CC BY
10
УДК 378.4:001.12:[316.42+330.3]
Д0СЛ1ДНИЦЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ЯК СОЦ1АЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМ1ЧНИЙ ФЕНОМЕН
© 2018 ситницький М. в.
УДК 378.4:001.12:1316.42+3303]
Ситницький М. В. Дослщницький унiверситет як соцiальний та економiчний феномен
У дотджент здшснено переосмислення рол/ досл/дницького ун/верситету як соцального й економ/чного феномена. Встановлено, що феномен досл/дницького ун/верситету полягае у р/зноб/чному розкриттi нновацшного потенц/алу талановитих i здатних до наукового пошуку особис-тостей. Систематизовано та проанал/зовано45л/тературнихджерел, що представляютьдумкуавторитетнихнауковц/вм'жнародногор/вня у сферi створення та розвитку досл/дницьких ун/верситет/в у р/зн/ часовi пер/оди. Встановлено, що майже кр/зь вши досл/дницький ушверситет еволюц/онував, набував нових форм, але його фундаментальна значущсть у розвитку суспльства залишалась незм'тною i не мала альтернати-ви. Розвиток XXI ст. характеризуеться стрмкою експанаею цифрових технолог/й, i водночас для ун/верситетського феномена наступае нова ера випробувань i трансформацй. Новi ун/верситети, що очолять процеси розробки, впровадження i широкого використання цифрових техно-лог/й чекае усп/шна стратег/чна перспектива i посл/довний розвиток. Стосовно тиххто про/гноруе цифровi технологи, автор зазначае, що вони будуть приреченi на технолог/чну в'дстал'кть i поступове згортання свое' д/яльност/.
Ключов'! слова: досл/дницький ун/верситет, феномен досл/дницького ун/верситету, значення ун/верситету у соц/альному та економ/чному Б'бл.: 45.
Ситницький Максим Васильович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту iнновацйноi та твестицшноi д/яльностi, Ки/вський нац/ональний ун/верситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Укра/на) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
УДК 378.4:001.12:1316.42+330.3] Ситницкий М. В. Исследовательский университет как социальный и экономический феномен
В исследовании осуществлено переосмысление роли исследовательского университета как социального и экономического феномена. Установлено, что феномен исследовательского университета заключается в разностороннем раскрытии инновационного потенциала талантливых и способных к научному поиску личностей. Систематизированы и проанализированы 45 литературных источников, которые представляют мнение авторитетных ученых международного уровня в сфере создания и развития исследовательских университетов в разные временные периоды. Установлено, что практически через века исследовательский университет эволюционировал, приобретал новые формы, но его фундаментальная значимость в развитии общества оставалась неизменной и не имела альтернативы. Развитие XXI в. характеризуется стремительной экспансией цифровых технологий, и вместе с этим для университетского феномена наступает новая эра испытаний и трансформаций. Те университеты, которые возглавят процессы разработки, внедрения и широкого использования цифровых технологий, ждет успешная стратегическая перспектива и последовательное развитие. Относительно тех, кто проигнорирует цифровые технологии, автор отмечает, что они будут обречены на технологическую отсталость и постепенное сворачивание своей деятельности. Ключевые слова: исследовательский университет, феномен исследовательского университета, значение университета в социальном и экономическом измерении. Библ.: 45.
Ситницкий Максим Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
UDC 378.4:001.12:1316.42+330.3] Sitnicki M. W.
The Research University as a Social and Economic Phenomenon
The study rethinks the role of research university as a social and economic phenomenon. It has been determined that the phenomenon of research university consists in a versatile disclosure of innovation potential of talented personalities, capable of scientific inquiry. 45 literary sources, representing the opinions of authoritative scholars of the international level in the sphere of creation and development of research universities in different time periods, are systematized and analyzed. As determined by the author, research university had evolved and acquired new forms through the centuries, but its fundamental importance in the development of society remained unchanged, having no alternative. The development of 21st century is characterized by rapid expansion of digital technologies and, at the same time, there's a new era of trials and transformations for the university phenomenon. Those universities, which lead the processes of development, implementation and wide use of digital technologies, can expect a successful strategic perspective along with consistent development. Regarding those which ignore digital technologies, the author notes that they will be bound to technological backwardness and gradual curtailment of their activities.
Keywords: research university, phenomenon of research university, meaning of university in the social and economic dimension. Bibl.: 45.
Sitnicki Maksym W. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Innovative and Investment Activities, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volod-ymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
Питання переосмислення ново! poAÍ дослц-ницьких ушверситепв актуалiзуeться в умовах CTpiMKoro розвитку цифрових технологш та шших сфер сощально-економiчноí активное« суспкь-ства. Класичне розумшня ушверситету як транслятора знань потребуе розширеного тлумачення та доповне-
ння з рiзнобiчним забарвленням додаткових функцш, що почали виконувати дослцницью ушверситети шд впливом технолопчного прогресу та нових запипв сус-пкьства. Генеральна мкш дослцницьких ушверситепв вже давно потребуе розширеного тлумачення з додаван-ням нових, сощально значущих прюритепв. Сьогодш
нашим завданням е шдготовка досл1дницьких ушвер-ситет1в до сучасно! 1 прогресивно! ери цифрового св1ту. Ми зобов'язаш оптим1зувати ключов1 суспкьно значущ1 шституц!! для гармон1йного розвитку 1 життя майбутнк покол1нь людей з творчим типом мислення.
