CC BY
8
УДК 330.341.1:[378.4(477-25)КНУ:027.7.021]
ОЩНЮВАИИЯ СТРАТЕГ!! РОЗВИТКУ НАУКОВО1 Б1БЛ1ОТЕКИ ДОСЛ1ДНИЦЬКОГО УHiВEРСИТEТУ В КОНТЕКСТ ПРАКТИЧНО! РЕАЛiЗАЦií ТА ОКРЕСЛЕННЯ ПОДАЛЬШИХ ПЕРСПЕКТИВ
®2018 серый о. о., ситницький М. В.
УДК 330.341.1:[378.4(477-25)КНУ:027.7.021]
Сербш О. О., Ситницький М. В. Оцшювання стратеги розвитку науково!' бiблiотеки дослiдницького ушверситету в KOHTeKCTi практично!' pеалiзацií та окреслення подальших перспектив
У статт'1 представлено розвиток науково:' думки кр'вь призму анал'ву праць авторитетних учених свтового р'вня стосовно nidxodiB до оцшювання стратеги розвитку бiблiотек утверситет'в дотдницького типу. Здшснено пор'вняльну характеристику традицйноi науковоi бiблiотеки та сучасноi науковоi бiблiотеки з виокремленням вiдмiнностей, що контрастують i, як насл'док, уповльнюють xid стратегчного розвитку. Визначено та систематизовано критерн, за якими мае оцтюватися наукова бiблiотека доЫдницького утверситету. Авторами запропоновано wdxid на основi застосування методу SPACE для здшснення оцнювання стратеги розвитку Науковоi бiблiотеки iменi Михайла Максимовича Кшв-ського нацонального ушверситету iменi Тараса Шевченка та надано стратегiчнi рекомендаци щодо ii подальшого реформування. Ключов'! слова: стратегiя розвитку, наукова бiблiотека, доМницький утверситет, критерп оцтювання стратеги, Наукова &блютека iм. М. Максимовича КНУ iм. Т. Шевченка. Рис.: 1. Табл.: 3. Вбл.: 17.
Сер&н Олег Олегович - доктор наук iз со^альних комунiкацiй, кандидат сторичних наук, старший науковий ствробтник, директор Науковоi бiблiотеки iм. М. Максимовича, Кивський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кию, 01033, Украна) E-mail: serbinolego@gmail.com
Ситницький Максим Васильович - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри менеджменту iнновацiйноi та iнвестицiйноi д'тльност'!, Кшвський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кию, 01033, Украна) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
УДК 330.341.1:[378.4(477-25)КНУ:027.7.021] Сербин О. О., Ситницкий М. В. Оценка стратегии развития научной
библиотеки исследовательского университета в контексте практической реализации и определения дальнейших перспектив
В статье представлено развитие научной мысли сквозь призму анализа трудов авторитетных ученых мирового уровня относительно подходов к оценке стратегии развития библиотек университетов исследовательского типа. Осуществлена сравнительная характеристика традиционной научной библиотеки и современной научной библиотеки с выделением различий, которые контрастируют и, как следствие, замедляют ход стратегического развития. Определены и систематизированы критерии, по которым должна оцениваться научная библиотека исследовательского университета. Авторами предложен подход на основе применения метода SPACE для осуществления оценки стратегии развития научной библиотеки имени Михаила Максимовича Киевского национального университета имени Тараса Шевченко и предоставлены стратегические рекомендации по дальнейшему её реформированию.
Ключевые слова: стратегия развития, научная библиотека, исследовательский университет, критерии оценки стратегии, Научная библиотека им. М. Максимовича КНУ им. Т. Шевченко. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 17.
Сербин Олег Олегович - доктор наук по социальным коммуникациям, кандидат исторических наук, старший научный сотрудник, директор Научной библиотеки им. М. Максимовича, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: serbinolego@gmail.com
Ситницкий Максим Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
UDC 330.341.1:[378.4(477-25)KHY:027.7.021] Serbin O. O., Sitnicki M. W. Evaluating the Strategy for Development of Academic Library of Research University in the Context of Practical Implementation and Determining Further Prospects
The article presents the development of scientific thought through the prism of an analysis of the works by authoritative scientists of the world level concerning approaches to evaluation of the strategy of development of libraries of universities of research type. The comparison method was applied to allocate the differences between the traditional academic library and a modern academic library as the contrasts that slow down the course of strategic development. The article defines and systematizes the criteria, according to which an academic library of a research university be evaluated. The authors have proposed an approach on the basis of applying the method of SPACE analysis in order to provide evaluation of strategy for development of Mykhaylo Maksymovych Academic Library of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, the strategic recommendations for the further reforming have been suggested. Keywords: development strategy, academic library, research university, criteria for evaluation of strategy, Mykhaylo Maksymovych Academic Library of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Fig.: 1. Tbl.: 3. Bibl.: 17.
Serbin Oleh O. - D. Habil. (Social sciences, Communication), PhD (History), Senior Research Fellow, Director of the M. Maksymovych Scientific Library, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: serbinolego@gmail.com
Sitnicki Maksym W. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Innovative and Investment Activities, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
1дея сучасно! науково! бiблiотеки як живого орга-шзму в будь-якому досл^ницькому ушверситеп стае життево важливою ознакою сучасно! куль-тури, i вона повинна в^дпов^ати високим стандартам та адекватно реагувати на виклики сьогодення.
Значш шноваци протягом останшх двадцяти роюв продовжують реалiзовуватися в нових наукових 6i-блютечних комплексах, де люди зустрiчаються, об-говорюють та впроваджують ^де!, реалiзацiя яких ба-зуеться на знаннях, що представлен в ресурснш базi
тако! бiблiотеки, де iнформацiя знаннево структуро-вана та систематизована. Тому для будiвництва су-часних бiблiотек вже пропонуються високотехноло-гiчнi проекти, що вимагають висококвалiфiкованого пiдходу для розробки i забезпечення експлуатаци цих об'ектш нового поколiння. Разом з цим, результати доЫдження OECD Science, Technology and Industry Scoreboard [14] встановлено, що динамка бажаючих вквкувати науковi бiблiотеки в бврош е позитивною та стрiмко зростае.
Cтратегiчний розвиток бiблiотеки давнiх часiв, як головного комункатора сусп1льного руху вiдбувався не ткьки як сховища для зберь гання книжок, але й як мкця зустрiчi та культурного осередку. Цей розвиток штенсифкувався у другш половинi Х1Х столiття внаслкок суспiльноi потреби в поширеннi просвкництва та задоволення шформа-цiйних запипв сусп1льства. Бiблiотеки були частиною оздоровчо! та морально! культури, якi знайшли архь тектурну форму неокласичного стилю i були напо-вненi цшними джерелами iнформацii. Для багатьох мислителiв i письменникiв науковi бiблiотеки були новими соборами уншерситетш, що знаходилися в мктах. З цiеi точки зору вони розглядалися як без-печш та спокiйнi мiсця, чкко вiдокремленi вiд тиску щоденного життя, в яких могли процвггати творщ нового знання та здшснюватися навчання.
