CC BY
13
УДК 330.342 Проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - RbeiecbKa КА;
доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук - Львiвський ДУ БЖД
ОСОБЛИВОСТ1 РУХУ I ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕСУРС1В У КОМАНДНО-АДМШ1СТРАТИВНШ СИСТЕМ1
Дослщжуються особливост руху i використання економiчних pecypciB у ко-мандно-адмiнiстративнiй система Автори обгрунтовують деформований i обмеже-ний характер ринку працi та неможливють iснування ринку засобiв виробництва i землi в цiй система
Ключов1 слова: економiчнi ресурси, засоби виробництва, земля, праця, ринок, командно-адмшютративна система
Prof. H.I. Bashnjanyn -L'viv commercial academy; assist. prof. О.М. Martyn - L'viv state university of safety of vital functions
The peculiarities of economic resources' use and their movement in the team-administrative system
The article investigates the peculiarities of economic resources' use and their movement in the team-administrative system. Authors prove strained and restricted nature of labor market. They also substantiate the impossibility of manufacture and land market existence in this system.
Keywords: economic resources, manufacture's means, land, labor, market, team-administrative system
Командно-адмшютративна система сформувалася у Радянському Со-юз1 у 20-30-х роках ХХ ст. Характерними ознаками ще! системи е: панування суспшьно!, головним чином, державно! власносп на вс економ1чш ресурси; обмеження товарно-грошових вщносин, вилучення з товарного об1гу земл1, обмш продуктами пращ через планово оргашзовану торпвлю, усунення конкуренции "заглушення економ1чно! свободи виробника та встановлення над ним повного контролю з боку держави" [9, с. 306]; центрашзоване економ1ч-не планування як основа господарського мехашзму; центраизований розпо-дш продуклв суспшьного виробництва з метою задоволення потреб як сус-пшьства загалом, так i його члешв; шдпорядкування штереЫв окремих спо-живач1в i виробниюв штересам мшютерств, виробничих об'еднань, держави
загалом; участь уЫх працездатних у продуктивны пращ. ВЫ щ ознаки були характеры i для Укра!ни, яка понад 70 роюв була складовою радянсько! гос-подарсько! системи. На початку 90-х роюв Укра!на почала складний перехщ вiд командно! до ринково! економiки, протягом якого поруч з шшими еконо-мiчними процесами вщбуваеться формування ринкiв економiчних ресурсiв.
Метою даного наукового дослщження е аналiз економiчних вiдносин у командно-адмiнiстративнiй систем^ зокрема, руху i використання еконо-мiчних ресурсiв, оскiльки "без знань про минулий соцiально-економiчний лад неможливо осягнути трансформацiйний перiод вiд одше! економiчно! системи до шшо!" [10, с. 23].
Аналiзуючи особливост руху i використання економiчних ресурЫв у командно-адмiнiстративнiй системi, скористаемося запропонованою нами схемою кругообiгу ресурсiв, продук^в i доходiв у цiй системi (рис. 1).
Рис. 1. Кругообкресурав, продуктiв i доходiв у командно-адмш^тративнш
системi
Державна власшсть на засоби виробництва i землю у командно-адмь нiстративнiй системi повнiстю вилучае юнування ринку землi. Держава як монопольний власник надавала землю колгоспам i радгоспам у безоплатне i безтермшове користування i управляла ними командними методами. Викону-ючи сво! функци з управлiння землекористуванням, держава поводилась так, шби земля - !! приватна власнiсть, а тому реалiзувала !! у власних штересах, iгноруючи при цьому iнтереси безпосередшх землекористувачiв. Виняткове право державно! власност на землю призвело до вдауження селянина вiд землi, рiзкого зниження мотиваци до працi, !! продуктивности що спричини-ло зниження ефективност використання землi як найважливiшого економiч-ного ресурсу в аграрнiй сфер^ зниження !! родючостi, погiршення агроеколо-гiчних властивостей.
По сyтi колгоспники i пpaцiвники paдгoспiв пpaцювaли за наймом у деpжaви. Деpжaвa як poбoтoдaвець в o^6í aдмiнiстpaцiï paдгoспiв i oдеpжaв-лених колгосшв забезпечувала ïx мiсцем ^ащ, для кoлгoспникiв визначала мiнiмyм '^удод^в", невиконання яких могло пpизвести до aдмiнiстpaтивнo-го пoкapaння.
