CC BY
9
О.В. БерезЫ, д.е.н., I.I. Ярова, к.е.н.
ШТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГП ЯК ВАЖ1ЛЬ УПРАВЛ1ННЯ ФОРМУВАННЯМ ПОТОК1В ПРОДОВОЛЬСТВА
Обтрунтовано Heo6xidHicmb запровадження ттернет-технологш у сферi просування продукцИ аграрних тдприемств. Висвiтлено тдходи до запровадження ттернет-технологш просування продукцИ на нащональний агропродовольчий ринок Укра'ши.
Обоснована необходимость внедрения интернет-технологий в сфере продвижения продукции аграрных предприятий. Освещены подходы к внедрению интернет-технологий продвижения продукции на национальный агропродовольственный рынок Украины.
The paper gives grounds for using Internet-technologies in introduction of the national agricultural products into the market The approaches to using Internet - technologies for introduction of products into the national agricultural market of Ukraine are described.
© О.В. Березш, I.I. Ярова, 2009
Важелем оптим1заци виробництва i3 притаманними йому виробничими вщносинами, формами i методами впливу на виробництво, оргашзацшною структурою управлшня й умовами мотивацп людей до пращ, сукупшстю свщомо встановлюваних правил (умов, критерив, показниюв, нормативiв, зв'язюв мiж виробниками) i оргашзацшних структур, у межах яких здiйснюeться розширене вщтворення, вiдбуваeться практична реалiзацiя вимог економiчних законiв у процесi функцiонування АПК, е господарський механiзм. Вiн регулюе дiяльнiсть суб'ектiв господарювання, вiдносини мiж ними щодо виробництва, розподiлу, обмiну i споживання матерiальних благ, забезпечуе умови ефективно! дiяльностi суб'ектiв господарювання, мiру узгодження суспiльних, колективних та особистих штереав.
У сферi продовольчого ринку господарський механiзм забезпечуе рух продовольства. Рух продовольства ми розглядаемо як потж готово! продукци вщ виробника до кiнцевого споживача, що зумовлюе необхiднiсть пiдвищення ролi управлшня формуванням потоюв продовольства, ефективнiсть якого багато в чому залежить вщ оптимiзацi! збутово! дiяльностi суб'ектiв агропродовольчого ринку. Нинi вагомим чинником оптимiзацi! виробничо-збутових процесiв пiдприемств у св^овш практицi е стрiмке зростання використання iнформацiйних технологiй, зокрема iнтернет-технологiй, що зумовлюеться пiдвищенням конкуренци та необхщшстю прискорення створення i виведення нових продукив на ринок.
Використання шформацшних технологiй на основi мережi 1нтернет iнiцiювало процес об'еднання всiх учасниюв ринку у едину децентралiзовану св^ову комп'ютерну мережу, що складаеться з незалежних робочих станцiй, серверiв, а також програмного забезпечення. Це дозволяе тдприемствам взаемодiяти та впливати на господарську дiяльнiсть одне одного. Подiбна iнформацiйна взаемодiя створюе принципово новi канали збуту, доступ до яких одержуе значна кiлькiсть потенцiйних споживачiв, якi мають можливiсть у режимi реального часу висловлювати виробнику сво! вiдгуки, побажання та зауваження, а це, у свою чергу, дозволяе йому швидко адаптувати власну продукщю до потреб конкретних споживачiв [1, 240].
1нтернет-технологи стрiмко змiнюють методологш ведення сучасного бiзнесу. 1х використання в бiзнес-процесах сучасного пiдприемства змшюе саме розумiння поняття конкурентоспроможностi. Формування ефективно! дiяльностi пiдприемства безпосередньо залежить вщ його здатностi забезпечити ефективне управлшня виробничо-збутовими процесами, знизити собiвартiсть вироблено! продукцi! та якiсно змшити способи взаемодi! зi споживачами, а не вщ економi! на масштабах виробництва i розмiрах пiдприемства, як це було рашше. Здiйснення вах цих дiй зумовлюе необхiднiсть активного використання можливостей глобально! iнформацiйно! мережi 1нтернет [2, 48].