Роль бiблiотеки iсторично шдкреслювалася в загальному образi будь якого мшта. Науковi бiблiоте-ки були пам'ятниками кеалу мунiципальноi реформи та показником рiвня громадянсько! культури. У великих мштах вони часто мали форму монументальних неокласичних будiвель, що, в основному, акцентувало на величi кра!ни. Читальнi зали часто були круговими за дизайном, що давало змогу тримати найважливь шi знання у зручному доступi до читачiв, а також по-легшити спостереження за бiблiотекою з центрально! контрольно! панель Саме слово <^блютека» роз-глядалося як емблема ушверсального iдеалу, а тип будiвлi був центральним елементом ке! демократ!! та освiченого громадянина. З часом вигляд бiблiотек змiнювався - вк раншх вiкторiанських громадських будiвель до бкьш сучасних, з деякими сп1льними еле-ментами м!ж ними. Сьогодш ми бачимо, як з'явився новий вид будiвництва на замовлення дослкницьких ушверситетш - це мiсце перетину для глобальних технологш, навчання новим знанням, розвитку гро-мадянського сусп1льства та культурно! демократа.
Нов! науковi бiблiотеки дослкницьких ушвер-ситетiв свйу бкьше не е мкцями регульованого патронажу, а вже частше вккривають нов! простори та мкця, де користувач^ як! хочуть самостшно виршу-вати сво! iнтелектуальнi завдання, можуть приносити сво! власнi ноутбуки i використовувати комфортний проспр з доступом до свково! бази знань. Сучасш бiблiотеки створюють мережевi кола користувачiв,
що об'eднанi одними i тими ж науковими штересами i шдтримують !х у сво!х особистих зусиллях розвитку знань. Бiблiотека сьогоднi насичена шформацшно-комунiкацiйними вузлами значно бкьше, нiж книж-ковий депозитарiй. Бiблiотека стала мiсцем зустрiчi книг, медiа, людей та iдей (включаючи переговори, поди, читання та рiзноманiтнi заходи). У цьому новому свт екстернальний вигляд бiблiотеки мае нечггке символiчне значення: тепер головним став штер'ер вiдкритого плану з розбитими сервкними пунктами та iнфраструктури, що вткюе символiчну цiннiсть сучасного бiблiотечного образу.
Коли здiйснюеться стратегiчне планування розвитку науково! бiблiотеки дослдницького уншерсите-ту, то в ньому мають бути враховаш побажання та думки користувачiв бiблiотек, бiблiотекарiв, архiтекторiв та дизайнерiв, а також представникш вiдповiдного громадянського суспiльства. Разом з цим, необхкно ретельно вивчати попереднш досвiд та максимально спрогнозувати основш ризики та виклики, що можуть мати мкще в результата трансформацшних змiн у про-цеа розвитку науково! бiблiотеки. Цим i продиктована актуальнiсть даного досмдження. Стратегiчне управлiння потребуе залучення професшно! групи спецiалiстiв, яка повинна достатньо часу та ресурав придiлити для того, щоб продумати всi можливi та по-тенцiйнi виклики i завдання, враховуючи досвiд низки нових бiблiотек як в !хнiй кра'М, так i в iнших.
Бкьшшть нових наукових бiблютечно-шфор-мацiйних центрiв дослiдницьких унiверситетiв за-звичай розмщуються у центрi мiста, таким чином шдсилюючи та пiдкреслюючи !хне значення в проце-сах розвитку самого мкта як такого. Крiм того, новi простори вiдкритих майданчикiв сучасно! науково! бiблiотеки часто продовжують життя суспкьного надбання. Молодi люди, особливо схильш до сучасного дизайну та смкивих iнтер'ерiв, стають все бкьш активними користувачами наукових бiблiотек. Ба-гато нових бiблiотек, як великих, так i малих, також мктять простiр та засоби для шших, не наукових, за-ходiв, наприклад художнi галере!, студГ! звукозапису, робочi зони, радiостанцГ! та безлiч iнших послуг, якi вписуються в новий об'ект.
Незважаючи на те, що в даний час бiблiоте-ки приймають все бкьш ркш стилштичш форми, основне !х завдання - забезпечення зручност в пошуку iнформацГ! та комфорту у про-цесi !"! споживання - залишаеться майже незмiнним. Сьогоднiшнi конструкцГ! науково! бiблiотеки повиннi пiдкреслювати гнучкiсть, враховуючи швидкозмшш матерiальнi форми та способи споживання, як роз-вивае сучасна культура. Звкси все частiше викорис-товуеться вiдкритий, не сегментований план повер-хiв бiблiотеки. З огляду на зростання ккькосп нових формапв медiа, доступних у бiблiотеках, слк вирши-ти, чи зберiгати книги i цифровi медiа окремо, чи ш-
тегрувати 1х разом iз навчальними зонами для читан-ня. Сьогоднi змшання просторiв та !х послiдовнiсть е важливим елементом навкь у пошуку iнформацГi, яка також потребуе чккого структурування. Кавовi машини, комфортнi туалети, а також примiщення для проведення заходiв та вiдпочинку вже стали нормою в сучасних наукових бiблiотеках свку. Завдяки цьому вiдвiдувачi залишаються працювати на довший перь од часу, що пiдвищуе продуктивнiсть !х працi.
Уже давно в розвинених наукових бiблiотеках свiту велику увагу придмяють дитячому використан-ню примщень бiблiотек. Це дае змогу надати висо-кий рiвень сервiсу дорослим читачам з дггьми та при-щепити цивiлiзовану культуру отримання шформаци пiдростаючому поколiнню. За рахунок цього новi на-уковi бiблiотеки у свт стають дедалi популярнiшими як помш шкiльних учнiв, так i студентiв вищих на-вчальних закладiв. Постiйно ведуться дискуси щодо того, чи сл1д розглядати дитячу бiблiотеку як штегра-тивний компонент окремого сервку в глобальну пло-щину науково! бiблiотеки; чи повинен колiр дизайну бути яскравим i з казковими зображеннями; чи повинен вш мати таку ж палкру дизайну, що мають решта традицшних бiблiотек. Але то вже детал^ якi мають значення в контекст формування цiлiсностi страте-гiчноi системи розвитку, але не е виршальними щодо и iдеологiчно! компоненти.
Oцiнка стратегй розвитку науково! бiблiотеки досл^ницького унiверситету е важливим етапом у загальному аналiзi того, як нова бу-дiвля науково! бiблiотеки досл^дницького ушверси-тету виконуе задум тих, хто и створив, разом з тими, хто в^дпов^ае за и експлуатацiю. Розумiння цього може допомогти процесу стратепчного управлiння iз самого початку. 6 особливi вимоги до будiвель, таких як науковi бiблiотеки, а саме, з точки зору мкця роз-ташування, читальнi в^дкритого доступу та почуття приватностi, що потребуе особливо! уваги, до того, як вони виконуються. Всередиш науково! бiблiотеки мають бути чиго сформульоваш iнформацiйнi вивiски та вказiвники напрямiв пошуку, що вказують на на-явнiсть рiзноманiтних робочих зон i локацiй. Остан-нi, своею чергою, мають бути зрозумким мшцем для рiзних категорiй читачiв-користувачiв, пропонуючи зручш умови та сервiси, що робить знаходження в бiблiотецi приемним часом перебування, а не ко-роткостроковим вiзитом. Корпоративний одяг для персоналу також мае бути високояюсним i повнiстю iнтегрованим iз загальним дизайном бiблiотеки. Своею чергою, архкектори та керiвники бiблiотек мають право очшувати, що спiвробiтники будуть поважати оригшальш намiри дизайну, а не шдривати загальний позитивний ефект, захаращуючи основш громадськi зони або наповнюючи шформацшно-дов^дкову скла-дову штер'еру неякiсними iнформацiйними вившка-ми та вказiвниками.
