CC BY
10
УДК 378.4:001.12:31б.422/.44
М1С1Я ТА СФЕРИ ПРОЯВУ ФЕНОМЕНА ДОСЛ1ДНИЦЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
®2018 СИТНИЦЬКИЙ М. В.
УДК 378.4:001.12:316.422/44
Ситницький М. В. Miciq та сфери прояву феномена дослщницького ушверситету
Устатт'1 об(рунтовано авторське бачення Midiсучасного досл'дницького ун'верситету, що базуеться на поеднанн наукових досл'джень, навчан-ня, служння державi та розкриттi компетенцп шновацшного мислення, що е ефективним синтезом процеав тзнання та творення. Автором запропоновано додати четвертий етап i компонент у розвитку Midi досл'дницького ун'верситету, що розпочався з настанням XXI ст., який характеризуеться стр'шкою експанаею цифрових технологш. Нова мiсiя в'дображае повний дивертисмент ун'верситетського явища, що еднае досл'дницьку та навчальну д'тльтсть. Надання авторського визначення категорП «досл'дницький ун'верситет» та запропоноване авторське розумння категорш «ун'верситет свтового класу», «нацональний ун'верситет», «корпоративний ун'верситет» дало змогу розкрити :х все-б'мний змкт в'дпов'дно до реального стану сучасного розвитку сфер науки й освти на глобальному рiвнi. Узагальнен сфери прояву феномена дотдницького ун'верситету дали змогу розкрити десять 'тдикатор'в внутршнього призначення та сустльно':' й економiчноi корист'>, що несуть дотдницьк ун'верситети людству. Автором представлено власне бачення iерархИун'верситет'в у сучасному глобальному середовищi, що базуеться на домтуючт переваз'1 високотехнологчних цифрових ун'верситет'в, що вже зараз творять майбутне сфери науки та освти i дають змогу виконувати нов'> функцн, як не спроможн реал'вовувати класичт ун'верситети.
Кпючов'1 слова: досл'дницький ун'верситет, мiсiя дотдницького ун'верситету, сфери прояву феномена досл'дницького ун'верситету, нова 'ерар-хiя ун'верситет'в у глобальному середовищi. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Ситницький Максим Васильович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту iнновацiйноi та iнвестицшноi д'тльност'!, Кшвський нацональний ун'верситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01033, Украна) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
УДК 378.4:001.12:316.422/44 Ситницкий М. В. Миссия и сферы проявления феномена исследовательского университета
В статье обосновано авторское видение миссии современного исследовательского университета, которое базируется на сочетании научных исследований, обучения, служения государству и раскрытии компетенции инновационного мышления, что является эффективным синтезом процессов познания и созидания. Автором предложено добавить четвертый этап и компонент в развитие миссии исследовательского университета, который начался в XXI в. и характеризуется стремительной экспансией цифровых технологий. Новая миссия отражает полный дивертисмент университетского явления, который синтезирует исследовательскую и учебную деятельность. Предоставление авторского определения категории «исследовательский университет» и предложение авторского понимания категорий «университет мирового класса», «национальный университет», «корпоративный университет» позволило раскрыть их всестороннее содержание в соответствии с реальным положением современного развития сфер науки и образования на глобальном уровне. Обобщенные сферы проявления феномена исследовательского университета позволили раскрыть десять индикаторов внутреннего предназначения для общественной и экономической выгоды, которую несут исследовательские университеты человечеству. Автором представлено собственное видение иерархии университетов в современной глобальной среде, которое базируется на доминирующем преимуществе высокотехнологичных цифровых университетов, которые уже сейчас творят будущее сферы науки и образования и позволяют выполнять новые функции, которые не способны реализовывать классические университеты. Ключевые слова: исследовательский университет, миссия исследовательского университета, проявления феномена исследовательского университета, новая иерархия университетов в глобальной среде. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 11.
