CC BY
6ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
МЕТОДИЧНИЙ 1НСТРУМЕНТАР1Й Б1БЛ1ОТЕКОЗНАВЧИХ ДОСЛЩЖЕНЬ РЕГ1ОНАЛЬНИХ Б1БЛ1ОТЕК.
Апшай М.В.
Ужгородський коледж культури та мистецтв, магистр, Ужгород
METHODIC TOOLS OF REGIONAL LIBRARIES' SCIENTIFIC RESEARCHES
Apshai M.V., Uzhhorod College of Culture and Arts, MS, Uzhhorod
АННОТАЦ1Я
В статп розглядаеться методичний шструментарш 6i6m0TeK03HaB4Hx дослiджень як елемент рефлексивно! ди ввдносно вирiшення питань вдосконалення дiяльностi бiблiотек в репонах Укра1ни. Встановлю-еться, що методичний комплекс, що використовуеться для проведення дослiджень в регiональних бiблiо-теках вщповщае диcкурсивностi регiонального аналiзу. Доводиться необхвдшсть розширення кола методiв бiблiотекознавчих дослвджень, що ввдповвдае потребi розвитку професшно! свiдомостi бiблiотекарiв.
ABSTRACT
The article considers the methodological tools of library science researches as an element of reflexive action regarding the decision of questions of libraries activity improvement in the regions of Ukraine. It is determined that a methodic complex that is used for research in regional scientific libraries meets regional analysis discursiveness. It proves the necessity of expanding the range of Library science research methods that meets the needs of librarians' professional consciousness development.
Ключовi слова: методи дослвджень, репональний аналiз, сощально-культурний шдхвд, наукова реф-лекая, бiблiотечна дiяльнiсть, регiональнi бiблiотеки.
Keywords: research methods, regional analysis, socio-cultural approach, scientific reflection, library operations, regional libraries.
Вивчення функцюнування бiблiотек у единш нацiональнiй системi Украши вiдiграе важливу роль у процесах освоения iнновацiй комунiкацiйноi сфери сустльства. Наслiдком цього можна вважати штеграцш бiблiотек до соцiокультурного простору краши та свiтового комунiкацiйного простору. Ак-туальним напрямом дослiджень в бiблiотекознавс-твi стае визначення мюця бiблiотек в процесах регi-онального розвитку, а також вивчення методологiчного шструментарш, за яким здшсню-еться формування стратегiй i завдань !х розвитку. Осередками науково-дослвдно! дiяльностi по всш територп Украши е обласнi ушверсальш науковi 6i-блiотеки (ОУНБ). Вони також входять до системи управлшня бiблiотечною справою в сво!х репонах i ввдповвдають за якiсть подготовки аналiтичноi ш-формацй' про дiяльнiсть бiблiотек. Перед бiблiоте-ками репошв стоять важливi та складнi завдання вь дносно пiдтверджения свое! реально! корист для соцiокультурного розвитку територп та досягнення певного соцiального ефекту iз задоволення соща-льно-iнформацiйних потреб населення, бiзнесу та влади. Це передбачае, для початку, прийняття вщ-повiдних крошв щодо формування нового шформа-цiйного середовища бiблiотек.
Проблемна ситуащя посилюеться тим, що загально бiблiотекознавчi дослвдження швидко розвиваються в межах засвоення ново! парадигми розвитку бiблiотек як соцiально-комунiкацiйних установ, вносять досить вагомi змiни у науково-методолопчш пiдходи та методи вивчення бiблiотечноi сфери. Виникае потреба дослiдити способи та методи тзнання, зокрема на рiвнi функцiонуваиия регiональних бiблiотечних систем.
Ми бачимо в цьому важливу рефлексивну дш по ввдношенню до перевiрки та визначення вiдповiдного рiвня методик бiблiотекознавчих дослiджень, специфiки використання методичного iнструментарiю як одного з аспекпв вирiвнювання професiйного бачення бiблiотечних проблем та завдань !х ршення на всiй територii Украши. Це також дозволяе реконструювати стан та рiвень постановки наукових проблем на мюцях, а також визначити завдання пiдвищення методологiчноi' свiдомостi бiблiотечних фахiвцiв, аксiологiчний змiст наукового пошуку у вщповщносл до потреб регiональних бiблiотечних систем. Досить часто регiональнi бiблiотечнi системи включаються до аналiзу змш у бiблiотечнiй сферi Украши, але в якому станi, у якш траекторii розвитку знаходяться регiональнi бiблiотекознавчi дослiдження в сучасному бiблiотекознавствi до цього часу науковщ не зверталися.