Британськ науковцi 3i свиювим гм'ям Roydson, C. i White, H. (1989) [15] одними з перших почали створювати фундаментальнi основи система-тизацГ! iнформацГi в наукових бiблiотеках. У Ti часи про персональш комп'ютери можна було ильки мргя-ти, але перспективне мислення цих учених вже закла-дало фундамент для використання автоматизованих систем у процесг оптимгзацГ! роботи науково! бгблго-теки та оцшювання результапв ii дгяльностг.
Результати дослгдження процеав автоматизацГ! та оцГнювання також було широко представлено в роботах американських вчених Zuck, G. i Flanders, B. [17]. Ними було визначено поняття широкосмугово!, або глобально!, мережг, що використовуеться в на-уковш бгблготецг як групи комп'ютергв, якг фгзично роздкеш мгж собою на велик вгдстанг, але логгчно пов'язаш один з одним. Вони дозволяють користу-вачам, якГ географГчно вГдокремленГ, розподГляти загальну ГнформацГю та надсилати ГнформацГю один одному у процесг використання глобальних мереж у ргзних бгблготечних середовищах для обмшу науко-вою ГнформацГею.
Згодом наукова думка у бгблютечнш сферг роз-вивалася, i в робот Black, A. [6] було показано науко-ву бiблiотеку не з точки зору шституци, що несе еман-сипацшну роль у розвитку суспiльства, а фактично вченим було поставлено шд сумшв шституцшний консервативний гмпульс, який гнодг перешкоджае прийняттю масово! та популярно! культури в наукових бiблiотеках, та !х нездатнiсть доторкнутися до певних сфер сусшльства.
Budd, J. вiдобразив динамiчний стан розвитку вищо! освгти та наукових бiблiотек дослкницьких унiверситетiв [8]. У дослкженш було висловлено критичну оцшку основних проблем, що стоять перед коледжами та уншерситетами, i охарактеризовано ункальш проблеми, з якими стикаються !х бiблiоте-ки. Було розглянуто i поточну практику, але у бкьш широкому контекстi потреб у навчанш, науковому спiлкуваннi, полгтищ та економщ, технологiях i природ! складних оргашзацш.
Borge, S. (2011) висловив думку, що незабаром ш-формащя буде доступна в цифрових форматах - прямо зараз електронна книга проникае на ринок вели-чезними темпами [7]. Його прогнози стосуються того, що через 10 роюв шуковг бiблiотеки не будуть вико-ристовувати традицшш книги, CD, DVD та шшг традицшш матерiальнi нос!!, - усе буде доступне в режимi он-лайн. У своему дослужены автор шукае вгдповгдь, навiщо ж використовувати i будувати сучасш 6г6лю-теки, якщо все скоро перейде у цифру? Але доходить висновку, що залишаеться фактом, те, що люди про-довжують вквкувати шуковг бiблiотеки, i це ще раз пiдтверджуе високу мшю бiблiотеки дослкницького унiверситету як творчого мшця для перебування.
Hellen, N. висловив щкаву думку стосовно того, що поширення суспiльства знань та зростання циф-
ровiзацi! е викликом щодо поточно! конфггурацц фг-зично! простору науково! бiблiотеки [10]. У найближ-чi роки бiблiотечне середовище буде радикально змг-нюватися, незалежно вiд того, про яку бiблiотеку ми говоримо. Це дослгдження зосереджено на еволюцГ! бiблiотеки, на просторових та дизайнерських змгнах, що стоять перед традицгйною бгблготекою. Автор наводить приклад стратегГ! розвитку, засновано! на шновацшних змгнах, у двох нових публгчних бгблго-теках Дани: в Орхус i Хьорргнг.
Lewis, M. описав досвгд розвитку шформацшно-го центру в Шеффглдському унгверситетг (Велика Бри-тангя), який вгдкрився у 2007 р. як спгльний проект мгж унгверситетською бгблготекою та вгддком гнформа-цгйних технологгй унгверситету [13]. Детально описано процеси оцгнювання потреб i планування, що привели до побудови такого центру на базг науково! бгблготеки. Це стало дуже затребуваним сервгсним наповненням у контекст потреб шформацшно! спгльноти.
Укнизг Evans, J. наведено цгкавий пгдхгд осо-бистостг до становлення та розвитку науко-вих бгблготек. Джон Пассмор Едвардс вико-ристовував здобутг статки та досвгд для створення навчальних закладгв та бгблготек, у яких малозабез-печенг люди могли отримати гнформацгю та знання, щоб стати освгченими г подолати поргг бгдностг, за яким вони знаходилися [9]. Вгн активно гнвестував у створення бгблготек у Лондонг та Корнуоллг. Едвардс також був залучений до кампангй проти рабства г був активним противником бурсько! вгйни. Вгн був при-хильником г постгйним захисником парламентських реформ. Джон Едвардс вважав, що шляхом «фгнан-сування соцгальних сходгв» через благодшнгсть вгн дасть бгдним шанс на зростання та перспективу. Його спадщина - це велика кглькгсть будинкгв, багато з яких носить його гм'я та в яких унаслгдуеться його фглософгя. 1сторгя дгяльностг та переконань цге! лю-дини ще раз пгдкреслюе роль бгблготеки як значущо-го осередку концентрацг! суспгльного, наукового та творчого життя людства.
