Мінімальна потреба населення у геріатричній допомозі: аналіз стану та методика визначення Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Ключевые слова: образование, рынок, финансовый механизм, образовательные услуги, экономическая безопасность.

Babiy R.P. The financial mechanism of market of educational services in the system of economic security of the state

The financial mechanism of functioning of market of educational services is analysed on the basis of the financial providing of his subjects - establishments of education in the context of economic security of the state.

Keywords: education, market, financial mechanism, educational services, economic security.

УДК [338.45:61]:330.59:332.1 Астр. М.В. Бачинська1 -

1нститут регюнальних дослгджень НАН Украти

М1Н1МАЛЬНА ПОТРЕБА НАСЕЛЕННЯ У ГЕР1АТРИЧН1Й ДОПОМОЗ1: АНАЛ1З СТАНУ ТА МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ

Дослщжено старшня населення та необхщшсть пошуку шляхiв виршення проблем i3 шдвищення якост життя населення л^нього вжу. Проаналiзовано чи-сельшсть oci6 похилого вжу у Львiвськiй области а також визначено мшмальш потреби л^нього населення та стутнь задоволеностi якiстю герiатричних послуг, що е необхiдним для визначення шляхiв удосконалення системи герiатричноi допомоги в репош.

Ключовг слова: старшня населення, яюсть життя, органiзацiя системи герiат-ричноi допомоги, герiатрична послуга, особи похилого вжу, мiнiмальна потреба.

Проблеми старшня населення, а з ними звуження природних меж його активного суспшьного життя, пращ постшно знаходяться у центр1 уваги вче-них у всьому свт. Найбшьш актуальними й такими, що потребують швидко-го реагування, е питання забезпечення належного сощального захисту ошб старшого вжу, вщповщного функщонування системи охорони здоров'я, фь нансовоi спроможност та стшкосп нацюнальних пенсшних систем [4]. В Ук-раiнi фжсуеться стала тенденщя до збшьшення попиту на гер1атричш послу-ги. Це обумовлено с^мким старiнням населення, зростанням частки одиноко проживаючих ошб похилого вiку та захворюваностi населення, вкрай низьким рiвнем доступностi та якосп необхiдних послуг з ошки тощо. Дiюча система соцiального захисту не може яюсно й ефективно виконувати всi зо-бов'язання. Гальмуе вирiшення питань про фiнансовий дефщит мiсцевих бю-джетiв. Вiдтак дослщження у царинi пошуку шляхiв виршення проблем з пiдвищення якостi життя населення лггнього вiку та оргашзацп й розвитку систем герiатричноi допомоги на сьогодш е вкрай актуальними [5].

1снуе чимало дослiджень стосовно проблем оргашзацп герiатричноi допомоги населенню. В Украш такi дослiдження найбшьш часто здшснюють медики та демографи. Так, у вiтчизнянiй демографiчнiй наущ проблемами старiння та депопуляцii населення займаються фахiвцi 1нституту демографii та сощальних дослiджень НАН Украiни, 1нституту регiональних дослiджень НАН Украiни та ш. (С. Пирожков, В. Пюкунов, П. Стешенко, П. Шевчук,

1Наук. керiвник: проф. У.Я. Садова, д-р екон. наук - 1нститут РД НАН Украши

Е. Лiбанова, В. Терець, У.Я. Садова, С.1 Копчак, С.О. Цапок). У 1х розроблен-нях висвiтлено питання змши статевовжово! структури населення, зростання навантаження на працездатне населення, перспективи демографiчного розвитку, передумови збiльшення пенсшного вiку в Укра!ш тощо. Водночас, дослщження проблем оргашзацп герiатричноl допомоги, зокрема розробки вщповщних програм забезпечення линього населення соцiальними послуга-ми з боку сощадьно-економiчноl тематики, потребують бшьшо! уваги [7].

Метою роботи е визначення мiнiмальних потреб лггаього населення та ступiнь задоволеностi яюстю герiатричних послуг, що е необхщним для визначення шляхiв удосконалення системи герiатричноl допомоги в регiонi.

