зi всiх джерел на частку державного бюджету припадало 52,4%, на кошти вiтчизняних замовникiв - 27,6%, п'яту частину складали в сумi кошти шоземних замовникiв (17,8%), власш кошти наукових органiзацiй (0,79%) та iншi джерела (1,47%). Загальний обсяг фшансування науки за рахунок уах джерел не перевищив 1 млрд. дол., або 0,9% ВВП. Для порiвняння: у США у 2004 р. витрати на науку склали бшьше 300 млрд. дол. (2,7% ВВП), у Япони - близько 120 млрд. дол. (3,1% ВВП), у Фшлянди - понад 5 млрд. дол. (3,5% ВВП) [1, 46]. Збереження такого рiвня фшансування наукових i науково-техшчних робгг ставить тд сумшв повноту виконання стратепчно! мети трансформацп економiки на шновацшнш основi. Обмежене фiнансування науки залишатиметься суттевим чинником консервацп гранично низько! частки Укра!ни на свiтових ринках наукоемно! продукцi!, яка на сьогодшшнш день складае 0,05-0,1%. Це в сотш разiв нижче порiвняно з кра!нами СС, США i Япошею, де вона дорiвнюе вiдповiдно 35, 25 та 11% i на декшька порядкiв - порiвняно з Сшгапуром (7%), Кореею (4%) i Китаем (2%) [3, 55]. За даними Всесвггнього банку, 85% сукупних свггових iнвестицiй у науку здшснюють кра!ни-члени ОЕСР, 11% - Iндiя, Китай i Бразилiя i новi промислово розвинутi кра!ни Схiдно! Азп та лише 4% - решта кра!н свiту, до яких належить i Укра!на [4].
Отже, для виршення завдання
Таблиця 1. Динам1ка зм1ни витрат на науку в 2000-2007 рр. *
Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
© Шдоричева 1рина Юрпвна - астрант. 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Укра!ни, Донецьк.
ВВП, млн. грн. 170070,0 204190,0 225810,0 267344,0 345113,0 441452,0 544153,0 712945,0
Зaгaльний oбсяг
фiнaнсyвaння туки зa
paхyнoк ycix джеpел, млн. грн. 2241,8 2515,0 2860,9 3597,4 4724,6 5160,4 5164,4 6393,0
Темпи зpoстaння дo пoпеpедньoгo poкy, % x 112,2 113,8 125,7 131,3 109,2 100,1 123,8
% дo ВВП 1,32 1,23 1,27 1,35 1,37 1,17 0,95 0,90
Витpaти Деpжбюджетy Ук-païни m нayкy, млн. гpн. 810,0 834,1 982,5 1199,4 1516,2 2027,4 2480,1 3349,0
Темпи зpoстaння дo пoпеpедньoгo poкy, % x 103,0 117,8 122,1 136,4 133,7 122,3 135,0
% дo ВВП 0,48 0,41 0,44 0,45 0,44 0,46 0,46 0,47
% дo зaгaльнoгo oбсягy
фiнaнсyвaння 36,1 33,2 34,3 33,3 32,1 39,3 48,0 52,4
Небюджетне фiнaнсyвaння
туки, млн. гpн. 1431,8 1680,9 1878,4 2398,0 3208,4 3133,0 2684,3 3044,0
Темпи poстy дo пoпеpед-ньoгo poкy, % x 117,4 111,7 127,7 133,8 97,6 85,7 113,4
% дo зaгaльнoгo oбсягy
фiнaнсyвaння 63,9 66,8 65,7 66,7 67,9 60,7 52,0 47,6
У тому чи^ зa paхyнoк:
влaсних кoштiв нayкoвих opгaнiзaцiй, млн. грн. 79,9 240,6 175,0 228,5 282,2 75,5 44,3 50,2
кoштiв зaмoвникiв
Укpaïни, млн. грн. 785,8 789,5 933,6 1109,6 1682,7 1680,1 1555,8 1764,3
кoштiв зaмoвникiв
iнoземних деpжaв, млн.
грн. 477,1 555,3 683,1 875,1 1075,5 1258,0 1000,9 1135,0
iнших джеpел, млн. грн. 89,0 95,5 86,7 184,8 168,0 119,4 83,3 94,5
* Рoзpaхoвaнo зa дaними poбoти [2].
