CC BY
18
№ 19. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi =925-2004-FO. - Заголовок з екрану.
Кавецкий Б.Р., Барна М.Ю. Современные тенденции развития сети гостиничного хозяйства в Украине
Проанализировано гостиничное хозяйство Украины состоянием на 2009 г. Подано количество гостиниц и мест для временного обитания за типами в Украине с распределением за размещением в городской и сельской местности. Рассчитан и проанализирован среднегодовой коэффициент использования вместимости средств размещения Украины за период 2000-2009 гг.
Kaveckyy B.R., Barna M. Yu. The modern trends of progress hotel-business network in Ukraine
The hotel-business of Ukraine by the state on 2009 is analyzed. The amount of hotels and places for the temporal dwelling is given after types in Ukraine with distributing after placing in city and village locality. The use capacity facilities placing average annual coefficient of Ukraine is expected and analyzed for 2000-2009.
УДК 336.113.2:336.143 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук;
астр. М.1. Худоба - Львгвська державна фтансова академш
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВА МЕНЕДЖМЕНТУ СШЕЙНО1 МЕДИЦИНИ В УКРА1Ш
Виокремлено характерш ознаки негативних демографiчних зрушень в Укра!ш, мюце амейно! медицини в шдвищенш довголггтя населення. Проаналiзовано роль фшансового забезпечення у становленш менеджменту амейно! медицини, сформовано переваги й недолжи окремих методiв надання первинно! медично! допомоги з позици ефективност використання фшансових ресуршв медичних закладiв амейно! медицини.
Постановка проблеми. Спрямованють на комплексну модершзащю та реформування фшансових тдход1в щодо системи охорони здоров'я населення Укра!ни пов'язана з потребою формування д1евих концепцш та фшансових мехашзм1в нагромадження 1 використання фшансових ресурив для ре-ал1зацп конституцшних прав громадян на охорону здоров'я, медичну допомо-гу та медичне страхування. Одним 1з чшьних елементав ще! системи е станов-лення охорони здоров'я на засадах шмейно! медицини. Водночас, гальм1вним чинником такого формування е дисбаланс та невизначешсть у фшансовому забезпеченш оргашзацп й надання саме цього виду первинно! медично! допо-моги.
Незважаючи на досить виражеш досягнення в напрям1 формування менеджменту шмейно! медицини в р1зних державах 1з розвиненою економь кою Свропейського Союзу (СС), як отримано вже за понад два десятир1ччя, проблематика !! фшансування та пов'язаний 1з цим розподш бюджетних кош-т1в, а також можливостей додаткових фшансових надходжень характеризуемся й там непослщовнютю, що звужуе ефектившсть вщ здшснюваних реформ у галуз1 охорони здоров'я.
Фшансове забезпечення становлення 1 розвиток имейно! медицини в Укра!ш також залежить вщ програмованосп та оптимальносп прийнятих уп-
равлiнських ршень i застосовуваних методiв контролю за !х реалiзацieю в ланцi менеджменту первинно1 медико-саштарно! допомоги.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Потреба в удосконаленш менеджменту надання послуг щодо охорони здоров'я на пiдходах загально! практики имейно! медицини спонукае до принципового виршення конкрет-них завдань стосовно як фшансування ще! складово!, так i зниження диспро-порцшносп та асиметричностi фiнансових джерел, змщнення 11 матерiально-техшчно! бази, формування самостiйностi й економiчноl незалежностi лжаря, загально! практики сiмейного лжаря, формування системи мотивацп медич-ного персоналу, медичних закладiв, спрямованих на штенсивну та якiсну його працю, ращонального використання фшансових, матерiальних та кадро-вих ресурсiв у кожнiй ланщ первинно! медико-саштарно! допомоги.
Деякi принциповi пiдходи щодо розумiння i виршення ще! багатоас-пектно! проблематики висвилено в наукових розробленнях зарубiжних та впчизняних дослiдникiв. Зокрема, в Укра!ш питання фiнансування оргашза-цiйних структур первинно! медико-саштарно! допомоги та оплати пращ вщ-повiдних медичних пращвниюв розглянуто в дослiдженнях Н.Г. Гойди, Л.А. Голик, Д.М. Джафарово!, В.С. Загорського, В.М. Корнацького, З.М. Ло-бодши, Г.С. Лопушняк, В.Ф. Москаленко, В.Д. Парш, М.К. Хобзей, С.В. Шишюни тощо [1-22].
