CC BY
51
8. Див. пращ Е.Гарена, спещально присвячеш тем1 "мютобщ1вельно'1 утопп". Гарэн Э. Леонардо да Винчи и "идеальный город" //Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. - М.,1986. - С.214-235. Гарэн Э. Идеальный город //Проблемы итальянской истории. - М.,1987. - -С.135-153.
9. Мор Т. Утопия / Т. Мор. - М.: Наука,1978. - 412 с. Стаття надшшла до редакцп 11.09.2013
Y.S. Sabadash
IDEALS OF RENAISSANCE HUMANISM: THOMAS MORE
The author presents the modern pointof view of the formation of humanitical world outlook. Giving to the works by well-knoun philosophers, namely A Gorfunkel, O Kudriavtsev, O.Lossiev, V. Sokolov, their due, the article attracts attention to the ethic-aesthetic aspect of the problem of humanism and its ideals. A good use of the biographical method as a basis of combining "Utopia's" ideals with the life story of it's author, Sir Thomas More, makes for the scientific novelty of the paper.
УДК 7.071.1:75.03(477) Л.В. Смирна
СВ1ТОГЛЯДН1 КОНЦЕПЦ11 УКРАШСЬКИХ ХУДОЖНИК1В-Ш1СТДЕСЯТНИК1В.
У пропонованому досл1джент здтснена спроба анал1зу фшософсъко-естетичних погляд1в художник1в-ш1стдесятник1в В. Ламаха, Ф. Юр'ева, М. Стороженка, О. Дубовика на тл1 драматичних подт iстори украгнсъкого мистецтва.
Ключов1 слова: художники-ш^тдесятники, свтоглядт концепци.
Украшсью художники-шютдесятники, ix нацюнальна самобутшсть е явищем украшського образотворчого мистецтва. 1х творчють, художне мислення, св^оглядш концепцп формувалися на новому витоку юторп i ввiбрали найбiльш сyттевi риси yкраiнськoгo народу, його цшшсш oрiентацii, погляди, символи та мiфи.
Предметом нашо'1' уваги е св^оглядш кoнцепцii та невiдoмi стoрiнки твoрчoстi xyдoжникiв-шiстдесятникiв. Винятковий iндивiдyалiзм, складна фiлoсoфськo-естетична доктрина, покладена в тдгрунтя творчост1 кожного митця, роблять, здаеться, неможливим зiставлення цих художниюв, так само, як i i'xmx кoнцепцiй. Варто назвати схематичну структуризащю мистецтва Валерiя Ламаха, «кoльoрoтвoрнi модуси» Флoрiана Юр'ева, сакральну намoленiсть та барокову матрицю мистецтва Миколи Стороженка, «палiмпсести» 0лександра Дубовика, бioграфiчнi «ремшюценцп» Любомира Медвiдя, мемуари та роздуми про рисунок Вштора Зарецького, «мистецтво як форму молитви» Карла Звiринськoгo, вплив мистецтва на кiнo Серпя Параджанова. Твoрчiсть кожного з них украшською мистецтвознавчою критикою розглядаеться як самодостатнш феномен, а укра'1'нська наука поступово нагромаджуе знання про 1'хню творчють в кoнтекстi iстoрii украшського мистецтва: I Скляренко, В.Сидоренко, М. Попович, I. Дзюба, 0. Зарецький, Л. Смирна, А.Макаров та шшь Разом з тим, цшсно, творчють митщв-шютдесятниюв не дослщжена з залученнями контексту европейського образотворчого мистецтва, методолопчного апарату.
Мета статт1 - осмислити феномен самобутност! та св!тоглядн! концепцп художник!в-ш!стдесятник!в.
Св!тоглядн! концепцп художник!в-ш!стдесятник!в мали сво'1 специф!чн! дискурси. Валер!й Ламах - одна з найяскрав!ших ф!гур художньо-!нтелектуального життя Киева друго'1' половини XX стол!ття — почав розробляти власн! ф!лософсько-естетичн! теорп ще у часи Друго'1 Св!тово'1' в!йни. Вони вт!лилися у книги схем 1960-70-х р.р. (I книга схем - «Коло знак!в»; II - «Коло життя»; III - «Коло в!дображень»; IV - «Схематичн! таблиц!»; V - «1.Ю. Реп!н»), коли на Заход1 т!льки-но зр!ло передчуття постмодерн!стського за своею природою феномену поетичного мислення або «поетичного мовлення» як ознаки «постмодерно' чутливост!». Ф!лософськ! рефлекс!'' Ламаха резонують ц!й тенденцп, хоча мова йде лише про певне емоц!йне передчуття художньо'1 реальност! майбутнього. I. 1лын пише: «Мистецтво багатьох сучасних художник!в Заходу в!дзначаеться високим ступенем теоретично'1 рефлекс!' , що ж стосуеться художник!в, яких в!дносять до постмодерно' теч!' , то практично вс! вони одночасно виступають ! як теоретики власно'1 творчост!».[1]. У формуванн! «поетичного мовлення» велику роль в!д!грали ф!лософсько-естетичн! уявлення сх!дного походження, в першу чергу дзен буддизму (чань) та даосизму. Не випадково европейська ф!лософ!я все част!ше звертаеться обличчям до мудрост! Сходу: згадаймо М. Гайдеггера, який пише про поетичне мислення Лао-дзи, заклики до Сходу М. Фуко в його «1сторп безумства класично' доби», до старозав!тного Сходу апелюе Ж. Дерр!да у своему «антиел!н!змов!», а Ю. Кр!стева звертаеться до китайсько'1 ф!лософп у сво'1'й критиц! «логоцентричност! !ндоевропейського речення», у як!й вбачае надм!рну рац!ональн!сть.
В. Ламах пристрасно переживае захоплення сх!дною ! зах!дною ф!лософ!ею -формальн! ! просторов! проблеми мистецтва в!н досл!джуе через призму цих вчень.
Дос! неопубл!кован! ! загадков! книги «схем» Валер!я Ламаха його однодумц! називали сучасним космолог!чним м!фом про мистецтво, де вт!лився «первинний зв'язок людини ! краси, про яку вона й не здогадуеться» [2]. Книги «схем» зосереджують приватн! спостереження ! емоц!йн! рефлекс!' з 'х переоц!нками художн!х реальностей минулого ! тепер!шнього [3].