Мета стат™ полягае в аналiзi методичного ш-струментарiю наукових дослщжень ОУНБ. Завдан-нями е: вивчення методичного шструментарш бiб-лiотекознавчих дослвджень ОУНБ; проведення його порiвняння з новим науково-методолопчним комплексом загального бiблiотекознавства. Розв'язання означених завдань ми розглядаемо як необхiдний компонент рефлексивноi ди з вивчення бiблiотечноi пiзнавальноi практики в репонах. Нами було зроблено припущення у виглядi загально!' гшотези, що проблема репонально1' бiблiотеч-но! дiяльностi (органiзацii дiяльностi репонально1' бiблiотечноi системи) може вирiшуватися лише ви-ходячи з загально1' науково1' концепцii бiблiотеки, досягнутого рiвня методолопчного бiблiотечного
знання та сформовано! теори бiблiотекознавства. так i збоку наукового спостереження, методiв уза-гальнення та оцшок взаeмозалежностi фактiв та процесiв у бiблiотечнш сферi. Джерелами отри-мання шформацп були фаховi публшацп з питань науково-дослвдно! роботи бiблiотек, планово -звиня документацiя, iнформацiя на сайтах ОУНБ, а також масив кандидатських дисертацiй з бiблiотекознавс-тва, захищених в Украíнi за перiод з 2000 -2015рр. [1].
Стан вивченост проблеми. Науково-досль дна робота (НДР) е неввд'емною складовою дiяль-носп бiблiотек. Бiблiотеки нацiонального та регю-нального рiвнiв мають всi необхвдш можливостi для проведення самостiйних наукових дослщжень на вiдмiну ввд публiчних бiблiотек, що залучаються до шституцюнальних дослiджень в межах регiону або кра!ни, але елементи науково! роботи прита-маннi будь-як1й бiблiотецi. Так чи шакше, в результат НДР формуеться важливий контент, який вико-ристовуеться для вирiшення поточних та стратепчних завдань бiблiотек з виконання ними !х соцiально-комунiкацiйних функцш На це зверта-еться увага у численних наукових дослiдженнях, що торкаються питань як технологiчного вдоскона-лення !х дiяльностi, так i загальних стратегiчних на-прямiв модершзаци бiблiотечноí справи Украши. Зокрема, можна згадати роботи Е. Воскобойнико-воьГузево!. 1.Давидово!, Т. Колесниково! [2, 3, 4]. На нашу думку, важливi теоретичш здобутки укра-!нського бiблiотекознавства пов'язанi з аналiзом впливу шформатизаци та медiатизацií на дiяльнiсть бiблiотек [4, 5]. Слiд додати, що наслвдком впрова-дження iнновацiйних технологш були науковi роз-вiдки щодо питань усвiдомлення бiблiотекарями значения штеграцп бiблiотечноí сфери до соща-льно-культурного контексту сустльного розвитку. Такi питання напряму мають вiдношення до форму-вання професшно! свiдомостi бiблiотечних фахiв-цiв. Цi аспекти стали предметом вивчення та ана-лiзу у працях вiтчизняних та заруб1жних науковщв
[ 1, 6, 7, 8].
Зокрема, це стосуеться законодавчо-правового сегменту шформацшних ресурсiв i е показником того, що бiблiотека не виконуе сво! соцiальнi функ-ци у повному обсязi. Все це щлком суперечить стратегiчному бiблiотечному законодавству Украши, вiдповiдним державним настановам, закршле-ним, зокрема у «Стратепях розвитку бiблiотечноí справи в Укрш'ш до 2025 р.». Вимоги тдвищення рiвня мобшзаци внутрiшнiх сил бiблiотечних ш-ституцiй вiдповiдають загальнiй тенденцп поед-нання зусиль рiзних сощально-комушкацшних структур кра!ни в площинi задоволення шформа-цiйних потреб населення, а також тдвищення !х ролi у виконанш завдань досягнення сталого розвитку Укра!ни з використанням вах можливостей iн-формацiйно-комунiкацiйного потенцiалу бiблiотек.