Щд системою герiатричноl допомоги розумiють комплекс дiагностич-них, профiлактичних, лiкувальних, реабттацшних, опiкунських та сощаль-но-побутових послуг для населення старшого вжу, як спрямованi на макси-мальне продовження 1х функщонально! та сощально! незалежносп, а також пiдтримання надежного пдного рiвня та якостi життя.

Суть герiатричноl допомоги населенню означае л^вання та ведення медико-санiтарного нагляду ошб старшого вiку, включаючи комплекс дiаг-ностичних заходiв, а також надання щлого спектра соцiадьних, зокрема побу-тових та психологiчних, послуг линьому населенню, з урахуванням стану здоров'я. Виникнення потреб у сощальних послугах населенню похилого вiку здебiльшого спричиняеться появою перешкод у самообслуговуваннi внасль док тих чи iнших патологш.

Пiд органiзацiею та розвитком системи герiатричноl допомоги, на нашу думку, варто розумии пiдвищення рiвня та якостi життя лiтнього населення шляхом його забезпечення яюсною та своечасною медико-санiтарною та сощально-побутовою допомогою. Це - ефективна дiяльнiсть мережi закла-дiв систем охорони здоров'я та сощального захисту населення з метою тдви-щення якосп та доступностi послуг; введення обов'язкового перюдичного медичного огляду для лггаього населення з метою надання своечасно! кваль фжовано! допомоги та запоб^ання важких станiв як захворюваностi, так i фь зiологiчного стану оргашзму; зростання показникiв доступностi герiатричноl допомоги вих видiв; забезпечення населення похилого вжу зi зниженим рiв-нем рухово! активносп можливостi отримати необхщш послуги в домашнiх умовах; забезпечення населення лггаього вiку доступом до вих гарантованих державою видiв послуг; сприяння створенню умов надання сощально-побу-тово! допомоги та послуг iз догляду за близькими родичами, що полягають у створенш можливостей збереження мюця пращ та трудового стажу для пра-цездатних ошб, яким необхiдно здiйснювати догляд за лишми родичами зi зниженим рiвнем самообслуговування.

Для здшснення державно! полiтики сощального розвитку, досягнення цiлей покращення якост життя населення похилого вiку, розвитку системи герiатричноl допомоги в репош доцiльно використовувати програмно-цiльо-вий метод, який передбачае розробку програмного забезпечення населення якiсною герiатричною допомогою. Таку програму потрiбно розробляти з урахуванням чисельносп потенцшних споживачiв послуг. Використання прог-рамно-щльового методу для покращення оргашзацп та розвитку системи ге-

рiатричноl допомоги передбачае використання комплексного системного шд-ходу з: вирiшення проблем iз задоволення потреб населення у герiатричнiй допомозi, обгрунтування концентрацп ресурсiв для забезпечення надежного функщонування закдадiв охорони здоров'я та соцiадьного захисту, забезпечення координаци 1х дiяльностi на рiзних рiвнях, пiдвищення ефективностi виконання прийнятих ршень у сферi розвитку герiатричноl допомоги на те-риторiальному рiвнi державного управлiння.

Чисельнiсть населення похилого вжу на Львiвщинi (як i в Украт за-галом) з року в рiк збшьшуеться в абсолютних та вiдносних показниках. Сьогодт, у регiонi фiксуються одт з найнижчих показникiв старiння населення, хоча його темпи вщповщають загальноукрашським. Так, протягом 1989-2011 рр. чисельшсть постiйних мешканцiв, старшого за працездатний вж, зросла вiд 529 тис. оЫб до 566 тис. ошб (на 37,2 тис. оЫб). Динамiка не завжди була однаковою. Бшьш стрiмке зростання вiдбулося у 1990-1997 рр. та незначне зменшення у - 1998-2007 рр. i таке ж подальше зростання - у 2008-2011 рр. Частка оЫб похилого вжу в постшному населенш областi практично впродовж усього перюду 1989-2011 рр. зростала вщ 19,4 % до 22,4 % (менше вiд всеукрашського рiвня в середньому на 2 %), що вказуе на тривале наростання проблеми старшня населення регiону (рис.).