Фундаментальш досл1дження у сфер1 формування та забезпечення ефективного функцюнування дослц-ницьких ун1верситет1в проводили таю вчеш: Айдрус I., Альбах Ф., Антонюк Л., Базилевич В., Бугров В., Ванг Я., Василькова Н., Вест Ч., В1ссема Й., Губерський Л., Гуд-феллов Р., Гумбольдт Вкьгельм фон, бгоров I., Жилш-ська О., Закусило О., Згуровський М., Зубрицька М., Ка-лашн1кова С., К1нг К., Кремень В., Кроу М., Кузьм1н О., Курбатов С., Левш Г., Л1а М., Л1у Н., Луговий В., Мер-тен А., Нканд Дж. Павленко А., Пелжан Я., Романов-ський О., Салм1 Дж., Сацик В., Слюсаренко О., Супян В., Схрамм Ч., Таланова Ж., Трайтенберг М., Фшпенко А., Ф1нкелстейн М., Чеберкус Д., Ченг Я., Черваньов Д., Черняк О. та ш.
Потребуе наукового переосмислення феномен досл1дницького ун1верситету для пошуку сучас-них напрям1в 1 метод1в його розвитку.
Формулювання завдань та цiлей стати. Головною метою статт1 е переосмислення рол1 дослцницько-го ушверситету як соц1ального та економ1чного феномена. Для досягнення мети було поставлено та виршено таю завдання:
■ вивчення авторитетно! науково! думки у сфе-р1 функц1онування та розвитку досл1дницьких ун1верситет1в;
■ досл1дження еволюц!! розвитку ун1верситет1в св1тового класу.
У XIX ст. найкращими ушверситетами у св1т1 вва-жались шмецью досл1дницьк1 ун1верситети, що у той час навчали значну чисельшсть шоземних студент1в з США, кра!н бвропи та св1ту. Основну м1с1ю цих досл1дниць-ких ун1верситет1в було закладено ще В1льгельмом фон Гумбольдтом, що звучала як «вШанкть науф>. У його меморандум! 1809 р. [1] щодо Берлшського ушверситету було проголошено основш принципи досл1дницького ушверситету, яю передбачали:
■ едн1сть науки та викладання;
■ свободу викладання;
■ академ1чне самоврядування.
Головним завданням, яке Гумбольдт ставив перед собою у наведеному меморандуму було створення оргашзацшно! структури управл1ння у вси наукових 1 навчальних установах, що сприятиме реалшаци !х внутршнк цкей. Також автор п1дкреслював високу роль держави як загального регулятора прюритетного розвитку досл1дницьких ун1верситет1в. Значну части-ну було в1дведено автором для обгрунтування важли-вост1 м1ждисципл1нарного д1алогу наукових дисципл1н в ун1верситетському середовищЬ З управлшсько! точки зору це дае змогу комплексно розвивати майстершсть професорсько-викладацького складу та бкьш широко охоплювати пр1оритетн1 напрями навчально! 1 науково'! д1яльност1. Вкьгельм фон Гумбольдт був великим провидцем 1 вже в т1 часи усв1домлював високу соц1альну
м1аю досмдницького ушверситету, розумшчи неви-черпн1сть i р1зномаштшсть його можливостей.
П1сля XIX ст., на початку XX ст. Шмеччина поступилась лидерством США у розвитку дослцницьких унiверситетiв. Фактично i в цей час США тримае свiтове лiдерство, що пiдкреслюеться наявшстю 13 американ-ських дослiдницьких ушверситейв у ТОР-25 рейтингу QS 2018, у дослцженш [2] показано причини та наслдки цих тенденцiй. Шмеччина значно втратила сво! позици на свгтовш аренi, i в цьому рейтингу перший шмецький унiверситет «Technical University of Munich» зустрiча-еться аж на 64 позици [3].
Фундаментальною науковою працею, що показала сучасну роль американських дослцниць-ких унiверситетiв, стала робота Чарльза Веста «Американський дошдницький утверситет з чайв Друго1 СвтовоИ вшни до мережевого сустльства» [4]. Автором було проаналiзовано дослцницью ушверсите-ти США та вплив на них державних шституцш. Розкри-то процес становлення та розвитку державно! i приватно! сфери освiти. Стратегiчне мислення екс-президента Массачусетського технолопчного iнституту шдкресле-но його висновками стосовно майбутньо! перспективи глобального розвиту iнтернет-технологiй в дослцниць-ких унiверситетах.
У XXI ст. одшею з фундаментальних наукових праць стосовно розвитку дослцницьких унiверситетiв свггового класу е праця мiжнародно! групи науковщв Кроу М., Мертен А., Герман В., Трайтенберг М. та ш. «Майбутне дошдницького ушверситету. Назустрiч глобальним викликам XXI ст.» [5]. У цш робой авторами узагальнено тенденци та перспективи розвитку дотдницьких ушверситейв у рiзних кра!нах свiту. Роз-крито перспективу розвитку дослцницьких ушверсите-тiв у бврош та проаналiзовано успехи в США та 1зраш. Наведено сценари розвитку та зроблено !х глибокий аналiз. Праця розставляе прiоритети розвитку дослц-ницьких унiверситетiв i виражае стратепчне бачення авторiв стосовного глобального майбутнього галузi науки й освгти.
Грунтовну монографiю, де розкрито аналiз сучас-них i майбутнк концепцш унiверситету свиово-го класу, видано фаховим експертом Светового Банку у сферi вищо! освiти Джемкем Салмi «Виклики створення унiверситетiв свтового класу» [6]. У пращ розглянуто питання стосовно вцмшностей категорш «унiверситет свтового класу» та «елiтний унiверситет». Окреслено та проаналiзовано можливi стратег!! та шляхи створення таких ушверситепв. Визначено проблеми, витрати та ризики, пов'язаш з д!яльшстю дослкницьких ушверситейв. Окреслено перспективи розвитку ушвер-ситейв свитого класу у глобальному контексп.
