CC BY
6
УДК 378.4.091.279.7(438)
УН1ВЕРСИТЕТСЬК1 РЕЙТИНГИ ЯК 1НСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ: ДОСВ1Д ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
РЕЙТИНГОВИХ СИСТЕМ ПОЛЬЩ1
®2018 СИТНИЦЬКИЙ М. В.
УДК 378.4.091.279.7(438)
Ситницький М. В. Ушверситетсьм рейтинги як шструменти розвитку: досвщ функцiонування
рейтингових систем Польщi
Устаттi досл'джено нацональну системуранжування досл'дницьких ушверситет'ш Польщi «Перспективы». Встановлено, що рейтинговi систе-ми досл'дницьких ушверситет'ш е потужними стимулами для розвитку цих установ. Проанал'вовано наукову думку та тенденцпрозвитку nid-хоЫв до оцшювання та розвитку досл'дницьких утверситет'в Польщi. Встановлено, що найб'шьш актуальними питаннями, що досл'джуються пров'дними науковцями Польщi, е: релевантне визначення шдикатор'в рейтингових систем та ¡х вагомост^ питання, пов'язат з оцшюванням д'тльностi польських ушверситет'в у сферi навчання протягом усього життя; досл'дження у сферi методологи ощнки корисностi iнформацiiна веб-сайтах вищих навчальних заклаЫв; iнновацiйнi шляхи розвитку польсько'1 економ'ши через впровадження результат'¡в наукових дотджень ушверситет'ю в д'шову практику та н. Розкрито методологии! особливостi польсько'1 рейтинговоiсистеми, що оцшюе д'тльшсть дотдницьких ушверситет'ю. Дана система базуеться на оцiнюваннi семи основних рейтингових шдикатор'в: престиж; випускники на ринку працi; iнновацiй-н'кть; науковий потенц'юл; наукова ефектившсть; умови навчання; iнтернацiоналiзацiя навчання. ПублЫа^я буде корисною для кер'>внишв до-слiдницьких ушверситет'в та фахiвцiв у сфер'> стратег'нного менеджменту розвитку досл'дницьких утверситет'в.
Ключов'! слова: ушверситетсью рейтинги, досвiд Польщi, рейтингова система «Перспективи», 'шструменти розвитку досл'дницьких ушверситет'ю.
Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 19.
Ситницький Максим Васильович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту iнновацiйно¡та швестицшноiд'тльност1 Кивський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кив, 01033, Украна) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
УДК 378.4.091.279.7(438) Ситницкий М. В. Университетские рейтинги как инструменты развития: опыт функционирования рейтинговых систем Польши
В статье исследована национальная система ранжирования исследовательских университетов Польши «Перспективы». Установлено, что рейтинговые системы исследовательских университетов являются мощными стимулами для развития этих учреждений. Проанализирована научная мысль и тенденции развития подходов к оценке и развитию исследовательских университетов Польши. Установлено, что наиболее актуальными вопросами, которые исследуются ведущими учеными Польши, являются: релевантное определение индикаторов рейтингов и их значимости; вопросы, связанные с оценкой деятельности польских университетов в сфере обучения в течение всей жизни; исследования в области методологии оценки полезности информации на сайтах высших учебных заведений; инновационные пути развития польской экономики путем внедрения результатов научных исследований университетов в деловую практику и др. Раскрыты методологические особенности польской рейтинговой системы, которая оценивает деятельность исследовательских университетов. Данная система базируется на оценке семи основных рейтинговых индикаторов: престиж; выпускники на рынке труда; инновационность; научный потенциал; научная эффективность; условия обучения; интернационализация обучения. Публикация будет полезна для руководителей исследовательских университетов и специалистов в области стратегического менеджмента развития исследовательских университетов. Ключевые слова: университетские рейтинги, опыт Польши, рейтинговая система «Перспективы», инструменты развития исследовательских университетов. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 19.
Ситницкий Максим Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
UDC 378.4.091.279.7(438) Sitnicki M. W. The University Ratings as Instruments of Development: Experience of Functioning of the Rating Systems of Poland
The article researches the national system of ranking of research universities of Poland «Perspektywy» («Perspectives»). It is determined that the rating systems of research universities are powerful stimuli for development of these institutions. The article analyzes the scientific idea, tendencies of development of approaches to estimation and development of research of the universities of Poland. It is determined that the most topical questions, which are studied by the leading scientists of Poland, are: relevant definition of the indicators of ratings and their significance; issues related to the evaluation of Polish universities in the lifelong learning sphere; researches on the methodology of evaluating the usefulness of information in the websites of higher education institutions; innovative ways of development of the Polish economy by introduction of results of scientific researches of the universities into business practice etc. The methodological peculiarities of the Polish rating system, which evaluates the activity of research universities, are disclosed. This system is based on evaluation of the seven main rating indicators: prestige; graduates in the labor market; innovativeness; scientific potential; scientific efficiency; training conditions; internationalization of education. The publication will be useful for the heads of research universities and specialists in the field of strategic management development of research universities. Keywords: university ratings, experience of Poland, rating system «Perspektywy», instruments of development of research universities. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 19.