Валер!й Ламах, чие становлення як митця сп!впало з настанням вже в!дчутно' кризи естетичних ц!нностей соцреал!зму, належить до того покол!ння ш!стдесятник!в, котрих можна назвати митцями «кризового типу». В його творчост! простежуються дв! дом!нанти модерн!стсько' та постмодерн!стсько' св!домостей, як! окреслюють поле його художньо' та теоретично' рефлекс!й, хоча широкому загалу митець б!льше в!домий як автор пол!тичних плакат!в та монументальних моза'1'к ! розпис!в. Сам митець, за спогадами сучасник!в, з певною долею рац!онал!зму ставився до роботи в галуз! пол!тичного плакату ! розглядав його як «просторову форму», в як!й елементи «радянсько' влади» не дом!нують, а лише мають бути правильно «розташован!» у простор! аркуша. Валер!й Ламах це описував так: "Мистецтво це в!дмова в!д бажання, в!д прагнення, в!д боротьби, в!д необх!дност!, в!д несправедливост!. мистецтво це вих!д у в!чне споглядання. Мистецтво це в!дмова в!д життя, вих!д в дух» [3].
Творч!сть ш!стдесятника Флор!ана Юр'ева е одн!ею з найб!льш соц!ально визнаних. Сьогодн! в!н почесний доктор Кембр!джського ун!верситету, член трьох творчих сп!лок Укра'1'ни та Рос!'1 (арх!тектор!в, художник!в та музикант!в), член всесв!тньо'1 асоц!аци критик!в, академ!к м!жнародно'1 академ!'1 «Modus Coloris», професор, педагог. У 2000 роц! за досягнення у гуман!тарн!й галуз! Американський б!ограф!чний !нститут нагородив Юр'ева почесним званням «Людина року» [4].
Флор!ана Юр'ева можна назвати, скориставшись деф!н!ц!ею П. Ф!лонова, художником-досл!дником у мистецтв!. З початком 1960-х рок!в Юр'ев починае розвивати !дею поеднання музики ! кольору, вивчае под!бн!сть 'х естетичного впливу на людину. Це в!дбуваеться в
пepeддeнь дoби зacтoю тa жopcткoï кaмпaнiï M. Xpyщoвa пpoти xyдoжникiв-aбcтpaкцioнicтiв. Иoгo нoвaтopcькi кoнцeпцiï rpyнтyвaлиcя та вжe впpoвaджeниx в нayкy i ^a^rny cвiтoвиx тexнoлoгiяx: пpaктичниx eкcпepимeнтax кiнoкoмпaнiï Уoлтa Дicнeя, якa викopиcтoвyвaлa ycтaнoвки, щo пoeднyють музику i кoлip, нayкoвиx дocлiджeнняx Biдeнcькoгo шституту TCH^^orii, a тaкoж пpaктичниx poзpoбкax paдянcькoгo iнжeнepa K. Лeoнтьeвa. Дo цьoгo дoлyчилocя i глибoкe вивчeння дaвньoгpeцькoï фiлocoфiï, пpaць вiдoмoгo aнглiйcькoгo вчeнoгo I. Hьютoнa тa музичшго дopoбкy кoмпoзитopa M. Pимcькoгo-Kopcaкoвa. [5].
^й пoгляд вiдбивae фaктичнo нapoджeння тa yтвepджeння нoвoгo нaпpямкy cyчacнoгo живoпиcy, який caм йoгo aвтop тa зacнoвник - Флopiaн Юp'eв - нaзвaв «кoльopoтвopнi мoдycи», нaгoлoшyючи нa «iнcтpyмeнтaльнiй» функцп ocягнeння твopy як шляxy, щo пoeднye вiзyaльнi, cимвoлiчнi, кoмyнiкaтивнi, eмoцiйнo-виpaзнi cклaдoвi [5]. B ^prarax цьoгo пepioдy вiдбyвaeтьcя змiщeння aкцeнтiв нa мoжливocтi внyтpiшньoï impo^e^ii' в xyдoжнiй твopчocтi, вoни втiлюють cклaдний yнiвepcaльний дocвiд митця. Tyт Юp'eв пocтae i як xyдoжник, i як вчeний-кoльopoзнaвeць, i як музи^т^.
У 1962 po^ Ф. Юp'eв нaвaжyeтьcя виcтaвити cвiй aбcтpaктний кoльopoмyзичний живoпиc нa poзcyд глядaчa. «Ц фaкти були poзцiнeнi, як вiдвepтий бунт пpoти пoлiтики KПPC y гaлyзi миcтeцтвa. Peдaктopa зa пyблiкaцiю cтaттi «Музи^ кoльopy» ycyнyли зпocaди, a виcтaвкy кoльopoмyзичниx кapтин Ф. Юp'eвa, щo пpивepнyлa ocoбливy yвaгy, зa ocoбиcтим нaкaзoм Пepшoгo ceкpeтapя KПУ M.B. Пiдгopнoгo apeштyвaли i - cпaлили. У зв'язку з цим бeзпapтiйнoгo Ф. Юp'eвa викликaли нa «чepвoний килим» i cyвopo пoпepeдили: «Зaïкнeшcя — знищимo paзoм iз ciм'eю!» [7]. Ta Ф. Юp'eв нe звaжив, нaпиcaвши книгу <^узи^ cвiтлa», я^ нeгaйнo бyлa вилyчeнa з o6í^ i вiciм poкiв пepeбyвaлa тд cyвopoю пapтiйнoю зaбopoнoю.