Важливим внеском автора е iдентифiкацiя трьох основних стратегiй побудови ушверситету светового класу, що полягають у такому:
+ перша стратегiя - модернiзацiя ушверсите-пв, що вщбраш для комплексного розвитку. Фактично це е реставрацiя вже кнуючо! ма-
терiально! бази та залучення високоосвiчених фахiвцiв для провадження науково'1 дiяльностi та вдосконалення навчально'1 майстерностi. Ця стратет мае найменшi витрати, тому, що ви-користовуеться вже набутий потенщал; + друга стратегiя - шлях об'еднання деккькох унiверситетiв для подальшого розвитку як единого цкого. Цей варiант дае бкьше можли-востей для выбору найкращих претендентiв на позицй викладачiв i провiдних науковщв, але i пов'язаний зi значними витратами на утворен-ня ново! структури, створення ново! матерiаль-но! бази та 'й розвитку; + третя стратегiя - створення нових ушвер-ситетiв. Зрозумко, що в цьому варiантi перед-бачено нести найбiльшi витрати, але при цьому кнуе можливiсть закладення з самого початку ефективного мехашзму функцiонування, сис-теми управлiння та побудови сучасно! матерь ально! бази. Пiд новий ушверситет свiтового класу необхiдно набрати на конкурсних засадах результативних фахiвцiв в науцi та техшщ та провадити дiяльнiсть вiдповiдно до свгго-вих стандартiв, вирiшуючи глобальш проблеми людства.
Володимир Сацик, узагальнивши шдхц австра-лiйського дослiдника Саймона Маргшсона до трьох можливих стратегiй розбудови ушверситепв свiтового класу, запропонував свою концепцш [7]. Погляд автора базуеться на таких варiантах стратегй:
+ перша стратегiя - розвиток унiверситетiв свiтового класу «вшир». Пiд цим розушеться реалiзацiя комплексу заходiв з удосконалення нащонально! системи вищо! освгти, розширен-ня доступу вси бажаючих до якiсних освiтнiх послуг, суттевого нарощення дослцницько-го потенцiалу у вичизняних унiверситетах, еволюцiйного формування уншерситетш, що здатнi бути конкурентоспроможними у гло-бальних масштабах ринку наукових та освгт-нiх послуг. Цей шлях розвитку притаманний дослцницьким ушверситетам Захiдно! бвро-пи. Але виникае питання, насккьки вiн буде ефективний в укра!нських реалiях тотально! обмеженост фiнансових ресурсiв i масово! мирацп студентiв i науково-педагогiчних ка-дрiв за кордон. Недооцiненiсть штелектуаль-но! працi в Укра!нi може стати на завадi реа-лiзацi! цього шляху розвитку дослцницьких унiверситетiв; + друга стратегiя - розвиток унiверситетiв свЬ-тового класу «вглиб». Автор мае на увазi сфо-кусований розвиток пе! сфери дослiджень, що може дати кращi та швидю результати у глобальному масштаба Фактично коло розвитку буде об'еднувати прюритетш дослiдницькi уш-верситети кра!ни, що спроможнi здiйснювати вагомi науковi дослiдження та вже мають певш напрацювання у цих сферах. Цей шлях розви-
тку був обраний кра!нами Сходно! Азй протягом друго! половини XX ст. Ця стратет дае змогу сформувати «наукову вiзитну картку нацй», що презентуе кра!ну у глобальному середовищ; f третя стратегiя - комбшована стратегiя розвитку уншерситетш свiтового класу «вшир» i «вглиб». Цей шдхк передбачае прiоритетний розвиток сфер науки та техшки в1дпов1дно до потреб i запитiв свиово! кон'юнктури ринку дослiдницьких i навчальних послуг. Ця стра-тегiя може реалiзовуватись у випадку, коли до-слiдницькi унiверситети мають високий рiвень фiнансово! стiйкостi та необмеженiсть штелек-туальних ресурсiв для розвитку. На сьогодш цей пiдхiд стратегiчного розвитку використо-вують Китай та США, тим самим утримуючи свiтове лидерство.
У працях [8-10] Салмi Дж. придкяе увагу вивчен-ню поширених помилок при створеннi нового ушвер-ситету свiтового класу, аналiзуе виклики та можливостi вищо! освiти в XXI ст. i дослiджуе питання можливост чи неможливостi досягнення молодим ушверситетом статусу свiтового класу.
Професор Колумбшського унiверситету Генрi Ле-вш у сво!й працi «Що таке ушверситет свтового класу?» [11] значну увагу придкяе теоретичним питанням вивчення феномена ушверситету свггового класу. Автор показуе, що у багатьох випадках керiвники окремих уш-верситейв вважають, що вони вже досягли статусу свь тового класу в конкретнш галузi навчання, фактично не розумшчи повну змiстовнiсть поняття «ушверситет свь тового класу». У дослцженш автор обгрунтовуе основнi ознаки та шляхи шдтвердження статусу унiверситету свтового класу.
Широко проаналiзовано принципи побудови ушверситету светового класу у пращ вще-канцлера Стеффордширського унiверситету Крктш Кiнг «Свтовий клас?» [12]. Вона обгрунтувала ключовi компоненти, що необхцш для пiдтвердження статусу унiверситету светового класу. Вони базуеться на наявност студентiв з усього свiту; рiзноманiтностi партнерських вiдносин iз унiверситетами, коледжами та бiзнесом у всьому свт та наявностi студентiв, якi на-вчаються за навчальними програмами ушверситету за кордоном. Основний акцент робиться на досконале навчання, шновацй та компетенцй, а не на ккьюсть Нобе-лiвських лауреатiв.
Японська модель створення та розвитку ушверситету свтового класу розкрита в публжащях Нканд Дж. [13] та Фшкелстейна Мартiна [14].