Основний 3MicT. Роль i значення унiверсаль-них наукових бiблiотек як закладiв культури приве-ртають увагу фахiвцiв з огляду на необхвдшсть за-безпечення вiдповiдного рiвня задоволення
шформацшних потреб репошв в умовах культур-них змiн початку ХХ1 ст. [9, 10]. Науково-методи-чна та науково -дослщна робота складають важливий напрямок дiяльностi ОУНБ, що також шдлягае змiнам ввдповщно до трансформацiй в бiблiотечнiй сфер^ як на загальносистемному, так на репональ-ному й локальному рiвнях [11]. В рядi бiблiотек вь дбулася реорганiзацiя науково-методичних вiддiлiв у служби маркетингу, менеджменту та реклами бi-блiотечних послуг, проблемно-дослiдницький вщ-дiл або вiддiл науково! оргашзацп i методики бiблi-отечно! роботи. В сучасних умовах аналогична функц1я науково! роботи бiблiотек набувае характеру прогнозування змiн. Принциповими стають питання - на яких методолопчних засадах, за допо-могою яких методiв здiйснюються визначення кон-кретних дш з вдосконалення роботи бiблiотек та формування бази прийняття ршень.
Проголошення руху до суспiльства знань в умовах наявностi старих проблем формуе новi за-вдання для науково! д1яльносп ОУНБ. Бiблiотеки мають зосереджувати свою увагу на поширеш комплексного вивчення стану репошв, вивченш iнфо-рмацiйних потреб нових груп споживачiв iнформа-цi! та знань, а також освоювати новi способи надання iнформацi! та представлення iнформацiй-них послуг. Сл1д вщзначити, що зростае попит д1я-льносп бiблiотек на формування медiа культури населення, а також поширення гуманитарного впливу бiблiотек на соцюкультурне життя регiонiв. Це по-яснюеться тим, що регiони вiдiграють важливу роль в розбудовi держави. Вони впливають на концент-рац1ю мюцевих ресурсiв, зокрема iнформацiйних, на виршення суспiльно значущих проблем, а також впливають на економiчний та культурний розквiт. З 2000 року по 2016 рж ОУНБ зробили великий крок до опанування новiтнiх шформацшних технологш та шдключення до нацюнальних й м1жнародних iн-формацiйних систем. Зрозумшо, що цей аспект був стратепчно важливим для досягнення необхвдних позицiй в iнформацiйний iнфраструктурi репошв та кра!ш в цiлому. Але цей процес мае супроводжу-ватися змшами у баченнi комплексних питань фун-кцiонування бiблiотек в нових умовах.
Традицшно в регiональнiй науково-дослвднш роботi використовуються соцiологiчнi методи дос-л1джень:анкетування, опутування, бесiди, експер-тнi оцiнки. Соцiологiчнi досл1дження традицшно орiентованi на вивчення попиту на книги, шформа-цiйнi запити користувачiв, стан забезпеченостi бiб-лiотек вичизняними виданнями. Богуш Т. п1дкрес-люе, що соцiологiчнi дослiдження дають бiблiотечним фах1вцям емпiричний рiвень соцiоло-пчного знання i мають виражену практичну спря-мованiсть, що дозволяе визначати мюце тiе! чи iн-шо! бiблiотеки в соцiокультурному просторi регюну та й взагалi на ринку бiблiотечно-iнформа-цiйних послуг [12]. Вивчення контенту сайпв ОУНБ доводить зм^ тематики та контенту дослi-джень, до яких останнi роки включаються дослi-дження оптимiзацi!' обслуговування рiзних груп чи-тачiв з використанням 1Т технологiй, мiсце
бiблiотечного фах1вця у сферi сощальних комушка-цiй, маркетинг послуг бiблiотеки, бiблiотечний менеджмент тощо [1]. Використовуеться статистич-ний та фактичний аналiз основних показник1в i змюту роботи бiблiотек, результати якого носять ш-формацiйно-оглядовий характер. Оформлення звь тiв включае аналiз статистичних даних та пвдгото-вку статистичних таблиць.