Польський науковець Kruszewski, T. встано-вив, що бгблготека створюе очевидний матергаль-ний та функцгональний ланцюг, який складаеться з: комплектування гнформацгйними ресурсами, орга-нгзацгйно! структури, стилю управлгння установи та персоналу [12]. Вгн також побачив другий компонент бгблготеки: культурну надбудову, так званий дух, ауру бгблготеки, яка розвивалася з нею г сформувала !! образ та гдентичнгсть. Таким чином, бгблготека е пев-ним знаком, розмгщеним у свгтлг символгв у людськгй культург. Автор припускав, що цей «дух», або симво-лгчна культура бгблготеки, створюе свою повсякденну реальнгсть. Звгдси й думка автора про закон гармонг! мгж органгзацгею бгблготеки та !! культурними цгн-ностями. Питання, на якг автор намагався вгдповгсти за допомогою структурного та феноменологгчного
аналiзу, були такими: чи шнуе загальна iдея бiблю-теки? чи може бiблiотека створювати свою мову, або квазiмову? 1нший польський науковець, |агоек1, М., у сво!й працi детально дослiдив програмне забезпе-чення в1льного та вiдкритого доступу, що автоматизуе роботу науково! бiблiотеки та допомагае оцшювати Г! стратегго розвитку [11]. Автором чiтко визначено по-точний стан проектiв автоматизацГ! та плани розвитку щодо розробки цього програмного забезпечення для наукових бiблiотек ПольщГ
Заслужений професор 1нституту мiст Лондон-ського столичного ушверситету, радник з пи-тань державно! полiтики уряду ВеликобританГ!, член Комid! з архiтектури та побудови навколиш-нього середовища та Фонду «Спадщина» '№огро1е, К. у сво!х публiкацiях [16] пропонуе нестандартнi 1де!, обговорюючи практичнi питання, якi необх^дно вирь шувати тим, хто бере участь в оцшюванш дiяльностi, перепроектуванш та будiвництвi науково! бiблiотеки. Вш пропонуе новi знання менеджерам, архитекторам, проектувальникам, працiвникам бiблiотек, учням, пращвникам мiсцевого самоврядування та особам, защкавленим у створеннi та пiдтримцi сучасних бь блiотек. У сво!х працях науковцем було окреслено: особливост оцшювання сучасно! бiблiотечно! шф-раструктури та архиектури; проаналiзовано iсторiю бiблiотечно! архиектури та представлено аналiз най-бкьш вiдомих бiблiотечних проектiв ХХ i ХХ1 столiть; описано процес розробки усшшного проекту бiблiо-теки та створення команди з управлшня проектами для розвитку бiблiотеки; надано практичш поради щодо введення в експлуатацш сучасних наукових бь блiотек i вирiшення таких життево важливих завдань, як доступшсть науково! громадськостi, збертання за-пасiв, iнформацiйно-комунiкацiйнi технолог!!, функ-цiонування бiблiотечного офiсу, розвиток дитячих послуг у бiблiотеках, сп1льне розмщення з iншими службами, такими як навчальш центри, туристичнi та шформацшш послуги, а також поглиблену стратегго сталого розвитку бiблiотек. Показано досв^д з усього свiту, у тому чи^ кращих публiчних та академiчних бiблiотек ВеликобританГ!, бвропи та США, висвилю-ючи технiчнi деталi та особливостГ
Сербiн О. узагальнив основш етапи розвитку методологiчних засад бiблiотечно! систематизацГ! науково! iнформацГ! у наукових бiблiотеках досл^ниць-ких ушверситепв, в тому числi. Показав кторичш передумови та сучаснi тенденцГ! й напрями еволюцГ! класифiкацiй наук. Проаналiзував теоретичнi й прак-тичнi аспекти систематизацГ! як основи оргашзацГ! знань у контекст оптимiзацГ!, унiфiкацГ!, класифша-цГ! iнформацiйних даних; здiйснив аналiз основних аспектiв створення, запровадження та використання бiблiотечно-бiблiографiчних класифiкацiйних систем ^зь призму еволюцГ! класифiкацiй наук [3].
Ситницьким М. було детально досмджено к-торичний дискурс розвитку бiблiотек, сучасш стра-тегiчнi iмперативи, що впливають на розвиток на-укових бiблiотек та систематизовано критерй, яким мае вкповкати наукова бiблiотека дослiдницького университету для забезпечення ефективного розвитку вкповкно до еволюцiйностi сучасних тенденцш науки i технiки [4].
Проаналiзувавши розвиток науково! думки ав-торитетних учених свитого рiвня стосовно шдходш до оцiнювання та розвитку стратеги бiблiотек унiверситетiв дослiдницького типу, вста-новлено, що наукова бiблiотека несе важливу мiсiю розвитку сусп1льства та його просвкництва. Процес !! розвитку мае бути безперервним i вкповкати но-вим високотехнологiчним запитам сустльства. Саме пошук методичних пiдходiв до своечасно! кентифь кацй цих запитш та оцiнювання готовностi науково! бiблiотеки дослiдницького унiверситету !х задоволь-нити i потребуе подальших наукових дослкжень.
Основною метою статтi е оцшювання страте-гiчноi позицй та дш Науково! бiблiотеки iменi Михай-ла Максимовича Ки!вського нацiонального уншерси-тету iменi Тараса Шевченка та надання оптимальних стратегкних рекомендацй щодо й подальшого розвитку. Виходячи з ще! мети в роботi були поставлен та вирiшенi такi завдання:
+ проаналiзувати розвиток науково! думки ав-торитетних учених свiтового рiвня стосовно пiдходiв до оцiнювання стратегй бiблiотек унiверситетiв дослiдницького типу; + здiйснити порiвняльну характеристику тра-дицiйно! науково! бiблiотеки та сучасно! на-уково! бiблiотеки з виокремленням вкмш-ностей, що контрастують i, як наслкок, спо-вiльнюють стратегiчний розвиток; + видiлити та систематизувати критерй, за якими мае оцiнюватись наукова бiблiотека дослiдницького унiверситету; + здшснити аналiз стратегiчно1' позицй Науко-во! бiблiотеки iменi Михайла Максимовича Ки!вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка та надати оптимальш стра-тегкш рекомендацй щодо й вдосконалення та трансформацшних змiн у реал1ях сього-дення.
Для виконання завдань використовувались таи науковi методи досл^дження:
+ метод аналiзу i синтезу було застосовано у процеа дослкження розвитку науково! думки авторитетних учених стосовно пiдходiв до оцiнювання стратегй бiблiотек унiверситетiв дослiдницького типу; + метод порiвняння було застосовано для ви-значення вкмшностей i контрастiв мiж д1-яльнiстю традицiйно1' науково! б!блютеки та сучасно! науково! бiблiотеки;
+ метод систематизации та узагальнення власних емпiричних дослiджень, що були проведен протягом двох м1сяц1в у науковш бiблiотецi Варшавського Университету (м. Варшава, Республка Польща) та Науковiй бь блiотецi Нортумбрийського унiверситету (м. Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британия), було використано для видкення стратегiчних зон господарювання з визначеним набором кри-терйв для оцшювання стратегй науково! бь блютеки досл1дницького унiверситету; ^ метод SPACE-аналiзу авторами було застосовано для здшснення аналку стратегiчно! позицй Науково! б!блютеки iменi Михайла Максимовича Ки!вського нацiонального ун1-верситету iменi Тараса Шевченка та надання стратегкних рекомендацш щодо й розвитку.
Аля комплексного розумшня, яким чином мае вкбуватись оцiнювання стратегй розвитку науково! б!блютеки досл1дницького унiверси-оаналiзуемо основн1 вкмшносп та контрасти традицiйно! та сучасно! наукових б!блютек, що впливають на управлшський рiвень показникiв !х роботи (табл. 1).