Наукову думку стосовно розвитку дотдницьких унiверситетiв у кра!нах всього азiйського регiону висвгт-лено в публiкацiях Ванг Я. [15], Ченг Я. та Лiу Н. [16]. На сьогодш основш засади освиньо! полiтики КНР визна-чае «Проект 211», що був шщшований Мiнiстерством освiти та Мшстерством фiнансiв в 1995 роцi. Цей стра-тегiчний документ нацкений на прюритетний розвиток 6 % елиних вищих навчальних закладiв, що в абсолют-
ному вираженш становить близько 1700 дослцницьких ушверситетав. CTpaTeri4Hi засади розвитку дотдниць-ких унiверситетiв у цьому документа були зосередженi на основних чотирьох напрямах:
•f розвиток дисциплiнарних i мiждисциплiнарних програм;
•f створення вiртуальних кампусiв; •f розвиток науково-педагогiчного персоналу та
сшвробиниюв; • розвиток шфраструктури.
За даними Свiтового Банку [17], на це проект було видкено близько 2,9 млрд доларiв США на перюд 1996-2000 рр. та 2,54 млрд доларiв США на перЬ-од 2002-2007 рр. Фшансування проекту здiйснювалось центральним урядом Китаю, що додатково iнвестував у проект 1,16 млрд доларiв США та реалiзовував його разом iз органами мкцевого самоврядування та самими обраними для розвитку ушверситетами. Програма принесла вагомi результати. На сьогодш, за рейтингом QS [3], один з Китайських унiверситетiв «Tsinghua University» замикае ТОР-25 кращих досл1дницьких уш-верситетiв свiту.
Фiлiп Альбах у свош працi «Варткть та переваги утверситету свтового класу» [18] порушуе i роз-кривае проблему сутноста унiверситету свiтового класу. Водночас автор представляе власний погляд на побудо-ву ушверситету дослцницького типу та пов'язанi з цим фiнансовi витрати.
Йохан Вiссема у свош пращ «Утверситет тре-тього поколшня» [19] розкривае рiзнобарвнiсть мож-ливостей розвитку досл^ницьких унiверситетiв. Автор акцентуе увагу на важливоста сшвпращ ушверси-тету з його оточуючим середовищем i отримання вц цього максимально! користi. У робота наведено комп-лексне бачення сучасного ушверситету та показано еволющя моделi унiверситету вiд середньовiччя до наших дшв. Обгрунтовано необхiднiсть забезпечення автономи унiверситетiв, свободи науки та ii незалеж-ностi вiд економiки. Науку розглянуто як теоретичну дiяльнiсть, а практичне ii застосування е лише додат-ком. Автором шдкреслено важливкть тiсноi спiвпрацi науки та бiзнесу.
Айдрус I. та Фiлiпов В. проаналiзували сучасний стан на св^вому ринку освгшк послуг i сформулювали основнi тенденцii його розвитку [20]. Поглиблено наведено особливоста свпово"! торгiвлi освiтнiми послугами, а також мехашзми регулювання свiтового ринку освп1-ни послуг рiзними мiжнародними органiзацiями. Авторами детально описано джерела фшансування осв^ни послуг i характеристики мiжнародних рейтингiв.
Супян В. у монографи «Дошдницьт утверсите-ти США: мехатзм штеграци науки та освти» [21] широко показав досвц розвитку американа^ моделi дослiдницьких унiверситетiв. Автор поглиблено розгля-нув питання iнновацiйноi дiяльностi, роль унiверситетiв у регюнальному розвитку, механiзми фiнансування науки, роль шоземних учених в американських ушверсите-тах, питання органiзацii студентського самоврядування та мiжнародних наукових обмшв.
Фундаментальна праця Ярослава Пелiкана «1дея утверситету» [22] окреслила автопортрет класичного ушверситету, показала сфери вГдповГдальноста ушверситету за справу освГти, дослГдження та наукову кому-нiкацiю. Особливкстю цiе'i працi е те, що автор робить спробу зрозушти минуле, сучасне та майбутне ушвер-ситетського феномена.
Hауковi працi авторитетних науковцiв Ки!вського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шев-ченка стосовно удосконалення ушверситетсько! освiти й штенсифжаци дослГдницько! дiяльностi у рiзнi перiоди розвитку Унiверситету викладенi у працях Гу-берського Л. [23], Бугрова В. [24], Базилевича В. [25], Фкшенка А. [26; 27], Закусила О. [28], Черняка О. [29], Жилшсько! О. [30].
Особливу увагу у монографи «Розвиток науково-техтчноИ дiяльностi у контект самооргатзаци» [31] доктора економiчних наук, професора, завГдувача ка-федри менеджменту шновацшно! та швестицшно! дГ-яльностi Ки!вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка Жилшсько! О. придкено глибокому аналiзу зародження первiсних форм науково-техшчно! та мисленнево! дiяльностi в укра!нських землях вГд доби Ки!всько! Русi i до XXI ст. Фундаментом для проведення зазначеного дослГдження стала праця Черваньова Д. та Жилшсько! О. [32], в якш було виявлено основнi тенден-цГ! та форми розвитку класичних унiверситетiв ЗахГдно! бвропи та Укра!ни.
Ректор Нацiонального техшчного унiверситету Укра!ни «Ки!вський полiтехнiчний шститут» Михайло Згуровський, беручи активну участь в ГмплементацГ! принципГв Болонського процесу у вГтчизняну навчаль-ну та наукову сфери, у сво!х публжацГях [33] акцентуе увагу на кричущу необхiднiсть прийняття полГтичних рiшень задля модершзаци системи вищо! освГти Укра!-ни. Iнновацiйно-активних людей в ушверситетах Укра-!ни треба розвивати та створювати !м всГ необхiднi для роботи умови. Про високу роль людей з шновацшним типом мислення для сучасно! ушверситетсько! освГти, у сво!х працях пише Кремень В. [34]. Щ талановитГ люди повинш творити та забезпечувати лГдерство сучасним дослГдницьким унГверситетам Укра!ни.