Ввдзначимо поширення модельного методу, що зумовлено необхiднiстю прийняття нових нети-пових методичних ршень. Простежуеться звер-нення до використання аналiтичних методiв. Фахь вцi обласних методичних цен^в сьогоднi аналiзують умови, в яких функцiонують бiблiотеки, визначають проблемнi ситуацii. Крiм того, поши-рюеться використання науково! дiагностики та екс-пертизи, проводиться оцiнка рiвня роботи не тiльки за шльшсними, але й за як1сними показниками, що характеризують творчу активнiсть колективу бiблi-отек, рiвень рекламно^мвджево! дiяльностi ЦБС, як1сть методичного забезпечення, участь в обласних заходах з пвдвищення професшно! компетент-ностi бiблiотечного персоналу. Все частiше бiблiо-теки звертаються до iнформацiйного монiторингу, який базуеться на вилученнi показник1в про вико-нання рекомендацiй обласних методичних цен^в, а також експертно-дiагностичний аналiз дiяльностi бiблiотек У процесi маркетингових дослвджень бiб-лiотекарi залучаються до використання методiв, що притаманнi цш сферi, перш за все група соцюлоп-чних методiв, до яко! входять анкетування, ш-терв'ю, експертне опитування, монiторинг публша-цiй. Також, фахiвцями широко використовуються iсторичнi методи.
Однак, як сввдчать результати нашого досль дження, методичний арсенал загального бiблiоте-кознавства значно розширився за останш роки. На-уковцi опанували новi методи, що ввдповвдають новому рiвню функцюнування та розвитку бiблiо-тек як соцiально-комунiкацiйних установ. Методо-логiчно-методична база бiблiотекознавчих досль джень вже вiдзначаеться впливом теоретичних надбань соцiологii та фвдософп в аспектах оцшки стану сучасного соцiуму, концептуалiзацii еволю-цiйних моделей сощально! комушкаци, структу-рно-функцiональноi' трансформацii бiблiотечного сощального iнституту, шформацшно-технолопч-но! динамiцi в сферi оснащення дiяльностi бiблiо-тек в Укрш'ш. Бiблiотекознавцi опановують в сво!х дослвдженнях синергетичний пiдхiд, що дозволяе виявити основнi моменти бiфуркацii розвитку засо-бiв сощально! комушкаци, зокрема книжково! ко-мунiкацii. Вивчаються явища турбулентностi в сис-темi аналгтично1' дiяльностi бiблiотек та нелшшш прояви системи обмiну iнформацiею та знаннями мiж ученими. Науковцi звертаються до когнитивного пiдходу, що сприяе шзнанню процесiв науко-во! творчостi, руху та розповсюдженню наукових вдей в соцiумi. Новi дослвдницьш пiдходи дозволя-ють виявити штегративш тенденцii розвитку науки та визначити об'еднуючу роль бiблiотеки в забезпе-ченнi тiсних взаемозв'язк1в мiж структурними ком-
понентами науки та И зв'язшв iз зовнiшнiм середо-вищем. Адаптивний п1дх1д дозволив визначити змши у сучасному соцiально-комунiкацiйному се-редовищг Не менш важливий соцiопроектний пвд-х1д при вивчаннi органiзацii iнновацiйноi дiяльно-стi бiблiотек дозволяе дослщити напрями проектування як цiлеспрямованоi дiяльностi, метою яко! е формулювання та моделювання уявлень про виробничу дiяльнiсть бiблiотек, И концевого результату та наслщшв. Семiотичний шдхщ у виглядi семiотичного аналiзу було використано для з'ясу-вання сутносп книги як знаково! системи; юторич-ний пiдхiд з урахуванням процесуальносп змiн у контекстi дослiджень бiблiотекознавчих об'ектiв. Був використаний термiнологiчний шдхвд з урахуванням системних змш в дiяльностi бiблiотек. Вста-новлено, що основну методологiчну базу дисерта-цiйних дослiджень пiдмасиву становить системний шдхвд. Серед соцюлопчних методiв дослвджень ви-явлено певною мiрою новий для бiблiотекознавчих дослiджень метод сощального шжишрингу, який сьогоднi визнано за один iз найперспективнiших методiв дослвджень в напрямi соцiальних комунiка-цш. Когнiтивний п1дх1д, синергетичний пiдхiд, со-цiопроектний. макроекономiчний та мiкроекономi-чний пвдходи дають змогу вивчати дiяльнiсть бiблiотек на основi аналiзу продуктивносп !х фун-кцiо^вання з точки зору своечасносп прийняття виважених управлшських рiшень. У бiльшостi за-хищених докторських дослiдженнях дискурсивним напрямом стала сощально-комушкацшна характеристика дiяльностi бiблiотек, що визначилося iнте-гративнi властивосп соцiально-комунiкацiйного пiдходу.