6 000

5 800

ю 5 600

"о

° 5 400

о

н 5 200 5 000 4 800

Рис. Постшне населення Львiвщини у вщц старшому за працездатний у 1989-2011 рр.1[5]

У змш структури населення похилого вжу потрiбно вщзначити двi характернi ознаки: стабiльне переважання ошб жшочо! статi над чоловiчою та зростання частки мюького населення. Причинами цьому е як традицшш соцiадьно-демографiчнi, вадеолого-демографiчнi, так i бiльш сучаст, еконо-мiко-соцiадьнi чинники.

Переважання оЫб жшочо! статi над чоловiчою у структурi населення похилого вiку викликане передусiм вiдмiнностями вiкового цензу як крите-рiю вiднесення до вщповщно! категори осiб (до осiб похилого вшу належать жшки вiком 55 роюв i старшi та чоловжи - 60 рокiв i старш^. Водночас знач-но вищими е показники тривалосл життя для жшок, нижчi показники смер-тностi у працездатному вщ тощо. За офщшними статистичними даними можна вiдзначити деяк змiни статевого розподiлу в цш когортi осiб, проте

1 Побудовано за даними Головного управлшня статистики у Льв1вськш обл.

чисельнють жшочого населення бiльше нiж удвiчi перевищуе чисельнiсть чо-ловiкiв. Спiввiдношення жшочого та чоловiчого населення похилого в^ впродовж 1989-2002 рр. зменшувалось вщ 2,45 до 2,05 осiб та зростало вiд 2,09 осiб у 2003 р. до 2,23 ошб у 2011 р. вщповщно.

На Львiвщинi включно до 1998 р. переважаюча частина населення у вщ старшому за працездатне проживала у сшьських мiсцевостях, а почина-ючи з 1999 р, - у мюьких поселеннях. Так, у 1989 р. на одного мюького жителя припадало близько 1,15 ошб сшьського населення цього вжу; у 1999 р. -0,99; у 2005 р. - 0,87 та у 2011 р. - 0,73 особи вщповщного вжу1 [5]. Така си-туащя викликана загальними тенденцiями урбашзацп населення. Проте варто звернути увагу на бiльш актуальш питання щодо забезпечення герiатричною допомогою саме жителiв сiльських поселень, оскшьки проблема старiння населення в регюш поки що залишаеться бшьше вираженою якраз серед сшьсь-кого населення. Частка ошб у вщ старшому за працездатний в постшному населеннi сiльських мiсцевостей протягом усього перюду 1989-2011 рр. пере-вищувала вiдповiдний показник для мiських поселень, вщношення значень цих показникiв зменшувалось вщ 1,67 у 1989 р. до 1,42 у 2000 р. та 1,11 у 2011 р. 2[5]. Хоча, слщкуючи за тенденщями останшх рокiв у вiдтвореннi та сшввщношенш населення у сiльських мюцевостях, можна припустити збшь-шення частки ошб похилого вiку в мюьких поселеннях у недалекому майбутньому.

З метою виявлення потреб оргашзацп герiатричноl допомоги в регюш та детального визначення потреб населення похилого в^ в медико-саштар-нш та медико-соцiальнiй допомозi проведено вибiркове обстеження стану здоров'я, умов життя населення похилого вжу, ми провели соцюлопчне опи-тування, яке охопило 75 ошб вжом вiд 56 до 90 роюв, що проживають у Львiвськiй областг З числа опитаних 12 % - особи старшого вжу (вщ 56 до 74 рокiв), 88 % - похилого вжу (старшi 75 рокiв). Середнiй вiк респонденпв становив 78,4 роки. На основi проведеного соцiологiчного дослiдження зап-ропоновано методичний пщхщ для розрахунку обсягу мiнiмальних потреб населення у видах герiатричноl допомоги для планування його забезпечення, а також для визначення орiентирiв розвитку системи герiатричноl допомоги в регюш.