Невир1шен1 р.ппше частини загальноУ проблеми. Наголосимо, що у працях бiльшостi вчених дослщжено лише окремi аспекти фiнансування сь мейно! медицини, з яких не слщуе принципова можливiсть використання цих розробок для прийняття комплексних управлшських рiшень та формування дiйсно лщерсько! позицп щодо певного виду надання послуг у системi охорони здоров'я. Проведений аналiз також свщчить, що ще недостатньо фунда-ментальних дослiджень присвячених фiнансовому забезпеченню як складово! менеджменту становлення i розвитку шмейно! медицини в Укра!ш. Зокрема, потребують подальшого визначення, систематизацп й узагальнення як фшан-сово-економiчнi тдходи до формування цих органiзацiйних структур, так i механiзм оплати пращ медичних пращвниюв цих закладiв. Останне й стало передумовою для проведення бшьш цiлеспрямованого дослiдження у межах порушено! проблематики.
Щл1 досл1дження. Виокремити блоки мехашзму фiнансового забезпе-чення в менеджмент имейно! медицини, провести аналiз щодо цього виду та сформувати тдхвд до вдосконалення розвитку первинно! медико-саштарно! допомоги на територiальному рiвнi.
Виклад основного матер1алу. Виходячи iз практики становлення сь мейно! медицини в Укра!ш, доцiльно наголосити, що вона посщае свое мiсце в системi охорони здоров'я та характеризуеться проявом та й дiею вщповщ-ного мехашзму фшансування.
Загалом механiзм фшансового забезпечення в менеджментi имейно! медицини Грунтуеться на рядi взаемопов'язаних блоюв (рис. 1). Так, ринковий мехашзм впливу на планування, формування i фiнансове забезпечення структур шмейно! медицини iндукуеться пiд дiею ринкових закошв у сферi фшан-
сового ринку надання послуг з охорони здоров'я через сегмент первинно! ме-дико-саштарно! допомоги, зокрема попитом та пропозищею, яю впливають на цiну щодо цих послуг, а також визначае можливост доступу до кредитних ре-сурсiв, стимулювальни й рiвень страхового медичного забезпечення.
Ринковий мехашзм вплнву на формування 1 фшансове забезпечення структур и м ейно! медицини Державне регулювання джерел та варшкпв фшансового забезпечення д1яльност1 за клад ¡в
МЕХАШЗМ СОВОГО ЗЛБЕЗПЕЧ НЕДЖМЕН Г1 С1МЕЙ МЕДИЦИНИ С-
Ф1НЛН УМЕ и
ВнутршнШ механизм функщонування окремих ланик фшансового забезпечення д1ялы10ст1 закладу [нструмен гарний пакет щодо управлшня фшансовим забезпеченням шдроздшв закладу
Рис. 1. Взаемозв 'язок базовых блотв мехатзму фшансового забезпечення в менеджментi сшейног медицины
Державне регулювання джерел та варiантiв фшансового забезпечення дiяльностi закладiв шмейно! медицини - полягае в оргашзовуванш та прове-деннi цiлеспрямовано! фшансово! полiтики щодо пошуку та шдтримки рiз-них джерел нарощування надходження грошових коштiв до даних закладiв, проведення полiтики зниження фiскального тиску на такi структури, здiйснення лобютських заходiв на зовнiшньому ринку для залучення додат-кових фiнансових ресуршв, активiзацiя iнформування та рекламування щодо можливостей i досягнень первинно! медико-саштарно! допомоги (ПМСД) цього рiвня. Внутршнш механiзм функцiонування окремих ланок фшансового забезпечення дiяльностi закладу шдтримуеться обраною фiнансовою стра-тегiею i тактикою становлення та розвитку окремих напрямiв сiмейно! медицини оргашзацшно! структури, зокрема й динамiки мотивацшного фактора для працiвникiв цiе! сфери.
1нструментальний пакет щодо управлiння фшансовим забезпеченням пiдроздiлiв закладу необхiдний для аналiзу, планування та контролю за потребами й станом фшансово! дiяльностi закладу имейно! медицини та охоп-люе низку методiв й шструменпв, зокрема, фiнансово-економiчнi розрахун-ки, економжо-статистичш показники, прогнознi нормативи, порiвняльнi кри-терi! тощо. Усi наведеш блоки взаемопов'язанi та впливають на дiевiсть меха-нiзму фiнансового забезпечення та на ефектившсть менеджменту шмейно! медицини.
Потреба в розвитку сiмейно! медицини пов'язана насамперед iз потребою в зниженш навантаження на бюджет та несприятливою демографiчною ситуацiею в Укра!ш. Зокрема, аналiз пiдтверджуе тезу, що загальна захворю-ванiсть населення за останш десятирiччя вiдчутно збшьшилась. Так, коли мiж двома (1979 i 1989 рр.) черговими переписами населення поширенють захворювань зросла на 16,3 %, то за перюд мiж переписами 1989 i 2001 рр. -на 40,4 %. Даш медично! дiяльностi доводять, що в 1989-2010 рр. швидкими темпами збшьшувалося як захворюваносп, так i поширення хвороб системи кровообiгу (у 2,9 раза), сечостатево! системи (в 1,9 раза), оргашв травлення (в
1,8 раза). Тривогу спричинюють втрати здоров'я дггей, рiвень захворюваностi яких збiльшився вщ 1416 тис. випадкiв у 1989 р. до 1745,9 тис. у 2010 р., зок-рема ендокринно! системи вщ 31 до 96,6, оргашв травлення - з 82,4 по 133,9, сечостатево! системи - з 17,6 по 40,5, i вроджеш аномалп - вiд 11 до 23,3 тис. випадюв вщповщно.