Входi аналiзу масиву дисертацш встановлено, що у бiблiотекознавчих досл!дженнях академiчного рiвня поглиблено теоретичне обгрунтування використання наукових методiв, що вже увiйшли до до-слiдницького iнструментарiю бiблiотечноi науки. До таких методiв в1дносяться: iсторико-бiблiоте-кознавча реконструкщя, iнформацiйний аналiз; наукова штерпрета^; концептуалiзацiя; логiстич-ний; прогнозно-аналттичний та iсторико-генетич-ний аналiз, а також метод моделювання.
Складаються пвдстави вважати, що вирiшення питань посилення науково методологiчного пог-ляду на стан та можливосл вирiшення практичних завдань регiональних бiблiотечних систем знахо-дяться у залежностi вiд методолопчно! грамотностi i бiльш розви^того рiвня методично! свiдомостi бi-блiотечних фахiвцiв. Це потребуе вдосконалення методологiчного бачення соцiально-комунiкацiй-них аспектiв та характеристик бiблiотек, оволо-дiння комунiкацiйною методолопею для розвитку наукових практик в Укрш'ш. Це вiдповiдае тенден-щям теоретико-методологiчного розвитку загального бiблiотекознавства, що визначае його iнтегра-цшний рiвень та свiтовим соцiально-культурним умовам функцюнування бiблiотек.
Можна вiдзначити, що вся сукупшсть методiв, що використовують ОУНБ знаходяться на рiвнi ре-гiонального аналiзу, що i утворюе особливють бiб-
лютекознавчих дослТджень в регюнах. Регюналь-ний аналiз базуеться на виявленш соцiокультурних факторiв функцiонування бiблiотек в межах певно! територп, статистичних показниках дiяльностi бТб-лiотечних установ та шших культурних, освiтнiх, виробничих оргашзацш, полiтичних та громадсь-ких об'еднань, проводиться сшвставлення д1яльно-стi рiзних бiблiотек областi, що загальним подходом до розв'язання регiональних завдань е соцюкульту-рний, за допомогою якого виявляеться специфiка й особливостi сощально-функцюнально!, шститу-цшно-оргашзацшно!', функцiонально-структурно! та змютовно! характеристики регiональних бТблю-течних систем у вщповвдносп до потреб груп чита-чiв/користувачiв, що обумовлена структурою галу-зево! дiяльностi та культурно -юторичними традищями регiону.
Рiвень регюнального аналiзу мае вТдношения до питания з'ясування регiональних або мiсцевих особливостей: проявiв загальних соцiокультурних факторiв як в регюш, тобто сферi шформацшного забезпечения бiблiотеками, так i в самш бТблютеч-нiй системi регюну; умов функцiонувания бiблiотек i соцю-культрно! пiдсистеми в цiлому; галузеву, де-мографiчну та iншi структури, що характеризують регюн; стан кадрового корпусу бiблiотечних фахТв-цiв; обсяг, типо-видовий та змютовний склад шформацшних ресурсiв та iнше. Крiм того, регюналь-ний аналiз передбачае збiр, обробку, зберiгання статистично! i соцюлопчно! шформацп, що пере-дуе щдготовщ управлiнських рiшень, формуе необ-хвдну iнформацiйну базу для здiйснения порТв-ияния iз нормативами, або юнуючими фактами про дiяльнiсть регiональних бiблiотечних систем. Але новий рiвень розвитку бiблiотек та системнi зв'язки бiблiотек в единiй нацiональнiй системi Укра!ни вимагають оновления методологiчно-теоретичних та методичних засад науково!' роботи ОУНБ.
Висновки. Питания мiсця та ролi бiблiотек в соцiокультурному життi регiону залишаються важ-ливим аспектом бiблiотечно! теори та практики. При цьому, комушкацшне спрямувания бТблютеко-знавчих дослТджень значно поширюе коло об'ектiв та предметних напрямiв вивчения. Системне ба-чення бiблiотеки як частини комунiкацiйного сере-довища сучасностi стае необх1дним шдгрунтям аиа-лiзу та теоретичних узагальнень в бiблiотекознавствi, так саме як в його часткових складових, зокрема на регюнальному рiвнi. Напро-шуеться висновок, що рiшения цих проблем може бути здшснено лише з державного втручання i при врахуванш системного рiвия розвитку регюналь-них та нацюнально! бiблiотечно!' системи Укра!ни в цiлому, а також на основi виконаннi цiльових нау-ково-дослщних робiт.