Для встановлення нормативних мшмальних величин обсягу герiат-ричних послуг, якi мають бути забезпечеш для населення, необхiдно систематично розраховувати середш значення кiлькостi необхщних на певний пе-рiод часу (мюяць, квартал, пiврiччя, рiк) послуг на одного мешканця вщпо-вщного вiку (статi, рiвня рухово1 активносп та ступеня самообслуговування). Для цього необхщно визначати кiлькiсть послуг кожного виду (за основним перелжом), як отримуе середньостатистична особа похилого вжу впродовж року та корегувати 11 на стушнь задоволеностi як самими послугами, так i потребами населення. Таку величину можна вважати мшмальною рiчною нормою необхщно1 кiлькостi цих послуг для одного мешканця похилого вжу.

1 Розраховано за даними Головного управлшня статистики у Льв1вськш обл.

За допомогою результатiв власного соцiологiчного дослiдження встановлено коефщенти мiнiмальних потреб населення у спещ^зованш медичнiй допо-мозi (кшькост випадкiв) (табл. 1).

Табл. 1. Нормативт мшшальш значення обсягу необхiдних за рж послуг спещатзованоИ медичноИ допомоги з консультацш та лшування лшарями основних специальностей з розрахунку на одну особу похилого вку

Показник Лжар & й 'й « 'К 0 д о Невропатолог Ц и о л о ар « г р Л 'х « е п о н р О т О '¡3 к О г о л о р > Стоматолог Ц Гастроентеролог || Пульмонолог Ц г о л о и л е л <

Кшьюсть звернень населення за консультащею та лжуванням 18 4,2 3 2 2 0,9 0,6 0,6 0,3 0,3 0,3

Розрахував автором за даними власного соцюлопчного опитування.

Детатзащя нормативних значень у групах ошб вщповщного в^ (стат, рiвня рухово! активносп та ступеня самообслуговування) дае бшьш точнi результата, як у поеднанш з прогнозованими значеннями чисельностi кож-но! з груп населення дають змогу встановити структуру необхщно! допомоги, а також необхщний рiвень забезпеченосп лiжко-мiсцями у спецiалiзованих герiатричних закладах. Для кожно! з таких груп потреба у стороннш допомо-зi в отриманнi навiть найпростшо! медично! допомоги ютотно вiдрiзняеться (табл. 2).

Табл. 2. Нормативш мтшальт значення обсягу отриманих за рж

найпростших медичних послуг на одну особу похилого вжу

Показник Все населення похилого вжу Вж

менше 60 роюв 6069 рокгв 70 [ бшьше роюв

Вим1рювання артер1ального тиску 118 121 143 204

Вим1рювання температури тша 45 4 32 52

Масаж (розтирання) 47 1 72 51

Контроль за прийомом фармацевтичних препаратв 137 2 106 146

Розрахував автор за даними власного соцюлопчного опитування.

Проте оцшювання необхвдносл обсягу наданих послуг також мае включати експертну оцшку необхщно! кшькосп отриманих послуг залежно вщ фiзiологiчного стану органiзму. О^м цього, доцiльно використовувати показники залежност вiд надання послуг ззовнi та залежносп населення вiд надавачiв тих чи шших послуг, якi вкажуть необхiдний мiнiмальний обсяг послуг у розподЫ мiж суб'ектами !х надання та зможуть встановити ранг потрiбностi послуг, якi мають бути забезпечеш для населення наступного року. Використання таких показниюв особливо свщчать про необхiднiсть сто-ронньо! допомоги в отриманш соцiально-побутових послуг та деяких найпростших медико-санiтарних послуг, якими лине населення також може забезпечувати себе самостшно.