Несyмiснoю була система iз пiдпpиeмництвoм як чинником в^обниц-тва, за своею суттю вона сyпеpечилa пpивaтнoмy пiдпpиeмництвy. Концен-тpaцiя екoнoмiчнoï влади у деpжaви звела нaнiвець мoжливiсть вiльнoгo та шщативного гoспoдapювaння. Пpaктичнo всi шд^иемни^ю фyнкцiï зосе-pеджyвaлись у pyrax opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння. Фyнкцiя вЫх ^ащвни-кiв на пiдпpиeмствax - вщ yпpaвлiнськoгo пеpсoнaлy до pядoвoгo ^ащвни-ка - зводилась до дoбpoсoвiснoгo виконання нaкaзiв i poзпopяджень. Бyдь-якi пpoяви спpaвжньoï пiдпpиeмливoстi та шщативносл з боку пpaцiвникiв на пiдпpиeмствax зводилася нaнiвець бюpoкpaтичними пpoцедypaми.
У paдянськiй екoнoмiчнiй лiтеpaтypi не було едино!" точки зopy щодо pyxy i викopистaння зaсoбiв в^обництва. Багато екoнoмiстiв визнавали, що pyx зaсoбiв виpoбництвa у кoмaнднo-aдмiнiстpaтивнiй економщ мае тoвapний xapaктеp, тобто засоби в^обництва включенi в pинкoвий об^ [11, с. 125, 4CV, 408]. С. Д. Дзюбик, визнаючи вiднoснy екoнoмiчнy сaмoстiйнiсть деpжaвниx пiдпpиeмств i суспшьний пoдiл пpaцi, вважав, що pyx зaсoбiв виpoбництвa вiд пiдпpиeмств-виpoбникiв до пiдпpиeмств-спoживaчiв "е тoвapним oбiгoм npo-дyкцiï мaтеpiaльнo-теxнiчнoгo пpизнaчення i, вщповщно, pинкoвoю фopмoю pеaлiзaцiï" [2, с. 1С]. Якщо нaвiть погодитись з юнуванням pинкy зaсoбiв ви-poбництвa, то неoбxiднo зауважити, що pинoк визначае пoтpебy у засобах ви-poбництвa, вiдпoвiднo пiдпpиeмствa-виpoбники пoвиннi ^ото^вати найновь шi машини i технологи, цши на якi залежать вщ pинкoвoï кoн,юнктypи. У ко-мaнднo-aдмiнiстpaтивнiй системi деpжaвa сама визначае цши на засоби в^об-ництва, зaпеpечyючи тим самим pинкoвий меxaнiзм цiнoyтвopення.
Зауважимо, що за умови кoмaнднo-aдмiнiстpaтивнoï системи вiднoснa екoнoмiчнa сaмoстiйнiсть деpжaвниx пiдпpиeмств i плaнoмipний poзпoдiл за-сoбiв виpoбництвa не може забезпечити пiдпpиeмствaм хоча б вiднoснy еконо-мiчнy свободу. Пiдпpиeмствa не могли виб^ати нaйнoвiшi теxнoлoгiï i техш-ку, вони oтpимyвaли (купували) таку техшку, яку виpoбляли пiдпpиeмствa-ви-poбники i яка плaнoмipнo poзпoдiлялaся деpжaвoю мiж пiдпpиeмствaми-спo-живачами. Одночасно у цш системi недостатньо ефективною була система екoнoмiчнoï вiдпoвiдaльнoстi пiдпpиeмств-виpoбникiв пеpед пiдпpиeмствaми-споживачами, теxнiкa не завжди вщповщала стaндapтaм i вимогам.
У paдянськiй лiтеpaтypi висловлювались точки зopy, якi пoвнiстю або частково зaпеpечyвaли pинкoвий xapaктеp oбiгy зaсoбiв в^обництва. Нап-pиклaд, А.1. Лeвiн вважав, що фондовий poзпoдiл зaсoбiв в^обництва мiж пiдпpиeмствaми не належить до pинкoвиx фopм pеaлiзaцiï зaсoбiв в^обниц-тва, тiльки зaмiнивши фондовий ix poзпoдiл безфондовим, можна пеpейти до pинкoвиx фopм pеaлiзaцiï [5, с. 45-46]. Частково зaпеpечyвaв pинкoвий xapaк-теp oбiгy зaсoбiв виpoбництвa В. Бopисенкo, який вважав, що "система мате-piaльнo-теxнiчнoгo постачання, нaпpиклaд, за своею суттю е пpoдyктooбмi-
ном i належить до безпосередньо трудових вiдносин, але вона водночас мае i деякi ознаки товарних вiдносинм [1, с. 8]. Л.А. Бейлш необхщшсть фондового розподiлу засобiв виробництва у командно-адмшютративнш системi пов'язуе з проблемою обмеженост матерiально-технiчних ресурсiв. Вiн вважав, що "фондування, навiть якщо фонди е реальними, суперечить самiй сут товарного обiгу - налагодженню взаемовигiдних економiчних вщносин" [8, с. 160].