Авторитетними фахГвцями у сферГ дослГдження феномена лГдерства унГверситетГв свГтового класу, !х ранжування та розвитку е науковщ 1нститу-ту вищо! освГти НАПН Укра!ни (далГ 1нститут). Зокрема Калашшкова С. у сво!й науковГй монографи «Освтня парадигма професюналiзацu управлтня на засадах л^ дерства» [35] розкрила теоретичш та методичш засади професшно! пГдготовки управлГнцГв заради шдвищен-ня !х лГдерського потенцГалу. Саме лГдерство в умовах сучасних суспГльних трансформацш вГдГграе ключову роль у забезпеченш сталого розвитку.
Також серед представниюв 1нституту слГд видГ-лити Г фундаментальш працГ СергГя Курбатова [36; 37], що з фГлософсько! точки зору дають загальне розумГння про сутшсть унГверситету свГтового класу як матерГалГ-зацГ! Где! елГтного навчального закладу та розкривають
феномен ушверситету в контекст часових i просторо-вих викликiв. Водночас особливу цшшсть являе собою праця Лугового В., Слюсаренко О. та Таланово! Ж. [38], що у вимiрювальному просторi рiзнобiчно подае характеристику типових топ-унiверситетiв свiту.
Львiвську наукову школу представляе Зубриць-ка М. з Львiвського нацiонального унiверситету iменi 1вана Франка. Автор у своему дослцженш [39] систе-матизувала думки видатних мислителiв Х1Х-ХХ ст., яю формотворчо та критично осмислювали цею Ушверси-тету та впливали на його розвиток впродовж вшв. Серед авторитетних представникiв Навчально-наукового шституту економiки i менеджменту Нацiонального ушверситету «Львiвська полiтехнiка» - Кузьмiн О., Маслак О. та Удовиченко Т., яю у сво!х дослiдженнях обгрунтовують необхiднiсть пiдвищення iнновацiйно! активностi в економщ [40]. Iнновацiйний вектор розви-тку нацiонально! економiки мае базуватись на розвитку дослцницьких унiверситетiв, що, своею чергою, i мо-жуть забезпечити стрiмке продукування iнновацiй.
Унаукових публiкацiях члена-кореспондента НАН Укра!ни Егорова I. [41] обгрунтовуеться думка ткного спiвробiтництва наукових установ i представникiв реального сектора на шдприемницьких засадах вiдкритого ринку технологiй. Романовський О. у сво!й монографи «Феномен тдприемництва в утвер-ситетах свту» [42] актуалiзуе вивчення питання вико-ристання пiдприемницького потенцiалу дослiдницьких ушверситейв i !х впливу на економжу кра!ни в цкому. Цей досвц е корисним для Укра!ни.
Колективом авторiв Ки!вського нацiонального економiчного ушверситету iменi Вадима Гетьмана -Павленко А., Антонюк Л., Василькова Н. та ш. у монографи «Дошдницьт утверситети: свтовий досвiд та перспективи розвитку в Укра'т» [43] здшснено комп-лексний аналiз розвитку дослцницьких унiверситетiв свiтового класу. У робой було проаналiзовано свiтовий досвц становлення та розвитку дослiдницьких ушвер-ситетiв, розкрито нацiональнi стратеги становлення дослцницьких унiверситетiв свiтового класу, проаналь зовано конкурентний потенцiал дослiдницьких ушвер-ситетiв Укра!ни та надано практичш пропозици !х стра-тегiчного розвитку.
Фахiвець у сферi дослiдження найвищого ушвер-ситетського потенцiалу Слюсаренко О. у сво!й дисер-тацiйнiй робот стверджуе, що утворення унiверситетiв свиового класу корелюе з перiодами значних цившза-цiйних змiн у суспкьному розвитку. Автор описуе ета-пи розвитку ушверситепв свiтового класу таким чином. (XV ст.) - епоха Раннього Ренесансу, Просвгтництва, першо! i друго! науково-технiчно! революци (XVIII-XIX ст.) та третьо! науково-технiчно! революци у кла-сифiкацi! Гордона Р. (XX ст.) у яюй було засновано 89 % високорейтингових ушверситепв [44, с. 117-118].
в цифровому утверситети критичт перспективи на-вчання, стипенди та технологи» [45]. Ця робота бри-танських учених фактично дае поштовх для розвитку ушверситепв нового поколшня, заснованих на принци-пi використання цифрових технологiй у дослiдженнях i поточнш дiяльностi.
ВИСНОВКИ
Пiдсумовуючи проведене дослцження щодо становлення, розвитку та ролi дослiдницьких ушверсите-тiв, слц зробити висновок, що аналiз думки провцних учених показав, що феномен дослцницького ушверси-тету полягае у рiзнобiчному розкриттi iнновацiйного потенцiалу талановитих i здатних до наукового пошуку особистостей. Прояви цього явища в^дбуваються в еко-номiчних i сощальних ефектах, що створюе своею дЬ-яльнiстю дослiдницький унiверситет для суспкьства й окремих суб'ектiв.
М
С
учасш питання функцiонування цифрових ушвер-ситетiв дослiджено Гудфеллов Р. (Goodfellow, R.) та Лiа М. (Lea, M.) в монографи «Грамоттсть
аиже Kpi3b вiки дослiдницькии унiверситет еволюцюнував, набував нових форм, але Иого фундаментальна значущкть у розвитку суспкьства залишалась незмiнною. XXI ст. характеризуемся стрiмким розвитком цифрових технологш, i водночас для ушверситетського феномена наступае нова ера випробувань i трансформацiИ. Новi ушверситети, що очолять процеси розробки, впровадження i широкого використання цифрових технологш чекае успшна стратегiчна перспектива та послцовний розвиток. Ti, хто проиноруе цифровi технолог!!, будуть приречеш на технологiчну вiдсталiсть та поступове згортання свое! д!ЯЛЬНОСТ!.