Heзвaжaючи та бeзaпeляцiйний пpиcyд влaди, Юp'eв пoглиблюe пoпepeднi нayкoвi eкcпepимeнти тa пoчинae poзвивaти iнший нayкoвo-твopчий нaпpям - музику cвiтлa, дe музичний кoлip poзвивaeтьcя нeзaлeжнo вiд музики звуку як caмocтiйний вид oбpaзoтвopчoгo миcтeцтвa, тa poзpoбляe пpoeкт cвiтлoтeaтpy та 600 глядaчiв. Koнcтpyкцiя cxoжoгo зa зaдyмoм зaлy вжe бyлa poзpoблeнa iнcтитyтoм ^í^poe^ й митeць зaпpoпoнyвaв лишe викoнaти poбoчий пpoeкт тexнoлoгiчнoï чacтини. Зa йoгo зaдyмoм, тaм мaв бути «^^oopm^, нa я^му coлicти змoжyть викoнyвaти cвiтлoмyзичнi твopи, aвтoмaти вiдтвopювaтимyть cвiтлoмyзичнi зaпиcи, фoнoвe пiдcвiчyвaння вcьoгo зaлy, пoв'язaнe з шльним i aвтoмaтичним пyльтoм тa cвiтлoвий opкecтp. Пpoeкт «зoбpaжyвaльнoгo тeaтpy» мaв тaкoж вpaxyвaти пepcпeктиви poзвиткy нoвиx видiв миcтeцтвa тa ïx мoжливoгo cинтeзy, a caмi щй чepeз дecятилiття будуть втiлeнi в мoнoгpaфiï Ф. Юp'eвa <^узи^ cвiтлa».
У 1973 poцi митeць впepшe пyблiкye тeopiю фopмyли «мoдyc кoлopиc», щo вiдбивae пpинцип гapмoнiйнoï eднocтi тpьox фyнкцiй кoльopy: кoмyнiкaтивнoï, пiзнaвaльнoï тa виpaжaльнoï. Ця тeopiя crae peзoнaнcнoю i oбгoвopюeтьcя нa кoнгpecax y Mocквi (1973), Пpинcтoнi (1992) тa Бyдaпeштi (1993), дe вщ^иття Ф. Юp'eвa визнaнi як видaтнi y гaлyзi фyндaмeнтaльнoï нayки [6]. У 1973 po^ Юp'eв зaкiнчye нayкoвy пpaцю «Koлip в миcтeцтвi книги» тa пepeдae pyкoпиc та pe^ro^ aкaдeмiкy O. Cидopoвy, який визтае aвтopa -гeнiaльним тау^в^м.
Heзвaжaючи нa тe, щo Ф. Юp'eв y 1970 poцi егав члeнoм Cпiлки xyдoжникiв CPCP, дo 1995 poкy митeць зaлишaeтьcя xyдoжникoм non grata. Иoгo нe дoпycкaють нa виcтaвки, a кoнцepти музики кoльopy пicля бypxливoгo ycпixy в 1964, 1965 i 1972 po^x зaбopoняють.
Oдним з нeзaпepeчниx в^^итив Ф. Юp'eвa cтaв нoвий мeтoд фoнeтизaцiï пиcьмa, який дoзвoлив збepeгти звyкoвy гapмoнiю opигiнaлy y пepeклaдi нa будь-яку мoвy, щo зближуе лiтepaтypний тeкcт з нoтним. Poзвивaючи цe нoвe cпpямyвaння дaлi, Юp'eв cтвopюe цiлy гaлepeю кoльopoмyзичниx oбpaзiв i будуе влacнy cвiтлoкoлipнy музичну cиcтeмy, фyндaмeнтoм я^' е вчeння пpo кoлipнy тoнaльнicть - кoлopит [7].
Teopiï Ф. Юp'eвa зacнoвaнi та глибoкoмy фiлocoфcькoмy фyндaмeнтi. B poздiлi книги «Apтфopмyлa» митeць дoшyкyeтьcя кoлipнoï гapмoнiï в aвтopcькiй cepiï кapтин - кoлipниx мoдyciв, дe cкoнцeнтpoвaний з ycieю пoвнoтoю cвiтoгляд митця - вщ дyxoвниx пoшyкiв тa пoшyкiв вipи дo aктyaльниx eкoлoгiчниx пpoблeм. Mитeць пpиxoдить дo виcнoвкy: «Ha piвнi poзвинyтиx людcькиx cyrai^n^ cил миcтeцтвo в цiлoмy пpeдcтaвляe гapмoнiйнy eднicть змicтy i фopми, в якoмy iнфopмaтивнi функцп кoлipнoгo пoзнaчeння нeвiд'eмнi вiд ecтeтичнoï функцп кoлipнoï гapмoнiï, a caмa кoлipнa гapмoнiя нeвiд'eмнa вiд нaцioнaльнoï кyльтypи i вiд oбpaзнoгo змicтy xyдoжньoгo твopy» [7; c. 49].
Iнтeлeктyaлiзм Mикoли Cтopoжeнкa тa йoгo миcтeцтвa е знaкoвим для пoкoлiння шicтдecятникiв i пpивaблюe cвoïx aдeптiв фiлocoфcькoю пoeтикoю тa мiфoлoгiчним cвiтocпpийняттям, iнcпipyючи caкpaльнy знaкoвicть й пpoтиcтaвляючи кoмepцiйнoмy пpaгмaтизмy cyчacнoгo миcтeцтвa пoшyк вищик тpaнcцeндeнтниx вapтocтeй нaцioбyття. Cтopoжeнкoвe пpaгнeння дo ocягнeння нoвoгo вeлo йoгo cклaдними шляxaми в миcтeцтвi. Brn нe пpaгнyв дo paдикaлiзмy, пpитaмaннoгo бaгaтьoм шicтдecятникaм, нe eпaтyвaв пpaвдoлюбcтвoм тa aкцeнтyйoвaним iндивiдyaлiзмoм. Бaгaтoгpaннa й ocвiчeнa ocoбиcтicть, фiлocoф y миете^™, peфлeкcивнo визнaчeний тa вoднoчac нaлaштoвaний нa нoвaцiï, M. Cтopoжeнкo збepiг пocтaвy xyдoжникa-миcлитeля, xyдoжникa-eкcпepимeнтaтopa в кyльтypi cьoгoдeння.
Bжe y Kиïвcькoмy дepжaвнoмy xyдoжньoмy iнcтитyтi (1950-1956) виклaдaчi пpopoкyють юнaкoвi вeликe мaйбyтнe живoпиcця-cтaнкoвicтa, a oднoкypcники й дpyзi з пoвaгoю нaзивaють «любoмyдpoм» [8]. Пicля cтyдiювaнь ocнoв aкaдeмiчнoï шкoли y Teтяни Яблoнcькoï, вiн пoчyвae пoтpeбy вiльнoгo cтaвлeння дo нaтypи. Peзoнaнcнy виогавку зa peзyльтaтaми пoдopoжi в 1955-54 pp. дo Aлтaю i Kaзaxcтaнy в cтiнax xyдoжники нaзивaють «пoпaдaнням в яблуч^», a poбoти пepeдaють дo фoндy Iнcтитyтy [9].