Ситницкий Максим Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
UDC 378.4:001.12:316.422/44 Sitnicki M. W. The Mission and Areas of Manifestations of the Phenomenon of Research University
The article substantiates the author's vision of the mission of modern research university, which is based on the combination of scientific research, training, service to the State, and disclosure of competence of innovative thinking, which represents an effective synthesis of the processes of cognition and creation. The author proposes to add the fourth stage and component to the development of the research university mission, which has begun in 21st century and is characterized by rapid expansion of digital technologies. The new mission reflects the full divertissement of the university phenomenon, which synthesizes the research and training activities. The author's definition of the category of «research university» and the suggestion of the author's own understanding of the categories of «world class university», «national university», and «corporate university» have provided for disclosure of their comprehensive content in accordance with the real situation of the contemporary development of science and education at the global level. The generalized areas of manifestations of the phenomenon of research university have allowed to determine ten indicators of internal purpose for the social and economic benefit, which are carried out by research universities for the benefit of mankind. The author presents his own vision of the hierarchy of universities in the modern global environment, which is based on the dominant advantage of high-tech digital universities, which are already elaborating the future of science and education and create possibilities to perform new functions, which classical universities cannot implement.
Keywords: research university, mission of research university, manifestations of the phenomenon of research university, new hierarchy of universities in the global environment. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 11.
Sitnicki Maksym W. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Innovative and Investment Activities, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
Нова цифрова реальшсть диктуе сучаснi iмпе-ративи розвитку суспiльства, що спонукають до пришвидшення темпiв освiтньоi дшль-ностi та вдосконалення Л! основних форм. Така сама ситуащя утворилась i у сферi наукових доЫджень та розробок. Iнтенсифiкацiя iнновацiйноi дiяльностi у глобальному вимiрi створила жорстке конкурентне середовище, що постiйно генеруе новi технологiчнi рiшення. У таких умовах дослдницьк унiверситети вже давно перестали бути такими установами, що ткьки акумулюють i транслюють науковi знання, а розширили свое сощальне та економiчне призначен-ня до рiвня органiзацГi, що утворюе тенденци розвитку сусп1льства. З огляду на це переосмислення су-часно! мiсii та сфер дивертисменту феномена досл1д-ницького унiверситету е своечасним та актуальним напрямом досл^дження.
Досмдженням питання мiсГi та сутностi досл1д-ницьких унiверситетiв займалися такi авторитетш науковцi: Л. Антонюк, Л. Губерський, Р. Гудфеллов, Вкьгельм фон Гумбольдт, I. бгоров, О. Жилiнська, О. Закусило, М. Згуровський, М. Зубрицька, С. Ка-лашшкова, В. Кремень, С. Курбатов, А. Павленко, Я. Пелшан, О. Романовський, Дж. Салш, В. Сацик, О. Слюсаренко, В. Супян, Ж. Таланова, М. Трайтен-берг, М. Тлостанова, А. Фшпенко, М. Фшкелстейн.
Разом з тим потребуе уточнення розумшня сут-ностi та мiсii сучасного досмдницького унiверситету для переосмислення сфер прояву його феномена.
Головною метою статт е переосмислення сут-ност та мiсii сучасного дослiдницького ушверситету як соцiального та економiчного феномена. Для до-сягнення цiлi статп було поставлено i вирiшено таи завдання:
+ визначення сучасно'1 мiсii дослiдницького
унiверситету; + уточнення економiчноi категори «дослд-
ницький унiверситет»; + характеристика сфер прояву феномена до-сл^ницького унiверситету.
Шлях виникнення та розвитку ушверситетсько-го феномена розпочався понад тисячу роив тому. Але розвиток саме досл^дницьких ушверситепв штенси-фкувався iз середини XX ст. У цей перюд почали активно в^дбуватися процеси конкурентно'1 боротьби за право поадати звання унiверситету свитого класу. Щоб досягти такого рiвня, дослiдницьким ушверси-тетам необхiдно було в1дпов^дати ряду критерив та мати вагомi результати у сферi науки та освiти.