^лежний piвень фiнaнсoвoгo зaбезпечення нayкoвo-технoлoгiчнoï сфеpи e oднieю з oснoвних пеpедyмoв iннoвaцiйних пpoцесiв в е^шм^. Пpичoмy, як ствеpджyють yченi, мoжливiсть впливу нayки нa piвень е^^мши виникae зa yмoви ïï фiнaнсyвaння пoнaд 1% ВВП [5, 40-41]. 3i зpoстaнням oбсягiв фiнaнсyвaння (як зa paхyнoк деpжaви, тaк i зa paхyнoк пpoмислoвoстi тa бiзнесy) бiльш знaчyщими стaють pезyльтaти нayкoвoï тa iннoвaцiйнoï дiяльнoстi. Пpoте нaвiть кoли деpжaвa не зaбезпечye фiнaнсyвaння нayки нa неoбхiднoмy piвнi, це не oзнaчae, щo нayкa не пoтpiбнa, тoмy щo кpiм екoнoмiчнoï, вoнa викoнye ще oсвiтню, сoцioкyльтypнy i пiзнaвaльнy фyнкцiï, чaстo не менш вaжливi
для poзвиткy cycnrnbcraa.
Щo стoсyeться сфеpи oсвiти, то piвень ïï фiнaнсyвaння тaкoж не в^тав^е встaнoвленiй Зaкoнoм Укpaïни «^po oсвiтy» нopмi 10% нaцioнaльнoгo дoхoдy (п. 2, ст. 61) [6], фaктичнo щopiчнi деpжaвнi витpaти кoливaються в межaх 4,17-6,86 % ВВП ^бл. 2). Згiднo iз сyчaснoю пapaдигмoю сyспiльнoгo пpoгpесy, poзвитoк людини е гoлoвнoю метoю, a збшьшення oбсягiв виpoбництвa й екoнoмiчне зpoстaння poзглядaються як пеpедyмoви для дoсягнення цieï мети. Тoмy деpжaвa квинта пpaгнyти тoгo, щoб зaбезпечити зpoстaння iнвестицiй нa poзвитoк oсoбистiстю свoгo пoтенцiaлy, пiдгoтoвкy висoкoквaлiфiкoвaних кaдpiв iз викopистaнням, зoкpемa бюджетнoгo
фiнaнсyвaння, пoдaткoвих пiльг, пiльгoвoгo кpедитyвaння. «Жoдне сyспiльствo, -зaзнaчaють Дж. Гpейсoн i К. О Делл, - не мoже мaти висoкoякiснoï пpoдyкцiï без виш^я^них вихiдних мaтеpiaлiв. Освiтa ствopюe людський кaпiтaл, який y гоедтанш з фiзичним кaпiтaлoм i дae збiльшення пpoдyктивнoстi тa якoстi. Це бyлo пpaвильним тoдi, aле годвш^ пpaвильне для глoбaльнoï технoлoгiчнo склaднoï е^шм^я» [9, 253]. Дoслiдження Оpгaнiзaцiï екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництвa i poзвиткy
(ОЕСР) пiдтвеpджyють виснoвки вчених i roRasyroib, щo деpжaвa, в якiй piвень гpaмoтнoстi пеpевищye сеpедньoсвiтoвий пoкaзник m 1%, демoнстpye пpoдyктивнiсть пpaцi i ВВП та 2,5 i 1,5% вище зa сеpедньoсвiтoвий piвень [10, 5]. В^д^в^дта кpaïни, де сеpед зaйнятих в екoнoмiцi 40-60% склaдaють фaхiвцi з вищoю oсвiтoю, дoсягaють нaйвищoгo piвня життя. В Укpaïнi цей пoкaзник мaйже в двa paзи менше вiд йoгo нижньoï межi (тaбл. 3) [11, 16].
Таблиця 2. Динамжа бюджетного фiнансування oceimu в Украш в 2000-2007pp. *
Пoкaзники 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Бюджетне фiнaнсyвaння oсвiти, млн. ^н. 7085,5 9557,1 12269,0 14977,7 18333,2 26801,8 33785,0 44333,6
У % дo вшх бюджетних витpaт 10,15 17,21 20,34 19,76 17,88 18,88 19,25 19,48
У % дo ВВП 4,17 4,68 5,43 5,6 6,86 6,07 6,21 6,22
* Poзpaхoвaнo зa дaними: [7, 29, 53; 8, 38, 55].