Перспективи подальших дослiджень полягають у вивченнi впливу феномена дослцницького ушверси-тету на суспкьну И економiчну сфери. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Wilhelm von Humboldt: Uber die innere und äußere Organisation der höheren wissenschaftlichen Anstalten in Berlin (Berlin 1810). URL: https://edoc.hu-berlin.de/bitstream/ handle/18452/5305/229.pdf?sequence=1
2. Sitnicki M. Determining the Priorities of the Development of EU Research Universities' Based on the Analysis of Rating Indicators of the World-Class Universities. Baltic Journal of European Studies. 2018. Vol. 8, Issue 1.
3. QS World University Rankings 2018. URL: https://www. topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2018
4. Vest C. M. The American Research University from World War II to World Wide Web: Governments, the Private Sector, and the Emerging Meta-University. Berkeley : University of California Press, 2007.
5. Schramm C., Crow M., Merten A. et.al. The Future of the Research University // Meeting the Global Challenges of the 21st Century. June 1, 2008. URL: http://ssrn.com/abstract=1352645
6. Salmi J. The Challenge of Establishing World-Class Universities // The World Bank, 2009. 116 p.
7. Сацик В. Сучасн моделi дошдницьких ушверсиепв: витоки, стратеги розвитку та перспективи розбудови в УкраМ lдеологiя iполтика. 2012. № 2. C. 25-39.
8. Salmi J. Nine Common Errors in Building a New World-Class University. International Higher Education. 2011. № 62. P. 5-7.
9. Salmi J. Tertiary Education in the 21st Century: Challenges and Opportunities. Higher Education Management. 2001. Vol. 13, No. 2. P. 105-130.
10. Salmi J. The Vintage Handicap: Can a Young University Achieve World-Class Status? International Higher Education. 2013. Vol. 70. P. 2-3.
11. Levin H. M., Jeong D. W. What is World-Class University? URL: http://www.tc.columbia.edu/centers/coce/pdf_files/c12.pdf
12. King C. World Class? URL: http://www.guardian.co.uk/ education/2003/nov/18/highereducation.worldclass10
13. Niland J. The Challenge of Building World-Class University in Asian Region. URL: http://educationdev.net/ educationdev/fe/Article.aspx?Aid=47
14. Finkelstein M. Japan's National Universities gird themselves for the latest wave of reform. International Higher Education (Fall 2003). URL: file:///C:/Users/user/Downloads/7387-13258-1-PB.pdf
15. Wang Y. Building the world-class university in a developing country: universals, uniqueness, and cooperation. Asia Pacific Education Review. 2001. Vol. 2, No. 2
16. Cheng Y., Liu N. Forecasting world class universities from GDP perspective, // Proceedings of the First International Conference on World-Class Universities (WCU-1) / Liu, Nian Cai, ed. Shanghai : hanghai Jiao Tong University, 2005.
17. Altbach P., Salmi J. The Road to Academic Excellence: The Making of World-Class Research Universities // World Bank, 2011. 366 p.
18. Altbach P. G. The Costs and Benefits of World-Class University. URL: http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3860/ is_200401/ai_n9365859/?tag=content;col1
19. Wissema J. G. Uniwersytet Trzeciej Generacji. Uczelnia XXI wieku. Wroclaw : Wydawnictwo Zante, 2009.
20. Айдрус И. А., Филлипов В. М. Мировой рынок образовательных услуг. М. : РУДН, 2008. 194 с.
21. Супян В. Б. Исследовательские университеты США: механизм интеграции науки и образования. М. : Магистр, 2009. 399 с.
22. Пелшан Я. 1дея ушверситету. Ки'''в : Дух i лггера, 2009.
360 с.
23. Губерський Л. В. Ушверситети в модершзацшшй стратеги Укра'Тни // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : моно-графiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. Ки'в : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 7-24. 367 с.
24. Бугров В. А. Фтоо^я ушверситету i сучасних умо-вах // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : монографiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. Ки'в : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 65-75. 367 с.
25. М. Бунге: сучасний дискурс / за ред. В. Д. Базилевича. Ки'''в : Знання, 2005. 697 с. (Славетш постатО.
26. Фшшенко А. С. Теоретико-методолопчш вимiри навчально-науково''' дiяльностi ушверситету // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : монографiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. Ки'''в : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 77-90. 367 с.
27. Фшшенко А. С. Економiчний розвиток сучасно''' цивi-лiзацiT : навч. поаб. Кшв : Знання, 2006. 316 с.
28. Закусило О. К. Входження в европейський освп'шй прослр: романтична ретроспектива i прагматична перспектива // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : монографiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. Ки'в : ВПЦ «Ки'вський ушверситет», 2014. С. 201-214. 367 с.
29. Черняк О. I. Економiчне прогнозування в Ки'Твсько-му нацюнальному ушверситет iменi Тараса Шевченка (до 65-
рiччя eK0H0Mi4H0r0 факультету) // «Прогнозування со^ально-економiчних процеав» (ПСЕП-2009) : тези доп. Мiжнaр. наук.-практ. конф. (16-17 KBiT. 2009 р., м. Кшв). Кшв : М1ВВЦ, 2009. С. 15-18.
30. Жилшська О. I. Ушверситет: Генеза щеТ та трансфор-ма^я дiяльностi в економiчному та соцюкультурному контекст // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : монографiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. КиТв : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 153-197. 367 с.
31. Жилшська О. I. Науково-техшчна дiяльнiсть у контексп самооргашзацп : монографiя. КиТв : Парламент. вид-во,
2010. 552 с.
32. Черваньов Д. М., Жилшська О. I. Зародження уш-верситепв ЗахщноТ Свропи та УкраТни: сптьне й вщмшне. Bi-сникЛьвiвськогоушверситету. Серiя eKOHOMi4Ha. 2007. Вип. 37, ч. 2. С. 405-415.
33. Згуровський М. Болонський процес - структурна реформа вищоТ освгги на европейському просторк URL: http:// www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print.php?id=233
34. Кремень В. Г. 1нновацшна людина як мета сучасноТ осв™. Флософ'т oceimu. 2013. № 1 (12). С. 7-22.