^panmcib Cтopoжeнкa дo бeзнacтaннoгo пoшyкy й eкcпepимeнтy пpивeлa йoгo в мoнyмeнтaльнe миcтeцтвo. B cклaдниx yмoвax кoнфpoнтaцiï тoтaлiтapнoмy peжимy вiдбyвaлocя дoшyкyвaння глибин йoгo нaцioнaльнoï cyтнocтi, пoглиблювaлиcя й ycклaднювaлиcя фopмoтвopчi зaвдaння, фopмyвaлacя гpoмaдянcькa пoзицiя митця. B цi pom дoвгoтpивaлиx гoнiнь i клeймyвaння зaзнaлa ceкцiя мoнyмeнтaльнo-дeкopaтивнoгo миcтeцтвa пpи Cnrn^ xyдoжникiв, якa впepшe зiбpaлa фoтoмaтepiaл пpo бoйчyкicтiв, вiдбyвcя вoгнeнний вaндaлiзм нaд ЦHБ, видубицьким книгocxoвищeм, нищeння мoнyмeнтaльниx твopiв A. Pибaчyк i B. Meльничeнкa. Пepмaнeнтний дyx нoнкoнфopмiзмy aбo «yкpaïнcькoгo cиндpoмy вiдpoджeння» ^a M. Cтopoжeнкoм), з нoвoю cилoю yвipвaвcя в чacи «вщлиги», cпpoвoкoвaний пpoгpaмнo-iмпepcьким нacтyпoм, який cтaв щe aгpecивнiшим i витoнчeнiшим y чacи «зacтoю» [12].
Ha cтopiнкax йoгo pyкoпиcy пocтaють yнiкaльнi cпoгaди oчeвидця: «Пpoцec «виxoдy» мoнyмeнтaльнoгo твopy cyпpoвoджyвaвcя, як пpaвилo «oбepiгaчaми», oкoм ^royp^ Цeнзypa бaгaтoликa, пpиxoвaнa i бeз мacки, вoнa i в гpoмaдcькиx твopчиx opгaнiзaцiяx. Ocь cxeмa цeнзypи для мoнyмeнтaлicтiв, якa icнyвaлa дo 1991 p. 1. Зaмoвник. 2. Цexoвa xyдoжня paдa. 3. Пapтбюpo cпiлки xyдoжникiв. 4. Eкcпepтнi apxiтeктypнi paди. 5. Дepжбyд тa вщдш iдeoлoгiï пpи ЦK. Чacтo щ cтpyктypи взaeмoдiяли, yтвopюючи кoмбiнaцiю, мiф. Maнiпyлюючи, дocягaлocь пocтaвлeнe зaвдaння. Цiкaвo знaти: «Дepжбyд» - iмпepcький пoдapyнoк тiльки мoнyмeнтaлicтaм Укpaïни, цe г^зда цeнзopcькe гaльмo. I дивo! Ha пpoтидiю цьoмy дeмoнiзмy твopилиcь виcoкoxyдoжнi твopи!» [12].
Poбoтa в цapинi мoнyмeнтaльнoгo миcтeцтвa нaдиxнyлa M. Cтopoжeнкa нa нaпиcaння poздyмiв «Пpo дeякi ocoбливocтi poбoти нaд мoзaïкoю», дe вiн aнaлiзye нe лишe icтopичний кoнтeкcт 1970-80-x poкiв, зa якиx вiдбyвaвcя aктивний poзвитoк мoнyмeнтaльнoгo миcтeцтвa, aлe й cклaднi пpoблeми пpocтopoвo-oб'eмнoï opгaнiзaцiï, cпpямoвaнi нa пoдoлaння ycтaлeниx cxeм. Bжe y тoй чac Cтopoжeнкa xвилювaлa aктyaльнa cьoгoднi пpoблeмa aктивнoï взaeмoдiï
глядaчa з твopoм миcтeцтвa як пocepeдникa мiж cyчacнicтю тa кyльтypoю минyлoгo. B кoмпoзицiйнoмy piшeннi вш шyкae зaкoнoмipнicть в мacштaбниx cпiввiднoшeнняx фopм -вeликиx i мaлиx - «людинoцeнтpизм плacтики в yмoвax нeвeликиx вiдcтaнeй»: «Beликoмacштaбнi фopми pyйнyють фopмy, мaлi - зopoвo збшьшують фopмaт. . ..Macштaб ycix чacтин oб'eмнo-пpocтopoвoгo piшeння - цe cпiвмipнicть iз людинoю, poзмip oбpaзoтвopчиx eлeмeнтiв мae бути близьким для cпpийняття людини, a да лишe для фopмaтy пгощини» [13]. Moнyмeнтaльнa фopмa мaлa бути oдyxoтвopeнa «мoдyлeм людcькoгo вимipy». Пoштoвxoм дo poзyмiння пpocтopoвиx зaвдaнь cтaють poздyми B. Фaвopcькoгo, для я^го cинтeз миcтeцтв пoлягaв да y гapмoнiï живoпиcy i apxiïe^yp^ a paдшe, кoнфлiктi мiж ними [13].
Cтopoжeнкo згaдye, щo митщ cвoepiднo викopиcтaли «вибyx» мoнyмeнтaлiзмy, aджe мoнyмeнтaльнe миcтeцтвo пepeдбaчaлo в cвoïй peaльнocтi i мeтaмopфoзy, i мeтoд «чacoвoгo зaмiщeння» щoдo змicтy: «Cyчacнicть мoглa мeжyвaти плacтичнo з мiфoм, cимвoлiкoю. Kpiм тoгo, мaтepiaл (cмaльтa, вiтpaж) нic в co6í yмoвнicть, yзaгaльнeння, зтак... Цe був давний кoнтpacт, a тo i xyдoжнe диcидeнтcтвo дo пaнyючoгo paдянcькoгo «стилю» coцpeaлiзм... Чyлocя нapocтaння нaцioнaльнoï тeмaтики, a пoчacти в бaгaтьox pecпyблiкax «пaтpioтичнi» щй «виxoдили» з-пiд кoнтpoлю cyвopoгo peжимy» [13].