Sitnicki Maksym W. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Innovative and Investment Activities, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
E-mail: maksym.sitnicki@ukr.net
Ушверситетсьш рейтинги в сучасному свт фак-тично стали в^дображенням престижност та досягнень досмдницьких ушверситетш. Для того, щоб виглядати достойно на глобальному piBrn,
необх^дно прагнути шдвищувати рiвень iндикаторiв, що формують загальну бальну ощнку досмдниць-кого ушверситету. На основi широкого використан-ня принципу академiчноI змагальносп у Республщ
Польща суттево пiдвищився рiвень глобально! кон-курентоспроможностi дослiдницьких унiверситетiв, а системи ранжування стали ефективним шструмен-том для !х стратегiчного розвитку. З огляду на це, до-слГдження кращих практик досвiду функцiонування рейтингових систем Польщi е актуальним напрямом дано! науково! роботи.
Коректному визначенню iндикаторiв рейтингових систем та !х вагомостi присвячена праця (Б^к, А., 2017) [1]. Автором представлено набiр статистичних методiв вiдбору iндикаторiв, якi можуть бути вико-ристаш в економiчних дослiдженнях для правиль-ностi генерування рейтингу дослiдницьких ушвер-ситетiв. Як приклад у даному дослГдженш було вико-ристано даш ранжування наукових установ.
Унiверситетський рейтинг у сферi ЬЬЬ е орип-нальною концепцiею авторiв дослiдження [2] (Кша1;-kowska-Ciotucha, Б., & 2а1ивка, и., 2016). У роботi розглянуто питання змiцнення ролi унiверситетiв у формуванш конкурентоспроможностi компанiй. Обговорюються два аспекти: дiяльнiсть, пов'язана з подготовкою пропозицiй щодо навчання протягом усього життя, адаптована до потреб ринку пращ, а також проблеми, пов'язаш з визнанням квалГфжа-цГ!, отримано! за межами системи вищо! освiти. Проведений аналiз зосереджений на факторах, якГ автори вважали ключовими для залучення дослГдницьких унiверситетiв.
У робот [3] представлено питання, пов'язаш з оцГнюванням дiяльностi польських унГверситейв у сферi навчання протягом усього життя (Kwiatkowska-Ciotucha, Б., & Zatuska, и., 2014). На прикладi Вроц-лавського економiчного унiверситету показано ключовi питання, що визначають успк унiверситету в цiй галузi. Ц мiркування iлюструються результатами кiлькiсних та якiсних дослiджень, проведених Департаментом обслуговування проекпв з розвитку проекпв Всесвiтнього економiчного унiверситету у 2013 р. Основна частина дослГдження - презентацш авторсько! концепци рейтингу ушверситетш у сферi навчання протягом усього життя.
Стаття [4] мштить опис поточного стану знань щодо зручност використання iнформацГi та корисносп iнформацiйних систем (Nowakow-ski, М., 2016). Автор описуе дослiдження та методо-логгю оцгнки корисностг шформацГ! на веб-сайтах вищих навчальних закладiв. Публiкацiя мгстить данi проведеного дослГдження груп респондентiв та ре-зультати аналiзу даних.
Дослiдження [5] обгрунтовуе тезу про те, що ушверситетськ рейтинги надзвичайно важливi не тГльки для абiтурiентiв, але г для самих ушверсите-тгв (Jarocka, М., 2015). Вони мають великий вплив на вищГ навчальнГ заклади. Рейтинги системи функцю-нують як певна мода, де ушверситети проводять по-рГвняння мГж собою. УнГверситети хочуть покращи-
ти сво! позици в опублшованих класифiкацiях, тому дуже часто намагаються змшити свою полiтику та стратегго. У роботi дослiджено можливкть використання одного з метс^в графiчного представлення ба-гатовимiрноi емшрично! структури даних, так звано! RGM, запропоновано! М. Рибачуком. Завдяки цьому методу ушверситети мають змогу легко порiвнювати один з одним та визначити сфери свое! дiяльностi, в якш вони можуть бути кращими. Запропонований споаб графiчного ранжування уншерситейв е корис-ним доповненням до традицшних рейтингiв.
Публiкацiю [6] було подготовлено на пiдставi пiдiбраноí лиератури, аналiзу статистичних матерiалiв, власних доЫджень та досвiду, отриманих в перюд, коли автор виконував функци Голови Конференци ректорiв недержавних ушверси-тетiв у 2000-2005 рр. (Szabtowski, J., 2017). У робот зазначено, що рiвень польських унiверситетiв у гло-бальних рейтингах е низьким, а шновацшшсть польсько'! економiки е одшею з найнижчих у бвропей-ському Союзi. Iнновацiйний шлях розвитку польсько'! економiки залежить вiд багатьох чинникш, але велике значення мае впровадження результайв наукових до-сл^джень унiверситетiв у д1лову практику. На думку автора, шноваци у вищiй освiтi означають будь-якi змiни, як можуть бути оцiнено позитивно з точки зору конкретного критерго: порiвняльнi можливостi в галузi освiти, вплив освiти на iнновацГí в економщ, полiпшення пiдготовки випускникiв до професшно! дiяльностi та !х участь у сустльному життi.
У роботi [7] розглянуто питання збалансовано! системи показникш як iнструменту стратегiчного управлiння, який все больше використовуеться у сфе-рi вищо! освiти (Urbanek, P., 2017). Автором показано можливу адаптацию класичних перспектив BSC з урахуванням основних напрямкш дiяльностi уншер-ситету, пов'язаних з освiтнiми процесами та досль дженнями. Друга частина статп являе собою приклад ре^зацц методу BSC для потреб побудови стратег!! державного департаменту унiверситетiв у Польщь
У дослiдженнi [8] (Trojanowska, M., 2015) показано специфку оцiнювання польсько! академiчноi кар'ери та !! розвиток протягом багатьох роив шсля закiнчення унiверситетськоi освiти. Крiм того, автор описуе роль людей, як закiнчують навчання та вступають на шлях кар'ери в процеа пошуку роботи. Специфiчною метою роботи е представлення характеристик HR-компанш, у тому чи^ з точки зору !х професiйного та психолопчного консультування на основi вибраних Варшавських прикладiв.