Дослiдницькi унiверситети уособлюють в собi форму iнтеграцii фундаментальних наукових досм-джень та навчального процесу, що дае змогу тран-слювати набутi знання та створювати ушкальну творчу атмосферу. Детально явище дослiдницького унiверситету висвилено у дослiдженнi [1].
На початку розвитку феномена ушверситету його мкш (основна функцш) вбачалась у навчант сту-
deHmis. Такий тдхд панував у часи середньов1ччя та епоху В^дродження, коли було необх^дно транслювати накопиченнi знання та збагачувати людей просвини-цтвом. Таке навчання здшснювали професори, що в основному мали призначення релтйних посередникiв для донесення Святого писання до людей. Цей перюд можна назвати першим етапом у формуванн бачення основного ушверситетського призначення.
Як вважае М. Тлостанова: «...1 в цьому сена вже середньовiчний ушверситет установив повну конфкурацш геополiтики знання, пiд гнiтом яко! свiт iснуе i нинi» [2, c. 180].
Другий етап розвитку мш! унiверситету почав-ся у XIX ст. iз заснуванням Берлшського ушверсите-ту i проголошенням Вкьгельмом фон Гумбольдтом основних принципiв вкьного дослiдницького уш-верситету [3]. Фактично в щ часи сформувалася потреба людства в передбачент та плануванш власного майбутнього розвитку та шдвищення комфортностi життя. Це можливо було робити лише за допомогою наукових досл^жень i вт1лення !х результатiв у життя. Тому мiсiя унiверситету отримуе свiй другий компонент - проведення наукових дошджень, тим самим розпочинаючи досл^ницьку модель функцюнування уншерситейв. З цього приводу Дж. Скот зазначав: «Мiсiя проведення наукових дошджень важлива для покращення життя буд-якого сусп1льства у свт, адже створюе квалiфiковану робочу силу, сприяе еко-номiчному зростанню, покращуе охорону здоров'я та активiзуе виробництво нових знань» [4, р. 23]. У цей перюд актуалiзуеться ведоме висловлювання англiйського вченого Ф. Бекона - «знання е силою». У подальшi стомття це подтвердиться усвiдомленням широким колом людства i розумiнням важливостi са-морозвитку на наукових засадах. Св^дченням такого розвитку i в Укра'iнi е комплексна праця «Феномен ш-новацiй: освиа, сусп1льство, культура», що була опу-блiкована за редакцiею В. Кременя [5].
Третш етап розвитку мiсii унiверситету припа-дае на часи XX ст., що було обумовлено необхдшстю для керiвникiв держав укршляти свою владу та розвиток патрютично! свiдомостi у громадян. На думку Р. Р1ддл, сигнали до створення нацiоналiстичноi про-паганди в ушверситетах вже були у XIII ст. - шд час створення Ушверситету Неаполю (1224 р.). Тод шдле-глим правителя Фрiдрixа II було заборонено в^дв^дува-ти iншi унiверситети, окрiм власного [6, р. 51]. Але по-вноцiнним шструментом для пропаганди дослiдницькi унiверситети змушеш були стати вже у перюд стрiмко-го розвитку диктаторських режимiв у XX ст. Саме в цей перюд мiсiя унiверситету набувае свого третього компонента - служшня уряду шщональног держави.
Активне переосмислення мiсii уншерситейв в УкраМ штенсифкувалося з виходом науково! пращ «Покликання унiверситету», де колективом авторiв зроблено спробу узагальнити ключову ушверситет-
ську роль у суспiльствi [7]. Також авторитетний мис-литель Я. Пелшан у сво!й працi «1дея унГверситету» робить спробу широкого тлумачення Оде' ушверси-тетського призначення у вГдповГдностГ до умов роз-витку XX ст. Автор доходить висновку, що: «Ушвер-ситет е практично единим мшцем, звГдки беруться дослГдники» [8, с. 151].
Отже, на сьогодш класичне розумшня мГсн дослГдницького унГверситету в сучаснГй науковГй лГте-ратурГ, за авторитетною думкою вчених В. Кременя та С. Курбатова, - це сукупшсть трьох основних и компонентГв: «навчання», «проведення наукових до-шджень» та «служшня уряду нащональног держа-ви» [9, с. 40].