35. Калашшкова С. А. Освггня парадигма професiоналi-зацп управлшня на засадах лщерства : монографiя. КиТв : КиТв. ун-т iм. Б. Гршченка, 2010. 380 с.
36. Курбатов С. Ушверситет свтового класу як матерiа-лiзацiя щеТ елiтного навчального закладу. Управлшня соцаль-ними системами: фiлocoфiя, психолог'я, педагогка, coцioлoгiя.
2011. № 3. C. 11-18.
37. Курбатов С. В. Феномен ушверситету в контексп ча-сових та просторових викли^в : монографiя. Суми : Ушверситет. кн., 2014. 262 с.
38. Луговий В. I., Слюсаренко О. М.,. Таланова Ж. В. Типовий топ-ушверситет: ктьгасш та ягасш параметри / В. I. Луговий, // 1дея ушверситету: сучасний дискурс : монографiя / за ред. Л. В. Губерського, А. С. Фттенка. КиТв : ВПЦ «КиТвський ушверситет», 2014. С. 215-275. 367 с.
39. 1дея Ушверситету: Антолопя / вщп. ред. М. Зубрицька. Львiв : Лггопис, 2002. 304 с.
40. Кузьмш О. С., Маслак О. О., Удовиченко Т. С. Про-блеми кластеризацГТ нацюнальноТ економти та шляхи Тх вирi-шення. Б'знес 1нформ. 2018. № 1. C. 73-78.
41. Yegorov I., Smallbone D. Welter F., Voytovich A. Government and entrepreneurship in transition economies: the case of small firms in business services in Ukraine. The Service Industries Journal. 2010. Vol. 30 (5). Р. 655-670.
42. Романовський О. О. Феномен пщприсмництва в ушверситетах свггу : монографiя. Вшниця : Нова кн., 2012. 504 с.
43. Павленко А. Ф., Антонюк Л. Л., Василькова Н. В. та
ж. Дослiдницькi унiверситети: свгговий досвiд та перспективи розвитку в УкраТш : монографiя. КиТв : КНЕУ. 2014. 350 с.
44. Слюсаренко О. М. Розвиток найвищого ушверситет-ського потен^алу в умовах глобалiзацiТ: аналiз свiтового досвi-ду : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.06. 2015. 435 с.
45. Goodfellow R., Lea M. Literacy in the digital university: critical perspectives on learning, scholarship, and technology. London ; New York : Routledge Taylor & Francis Group, 2013. URL: http://oro.open.ac.uk/id/eprint/34778
REFERENCES
Altbach, P. G. "The Costs and Benefits of World-Class University" http://findarticles.cOm/p/articles/mi_qa3860/is_200401/ ai_n9365859/?tag=content;col1
Altbach, P., and Salmi, J. The Road to Academic Excellence: The Making of World-Class Research Universities World Bank, 2011.
Aydrus, I. A., and Fillipov, V. M. Mirovoy rynok obrazovatel-nykh uslug [The world market of educational services]. Moscow: RUDN, 2008.
Buhrov, V. A. "Filosofiia universytetu i suchasnykh umovakh" [University philosophy and modern conditions]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 65-75. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Cheng, Y., and Liu, N. "Forecasting world class universities from GDP perspective" Proceedings of the First International Conference on World-Class Universities (WCU-1). Shanghai: Hanghai Jiao Tong University, 2005.
Cherniak, O. I. "Ekonomichne prohnozuvannia v Kyivskomu natsionalnomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka (do 65-rich-chia ekonomichnoho fakultetu)" [Economic forecasting at Kyiv National Taras Shevchenko University (to the 65th anniversary of the Faculty of Economics)]. «Prohnozuvannia sotsialno-ekonomichnykh protsesiv» (PSEP-2009). Kyiv: MIVVTs, 2009. 15-18.
Chervanyov, D. M., and Zhylinska, O. I. "Zarodzhennia univer-sytetiv Zakhidnoi Yevropy ta Ukrainy: spilne i vidminne" [The birth of universities in Western Europe and Ukraine: a common and excellent one]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia ekonomichna vol. 2, no. 37 (2007): 405-415.
Filipenko, A. S. "Teoretyko-metodolohichni vymiry navchal-no-naukovoi diialnosti universytetu" [Theoretical and methodological dimensions of educational and scientific activity of the University]. In Ideia universytetu:suchasnyi dyskurs, 77-90. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Filipenko, A. S. Ekonomichnyi rozvytoksuchasnoi tsyvilizatsii [Economic development of modern civilization]. Kyiv: Znannia, 2006.
Finkelstein, M. "Japan's National Universities gird themselves for the latest wave of reform" International Higher Education (Fall 2003). file:///C:/Users/user/Downloads/7387-13258-1-PB.pdf
Goodfellow, R., and Lea, M. "Literacy in the digital university: critical perspectives on learning, scholarship, and technology" http://oro.open.ac.uk/id/eprint/34778
Huberskyi, L. V. "Universytety v modernizatsiinii stratehii Ukrainy" [Universities in the modernization strategy of Ukraine]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 7-24. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Ideia Universytetu: Antolohiia [University idea: Anthology]. Lviv: Litopys, 2002.
Kalashnikova, S. A. Osvitnia paradyhma profesionalizatsii up-ravlinnia na zasadakh liderstva [Educational paradigm of management professionalism on the basis of leadership]. Kyiv: Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka, 2010.
King, C. "World Class?" http://www.guardian.co.uk/ education/2003/nov/18/highereducation.worldclass10
Kremen, V. H. "Innovatsiina liudyna yak meta suchasnoi os-vity" [Innovative person as a goal of modern education]. Filosofiia osvity, no. 1 (12) (2013): 7-22.