Робота [9] (L^cka, I., 2016) розглядае питання оцшки захисту промислово! власностi в Польщу включаючи роль унiверситетiв та науково-досл^дних iнститутiв. Мета дослiдження полягае в оцшюван-нi поточного стану охорони промислово! власност в Польщi (на основi даних з патентного ведомства),
а також аналiз патентного захисту корисних моделей, зроблених державними установами, i наукових до-смджень у 2009-2014 рр., а також в ощнщ патентно! дiяльностi окремих груп у секторi науки. Досмджен-ня показало великий розрив мiж Польщею i деякими кра!нами Центрально! та Сходно! бвропи в галузi охо-рони промислово! власностi.
У публкащ! [10] (Gasinska, M., 2016) доЫдже-но питання збкьшення вiдсотка iноземних студенпв у загальнiИ к1лькост1 студентiв, що е одним i3 клю-чових елементш iнтернацiоналiзацГ! унiверситетiв. Дослiдження показуе умови для iнтернацiоналiзацi! польських ушверситепв та нових завдань, з якими вони стикаються. Також проаналiзовано потреби шо-земних студентiв та стушнь !х задоволення.
У ро6от1 [11] (Napiecek, R., 2015) представлено результати аналiзу взаемозв'язку м1ж основними на-прямками д1яльност1 академiчного та дидактичного персоналу ушверситету. Предметом аналiзу е результати опитувальнийв, як1 використовувались для побудови рейтингу ключових факультетш, що реаль зують стратегiчнi цш Унiверситету економiки в Познань Результати аналiзу свiдчать про позитивну, але пом1рну кореляцiю мгж основними стратепчними на-прямками та перспективами роботи факультетш.
Дослiдження [12] (Targaszewska, M., 2013) пред-ставляе результати пор1вняльного аналiзу системи якост1 вищо! осв1ти в Польщ1. Кластерний анал!з був використаний для групування воеводств (областей) Польщь В1дпов1дний аналiз дозволив перев!рити як1сть вищо! осв1ти в кожному кластер! та пояснити явище найвищого типу навчального закладу в Польщь
Метою роботи [13] (Wawak, Т., 2015) було ви-значення факторiв блокування та шдтрим-ки сталого розвитку досл1дницьких ушвер-ситейв. Представлено модель !х впливу на результати навчання в ситуащ! посййно! реформи вищо! осв1ти в Польщь
У статтi [14] (Stachowiak-Kudla, M., 2016) проа-налiзовано тривалiсть свободи науки та викладання, а також автономiя унiверситетiв на основ1 наукового рейтингу европейських ушверситейв. Для досягнен-ня цiе! мети було розглянуто конституц1йн1 положен-ня, чинне законодавство та ршення конституц1йних суд1в. Деталiзовано академiчнi права унiверситетiв бвропи.
Автором роботи [15] запропоновано оцшюва-ти д1яльшсть досл1дницьких унiверситетiв методом DEA, що дае змогу побудувати модель ушверситету, яка склалася з одного ефекту (вих1дного) та п'яти входних змшних (вх1дних даних) (Switíyk, M., 2013). У рейтингу ефективностi дидактики Варшавський унiверситет зайняв перше мкце. Наступнi м1сця в рейтингу займають Академiя Ф1зично! культури в Кракову Унiверситет гуманiтарних наук у м. Кельце й Академи спецiально'! осв1ти в Варшавi.
ДослГдження [16] (Pluta-Olearnik, М., 2016) акту-алГзуе поглиблення процесу ГнтернацГоналГзацГ! польських ушверситейв. Автором пГдкреслено, що одним з шструменйв ГнтернацГоналГзацГ! е система марке-тингово! комунГкацГ!, орГентована на мГжнародш сег-менти клГентГв. КомунГкацГйна дГяльшсть у цГй сферГ повинна бути послГдовною, Гнтегрованою на рГвнГ ушверситету, факультейв та окремих органГзацГйних шдроздшв. МГжнародна освГтня пропозицГя ушвер-ситету вимагае правильно! презентацГ! у вГртуально-му просторГ, особливо на мшнародному веб-сайтГ.
Робота [17] (Antonowicz, Б., 2016) шдтверджуе необхГднГсть адаптацГ! ушверситетських засобГв ко-мунГкацГй до мГжнародних стандартГв для ефективно-го управлшня ГмГджем дослГдницьких унГверситетГв у глобальнш мережГ 1нтернет. ДослГджено цГнний до-свГд польських реформ вищо! освГти в перГод 20072012 рр. Автор спробував вГдповкти на питання про те, як вплинули реформи на динамГку змш процесу ГнтернацГоналГзацГ!.