Отже, штернет-технологп доцiльно використовувати практично в уах бiзнес-процесах пiдприемства, але найбiльш повно щ технологi! варто використовувати в оргашзаци та
управлшш збутовою дiяльнiстю, зокрема в управлшш просуванням товарiв на ринок. Очевидним е те, що на сьогодш iснуe необхiднiсть дослiдження механiзмiв управлшня формуванням потокiв продовольства засобами штернет-технологш, а ця проблема в сучаснш економiчнiй лiтературi практично не висв^люеться.
У сучаснiй вiтчизнянiй i зарубiжнiй лiтературi тематику використання iнформацiйних технологш, зокрема 1нтернету, в управлiннi виробничо-збутовими процесами пiдприемств представлено достатньо широко. Вагомий внесок у розробку ще1 проблеми зробили такi зарубiжнi автори, як Д. Еймор, М. Ьлайес, М. В^цель, Д. Козье, К. Пейтел, М. Мак-Картш, Д. Огел, М. Уорнер та iн.
У росшськш науковiй лiтературi тему впливу ново! шформацшно1 реальностi на економжу проаналiзовано достатньо детально такими вченими, як В. Алексуншим, А. Волоктним, Т. Данько, Б. Зав'яловою, А. Кантаровичем, С. Пироговим, Л. Рейманом, В. Холмогоровою, В. Царьовим та ш. Впливу iнтернет-технологiй на процеси управлшня пщприемствами присвяченi працi й таких в^чизняних науковцiв, як А. Берези, В. Гужви, I. Козака, Ф. Левченко, М. Макаровой Л. Пономаренко та ш
Незважаючи на широкий спектр наукових дослщжень рiзних сторiн управлiння i процесiв шформатизаци, багато питань залишаються поза увагою вчених i практикiв. Зростаюче значення штернет-технологш як важеля управлшня формуванням потоюв продовольства в Укрш'ш та недостатня опрацьовашсть ряду вищезгаданих аспекив зумовлюють актуальнiсть поглиблення дослiджень щодо подальшого вдосконалення форм просування продукцп агропродовольчих пiдприемств засобами iнтернет-технологiй iз метою пiдвищення рiвня задоволення потреб споживачiв та забезпечення ефективностi й конкуренте спроможност суб'ектiв агропродовольчого ринку.
Мета статт - розглянути органiзацiйно-економiчнi аспекти впровадження штернет-технологiй в управлшня формуванням потоюв продовольства та просування продукци агропромислових пiдприемств.
Сучасний етап розвитку св^ово1 економiки характеризуеться штенсивним зростанням обсягiв виробництва, глобалiзацiею соцiально-економiчних процесiв, посиленням конкуренци, появою нових iнформацiйних технологiй i, у першу чергу, 1нтернету, !х використанням для потреб ринку. Ц обставини значною мiрою змiнюють стратегiю та методи господарювання пiдприемств ринку. Ниш процеси розвитку електронних форм мiжорганiзацiйноl взаемоди занадто динамiчнi, а !х можливостi лише починають масштабно використовуватись украшським суспiльством i економiкою.
Зауважимо, що термш "просування" увiйшов у науку i практику господарювання водночас з утвердженням концептуальних засад маркетингу i логiстики. Вiдповiдно до цього web-сайт тдприемств мае вирiшувати паралельно завдання подвiйного характеру. Видiлимо також i двi цiлi використання web-сайта - маркетингову (сайт слугуе каналом маркетингових комушкацш) i логiстичну (канал розпод^ продукци). Використання мережi для першо1 цiлi передбачае реалiзацiю всього комплексу маркетингових комушкацш пщприемства, що складаеться з таких елементiв, як реклама, стимулювання збуту, прямий маркетинг i паблiк рiлейшнз (зв'язки iз громадськiстю). Ефективне використання 1нтернету як каналу маркетингових комушкацш дозволяе пщприемству скоротити власш витрати завдяки зменшенню кiлькостi друкованих рекламних матерiалiв, економп часу спiвробiтникiв вiддiлу маркетингу, а також е додатковим загальнодоступним джерелом шформаци про дiяльнiсть пiдприемства, що впливае на споживачiв задля створення позитивного корпоративного iмiджу [2, 49].