На нашу думку, рух засобiв виробництва при соцiалiзмi за посередниц-тва держави вiд тдприемства-виробника до пiдприемства-споживача незалеж-но вщ того, в якш формi вш здiйснюеться - фондовiй чи безфондовш, - мае ознаки товарного об^у, проте такий рух не е повною мiрою ринковою формою руху засобiв виробництва: у командно-адмшютративнш системi не iснувало ринку засобiв виробництва. Вiдповiдно не було оптимального розподшу засо-бiв виробництва (вщповщно i робочо! сили) мiж галузями та пiдприемствами.
Держава у командно-адмшютративнш систем^ визначаючи цiни на економiчнi ресурси, сама визначае також обсяги виробництва товарiв i пос-луг та !х цiни. З приводу цього С.М. Панчишин зауважуе, що "...адмшютра-тивнi цiни у команднш економiцi спотворюють економiчний розвиток. Мак-роекономiчнi пропорци в розподш ресурсiв, якi складаються пiд впливом команд згори, а не вимог ринку, спричиняють надвиробництво непотрiбних i нестачу життево важливих благ" [9, с. 311]. Ринок товарiв i послуг у команднш економiцi е дефiцитним, а дефщитна економiка не може бути високо-ефективною, вона характеризуеться високою ресурсомютюстю i затратнiстю.
Держава централiзовано встановлювала низьку заробiтну плату, не вщшкодовуючи повнiстю затрати працi працiвникам. Заробггна плата харак-теризувалася зрiвнялiвкою i не стимулювала продуктивно! до пращ. Водночас, держава надавала безоплатш послуги в освт, охоронi здоров'я, житлi.
Дефiцитний i неякiсний ринок товарiв i платних послуг породжуе формування тшьового, або "чорного", ринку. "Чорний" ринок i картковий розподш життевих благ е супутниками адмшютративно-командно! системи [9, с. 313]. Продукщю для тшьового ринку створюють робггники у робочий i по-заробочий час на державних тдприемствах, використовуючи при цьому еко-номiчнi ресурси цих пiдприемств. Це стае можливим, оскiльки централiзова-ний розподш ресурЫв пiдприемствам з боку держави не забезпечуе ращ-ональне та ефективне використання ресурЫв: виникають надлишковi вироб-ничi потужностi, надлишки сировини, створюються штучш робочi мiсця. За таких умов у пращвниюв виникае бажання i потреба отримати додатковий (деколи досить значний) дохщ, при цьому одночасно формуеться байдужють до продуктивно! пращ на офщшному робочому мющ.
У радянськiй лiтературi заперечувалося iснування ринку працi [4; 7; 14]. У лiтературi питання про товарний характер робочо! сили не можна було не тшьки обговорювати, але i навiть порушувати. Зпдно з марксистським трактуванням економiчного розвитку, при соцiалiзмi лiквiдовуються товарнi вщносини i !х мiсце займають безпосередньо суспшьш вiдносини, вiдповiдно лiквiдуеться i товарний характер робочо! сили. Безпосередньо суспшьний характер виробництва зумовлюе безпосередньо суспшьний характер пращ. Ра-
дянсью економiсти вважали, що "робоча сила при соцiалiзмi втрачае характер товару i виступае... як сукупнiсть фiзичних i духовних здiбностей людини" [11, с. 175]. За таких умов праця окремого пращвника стае часткою сус-пiльно! пращ.
Наведет аргументи проти iснування ринку пращ у командно-адмшю-тративнiй систем^ на нашу думку, бiльше вщображають iдеологiчний пiдхiд, анiж враховують реальш економiчнi вiдносини. По-перше, при соцiалiзмi то-варний характер виробництва не був лжвщований. Багато радянських еконо-мiстiв визнавали товарно-грошовi вiдносини [3, с. 88].