1нтернацюналГзащя вищо! освГти е одшею з най-важливГших проблем, з якими стикаються евро-пейськГ ушверситети, - про це Гдеться у досм-дженнГ [18] (Nowakowska, Ь., Kurtyka, О., & Zgoda, Z., 2017). Автори зазначають, що побудоваш дослГдниць-кими унГверситетами стратегГ! вимагають дГагносту-вання знань та готовностГ студентГв до участГ в про-грамах мГжнародно! мобГльностГ. АналГз результайв показав, що найбГльш цГнними факторами ГнтернацГоналГзацГ! е мовш компетенцГ! та навички соцГального та мшкультурного спГлкування. ВГдповГдно, дослГд-ницькГ ушверситети мають розвивати щ компетенцГ! у студентГв, щоб забезпечити ефектившсть процесу мГжнародного обмГну та посилення шдикатора ГнтернацГоналГзацГ!, що суттево впливае на позицш у глобальному рейтингу унГверситетГв свитого класу.
Для формування ефективно! системи нацю-нального ранжування дослГдницьких унГверситетГв Укра'М необхГдно вивчити успГшний досвГд кра!н 6в-ропейського Союзу та впровадити кращГ практики. Саме тому, вважаемо, слГд детально розкрити мето-дологГю ранжування дослГдницьких унГверситетГв, що широко використовуеться в ПольщГ
Мета статтГ - висвГтлити нацГональну систему ранжування дослГдницьких унГверситетГв ПольщГ Завданнями дослГдження е:
+ проаналГзувати наукову думку та тенденцГ! розвитку пГдходГв до оцшювання дослГдницьких унГверситетГв ПольщГ; + розкрити методологГчнГ особливостГ поль-сько! рейтингово! системи, що оцГнюе дГяльшсть дослГдницьких унГверситетГв. На сьогодншнш день одним Гз основних рей-тингГв у ПольщГ е «Регере^^у» ^пй^ и:ге1ш Akademickich, 2017) [19] (далГ - Рейтинг) (табл. 1).
Таблиця 1
Рейтинг дослщницьких ушверсителв Польщi «Perspektywy», 2017 р.
№ з/п Дослщницький ушверситет Рейтингова позищя
1 Uniwersytet Warszawski =1
2 Uniwersytet Jagiellonski =1
3 Politechnika Warszawska 3
4 Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu =4
5 Politechnika Wroclawska =4
6 Akademia Górniczo-Hutnicza w Krakowie 6
7 Uniwersytet Wroclawski 7
8 Gdanski Uniwersytet Medyczny 8
9 Uniwersytet Mikolaja Kopernika w Toruniu 9
10 Politechnika Gdanska =10
11 Warszawski Uniwersytet Medyczny =10
12 Szkola Gtówna Handlowa w Warszawie 12
13 Politechnika Slqska 13
14 Politechnika tódzka 14
15 Uniwersytet tódzki =15
16 Uniwersytet Medyczny im. Piastów Sl^skich we Wroclawiu =15
17 Akademia Leona Kozminskiego =15
18 Uniwersytet Sl^ski 18
19 Uniwersytet Medyczny im. Karola Marcinkowskiego w Poznaniu 19
20 Politechnika Poznanska =20
21 Uniwersytet Medyczny w todzi =20
22 Uniwersytet Gdanski =22
23 Uniwersytet Medyczny w Biatymstoku =22
24 Uniwersytet Medyczny w Lublinie 24
25 Uniwersytet Ekonomiczny w Poznaniu 25
Джерело: складено на ochobí [19].
Розкриемо методолопчш особливостi цiei рей-тингово! системи з деталiзащeю питомоi ваги шди-KaTopiB, що формують загальну оцшку ушверситейв
1)' Випускники
на ринку праф,
18
1нтернацю-налiзацiя навчання, 15%
На рис. 1 представлено a^eMÍ4HÍ (державнi та недержавш) дослiдницькi унiверситети, як мають право на подготовку магiстрiв та докторанйв i в яких
Престиж, 14%
Q_ <
УМОЕ навчання, 9%
и
lнновацiйнiсть,
9%
Науковий потен^ал, 15%
Наукова ефективнiсть, 20%
Рис. 1. 1ндикатори рейтингу «Perspektywy» дослщницьких yнiвеpcитетiв Польщi Джерело: складено на ochobí [19].
<
О ш
навчаеться щонайменше 200 студенйв. Опитування проводилося серед досмдницьких унiверситетiв, якi мали як мШмум два випускнi роки. Рейтинг досл1д-ницького унiверситету ощнюеться в балах, де 100 балiв - найвища оцiнка за певним шдикатором. Iншi результати е в^дносними значеннями до кращого результату в заданому критери (наприклад, значення 64,5 означае, що унiверситет досяг 64,5% у результат кращих ушверситепв за даним критерiем).
На основi вивчення методологи Рейтингу [19] розкриемо сутшсне наповнення iндикаторiв, за яки-ми ощнюються унiверситети.
1. Престиж, вага - 14%. Даний шдикатор в^дпо-вiдае за вираження потенщалу двох основних складо-вих: викладацького складу та мiжнародного визання. Ощнка викладацького складу проводилася серед уче-них (Бельведерськi професори (звання надае президент Польщ^) i професорiв, що мають ступiнь доктора хабштованого. Важливо, що враховувалися ткью тi особи, якi отримали звання або стушнь протягом останнiх трьох роив. Загалом, у доЫдженш брали участь 2512 професорiв «Бельведер» i докторiв ха-бiлiтованих. У досл^дженш не враховуються голоси, поданi на ушверситети, якi не е основним мшцем ро-боти респондента. Досл^ження охоплювали дослк-ницькi унiверситети державно! та приватно! форм власность Вага цього критерш становить 12%.