Результати проведеного пор!вняння (див. табл. 1) виявили контрасти, що вказують, на як1 основш сфе-ри мае бути оркнтована стратегия розвитку науково! б!блютеки досл1дницького унiверситету, щоб забез-печити гармоншний розвиток установи, максимально шдвищуючи комфортн1сть вiдвiдувачам та персоналу б!блютеки. Ц1 сфери розвитку мають бути чкко подiленi на стратегкш зони господарювання (СЗГ), системно оцшюватись та стосовно них мае бути роз-роблена програма вдосконалення та модернкацй з1 строками, виконавцями та вкповкними обсягами фiнансування.
У б!блютещ Хауме Фустер (¡спанья) у 2010 р. вк-булася велика конференция, у як1й взяли участь понад 400 учасникш з усього свку. На конференцй було на-дано експертну оц1нку стратегй розвитку Б!блюте-ки Барселони на перюд 2011-2020 рр. та окреслено професшш стандарти в оц1нц1 д1яльност1 б!блютек. За результатами дебатiв науковцiв ! практикiв було зазначено, що оцiнювання ефективностi д1яльност1 науково! бiблiотеки мае вкбуватись у трьох основних сферах: користувач! та послуги, цифровий вмкт та проспр. На основ1 даних висновкк було складено документ, який збирае основш та найбкьш рацюнальш iде1' з уйх пропозицш експертiв [5].
Отже, використовуючи методику БРАСБ-аналку [1, с. 465-468] на прикладi головно! унiверситетсько! в УкраШ Науково! бiблiотеки iменi Михайла Максимовича Ки!вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, проведемо оцiнювання ефектив-ност1 стратегй Г! розвитку. На основ1 основних напря-м1в дшльносп науково! бiблiотеки [2] та пропозицш
Порiвняння традицшно!' та сучасно!' наукових бiблiотек
Традицшна наукова бiблiотека Сучасна наукова бiблiотека Контраст
Неокласичний стиль Дизайнерський вiльний стиль Психолопчне сприйняття
Брак природного св^ла, часто використовуеться класичнi лампи штучного освiтлення Багато природного св^ла та комфортного високотехнолопчного освiтлення Комфортнiсть умов роботи
Недостатня система вентиляцп Ефективна система вентиляцп Комфортшсть самопочуття людей та яккть умов зберiгання фондiв
Недостатнiй рiвень умов для вiдвiдувачiв з обмеженими фiзичними можливостями Гарн умови для вiдвiдувачiв з обмеженими фiзичними можливостями Дотримання прав людини з обмеженими фiзичними можливостями
Класичний спосiб обслуговування Автоматиза^я обслуговування Темп роботи
Ускладнений доступ до свтових наукометричних баз даних та яккного 1нтернету Доступ до свiтових наукометричних баз даних з простим штерфейсом та яккний 1нтернет Рiвень якост вiдповiдi на iнформацiйний запит
Книжковi шафи, використання яких вимагае додаткового техшчного обладнання Автоматизованi книжковi шафи Рiвень доступу до книг
Недостатнiй рiвень сумiжноí iнфраструктури для довготривалого вщвщування бiблiотеки протягом дня Наявнiсть сумiжноí iнфраструктури для вщвщувача (заклади харчування, iндивiдуальнi кабшети, банкомат, книжковi магазини, бюро перекладiв, 1Т-послуги, полiграфiчнi послуги, тощо) Коефiцiент корисно'' дп роботи в бiблiотецi та и результативнiсть
Застарш моделi меблiв та техшки Сучасн комфортнi меблi та технiка Швидкiсть фiзично''' втомленостi
Повiльний в обслуговуваннi та недостатньо компетентний персонал Енергшний i компетентний персонал науково''' бiблiотеки Рiвень вмотивованостi вiдвiдувачiв
Незручна система нав^ацп Продумана система нав^ацп Комфорт вiдвiдувачiв
Повна вiдсутнiсть чи недостатнш рiвень обладнання примiщень для реалiзацií творчо''' дiяльностi Забезпеченi сучасним обладнанням примщення для творчо''', експери-ментально''' та дидактично''' роботи Можливост для супутнiх занять: пра-цювати в групах, проводити лекцп, презентацп, вирiшувати кейси та про-вадити iншi форми активно''' роботи
Джерело: авторська розробка.
авторитетних експертiв [5] видiлимо й охарактеризу-емо основнi стратегiчнi зони господарювання (СЗГ) для детального аналiзу !х стратегiчно'! позици.
СЗГ 1 - Користувачi та послуги. При оцшюван-ш дано! стратегiчно'! зони господарювання науково! бiблiотеки маеться на увазЬ пропускна спроможнiсть бiблiотеки; рiвень сервiсного обслуговування; технiчнi умови для роботи користувачiв; мотиви користувачiв, що спонукають до використання бiблiотеки; причини тих, хто не користуеться бiблiотекою; диференщащя бiблiотечних послуг вiдповiдно до релевантной за-питiв користувачiв; маркетинг бiблiотечних послуг; рiвень взаемного сшлкування мiж професiоналами та користувачами; сегментащя пропозицГ!; рiвень роботи iнформацiйно-довiдковоi служби; розпод1л користувачiв по вiкових групах штересш; рiвень сер-вiсних шновацш; залучення агентiв-посередникiв для збiльшення користувачiв; використання бiблiотеки для соцiальних акцш, масових заходiв, що нацiленi на популяризацго; використання бiблiотеки для ство-
рення нових знань; системнiсть шдвищення якостi послуг i доступ професшних бiблiотекарiв до ново!' iнформацГ! щодо розвитку галузi.
СЗГ 2 - Цифровий вмкт. Охарактеризуемо цю стратепчну зону господарювання таким чином: ккь-йсш та якiснi параметри цифрових фондiв; рiвень паралельного спiвiснування електронно! книги з па-перовою; динамка збкьшення цифрових фондiв та зменшення паперових; рiвень використання рiзних пристро!в читання цифрових носГ!в iнформацГ!, необ-хiднiсть технiчного розвитку цих пристроТв; рiвень сприйняття цифрових носГ!в; характер змш, що ви-никають при цифровому читанш з точки зору шзна-вальних процесiв; особливостi формапв програмно! пiдтримки користування цифровими ноаями; мож-ливiсть розвитку бiзнес-моделей у сферi використання електронних книг через комерцшну складову в процеа зв'язку автора та читача; рiвень сумiжностi технiчних стандартiв з наукометричними базами да-них; можливостi послуг створення та оцифровки на
базi бiблiотеки; рiвень дотримання авторського права у процеа доступу до цифрового ноая.
СЗГ 3 - Бiблiотечний про^р. Наведемо характеристики дано! стратегкно! зони господарю-вання: наявшсть профкш читачiв, що в1дпов1дають потребам !х оточення; рiвень урахування побажань та потреб користувачiв i експертних висновк1в ар-хiтекторiв, бiблiотекарiв та 1нших професiоналiв на формування i зм1ну внутр1шнього простору; рiвень та масштаби iнновацiй, що здшснюються для шдвищен-ня комфортност1 науково! бiблiотеки; наявнiсть та реалiзацiя системних проекпв з мон1торингу та роз-витку простору; наявнiсть локацiй, що здатш здиву-вати i бути стимулом до читання; сучаснiсть дизайну штер'еру; наявнiсть вкьних i доступних майданчишв, що здатнi приймати та генерувати незаплановаш заходи; можлившть комфортного спiвiснування вс1х в1кових груп; рiвень сприйняття бiблiотеки як ключо-во! вузлово! точки функцiонування досл1дницького унiверситету, зручн1сть м1сця и розташування.