Також необхiдно наголосити, що викликае занепокоення iстотне вщ-ставання Укра!ни вiд розвинених европейських кра!н за показником очжува-но! тривалостi життя. За даними Всесвгтньо! оргашзацп охорони здоров'я, у 2010 р. це вщставання становило 5,5 року вщ кра!н Центрально! та Схщно! Свропи й 10,9 - вiд кра!н СС. Надлишкова передчасна смертнiсть (до 65 ро-кiв) зумовлюе втрату майже 11 роюв загально! тривалосп життя, що на 3 роки бшьше, нiж у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи, i на 6 рокiв - шж у кра!нах СС. Рiзниця у тривалостi життя чоловiкiв i жiнок в Укра!ш перевищуе 11 рокiв, тодi як в економiчно розвинених кра!нах цей показник стано-вить 5-6 роюв. Ризик смертносп для чоловiка у вщ 20-24 роки перевищуе цей ризик для жшки в 3,3 раза, а ймовiрнiсть смертностi в працездатному вiцi для чоловiка досягае 37 % (табл. 1).
Табл. 1. Стан та прогноз демографiчноí ситуаци в УкраШ*
Показники
2003
2005
2007
2010
2015
Сумарний показник народжуваност
1,2
1,2
1,3
1,3
1,4
Коефвдент смертност немовлят (%)
9,6
9,3
9,1
8,2
Середня очкувана тривашсть життя при народженш, роюв: жшки
74,1
74,2
74,7
75,4
76,7
62,4
62,4
63,9
64,3
66,2
1мов1ршсть прожити повнютю весь працездатний перюд (%): жшки
90,7
90,8
91,2
91,8
92,9
62,7
62,9
64,3
66,4
70
Загальна чисельшсть населения, тис. оаб
47633
47047
46351
45779
44458
Питома вага оаб у вщ1 60 рокiв I старше в загальшй _чисельност населення (%)_
21,2
20,7
20,3
20,6
21,7
*Сформовано на основ1 Концепци демограф1чного розвитку на 2005-2015 рр. (розпорядження Кабшету Мшютр1в Укра!ни № 724-р вщ 8 жовтня 2004 р.).
Базовими чинниками незворотних демографiчних втрат в Укра!ш е високий рiвень смертностi дiтей вiком до одного року та чоловтв працездат-ного вiку (через надмiрну смертнють вiд хвороб системи кровообiгу та внас-лiдок дп зовнiшнiх факторiв). Цей показник незворотностi втрат е одним iз найвищих у Сврот.
Окрiм цього, смертнiсть вiд шфекцшних i паразитарних хвороб та дп зовнiшнiх факторiв, що пiддаеться усуненню засобами сучасно! медицини та сощально-гтешчно! профшактики, перевищуе рiвень кра!н Центрально! та Схщно! Свропи i СС у 2,3 та 3,6 раза вщповщно. Щ причини викликають 11,3 % загально! юлькосп летальних випадюв (у кра!нах Центрально! та Схщно! Свропи - 7,7, кра!нах СС - 7,1 %). Серед основних причин смертнос-тi вiд дп зовнiшнiх факторiв найбшьшо! шкоди завдае травматизм, вчинення вбивств та самогубств.
Практика доводить, що кардинальними причинами втрати здоров'я, зростання смертносп та зниження оч^вано! тривалостi життя е низький рь вень i несприятливi умови життедiяльностi значно! частини населення, низь-ка ефектившсть наявно! системи охорони здоров'я, поширешсть шкiдливих звичок та нехтування нормами здорового способу життя.
Демографiчне старшня, яке е невiд'емною частиною демографiчного розвитку, зафiксовано в Укра!ш в серединi XX ст. i за перiод мiж переписами 1959 та 2001 рр. частка ошб у вщ 60 рокiв та старше зросла вщ 10,5 до 21,4 %. У сучасних умовах особливостями цього процесу, зокрема е старшня майже виключно через зниження народжуваносп, а не за рахунок тдвищен-ня тривалостi життя у старших вжових групах, разюча нерiвномiрнiсть ста-рiння за типами населених пунклв (за даними перепису 2001 р., частка ошб у вщ 60 рокiв i старше в мютах становила 19,1, а в сшьськш мiсцевостi -26,1 %) та за статтю (на 100 жшок вiком 60 рокiв i старше припадае 56 чоло-втв, зокрема в мiстах - 59, а в селах - 54).