По-друге, державш тдприемства наймали працiвникiв, виступаючи на бощ попиту на працю конкретного виду. Проте робочi мiсця на тд-приемствах створювалися державою централiзовано, вщповщно порушувався ринковий пiдхiд до створення робочих мюць i потреби в них у суспшьствь
По-трете, державш тдприемства виступали на боцi попиту на працю, пращвники формували пропозищю працi. Процес наймання працiвникiв регу-лювали шляхом укладання трудових договорiв. Звичайно, держава, яка була i законодавцем, i по сутi единим роботодавцем, диктувала правила влаштування на роботу, умови пращ i !! оплати. Вона повинна була видшяти всiм працю-ючим за повний робочий день таку оплату пращ, яка б забезпечувала належш умови життя. Проте належне вiдтворення робочо! сили не забезпечувалося.
По-четверте, централiзований розподiл робочо! сили не охоплював пов-нiстю населення. Одночасно юнував розподш робочо! сили пiд дiею закону попиту i пропозици. Багато працiвникiв працевлаштовувалися самостiйно, шука-ючи таке мiсце працi, де був вищий рiвень заробiтно!' плати, реальн^ перспек-тиви отримання кращого житла, бiльше соцiальних пiльг. З метою регулювання, впорядкування та узгодження попиту на працю i пропозици ще! працi у СРСР на початку 70-х роюв держава створювала посередницью органiзацi! - бюро з працевлаштування, яю були першими спробами формування шфраструктури ринку працi. Але дiяльнiсть цих бюро була неефективною: через них влаштову-валося на роботу не бшьше 0,5 % всього руху пращвниюв [6, с. 12].
Наведеш аргументи свiдчать про те, що ринок пращ у командно-адмь шстративнш системi iснував, проте був дуже деформованим i обмеженим. Деформаци ринку працi були зумовлеш також жорсткими обмеженнями прав людини вшьно розпоряджатися своею здатнiстю до пращ. Таку ситуащю по-яснювали, по-перше, обмеженими правами людини вшьно розпоряджатися своею робочою силою. Праця мала обов'язковий характер. У радянсьюй Кон-ституцi! 1977 р. наголошувалося, що сумлiнна праця е обов'язком кожного громадянина, а ухиляння вщ суспiльно корисно! працi несумiсне з принципом сощалютичного суспiльства. На початку 90-х роюв в Укра!ш показник рiвня зайнятостi працездатного населення, охоплюючи й молодь, яка навча-лася з вщривом вiд виробництва, становив близько 93 % [13, с. 32]. Це озна-чае, що за винятком жшок, яю доглядали за дiтьми, вiйськовослужбовцiв i осiб, позбавлених волi, все шше працездатне населення повинно було працю-вати. По-друге, пересування громадян обмежувалося системою паспортно! прописки, запроваджено! у СРСР ще 1932 р., яка передбачала, що вш грома-
дяни повинш працювати i проживати у данш мiсцевостi за наявностi прописки, яку здшснювали органи внутрiшнiх справ. По-трете, вiдсутнiми були альтернативы можливостi застосування працi, оскiльки функщонували тiльки державнi пiдприемства. По-четверте, обмеження пояснюеться i вiдсутнiстю економiчних умов для реалiзацi! пiдприемницького таланту людини. Шд-приемництво як чинник виробництва не розглядали, практично воно було не-легальним явищем i юнувало тiльки на тiньовому ринку. По-п'яте, закритiсть нащонально! економiки повнiстю вилучала можливiсть м^раци працiвникiв за кордон i з-за кордону.
Отже, у командно-адмшютративнш системi ринок працi не м^ ефек-тивно функцiонувати. Як свщчить свiтовий досвiд [12, с. 126], повнощнний i ефективний ринок пращ мае таю ознаки: шститущональне закршлення рiв-ностi сторiн у вщносинах мпрацiвник-роботодавецьм; суспiльне визнання уш-кально! цiнностi людсько! працi, яке фжсуеться у правових актах i сощаль-них iнститутах; прiоритетнiсть державного регулювання трудових вiдносин; одночасно з державним регулюванням створення нових i змiцнення вже юну-ючих сощальних iнститутiв для формування трудового потенщалу i удоско-налення механiзму мотиваци до працi; забезпечення необхiдних умов для постшного розвитку партнерських взаемовщносин мiж працiвником i робото-давцем. Жодна з цих ознак не була характерна для ринку пращ у командно-адмшютративнш системь
Отже, у командно-адмшютративнш системi вщсутш були загальш умови ефективного функщонування ринюв економiчних ресурсiв, а саме: розвинеш товарно-грошовi вiдносини; наявнiсть пiдприемливих людей, яю успiшно займаються виробництвом; наявнють квалiфiкованих працiвникiв, якi можуть запропонувати послуги свое! пращ i вшьно розпоряджатися влас-ною робочою силою, для них заробгтна плата е основним або единим джере-лом доходу; шституцшне, передусiм правове забезпечення ефективного функщонування ринюв пращ, землi i капiтальних благ; держава як ринковий суб'ект, що провадить обгрунтовану економiчну полiтику, регулятивний вплив яко! спрямований на ефективне функщонування кожного ресурсного ринку i забезпечення високих доходiв кожному власнику економiчного ресурсу. У цiй системi ринки засобiв виробництва i землi не iснували, а ринок пращ був надзвичайно обмеженим i деформованим.