СЗГ 4 - Сфера розвитку персоналу бiблiоте-ки. Дана стратепчна зона господарювання мае таи характеристики, що аналiзуються експертами: на-явшсть програм розвитку квалiфiкацГ! працiвникiв науково! бiблiотеки; рiвень волод1ння останнiми технологшми щодо пошуку, систематизаци та пред-ставлення iнформацi!; рiвень волод1ння бiблiографiв сучасними технологiями в бiблiотечнiй справ1, б1-блiографГ!, iнформацiйнiй ро6от1, методичними роз-робками в галузi бiблiографГ! та iнформацiйних наук; рiвень володшня книжковим фондом г дов1дково-бiблiографiчним апаратом б1бл1отеки; забезпечення вивчення передового досв1ду б1блюграфкно! та ш-формацшно! роботи в1тчизняних 1 св1тових б1блю-тек; р1вень знання правил внутр1шнього трудового розпорядку, правил 1 норм охорони пращ, виробни-чо! саштарГ! та протипожежного захисту; об1знан1сть методист1в у сфер1 чинного законодавства в галуз1 культури, теори та практики б1бл1отекознавства та б1бл1ограф1!; р1вень п1дготовленост1 редактор1в до редакц1йно-видавничо! д1яльност1; методи редагу-вання рукопис1в та художньо-техшчного оформлення друковано! продукцГ!; наявн1сть 1 системне навчання спещалктш з1 створення та оцифровки електронних носив шформаци; сучасшсть оновлення та наявн1сть шструкцш 1 стандарт1в за проф1лями напрям1в роботи науково! б1бл1отеки.
За допомогою методу БРАСБ-аналку сформуемо ключов1 критерГ! для оц1нювання кожно! з чоти-рьох груп БРАСБ-аналку: фшансова сила - FS, конкурентн1 переваги - СА, приваблив1сть сектора -стабкьшсть сектора - ES (табл. 2).
За ц1ею ж аналог1ею враховуемо прогнозован1 показники 1 заносимо в табл. 3. П1сля виставлення експертних оцшок було проведено та знайдено ште-гральн1 оцшки та зважен1 оц1нки для кожно! групи
анал1зу. Знаходимо координати вектор1в за такими розрахунками: Х = СА + К; У = FS + ES.
Процедура проведення БРАСБ-аналку перед-бачае наявн1сть одного чи групи експерт1в. У данш робот1 ми лише робимо спробу показати можлив1сть використання цього тдходу до оц1нювання стратеги Науково! б1блютеки. Тому, за браком обсягу, ми не описували детально склад експерт1в, процес оц1ню-вання кожно! СЗГ. Нами надано табл. 2, що показуе приклад оцшювання першо! СЗГ, 1 табл. 3, де надано вже фшальш результати, що були зроблеш по аналог!!, 1 зосереджено увагу на висновках та стратег1чних ре-комендац1ях. Опираючись на проведений експертний анал1з та отриман1 даш, побудуемо матрицю БРАСБ-анал1зу Науково! б1бл1отеки 1мен1 Михайла Максимовича Ки!вського нац1онального ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка, що дасть можлив1сть унаочнити та проанал1зувати !! стратег1чну позицго (рис. 1).
Анал1зуючи стратег1чн1 позицГ! СЗГ на матриц! БРАСБ-анал1зу Науково! б1блютеки 1мен1 Михайла Максимовича Ки!вського нац1ональ-ного ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка, пом1тним стае той факт, що дв1 стратег1чн1 зони господарювання знаходяться в «агресивнш» стратепчнш позиц!!, що св1дчить про !х високий потенц1ал, 1нш1 мають «консервативний» та «конкурентний» стани.
СЗГ 1 - Користувачi та послуги - цей страте-г1чний напрям знаходиться в «конкурентному» сташ позицюнування в галуз1. Дана стратепчна зона господарювання е важливою для науково! б1бл1отеки, адже це один з основних напрям1в дшльност1, який повинен стимулювати популяршсть установи. ФГ-нансовий фактор е критичним, адже фшансування на даному еташ розвитку науково! б1бл1отеки рухаеться в напрямку шновацш. Незважаючи на це, оргашза-ц1я одержуе конкурентну перевагу у в1дносно неста-б1льн1й обстановщ зовн1шнього оточення. Уточнена стратег1я полягае в центрованш диверсиф1кацГ!, укр1-пленш пр1оритетних напрямк1в збуту, залученн1 но-вих 1нвестиц1й для зб1льшення фшансування 1 впро-вадження нових технологш задля покращення конкурентного стану для задоволення користувач1в.
СЗГ 2 - Цифровий вмкт - «агресивний» стан поведшки в дан1й галуз1. Стратег1чна зона господарювання мае ч1тку тенденц1ю до зб1льшення ринк1в збуту, удосконалення продукц!! та ведення конкурентно! цшово! пол1тики. На даний момент Наукова б1бл1оте-ка 1мен1 М. Максимовича КНУ 1м. Тараса Шевченка активно працюе, щоб збкьшити цифров1 фонди та максимально л1берал1зувати доступ до них користу-вачам. У прогнозованому пер1од1 б1блютека прагне до зб1льшення економ1чного потенщалу, оск1льки прива-блив1сть даного сектора буде зростати, а конкуренцш буде збкьшена, тому кер1вництво Науково! б1блюте-ки застосуе ще б1льш агресивш стратег!! в дан1й галу-з1. Уточнена стратег1я полягае в тому, що органкацш
Експертна оцшка поточного стану СЗГ
Група Критерп Вага Оцшка (0-6)
СЗГ 1 СЗГ 2 СЗГ 3 СЗГ 4
Рентабельнiсть вкладеного катталу в розвиток 0,2 2 5 4 3
Стабiльнiсть отримання прибутку та наукового 0,3 1 4 4 2
Фшансова сила (економiчний потенцiал) - РБ ефекту
Здатшсть до пiдвищення рiвня капiталiзацií 0,2 3 5 5 5
та залучення додаткових кошт1в
Рентабельнiсть швестицш у розвиток 0,1 2 5 5 3
Лiквiднiсть 0,1 1 5 5 3
Заборгованiсть 0,1 3 2 2 1
1нтегральна о^нка 1,9 4,4 4,2 2,9
Критерп Вага СЗГ 1 СЗГ 2 СЗГ 3 СЗГ 4
Частка в галузi та и динамiка 0,1 4 4 2 4
Тиск конкурентiв 0,2 5 6 4 5
Конкуренты переваги - СА Асортимент бiблiотечних послуг 0,1 4 4 3 4
Рiвень технологи 0,1 3 4 2 3
Цiнова пол^ика 0,1 5 6 2 5
Зв'язки зi споживачами 0,2 5 5 4 4
Рентабельнiсть продажiв додаткових послуг 0,1 3 4 3 3
Здатнiсть здiйснювати маркетинговi заходи 0,1 3 4 2 4
1нтегральна о^нка 4,2 4,8 3 3,7
СА зважена -1,8 -1,2 -3 -2,3
Критерп Вага СЗГ 1 СЗГ 2 СЗГ 3 СЗГ 4
Привабливкть сектора - 1Б Суспiльна привабливiсть сектора 0,3 4 6 2 6
Можливост розвитку галузi 0,2 4 4 2 5
Використання послуг галузi в iнших галузях 0,3 4 4 4 5
Залежшсть розвитку галузi вiд кон'юнктури 0,2 3 4 1 4
1нтегральна о^нка 3,8 4,6 2,4 5,1
Критерп Вага СЗГ 1 СЗГ 2 СЗГ 3 СЗГ 4
Тривалкть життевого циклу сектора та стадiя 0,15 4 4 4 3
розвитку
Стабшьшсть Ступiнь iнновацiйностi сектора 0,2 3 4 3 4
сектора - ЕБ Маркетинге^ та рекламнi можливостi в сектср 0,1 3 5 3 2
Ступiнь впливу закордонного катталу 0,2 5 6 6 5
Мiнливiсть попиту 0,15 3 5 5 1
Можливiсть отримання додаткового прибутку 0,2 3 5 5 2
1нтегральна о^нка 3,6 4,9 4,5 3
ЕБзважена -2,4 -1,1 -1,5 -3
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 3
Експертна оцшка прогнозного стану СЗГ
Поточний перюд Прогнозований перюд
Х У Х У
СЗГ 1 2 -0,5 СЗГ 1 3,9 -2
СЗГ 2 3,4 3,3 СЗГ 2 4,9 4,5
СЗГ 3 -0,6 2,7 СЗГ 3 -0,9 4,6
СЗГ 4 2,8 -0,1 СЗГ 4 5,4 1,4
Джерело: авторська розробка.