У сучасному свт феномен дослГдницького унГверситету проявляеться в рГвноправному партнерство з бГзнес-середовищем Г виробничими структурами. Таке партнерство реалГзовуеться в постановщ перед реальним сектором економши нових завдань, що ви-никають в результатГ наукових вГдкриттГв та шнова-цГй, якГ продукують дослГдницькГ унГверситети. Фак-тично, у глобальному контекстГ унГверситети свГтово-го класу е основною рушшно! силою розвитку нових технологш, а в контекстГ окремих держав - ключовим суб'ектом нацюнально!' шновацшно!' системи.
Зогляду на це ми вважаемо, що прийшов час четвертого етапу розвитку уншерситетсько! мГси,
що розпочався з настанням XXI ст., який характеризуемся стрГмким розвитком цифрових технологш. Початок цього перюду несе в собГ вГдображення дшльносп повноцГнного дослГдницького унГверситету, що готовий до функщонування в сучасних реалГях Г до майбутнГх виклиюв цифрово!' та високотехноло-пчно! ери. Стае очевидним, що для цього необхГдно додати ще один компонент - розкриття компетен-ци шновацшного мислення. У даному випадку йдеть-ся не про навчання шновацшному мисленню, а саме про розкриття цього мислення, тобто про виявлення та розвиток щнних талантГв, яю спроможш виршу-вати надскладнГ завдання.
Таким чином, за представленим авторським баченням, мтя сучасного дошдницького ушверситету базуеться на поеднанш наукових дослГджень, навчання, служшня державГ та розкриттГ компетенци ГнновацГйного мислення, що е ефективним синтезом процеав пГзнання та творення.
Науковцями вживаеться два основш термши, що характеризують ГнновацГйно спрямованГ унГверситети, як успГшно поеднують науковГ дослГдження та навчальну дшльшсть: це «дошдницький утверси-тет» Г «утверситет свтового класу». Фактично, у XX ст. щ поняття почали поеднувати та вГдбулось 1хне взаемопроникнення. Але, на нашу думку, даш поняття несуть рГзний змГстовний посил Г характеризують унГверситети, що функцюнують на рГзних рГвнях конкурентних середовищ. З огляду на цей тдхГд на-
дамо авторське визначення цим двом категор1ям, що охарактеризуе !х основнГ вГдмГнностГ.
Утверситет свтового класу - ушверситет, що мае розгалужену Гнфраструктуру та значнГ фшансовГ ресурси Г працюе у «вищш лГзГ» на глобальному ринку та своею дГяльшстю покликаний виршувати гло-бальнГ проблеми людства.
Дошдницький утверситет - ушверситет, що активно провадить наукову дГяльшсть, залучае най-кращий штелектуальний потенцГал для виршення наукових завдань Г провадить навчальну дГяльшсть, що Гмплементуе кращГ науковГ розробки в навчаль-ний процес, тим самим готуючи пдну змГну молодих науковцГв та ГнженерГв для розвитку та впровадження ГнновацГй на нацюнальному та глобальному рГвнях.
Базовою вГдмшшстю цих категорГй е рГвш про-вадження науково!' дшльност та масштаби фшансо-вих ресурсГв, що залучаються для и реалГзаци. Фактично, дослГдницькГ унГверситети можуть виступати сшввиконавцями наукових програм Г проектГв, допо-магаючи унГверситетам свГтового класу виршувати глобальш проблеми людства.
Ми хочемо наголосити на простш лопчнш вГд-мГнностГ, що не ва дослГдницькГ унГверситети можуть стати ушверситетами свГтового класу тому, що елГтний клуб глобальних унГверситетГв оперуе такими обсягами фшансових ресурсГв на дослГдження Г розробки, яю часто дорГвнюють бюджетам цГлих кра1н. Зважаючи на це та ряд шших аргументГв, дослГдницькГ унГверситети можуть бути гарними генераторами нових знань, але впроваджувати Г поширю-вати !х у глобальних масштабах, як це вдаеться унГверситетам свГтового класу, буде досить складно.