Таблиця 3.Рiвень освти пращвниювpiзнuх вuдiв дiяльнocmi, %
Вид дiяльнoстi Вищa oсвiтa, piвень aкpедитaцiï
I-II III-IV
Е^том^ в ц^му 25,5 22,6
Пpoмислoвiсть 25 15,1
Сшьське гoспoдapствo 13 5,9
Tpaнспopт i зв'язoк 22,3 12,9
Освiтa 20,5 48,6
Oxoporn здopoв'я 43,8 20,5
Кyльтypa тa мистецтвo 36,2 32,9
Пpoблемa фiнaнсyвaння нayкoвo-oсвiтньoï сфеpи зaгoстpюeться нa фoнi неефективнoï стpyктypи вiтчизнянoï екoнoмiки, y якш пеpевaжae виpoбництвo сиpoвиннoï пpoдyкцiï (67,8%) i тoвapiв шиpoкoгo спoживaння (18%) ^и низькiй чaстцi iнвестицiйнoгo виpoбництвa (12,9%) i тoвapiв тpивaлoгo кopистyвaння (1,3%) [12, 16]. Це знaхoдить вiдбитoк нa poзвиткy гaлyзi мaшинoбyдyвaння, якa oбyмoвлюe нayкoвo-технoлoгiчний piвень виpoбництвa i всieï екoнoмiки. Ha сьoгoднi питoмa вaгa мaшинoбyдyвaння y crpy^ypi пpoмислoвoстi склaдae всьoгo 15,9%, тoдi як y 1990 p. ïï чaсткa пеpевищyвaлa oднy тpетинy [12, 17]. Tara змiни пpизвели дo зниження технiчнoгo
piвня виpoбництвa тa йoгo неспpoмoжнoстi зaбезпечити пpaктичнy pеaлiзaцiю свoïх пеpевaг: кpaïнa зaбезпеченa пpoмислoвими тoвapaми влaснoгo виpoбництвa лише та 6065%, iннoвaцiйнoю пpoдyкцieю - та 25-30%. Шр стoсyeться ^газни^в ефективнoстi пpoмислoвoï дiяльнoстi, тo вoни знaчнo нижче зa piвень poзвинyтих кpaïни Gвpoпи, зoкpемa пpoдyктивнiсть npau;i - y 7-10 paзiв, спoживaння мaтеpiaльних i енеpгетичних pесypсiв - y 2-3 paзи [13].
Hедooцiнкa poлi нayкoвo-технoлoгiч-нoгo фaктopa в екoнoмiчнiй пoлiтицi кpaïни негaтивнo пoзнaчилaся нa oнoвленнi oснoвних фoндiв, яю зa пеpioд незaлежнoстi знaчнo зaстapiли. Якщo в 1990 p. готазник
зносу основних засобГв дорiвнював 36,5%, у 2000 р. - 43,7%, то у 2006 р. вш зрю до 51,5%, у тому числГ у промисловосп - до 58,6%, освт - до 61,6% [14, 243; 7, 95]. Не стала винятком у цих процесах i сфера науки: частка основних фондiв наукових оргашзацш у загальному обсязi основних фондiв вiтчизняних пiдприeмств та оргашзацш становить 0,9%. При цьому лише близько 2% науково-дослщно1 бази науково-техшчних установ можна вщнести до рiвня сучасних свiтових стандарта. Незважаючи на цi труднощi украшсью вченi разом iз представниками реального сектору економiки i дотепер досягають значних успiхiв у розробщ нових видiв продукцiï, про що свщчать щорiчнi звiти НАН Украïни. Та багато в чому щ здобутки пояснюються минулими напрацюваннями i надбаннями вчених. Тому сьогодш все гострiше постае завдання перед державою тдтримати наявний вггчизняний науково-технологiчний потенцiал, забезпечити його примноження, розповсюдження та широке використання на користь громадян i краши.
Таким чином, низький рiвень фiнансування наукових дослщжень i розробок, необхiднiсть структурноï перебудови економiки, технiчного i технолопчного оновлення виробництва виступають iстотними викликами створення системи штеграцп науки, освгги i промислового комплексу. Налагодження взаемовипдних стосункiв мiж науковими установами, закладами освгги i промисловими структурами мае стати одним ¡з найбiльш дiевих шляхГв переходу вщ переважання сировинного компонента у структурГ економiки до здатностi суспшьства створювати, упроваджувати й ефективно використовувати науковГ знання.