проводить полiтику захоплення бкьшо! частки галу-з1 Стратегiею на майбутне е горизонтальна диверси-фiкацiя послуг, просування свого бренда та змщнен-ня становища в галузi шляхом зворотно! штеграци послуг, що вже мають прихильнишв, i послуг, що не прижилися, але !х буде оновлено та штегровано.
СЗГ 3 - Бiблiотечний про^р - притаманний «консервативний» стан поводження в галузь Даний сектор галузi е стабiльним з низьким темпом зрос-тання. Це обумовлено низьким рiвнем фiнансування в даний сектор через обмеження фшансових ресур-
Консерваваь зеии 5 Агавсивеий
3* ¿1 ¿чрГ 2*
\ \ \ \ И
С^Ч/ ЗГ 3
\\ ц
С 1 1 1 0 1 1 (т 1 1 1 1 ,
-4 -3 -2 -1 1 ) ^^Г*)4-^ 4 5 6 7 8
-1 ' ^<^-чСЗГ 1*
-2
-3
-4
-5
Захисеий -6 Е Нсекуаветеий
Рис. 1. Матриця SPACE-аналiзу Науково! бiблiотеки iменi М. Максимовича КНУ iм. Тараса Шевченка Джерело: авторська розробка.
сiв. Наявних ресурсiв, що вкладаються, недостатньо, щоб вивести цей сегмент на вищий конкурентний рiвень. СпостерГгаеться тенденцiя зростання еконо-мiчного потенщалу, а також ведеться вихiд на бкьш привабливi сфери, i, як це видно з матриц, бiблiотека дiе в правильному напрямi та у прогнозному перiодi покращить цей показник. Уточнена стратепя полягае в тому, щоб розвивати послуги та можливосп !х ви-користання, розвивати галузь та впроваджувати новi технологи, що забезпечать прихильшсть нових по-стачальникiв i користувачiв.
СЗГ 4 - Сферарозвитку персоналу бiблiотеки -на даний момент кадрова полiтика науково! бГблюте-ки знаходиться шд пильним контролем керiвництва. Цей важливий стратепчний напрям розвиваеться навиъ, незважаючи на обмеженiсть внутрiшнiх та зо-внiшнiх ресурсiв для господарювання. Звшно, вГдпо-вiдно до свпових, чи навiть европейських, стандартiв поки установа не може розвиватися так, як необхГдно для такого рiвня закладу. Це зумовлено полiтикою конкуренив на европейському рiвнi та недостатньо розвиненою фшансовою автономнiстю дослГдниць-кого ушверситету, при якому функцiонуе наукова бь блiотека. У прогнозованому перiодi спостерiгаеться зб1льшення iнвестування в даний сегмент, i наукова бiблiотека перейде з «конкурентного» стану в «агре-сивний» - для збереження сво!х позицш у галузi та збкьшення темпiв розвитку даного сегмента. Уточнена стратепя спрямована на забезпечення розвитку найбкьш талановитих сшвробкнишв, також значний обсяг швестицш необхiдно спрямувати на розвиток
штерактивних технологiй для шдвищення квалГфка-цГ! всiх категорГ! персоналу.
ВИСНОВКИ
Наукова бiблiотека Гмеш Михайла Максимовича Ки!вського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка мае достатньо значну конкурентну перевагу в сегмент наукових бiблiотек дослГдницьких унiверситетiв, осккьки стаб1льно провадить свою дшльнкть у галузi бiблiотечних послуг г забезпечуе якГсний рГвень !х надання користувачам. У рамках свое! стратеги заклад системно займаеться розви-тком нових технологш, заснованих на впровадженш передового европейського та свкового досвГду. Наукова бГблютека переважно мае «агресивний стан» у галузГ, тому !! д1яльнГсть спрямована на захоплення бГльшо! частки та повернення тих користувачГв, якГ шшли до Гнших. Також невГд'емним атрибутом установи е впровадження шновацшно! полГтики, перео-снащення та модершзацш, що мае на метГ привернен-ня уваги нових користувачГв. 1нвестицГ! у стратегГчну зону господарювання «бГблютечний простГр» е вкрай необхГдними для установи, адже впровадження нових технологш дозволить не тГльки диверсифкувати послуги, але Г значно !х удосконалити.
Головною рекомендованою стратепею розвитку для Науково! бГблютеки ГменГ Михайла Максимовича Ки!вського нацГонального унГверситету ГменГ Тараса Шевченка е тдтримка стабйьнот функщонуван-ня, посилення сфери розвитку персоналу та забезпечення високого рiвня вiдвiдуваностi, що дасть новГ
можливост для установи та в^дкрие новi перспекти-ви для розвитку.
Аналiзуючи матрицю SPACE-аналiзу, можна ви-окремити такi уточненi стратеги:
+ залучення нових iнвестицiй для зб1льшення фiнансування у сферу розвитку персоналу, програмного забезпечення та полшшення бь блiотечного простору; + горизонтальна диверсифкащя послуг, просу-вання свого бренда та змщнення становища в галузi шляхом зворотно! iнтеграцГ! послуг; + розвиток бiблiотечних послуг i можливостей
поширення !х популярностi; + впровадження нових технологiй i модернГ-зацiя наявних, що забезпечать прихильшсть нових користувачiв.