Методичний iнструментарiй вивчення бТблю-течно! сфери дiяльностi мiстить у собi важливий внутрiшнiй потенцiал розвитку нацюнально! бТбль отечно! системи. Використання сучасних методо-логiчних засад i методiв вивчения бiблiотечно! дТя-льносл слугуе вирiшенню завдаиь практично!
реалiзацi!' програмам модернiзацi! моделей розвитку бiблiотечних установ в умовах необхвдносп до-сягнения рiвноважиого розвитку вах територiй Ук-ра!ни.
Лiтература
1. Апшай М. В. Сайтометр1я у вивченш нау-ково-дослвдно! роботи бiблiотек / М.В. Апшай / М1ж-народиа наукова конференц1я ^<1нформац1я, комун1ка-ця, суспiльство 2015» (ICS-2015) 20-23 травня 2015 р., Нац. ун1вер. «Льв1вська полiтехнiка^> (Укра!иа, Льв1в-Славське). - С. 238-239.
2. Воскобойшкова-гузева О. Модершзацшш моделi розвитку бiблiотечно- шформацшних установ в перiод глобалiзацi!: постановка питания //Вi-сник Львiвського ун-ту. Серiя киигозн. бiблiот. та шф. техиол. 2012. Вип. 7. С. 157-171
3. Давидова I. О. 1нновацшна полтшка бiблiо-тек Укра!ни: змТст та стратегi! розвитку в шформа-цТйному суспТльствТ: автореф. дис. [...] д-ра наук з сощальних комушкацш: 27.00.03 / Харшвська державна академiя культури. - Харшв, 2008. - 51
4. Колесникова Т. О. Сучасна бiблiотека ВНЗ: моделi розвитку в умовах шформатизаци // Бiблiотеко- знавство. Документознавство. 1нфор-мологтя. - 2009. - № 4. - С. 57-62.
5. Анохина В.В. Медиатизация как фактор трансформации социальных пространств и метаморфозы культурных традиций / В.В. Анохина // Философия и социальные науки. - Минск, БГУ. -2015. - № 3. - С.13-18.
6. Матлина С. Г. И это всё о нём. Попытка самоидентификации / С. Г. Матлина // Библиотечное дело. -2008. - № 20. - С. 2-7.
7. Сисоева С.О. Освта Т особистють в умовах постшдустрТального свпу: Монограф1я. - Хмель-ницький: ХГПА, 2008. - 324 с.
8. Дуреева Т.А. Формувания професшно! свь домосп бТблТотечного фах1вця як умова ефективно! адаптацТ! комунТкацТйних технологш до бТблТотеч-но! дТяльностТ / Т.А. Дуреева // Вюник ХДАК.- Ха-рк1в, 2010. - Випуск 31. - С. 171-181.
9. Кононученко, Л. БТблТотечно-ТнформацТйне забезпечения сучасних шформацшних потреб ко-ристувачТв ОУНБ Укра!ни (к1нець 90-х рр. - поч. XXI ст.) / Л. Кононученко // Зб. тез м1жи. наук.-теор.конф., Ки!в, 16-17 травия, 2007. - К.: КНУК1М,2007. - С. 95-97.
10. БТблютека виз на новому етат розвитку соцТальних комушкацш: Монограф1я / За ред. В. О. 1льганаево!, Т. О. Колесниково! - Дн-вськ: Вид-во Маковецький, 2010. - 200с.
10. Ковальчук Г. Д. Сучасний стаи та тенденци ровитку науково-методично! дТяльностТ публТчних бТблютек СхТдно! Укра!ни / Г. Д. Ковальчук // Методична д1яльшсть бТблютек: традицТ!, ТнновацТ!, перспективи: матерТали регТонально! наук.-практ конф., 2 листопада 2004 р./ Харк. держ. наук. б-ка Тм.. В.Г. Короленка ; [уклад. О.П.Кунич]. - X. : ХДНБ, 2005. - С. 47-55.
11. Огляд науководослщно! роботи наукових бТблютек та вищих навчальних закладТв культури
Украши у галузi 6i6m0TeK03HaBCTBa, бiблiографоз- Держ. закл. «Нац.парлам. бка Украши» ; [склад. : Т. навства i основ книгознавства за 20012005 роки / Богуш та iH.]. — К. : НПБУ, 2009. — 231 с.
ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ И АРХЕОЛОГИЯ
Омаров А.И.
Исторический факультет Дагестанского Государственного Университета г. Махачкала, профессор
HISTORICAL SCIENCES AND ARCHEOLOGY
Omarov A.I., Historical Faculty, Dagestan State University Makhachkala, professor
АННОТАЦИЯ
Российская политика на Кавказе в рассматриваемый период вступила в свою активную фазу, результатом которой стали успешные войны с Ираном, Турцией, присоединение Восточной Грузии, в целом значительное укрепление имперских позиций на Кавказе. Основной целью статьи является последовательная характеристика процесса расширения и укрепления российской государственности на Северном Кавказе. Важным представляется показ роли России в фактическом спасении Грузии от иранской угрозы, анализ отдельных проблем взаимоотношений между российской властью и закавказской феодальной элитой, горскими владетелями Северо-Восточного Кавказа.
ABSTRACT
Russian policy in the Caucasus in the period under review entered its active phase which resulted successful wars with Iran, Turkey, the accession of eastern Georgia, in general, a significant strengthening of the imperial position in the Caucasus.
The main purpose of the article is a consistent facture of the process of expansion and strengthening of the Russian state in the North Caucuses .It is important to show the role of Russia in the actual rescue of Georgia from the iranian threat, are analyns of specific problems of mutual relation between the Russian authorities and Trans-caucasian feudal elite, highlanders rulers of Northwest Caucasus.
Ключевые слова: Россия, политика, Северо-Восточный Кавказ, Грузия, империя, горцы, набеги, кризис, Дагестан, компромисс, государственность.
Keywords: Russia, polities, Northeast Caucasus, Georgia, umpire, crisis, Dagestan, compromises, statehood.
К ВОПРОСУ О РОССИЙСКОЙ ПОЛИТИКЕ НА КАВКАЗЕ В КОНЦЕ XVIII -НАЧАЛЕ XIX ВЕКА.
Проблема вхождения отдельных территорий Кавказа в состав России до сих пор вызывают научный интерес, различные мнения, подходы и трактовки. Между тем, именно в рассматриваемый период происходит значительное усиление российского влияния в исследуемом регионе, начинается процесс непосредственного введения различных форм имперского управления, идет выработка взаимоприемлемых и для России, и для местных горских политических образований форматов сосуществования. В последних публикациях на данную тему, на наш взгляд, недостаточно четко прослеживаются особенности исторического рубежа (конец XVIII -начало XIX века), ставшего определяющим для судеб горских народов СевероВосточного Кавказа. В частности, представители кавказоведческой школы В.В. Виноградова ключевыми понятиями сделали «российскость», «взаимодействие», «взаимовоздействие», «интеграция». Безусловно, парадигма российскости и интеграции кавказских народов в российскую государственность имеют свои сильные, и по большому счету, перспективные направления последующих исследований. Однако, в тоже время, конфликтная сторона взаимоотношений в их подходе несколько теряется, затушевывается идеями, которые долгое время были господствующими в советском кавказоведении, проповедовавшим преимущественно
«добровольное вхождение или присоединение кавказских территорий к России [1, c.12-16, 25-42].
В этом же ключе выдержана монография под авторством Е.В. Великая, Н.Н. Великая, развивающая идею доминирования мирных форм интеграции горцев Северо-Восточного Кавказа в состав Российской империи. Вместе с тем и здесь мы находим спорные, а подчас неточные утверждения, принижающие уровень социально-экономического и общественно-политического развития горских народов, которые хотя и имели, по мнению этих авторов, свою государственность, но была она не развитой и не прочной.
Вряд ли можно согласиться и с тем, что мирные формы взаимоотношений недостаточно изучены [2, с. 5, 20].
Вся фактологическая база свидетельствует о том, что народы Дагестана имели свою государственность, начиная с эпохи Кавказской Албании (IV века до н.э.) и заканчивая созданием теократического государства «имамат» функционировала на значительной территории Дагестана и Чечни в 3050-е гг.Х1Х века.
Из последних публикаций, затрагивающих интересующий нас исторический сюжет, выделяется коллективная монография О.Р. Айрапетова, М.А. Волхонского и В.М. Муханова, посвященная реконструкции исторического контекста заключения Гюлистанского мирного договора 1813 года, обозначившего успехи российской внешней политики на Кавказе.