У мoзaïчнoмy твopi «Укpaïнa cкiфcькa - Eллaдa cтeпoвa» (1987-1991) (пaнcioнaт «Гiлeя», Xepcoнcькa oблacть), який твopивcя нa злaмi eпox, caмe чepeз мiф Cтopoжeнкo вiдтвopюe ту cпoкoнвiчнy нaпpyгy, в якш пepeбyвaв yкpaïнcький нapoд yпpoдoвж ycieï iCTopiï. Гeллa, зoлoтopyнний Oвeн, apгoнaвти - мiф ocyчacнeний в мoзaïчнoмy твopi дyмкoю пpo peaльнicть: дepжaвa, щo бaжae cвoeмy нapoдy дoбpa, мycить чepeз cвoïx repoi^ здoбyти «Зoлoтe pyнo», пoвepнyти як фeтиш дoлю cвoeмy нapoдoвi [13].
B poздyмax «Ocяянi cвiтлoм: icтopiя poзпиcy кyпoлa Iнcтитyтy фiзики (гapячa eнкaycтикa)» Cтopoжeнкo poзпoвiдae пpo cклaдний дocвiд в тexнiцi гapячoï ernaycram, eкcпepимeнти нaд якoю вiн здiйcнювaв щe y 1975-76 poкax (paзoм з B. Meльникoвим). Mитцeвi xoтiлocя глибиннiшe пpoникнyти в дyx ^oro миcтeцькoгo виду, тoмy вiн пoдopoжye в Kepч, щoб пoбaчити дaвню кaм'янy плиту з eнкaycтичним нaчepкoм, дaлi в Mocквy - вивчaти фaюмcький пopтpeт, a тaкoж звepтaeтьcя дo Фeдopa Шмiдтa - нiмeцькoгo icтopикa i знaвця тexнoлoгiï ernaycram - тa xyдoжникa Oлeкcaндpa Xвocтeнкa-Xвocтoвa.
Унiкaльними з тoчки зopy фiлocoфiï миcтeцтвa е poздyми митця ^o бaгaтoвiкoвy бapoкoвy мaтpицю yкpaïнcькoгo миcтeцтвa. Cтopoжeнкo впeвнeний, щo бapoкo icнyвaлo i в кyльтypi Tpипiлля, poмaнтизм бapoкo (Cкoвopoдa, Maзeпa, Beдeль, Пiнзeль) XVII-XVIII cтoлiть бyлo ocyчacнeнe в бapoкoвiй caкpaльнocтi O. Apxипeнкa, O. Бoгoмaзoвa, мeтaфopax M. Пpиймaчeнкo тa O. Iвaнeнкo, бapoкoвiй aбcтpaкцiï M. тa П. Maлишкiв, C. Caвчeнкa, O. Coлoв'я, M. Xiмiчa, crprn бapoкoвoï дyшi чyeтьcя i в мoдepниx тexнoлoгiяx (кoмп'ютepнa гpaфiкa) [13] .
Шляxoм бaгaтopiчниx eкcпepимeнтiв Cтopoжeнкo внic бaгaтo кpeaтивниx piшeнь, яю вдocкoнaлили тexнoлoгiю твopчocтi. Цe кecoннo-oбepнeний мeтoд клaдки мoзaïки, мaшинкa нoвoгo типу для cкoлки cмaльти вaгoю в 3-4 кг (paзoм з B. Meльникoвим), '^yp^" для пoдaчi poзчинy, кoмyнiкaцiйнa paмa - ^шн, '^нти мoзaïкa" - iмiтaцiя живoпиcy в cмaльтi, cтвopeння eфeктy пyaнтeлicтичнoгo живoпиcy, тexнiкa гapячoï eнкaycтики, oбepнeнa мoнoтипiя, винocний peльeф [8].
Зacнyвaвши тa oчoливши Maйcтepню живoпиcy тa xpaмoвoï кyльтypи (1994) HAOMA, мш^ць cтвopив нoвaтopcькy caмoбyтню шкoлy з ïï yнiкaльним вчeнням тa фiлocoфieю cтильoвoï кyльтypи. Koнцeпцiю Maйcтepнi Cтopoжeнкo вбaчae в yнiкaльнoмy cинтeзi двox пpoтилeжниx нaчaл: aкaдeмiчнo-нayкoвoгo cпpямyвaння HAOMA, я^ yвiбpaлa мaйжe cтoлiтнiй дocвiд видaтниx yкpaïнcькиx митцiв cвiтoвoгo знaчeння, тa peлiгiйнo-пiдcвiдoмoï eмaнaцiï нa rpyrni cтилю, oбpaзoтвopeння й тexнoлoгiï миcтeцтвa Biзaнтiï тa бapoкo.
Виразним у Стороженка е потяг до абсолютного синтезу або радше синкретичност1 мистецтва. Найперше 1 найскладшше завдання, яке ставить перед собою митець - через виховання культури почутпв виховати ел1таршсть духовну [9].
3 часом навчальна методика Стороженка еволюцюнуе в цшу систему фшософських 1дей. Вже в перш1 роки викладання в шститут1 вш намагаеться експериментувати з формою 1 простором, розфарбовуючи мольберти або фарбуючи тдлогу в майстерш. Робив з паперу дво- або триметров1 конструкцп-шсталяцп. Експериментальш завдання одразу падають в око кер1вництву художнього шституту - Стороженков1 «пришивають» бойчук1зм та звинувачують у «воспеванп ужасного». «0бшир реализму, якщо його гуманно розум1ти, безмежний. А в художньому шститут1 тод1 був застш. Застш на так званому нонконформютському начал1: що вщбувалося в пол1тиц1 - вщдзеркалювалося у мистецтв1
[9].
Митець переконаний, що потреба 1 еволющя знань ¿золювали людину в1д шволюцшно! космогонп як вт1лення духу в материю. В1дтак програма майстерн1 передбачае, через прилучення до сакрального мистецтва В1зантп й Бароко, в1дродити передумову трансцендентност1 душ1 учня. Учень перебувае не лише в матер1ал1зован1й сфер1 технолог1й, процесс навчання стаеться втаемничення в шволюцшний поступ. П1дгрунтям творення мають стати тдсвщомють, штелект, душа 1 дух, як1 закладен1 в основу школи Стороженка.