Дотримання даних стратепчних рекомендацiй забезпечить збiльшення економiчного потенщалу, зростання конкурентних переваг, полiпшить прива-бливiсть галузi та сприятиме покращенню зовшшшх умов функцiонування Науково! бiблiотеки iменi Ми-хайла Максимовича Ки!вського нацiонального уш-верситету iменi Тараса Шевченка.
Устаттi авторами здiйснено спробу застосуван-ня методичного iнструментарiю стратепчного управлiння в оцiнюваннi стратеги розвитку на-уково! бiблiотеки, що нащлена на пошук ефективних пiдходiв до покращення стратепчного управлшня та оцшювання готовностi своечасно iдентифiкувати та задовольнити запити зовшшнього середовища. За-пропоновано авторський погляд на стратеию розвитку Науково! бiблiотеки, що базуеться на результатах SPACE-аналiзу.
Перспективи подальших дослiджень у цьому на-прями Повний обсяг проведених розрахункiв дуже великий, що перевищуе рекомендован обсяги фахово! статтi, тому подано лише отримаш результати. Дана стаття в1дображае лише концептуальне бачення авто-рiв та основнi результати проведеного оцшювання й актуалiзуе дискусiю навколо цього питання. Контроль за виконанням стратегГ!, пошук шструментш !! кори-гування стануть подальшими напрямами наших на-укових досл^джень та практично! дiяльностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Мiждисциплiнарний словник з менеджменту/за ред. Д. М. Черваньова, О. I. Жилшсько'''. Ки'в: Нiчлава, 2011. 624 с.
2. Положення про Наукову бiблiотеку iм. М. Максимовича Ки'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. и^: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/about/ statut.php3
3. Сербiн О. Систематизацiя шформацп в контекстi розвитку класифiкацiй наук: монографiя. Ки'в: ВПЦ «Ки'в-ський ушверситет», 2015. 431 с.
4. CnTH^bKHM M. CrpaTerNHi iMnepaTUBU po3BMTKy Ha-yKOBOi 6i6nioTeKM flocniflHi^bKoro yrnBepcuTeTy. BicHUK KHy iMeHi Tapaca WeBneHKa. Cep.: «EKOHOMiKa». 2017. № 5 (194). C. 34-39. DOI: https://doi.Org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/5
5. Barcelona. The Futures of the Public Library. 2010. URL: https://elsfutursdelabibliotecapublica.wordpress.com/idees-forca-extretes-de-les-aportacions-realitzades/catala/
6. Black, A. The Public Library in Britain 1914-2000. British Library, London, 2000. 192 p.
7. Borge, S. New spaces for new uses. Paper presented at the Conference on the Future of Public Libraries, Biblioteque de Barcelona. Retrieved January 27, 2011. URL: http://elsfu-tursdelabibliotecapublica.wordpress.com/documentacio/new-spaces-sondergard/
8. Budd, J. The changing academic library: operations, culture, environments, Chicago: ACRL, 2005. 416 p.
9. Evans, J. Funding the ladder: The Passmore Edwards legacy. Francis Boutle, London, 2011. 268 p.
10. Hellen, N. Library Space and Digital challenges in Library Trends. Library Design: From Past to Present. 2011. Vol. 60. No. 1. P. 74-189.
11. Jarocki, M. Open Source w Bibliotekach. W swietle badan publicznych uczelni akademickich w Polsce. Wydawnict-wo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, Torun, 2015. 300 s.
12. Kruszewski, T. Przestrzenie biblioteki. O symbolic-znej, fizycznej i spolecznej obecnosci instytucji. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, Torun, 2012. 525 s.
13. Lewis, M. The University of Sheffield Library Information Commons: a case study. Journal of Library Administration. 2010. Vol. 50. P. 161-178. DOI: 10.1080/01930820903455040
14. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2015. URL: http://dx.doi.org/10.1787/sti_scoreboard-2015-en
15. Roydson, C. & White, H. (eds.). Expert Systems in Reference Services. New York, Haworth Press, 1989, 238 p.
16. Worpole, K. Contemporary Library Architecture. London and New York, 2013. 197 p.
17. Zuck, G. & Flanders, B. Wide Area Networks in Libraries: Technology, Applications and Trends. New Jersey, 1992. 165 p.
REFERENCES
"Barcelona. The Futures of the Public Library. 2010". https://elsfutursdelabibliotecapublica.wordpress.com/idees-forca-extretes-de-les-aportacions-realitzades/catala/
Black, A. The Public Library in Britain 1914-2000. London: British Library, 2000.
Borge, S. "New spaces for new uses" Paper presented at the Conference on the Future of Public Libraries, Biblioteque de Barcelona. Retrieved January 27, 2011. http://elsfutursdelabib-liotecapublica.wordpress.com/documentacio/new-spaces-sondergard/
Budd, J. The changing academic library: operations, culture, environments. Chicago: ACRL, 2005.
Evans, D. Funding the ladder: The Passmore Edwards legacy. London: Francis Boutle, 2011.
Expert Systems in Reference Services. New York: Haworth Press, 1989.
Hellen, N. "Library Space and Digital challenges in Library Trends". Library Design: From Past to Present. Vol. 60, no. 1 (2011): 74-189.
Jarocki, M. Open Source w Bibliotekach. W swietle badan publicznych uczelni akademickich w Polsce. Torun: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, 2015.
Kruszewski, T. Przestrzenie biblioteki. O symbolicznej, fizyc-znej i spolecznej obecnosci instytucji. Torun: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, 2012.
Lewis, M. "The University of Sheffield Library Information Commons: a case study". Journal of Library Administration. Vol. 50 (2010): 161-178.
Mizhdystsyplinarnyi slovnyk z menedzhmentu [Interdisciplinary Management Dictionary]. Kyiv: Nichlava, 2011.
"OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2015". http://dx.doi.org/10.1787/sti_scoreboard-2015-en
"Polozhennia pro Naukovu biblioteku imeni M. Maksy-movycha Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka" [Regulations on the M. Maksymovych Scientific
Library of Kyiv National Taras Shevchenko University]. http:// www.library.univ.kiev.ua/ukr/about/statut.php3
Serbin, O. Systematyzatsiia informatsii v konteksti rozvytku klasyfikatsii nauk [Systematization of information in the context of the development of classification of sciences]. Kyiv: Kyivskyi universytet, 2015.
Sytnytskyi, M. "Stratehichni imperatyvy rozvytku nauko-voi biblioteky doslidnytskoho universytetu" [Strategic imperatives for the development of the scientific library of the research university]. Visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka. Ser.: Ekono-mika. 2017. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5Z5 Worpole, K. Contemporary Library Architecture. London; New York, 2013.
Zuck, G., and Flanders, B. Wide Area Networks in Libraries: Technology, Applications and Trends. New Jersey, 1992.
<C
OQ O O
<
O u
BI3HECIHQOPM № 1 '2018 127
www.business-inform.net