З огляду на сказане представимо авторський по-гляд на сучасну Герархго унГверситетГв у глобальному середовищГ, що вГдобразить сучасну модель функщонування сфери науки й освГти виходячи з нового свГтового порядку, що зараз формуеться у цш сферГ на свГтовому рГвш (рис. 1).
АналГзуючи рис. 1, слГд визнати новий ушвер-ситетський феномен - цифровий ушверситет. Це транскордонне утворення, що руйнуе попередне розумшня класичного унГверситету та спричиняе переосмислення Г ставить новГ фкософськ питан-ня стосовно суспГльно! ролГ унГверситету. На осно-вГ використання високоефективних шформацшних платформ свГт зГткнувся з можливГстю провадження науково!' та дидактично1 дГяльностГ, що не мае кордо-нГв та може охопити необмежену юльшсть спожива-чГв та цГльових груп. Фактично, цей тип унГверситету може стати ключовим Г перевернути класичне розумшня унГверситету, вГдкривши новГ можливостГ для навчання та шутово! дГяльностГ. У попередшх дослГ-дженнях розумГння категорГ! «цифровий ушверситет дослГдницького типу» ми визначили в такий споаб.
Рис. 1. Icрархiя ушверсителв у сучасному глобальному середовищi Джерело: авторська розробка.
Цифровий утверситет досл1дницького типу -дослгдницька та навчальна установа, що провадить свою дiяльнiсть у глобальному середовищi на осно-вi автоматизацГ! навчальних i дослiдницьких проце-сгв та забезпечуе повний цифровий цикл створення, кодифгкаци, архiвацГi, зберiгання, обмгну, пошуку та трансляцГ! науково! та навчально! iнформацГi, що була створена в результат дослгдницько! дiяльностi [10].
Можливостг дослiдницького унiверситету да-ного типу суттево розширюють шляхи отримання глобального лидерства на ринку освiти. Використову-ючи цифровi технологи можна швидко здобути необ-хiдне фгнансування наукових дослiджень i миттево представити !х основнi результати на оцгнку авторитетно! свiтово'i сп1льноти науковцгв та практикiв.
Фактично, хто очолить процеси переосмис-лення ролi та можливостей цифрових унг-верситетiв, той буде мати глобальну конкуренту перевагу, а можливо i отримае лидерство над розвитком нового, сусшльно-резонансного феномена у сферi науки та освiти. Залишаеться тiльки уза-гальнити i розвивати можливостi такого пгдходу та навчитись !х правильно застосовувати i ефективно використовувати. Це нова можливгсть для людей з високими гнтелектуальними показниками та пгдпри-емницьким типом мислення отримати реальну не-залежнiсть та необхiднi можливостг для вираження власних iдей i втiлення !х у життя суспГльства.
Нащональний утверситет - у даному ви-падку розумiються унiверситети, що зосередженш на навчальнiй дiяльностi та провадять дiяльнiсть, в основному, на рiвнi краш для пiдготовки фахiвцiв у рiзних галузях з метою задоволення потреб нацго-нально! економгки та соцiально-культурноi сфери. Цi установи зосередженш на задоволеннг потреб внутргшнього ринку та сфокусованi на виргшеннг ло-кальних проблем. Таких унгверситетгв е бiльшiсть i !хня роль для формування в суспiльствi базових цгн-ностей демократичного розвитку та творгння нових знань е безцгнною.