З фшансово! позицп зростання частки оиб пенсiйного вiку призводить до збшьшення обсягiв споживання фiнансових ресурив на соцiальне забезпе-чення у старость За умов жорстко! обмеженосп в Укра!ш фiнансових ресур-шв поширюеться бiднiсть та поглиблюеться сощальна нерiвнiсть за вiком. Вiдчутна бщшсть населення похилого вiку зумовлюе посилення тиску осiб пенсiйного вiку на ринок пращ та додатковi фiнансово-матерiальнi обов'язки працездатного населення.
Окрiм зазначеного вище, тдвищення частки осiб похилого вiку фор-муе специфiчнi потреби в товарах i послугах, житлi, медичному та сощально-му обслуговуваннi. Рiзниця у тривалосп життя за статтю призводить до по-ширення жшочо! самотност в похилому вiцi. Змiни у стввщношенш поко-лiнь впливають на мiжпоколiннi вiдносини в сiм'l та суспшьств^ зокрема, по-силюють антагошзм мiж молоддю та особами похилого в^, платниками по-даткiв i пенсiонерами.
Водночас, демографiчна полiтика держави повинна спрямовуватися на досягнення Цшей розвитку тисячолптя - глобальних напрямiв, схвалених на мiжнародних конференцiях протягом 90-х рокiв XX ст., а також на дотри-мання принцишв i цiлей, рекомендованих Програмою дш Мiжнародноl кон-ференцil з питань народонаселення i розвитку (Ка!р, 1994) та адаптованих до умов Укра!ни [9-12, 22].
Спрямованють на формування в Украlнi сприятливого демографiчно-го розвитку, виходячи з Концепцп демографiчного розвитку на 2005-2015 р., передбачае тдвищення якосп життя населення на основi iнтегрування де-мографiчних цiлей зi стратегiею досягнення сталого соцiально-економiчного розвитку, технологiй прийняття управлшських рiшень i рацiонального розпо-д^ ресурсiв на всiх рiвнях управлшня. Особливого значення набувають фi-нансовi чинники щодо подолання бiдностi та захисту навколишнього середо-вища. У зазначеному концептуальному документi також наголошено, що по-зитивнi тенденцil в демографiчнiй ситуацil мають вiдбутись через: • тдвищення рол1 ПМСД (зокрема на засадах имейно! медицини);
• покращення менеджменту охорони здоров'я за рахунок нарощування обсяпв фшансування галуз1 (зокрема шляхом розвитку системи надання платних медичних послуг, запровадження медичного страхування);
• переор1ентацгю системи охорони здоров'я на профшактику захворювань (на-самперед хрошчних, гнфекцшних, пнеколопчних тощо).
Об'ективно, що система амейно! медицини базуеться та розвиваеться, виходячи з реальних потреб населення. Водночас, фшансове забезпечення е ру-шiйною силою як розвитку, так i виршення проблем медично! галузi щодо сь мейно! медицини. Зазначимо, що в кра!нах iз низьким рiвнем доходiв сiмейна медицина особливо не впливае на основнi показники стану здоров'я населення, оскшьки можливостi надання яюсно! медично! допомоги всьому населенню, навпъ на рiвнi первинно! медико-саштарно! допомоги, досить незначш.
Проте вже в кра!нах iз середнiм рiвнем доходiв спостерiгаеться як за-цiкавленiсть населення в отриманш якiсних медичних послуг, яке обирае для себе найбшьш прийнятш варiанти, так i можливють на державному рiвнi ви-рiшувати найважливiшi проблеми, пов'язанi зi здоров'ям громадян. Ще ваго-мiшi досягнення щодо имейно! медицини в грут европейських держав, де наявнi висок доходи населення, а значить i бiльшi його можливостi у фшан-совому забезпеченнi отримання високотехнолопчно! допомоги (табл. 2).