Kurbatov, S. "Universytet svitovoho klasu yak materializatsiia idei elitnoho navchalnoho zakladu" [University of the world class as a materialization of the idea of an elite educational institution]. Upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedaho-hika, sotsiolohiia, no. 3 (2011): 11-18.
Kurbatov, S. V. Fenomen universytetu v konteksti chasovykh taprostorovykh vyklykiv [University phenomenon in the context of time and spatial challenges]. Sumy: Universytet. kn., 2014.
Kuzmin, O. Ye., Maslak, O. O., and Udovychenko, T. Ye. "Prob-lemy klasteryzatsii natsionalnoi ekonomiky ta shliakhy ikh vyrish-ennia" [Problems of clusterization of the national economy and ways of their solution]. BiznesInform, no. 1 (2018): 73-78.
Levin, H. M., and Jeong, D. W. "What is World-Class University?" http://www.tc.columbia.edu/centers/coce/pdf_files/ c12.pdf
Luhovyi, V. I., Sliusarenko, O. M., and Talanova, Zh. V. "Typovyi top-universytet: kilkisni ta yakisni parametry" [Typical Top University: Quantitative and Qualitative Parameters]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 215-275. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
M. Bunhe: suchasnyi dyskurs [M. Bunge: Modern Discourse]. Kyiv: Znannia, 2005.
Niland, J. "The Challenge of Building World-Class University in Asian Region" http://educationdev.net/educationdev/fe/Article. aspx?Aid=47
Pavlenko, A. F. et al. Doslidnytski universytety: svitovyi dos-vid ta perspektyvy rozvytku v Ukraini [Research Universities: Global Experience and Development Prospects in Ukraine]. Kyiv: KNEU, 2014.
Pelikan, Ya. Ideia universytetu [The idea of the university]. Kyiv: Dukh i litera, 2009.
"QS World University Rankings 2018" https://www.topuni-versities.com/university-rankings/world-university-rankings/2018
Romanovskyi, O. O. Fenomen pidpryiemnytstva v univer-sytetakh svitu [The phenomenon of entrepreneurship in the universities of the world]. Vinnytsia: Nova kn., 2012.
Salmi, J. "Nine Common Errors in Building a New World-Class University" International Higher Education, no. 62 (2011): 5-7.
Salmi, J. "Tertiary Education in the 21st Century: Challenges and Opportunities" Higher Education Management vol. 13, no. 2 (2001): 105-130.
Salmi, J. "The Vintage Handicap: Can a Young University Achieve World-Class Status?" International Higher Education vol. 70 (2013): 2-3.
Salmi, J. The Challenge of Establishing World-Class Universities The World Bank, 2009.
Satsyk, V. "Suchasni modeli doslidnytskykh universytetiv: vytoky, stratehii rozvytku ta perspektyvy rozbudovy v Ukraini" [Modern Models of Research Universities: Origins, Development Strategies and Perspectives for Development in Ukraine]. Ideolo-hiia ipolityka, no. 2 (2012): 25-39.
Schramm, C. et al. "The Future of the Research University" Meeting the Global Challenges of the 21st Century. June 1, 2008. http://ssrn.com/abstract=1352645
Sitnicki, M. "Determining the Priorities of the Development of EU Research Universities' Based on the Analysis of Rating Indicators of the World-Class Universities" Baltic Journal of European Studies vol. 8, no. 1 (2018).
Sliusarenko, O. M. "Rozvytok naivyshchoho universytetsko-ho potentsialu v umovakh hlobalizatsii: analiz svitovoho dosvidu" [Development of the highest university potential in the conditions of globalization: the analysis of world experience]: dys.... d-raped. nauk: 13.00.06, 2015.
Supian, V. B. Issledovatelskiye universitety SShA: mekhanizm in-tegratsii nauki i obrazovaniya [US research universities: a mechanism for integrating science and education]. Moscow: Magistr, 2009.
Vest, C. M. The American Research University from World War II to World Wide Web: Governments, the Private Sector, and the Emerging Meta-University Berkeley: University of California Press, 2007.
"Wilhelm von Humboldt: Uber die innere und aubere Organisation der hoheren wissenschaftlichen Anstalten in Berlin (Berlin 1810)" https://edoc.hu-berlin.de/bitstream/ handle/18452/5305/229.pdf?sequence=1
Wang, Y. "Building the world-class university in a developing country: universals, uniqueness, and cooperation" Asia Pacific Education Review vol. 2, no. 2 (2001).
Wissema, J. G. Uniwersytet Trzeciej Generacji. Uczelnia XXI wieku Wroclaw: Wydawnictwo Zante, 2009.
Yegorov, I. et al. "Government and entrepreneurship in transition economies: the case of small firms in business services in Ukraine" The Service Industries Journal vol. 30 (5) (2010): 655-670.
Zakusylo, O. K. "Vkhodzhennia v yevropeiskyi osvitnii pros-tir: romantychna retrospektyva i prahmatychna perspektyva" [Entrance to the European educational space: a romantic retrospective and a pragmatic perspective]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 201-214. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Zhurovskyi, M. "Bolonskyi protses - strukturna reforma vysh-choi osvity na yevropeiskomu prostori" [The Bologna process is a
structural reform of higher education in the European space]. http:// www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print.php?id=233
Zhylinska, O. I. "Universytet: geneza idei ta transformatsiia diialnosti v ekonomichnomu ta sotsiokulturnomu konteksti" [University: genesis of ideas and transformation of activities in the economic and socio-cultural context]. In Ideia universytetu: suchasnyi dyskurs, 153-197. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet», 2014.
Zhylinska, O. I. Naukovo-tekhnichna diialnist u konteksti samoorhanizatsii [Scientific and technical activities in the context of self-organization]. Kyiv: Parlament. vyd-vo, 2010.
< > <
GÛ O
3
Ë
0
1
140 BI3HECIHQOPM № 3 '2018
www.business-inform.net