Для визначення коефщента залежносп особи вiд надання послуги ззовш доречно використовувати два рiзнi показники: для визначення залеж-ностi вiд само1 послуги i для визначення залежностi вiд стороншх осiб для за-доволення потреби у нш. Один показник буде вказувати на саму важливють послуги для лггньо1 людини, а шший - на залежнiсть 1х здшснення вiд сто-роннiх осiб. Такий шдхщ особливо актуальний для тих послуг, якi можуть здiйснюватись самостшно (соцiально-побутовi послуги i деякi найпрост^ медико-санiтарнi послуги). Для тих послуг, яю не можуть здiйснюватися самостшно (квалiфiкована допомога), залежнiсть вщ стороннiх осiб буде максимальною i дорiвнюватиме 1. Коефiцiент залежносп вiд надання послуги розраховуеться як добуток двох показниюв1:

де: КЗщ - коефiцiент залежностi вщ надання послуги ззовнi, який штегруе в собi частоту виникнення потреби у задоволенш послуги i стутнь неможли-востi особи самiй 11 задовольняти та репрезентуе вщносний показник обсягу послуги i, якою мае бути забезпечена особа похилого вжу; КЗн1 - коефiцiент залежностi ошб лiтнього вiку вiд стороннiх оиб для задоволення потреби у послузi i, що практично вiдображае частку ззовнi наданих послуг; КЗн2^ - ко-ефiцiент залежностi осiб линього вiку вiд послуги /', що вщображае ступiнь частоти виникнення необхщносп у нiй; N р - частка ошб похилого вiку, що задовольняють потребу в послузi i з можливютю самостiйно справлятись з 11 виконанням р; кр - коефщент можливостi р особи самостiйно справлятись iз задоволенням послуги I (вщ 0 - абсолютно не може справлятись до 1 - пов-шстю справляеться); М р - частка ошб похилого вiку, що задовольняють потребу в послузi i з частотоюр; Ур - частотар задоволення потреби I у розрахун-ку на один день (юльюсть випадкiв / юльюсть днiв у перiодi).

Значення коефщенпв залежностi вiд надання послуг ззовш колива-ються в межах вщ 0 до 1. При цьому значення 0 трактуеться, що ця послуга е абсолютно не потрiбною з боку стороннiх осiб, осюльки потреба в 11 наданнi е вщсутньою; 1 - абсолютно потрiбна послуга для середньостатистично1 особи похилого вжу, частота виникнення потреби в якш е щоденною, а отже, 11 надання мае бути обов'язково забезпеченим ушм особам похилого в^ в пов-ному обсязь У табл. 3 наведено розраховаш значення коефiцiентiв залежностi вiд деяких найпростших медичних та санiтарно-побутових послуг.

Коефщент залежностi населення вiд певного надавача послуг е до-повненням коефщента залежностi вiд надання послуги ззовш та репрезентуе обсяг послуг, яю надае вш середньостатистичнiй особi похилого вiку. За його

1 Методичний тдхщ запропонований автором

6. Осв^янськ проблеми вищо'1 школи 395

КЗн = КЗн1 х KЗн2j КЗн1, = 1 кр х N р

(1) (2)

КЗн2, = ^ур хМ р

(3)

допомогою можна визначити той обсяг послуг, яю надають родич^ найнятi особи, квалiфiкованi працiвники тощо. 1ншими словами, вони можуть вико-ристовуватись для кшьюсного представлення дiяльностi всiх суб'eктiв на ринку герiатричних послуг у регюш, 1х структуруваннi та рейтенгуваннi, що надалi може виступати пiдrрунтям для впровадження заходiв з удосконален-ня оргашзацп системи герiатричноl допомоги та пошуку оптимальних шляхiв 11 розвитку.

Табл. 3. КоефЩенти залежностг населення похилого в'к) надання деяких

герiатричних послуг

Коефщенти залежноси Контроль прийому лтв Вимпрювання артерь ального тиску Вимпрювання температури Прання, прибирання £ § К о О м о (3 .а в ■а & пв уо Кт В анн и ^ о г и р П Здшснення ппешч-них процедур

В1д стороншх у наданш послуги КЗн1 0,98 0,96 0,53 0,60 0,58 0,51 0,31

В1д послуги KЗн2i 0,38 0,51 0,2 0,48 0,53 0,92 0,7

В1д надання послуги ззовш КЗн, 0,37 0,49 0,11 0,29 0,31 0,47 0,22

Розрахував автор за запропонованим методичним шдходом.