Табл. 2. Свропейсьт крати-тдери за окремими характерными показниками права й члисту надання медичних послуг у системi сiмейноí медицини
Показники
Краши
Забезпечення права пащента на отримання шформацц
Шдерланди
Нетривалгсть перюду очжування отримання потрiбного лжування
Бельпя, Франщя, Шмеччина, Люксембург
Зручтсть отримання медично! допомоги
Францiя, Угорщина, Мальта, Швец1я
Доступнiсть лiкарських засобiв
Нiдерланди, Швецiя
Результати лгкування
Швещя
Анал1з практики як европейських кра!н, так i США показуе, що ще-альних моделей щодо фшансового забезпечення имейно! медицини не юнуе. Як правило, в однiй системi використовуеться кiлька пiдходiв, що дае змогу компенсувати недолiки окремих моделей i поеднати 1х переваги. За сво!м фь нансовим наповненням у менеджмент имейно! медицини розрiзняють чоти-ри принципових методи оплати наданих послуг:
• оплата окремих лжувально^агностичних процедур або послуг (гонорарний метод);
• оплата лгкування окремого етзоду захворювання (закгнченого випадку зах-ворювання);
• бюджетнi трансферти (постатейний бюджет, глобальний бюджет);
• подушне фшансування з урахуванням статевовжово! структури (per capita). Для фшансування первинно! медико-саштарно! допомоги використо-
вують специфiчнi методи, за допомогою яких оплачуються послуги спещ-алiстiв i стацiонарне л^ванна. Кожному методовi щодо оплати наданих медичних послуг у системi менеджменту шмейно! медицини притаманнi сво! переваги й недолжи (табл. 3).
Виходячи з наведених характеристик переваг та недолтв рiзних спо-собiв оплати, найоптимальшшим методом фiнансування щодо розвитку сь мейно! медицини в Укра!ш е подушне фiнансування з урахуванням статевовь ково! структури за моделлю часткового фондоотримання (рис. 2).
Табл. 3. Порiвняльний анажз методiв фшансування наданих медичних послуг у системi менеджменту стейноИмедицини
I
Переваги
Недолши
Оплата за вiдвiдування
1. Защкавлешсть медичних пращвнигав у наданш медичних послуг максимальному числу пащеипв.
2. Невелик адмшютративш витрати.
• практично вщсутня економ1чна защкавлешсть медичних пращвнигав у покращенш здоров'я населення та ефективному використанш наявних ресуршв на кожному р1вш;
• неможливють повного контролю за приписуваннями;
• намагання медичних пращвнигав спрямувати пащеипв до шших заклад1в охорони здоров'я та шших спещалют1в;
• недостатньо шформаци щодо поглибленого вивчення структури медично! допомоги, що надають;
обсяг фшансування непередбачуваний.
Оплата за окрему медичну послугу (гонорарний метод)
1. Защкавлешсть медичних пращвнигав у наданш максимального обсягу медич-них послуг кожному па-щентов!.
2. Дае змогу з1брати детальну шформащю про структуру надано! медично! допомоги.
практично в1дсутня економшна зац1кавлен1сть медичних пращвнигав у покращенш здоров'я населення та ефективному використанш наявних ресуршв на кожному р1вш;
пащентам надаються непотр1бш послуги; неможливють повного контролю за приписуваннями; обсяг фшансування непередбачуваний; вщсутнш економ1чний взаемозв'язок з шшими етапа-ми допомоги;
значш адмшютративш витрати через необхщшсть оп-рацювання великого обсягу шформаци._
Бальна оплата окремих медичних послуг
1. Защкавлешсть медичних пращвнигав у наданш максимального обсягу медичних послуг кожному пащентов!.
2. Дае змогу з1брати детальну шформащю про структуру надано! медично! допомоги.
3. Витрати на надання медично! послуги передбачуваш.
практично вщсутня економшна защкавлешсть медичних пращвнигав у покращенш здоров'я населення та ефективному використанш наявних ресуршв на кожному р1вш;
пащентам надають непотр1бш послуги; неможливють повного контролю за приписуваннями; вщсутнш економ1чний взаемозв'язок з шшими етапа-ми допомоги;
значш адмшютративш витрати через необхщшсть оп-рацювання великого обсягу шформаци._
Оплата за завершений випадок шкування (пролкованого хворого)
1. Певною м1рою обмежуються загальш витрати.
2. Пор1вняно невеликий обсяг опрацьовуваних рахунгав.
3. Медичш пращвники защкав-леш у скороченш терм1шв лжування.
• практично вщсутня економшна защкавлешсть медичних пращвнигав у покращенш здоров'я населення та ефективному використанш наявних ресуршв на кожному р1вш;
• можлив! випадки зменшення обсяпв наданих медичних послуг окремим пащентам;
• обсяг фшансування непередбачуваний;
• вщсутнш економ1чний взаемозв'язок з шшими етапа-ми лжування;
• можлив1 випадки завищення важкост захворювань._
Кошторисне фтансування (постатейний бюджет)
1. Передбачуваш витрати. 2. Мшмальш адмшютративш витрати. • практично вщсутня економ1чна защкавлешсть медич-них пращвниюв у покращенш здоров'я населення та ефективному використанш наявних ресурав на кожному р1внц • неможливють повного контролю за приписуваннями; • намагання медичних пращвниюв спрямувати па-щентгв до шших заклад1в охорони здоров'я та шших спещатспв; • недостатньо шформацп щодо поглибленого вивчення структури медично! допомоги, що надають; • можлив1 випадки зменшення обсяпв наданих медичних послуг окремим пащентам.