Думки митця про творення ел1ти через прилучення до Школи приштовхнули його до цшком конкретизовано! фшософп - створення «Програми синтезу мистецько! культури», що передбачае створення у науково-творчш структура Национально! академп мистецтв Укра!ни Президентського культурно-мистецького центру. Головна 1дея - в1дродити державне меценатство, залучити до ц1е! д1яльност1 д1яч1в держави, 1 таким чином творити ц1л1сн1 культурно-творч1 акцп [17].
0лександра Дубовика - художника, монументал1ста, теоретика мистецтва - досл1дники називають речником «национального постмодернизму». В1н народився 1931 року в Киев1 у родин1 поета Михайла Дубовика, репресованого стал1нським режимом. 3ак1нчив Ки!вський художн1й институт, аспирантуру Академ!! мистецтв СРСР. Твори Дубовик збер1гаються в музеях Укра!ни, Росп, США, Франци, Н1меччин1, 1раш. В1н - единий з укра!нських митц1в, чия творч1сть пос1ла достойне м1сце в масштабних проектах Державного рос1йського музею в Санкт-Петербурз1 - антологл «Абстракция в Росп XX стол1ття» та «Час зм1н. Мистецтво в Радянському Союз1 1960-1985» - та монографп доктора мистецтвознавства Нонни Степанян «Мистецтво Росп XX стол1ття» [20].
0смислення ф1лософ1! мистецтва Дубовика викликало сумн1в щодо приналежност1 митця до постмодерн1зму, оск1льки його творча д1яльн1сть зовс1м не Гра, а повернення до дем1ург1йност11 укра!нсько! культури. Дем1ург1йний дискурс виникае на противагу постмодерному дискурсу наприк1нц1 1990-х 1 передбачае творення автором персонального св1ту, обумовленого його «внутр1шньою енциклопед1ею». Дем1ург1йна практика вимагае в1д автора як зовшшньо! (щодо наявного св1ту), так 1 внутр1шньо! ерудицп. П1д внутр1шньою ерудиц1ею сл1д розум1ти якомога повн1ше знання про створений автором персональний св1т, тобто побудову в межах твору своер1дно! енциклопед1! персонального св1ту. На думку 1деолог1в цього дискурсу, першим передбачив повернення до дем1ург1йних практик Ф. Н1цше, який поряд з занепадом, що притаманний модерн1й людин1, пом1тив ознаки нев1дчутно! ще сили та велич1 душ1 [24].
Кожен тв1р 0лександра Дубовика являе собою складну «внутр1шню енциклопед1ю» з безл1ччю прихованих семантичних значень 1 зашифрованих символов. Багатор1внев1сть
1 У статп поняття «дем1урпя» використовуеться стосовно двох понятшних позицш: 1) творення «нового» у мистещга взагал1 1 2) як «мистецька дем1урпя» - творення митцем мистецького персонального св1ту, обумовленого його «внутр1шньою енциклопед1ею».
ми^^щ^ Дyбoвикa дoзвoляe poзглядaти йoгo твopчicть як piзнoвид лaбipинтy aбo лaндшaфтy, щo зaкoнoмipнo пpивeлo митця дo cклaдaння лaкoнiчниx нoтaтoк, яю вiн пoчaв poбити y 1970-i poки, a згoдoм нaзвaв «Пaлiмпcecти» [18].
Cвoï «Пaлiмпcecти» митeць пoчинae дiaлoгoм з Hiцшe. Aфopиcтичнe i cтилicтичнo плюpaлicтичнe пиcьмo Hiцшe зaxoпилo Дyбoвикa y двaдцятилiтньoмy вiцi, a згoдoм вiн ycвiдoмить вплив фiлocoфiï Hiцшe нa yce XX cmrnrra, i нacaмпepeд кyльтypy з ïï кyльтoм тoтaльнoï cвoбoди й шгшзму [21]. Пiзнiшe Дyбoвик нaпишe: «Bидaтнa людинa - людинa, якa змoглa пoнiвeчити пcиxiкy кiлькox пoкoлiнь, aбo бaгaтьox, як Hiцшe» [26]. B «Пaлiмпcecтax» Дyбoвик aктyaлiзye нiцшeaнcький фeнoмeн дeмiypгiйнoï «oдиничнoï» людини кyльтypи, aлe iндивiдyaльнicть зaвжди зaгaнялacь y «^po^ycrme лoжe» нaпpямiв тa cтилiв, i нexтyвaвcя caм митeць в ycix йoгo людcькиx пpoявax [22]. Tвopчicть Дyбoвикa тaкoж peзoнye нiцшeaнcькoмy yявлeнню пpo кapмiчнy циклiчнicть icTOpiï, я^ нapoджye нoвe зiткнeння лiнiйнoгo icтopичнoгo тa циклiчнoгo мeтaicтopичнoгo чaciв. Дyбoвик пишe: «Плacт кyльтypи i icTOpiï - бeзмeжнa вeличинa, в якш yce взaeмoпoв'язaнe, нaвiть пoдiï, щo вiдбyвaютьcя нa вeликиx вiддaляx oднa вiд oднoï в цивiлiзaцiяx, щo нe кoнтaктyвaли бeзпocepeдньo мiж coбoю. Heмa cюжeтy, кoтpий нe мaв би тpaдицiй, i кoжнe cлoвo xoвae кopeнi в тeмpявi чacy, бyдь-якe фiлocoфcькe твepджeння бaгaтopaзoвo пepeocмиcлювaлocь i зaнoвo фopмyвaлocь» [22]. У 556-му фpaгмeнтi «Boлi дo влaди» читaeмo: «Cпpaвжнiй cвiт, y якик би фopмax вiн нe пocтaвaв кoнcтpyктивнo, зaвжди був тим caмим cвiтoм явищ, узятим щe paз». Зa Hiцшe, вaжливo визнaчити лишe мipy чacoвиx взaeмoвпливiв: «Пeвнa мipa мoгyтнocтi визнaчae, якa ж caмe cyтнicть iншoï мipи мoгyтнocтi, y якш фopмi, з якoю cилoю, нeoбxiднicтю ця iншa мipa мoгyтнocтi взaeмoдie» (568-й фpaгмeнт «Boлi дo Bлaди») [24].