Лггература
1. Борисенко В. Формы проявления и виды производственных отношений при социализме// Экономические науки. - 1977, № 3. - С. 3-9.
2. Дзюбик С.Д. Рынок средств производства в системе планомерно организованной экономики. - Львов: Изд. объед. Вища шк., 1984. - 160 с.
3. Конник И.И. Социалистическая экономика и механизм ее функционирования: Теоретико-методологический анализ. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 270 с.
4. Кудрявцев А.С. Социалистическая организация общественного труда. - М.: Экономика, 1974. - 230 с.
5. Левин А.И. Социалистический внутренний рынок: Закономерности и проблемы развития. - М: Мысль, 1973. - 270 с.
6. Маршавш Ю. Законом1рносп зародження i розвитку ринку пращ i !х особливосп в Укра!ш// Економша та держава. - 2004, № 5. - С. 7-13.
7. Моисеенко Н. Непосредственно общественный характер производства и товарно-денежные отношения при социализме// Экономические науки. - 1978, № 2. - С. 5-8.
8. Обмен при социализме: Сб. статей/ Ред. коллегия: Н.Д. Колесов и др. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1976. - 199 с.
9. Панчишин С.М. Макроекономiчний аналiз товарно'1 форми виробництва. - Львiв: Львiвський нацюнальний ушверситет iменi I. Франка, 2004. - 452 с.
10. Перехщна економша: Пщручник/ В.М. Геець, С.Г Панченко, Е.М. Лбанова та iн.; За ред. В.М. Гейця. - К.: Вища шк., 2003. - 591 с.
11. Политическая экономия: Учебник для экономических вузов и факультетов, т.2. 5-е изд., доп./ Под ред. А.М. Румянцева. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 608 с.
12. Управление человеческими ресурсами/ Под ред. М. Пула, М. Уорнера. - М.: СПб.; К.: Питер, 2002. - 2000 с.
13. Ушенко Н. Економiчнi передумови регулювання зайнятост населення Украши// Украша: аспекти пращ. - 2004, № 7. - С. 32-38.
14. Хессин Н. Развитие теории планомерной организации социалистического производства и проблемы ёё совершенствования// Вестник Моск. ун-та. Серия 6. Экономика. - 1979, № 1. - С. 13-26.
УДК339.15.054.22 Доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук.;
магктрант М.М. Ляхоцька - nbeîecbm КА
ПРИБУТОК ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИСМСТВА, ЙОГО РОЛЬ ТА ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Дослщжено суть та значення прибутку у сучасних умовах ринку. Визначено необхщш умови ефективного управлшня прибутком та шляхи тдвищення po3MipiB прибутку торговельного тдприемства.
Doc. V.I. Blonska; undergraduateM.M. Liahotska -L'viv commercial academy
The income of the commercial enterprise, its role and the ways of improving in the modern conditions
It's investigated the main thing and the meaning of the modern conditions of the market. It's defined the essential conditions of the income effective management and the ways of improving of the income dimension of the commercial enterprise.
Розвиток ринково! економжи в Укра1ш передбачае зростання рол1 ко-мерцшно1 д1яльност1 з метою отримання максимального прибутку для задо-волення матер1альних i сощальних потреб пращвниюв i розширеного вироб-ничого розвитку тдприемства.
Планомiрно комбшуючи ресурси тдприемства, у сучасних умовах не-обхщно проводити значну роботу щодо ращонально! оргатзаци його дiяль-ност вщповщно до вимог ринку, обгрунтованост планових обсяпв об'емних показниюв, зниження рiвня витрат, тдвищення прибутковост i рентабель-ност дiяльностi торговельного тдприемства.
Прибуток е одтею з найважливших економiчних категорш, що ха-рактеризуе ефективнiсть роботи торговельного тдприемства та вщображае його позитивний фшансовий результат, виступае основною умовою функщ-онування пiдприемства в ринкових умовах. Прибуток е головною метою та критерiем ефективно! дiяльностi сучасного торговельного тдприемства, без-посередньо впливае на його фшансовий стан та являеться захисним мехашз-