Осюльки в ринковiй економiцi дедалi бiльш поширеною формою оргашзаци збутово1 дiяльностi пiдприемств е розподiльча лопстика, то iнтернет вiдiграе роль ресурсу для розпод^ продукцil на ринок. Саме завдяки цьому каналу продукщя просуваеться вiд виробника до споживача i досягаеться кiнцева мета руху - купiвля-продаж. Таким чином, 1нтернет може доповнювати iснуючi канали розподiлу, координуючи iнформацiйнi потоки у них, або замшити 1х. У традицшнш структурi каналу розподiлу посередники розподшяли великi партil продукцil, якi надходили вiд виробника, i продавали !х частинами; при цьому забезпечувалися збер^ання, перевезення, формування певного асортименту, система замовлення, оплата й iншi функци.
Електронний 6i3Hec змшив цю традицiйну структуру потоюв. Можливост 1нтернету дозволяють виробникам i споживачам безпосередньо вступати в контакт, унаслщок цього виникае так звана дезiнтермедiацiя, тобто усунення посередниюв. Завдяки штернет-технологiям виробник може враховувати iндивiдуальнi потреби споживачiв [3, 527-558]. Тому стае непотрiбною низка колишшх функцiй каналу розподiлу.
В аграрному виробнищв земля - фундаментальна складова частина сiльськогосподарського виробництва, яку необхщно враховувати у процесах ринково1 трансформаци соцiально-економiчних вiдносин. Адже права власност та користування землею можуть передаватися вiд однiеï фiзичноï або юридично1 особи до iншоï, що визначае цшеспрямовашсть формування законодавчого поля [4, 50-87]. Робоча сила е фiзично мобшьною, але межi ïï мобiльностi залежать вiд ряду соцiально-демографiчних чинникiв: наявностi житла, фахово1' та культурное' орiентацiï тощо.
Капiтал е надзвичайно мобшьним чинником iнтенсифiкацiï. Але i його мобшьшсть мае широку амплiтуду обмежень залежно вiд його наявноси, рiвня, органiзацiï використання, мотиваци вкладення та результативноï ефективностi фшансових послуг. Зазначенi чинники у процес виробничо-комерцiйноï дiяльностi необхiдно оптимально штегрувати з метою економiчно обгрунтованого забезпечення населення продовольчими товарами, а переробноï та харчовоï промисловостi - сировиною.
Виконання цього завдання пов'язане з необхщшстю врахування вимог економiчного закону подшу суспiльноï працi, який визначае об'ектившсть спецiалiзацiï галузей, пiдприемств та ïx об'еднань на виробництвi обмеженоï кiлькостi видiв продукци. За цих умов виникла необxiднiсть обмiну результатами пращ мiж галузями, пiдприемствами, тобто товарного ринку й оптимiзацiï штеграцшних зв'язкiв, що супроводжуються конкуренцiею. 1з точки зору мiкроекономiки модель досконалоï конкуренци, за якоï один продукт виробляеться багатьма виробниками i поим збуваеться на ринку, не повшстю адекватна реальнш дiяльностi пiдприемцiв, особливо аграрноï сфери.
Сiльське господарство - галузь, що характеризуеться постiйними коливаннями: аграрна продукцiя продаеться на висококонкурентних ринках, де цiни змiнюються досить часто, а попит на аграрну продукщю практично залишаеться стабiльним. Виробник-аграрш завжди вiдчувае повну залежнiсть вщ коливань ринку. Попит на сшьськогосподарсью продукти мало зростае в мiру збiльшення доxодiв населення i е нееластичний вщносно цiн.
Нееластичнiсть попиту та пропозицiï зумовлюеться, по-перше, тим, що аграрш може збiльшити власш зусилля з розширення виробництва за низь^ цiни, осюльки вiн намагаеться утримувати дохщ родини на середньому рiвнi, по-друге, тим, що ряд його витрат не залежить вщ обсягу виробництва. Так, частка особистих доxодiв, що витрачаються на продовольчi товари в Украïнi, постiйно збшьшуеться, а в розвинутих крашах вона мае тенденцш до зменшення. Наприклад, у США за останнi 20 роюв вона зменшилася з 18 до 11,4%.