Подушне фшансування з урахуванням статевовжовог структури
1. Медичш пращвники защкавле-ш в покращент здоров'я прикршленого населення. 2. Медичш пращвники защкав-леш в ефективному вико-ристанш ресурав. 3. Передбачуваш витрати. 4. Мшмальш адмшютративш витрати. • можлив1 випадки зменшення обсяпв наданих медичних послуг окремим пащентам; • недостатньо шформацп щодо поглибленого вивчення структури медично! допомоги, що надаеться; • у медичних пращвниюв може не бути стимул1в для ш-тенсифжацп пращ та шдвищення кватфжацп.
ФШАНСУЮЧА СТОРОНА (страховки фонд або управлшня чи охоронн норов'я мкцевоТ адшшстрацп)
Первпина лвшса медико-еаштарно! допомоги
За в1дниувапня
За виклик
За процедуру
СПЕЦ1АШСТИ
ШВИДКА ДОПОМОГА
ПОЛШПНЖА
СТАЦЮНАР
•Гонорарний принцип за прюритетш послуги
• Подушний норматив на весь обсяг амбулаторно! допомоги та 10 % сташонарно! допомоги
• 1 [опередвя оплата стадюнарам 80% вартост1 д1яльиост1
• Ретроспективна оплата 10-12% обсягу стацтнарно! до помоги {за спрямуваннями ланок ПМСД)
Рис. 2. Модель подушного фтансування первинног ланки медико-саштарног допомоги за схемою фондоотримання
Фундаментальною умовою в моделi подушного фiнансування за схемою часткового фондоотримання е делегування i дотримання права амбулатор-но-полiклiнiчному закладовi розпоряджатися частиною фшансових ресурсiв, передбачених для оплати стацюнарно! допомоги. Реалiзацiя ще! моделi потре-буе визначення конкретних тарифiв на медичш послуги стацiонару, якi еконо-мiчно стимулювали б лiкарiв жшклшш не скеровувати хворих у лжарняш зак-лади, якщо !х можна лкувати в амбулаторних умовах, у денному чи домашньо-му стацюнарт Водночас, зекономленi фiнансовi ресурси, заплановаш для оплати стацюнарно! допомоги, можливо буде спрямовувати для стимулювання по-лiклiнiки, зокрема й матерiального стимулювання медичного персоналу.
Однак за передачi секторовi шмейно! медицини широких фшансових повноважень у межах повного фондоотримання е певний ризик фшансового
недопостачання спецiалiзовано! допомоги через намагання закладiв зазначе-но! ланки заощадити й залишити у своему розпорядженш якомога бшьше коштiв. Вирiшення ще! проблеми фшансового забезпечення у системi як менеджменту шмейно! медицини, так i загально! медицини потребуе розроблен-ня i запровадження дiевих механiзмiв контролю за плануванням та якiстю на-дання медичних послуг населенню.
Висновки. Реалiзацiя концепцiйних пiдходiв щодо розвитку шмейно! медицини в Укра!ш потребуе цшеспрямованого фiнансового забезпечення. Зокрема, незважаючи на певш зрушення щодо становлення ще! ланки надан-ня первинно! медично! допомоги, !! фшансова складова в менеджментi сь мейно! медицини залишаеться, на жаль, не прюритетною. Особливо це вщ-чутно в сшьськш мiсцевостi, де фiнансових ресуршв не вистачае навiть на стандартизоване медикаментозне забезпечення, останне серйозно впливае на подальшi демографiчнi змiни. Окрiм цього, на придбання медичного облад-нання та медичного шструментарто iз сiльських бюджепв, за незначною ви-нятковiстю, кошти не спрямовуються, каштальш ремонти закладiв сiмейно! медицини також практично не проводяться.
Зниження уваги до фшансово! складово! менеджменту сiмейно! медицини в умовах додаткового накладання i глобально! фiнансово! кризи призво-дить до попршення кадрового забезпечення, особливо на сел1 Так, через низьку заробiтну плату, специфiчнi умови роботи та проживання молодi спе-щалюти не бажають працювати в сшьських закладах сiмейно! медицини. На сьогодш кожен четвертий лiкар у сшьськш мюцевосп - пенсiйного вiку.
Ефективнють територiальних програм щодо впровадження шнова-цiйних технологiй у дiяльнiсть первинно! медико-саштарно! допомоги та фор-мування персонiфiкованого реестру, закрiпленого за шмейними лiкарями, залишаеться низькою, оскшьки не вистачае коштiв на придбання персональних комп'ютерiв. Додатково й наявний рiвень забезпечення комп'ютерною технi-кою не дае змогу швидкими темпами впроваджувати розробленi Мiнiстер-ством охорони здоров'я Укра!ни автоматизованi iнформацiйно-довiдковi прог-рами, якi на рiзних рiвнях менеджменту давали змогу б штенсиф^вати збiр та оброблення медичних даних для покращення як надання медичних послуг населенню, так i становлення яюсно! iнфраструктури сiмейно! медицини.