Позитивно, що з метою усунення невиршених проблем, що накопичились у промисловосп на додаток до вже дiючоï Державноï програми розвитку промисловосп на 2003-2011 рр. була прийнята i схвалена розпорядженням Кабшету МшютрГв Украши вщ 9 липня 2008 р. № 947-р Загальнодержавна цшьова економГчна програма розвитку промисловосп на перюд до 2017 р. [13]. ЦГею програмою передбачено
шляхи i способи виршення наявних проблем; видiлено прiоритетнi галузi та виробництва, якi в перспективi вплинуть на зростання рiвня наукоемносп та технологiчностi машинобудування, а саме: авiацiйна i ракетно-космiчна технiка, суднобудування, автомобшебудування,
сiльськогосподарське машинобудування, виготовлення технолопчного устаткування для модершзацп базових галузей промисловостi тощо; вказанi основнi напрями розвитку оборонно-промислового i прничо-металургшного комплексiв, хiмiчно! та нафтохiмiчно!, легко!, деревообробно! i меблево! промисловостi.
Проте складнощ^ якi сьогоднi вiдчувае укра!нська економiка на фонi фшансово! кризи, що охопила свггову господарську систему в серпш-вересш 2008 р., а саме: проблематичнють отримання зовнiшнiх запозичень, вщплив капiталу з кра!ни, зниження попиту на вггчизняну експортну продукщю (перш за все - металургшну) плюс посилення iнфляцiйних тенденцiй, нестабшьшсть банкiвського сектору економiки i валютно! сфери негативно вiдбилися на розвитку промисловосп. Так, у 2008 р. спостер^ався спад обсягiв виробництва промислово! продукцi! порiвняно з 2007 р. на 3,1% (див. рисунок).
Причиною спаду стало рiзке скорочення обсяпв промислового виробництва в IV кварталi 2008 р. (на 24,9%). Максимальне падiння порiвняно з аналогiчним кварталом 2007 р. було зафшсовано на шдприемствах гiрничо-металургiйного комплексу (на 39-45%), хiмiчно! промисловостi (на 32,5%), машинобудування (на 29,2%). У цшому за весь 2008 р. тшьки чотири галузi демонстрували зростання обсяпв
виробництва порiвняно з 2007 р.: деревообробна промисловють - 9,6%, машинобудування - 8,6%, целюлозно-паперова промисловють i видавнича дiяльнiсть - 7,3%, виробництво шшо! не-металево! мшерально! продукцi! - 4,3%.
Цi труднощi буквально пiдштовхують Укра!ну до того, щоб вступити на шлях технологiчно! модернiзацi!, засновано! на розвитку власно! фундаментально! науки,
освгти, шформацшних технологiй та шновацшно! дiяльностi пiдприeмств. Тим паче, що на сьогодшшнш день украшська держава зберегла достатньо могутнш iнтелектуальний i виробничий потенцiал у
тiй мiрi, у якш необхiдно для того, щоб освоювати i впроваджувати новi технологи. Згщно з роботою [15] Украша перебувае у списку свiтових лiдерiв за такими напрямами фундаментально! науки, як
деревини, вироб
-15
Виробн
Оброблення Целюлозно-паперове виробництво, видавни
П
Добувна п Переробна п
эомиелошсть
к 2,4 .Г~
эомислов1сть
ЬомиСлов1сть
Виробництво харчових продуклв, напо!в
3,4 ,-
бництво вироб1
3,1
□ 10,2
□ 2,7
в 1з деревини
ча д1яльн1сть
'ицтво коксу, пр
Х1м1чна та нафтох1м1чна-п
>дукт1в нафтоперероблення
-6,2
Виробництво неметалево! мшерально! продукцп -10,6
.' чис. юви I I,
иробництво та
Металуртгйне
Маши
розподшення е/е, газу,-волй
виробництво
эомислошсть
0,4
нобудування
-2,4
11,7
10
9,6
7,3
10,6
3,3
6,2
4,3
□ 8,3 -,8,6
3,2
□ 22,1
16,9
28,
-20
-15
-10
10
15
20
25
30
5
0
5
□ 2007 □ 2008
Рисунок. Змгна обсяггв промислового виробництва в 2007-2008рр., в1дсоток до попереднього року
математика, шформатика, фiзика, хiмiя, фiзiологiя, медицина; мае прикладнi розробки у сферi аерокосмiчноl, лазерно!, крюгенно! технiки, програмних продуктiв, засобiв зв'язку та телекомушкацш; входить у «вюмку» держав, якi мають вагомий науково-техшчний потенцiал, потрiбний для створення авiакосмiчноl технiки; та у «десятку» найбшьших суднобудiвних кра!н свiту .