Процес зменшення юлькост виробниюв сiльськогосподарськоï продукцiï у свт дiе безперервно (основна причина - банкрутство). Але в бiльшостi краш аграрнi виробники одержують допомогу держави, що практично усувае проблему збшьшення обсяпв виробництва, а проблему збуту продукцiï ускладнюе. Ефективнiсть функцiонування аграрноï сфери залежить вiд аграрноï пол^ики держави - органiчноï складовоï частини економiчноï полiтики держави, сукупностi науково обгрунтованих iдей щодо розвитку сшьського господарства на певному iсторичному етат життя краши.
Система аграрноï пол^ики на сучасному етапi розвитку економши Украши мае характеризуватися такими складовими [5, 126-130]:
трансформащею вiдносин власност на землю та засоби виробництва (розпаювання земельного фонду, видiлення земельноï дiлянки у натурi); формуванням господарських структур за рiзноманiтними формами господарювання;
прискореним переходом сiльського господарства на штенсивний шлях розвитку й штенсифшащею використання наявних ресурсiв;
пiдвищенням продуктивной виробництва з орiентацiею на використання бютехнологш, що системно iнтегрують можливост живих органiзмiв у створення корисних людинi ресурсiв життедiяльностi;
пoглиблeнням спeцiaлiзaцiï сiльськoгo гoспoдapствa нa oснoвi мiжгaлyзeвoгo i мiжгoспoдapськoгo пoдiлy npa^, aгpoпpoмислoвoï кooпepaцiï Ta iнтeгpaцiï; зaбeзпeчeнням спpямyвaння aгpoпpoмислoвoгo кoмплeксy нa дoсягнeння висoкoгo кiнцeвoгo peзyльтaтy, скopoчeння втpaт пpoдyкцiï Ta сиpoвини;
yдoскoнaлeнням pинкoвиx вiднoсин, пpинципiв цiнoyтвopeння, oпoдaткyвaння, фiнaнсyвaння, кpeдитyвaння i стpaxyвaння; ствopeнням pинкy зaсoбiв виpoбництвa i пpoдoвoльствa, шго aдeквaтнoï iнфpaстpyктypи, iнфopмaцiйнo-тeлeкoмyнiкaцiйнoгo зaбeзпeчeння, iнтepнeт-тexнoлoгiй пpoсyвaння пpoдyкцiï.
Aлe пpaктичнiй peaлiзaцiï зaзнaчeниx aспeктiв aгpapнoï пoлiтики дepжaви CTae нa зaвaдi aгpapнa ^rna, to6to нeспpoмoжнiсть пpoдyктивниx виpoбничиx вщтосин пiдвищити eфeктивнiсть poзвиткy пpoдyктивниx сил. Зpoстaння втpaт i змeншeння oбсягiв виpoбництвa, пopyшeння виpoбничo-кoмepцiйниx зв'язкiв i poзлaд систeми зaгoтiвeль бiльшoстi сiльськoгoспoдapськиx пpoдyктiв, скopoчeння пoгoлiв'я твapин i птиц Ta знижeння ïx пpoдyктивнoстi вiддзepкaлюють гoстpoтy aгpapнoï кpизи. ^ли йдeться вiднoснo aгpapнoï кpизи, to poзyмieться нi щo iншe як нeспpoмoжнiсть aгpapнoгo сeктopy зaдoвoльнити та пeвнoмy eTani poзвиткy пoтpeби нaцioнaльнoгo пpoдoвoльчoгo pинкy.
Унaслiдoк цьoгo та внyтpiшньoмy pинкy Укpaïни пoмiтнo скopoчyeться тoвapooбiг oснoвниx пpoдyктiв xapчyвaння, змeншyeться ïx спoживaння, збiльшyeться зaлeжнiсть ^шни вiд iмпopтy, зpoстae сoцiaльнa нaпpyжeнiсть y сyспiльствi. У пoeднaннi з piзким пiдвищeнням цiн нa arpapm зaсoби виpoбництвa цe пpизвoдить дo пoгipшeння eкoнoмiчнoгo стaнoвищa сyб'eктiв гoспoдapювaння, ïx фiнaнсoвoï i сoцiaльнoï нeзaxищeнoстi, нeспpoмoжнoстi стaбiлiзyвaти й нapoщyвaти виpoбництвo.