Мiжнародне визнання вимiрювалося позицiею дослiдницьких ушверситепв у глобальних рейтингах, i його вага склала 2%.
2. Випускники на ринку пращ, вага - 18%. Цей шдикатор формуеться з: уподобання роботодавщв та економiчно'i частки випускнишв. Уподобання роботодавщв ураховуе результати опитування проведеного маркетинговими методами. Виконавцем дослкжень був Центр «Indicator», що досл^ив репрезентативну групу роботодавщв у Польщь У 2017 р. дослкження проводилося комбшованим методом «CATI-CAWI» (телефон та 1нтернет). Методолопя шдрахунку резуль-татiв враховуе загальнодержавну позищю ушверсите-ту та '!! мшце в регiональному масштабi. Опитування проводилося на загальнонащональному рiвнi з вибiр-кою 1800 компанiй-роботодавцiв, головним офксом яких е Польща. Вимiрювання охоплюе шдприемства вс1х секторiв народного господарства, що працюють на тертори всх воеводств (областей) Польщi. Оста-точний критерш враховуе результати до^джень, проведених протягом останшх трьох рокiв. Загалом, за останш три роки до^дженнями охоплено 5400 пiдприемств. Вага цього критерш становить 12%.
Економiчна частка випускнитв - новий критерш, який вимiрюеться в доходах випускниюв ушвер-ситету, а також !х рiвня зайнятостi. Це дослiдження загальнонащонального рiвня та проведено з вико-ристанням ZUS даних. Даний критерш враховуе три параметри: прибуток по вкношенню до прибутку в регюш проживання (вага 0,5); в^дсоток випускниюв у
поточному peecTpi ZUS (вага 0,25) i ризик безробитя на тл1 безробитя в perioHi проживання (вага 0,25). За-гальна вага цього критерш - 6%.
3. 1нновацшнкть, вага - 9%. Цей шдикатор враховуе ощнювання:
+ nameHmiB, права на охорону штелектуаль-но1 власнот - ккьшсть наданих патенпв та прав на захист штелектуально! власносп у Польщi та за кордоном у 2015-2016 рр. по вкношенню до числа професорiв, докторiв хабiлiтованих i докторiв, що працюють в да-ному ушверситеть Критерiй розраховано на основi даних системи POL - 4%; + отриманих коштiв з фоHdiB GC - критерш, вимiряний вартштю проектiв, реалiзованих у рамках програм бвропейського Союзу - IE, IR, PC, WER, RPO, SBCCP - 2%; + проданихлщензш - варйсть проданих лщен-з1й - 2%;
+ фiрм spin-off i spin-out - к1льк1сть компанiй даного типу -1%.
4. Науковий потенщал, вага - 15%. Цей шдикатор формуеться з таких критерив:
+ параметрична ощнка - сума параметричних ощнок, наданих окремим ушверситетським тдроздкам Мiнiстерством науки та вищо! осв1ти щодо к1лькост1 наукових тдроздшв, як1 могли би бути запропоноваш для оц1нки - 8%; + насичетсть персоналу людьми з найвищою квалфкацкю - критерiй, який визначаеться як ккьюсть висококвалiфiкованих викладачiв в ушверситет (п1сля ступеня кандидата або звання професора) вкносно загально'! ккькос-т1 викладачiв унiверситету. Критерiй розрахо-вуеться на основ1 даних системи POL - 3%; + квалiфiкацiя хабштацшна - розрахована як сума оаб з1 ступенем доктора хабштованего та спiввiдношення до ос16 з докторськими ступенями на основ! системних даних POL - 2%; + докторантура - обчислюеться як сума оаб з1 ступенем доктора та стввкношення ккь-кост1 докторських i магiстерських ступенiв на основ1 даних системи POL - 2%.
5. Наукова ефективтсть, вага - 20%. Цей шдикатор складаеться з таких критерив:
+ ефективтсть залучення зовнштх коштiв на дослгдження - сума фшансування наукових дослкжень i розробок, залучена поза уш-верситетських фiнансових ресурав (у тому числ1 з державного бюджету) по вкношенню до загально! ккькосп наукових працiвникiв (доктори з вагою 1,0; доктори хабштоваш з вагою 1,5; професори з вагою 2,0). Вага критерш - 5%;
+ розвиток персоналу - критерш визначаеться як ккьшсть звань i ступешв, отриманих сшв-робiтниками ушверситету у 2015 i 2016 рр. по
в^дношенню до професорiв, доктор фкософи (доктор хабштований - 1,5 i професор - 2,0) у в^дношенш до професорiв, докторiв хабш-тованих, яю працюють у даному унiверситетi, на основi даних системи POLON. Вага крите-рiю - 4%;
+ надання наукових ступетв - кiлькiсть звань i ступенiв, що надавались ушверситетами у 2015 i 2016 рр. (з вагою: 1,0 - доктс^в; 1,5 -докторiв хабштованих; 2,0 - професорiв) професорам, докторам хабштованим, якi працюють у даному ушверситеп, на основi даних системи POLON. Вага критерiю - 3%; + публжаци - кiлькiсть публiкацiй (SCOPUS станом на 21.04.2016 р.) у 2011-2015 рр. по в^ношенню до загально! кiлькостi науково-педагопчного персоналу, беручи до уваги яшсть журналу, в якому опублiкованi результата досл^жень. Вага критерiю - 2%; + цитування - кiлькiсть цитувань, наведених у 2011-2015 рр. в^дносно кiлькостi цих пубм-кащй (SCOPUS станом на 21.04.2016 р.). Вага критерго - 3%; + h-index - публiкацii та !х цитування вимiрю-еться вiдповiдно до модифшованого методу Хiрша на 2011-2015 рр. Н-шдекс визначаеть-ся як юльйсть публiкацiй, якi були процито-ванi в кiлькостi, що дорiвнюе або б1льше Н. Джерело - SCOPUS станом на 21.04.2016 р. Вага критерго - 3%.