Розрахунок коефщента залежносп населення вщ у-го виду надавача i-то1 послуги розраховуемо за формулою (4)

КЗну = х Му хМу, (4)1

де: Уху - частота 5 задоволення потреби i надавачом послуг у у розрахунку на один день; - частка осiб похилого вжу з числа тих, якi отримують послу-гу i вiду-го надавача, що отримують 11 з частотою 5; М у - частка ошб похилого вiку, яким потребу в послузi i задовольняють надавачiу.

Значення деяких коефщенпв залежностi населення вiд певного надавача наведено в табл. 4.

1нтерпретащя значень коефщенпв залежностi населення похилого вь ку вiд послуг та 1х надавачiв дае можливють отримати зведену характеристику оргашзацп надання послуг у регюш. Наприклад, щодня близько 51 % населення похилого в^ вимiрюе артерiальний тиск, зокрема 49 % цю послугу надають стороннi особи, з них: 28,9 % вщ дггей та близьких, з якими вони проживають, 1,8 % вiд близьких i родичiв, що не проживають з ними, 7,8 % -сусдав та знайомих, 5,4 % - найнятих для догляду ошб та 5,3 % - медичних пращвниюв.

Внаслщок дослiдження щодо коректування отриманих мшмальних нормативних значень на рiвень та важкiсть захворюваностi населення, умови проживання та можливосп самозабезпечення населення ними, рiвень задово-

1 Методичний тдхщ запропонований автором;

леносп потреб населення у герiатричних послугах може дати бшьш структу-роваш результати, яю можуть бути використанi як для ан^зу ситуацп, ощ-нювання дiяльностi регюнально1 програми, так i для подальшого планування розвитку герiатричноl допомоги.

Табл. 4. Коефщкпти залежност1 населення похилого вшу

Коефщенти залежностi КЗнр Контроль прийому лiкiв Вимiрювання ар-терiального тиску Вимпрювання температури Прання, приби-рання 1 1 Ч О /-) £ Ю О Н овс и .Э о К а С м ^ - g и И и ^ о г и р С

Дiти та рда^ що ведуть спiльне домогосподарство 0,22 0,289 0,037 0,159 0,11 0,239

Близью та родич^ якi проживають окремо 0,023 0,018 0,004 0,024 0,106 0,053

Суиди, знайомi 0,0 0,078 0,019 0,006 0,053 0,004

Найнятi для догляду особи 0,106 0,054 0,037 0,091 0,034 0,137

Медичш працiвники 0,023 0,053 0,013 0,0 0,0 0,0

Соцiальнi працшники 0,0 0,0 0,0 0,013 0,009 0,04

Розрахував автор за запропонованим методичним шдходом.

О^м цього, визначення орieнтирiв розвитку системи герiатричноl допомоги, оцiнювання ll вiдповiдностi потребам населення та необхщносл тд-вищення якостi герiатричних послуг потрiбно здiйснювати з врахуванням ступеня задоволеностi населення герiатричними послугами, дiяльнiстю суб'eктiв герiатричноl допомоги.

Результати проведеного дослщження визначають необхiднiсть удос-коналення оргашзацшно1 структури системи герiатричноl допомоги, що та-кож передбачае: тдвищення якостi медико-саштарно1 допомоги, збiльшення обсягу послуг, а також реформування як мережi закладiв, так i цшо! системи соцiального захисту осiб похилого в^, а також розробку нормативно-право-вих засад для впровадження нових (ринкових) методiв здiйснення герiатрич-но1 допомоги тощо.

Л1тература

1. Безруков В.В. Шляхи вдосконалення медико-сощально! допомоги людям лггнього ку в Укра1ш / В.В. Безруков, Ю.В. Вороненко // Проблемы старения и долголетия. - 2004. -13, № 3. - С. 221-224.

2. Курс демографии : учебн. пособ. / А.Я. Боярський, Д.Ы. Валентэй, А.Г. Вышневский / под ред. проф. А.Я. Боярського. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Финансы и статистика" - 391 с. (С. 125).