Уpaxoвyючи нaбyтий дoсвiд стaнoвлeння, eфeктивнiсть викopистaння rnTep^T-тexнoлoгiй y гaлyзi з6уту, мoжнa видiлити oснoвнi чинники, щo oбмeжyють зaстoсyвaння oстaннix y фyнкцioнyвaннi сyб'eктiв aгpoпpoдoвoльчoгo pинкy.
Пepшa rpyna чинникiв пoв'язaнa зi склaднiстю oсвoeння нoвiтнix тexнoлoгiй, a сaмe: низький piвeнь iнфopмaтизaцiï бiзнeсy в y^arni пopiвнянo з iншими кpaïнaми свiтy; нepoзвинeнiсть тeлeкoмyнiкaцiйнoï Ta iнфopмaцiйнoï iнфpaстpyктypи; склaднiсть зaбeзпeчeння кoмepцiйнoï тaeмницi пyблiкaцiï дaниx y мepeжi; нeдoскoнaлiсть зaкoнoдaвчoï бaзи щoдo зaбeзпeчeння нaлeжниx гapaнтiй, якi стoсyються всix зoбoв'язaнь щoдo eлeктpoнниx oпepaцiй.
Дpyгa rpyna чинниюв пoв'язaнa з нeдoвipoю, псиxoлoгiчнoю нeгoтoвнiстю yкpaïнськиx виpoбникiв i спoживaчiв дo нoвиx iнстpyмeнтiв вeдeння бiзнeсy. Йдeться npo сyб'eктивнi пpичини: кepiвники пiдпpиeмств нe poзглядaють iнтepнeт-пpoeкт як кoмпoнeнт, щo пpинoсить eкoнoмiчнy rap^Tb i пiдлягae гpoшoвoмy oцiнювaнню. Imep^T дoсi спpиймaeться в мaсoвiй свiдoмoстi тiльки як зaгaльнoдoстyпнe джepeлo iнфopмaцiï Ta зaсiб poзвaг.
Тoмy пoтpeбyють пoдaльшиx нayкoвиx дoслiджeнь пpoблeми зaбeзпeчeння кoнкypeнтниx пepeвaг aгpoпpoдoвoльчoï пpoдyкцiï, yдoскoнaлeння мexaнiзмiв yпpoвaджeння iнтepнeт-тexнoлoгiй y npa^my вeдeння бiзнeсy.
Лiтература
1. Яpoвa I.I. Елeктpoннi бiзнeс-мoдeлi пpoсyвaння пpoдyкцiï пpoмислoвиx пiдпpиeмств I I.I. Яpoвa II Aктyaльнi пpoблeми eкoнoмiки. - 2006. - № 10. - C. 240-247.
2. Яpoвa I.I. Imep^T як iнстpyмeнт пpoсyвaння пpoдyкцiï пpoмислoвиx пiдпpиeмств I I.I. Яpoвa II Екoнoмiкa У^ни. - 2006. - № 12. - C. 48-53.
3. Мaкapoвa М.В. Iнфopмaтикa Ta кoмп'ютepнa Texmra: нaвч. пoсiб. I М.В. Мaкapoвa, Г.В. Кapнayxoвa, С.В. 3anapa. - суми: Унiвepситeтськa книгa, 2008. - 665 с.
4. Бepeзiн О.В. Пpoблeми фopмyвaння пpoдoвoльчoгo pинкy y^aï™: мoнoгp. I О.В. Бepeзiн; Пoлтaвський ун-т спoживчoï кooпepaцiï Укpaïни. - К.: Bищa шк., 2002. - 211 с.
5. Бepeзiн О.В. Дeякi aспeкти стpaтeгiï i тaктики фopмyвaння нaцioнaльнoгo пpoдoвoльчoгo pинкy Укpaïни I О.В. Бepeзiн II Екoнoмiкa АПК. - 2004. - № 9. - С. 126-130.
Надшшла до редакцп 22.12.2009 р.