Об'ективно, що фшансове забезпечення цих медичних закладiв як складово! !хнього менеджменту потребуе комплексного тдходу, що оптимально вирiшувати в рамках формування та реалiзацi! програмних завдань Нацюнально! стратегi! розвитку сiмейно! медицини в Укра!ш на довготермi-нову перспективу.
Л1тература
1. Басва О.В. Менеджмент у галуз1 охорони здоров'я / О.В. Баева. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2008. - 640 с.
2. Бутова В. Предпринимательская деятельность медицинских организаций : практ. ру-ков. / В. Бутова, В. Ковальский, Т. Манашеров. - М. : Изд-во 8ТБООК, 2006. - 239 с.
3. Василишин Р.К. Технологи розрахунку соб1вартост1 1 цш медичних процедур та но-золопчно! одинищ. Алгоритми визначення коеф1ц1ент1в перерозпод1лу накладних витрат у
закладах охорони здоров'я - основа для створення медико-економГчних стандартiв / Р.Й. Ва-силишин // Укра'нський медичний часопис. - 2006. - № 6. - С. 28-34.
4. Галайда В. Методи визначення витрат надавачiв медичних послуг в Украïнi / В. Га-лайда // Аптека. - 2004. - № 45. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. apte-ka.ua/ archives/466/21313. html.
5. Гладун З.С. Державна полггака охорони здоров'я в Укра'ш (адмiнiстративно-правовi проблеми формування i реалiзацiï) : монографiя / З.С. Гладун. - Тернотль : Вид-во "Економ. думка", 2005. - 460 с.
6. Дорошенко Г. Менеджмент в здравоохранении / Г. Дорошенко, Н. Литвинова, Н. Пронина. - М. : ФОРУМ : Изд-во ИНФРА-М, 2006, - 160 с.
7. Загорський В.С. Управлшня фшансовими ресурсами закладiв охорони здоров'я : мо-нографiя / В.С. Загорський, З.М. Лободша, Г.С. Лопушняк. - Львiв : Вид-во ЛР1ДУ НАДУ, 2010. - 276 с.
8. Карпишин Н. Зарубiжний досвiд фiнансового забезпечення охорони здоров'я та можливосп його використання в Украïнi / Наталiя Карпишин // Методологiчнi проблеми ф> нансовоï теорiï та практики в постстабтзацшний перiод : наук. конф. проф.-викл. складу, 18 квгг. 2007 р.: тези доп. / вщп. ред. С.1. Юрiй. - Терношль, 2007. - С. 75-78.
9. Карпшський Б. А. Збалансованiсть фiнансовоï системи: методолопя, ощнка порГв-няння : монографiя / Б.А. Карпiнський. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 496 с.
10. Карпшський Б.А. Макроекономжа: зростання i сталий розвиток : навч. посiбн. / Б.А. Карпшський, С.М. Божко, О.Б. Картнська. - К. : Вид. дiм "Професiонал", 2006. - 282 с.
11. Карпшський Б.А. Продуктившсть i сталий розвиток економжи : монографiя / Б.А. Карпiнський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
12. Карпшський Б.А. Сталий розвиток економжи: узагальнена модель : монографiя / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
13. Кризина М.П. Державна полггика Украши в галузi охорони здоров'я: мехашзми управлшня та реалiзацiï : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: сер. 25.00.02 "Мехашзми державного управлшня" / Кризина Наталiя ПавлГвна; Нац. акад. держ. упр. при Президенте^ Украши. - К. : Вид-во "Шпора", 2008. - 31 с.
14. Куценко В. Менеджмент сфери послуг : монографiя / В. Куценко, Г. Тршленберг. -К. : Вид-во "Шпора", 2007. - 459 с.
15. Лехан В.М. НовГ мехашзми оплати медичних послуг та умови 'х запровадження / В.М. Лехан // Омейний лжар. - 2005. - Вересень. - 176 с.
16. Лшнакко Е. Обчислення собiвартостi медичних послуг / Е. Лшнакко // Омейний кар. - 2005. - Вересень. - С. 3-4.
17. Москаленко В.Ф. Основш напрями реформ фшансування систем охорони здоров'я у Сврош / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров'я Украши. - 2009. - № 2 (34). - С. 53.
18. Павлюк К.В. Фшансування охорони здоров'я як складово'' людського катталу / К.В. Павлюк // Формування ринкових вщносин в Укра'ш. - 2006. - № 9 (64). - С. 143-148.