Bce, щo poбить Дyбoвик - кoнцeптyaльнo. Cимвoли i peчi, кoнкpeтнi цитaти нa ^mperae миcтeцтвo, a нe yкpaдeнi i видaнi зa влacнi. Цитaтy з ^цтата митeць пoeднye з нeзpoзyмiлими знaкaми i peчaми, якi pyйнyють кoнцeптyaльнe yявлeння пpo цiлicнicть «^e^p»: «Haйцiкaвiшим для мeнe, якщo бpaти XX cтoлiття, e кoнцeптyaльнe миcтeцтвo. Чoмy? Caмe пoняття кoнцeптyaльнocтi виниклo, як нa мeнe, y глибoкiй дaвнинi, y 787 poцi, та дpyгoмy Hiкeйcькoмy co6opí, cпpямoвaнoмy пpoти iкoнoбopцiв. Гoлoвним пocтyлaтoм Coбopy бyлa тeзa, щo зoбpaжeння e ^этичним тeкcтy, тoбтo тe, щo зoбpaжyeтьcя - цe i e Бiблiя. Цeй кoнцeпт пpoйшoв пoтiм чepeз yci cтoлiття i пpийшoв y ci^irra XX. Toбтo, «piч» i «^o^rra» y миcтeцтвi взaeмoпoв'язaнi. Bce, щo нapoджyвaлocя y миcтeцтвi, нapoджyвaлocя нa ocнoвi «peчi»: дepeвa Moндpiaнa aбo aбcтpaкцiï Kaндiнcькoгo, якoгo нaдиxнyлa вeликoдня Mocквa. Caмa пo co6í piч для мeнe нeцiкaвa - вoнa cлyжить для дiaлoгy «пoняття-piч» [25].
Лiтepaтypнi й фiлocoфcькi пpaктики Дyбoвикa y пepioд poзпaдy iмпepiï cтaли cитyaтивнo-кoнцeптyaльним миcтeцьким вiдгyкoм та мacoвий cиндpoм злaмy, щo виклигав двi мeтaпcиxiчнi cклaдoвi: cycпiльнy дeпpeciю i мacoвy кapнaвaльнy cмixoвy peфлeкciю нa кaтaклiзм cиcтeми. Hoбeлiвcькa пpoмoвa (1991) Дyбoвикa звучить як зyxвaлий виклик i пpoтecт. Лeкcичний пoтiк aлoгiзмiв oзнaчye нe лишe шгшстичну пoзицiю митця в cycпiльcтвi, a й аган пeвнoï нeздiйcнeннocтi, пpитaмaнний yкpaïнcькiй кyльтypi. Teкcт пpoмoви crae «тepeнoм pe^ecii» (Ж. Дeppiдa), в мeжax я^' диктaт aбcypдy пpoвoкye «тeкcтoвy вiйнy». Coцiaльнa мapгiнaльнicть yкpaïнcькoï кyльтypи вичaклoвye мapгiнaльнicть тeкcтy, 6o ж y^arn^^ кyльтypa дoci пepeбyвae в iнтep'epi нeздiйcнeннocтi.
Зa Дyбoвикoм, cyчacнa eпoxa e eпoxoю ocмиcлeння, a чac пpoвoкye iнтepec дo вiчнocтi тa eзoтepики. Biдпoвiднo, виникae миcтeцтвo poздyмiв, iнтepiopизaцiй й дoлaння кpикy «aктyaльнoгo миcтeцтвa». Aби шляx кyльтypи пocтмoдepнy, якa пpямye в чepeвo кoлeктивнoï галюцитацп вipтyaльнoï peaльнocтi, нe cтaв eдиним, миcтeцтвo пoвиннo твopити «дiaлoг як oбepiгaючe нaчaлo кyльтypи». «Дyжe дoвгo дyмaв, пepш нiж пoчaв миcлити», -cпocтepeжливo зayвaжye Дyбoвик [26].
Як виcнoвoк, cлiд зaзнaчити, щo фiлocoфcькo-ecтeтичнi пoгляди y^m^^^x
художникГв-шГстдесятникГв були основою ix власних свГтоглядних принципГв, напрацьованих концепцГй вперше розглядаються як цГлГсне явище украгнського образотворчого мистецтва, що становить наукову новизну порушеног у статтГ проблеми.
СвГтогляднГ концепцГг В. Ламаха, Ф. Юр'ева, М. Стороженка, 0. Дубовика базувалися на оригГнальних пошуках форми, технологий, на глибинному, часто Гнтугтивному вглибленнГ у сутнГсть речей, людськог психологи; опанування знаками й символами нацюнально'г Гстори, мГфологи, семантикою, орнаментикою обрядовостГ, вГрувальною наповненГстю людського буття бралося за нарГжнГ поняття у процесГ мистецького самоусвГдомлення й самовиховання. Заборона у звГсний перГод на ГсторичнГ поди, Гмена, традицГг, релГгГйну сповГднГсть, панування соцреалГстичног доктрини хоч Г сковували зусилля митцГв, часто репресГйними засобами, брутальними заборонами, проте й у спосГб спротиву, «тихого» бунту талановитГ люди плекали свою самодостатнГсть, опановували забороненГ фГлософськГ, мистецькГ концепци, напрями. ЛГтературнГ й фГлософськГ практики художникГв-шГстдесятникГв тоталГтарного перГоду, а також на зламГ епох викарбовувалися десятилгттями вдумливих дослГджень, високих духовних устремлГнь, осяянь Г в свогй сукупностГ творять Школу нацГонального мистецтва. Тим часом Гсторичний злам - вГд тоталГтарного устрою до демократично-корпоративного - породив, з одного боку, суспГльну депресГю, а з Гншого, -карнавальну, «смГхову» рефлексГю, вульгарно й нефахово запозичену з теорГй М.