Корпоративт утверситети - навчальнi установи, що здгйснюють пiдготовку спещалгстгв для корпоративного сектора i, як наслгдок, забезпечують потреби бiзнесу у великгй кiлькостi вузькоспецгалг-зованих фахiвцiв. КорпорацГ! не стали чекати, поки шдготовка фахгвця в класичних унгверситетах займе довготривалий час, а почали створювати власнг корпоративнг унгверситети (академи), що спроможнг здгйснити пгдготовку необхгдного фахгвця за максимально короткий промгжок часу. Дана концеп-цгя пгдготовки та тип корпоративних унгверситетгв отримали досить значне поширення у свгтг з огляду на оптимальнг затрати та ефективнгсть пгдготовки. Ще одним важливим фактором е галопуючий темп розвитку технологгй, що тисне на постгйну переква-лгфгкацгю персоналу та цим актуалгзуе розвиток вузь-копрофгльних корпоративних унгверситетгв. Дане явище виникло г широко поширюеться в США, що утворило, окргм корпоративних, ще г пгдприемницькг унгверситети, якг е мобгльними та повнгстю самоо-купними за рахунок комерцгалгзаци результатгв влас-но! науково! та навчально! дгяльностг на замовлення корпоративного сектора. У попереднгх дослгдженнях ми визначили термгн «тдприемницькш утверситет досл1дницького типу» таким чином.
Шдпршмницький утверситет досл1дницького типу - вищий навчальний заклад, що здгйснюе на-вчальну, дослгдницьку та шновацшну дгяльнгсть вгд-повгдно до форм г завдань, визначених нацгональним законодавством, забезпечуючи власну автономнгсть за рахунок комерщалгзацГ! вагомих здобуткгв свое! науково-технгчно! дгяльностг на ринку трансферу технологгй та участг в реалгзацГ! мгжнародних проек-тгв г програм [11, с. 41].
Явище пгдприемницьких унгверситетгв дослгд-ницького типу широко обговорюеться в експертно-му та професгйному середовищг Укра!ни, г, можливо, невдовзг буде запропоновано закргпити даний тип унгверситетгв на законодавчому ргвнг та дозволити здгйснювати повноцгнне управлгння корпоративни-ми правами дослгдницьких унгверситетгв.
Розкривши сутнгсть основних типгв унгверсите-тгв, що вгдповгдають сучасному порядку сфе-ри науки й освгти, що склався на глобальному ргвнг, у табл. 1 наведемо та охарактеризуемо основнг сфери прояву феномена дослгдницького унгверсите-ту з огляду на запропоновану вище концепцгю.
Характеристики, наведенг в табл. 1, розкрива-ють сутнгсть дгяльностг дослгдницьких унгверситетгв майже в усгх суспГльних та економгчних сферах.
рово! обгзнаностг науково-викладацького персоналу, що забезпечуе життедгяльнгсть цих установ.
Запропонована герархгя унгверситетгв дала змо-гу переосмислити роль дослгдницьких унгверситетгв у новому свгтовому порядку сфери освгти та науки, що формуеться у глобальному середовищг. Встанов-лено, що необхгднгсть детального вивчення засобгв, методгв, способгв та можливостей використання цифрових технологгй е вкрай важливим напрямом
Таблиця 1
Сфери прояву феномена дослщницького ушверситету
№ з/п Сощальний феномен Економiчний феномен
1 Розвиток науки i техшки Розвиток науково-технiчних послуг
2 Формування штелектуально! елiти Максимiзацiя економiчного зиску вiд дiяльностi нацiональних iнтелектуалiв
3 Освiта впродовж життя Пiдготовка фахiвцiв для бiзнесу
4 lнформацiйне просвтицтво Створення комерцмно! шформацп
5 Можливкть безоплатного здобуття вищо! освiти Платы програми здобуття вищо! освiти
6 Створення iнновацiй для покращення комфортност життя людей Комерцiалiзацiя iнновацiй
7 Розвиток людей з шновацмним типом мислення Забезпечення надання та комерцiалiзацiя високоiнтелектуальних послуг
8 Формування глобальних мереж по академiчних iнтересах Розширення сфер комерцiалiзацi! результатiв академiчно! дiяльностi
9 Формування еталонних шдикатс^в розвитку суспiльства Вимiрювання рiвня розвитку суспiльства та окремих його суб'еклв
10 Формування патрютичного виховання сусптьства, укрт-лення державотворчих цшностей у свiдомостi громадян Об'еднання навколо нацюнально! ще! формування та вдосконалення втизняних виробникiв товарiв та послуг
Джерело: авторська розробка.