3. Населення Льв1вщини : стат. зб. / Головне управлшня статистики у Льв1вськш областг - Льв1в, 2003-2011 р.

4. Поглиблення депопуляци // Демограф1чна криза в Украшг Проблеми дослщження, витоки, складов^ напрями протиди. - К. : Вид-во 1н-ту економжи НАН Укра1ни, 2001. - С. 350-366.

5. Статистичний щор1чник Укра1ни 2011 / за ред. О.Г. Осауленка. Державна служба статистики Укра1ни. - К. : Вид-во "Либщь", 2012. - 560 с. (330).

6. Стешенко В. Старшня населення Укра1ни: стан, етшчш особливосп, перспективи / В. Стешенко, С. Пюкунов, В. Пюкунов // Демограф1чш дослщження. - К. : Вид. 1н-ту економжи НАН Укра1ни. - 1998. - Вип. 20. - С. 125-146.

7. Структура постшного населення за статтю. Юльюсть i склад населення 2003-2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv /Dialog.

8. Чайковська В.В. Стан оргашзаци герiатричноi допомоги населенню лгтнього вiку в Украiнi (2005 р.) / В.В. Чайковська, Н.В. Вержиковська, Н.А. Хаджинова // Проблемы старения и долголетия. - 2006. - Вип. 15, № 4. - С. 358-366.

9. Чайковська В.В. Стан оргашзаци герiатричноi допомоги населенню лгтнього вжу в Украта : монографiя / В.В. Чайковська, Н.В. Вержиковська, Н.А. Хаджинова. - К. : Вид-во 1н-ту геронтологи АМН Украши, 2005. - 308 с.

Бачинская М.В. Минимальная потребность населения в гериатрической помощи: анализ и методика определения

Исследовано старение населения и необходимость поиска путей решения проблем по повышению качества жизни пожилого населения. Проанализирована численность пожилых людей в Львовской области, а также определены минимальные потребности пожилого населения и степень удовлетворенности качеством гериатрических услуг, что необходимо для определения путей усовершенствования системы гериатрической помощи в регионе.

Ключевые слова: старение населения, качество жизни, организация системы гериатрической помощи, гериатрическая услуга, престарелые, минимальная потребность.

Bachinska M.V. Minimum population the need in geriatric care: analysis and methodology of determining

Study investigates the widespread problem nowadays aging population and the need to find solutions to the problems of improving the quality of life of elderly population. Analyzed the number of elderly people in the Lviv region, and also the minimum needs of elderly population, and the degree of satisfaction with the quality of geriatric services that are necessary to identify ways of improving the system of geriatric care in the region.

Keywords: aging population, quality of life, the organization of the system of geriatric care, geriatric service, the elderly, the minimum requirement.

УДК 001.4:630* Асист. В.М. Ридаш - НЛТУ Украши, м. Льв1в

АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЗАЦН Л1СОТЕХН1ЧНО1 ТЕРМШОЛОГН В КОНЦЕПЦП ПЕРЕКЛАДУ

Викладено основш принципи систематизаци люотехшчно! термшологи, роз-глянуто проблеми термiнологii у стандартизаци лiсоматерiалiв, подано мюце i роль термов у единш мовнш система Додано анатз iнварiантного значення термша-си-ношма, описано структурно-смисловий аналiз термов та лексичну систему шдмови люово! галузг

Ключовг слова: термiнополе "лю", системний тдхвд, люотехшчш шдмови, стандартизащя лiсоматерiалiв.

Лшгвюти розглядають мову як систему, що е чимось цшим, яка мае певну структуру складових компонента. Внаслщок того, що науково-техшч-ш шдмови - складна система мовних 1 немовних чинниюв, взаемодшчих по-р1зному, тд час вивчення тдмови лiсоматерiалiв ми користувалися систем-ним тдходом. Цей тдхвд до вивчення мовних явищ обумовлюеться систем-ними якостями об'екта, що вивчаеться.

"Системшсть" припускае вивчення конкретних одиниць мови, певних його сфер, а також вказуе на постшно д1юч1 законом!рш зв'язки i стосунки