6. Умови навчання, вага - 9%. Цей шдикатор формуеться з результата ощнювання двох кретерив:
f наявтсть висококвалфшваного персоналу -ккьшсть штатних викладачiв (з вагою: 1,0 -докторiв; 1,5 - докторiв хабштованих; 2,0 -професорiв) по в^дношенню до кiлькостi сту-дентiв (студенти денно! форми навчання -1,0; студенти заочнох форми навчання - 0,6). Критерш розраховуеться на основi систем-них даних POL. Вага критерго - 5%; f акредитащя - юльюсть акредитацш, яки-ми володiе досл^ницький унiверситет, у тому чи^ з найвищими оцiнками експерпв, а також екологiчнi та мiжнароднi акредитаци. Вага критерiю - 4%.
7. Iнmернацюналiзацiя навчання, вага - 15%. Цей шдикатор формуеться з таких критерив:
f навчальш програми шоземними мовами -параметр, що шдраховуеться як сума на-вчальних програм, як реалiзуються шозем-ними мовами в навчальному рощ 2016/17. Вага критерго - 4%; f mi, хто навчаеться шоземними мовами -параметр, який вимiрюеться юльйстю сту-денпв, що навчаються шоземними мовами в академiчному роцi 2016/17 для вах студентiв. Вага критерго - 4%;
+ шоземш студенти - юльшсть шоземних студентiв пропорцшно загальнiй ккькосп студентiв. Вага критерго - 3%; + шоземт Burnadaui - кiлькiсть iноземних ви-кладачiв по вiдношенню до загально! кГль-кост викладачiв. Вага критерiю - 1%; + студентський обмш (поИздки) - кiлькiсть студентiв, як ви!жджають до iноземних уш-верситетiв протягом щонайменше одного семестру в академiчномy роцi. ДослГдже-но 2015/16 академiчний рiк за програмою Erasmus, пропорцшно загальнш кiлькостi стyдентiв. Вага критерго - 1%; + студентський обмш (пршзди) - кiлькiсть стyдентiв, як прибувають у рамках обмiнy протягом щонайменше одного семестру в навчальному рощ. Дослужено 2015/16 ака-демiчний рiк за програмою Erasmus, пропорцшно загальнш ккькосп стyдентiв. Вага критерго - 1%; + мультикультуралiзм студентськог стльно-ти - ккьшсть кра!н, з яких при!жджають мШмум 10 iноземних стyдентiв. Вага критерго - 1%.
Виходячи з рис. 2 прослГдковуеться беззапере-чне лидерство Варшавського yнiверситетy, що отримав максимальну оцiнкy експертiв - 100 балiв. На другому мiсцi, з вГдставанням у 0,1 бала, Где Ягеллонський yнiверситет у Краковi. Замикае тршку лiдерiв Варшавська полiтехнiка з рейтинговим балом -99. На 25 мшщ Рейтингу знаходиться Економiчний уншерситет у Познанi з бальною оцiнкою - 56,2. Пер-шi 25 дослiдницьких yнiверситетiв, що представлен у Рейтингу, презентують широке коло спецiалiзацiй, навчальних програм i дослГдницьких проектiв. Фак-тично дана рейтингова система виконуе функцго стимулятора розвитку дослГдницьких yнiверситетiв Польщi й робить акценти на сфери, що мають резер-ви та потенцiал.
КонсолГдований рейтинг (див. рис. 2) представ-ляе найкращi дослiдницькi yнiверситети Польщi та демонструе рiзнобарвнiсть спецiалiзацi! цих установ. Темпи розвитку вищо! освiти та дослiджень у Польщi стрiмко iдyть вгору за рахунок чиго визначено! стра-тегГ! розвитку ще! сфери, що покликана вт1лити ефек-тивнi пГдходи, окресленi новим законом про освГту.
ВИСНОВКИ
Представлене дослГдження дало змогу показати пГдходи до рейтингування дослГдницьких ушверси-тетiв у ПольщГ. АналГз наукових дослГджень у сферГ оцГнювання потенцГалу дослГдницьких ушверситепв ПольщГ дав змогу ГдентифГкувати основш прГоритети розвитку науково! думки в цьому напрямь Встанов-лено, що найбГльш актуальними питаннями, що до-слГджуються провГдними науковцями ПольщГ, е:
100
99,9
Uniwersytet Warszawski Uníwersytet Ekonom¡czny..ioQ- ♦ ^JniwersytetJagiel ortskí
Politechnika Warszawska
Uniwersytet Medyczny w. Uniwersytet Medyczny w...
Uniwersytet Gdanski
/ /
Uniwersytet Medyczny w...
Politechnika Poznariska
Uniwersytet Medyczny im....
Uniwersytet Sl^ski
Akademia Leona...
Uniwersytet Medyczny im
Uniwersytet im. Adama...
Politechnika Wroc+awska
Akademia Górnlczo-... Uniwersytet Wroctawski Gdanski Uniwersytet...