ВИСНОВКИ
Наведене автор ське бачення мгсГ! сучасного до-слгдницького унгверситету базуеться на поеднаннг наукових дослгджень, навчання, служгння державг та розкриттг компетенцГ! шновацшного мислення, що е ефективним синтезом процесгв пгзнання та творення. Автором запропоновано четвертий етап розвитку мг-сГ! дослгдницького унгверситету, що розпочався з на-станням XXI ст., який характеризуеться стргмким роз-витком цифрових технологгй. Нова мгсгя дослгдниць-кого унгверситету вгдображае повний дивертисмент ушверситетського явища, що еднае дослгдницьку та навчальну дшльшсть. Саме в таких креативних умо-вах забезпечуеться повна вгддача вгд творчих здобут-кгв людей, що творять гсторгю науки та освгти г своею шновацшною активнгстю змгнюють суспгльство. Су-часний дослгдницький унгверситет вже мае бути вгд-критий до сприйняття цифрових гнновацгй г швидко-го освоення шструментгв, методгв та способгв прова-дження свое! дшльностг. Важливим акцентом стратеги розвитку сучасних дослгдницьких ушверситетгв мае стати системне пгдвищення квалгфгкацг! та ргвня циф-
для отримання лгдерства у дослгдницькш г навчаль-нгй дгяльностг на глобальному ргвнг. Укра!нськг до-слгдницькг унгверситетг мають гсторичний шанс очолити освоення нового, ще не до кгнця вивченого явища цифрових дослгдницьких унгверситетгв г отри-мати свгтове лгдерство у цгй сферг. Це дасть змогу не боротися за кращг позицГ! в минулих системах, а створювати самим новг гндикатори оцгнювання та рейтинговг системи, що пгдтверджують лгдерство.
Надання авторського визначення категорГ! «до-слгдницький унгверситет» дало змогу розставити акценти на сучасному забарвленнг основного призна-чення дослгдницьких унгверситетгв та виокремити ключовг завдання !х гснування. Безумовно, представ-лене авторське бачення не е радикально принципо-вим твердженням того, що дана категоргя мае трак-туватися саме в такий спосгб. Автор робить спробу привернути увагу науково! громадськостг до кричу-що! необхгдностг переосмислення ролг дослгдниць-ких унгверситетгв з урахуванням галопуючого темпу розвитку цифрових технологгй та глобалгзацгйних процесгв. Разом з цим, запропоноване авторське
розумшня категорш «ушверситет свгтового класу», «нацiональний унiверситет», «корпоративний уш-верситет» дало змогу розкрити ïx змiст в^пов^но до реального стану сучасного розвитку сфер науки та освiти на глобальному рiвнi. Це надало можлившть переосмислити функцИ та можливостi застосування нового управлшського iнстрyментарiю в дiяльностi дослiдницькиx yнiверситетiв для осягнення нових горизонпв досконалостi та сформувати новi страте-гiчнi цiлi та прюритети розвитку.
Узагальненi сфери прояву феномена дослГдницького yнiверситетy дали змогу навести десять ш-дикаторiв внутршнього призначення та сyспiльноï й економiчноï користi, що несуть дослiдницькi ушвер-ситети людству.
Подальшими напрямами дослiджень у цш сферi мають стати розробка моделi розвитку сучасного до-слiдницького ушверситету, що забезпечуе ефективну реалiзацiю ключових прiоритетiв дiяльностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ситницький М. В. Дослiдницький ушверситет як со^альний та економiчний феномен. Бiзнес 1нформ. 2018. № 3. C. 133-140.
2. Тлостанова М. В. Судьба университета в эпоху глобализации. Знание. Понимание. Умение. 2005. № 3. С. 176-184.