19. Салтман Р.Б. Реформы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Р.Б. Салтман, Дж. Фигейрас. - М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. - 432 с.
20. Слабкий Г.О. Про готовшсть керГвнигав закладiв охорони здоров'я до впроваджен-ня ринкових вщносин в оргашзащю стащонарно'' медично' допомоги / Г.О. Слабкий, В.Л. По-доляка // Вюник сощально'' ппени та оргашзацп охорони здоров'я Украши. - 2005. - № 2. - С. 61-63.
21. Тулай О. ЕкономГчне обгрунтування необхщносп реоргашзацп бюджетних установ охорони здоров'я Украши в контексп Свропейсько' штеграцп / Оксана Тулай // ЕкономГчний i сощальний розвиток Украши в XXI стсштп: нащональна щентичшсть та тенденцп глобалГза-цц: 1У Мiжнар. наук.-пракг. конф. молодих вчених, 22-23 лют. 2007 р.: зб. тез доп. - Ч. 2. / вщп. за вип. Г.Л. Монастирський. - Тернотль : Вид-во "Економ. думка", 2007. - С. 291-293.
22. Karpinsky B.A. Economic growth at sustainable development of economy: the monog-raphy / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
Карпинский БА., Худоба М.И. Финансовое обеспечение как составляющая менеджмента семейной медицины в Украине
Выделены характерные признаки негативных демографических сдвигов в Украине, место семейной медицины в повышении долголетия населения. Проанализирована роль финансового обеспечения в становлении менеджмента семейной меди-
цины, сформированы преимущества и недостатки отдельных методов предоставления первичной медицинской помощи из позиции эффективности использования финансовых ресурсов медицинских заведений семейной медицины.
Karpinskyy BA., Khudoba M.I. Financial providing as constituent of management of domestic medicine in Ukraine
The characteristic signs of negative demographic changes are Selected in Ukraine, place of domestic medicine in the increase of longevity of population. The role of the financial providing is analysed in becoming of management of domestic medicine, advantages and lacks of separate methods of grant of primary medicare are formed from position of efficiency of the use of financial resources of medical establishments of domestic medicine.
УДК 330 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ iM. В. Чорновола
ОСНОВН1 ПЕРЕДУМОВИ УПРАВЛ1ННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНИМ
ПРОЦЕСОМ
Важливою особливютю функцюнування сучасно! економжи е зважена швести-цшна полгтика держави. Корпоративна структура оргашзаци укра1нсько1 промисло-восп вщкривае широк можливосп для здшснення швестицш. Створення умов для широкого залучення швестицш як за рахунок ресурав, що е в Укра1ш, так i за раху-нок залучених ресуршв нерезиденпв, мае спиратися на розроблення зважених швес-тицшних стратегш та вiдповiдати економiчним iнтересам виробництва, його оргаш-зацiйнiй структурi, технолопчним можливостям та на зацiкавленiсть регюну й держави в реатзаци проектiв.
Ключовг слова: iнвестування, швестицшна полiтика держави, iнвестицiйна стратегiя.
Постановка проблеми. 1нвестицшна д1яльшсть е одним 1з найбшьш вагомих об'екпв управлшня, яке виражае систему принцишв i метод1в розроблення та реал1зацп управлшських ршень швестицшно! д1яльносп вироб-ника. У цьому аспект^ управлшня швестицшною д1яльшстю покликане фор-мувати найбшьш ращональш ршення з питань визначення i обгрунтування можливих об'екпв швестування, ощнювання !х швестицшних якостей, фор-мування та реал1зацп ефективних швестицшних програм вщбору окремих ш-вестицшних проекпв.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Огляд i анал1з лггератур-них джерел показав, що цю проблему дослщжували вщом1 вггчизняш та зару-б1жш вчеш: Л.1. Абалкш, О.1. Амоша, I.A. Бланк, А.Б. Гончаров, А.С. Галь-чинський, О.Д. Данилов, O.G. Кузьмш, I.I. Лукшов, А.В. Мертенс, Т.В. Майорова, М.Г. Браун, Г.1. Б1рман, Е. Дешсон, Д. Диксон, П. Друкер, Дж.М. Кейнс, I.B. Лшсю, Г. Марковщ, Й. Шумпетер, М. Мшлер, Ф. Модшья-ш, М. Портер, Б. Санто, Р. Тостер, В. Шарп та ш.
Мета до^дження. Дослщити та визначити суть i змют управлшня швестицшним процесом, окреслити принципи та чинники ефективного управлшня швестицшною д1яльнютю виробниюв.
Виклад основного MaTepiaiy. Сучасш науков1 дослщження видшя-ють таю основш р1вш швестицшного управлшня виробництв: • державне регулювання швестицшно! д1яльностц