Uniwersytet Mikotaja...
Politechnika Gdahska Warszawski Uniwersytet...
Uniwersytet tódzki
Politechnika tódzka Politechnika Sl^ska
Рейтинг
Рис. 2. Рейтинг дослщницьких yнiвеpcитетiв Пoльщi
Джерело: складено на ochobí [19].
Q_ <
< £
S
ш
+ коректне визначення шдикаторГв рейтинго-
вих систем та !х вагомостГ; + питання, пов'язаш з оцГнюванням дшльно-стГ польських уншерситейв у сферГ навчання протягом усього життя; + дослГдження та методолог1я оцГнки корис-ностГ ГнформацГ! на веб-сайтах вищих на-вчальних закладГв; + шновацшш шляхи розвитку польсько! еко-номГки через впровадження результатГв на-укових дослГджень унГверситетГв у дГлову практику;
+ питання збалансовано! системи показникГв
як Гнструменту стратегГчного управлГння; + оцшка захисту штелектуально! власностГ в
дослГдницьких унГверситетах ПольщГ; + питання зб1льшення вГдсотка Гноземних сту-дентГв у загальнГй кГлькостГ студентГв, що е одним Гз ключових елементГв ГнтернацГоналГ-зацГ! дослГдницьких унГверситетГв; + взаемозв'язки мГж основними напрямками дГяльностГ академГчного та дидактичного персоналу унГверситету; + дГагностування знань та готовностГ студентГв до участГ в програмах мГжнародно! мобГль-ностГ.
МетодологГю «РегереЙ^у» сформовано на ос-новГ ранжування за семи основними Гндикаторами: престиж; ГнновацГйнГсть; науковий потенцГал; науко-ва ефективнГсть; умови навчання; ГнтернацГоналГзацГя навчання; випускники на ринку пращ. Передбачено
проведення ранжyвання досл^ницькж ушверсите-тiв на всш територц Польщi, що налiчye 16 воeводств (областей). Аналiз кожного шдикатора нацiональноï рейтингово'1 системи до^ол^щк^ yнiверситетiв Польщi дав змогу виявити прюритетш сфери розвитку дослiдницькиx yнiверситетiв Польщi. Посиливши цi напрями, ушверситети стануть ще бiльш конкурен-тоспроможними та популярними серед абiтyрieнтiв, що пiдвищить ïx сyспiльнy вагу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bqk, A. Statystyczne Metody Doboru Zmiennych w Porz^dkowaniu Liniowym. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekono-micznego we Wroclawiu. 2017. Nr. 4б8. S. 29-37. dokm^H/ pn.2017^8.03.
2. Kwiatkowska-Ciotucha, D., & Zatuska, U. Przygo-towanie Uczelni i Ich Rola w Ksztatíowaniu Konkurencyjnosci Przedsiçbiorstw. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomiczne-go we Wroclawiu. 201б. Nr. 457. S. 114-12б. dokm^H/pn. 201б.457.10.
3. Kwiatkowska-Ciotucha, D., & Zatuska, U. Rozwój Uczelni Poprzez Wzrost Aktywnosci w Obszarze Ksztafcenia Ustawicznego. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2014. Nr. 354. S. 213-223. dokm^H/pn. 2014.354.20.
4. Nowakowski, M. Uzytecznosc Informacji w Serwisach Internetowych Uczelni Wyzszych. Studia I Materialy Polskiego StowarzyszeniaZarzadzania Wiedza. 201б. Nr. 81. S. 34-4б.
5. Jarocka, M. Transparency of University Rankings in the Effective Management of University. Business, Management & Education. 2015. Vol. 13. Issue 1. P. б4-75. doi:10.3846/bme. 2015.2б0.
6. Szabtowski, J. Innowacje w szkolnictwie wyzszym jako podstawa modernizacji sektora. Zarzadzanie Publiczne. 2017. Nr. 2 (40). S. 17-32. doi:10.15678/ZP.2017.40.2.02.
7. Urbanek, P. Zrównowazona Karta Wyników w Proce-sie Zarzadzania Uczelniq Publiczn^. Prace Naukowe Uniwersy-tetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2017. Nr. 472. S. 460-470. doi:10.15611/pn.2017.470.42.
8. Trojanowska, M. Dziatalnosc Akademickich Biur Ka-rier w Warszawie. Edukacja Ekonomistów i Menedzerów: proble-my, innowacje, projekty. 2015. Nr. 1 (35). S. 127-141.
9. tqcka, I. Wklad Uczelni i Instytutów Badawczych w Ochrone Wtasnosci Przemyslowej w Polsce w Latach 20092014. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2016. Nr. 449. S. 368-380. doi:10.15611/pn.2016.449.33
10. Gasinska, M. Studenci z Ukrainy w Polsce. Uwarun-kowania, oczekiwania i opinie w swietle badania ewaluacyjne-go w AFiB Vistula. Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula. 2016. Nr. 47 (2). S. 127-147.
11. Napiecek, R. Wspólzaleznosc Gtównych Obszarów Dzialania Uczelni Wyzszej. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2015. Nr. 399. S. 352-360. doi:10.15611/ pn.2015.399.34.
12. Targaszewska, M. Ocena Stanu i Jakosci Polskiego Szkolnictwa Wyzszego z Wykorzystaniem Metod Wap. Ekono-metria. 2013. Nr. 40. S. 37-47.