Через це цшком очевидно, що в крш'ш е певнi передумови для розвитку зв'язюв освiти, науки i промислового виробництва. Але для того щоб передумови перетворити на чинники розвитку, необхщна, перш за все,
чгтка позицiя i цiлеспрямованi дп держави, котра б консолiдувала зусилля промислових пiдприемств, наукових i освгтшх оргашзацш у напрямi реалiзацil цих переваг. Для цього обов'язково потрiбнi виважеш стратеги у сферi розвитку науки та шновацш i промислового розвитку. Бо якщо не буде налагоджено виробництво продукцп, в основi яко! лежать новi знання, не забезпечений вихщ ще! продукцп на ринок, не буде i корисно! ди вiд науково! сфери для народного господарства, а результати наукових дослщжень будуть втрачеш або привласнеш зарубiжними фiрмами.
Лггература
1. Гончаров Ю. Научный потенциал как фактор развития инновационно-инвестиционной системы Украины / Ю. Гончаров, А. Касич // Экономика Украины. - 2007. -№ 3. - С. 42-51.
2. Нколайчук I. Наука без бюджету -кра!на без науки / I. Нколайчук // Свгг. -2008. - № 39-40. - С. 2.
3. Воронин Ю.М. Развитие научного потенциала инновационного типа и роль государственных научных центров / Ю.М. Воронин // Проблемы прогнозирования. -2002. - № 3. - С. 83-92.
4. Згуровский М. Общество знаний и информации - тенденции, вызовы, перспективы [Электронный ресурс] / М. Згуровский // Зеркало недели. - 2003. - № 19.
- Режим доступа: http://www.zn.ua/ 2000/2675/38588/.
5. Дука Г. Оргашзащя науки та шновацшного процесу на пострадянському простора молдавський досвщ / Г. Дука // Вюник Нацюнально! академп наук Укра!ни.
- 2005. - № 4. - С. 37-44.
6. Закон Укра!ни «Про освггу» вщ 23.03.1996 р. № 100/96 - ВР // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - № 21. -Ст. 84.
7. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2007 рк. - К.: Консультант, 2008. - 572 с.
8. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2002 рк. - К.: Технка, 2003. - 663 с.
9. Грейсон Дж., ОДелл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. - М.: Мир, 1991. - 319 с.
10. Якють пщготовки професшних кадрiв для ринку пращ Укра!ни (Матерiали Круглого столу за пщтримкою Благодшного фонду "Розвиток Укра!ни"). - Донецьк, 2007.
- 85 с.
11. Данилишин Б. Освгга, наука i виробництво у контексп вимог Болонсько! декларацп / Б. Данилишин, В. Куценко // Вюник Нацюнально! академп наук Укра!ни.
- 2007. - № 3. - С. 14-22.
12. Чухно А. Научно-технологическое развитие как объект исследования эволюционной экономической теории / А. Чухно // Экономика Украины. - 2008. - № 1.
- С. 12-22.
13. Розпорядження Кабшету Мтс^в Укра!ни «Про схвалення Концепцп проекту Загальнодержавно! цшьово! економiчно! програми розвитку промисловосп на перюд до 2017 року» вщ 09.07.2008 р. № 947-р // Урядовий кур'ер. - 2008. - № 143. - С. 6-8.
14. Народне господарство Укра!нсько! РСР у 1990 рощ: Стат. щорiчник / Мшютерство статистики УРСР. - К.: Технка, 1991. - 496 с.
15. Постанова Верховно! Ради Укра!ни «Про Рекомендацп парламентських слухань на тему: «Нацюнальна шновацшна система Укра!ни: проблеми формування та реалiзацi!» вщ 27.06.2007 р. № 1277^ // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 2007. -№ 46. - Ст. 525.