3. Humboldt Wilhelm von. Über die innere und äußere Organisation der höheren wissenschaftlichen Anstalten in Berlin. URL: https://edoc.hu-berlin.de/bitstream/handle/18452/ 5305/229.pdf?sequence=1&isAllowed=y
4. Scott J. The Mission of the University: Medieval to postmodern Transformations. The Journal of Higher Education, Special Issue: Moving into the next 75 Years. 2006. Vol. 77, no. 1. doi:10.1080/00221546.2006.11778917
5. Феномен шновацм: освта, сусптьство, культура : монографiя / за ред. В. Г. Кременя. Кшв : Педагопчна думка, 2008. 472 с.
6. Riddle P. Political Authority and University Formation in Europe, 1200-1800. Sociological Perspectives. 1993. Vol. 36. Issue 1. P. 45-62. doi: 10.2307/1389441
7. Покликання ушверситету : зб. наук. пр. / вщп. ред. О. Гомтко, Н. Висоцька, М. Юрсенко, А. Колодм. Кш'в : Янко ; Веселка, 2005. 304 с.
8. Пелтан Я. 1дея ушверситету / пер з англ. Кшв : Дух i лгера, 2009. 360 с.
9. Кремень В. Г., Курбатов С. В. Мiсiя ушверситету: вторична ретроспектива та сучасний стан // 1дея ушвер-
ситету: сучасний дискурс : монографiя / Л. В. Губерський, В. Г. Кремень, С. В. Курбатов та iH. Кш'в : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 25-55.
10. Sitnicki M. Development of a Model of Digital Research Universities. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. Issue 1.
11. Ситницький М. В. Сучасна концеп^я пщприем-ницьких ушверсителв дослщницького типу в УкраТ'ш // Стан та розвиток пщприемництва в умовах ринковоТ' економш: проблеми та перспективи : матерiали МiжнародноТ науко-во-практичноТ' конференцп (19-20 ачня 2018 р., м. Днтро, УкраТ'на). Днтро : НО «Перспектива», 2018. С. 39-42.
REFERENCES
Fenomen innovatsii: osvita, suspilstvo, kultura [The phenomenon of innovation: education, society, culture]. Kyiv: Ped-ahohichna dumka, 2008.
Humboldt, W. von. "Uber die innere und autsere Organisation der hoheren wissenschaftlichen Anstalten in Berlin". https://edoc.hu-berlin.de/bitstream/handle/18452/5305/229. pdf?sequence=1&isAllowed=y
Kremen, V. H., and Kurbatov, S. V. "Misiia universytetu: is-torychna retrospektyva ta suchasnyi stan" [University mission: historical retrospective and state of the art]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 25-55. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Pelikan, Ya. Ideia universytetu [The idea of the university]. Kyiv: Dukh i litera, 2009.
Poklykannia universytetu [University calling]. Kyiv: Yanko; Veselka, 2005.
Riddle, P. "Political Authority and University Formation in Europe, 1200-1800". Sociological Perspectives. Vol. 36, no. 1 (1993): 45-62. doi: 10.2307/1389441
Scott, J. "The Mission of the University: Medieval to postmodern Transformations". The Journal of Higher Education, Special Issue: Moving into the next 75 Years. Vol. 77, no. 1 (2006). doi: 10.1080/00221546.2006.11778917
Sitnicki, M. "Development of a Model of Digital Research Universities". Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4, no. 1 (2018).
Sitnicki, M. V. "Doslidnytskyi universytet yak sotsialnyi ta ekonomichnyi fenomen" [Research University as a social and economic phenomenon]. Biznes Inform, no. 3 (2018): 133-140.
Sitnicki, M. V. "Suchasna kontseptsiia pidpryiemnytskykh universytetiv doslidnytskoho typu v Ukraini" [Contemporary Concept of Business Research Universities in Ukraine]. Stan ta rozvytok pidpryiemnytstva v umovakh rynkovoi ekonomiky: prob-lemy ta perspektyvy. Dnipro: NO «Perspektyva», 2018. 39-42.
Tlostanova, M. V. "Sudba universiteta v epokhu global-izatsii" [The fate of the university in the era of globalization]. Znaniye. Ponimaniye. Umeniye, no. 3 (2005): 176-184.
<C
OQ О О
<
О ш