13. Wawak, T. Zrównowazony Rozwój Uniwersytetów w Warunkach Permanentnej Reformy Szkolnictwa Wyzszego. Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2015. Nr. 378. S. 340-357. doi:10.15611/pn.2015.378.27.
14. Stachowiak-Kudta, M. Wolnosc nauki i nauczania oraz autonimia uczelni a jakosc naukowa uniwersytetów. Prze-glqdSejmowy. 2016. Vol. 137. Issue 6. P. 115-140.
15. Swittyk, M. Efektywnosc Dydaktyki w Uczelniach Pu-blicznych w Polsce. Ekonomia. 2013. Vol. 22. Issue 1. P. 9-28.
16. Pluta-Olearnik, M. Komunikacja marketingowa w procesie umiçdzynarodowienia uczelni. Handel Wewnêtrzny. 2016. Issue 3. P. 266-275.
17. Antonowicz, D. Internacjonalizacja jako zródlo legi-tymizacji reform szkolnictwa wyzszego w Polsce (2007-2012). PrzeglqdSocjologiczny. 2016. Vol. 65. Issue 3. P. 131-155.
18. Nowakowska, L., Kurtyka, O., & Zgoda, Z. Umie-dzynarodowienie Szkolnictwa Wyzszego z Perspektywy Stu-dentów Wybranych Uczelni Polski i Francji. Studies & Proceedings Polish Association for Knowledge Management. 2017. Issue 85. P. 42-50.
19. Ranking Uczelni Akademickich 2017. URL: http:// www.perspektywy.pl/RSW2017/ranking-uczelni-akademickich
REFERENCES
Antonowicz, D. "Internacjonalizacja jako zrodlo legi-tymizacji reform szkolnictwa wyzszego w Polsce (2007-2012)". Przeglad Socjologiczny. Vol. 65, no. 3 (2016): 131-155.
Bak, A. "Statystyczne Metody Doboru Zmiennych w Porzadkowaniu Liniowym". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 468 (2017): 29-37.
Gasinska, M. "Studenci z Ukrainy w Polsce. Uwarunkow-ania, oczekiwania i opinie w swietle badania ewaluacyjnego w AFiB Vistula". Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula, no. 47 (2) (2016): 127-147.
Jarocka, M. "Transparency of University Rankings in the Effective Management of University". Business, Management & Education. Vol. 13, no. 1 (2015): 64-75.
Kwiatkowska-Ciotucha, D., and Zaluska, U. "Przygotowa-nie Uczelni i Ich Rola w Ksztaltowaniu Konkurencyjnosci Przed-siebiorstw". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 457 (2016): 114-126.
Kwiatkowska-Ciotucha, D., and Zaluska, U. "Rozwoj Uczelni Poprzez Wzrost Aktywnosci w Obszarze Ksztalcenia Ustawicznego". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 354 (2014): 213-223.
Lacka, I. "Wklad Uczelni i Instytutow Badawczych w Ochrone Wlasnosci Przemyslowejw Polsce w Latach 20092014". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 449 (2016): 368-380.
Napiecek, R. "Wspolzaleznosc Glownych Obszarow Dzia-lania Uczelni Wyzszej". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicz-nego we Wroclawiu, no. 399 (2015): 352-360.
Nowakowska, L., Kurtyka, O., and Zgoda, Z. "Umiedzyna-rodowienie Szkolnictwa Wyzszego z Perspektywy Studentow Wybranych Uczelni Polski i Francji". Studies & Proceedings Polish Association for Knowledge Management, no. 85 (2017): 42-50.
Nowakowski, M. "Uzytecznosc Informacji w Serwisach Internetowych Uczelni Wyzszych". Studia I Materialy Polskiego Stowarzyszenia Zarzadzania Wiedza, no. 81 (2016): 34-46.
Pluta-Olearnik, M. "Komunikacja marketingowa w procesie umiedzynarodowienia uczelni". Handel Wewnetrzny, no. 3 (2016): 266-275.
Ranking Uczelni Akademickich 2017. http://www.per-spektywy.pl/RSW2017/ranking-uczelni-akademickich
Stachowiak-Kudla, M. "Wolnosc nauki i nauczania oraz autonimia uczelni a jakosc naukowa uniwersytetow". Przeglad Sejmowy. Vol. 137, no. 6 (2016): 115-140.
Switlyk, M. "Efektywnosc Dydaktyki w Uczelniach Pu-blicznych w Polsce". Ekonomia. Vol. 22, no. 1 (2013): 9-28.
Szablowski, J. "Innowacje w szkolnictwie wyzszym jako podstawa modernizacji sektora". Zarzadzanie Publiczne, no. 2 (40) (2017): 17-32.
Targaszewska, M. "Ocena Stanu i Jakosci Polskiego Szkolnictwa Wyzszego z Wykorzystaniem Metod Wap". Ekonometria, no. 40 (2013): 37-47.
Trojanowska, M. "Dzialalnosc Akademickich Biur Karier w Warszawie". Edukacja Ekonomistow i Menedzerow: problemy, innowacje, projekty, no. 1 (35) (2015): 127-141.
Urbanek, P. "Zrownowazona Karta Wynikow w Procesie Zarzadzania Uczelnia Publiczna". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 472 (2017): 460-470.
Wawak, T. "Zrownowazony Rozwoj Uniwersytetow w Warunkach Permanentnej Reformy Szkolnictwa Wyzszego". Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu, no. 378 (2015): 340-357.
Q_
<c
<
O
U