БахтГна й 0. ПотебнГ. Неминуче вГд «карнавалГзаци» мистецтво, лГтература, вГзуальнГ дГйства, не кажучи вже про естраднГ «шоу», невпинно скочуються до пародп, пародГювання й нГгГляци, спустошення культури загалом. ПримГтивнГ малярськГ вироби, несмаковГ Гнсталяци, що гх сприйняття не потребуе особливог культурног пГдготовки, оголошуються справжнГм мистецтвом Г щедро оплачуються. СправжнГ ж мистецькГ явища, творцями яких е вГдомГ художники-шГстдесятники, вГдтГсняються на периферГю культурного буття, Г мовби заганяються в андеграунды «кригвки».
Список використано¥ лгтератури
1. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И.П. Ильин. - М., 1996. - 256 с.
2. Лобановский Б. Киевские анахореты: о творчестве ряда киев. худож. 50-60-х гг. / Б. Лобановский // Византийский ангел. - 1997. - № 3. - С. 31-40.
3. Ламах А. Валерий Ламах и его схемы / А. Ламах // Art Ukraine. - 2010. - 10 сентября. - С. 5-10.
4. Скляренко Г. Кольори та звуки маестро ФлорГана Юр'ева / Г. Скляренко // 0бразотворче мистецтво. - 2008. - №3. - С.10-12.
5. Юр'ев Ф. Музика кольору / Ф. Юр'ев // Наука Г життя. - 1962. - № 1. - С. 7-9.
6. Юрьев Ф. Музыка света / Ф. Юрьев. - К.: Муз. Украина, 1971. - 160 с.: ил.
7. Юрьев Ф. Цветовая образность информации. Т. II / Ф. Юрьев // Гармония сфер. -К.: Т0В «Новий друк», 2007. - 327 с.
8. Смирна Л. 1нтерв'ю з 0. Соловйом, учнем М. Стороженка. - 22.01.2013р. З особистого архГву.
9. Смирна Л. 1нтерв'ю з М. Стороженко, народним художником Украгни, лауреатом НацГональног премп Украгни Гм. Тараса Шевченка, дГйсним членом НацГональног академп мистецтв Украгни. - 22.02.2012, 17.03.2012, 10.04.2012 р. З особистого архГву.
10. Стороженко М. ВГд Школи до Храму / М. Стороженко // ВГд Школи до Храму або ЛГтопис МайстернГ живопису та храмовог культури пГд керГвництвом М.А. Стороженка. - К.: ДнГпро, 2010. - С. 5-7.
11. Стороженко М. НовГтнГ технологГчнГ аспекти мистецьког освГти на досвГдГ НацГональног академГг образотворчого мистецтва Г архГтектури / М. Стороженко // ДоповГдь на
науково-практичнш конференцп «Творчють та нов^ш технолог1чн1 аспекти мистецько'' ocßiTH в Укрш'ш» (15 жовтня 2010, м. Ки'в, 1ПСМ). 3 особистого apxiBy.
12. Стороженко М. Роздуми про моза'ку. - Рукопис. 3 особистого apxiвy.
13. Стороженко М. Про деяю ocoбливocтi роботи над моза'кою. - Рукопис. 3 особистого apxiвy.
14. Стороженко М. Думки тд cклепiнням / М. Стороженко // Мистецью обрп' 99: Альманах: Науково-теоретичш пpaцi та публщистика / Акaдемiя мистецтв Укра'ни / Головний науковий редактор 1.Д. Безгiн - К: КНВМП «Символ-Т», 2000. - С. 35-47.
15. Стороженко М. Складка барокова. - Рукопис. 3 особистого apxiвy.
16. Соловей 0. Феномен творчо-педагопчно'' дiяльнocтi / 0. Соловей // Мистецтвознавство Укра'ни: 3б. наук. пр. - К.: 1ПСМ АМУ; КЖД «Сoфiя», 2009. - Вип. 10. - С. 338-345.
17. Стороженко М. Програма синтезу мистецько'' культури. - Документи Президп Нацюнально'' академп мистецтв Укра'ни.
18. Макаров А. Роздуми про постмодершста / А. Макаров // Слово i час. - 1990. - № 9. - С. 158.
19. Шапиро А. Эмоции и «чистый разум» украинского постмодерниста А. Дубовика / А. Шапиро // Твое время. - 2008. - № 3 - С. 53-62.
20. Abstraction in Russia XX century. V. I, II // State Russian Museum of St. Petersburg, 2001. -P. 316-317 (V. I - 383, II - 431); Times of change. Art in the Soviet Union 1960-1985 // State Russian Museum of St. Petersburg, 2006. - P. 319 (416); Степанян Н. Искусство России XX века / Н. Степанян. - М.: Галарт, 2008. - С.251 (416).
21. Творча зycтpiч з 0. Дубовиком в Нацюнальному культурно-мистецькому та музейному комплекс "Мистецький Арсенал" . - 17 листопада 2012 року.
22. Дубовик 0. Пaлiмпcеcти / 0. Дубовик // Дубовик. - Ки'в, 2005. - 231 с.
23. Дубовик 0. Мш Кaтеxiзиc / Дубовик. - Ки'в, 2005. - 231 с.
24. Повернення демiypгiв / Плерома'98. Мала укра'нська енциклoпедiя актуально'' л^ератури. - 1вано-Франювськ: Лшея-НВ, 1998. - 288 с.
25. Смирна Л. 1нтерв'ю з 0. Дубовиком. 20.11.2012 р., 28.12.2012 р. - 3 особистого apxiвy.
26. Дубовик А. Слова / Дубовик А. - К.: София, 2012. - 264 с.
Стаття надшшла до редакцп 11.12.2013
L. Smirna
PHILOSOPHICAL CONCEPT UKRAINIAN ARTISTS SIXTIES OF THE
TWENTIETH CENTURY
In suggested research an attempt of the philosophical and aesthetic thoughts artists of sixties
V. Lamakha, F. Yuriyev, M. Storozhenko, O. Dubovyk on the back of dramatic events in the history
of Ukrainian Arts was accomplished.
Key words: artists of sixties, world outlook conceptions .
УДК 791.43 H.I. Щмох
ПОЛ1ТИЧН1 ТОК-ШОУ В УКРАШСЬКОМУ ТЕЛЕВ13ШНОМУ ПРОСТОИ
Teneei3iÜHi полШичт ток-шоу займаютъ особливе мгсце в телев1зШному npocmopi i охоплюютъ населення значно бшъше, тж iншi програми. Tелевiзiйна присутшстъ стае
